Daypolitico

Позначка: Данило Гетьманцев

  • ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.

    Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.

    Що хочуть змінити

    Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.

    Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.

    Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.

    При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.

    Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.

    Чому питання знову повернули до Ради

    Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.

    Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.

    Однак відмовитися від неї уряд не планує.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.

    Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.

    До чого тут МВФ

    Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.

    Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.

    Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.

    Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.

    Скільки держава планує отримати

    За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.

    Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.

    За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.

    Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.

    Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.

    Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах

    Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.

    Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.

    По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.

    По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.

    По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.

    Що залишиться без ПДВ

    Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.

    Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.

    Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.

    Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.

    Коли буде остаточне рішення

    Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.

    Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.

    Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.

  • «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    Ситуація з фінансуванням державного бюджету України стає дедалі складнішою. Проблеми з покриттям видатків можуть виникнути навіть у тому разі, якщо держава повністю виконає взяті на себе зобов’язання, а міжнародні партнери перерахують усі вже підтверджені кошти.

    Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ситуацію з фінансуванням бюджетних видатків він назвав «тривожною».

    За словами депутата, до нинішнього становища призвела сукупність одразу кількох факторів: проблеми з виконанням дохідної частини бюджету, окремі рішення щодо оборонних витрат та об’єктивне уповільнення української економіки.

    На цьому тлі Гетманцев закликав Верховну Раду не затягувати з виконанням домовленостей України з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

    Навіть виконання всіх планів не гарантує відсутності проблем

    Головне у заяві Гетманцева полягає в тому, що ризики для бюджету вже не зводяться виключно до питання своєчасності міжнародної допомоги.

    За його оцінкою, труднощі можуть виникнути навіть за найсприятливішого сценарію — коли Україна виконає всі свої зобов’язання та отримає весь обсяг уже підтвердженого фінансування.

    «Проблеми будуть навіть зі 100% виконанням усіх наших зобов’язань і отриманням усіх підтверджених грошей», — наголосив депутат.

    Це відбувається на тлі значного навантаження на державні фінанси через війну. Основним напрямом витрат залишається сектор безпеки та оборони, тоді як можливості економіки генерувати додаткові доходи залишаються обмеженими.

    МВФ у липні також констатував погіршення економічного прогнозу для України. Фонд очікує, що реальне зростання ВВП у 2026 році становитиме лише 1–1,6%. Серед причин — продовження російської війни, посилення атак на критичну інфраструктуру та негативні зовнішні фактори.

    Для порівняння, у 2024 році українська економіка зросла на 3,2%, а у 2025-му — на 1,8%. Таким чином, цьогоріч темпи відновлення можуть сповільнитися ще більше.

    Величезні видатки та дефіцит

    Масштаб бюджетної проблеми добре видно з оцінок Міжнародного валютного фонду.

    За прогнозом МВФ, державні доходи у 2026 році становитимуть близько 66,5% ВВП, тоді як видатки — приблизно 77,9% ВВП. Загальний баланс сектору державного управління без урахування грантів прогнозується на рівні мінус 21,1% ВВП.

    Водночас державний борг, за прогнозом Фонду, може сягнути близько 111,8% ВВП наприкінці року.

    Ще під час формування програми з МВФ передбачалося, що загальні державні видатки у 2026 році залишатимуться надзвичайно високими. Найбільша частина коштів спрямовується на оборону, тоді як серед невоєнних пріоритетів залишаються соціальний захист, охорона здоров’я та освіта.

    Фактично Україна продовжує працювати в умовах економіки воєнного часу, коли значну частину внутрішніх доходів необхідно спрямовувати на оборонні потреби, а фінансування багатьох інших видатків значною мірою залежить від міжнародної допомоги.

    Економіка зростає повільніше, ніж очікувалося

    Додатковою проблемою стало погіршення економічної динаміки.

    Ще на початку року прогнози були оптимістичнішими. Однак уже влітку МВФ переглянув очікування та заявив, що економічні перспективи України погіршилися.

