Daypolitico

Позначка: демократія

  • Пастка для Брюсселя: чому сербське суспільство вважає ЄС спільником режиму Вучича

    Пастка для Брюсселя: чому сербське суспільство вважає ЄС спільником режиму Вучича

    Гучна перемога опозиційного «Студентського списку» на дострокових парламентських виборах у Сербії стала несподіванкою для європейської дипломатії, однак зміна влади не гарантує миттєвого геополітичного розвороту Белграда. Аналітики міжнародної організації Democracy International попереджають, що тріумф студентського руху жодним чином не означає автоматичного зближення країни з Європейським Союзом чи радикального перегляду традиційно дружньої політики щодо Російської Федерації. Парадокс ситуації полягає в тому, що значна частина сербського громадянського суспільства сьогодні сприймає офіційний Брюссель не як захисника демократичних цінностей, а радше як мовчазного союзника системи Александара Вучича.

    Дослідники європейської політики пояснюють такий суспільний феномен тривалою стратегією самого Євросоюзу, яку в експертних колах часто називають стабілітократією. Протягом багатьох років європейські інституції надавали перевагу збереженню геополітичної стабільності на Балканах, закриваючи очі на глибинні внутрішні проблеми Сербії. На думку експертів, Брюссель здійснював абсолютно недостатній дипломатичний та політичний тиск на попередню сербську владу через системну корупцію, утиски свободи слова та поступове руйнування незалежних демократичних інституцій. Така надмірна толерантність призвела до того, що європейський вектор інтеграції в очах пересічних сербів почав міцно асоціюватися з консервацією влади колишнього керівництва.

    Перемога студентського руху, яка стала логічним наслідком майже двох років безперервних антикорупційних вуличних протестів, базувалася насамперед на гострому запиті щодо внутрішньої справедливості. Нова політична сила об’єднала навколо себе громадян з полярними зовнішньополітичними поглядами, яких згуртувала виключно спільна мета – подолання корупційних схем та відновлення верховенства права. Саме тому аналітики застерігають західних дипломатів від завищених очікувань. Формування нового кабінету міністрів навряд чи призведе до швидкого приєднання Белграда до європейського санкційного режиму проти Москви, адже мандат довіри, отриманий від виборців, стосується глибокої внутрішньої трансформації, а не безапеляційної зміни глобального курсу.

    Російський фактор продовжує відігравати надзвичайно вагому роль у сербській політиці, незалежно від того, хто саме формує парламентську більшість у країні. Тотальна економічна залежність від російських енергоносіїв та історична дипломатична підтримка з боку Москви у вкрай чутливому питанні статусу Косова залишаються об’єктивними реаліями для будь-якого уряду. Навіть найбільш ліберальні та прогресивно налаштовані політики змушені будуть обережно враховувати ці чинники у своїй державній діяльності. Демократизація державного управління, якої сьогодні вимагають прихильники «Студентського списку», не є тотожною беззаперечній згоді з усіма вимогами спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу.

    Перед дипломатією об’єднаної Європи нині постає надзвичайно складний виклик, який вимагає кардинального перегляду традиційних підходів до регіону. Щоб відновити довіру сербського громадянського суспільства та налагодити ефективний робочий діалог з новими політичними лідерами, Брюсселю доведеться довести свою принциповість у питаннях захисту демократії не лише декларативними заявами, а й конкретними діями. Майбутнє успішної європейської інтеграції Сербії прямо залежатиме від здатності європейських структур позбутися токсичного іміджу спонсорів попереднього режиму та запропонувати країні прозорі, справедливі та чесні правила партнерства.

     

  • Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася запрошувати міжнародних спостерігачів ОБСЄ на проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Це перший такий випадок за останні 24 роки. Рішення Вашингтона викликало критику з боку європейських інституцій, американських законодавців і правозахисників, які попереджають про ризики для прозорості виборчого процесу.

    Про це повідомляє американське видання The Hill. Інформацію також підтверджує офіційна заява Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, оприлюднена 23 вересня.

    Уперше з 2002 року Сполучені Штати не надіслали запрошення міжнародній місії, яка традиційно здійснювала незалежне спостереження за американськими федеральними виборами.