    Фонд прямо пов’язує це, зокрема, з інтенсивнішими російськими атаками на критичну інфраструктуру.

    Повільніше зростання економіки означає і складніші умови для наповнення бюджету. Якщо бізнес виробляє та продає менше, ніж передбачалося прогнозами, держава може недоотримувати заплановані податкові надходження.

    На це фактично і вказує Гетманцев, говорячи про проблеми з виконанням дохідної частини бюджету.

    Ситуацію ускладнюють дефіцит робочої сили, воєнні ризики, пошкодження інфраструктури, значні потреби оборонного сектору та невизначеність щодо тривалості війни.

    МВФ називає ризики для української економіки «винятково високими».

    Міжнародна допомога залишається критично важливою

    За таких умов зовнішня фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів макроекономічної стабільності України.

    У лютому 2026 року МВФ затвердив для України нову чотирирічну програму Extended Fund Facility обсягом близько 8,1 млрд доларів. Вона є частиною значно більшого пакета міжнародної підтримки, який на момент затвердження програми оцінювався у 136,5 млрд доларів.

    У липні Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми, що дозволило Україні отримати ще близько 690 млн доларів. Загальна сума виплат за новою програмою після цього сягнула приблизно 2,2 млрд доларів.

    МВФ зазначає, що програма наразі залишається повністю профінансованою за базовим та негативним сценаріями завдяки масштабній підтримці партнерів. Серед ключових джерел Фонд називає фінансування Європейського Союзу, механізм G7 ERA та двосторонню допомогу.

    Однак Фонд окремо наголошує: зовнішня допомога повинна надходити своєчасно та прогнозовано.

    Гетманцев закликав Раду не ризикувати співпрацею з МВФ і ЄС

    На цьому тлі голова фінансового комітету закликає депутатів якомога швидше ухвалити рішення, необхідні для виконання міжнародних домовленостей.

    За його словами, Верховній Раді протягом пленарного тижня необхідно проголосувати за виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом.

    Гетманцев закликав колег відмовитися від «політики за крок до прірви», оскільки затримка необхідних рішень може ще більше ускладнити фінансову ситуацію.

    Це важливо ще й тому, що виконання структурних маяків та реформ безпосередньо пов’язане з продовженням міжнародних програм.

    МВФ після першого перегляду програми повідомляв, що Україна виконала всі кількісні критерії станом на кінець березня, однак реалізація частини структурних реформ сповільнилася: кілька маяків були виконані із затримкою або пропущені. Для них погодили нові строки та коригувальні заходи.

    Тобто міжнародні партнери продовжують фінансувати Україну, але очікують виконання погоджених реформ і бюджетних умов.

    Що буде з економікою далі

    Нинішня ситуація не означає, що Україна опинилася перед негайною фінансовою кризою. МВФ наголошує, що макроекономічну та фінансову стабільність країні поки вдається зберігати завдяки економічній політиці та масштабній підтримці партнерів.

    Однак запас міцності залишається безпосередньо залежним від ситуації на фронті, масштабів російських атак, внутрішніх бюджетних надходжень та безперебійного зовнішнього фінансування.

    На 2027 рік МВФ наразі прогнозує прискорення економічного зростання України приблизно до 3,5%, але такі оцінки в умовах війни мають надзвичайно високий рівень невизначеності.

    Саме тому заява Гетманцева є сигналом не стільки про припинення міжнародного фінансування, скільки про погіршення внутрішньої бюджетної арифметики.

    Навіть якщо зовнішні кошти надійдуть за планом, слабше економічне зростання, недовиконання доходів і високі воєнні видатки можуть змусити владу шукати додаткові джерела фінансування або переглядати окремі бюджетні показники.

    Сам Гетманцев попереджає, що розраховувати на те, що фінансова проблема вирішиться сама собою, цього разу не варто.

    «І ні, “як-небудь буде, тому що ніколи не було, щоб ніяк не було” — цього разу не спрацює», — підсумував він.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    Національний банк України оголосив про введення нової банкноти номіналом 2000 гривень — найбільшої в сучасному грошовому ряду. Однак у гаманцях українців вона з’явиться не одразу: офіційна дата введення в обіг — 4 вересня 2026 року. На лицьовому боці купюри буде портрет поета, дисидента і політв’язня Василя Стуса, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

    Поява нового найвищого номіналу одразу породила побоювання, що НБУ готується до нового стрибка цін, девальвації або запускає додаткову емісію грошей. Проте регулятор наголошує: введення банкноти саме по собі не збільшує грошову масу і не спричиняє інфляцію. Йдеться насамперед про зміну структури вже наявної готівки — частину купюр по 1000 гривень поступово замінюватимуть банкнотами удвічі більшого номіналу.

    Коли купюра насправді з’явиться в обігу

    У частині публікацій помилково зазначалося, що Нацбанк ввів банкноту в обіг уже 10 липня. Насправді цього дня Андрій Пишний лише презентував новий номінал. Розраховуватися купюрою можна буде з 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій, а 4 вересня 1985-го поет загинув у радянському таборі.

    Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень, щоб люди могли легко відрізняти її візуально та на дотик.

    На банкноті передбачено понад 20 захисних елементів. Серед них — оновлена «віконна» полімерна стрічка у синьо-жовтих кольорах, на якій під час нахилу Тризуб змінюється на знак гривні, а також оптично-змінний елемент із переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. За даними НБУ, така захисна стрічка вперше використовується на банкноті у світовій практиці.

    Чому НБУ вирішив збільшити номінал

    Національний банк називає кілька ключових причин.

    Перша — суттєве зростання цін і доходів із моменту появи банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата зросла приблизно утричі, а загальний рівень споживчих цін — майже вдвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти купюр максимального номіналу, то у 2026 році потрібно вже понад 30 банкнот по тисячі гривень.

    Друга причина — різке збільшення загальної кількості готівки. У 2019 році в обігу перебувало близько 390 млрд гривень, а станом на 1 липня 2026 року — понад 970 млрд гривень. Тобто сума готівки зросла більш ніж удвічі. На цей процес вплинула й повномасштабна війна: у прифронтових громадах, під час відключень електроенергії або проблем зі зв’язком безготівкові платежі можуть бути недоступними, тому попит на фізичні гроші залишається значним.

    Третя причина — структура грошового обігу. На банкноти номіналом 1000 гривень уже припадає понад 55% усієї готівки за сумою. У міжнародній практиці центральних банків таке домінування найвищого номіналу вважається сигналом, що грошовий ряд потребує розширення.

    Четверта причина — економія. Менша кількість банкнот для обслуговування тієї самої суми означає нижчі витрати на друк, перевезення, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків це також менше навантаження на каси й банкомати, а для бізнесу — швидші розрахунки.

    Чи означає нова банкнота прискорення інфляції

    Прямого зв’язку між введенням більшого номіналу і майбутнім зростанням цін немає. Інфляцію спричиняє не сам дизайн або номінал банкнот, а надмірне збільшення кількості грошей в економіці порівняно з обсягом товарів і послуг.

    Якщо НБУ замінює дві купюри по 1000 гривень однією банкнотою по 2000, загальна сума грошей не змінюється. Новий номінал лише робить обіг компактнішим.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев наголосив, що Україна навіть під час п’ятого року повномасштабної війни зберігає макрофінансову стабільність. Серед факторів він називає значні міжнародні резерви, підтримку партнерів і стійкість банківської системи.

    Міжнародні резерви України за підсумками червня 2026 року становили 51,3 млрд доларів, повідомляв Нацбанк. Регулятор також зберіг облікову ставку на рівні 15%, що свідчить про продовження стриманої монетарної політики.