    За інформацією ОБСЄ, протягом цього періоду її представники спостерігали за 12 федеральними виборчими кампаніями у США, включно із шістьма проміжними виборами до Конгресу.

    Рішення адміністрації Трампа стало суттєвим відступом від багаторічної практики міжнародного виборчого спостереження.

    Представники ОБСЄ нагадали, що Сполучені Штати є однією з 57 держав-учасниць організації та взяли на себе відповідні зобов’язання згідно з Копенгагенським документом 1990 року.

    Цей документ передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для підвищення прозорості та довіри до виборчого процесу.

    Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс висловив жаль через рішення Вашингтона, наголосивши, що воно порушує усталену практику співпраці США з міжнародними демократичними інституціями.

    Директорка БДІПЛ Марія Телалян також пояснила, що міжнародне спостереження не означає втручання у внутрішні справи держави. Його завдання — надати незалежну оцінку виборчих процедур, законодавства та умов проведення голосування.

    Особливо гостро рішення Білого дому розкритикували представники Демократичної партії США.

    Сенаторка Джин Шахін, яка входить до керівництва комітету Сенату із закордонних справ, оприлюднила заяву, у якій назвала відмову від спостереження ОБСЄ несумісною з принципами прозорості американських виборів.

    За її словами, незалежні міжнародні місії сприяють зміцненню довіри виборців до демократичних процедур.

    Конгресмен Стів Коен висловив занепокоєння, що адміністрація Трампа може прагнути уникнути додаткового міжнародного контролю. Водночас такі побоювання залишаються політичною оцінкою законодавця, а не доведеним фактом підготовки виборчих порушень.

    До критики долучилася і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка заявила, що відмова від зовнішнього спостереження посилює занепокоєння щодо захисту демократичних стандартів.

    Ситуація привернула увагу і через порівняння з Росією та Білоруссю, влада яких раніше також обмежувала можливості незалежного міжнародного спостереження.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про відмову Росії запросити спостерігачів ОБСЄ на парламентські вибори. Тоді міжнародні організації заявляли про порушення Москвою зобов’язань у сфері виборчої прозорості.

    Водночас відсутність спостерігачів ОБСЄ сама собою не доводить фальсифікації виборів або порушення виборчого законодавства США.

    На тлі скандалу увага прикута до проміжних виборів 3 листопада, за результатами яких американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку демократами масштабних розслідувань щодо адміністрації Трампа у випадку отримання більшості в Палаті представників.

    Таким чином, майбутні вибори матимуть велике значення для подальших відносин між президентом і Конгресом.

    Попри відмову Вашингтона запросити місію ОБСЄ, американські виборчі процедури залишаються під контролем відповідних федеральних і місцевих органів, а також інших передбачених законодавством механізмів спостереження.

    Проте міжнародні організації наголошують, що відмова від незалежного зовнішнього моніторингу позбавляє суспільство додаткового інструменту оцінювання виборчого процесу саме тоді, коли питання довіри до голосування перебуває в центрі політичної дискусії у США.

  • Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Питання проведення виборів в Україні остаточно перейшло з площини зовнішньополітичного тиску в категорію довгострокового планування безпекового та правового майбутнього держави. Міжнародні партнери вже тривалий час не висувають жодних вимог чи ультиматумів щодо негайного запуску виборчого процесу під час відбиття повномасштабної агресії. На Заході сформувався чіткий консенсус щодо неможливості та небезпеки проведення повноцінної кампанії в умовах постійного воєнного терору. Водночас вище політичне керівництво держави не припиняє стратегічну роботу над формуванням правових механізмів майбутнього перезавантаження влади. Спеціальна парламентська робоча група вже практично завершила технічну розробку законопроєкту, покликаного врегулювати особливості організації перших післявоєнних виборів та специфіку голосування в умовах особливого періоду.