    Офіційна статистика показує, що в червні споживчі ціни навіть знизилися на 0,1% порівняно з травнем. Від початку року інфляція становила 5,7%. Це не означає, що цінового тиску немає, однак і не свідчить про початок гіперінфляції.

    Чому українці згадують купоно-карбованці

    Побоювання щодо нових великих купюр значною мірою пов’язані з досвідом 1990-х років. Тоді Україна використовувала купоно-карбованці, а через гіперінфляцію владі доводилося випускати дедалі більші номінали — 10 тисяч, 100 тисяч і навіть мільйон.

    Ситуація 2026 року принципово інша. Тоді великі номінали з’являлися через неконтрольоване зростання грошової маси та фактичний розвал економічної системи. Нині НБУ має незалежну монетарну політику, банківська система працює, а гривня залишається повноцінною валютою.

    Водночас сам факт появи 2000 гривень усе ж відображає те, що гривня за останні сім років втратила частину купівельної спроможності. За підрахунками економіста CASE Україна Володимира Дубровського, накопичена інфляція з 2019 року становить близько 84%. Тобто умовний набір товарів, який тоді коштував 100 гривень, зараз обходиться приблизно у 184 гривні.

    Нові 2000 гривень — це фактично колишня тисяча

    Появу купюри можна пояснити не лише інфляцією, а й девальвацією гривні.

    Коли у 2019 році ввели банкноту 1000 гривень, вона дорівнювала приблизно 40 доларам. За курсу близько 44 гривень за долар нові 2000 гривень — це орієнтовно 45 доларів.

    Тобто з погляду доларової вартості нова найбільша купюра майже відповідає тому, чим банкнота 1000 гривень була сім років тому. Саме тому Дубровський називає рішення природним і навіть припускає, що банкнота номіналом 4000 гривень не була б економічно нелогічною.

    Однак Нацбанк не повідомляв про плани випускати купюру 4000 гривень. Це лише особиста оцінка економіста, а не підготовлене рішення регулятора.

    Чи стане легше корупціонерам і тіньовому бізнесу

    Один із популярних аргументів проти великих номіналів полягає в тому, що ними зручніше передавати хабарі, накопичувати незадекларовані кошти або перевозити великі суми.

    Справді, мільйон гривень купюрами по 2000 займатиме вдвічі менше місця, ніж банкнотами по 1000. Проте НБУ виходить із того, що 96 зі 100 операцій із платіжними картками вже є безготівковими. Тому нова банкнота не змінює загальної тенденції до цифрових розрахунків.

    Боротьба з тіньовими операціями залежить не від номіналу купюр, а від фінансового моніторингу, контролю походження коштів, роботи податкових і правоохоронних органів.

    Крім того, більший номінал потрібен не лише для великих покупок. Він полегшує доставлення грошей у прифронтові регіони, наповнення банкоматів, виплату пенсій і соціальної допомоги там, де електронні платежі можуть тимчасово не працювати.

    Чому Стус з’явиться на найбільшій купюрі

    Обрання Василя Стуса для нової банкноти має не лише культурне, а й політичне значення.

    Поет став одним із символів українського опору радянській системі. Він двічі був засуджений за так звану антирадянську діяльність, перебував у таборах і помер у ніч проти 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму.

    На зворотному боці банкноти розмістять будівлю філологічного факультету Донецького університету. Так НБУ наголошує на українській культурній і освітній історії Донеччини, частина якої нині окупована Росією.

    Дизайн також міститиме образ сокола-боривітра, натхнений мозаїками художниці Алли Горської, рядок із вірша Стуса та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських гривень часів УНР.

    Що буде зі старими банкнотами

    Поява 2000 гривень не означає вилучення купюр номіналом 1000, 500, 200, 100, 50 або 20 гривень. Усі вони залишатимуться законними платіжними засобами.

    Нову банкноту поступово вводитимуть у готівковий обіг через банки, каси та банкомати. НБУ не планує одномоментно замінювати всі тисячні купюри.

    Водночас регулятор продовжує спрощувати грошовий ряд. З 2 березня 2026 року паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень старих випусків перестали бути платіжним засобом і замінюються відповідними монетами. Їх ще можна безкоштовно обміняти в банках та НБУ.

    Такий підхід пояснюється економією: дрібні паперові гроші швидко зношуються, тоді як монета може служити десятки років.

    Чи з’являться купюри ще більшого номіналу

    Офіційних планів щодо банкноти 4000 або 5000 гривень Нацбанк не оголошував.

    Рішення про подальше розширення ряду залежатиме від інфляції, зарплат, курсу гривні, обсягу готівки та того, яку частку в обігу займатиме купюра 2000 гривень.

    Якщо через кілька років вона домінуватиме так само, як зараз тисяча, питання про новий максимальний номінал справді може виникнути. Але за стабільної інфляції та розвитку безготівкових платежів потреби в цьому може не бути тривалий час.

    Отже, поява банкноти 2000 гривень є наслідком уже накопичених економічних змін, а не обов’язково сигналом майбутнього обвалу. Ціни та зарплати зросли, готівки стало більше, а купюра 1000 гривень почала домінувати в обігу.

    Новий номінал не зробить українців ані багатшими, ані біднішими в день його появи. Він лише дозволить зручніше перевозити, зберігати й видавати ту саму суму грошей. Реальна цінність гривні й надалі залежатиме не від цифри на банкноті, а від інфляції, стану економіки, війни, міжнародної допомоги та політики Національного банку.

  • Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Кабінет міністрів України готується представити концепцію однієї з наймасштабніших пенсійних реформ за останні десятиліття. Уже 8 липня уряд має презентувати Раді коаліції бачення майбутніх змін, які передбачають повне оновлення підходів до нарахування пенсій, запуск накопичувальної системи, реформування спеціальних пенсій та зміну принципів фінансування Пенсійного фонду. Головна мета реформи — зробити систему більш справедливою, прозорою та фінансово стійкою, а також ліквідувати дисбаланси, через які сьогодні українці з однаковим трудовим стажем і заробітною платою можуть отримувати зовсім різні пенсії.

    Пенсійна реформа є одним із ключових напрямків соціально-економічної політики уряду. Необхідність її проведення пояснюють тим, що чинна модель формувалася багато років тому й більше не відповідає сучасним економічним та демографічним умовам. Україна продовжує стикатися зі старінням населення, скороченням кількості офіційно працевлаштованих громадян, масштабною трудовою міграцією та значним навантаженням на державний бюджет, який щороку змушений покривати дефіцит Пенсійного фонду.

    Урядовці визнають, що без комплексних змін система не зможе гарантувати стабільні та справедливі виплати майбутнім поколінням пенсіонерів. Саме тому концепція реформи передбачає комплексне оновлення всіх ключових елементів пенсійного забезпечення.

    Однією з головних особливостей майбутньої моделі стане її трирівнева структура. Перший рівень залишиться солідарним і надалі фінансуватиметься за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачують працюючі громадяни. Саме цей рівень забезпечуватиме базову пенсію більшості українців.

    Другий рівень стосуватиметься професійних пенсій для окремих категорій працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію або працюють у шкідливих чи небезпечних умовах.

    Третім елементом стане накопичувальна система, яка дозволить громадянам самостійно формувати частину майбутньої пенсії протягом усього трудового життя.

    За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, основою нової системи має стати принцип: «пенсія — це те, що ти заробив».

    Саме цей підхід, за задумом уряду, має стати фундаментом нової пенсійної моделі. Розмір майбутніх виплат буде значно тісніше пов’язаний із сумою внесків, які людина сплачувала протягом усього періоду офіційної роботи.