    Попри високий ступінь готовності тексту базового законопроєкту, його офіційна реєстрація та публічне представлення у сесійній залі свідомо стримуються цілою низкою невирішених політичних і безпекових факторів. Факт відсутності реєстрації документа не означає, що його не існує, однак ключові політичні дилеми залишатимуться відкритими доти, доки держава безпосередньо не наблизиться до моменту організації реального голосування. Будь-які практичні кроки вимагають гарантованого врегулювання безпекової ситуації та встановлення сталого миру бодай на певний проміжок часу. Плани розпочати широку суспільно-політичну дискусію на початку осені довелося оперативно відкласти через відчутне погіршення безпекової обстановки в столиці. Постійні загрози ворожих ударів, необхідність адаптації до масованого застосування реактивних безпілотників та життя в умовах повітряних тривог відсувають внутрішні політичні дебати на другий план, зміщуючи фокус уваги на посилення протиповітряної оборони та збереження життів.

    Чинна законодавча база прямо забороняє організацію та проведення будь-яких виборчих кампаній під час дії правового режиму воєнного стану. Проте всередині суспільства час від часу спалахують запеклі дискусії про ймовірне оновлення владних інституцій, які підігріваються регулярними кадровими ротаціями у вищих ешелонах влади та змінами в оточенні глави держави. Втім, на поточному етапі подібні розмови мають переважно умоглядний характер. На сьогодні залишається абсолютно невизначеним не лише календарний часовий проміжок можливого волевиявлення, але й сама послідовність електоральних процедур – зокрема, чи першими мають відбутися вибори президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування.

    Найскладнішим викликом повоєнної демократичної трансформації залишається географічний і правовий статус значної частини українських земель. Існує висока ймовірність того, що навіть на момент припинення активних бойових дій суттєві території держави все ще перебуватимуть під ворожою окупацією, де організація легітимного голосування є апріорі неможливою. Не менш серйозні проблеми виникають і щодо величезної прифронтової смуги, де зруйнована інфраструктура, заміновані поля, загроза повторних обстрілів та значне скорочення населення створюють колосальні перешкоди для відновлення стандартних демократичних процедур. Питання участі мільйонів біженців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та чинних військовослужбовців на передовій вимагатиме від законодавців нестандартних інженерних та правових рішень, без яких будь-які вибори ризикують втратити суспільну довіру.

  • Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Парламентська опозиція Угорщини в особі впливової партії «ФІДЕС – Угорський громадянський союз» несподівано заявила про повну готовність до тісної співпраці з новим урядом. Заступник лідера парламентської фракції Янош Бока публічно визнав наявність серйозних проблем та системне відступлення від демократичних стандартів за часів попереднього керівництва країною.

    Визнання помилок та новий діалог

    Під час спілкування з європейськими медіа представник партії колишнього прем’єра відверто зазначив, що у критиці на адресу попередньої влади є чимала частка правди. Політична сила вирішила переглянути свою стратегію і тепер готова спільно з новим кабінетом працювати над реальним відновленням демократичних інститутів.

    «У некоторой критике, связанной с отступлением от демократических принципов, есть доля истины, и мы также готовы работать с новым правительством над этими вопросами», – зазначив Янош Бока.

    Водночас політик наголосив, що партія не збирається брати на себе всю повноту відповідальності за минулі прорахунки, а також висловив застереження щодо деяких кроків чинної влади.

    Претензії до нової команди та лінії розколу

    Попри заявлену готовність до діалогу, опозиція жорстко розкритикувала методи управління команди прем’єра Петера Мадьяра. У партії «ФІДЕС» переконані, що нові можновладці перевищують свої конституційні повноваження та використовують агресивну риторику.

    Окрему хвилю обурення в лавах опозиції викликало рішення про дострокову заміну президента Угорщини. Представники колишньої влади заявляють про цілеспрямовану кампанію з боку нових очільників країни, яка нібито спрямована на повне знищення політичних конкурентів та зачистку опозиційних фондів. Нагадаємо, що після перемоги партії «Тиса» на квітневих виборах новий уряд одразу почав перевіряти державні фінансування та майно організацій, пов’язаних із попередниками.

    Знайдені точки дотику заради майбутнього

    Незважаючи на гострі політичні суперечки, сторони все ж знаходять простір для компромісів. Зокрема, у лавах «ФІДЕС» публічно підтримали ініціативи щодо відновлення повноцінних повноважень Конституційного суду Угорщини. Експерти зазначають, що подібні заяви свідчать про поступову трансформацію політичного поля країни та спроби адаптуватися до нових реалій після тривалого монопольного правління. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох лагерів знаходити баланс між політичною боротьбою та державними інтересами.