    Фактично держава прагне перейти до моделі, у якій пенсія максимально відображатиме реальний внесок людини до системи соціального страхування.

    Одночасно уряд планує зробити формулу розрахунку максимально зрозумілою для громадян. Очікується, що кожен українець зможе значно простіше прогнозувати розмір своєї майбутньої пенсії, виходячи з рівня офіційної заробітної плати та суми сплачених внесків.

    Ще одним важливим напрямком стане усунення нинішніх несправедливостей.

    Зараз в Україні нерідко виникають ситуації, коли двоє людей із практично однаковим стажем роботи та схожими зарплатами отримують абсолютно різні пенсії лише через те, що вийшли на заслужений відпочинок у різний час. Такі диспропорції накопичувалися роками внаслідок численних змін законодавства, індексацій та різних механізмів перерахунку виплат.

    Міністр соціальної політики Денис Улютін наголошує, що саме ліквідація такого дисбалансу є одним із ключових завдань реформи.

    «Сьогодні ми бачимо, що при ідентичному стажі та заробітній платі люди отримують зовсім різні виплати через різницю в часі виходу на пенсію. Мета реформи — усунути цей дисбаланс і забезпечити рівні умови для всіх поколінь», — пояснив він.

    Окремий акцент робиться на мінімальних пенсіях.

    Уряд має намір забезпечити, щоб мінімальний рівень пенсійних виплат був не нижчим за реальний прожитковий мінімум. Як один із орієнтирів у концепції називають суму близько 6 тисяч гривень.

    Водночас чиновники підкреслюють, що остаточний розмір мінімальної пенсії залежатиме від фінансових можливостей державного бюджету, економічної ситуації та рівня доходів Пенсійного фонду.

    Для громадян, які не змогли накопичити достатній страховий стаж, планується запровадити гарантовану базову виплату. Вона дозволить уникнути ситуацій, коли люди похилого віку залишаються без мінімального рівня соціального захисту.

    Паралельно уряд планує встановити верхню межу солідарної пенсії. Максимальний розмір виплат пропонується обмежити десятьма прожитковими мінімумами, що наразі становить приблизно 26 тисяч гривень. Таке рішення пояснюють необхідністю зробити систему більш збалансованою та пов’язати максимальні пенсії із максимальною базою нарахування єдиного соціального внеску.

    Суттєвих змін зазнає і система спеціальних пенсій.

    Сьогодні дострокові пенсії та пільгові виплати окремим професіям фінансуються із загального бюджету Пенсійного фонду. Після реформи цей механізм планують поступово змінити.

    Для професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію, створять окремі професійні пенсійні програми. Вони фінансуватимуться або за рахунок підвищених ставок єдиного соціального внеску, які сплачуватимуть роботодавці, або через спеціальні накопичувальні фонди.

    Перехід на нову модель планують здійснювати поступово протягом тринадцяти років, щоб уникнути різких змін для нинішніх працівників і роботодавців.

    Одним із найважливіших нововведень стане накопичувальна система.

    Вона працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усі офіційно працевлаштовані українці автоматично стануть її учасниками, однак кожен матиме право добровільно відмовитися.

    Такий механізм широко використовується у багатьох європейських країнах і вважається одним із найефективніших способів залучення громадян до довгострокових пенсійних накопичень.

    У Міністерстві соціальної політики наголошують, що відмова від участі у накопичувальній системі не матиме жодних штрафних санкцій, однак у майбутньому така людина отримуватиме нижчу загальну пенсію порівняно з тими, хто братиме участь у накопиченні коштів.

    Окрему увагу уряд приділяє фінансовій незалежності Пенсійного фонду.

    Планується, що фонд поступово стане самодостатнім і розподілятиме лише ті кошти, які реально надійшли у вигляді страхових внесків. Це має суттєво скоротити навантаження на державний бюджет та зменшити дефіцит пенсійної системи.

    Реформа також передбачає стимулювання тривалішої офіційної роботи.