     

  • Сибіга у річницю протестів у Білорусі: «Майбутнє країни має визначати її народ, а не Москва»

    Сибіга у річницю протестів у Білорусі: «Майбутнє країни має визначати її народ, а не Москва»

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із заявою з нагоди шостої річниці масових протестів у Білорусі, які спалахнули після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Український дипломат наголосив, що прагнення білорусів до свободи та демократичних змін не вдалося знищити попри роки репресій, ув’язнень і вимушеного вигнання.

    «Шість років тому, 9 серпня, білоруси чітко продемонстрували своє прагнення до демократичних змін і право самостійно визначати майбутнє власної країни. Їхній вибір зустріли репресіями», – зазначив Сибіга у своїй заяві.

    Президентські вибори в Білорусі 9 серпня 2020 року стали початком найбільш масштабної хвилі протестів у країні за десятиліття. Офіційна влада оголосила переможцем Олександра Лукашенка, однак опозиція та низка західних держав не визнали результати виборів достовірними. Масові акції протесту супроводжувалися жорсткими діями силовиків, затриманнями та переслідуваннями учасників демонстрацій. Міжнародні спостерігачі та правозахисні організації повідомляли про численні порушення прав людини.

    За словами Сибіги, роки тиску з боку білоруської влади не змогли знищити прагнення суспільства до свободи, демократії та суверенітету. Він підкреслив, що Україна й надалі підтримуватиме білорусів, які виступають за демократичне майбутнє своєї держави.

    Окремо очільник українського зовнішньополітичного відомства наголосив на принциповій позиції Києва щодо білоруського народу та режиму Лукашенка. Україна, за його словами, чітко розрізняє громадян Білорусі та політичний режим, який нині контролює країну. Сибіга зазначив, що саме режим Лукашенка несе відповідальність за сприяння російській агресії проти України.

    «Ми цінуємо багатьох білорусів, які стали на бік України та виступили проти російської агресії», – заявив він.

    Український дипломат також висловив сподівання, що в майбутньому Білорусь зможе стати вільною, незалежною, демократичною та європейською державою. На його думку, майбутнє країни має визначати саме білоруський народ, а не Москва.

    «Ми сподіваємося, що одного дня Білорусь стане вільною, незалежною, демократичною та європейською державою, де саме її народ, а не Москва, визначатиме майбутнє країни», – наголосив Сибіга.

    Він також заявив, що Україна продовжуватиме тісну взаємодію з лідеркою білоруських демократичних сил Світланою Тихановською та іншими представниками білоруської опозиції, які виступають за демократичні зміни.

    Україна останнім часом посилює контакти з демократичними силами Білорусі. У травні 2026 року Тихановська вперше здійснила робочий візит до Києва та провела переговори із Сибігою. Сторони обговорили безпекову ситуацію в регіоні, майбутнє Білорусі та подальшу взаємодію України з білоруськими демократичними силами. За підсумками переговорів Київ підтвердив, що розглядає білоруський народ і режим Лукашенка окремо, а також виступає за незалежну та суверенну Білорусь, яка не буде використовуватися Росією як військовий плацдарм.

    У МЗС України також повідомляли про призначення посла з особливих доручень, який відповідає за взаємодію з представниками білоруських демократичних сил. Серед напрямів співпраці – гуманітарна, інформаційна, санкційна та експертна сфери. Київ також заявляв про зацікавленість у майбутньому приєднанні демократичної Білорусі до Люблінського трикутника.

    Водночас ситуація з правами людини в Білорусі залишається складною. Після протестів 2020 року влада країни продовжила масштабну кампанію переслідувань опозиціонерів, журналістів, правозахисників, активістів та інших громадян, яких звинувачують у політичній діяльності. Європейський Союз неодноразово заявляв про підтримку демократичних сил Білорусі та наголошував на необхідності звільнення політичних в’язнів.

    За наведеними правозахисниками даними, за шість років після виборів було зафіксовано десятки тисяч випадків репресій – від затримань та допитів до обшуків, кримінального переслідування і тиску на родичів опозиціонерів. Значна кількість людей була змушена залишити країну через загрозу переслідування.

    Водночас частина білорусів після початку повномасштабної війни Росії проти України відкрито виступила на боці України. Білоруські добровольці беруть участь у бойових діях проти російських військ, а активісти й представники демократичної опозиції підтримують Україну та виступають проти використання Білорусі як плацдарму для російської агресії.

    Позиція Києва щодо офіційного Мінська залишається принциповою: Україна засуджує підтримку Лукашенком російської агресії, але водночас прагне зберігати контакти з білорусами, які виступають за демократичне та європейське майбутнє своєї держави.

    Таким чином, через шість років після протестів Україна продовжує наголошувати, що політичне майбутнє Білорусі має визначатися її громадянами. Київ також демонструє готовність підтримувати демократичні сили країни та поглиблювати співпрацю з ними на тлі подальшої залежності режиму Лукашенка від Росії.

  • «Я вас чую»: Зеленський відреагував на масові протести й залишив інтригу навколо Міноборони

    «Я вас чую»: Зеленський відреагував на масові протести й залишив інтригу навколо Міноборони

    Президент Володимир Зеленський уперше публічно відреагував на масштабні акції, які 16 липня відбулися у Києві та низці інших українських міст через відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони. Глава держави назвав правильним те, що громадяни навіть під час повномасштабної війни можуть мирно виходити на вулиці, висловлювати незгоду з рішеннями влади та демонструвати власне волевиявлення.

    Водночас Зеленський дав зрозуміти, що на момент спілкування з журналістами остаточного рішення щодо нового очільника Міністерства оборони ще не ухвалив. Президент заявив, що «крапки ще не поставив», а кандидатура колишнього керівника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка була лише одним із варіантів, які він розглядав.

    За словами глави держави, можливість громадян проводити мирні акції є одним із ключових проявів демократії, яку Україна захищає у війні проти Росії. Зеленський наголосив, що люди мають право виходити на мітинги, висувати вимоги та відкрито висловлювати свою позицію, попри всі складнощі й обмеження воєнного часу.

    Президент зазначив, що не лише бачить і чує учасників протестів, а й намагається відповідати на поставлені ними запитання. Водночас він визнав, що не завжди може публічно розкривати всі деталі кадрових та оборонних рішень, оскільки частина інформації може бути корисною російській стороні. Зеленський сформулював це як наявність «секретів не від суспільства, а від росіян».

    Акції розпочалися вранці 16 липня. У Києві люди зібралися на площі біля театру імені Івана Франка, неподалік від Офісу президента. Учасники принесли картонні плакати із закликами повернути Федорова, не згортати технологічні реформи в армії та не передавати Міноборони представникам старої силової системи. За повідомленнями журналістів, на столичну акцію прийшли кілька сотень людей, а протягом ранку їхня кількість зростала.

    Схожі акції відбулися у Львові, Харкові, Одесі, Черкасах, Івано-Франківську, Тернополі, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому та інших містах. Для багатьох учасників головним питанням було не лише збереження конкретного міністра, а й майбутнє цифровізації армії, безпілотних систем, нових моделей закупівель і залучення цивільних технологічних спеціалістів до оборонного сектору.

    Частина протестувальників порівнювала нинішні акції з «картонними протестами» минулого року, під час яких громадянське суспільство виступало на захист незалежності антикорупційних органів. Символом обох хвиль стали саморобні картонні плакати з іронічними та різкими гаслами. Цього разу учасники вимагали пояснити, чому чиновника, якого пов’язували з технологічною модернізацією Міноборони, вирішили усунути після лише кількох місяців роботи.

    Михайло Федоров підтвердив завершення своєї роботи на посаді ще 15 липня. Наступного дня він провів брифінг, під час якого вперше відкрито розповів про конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та Генеральним штабом. Федоров заявив, що ще на початку роботи пропонував Зеленському змінити Сирського й начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак президент відмовився.

    Після цього, за словами Федорова, його команда намагалася працювати з чинною військовою вертикаллю, але зіткнулася з блокуванням частини кадрових і структурних ініціатив. Ексміністр стверджував, що Міноборони не змогло створити всі заплановані центри компетенцій, змінити організаційну структуру та оперативно залучити необхідних фахівців.