    За попередніми розрахунками, громадяни, які матимуть понад 40 років страхового стажу, зможуть отримувати пенсії, що будуть у півтора-два рази вищими, ніж за чинною моделлю.

    Попри численні дискусії, уряд наразі не планує підвищувати пенсійний вік.

    Він, як і раніше, залишиться на рівні 60 років.

    Водночас продовжиться реалізація вже чинної стратегії щодо поступового збільшення необхідного страхового стажу.

    Так, у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 33 роки страхового стажу, у 2027 році — 34 роки, а з 2028 року — вже 35 років.

    Якщо людина не матиме необхідної кількості років офіційної роботи, вона зможе або вийти на пенсію пізніше, або офіційно докупити страховий стаж.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також наголошує, що реформа має ліквідувати так звані «кланові пенсії», коли окремі категорії громадян отримують суттєво більші виплати без достатнього економічного обґрунтування.

    «Маємо забезпечити, аби пенсійна система була змінена докорінно. Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень», — заявив він.

    За словами народного депутата, реформа давно назріла, хоча реалізувати її необхідно було ще кілька років тому.

    «Звичайно, реформа запізніла. Але краще пізно, ніж ніколи», — зазначив Гетманцев.

    Після презентації концепції уряд планує розпочати її обговорення з народними депутатами, профільними експертами, представниками роботодавців, профспілок та міжнародними партнерами України. Лише після цього буде підготовлено пакет законопроєктів, які визначать остаточний механізм роботи нової пенсійної системи та строки її поетапного впровадження.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити ситуацію із забезпеченням української армії наземними роботизованими комплексами. Документ передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій із постачання наземних безпілотних систем для потреб оборони. Ініціатори законопроєкту заявляють: через втрату податкових пільг на початку 2026 року виробники НРК опинилися у критичній ситуації, а частина контрактів для фронту фактично була заблокована.

    Про реєстрацію законопроєкту повідомили голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.

    Йдеться про законопроєкт №15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів», зареєстрований у Верховній Раді 19 травня 2026 року.

    За словами Тетяни Ніколаєнко, проблема виникла після того, як виробники наземних роботизованих комплексів фактично втратили право на податкові пільги, які раніше діяли через норми щодо електромобілів. У результаті оборонні підприємства зіткнулися з різким подорожчанням продукції, а вже підписані контракти почали «зависати».

    «Військові опинилися без потрібної техніки і збирали зі спалених ворогом решток нові НРК», — зазначила Ніколаєнко.

    Новий законопроєкт має повернути пільговий режим для наземних роботизованих систем, які використовують Сили оборони України. Згідно з текстом документа, від ПДВ пропонують звільнити операції з постачання наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 згідно з УКТ ЗЕД.

    Водночас пільга не буде автоматично поширюватися на всі товари цих категорій. Законопроєкт передбачає чіткі умови застосування звільнення від ПДВ. По-перше, постачання має здійснюватися в межах державних оборонних контрактів. По-друге, кінцевими отримувачами техніки повинні бути Збройні сили України, Міністерство оборони, інші військові формування, правоохоронні органи або підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.

    Фактично йдеться про спробу держави оперативно підтримати один із найбільш перспективних напрямків української оборонної індустрії. Наземні роботизовані комплекси останнім часом дедалі активніше використовуються на фронті для евакуації поранених, логістики, розмінування, доставки боєкомплекту та штурмових операцій.

    Після масштабного розвитку безпілотної авіації саме НРК стали новим пріоритетом для українського військово-промислового комплексу. За даними Міноборони, у 2025–2026 роках десятки українських компаній почали виробляти власні наземні платформи різного типу — від компактних логістичних роботів до ударних комплексів із кулеметним або гранатометним озброєнням.