    Зеленський, пояснюючи своє кадрове рішення, визнав наявність серйозних проблем у взаємодії між Міністерством оборони та військовим командуванням. За його словами, Федоров і Сирський не змогли знайти спільної мови, тоді як невирішеними залишалися проблеми на полі бою, у бригадах та в системі мобілізації. Президент наголошував, що у воюючій державі Міноборони та Генштаб не можуть функціонувати як структури, які постійно конфліктують між собою.

    На цьому тлі головним кандидатом на посаду нового міністра оборони називали Ігоря Клименка. Його можливе призначення пов’язували з наміром президента впорядкувати мобілізаційні процеси та посилити взаємодію між силовими структурами.

    Під час спілкування зі ЗМІ Зеленський підтвердив, що справді розглядав Клименка, однак наголосив: жодного офіційного подання до Верховної Ради ще не направив. Президент назвав сильними сторонами колишнього очільника МВС здатність керувати великою силовою системою та потенційну можливість подолати те, що сам Зеленський назвав «ганебними моментами бусифікації». Водночас він кілька разів підкреслив, що рішення ще перебуває на стадії розгляду.

    Таким чином, заява про «три крапки» була не лише риторичною відповіддю на протести. Вона фактично означала, що Банкова переглядала початковий кадровий сценарій уже після суспільної реакції, публічних заяв Федорова та критики можливого переходу Клименка до Міноборони.

    Невизначеність посилювалася через те, що Верховна Рада вже сформувала новий уряд на чолі із Сергієм Корецьким, але не призначила міністрів оборони та закордонних справ. Ці дві кандидатури вносить до парламенту президент, тому їх не включили до загального урядового пакета.

    Депутати від «Слуги народу» протягом дня припускали, що фракція може знову зібратися ввечері для обговорення кандидата на Міноборони. Водночас частина парламентарів попереджала, що в разі відсутності домовленості питання може затягнутися через парламентську перерву.

    Уже ввечері стало зрозуміло, що фраза Зеленського про відсутність остаточної крапки справді мала практичне значення. Президент відмовився від сценарію з Ігорем Клименком і доручив генерал-майору Євгенію Хмарі тимчасово виконувати обов’язки міністра оборони. Хмара до цього був тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ та очолював Центр спеціальних операцій «Альфа». Зеленський заявив, що після проходження юридичних процедур запропонує парламенту підтримати Хмару як повноцінного міністра оборони.

    Президент пояснив вибір досвідом генерала у проведенні технологічних і далекобійних ударних операцій, роботі спецпідрозділів та управлінні бойовими командами. Таким чином, Банкова спробувала поєднати збереження технологічного курсу Федорова з призначенням керівника, який має бойовий досвід і працював усередині силової системи.

    Цей вибір також можна розглядати як відповідь на одну з головних вимог протестувальників — не згортати розвиток дронів, далекобійних систем та асиметричних операцій. Хоча Хмара не є представником цивільної реформаторської команди Федорова, його професійна біографія безпосередньо пов’язана з технологічними спецопераціями.

    Водночас призначення Хмари не означає автоматичного повернення всієї команди попереднього міністра. Після відставки Федорова про завершення роботи радниками заявили Сергій Стерненко та Сергій «Флеш» Бескрестнов, а заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров подав рапорт на звільнення. Тому новому керівнику доведеться не лише продовжити реформи, а й відновити довіру військових, волонтерів, розробників та громадськості.

    Реакція Зеленського на акції стала важливим політичним сигналом. Президент не став засуджувати учасників або називати протести дестабілізацією під час війни. Навпаки, він визнав їх нормальним проявом демократичного суспільства та публічно підтвердив, що чує вимоги людей.

    Водночас глава держави не сказав, що кадрове рішення було змінене саме через тиск вулиці. Він пов’язував процес із необхідністю врахувати військову ситуацію, внутрішні проблеми оборонного сектору та якості різних кандидатів.

    У підсумку слова Зеленського про те, що він «ще не поставив крапку», виявилися передвісником несподіваного кадрового повороту. Ігор Клименко залишився лише одним із варіантів, а тимчасове керівництво Міноборони перейшло до Євгенія Хмари.

    Тепер головним питанням для суспільства буде не лише прізвище нового міністра, а й конкретні рішення, які він ухвалить. Від Хмари очікуватимуть збереження технологічного курсу, продовження конкурентних закупівель, розвитку дронів і далекобійних засобів, а також налагодження відносин із Генштабом.

    Саме за цими критеріями стане зрозуміло, чи справді влада почула людей, які 16 липня вийшли на українські площі з картонними плакатами, чи президентська заява залишиться лише політичною спробою знизити напругу після одного з найгучніших кадрових скандалів року.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    Президент України Володимир Зеленський привітав Сполучені Штати Америки з 250-ю річницею проголошення незалежності, наголосивши на історичній ролі США у боротьбі за свободу, демократію та права людини. У своєму зверненні глава держави подякував американському народу за багаторічну підтримку України, окремо відзначив військову допомогу Вашингтона та висловив переконання, що саме спільні дії союзників здатні наблизити завершення війни й забезпечити справедливий мир.

    Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому з нагоди національного свята США.

    У своєму привітанні Зеленський підкреслив, що чверть тисячоліття історії Сполучених Штатів стала прикладом для багатьох народів світу. За його словами, саме американська боротьба за незалежність, принципи свободи та демократії стали основою для розвитку сучасного демократичного світу й надихнули мільйони людей у різних країнах відстоювати право самостійно визначати власне майбутнє.

    Президент зазначив, що протягом своєї історії Сполучені Штати неодноразово відігравали ключову роль у захисті свободи та міжнародної безпеки. Особливо це проявилося у ХХ столітті, коли Америка зробила вагомий внесок у перемогу над тоталітарними режимами та допомогла сформувати сучасну систему міжнародної безпеки.

    Водночас, за словами Зеленського, значення США не стало меншим і в XXI столітті. Навпаки, сьогодні роль Вашингтона залишається визначальною для багатьох країн, які змушені захищати свою незалежність і демократичний вибір.

    Президент наголосив, що українці особливо добре розуміють цінність американської підтримки, адже вже понад три роки ведуть повномасштабну війну проти російської агресії. За його словами, боротьба України сьогодні багато в чому нагадує боротьбу американського народу за власну державність понад два століття тому.

    “Зараз, у XXI столітті, вплив і значення Америки точно не менші. І особливо ми це бачимо в Україні, яка бореться за свою незалежність, свободу і право на щастя для наших людей фактично з тими ж надіями, з тим же сенсом, з тією ж енергією, з якими американці вибороли і захистили свою незалежність”, – наголосив глава держави.

    Окрему частину звернення Зеленський присвятив військовій допомозі, яку Сполучені Штати надали Україні після початку російської агресії. Він підкреслив, що американська підтримка стала одним із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності України та захисту мирного населення від російських атак.

    Президент нагадав, що саме адміністрація Дональда Трампа першою погодила передачу Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin. Це рішення, за словами Зеленського, мало не лише військове, а й символічне значення, адже продемонструвало готовність США підтримати Україну у боротьбі з російською агресією.

    Він також відзначив ефективність американських систем протиповітряної оборони Patriot, які сьогодні залишаються одним із найважливіших елементів захисту українського неба. Саме ці комплекси, зазначив президент, найкраще перехоплюють російські балістичні ракети та щодня рятують життя українців.

    “Американська зброя – від “Джавелінів”, які президент Трамп вирішив передати Україні, до “Петріотів”, які найбільш надійно бережуть життя наших людей, – усе те, чим Сполучені Штати допомогли нам у захисті нашої країни, доводить силу американського духу, американської рішучості, американських технологій”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу, що Україна й надалі потребує американських систем ППО для захисту своїх міст від масованих ракетних ударів Росії. За його словами, коли Київ звертається до Вашингтона із проханням про додаткові комплекси Patriot, то розраховує не лише на сучасні технології, а й на ті цінності, які лежать в основі американської державності.

    “Коли ми звертаємось до Америки по “Петріоти”, ми віримо, що цінності поваги до життя і людей, які 250 років тому спрацювали, спрацюють і зараз. Світ потребує такого лідерства, яке гарантує свободі й життю захист”, – наголосив глава держави.

    У завершальній частині свого звернення Зеленський процитував один із найвідоміших уривків Декларації незалежності США, в якому зазначається, що всі люди створені рівними та наділені невід’ємними правами, серед яких життя, свобода і прагнення до щастя.