    Однак галузь зіткнулася з низкою проблем. Однією з ключових стала саме податкова невизначеність. Представники оборонної індустрії неодноразово заявляли, що після втрати ПДВ-пільг вартість окремих роботизованих систем зросла настільки, що деякі закупівлі стали економічно невигідними для держави.

    У Раді зброярів раніше наголошували: без оперативного втручання парламенту Україна ризикувала втратити частину виробничих потужностей у сфері наземної робототехніки. Саме тому виробники наполягали на окремому законодавчому врегулюванні питання.

    Данило Гетманцев підтвердив, що законопроєкт уже зареєстровано у парламенті, а його ухвалення дозволить усунути правову прогалину, через яку оборонні підприємства втратили пільговий режим.

    На тлі війни та постійного дефіциту ресурсів розвиток роботизованих систем для фронту стає одним із ключових елементів сучасної оборонної стратегії України. Українські військові дедалі частіше використовують роботизовані платформи для виконання завдань у найнебезпечніших зонах, де ризик для особового складу є надто високим.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що розвиток НРК дозволяє частково компенсувати нестачу людей на фронті та мінімізувати втрати серед військовослужбовців. Крім того, Україна поступово перетворюється на один із головних світових майданчиків для випробування та розвитку військової робототехніки в реальних бойових умовах.

    Поки що законопроєкт лише зареєстрований і має пройти профільний комітет та голосування у сесійній залі. Водночас автори ініціативи сподіваються, що парламент підтримає документ максимально швидко, оскільки питання напряму пов’язане із забезпеченням фронту технікою.

    Нагадаємо, 14 травня Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт про цільове використання військового збору. Документ передбачає спрямування цих коштів виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

  • Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .

    За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.

    Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

    «Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.

    Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.

    Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.

    Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.

    Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.

    «Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.

    Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.

    Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.

    Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.

    Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.

    Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.

    На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.

    Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.

    Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті змінити підходи до фінансування банківського сектору, здешевити іпотечні кредити та розширити доступ до довгострокового кредитування.

    Про ініціативу повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які вже активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Йдеться насамперед про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. У межах сек’юритизації банки зможуть об’єднувати кредитні портфелі, зокрема іпотечні, у пул активів і передавати їх інвесторам у вигляді цінних паперів. Це дозволяє фінансовим установам швидше повертати ліквідність і спрямовувати ресурси на нові кредити.

    Облігації з покриттям є ще одним ключовим елементом ініціативи. Це боргові цінні папери, забезпечені якісними активами, найчастіше іпотечними кредитами, які вважаються одним із найбільш надійних інструментів довгострокового фінансування банків у Європі.

    За словами Гетманцева, основна мета законопроєкту полягає у створенні умов для здешевлення кредитів, розвитку ринку іпотеки, залучення довгострокових інвестицій та підтримки державних житлових програм. Він також наголосив, що в Україні залишається високий попит на житло, зокрема через понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, що формує значне навантаження на ринок нерухомості.

    Іпотечне кредитування в Україні традиційно залишається дорогим і обмеженим через високі ризики та нестачу довгострокових ресурсів у банківській системі. Запровадження сек’юритизації, за оцінками експертів, може зменшити навантаження на банки, збільшити обсяги кредитування та зробити іпотеку доступнішою для населення.

    У країнах Європейського Союзу подібні інструменти давно є базовим елементом фінансової системи. Облігації з покриттям та сек’юритизація активно використовуються банками для стабільного фінансування житлових кредитів, а загальний обсяг цього ринку вимірюється трильйонами євро.

    В Україні паралельно триває розвиток державних програм підтримки житла, зокрема пільгового іпотечного кредитування. Також обговорюються реформи у сфері житлової політики та створення системи соціального житла, яка має стати частиною довгострокової відбудови країни.

    Після реєстрації законопроєкт має бути розглянутий у профільних комітетах Верховної Ради та винесений на голосування. У разі ухвалення він може стати одним із ключових кроків у реформуванні фінансового ринку та розвитку доступного житлового кредитування в Україні.