    Президент підкреслив, що саме ці принципи сьогодні об’єднують український та американський народи. За його словами, прагнення до свободи, незалежності та справедливості є спільною цінністю демократичних держав.

    “Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всі люди створені рівними; що Творець наділив їх певними невід’ємними правами, серед яких є життя, свобода і прагнення до щастя – ось що всіх нас об’єднує, усіх, хто Америку поважає і сьогодні Америці дякує. Хай мрії вільних людей завжди перемагають зло і ненависть від тих, хто хотів би знищити свободу. Америко, дякую! Впевнений: якщо разом, то точно досягнемо миру!”, – підсумував Зеленський.

    Привітання українського президента прозвучало на тлі урочистостей із нагоди 250-річчя незалежності США. Святкування цього року мають особливий символізм, адже ювілей відзначається в умовах складної міжнародної ситуації, коли Сполучені Штати залишаються одним із головних союзників України у протидії російській агресії.

    Напередодні президент США Дональд Трамп також виступив із промовою до американців, у якій заявив про необхідність захищати традиційні американські цінності та попередив про, за його словами, відродження “комуністичної загрози”, що може становити небезпеку для майбутнього країни.

    Водночас частину святкових заходів у Вашингтоні довелося скасувати через аномальну спеку. Національна метеорологічна служба США попередила про небезпечні погодні умови, оскільки температура повітря у столиці могла сягати понад 43–46 градусів за Цельсієм. Через це організатори ухвалили рішення скасувати традиційний парад до Дня незалежності, наголосивши, що головним пріоритетом залишається безпека учасників святкувань і глядачів.

  • Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Угорщина опинилася в центрі масштабної політичної кризи. Прем’єр-міністр Петер Мадяр продовжує курс на демонтаж політичної системи, сформованої за часів Віктора Орбана, і тепер домагається дострокового усунення президента Тамаша Шуйока. Законність запропонованих конституційних змін оцінюватиме Венеційська комісія Ради Європи.

    Про це повідомляють Euronews, Reuters та Associated Press.

    За інформацією журналістів, делегація Венеційської комісії прибуде до Будапешта 2 липня, щоб оцінити запропоновану урядом конституційну реформу. Представники комісії планують провести консультації з угорською владою щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам демократії та верховенства права.

    Конфлікт між прем’єром Петером Мадяром і президентом Тамашем Шуйоком триває від моменту приходу нового уряду до влади після парламентських виборів у квітні 2026 року. Мадяр неодноразово заявляв, що глава держави є політичним союзником колишнього прем’єра Віктора Орбана та не забезпечує належної незалежності президентської інституції. Сам президент категорично відмовляється добровільно залишати посаду.

    Запропонована урядом конституційна поправка передбачає дострокове припинення президентських повноважень одразу після набрання нею чинності. Окрім цього, пакет реформ містить обмеження строку перебування депутатів парламенту дванадцятьма роками, встановлення граничного віку для суддів Конституційного суду та низку інших змін, які нова влада називає очищенням державних інституцій від спадщини попереднього режиму.

    Водночас запропоновані зміни викликали гостру критику як з боку опозиції, так і серед правозахисних організацій. Представники угорських громадських організацій вважають, що навіть за наявності політичних претензій до президента його усунення через одноразову конституційну поправку може створити небезпечний прецедент для демократичної системи країни. На їхню думку, у разі необхідності слід використовувати чинні механізми імпічменту, а не змінювати Конституцію під конкретну політичну ситуацію.

    Сам Петер Мадяр заявляє, що його уряд отримав мандат на масштабне перезавантаження держави після шістнадцяти років правління Віктора Орбана. Прем’єр стверджує, що його команда має намір реформувати державні інституції, посилити боротьбу з корупцією, створити нові антикорупційні механізми та розробити нову Конституцію, яка, за його словами, відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Остаточне рішення щодо конституційної реформи ухвалюватиме парламент Угорщини, однак висновок Венеційської комісії може суттєво вплинути на міжнародну оцінку дій нового уряду. Хоча рекомендації комісії не є юридично обов’язковими, вони традиційно мають значну вагу для Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.