Daypolitico

Позначка: Денис Шмигаль

  • Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Енергосистема України попередньо пройшла період рекордної серпневої спеки без застосування графіків відключення електроенергії. Попри значне зростання споживання через аномально високі температури, енергетикам вдалося уникнути дефіциту потужності.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, одним із ключових факторів стало коригування графіків літніх ремонтів на електростанціях. Зокрема, енергетики переглянули проведення ремонтних робіт на окремих енергоблоках атомних електростанцій, щоб у період максимального навантаження забезпечити необхідний обсяг генерації.

    Ще одним важливим чинником стало максимальне залучення розподіленої газової генерації. Такі потужності дали змогу додатково підтримати енергосистему в години підвищеного споживання та зменшити ризики виникнення дефіциту.

    Україна також збільшила імпорт електроенергії з європейських країн. Додаткові обсяги електроенергії допомогли покрити підвищене споживання та забезпечити стабільність енергосистеми під час спеки.

    Шмигаль окремо подякував українським споживачам, які дослухалися до закликів Міністерства енергетики та змінили режим використання електроенергії. Зокрема, перенесення частини енергоємних процесів із пікових годин дозволило знизити навантаження на систему в найбільш критичні періоди.

    Необхідність підготовки до складного періоду виникла через прогнозоване різке зростання споживання електроенергії. Наприкінці липня Шмигаль попереджав, що через аномальну спеку навантаження на українську енергосистему може зрости приблизно на 1 ГВт.

    Тоді в «Укренерго» готувалися до можливого застосування графіків обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Основною причиною ризику називали саме стрімке збільшення споживання електроенергії через використання кондиціонерів та іншого обладнання для охолодження.

    Втім, за попередньою оцінкою, необхідності застосовувати такі обмеження не виникло. Завдяки поєднанню доступної генерації, імпорту та коригування ремонтної кампанії енергосистема змогла пройти період пікового літнього навантаження без планових відключень.

    Водночас в енергетичному секторі наголошують на важливості ощадливого споживання електроенергії. Для української енергосистеми це особливо важливо з огляду на пошкодження частини генеруючих потужностей та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Таким чином, навіть за умов рекордної спеки Україна наразі змогла забезпечити стабільну роботу енергосистеми. Водночас подальша ситуація залежатиме від температури, рівня споживання, доступності генерації, ремонтів енергоблоків та можливостей імпорту електроенергії.

  • Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити пріоритети під час нової кампанії повітряних атак по Україні. Якщо минулої зими головною ціллю були об’єкти енергетики та теплопостачання, то тепер Кремль може зосередитися на системах водопостачання та каналізації, щоб посилити гуманітарний тиск на українців.

    Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив в інтерв’ю Politico.

    За словами міністра, російське керівництво прагне максимально ускладнити життя цивільного населення напередодні опалювального сезону. Він пояснив, що минулої зими масовані удари були спрямовані переважно по енергетичній інфраструктурі, однак тепер Росія може змінити тактику.

    “Мета Росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якби у вас був газ і вода”, – зазначив Шмигаль.

    Він наголосив, що перебої з водопостачанням можуть мати значно серйозніші гуманітарні наслідки.

    “Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації”, – підкреслив міністр.

    Шмигаль також заявив, що Україна та Росія фактично ведуть паралельну боротьбу за критичну інфраструктуру одна одної. За його словами, Кремль намагається остаточно зруйнувати українську енергетичну систему, підірвати економіку та ускладнити виробництво озброєння.

    “Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему та зірвати нашу економіку й виробництво зброї”, – сказав він.

    За оцінкою міністра, російський президент також розраховує, що тривалі відключення комунальних послуг узимку виснажать українське суспільство та посилять тиск на владу.

    “Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоб воно підписало капітуляцію”, – зазначив Шмигаль.

    Водночас Україна, за його словами, продовжує завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Міністр стверджує, що атаки на нафтопереробні заводи вже вивели з ладу близько 40% первинних потужностей із переробки нафти в Росії, що негативно впливає на забезпечення країни пальним.

    “Це як 12-й раунд, і кожен боксер сподівається, що його суперник впаде першим”, – охарактеризував ситуацію Шмигаль.

    За його словами, Україна розраховує, що поєднання санкційного тиску та ударів по стратегічній інфраструктурі РФ змусить Кремль переглянути свої плани вже цієї осені. Водночас він визнав, що поки Росія не демонструє готовності до завершення війни.

    Президент Володимир Зеленський, як зазначив Шмигаль, також вважає санкційний тиск і послаблення російської військової інфраструктури одним із ключових інструментів наближення миру. Водночас глава держави неодноразово наголошував, що Кремль поки не відмовився від своїх воєнних цілей.

    Для посилення захисту критичної інфраструктури Україна продовжує зміцнювати систему протиповітряної оборони та розраховує на додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети.

    Паралельно триває підготовка до нового опалювального сезону. В Україні будують захисні споруди для енергетичних, газових і водних об’єктів, а також розгортають мережу модульних котелень і генераторів. Такий підхід має зробити критичну інфраструктуру менш вразливою до масованих ударів.

    За даними міністра, масштаби руйнувань української енергетики залишаються значними. Якщо до 2014 року встановлена потужність електрогенерації становила 54,5 ГВт, то після початку повномасштабної війни вона скоротилася до 32 ГВт. Після останньої хвилі зимових атак доступна потужність, за словами Шмигаля, становить близько 12 ГВт, тоді як дефіцит сягає 6 ГВт.

    Міністр також заявив, що російські удари знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій.

    Попри складні прогнози, Шмигаль висловив упевненість, що Україна зможе пройти ще один складний опалювальний сезон.

    “Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові”, – підсумував він.

  • Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Україна готується до чергового масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко найближчим часом може залишити посаду та перейти на дипломатичну роботу, тоді як у політичних колах уже обговорюють одразу чотирьох можливих претендентів на крісло глави уряду.

    Серед потенційних кандидатів називають генерального директора «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Водночас остаточного рішення щодо майбутнього прем’єр-міністра на момент публікації немає, а всі названі прізвища залишаються предметом політичних консультацій.

    Про можливий сценарій кадрових змін повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, звільнення Свириденко можуть винести на розгляд Верховної Ради вже під час пленарних засідань 13–14 липня. Депутат також припустив, що після відставки прем’єрки вона може очолити українське посольство у США. Офіційно таке дипломатичне призначення поки не підтверджене.

    Зеленський фактично анонсував зміну уряду

    Перед появою інформації про можливих претендентів президент Володимир Зеленський провів зустріч із Юлією Свириденко та заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів.

    Глава держави подякував прем’єрці за стабільну й ефективну роботу, але повідомив, що запропонував їй очолити новий значущий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів України. Яку саме країну мав на увазі президент, він не уточнив.

    Зеленський пояснив майбутні кадрові зміни переходом до оновленої політичної стратегії. За його задумом, за кожним пріоритетним напрямком міжнародної роботи має бути закріплена конкретна досвідчена людина, відповідальна за практичне виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед таких напрямків президент назвав співпрацю зі США, реалізацію домовленостей щодо виробництва систем Patriot, створення спільного з європейськими країнами антибалістичного проєкту, відносини з Польщею та Угорщиною, роботу з державами Близького Сходу і Перської затоки, Китай та міжнародні організації.

    Зеленський також прямо заявив, що розраховує провести відповідні заміни в уряді спільно з Верховною Радою. Крім Кабміну, кадрові зміни мають торкнутися керівництва правоохоронних органів.

    Чи справді Свириденко стане послом у США

    Версію про переведення Юлії Свириденко до Вашингтона озвучив Ярослав Железняк. За його інформацією, прем’єрка може стати новою посолкою України у Сполучених Штатах.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на слова Зеленського про «ключового партнера» та значний міжнародний досвід Свириденко. Вона брала участь у переговорах зі США, працювала над економічними домовленостями, залученням інвестицій і програмами відновлення України.

    Водночас указу президента про її призначення посолкою немає. Не оголошувало про таке рішення й Міністерство закордонних справ. Тому говорити про перехід Свириденко на дипломатичну роботу як про доконаний факт поки зарано.

    Сам Железняк назвав цей варіант певною мірою вимушеним рішенням, до якого влада нібито не готувалася заздалегідь. Однак подробиць політичних домовленостей народний депутат не навів.

    Сергій Корецький — несподіваний фаворит

    Одним із претендентів на посаду прем’єра називають керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. У день появи інформації про оновлення Кабміну Зеленський окремо заслухав його доповідь.

    Це привернуло увагу медіа та породило припущення, що Корецький може отримати одну з ключових посад в оновленій системі влади. Україна входить у критично важливий період підготовки до зими, а енергетична стійкість була одним із головних пріоритетів, названих президентом.

    Корецького можуть розглядати як технократичного кандидата, пов’язаного з управлінням великими державними компаніями та енергетикою. Його можливе призначення відповідало б заяві Зеленського про необхідність прискорити трансформацію державних підприємств, від яких залежить стійкість країни.

    Проте офіційного підтвердження, що керівнику «Нафтогазу» запропонували посаду прем’єра, немає. Зустріч із президентом могла стосуватися винятково підготовки газової системи до опалювального сезону.

    Денис Шмигаль може повернутися

    Ще один кандидат — Денис Шмигаль, який уже очолював Кабінет Міністрів та має найбільший досвід керування урядом серед усіх названих претендентів.

    За даними Железняка, у разі відставки Свириденко Шмигаль як перший віцепрем’єр може тимчасово координувати роботу Кабміну до формування нового складу. Це не обов’язково означає, що саме він знову стане повноцінним прем’єр-міністром.

    Перевагою Шмигаля є його досвід роботи в умовах пандемії, повномасштабної війни, енергетичної кризи та переговорів із міжнародними партнерами. Він добре знайомий із механізмами роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

    Водночас повернення колишнього прем’єра може виглядати не як повне перезавантаження, а як повернення до попередньої конфігурації влади. Саме тому його кандидатура може розглядатися як тимчасовий або компромісний варіант.

    Михайло Федоров — ставка на технології та оборону

    У переліку кандидатів також фігурує Михайло Федоров. Він став одним із найбільш упізнаваних представників урядової команди завдяки цифровізації державних послуг, розвитку застосунку «Дія», підтримці безпілотних технологій та реформуванню оборонних процесів.

    Його можливе висунення могло б означати ставку на молодшу технократичну команду та прискорення цифрових і оборонних реформ.

    Федоров має високий рівень публічної впізнаваності та досвід роботи з міжнародними технологічними компаніями. Водночас посада прем’єр-міністра потребує керування всіма напрямками уряду — від соціальної політики та фінансів до енергетики, регіонального розвитку й міжнародних переговорів.

    Інформація про те, що Федоров уже погодився очолити Кабмін або отримав відповідну пропозицію, відсутня.

    Ігор Терехов — кандидат від регіонів

    Найбільш несподіваним прізвищем у списку став міський голова Харкова Ігор Терехов.

    Його потенційна кандидатура може бути пов’язана з наміром посилити роботу уряду у прифронтових і прикордонних областях. Харків протягом повномасштабної війни залишається одним із міст, які найчастіше зазнають російських ударів, тому Терехов має практичний досвід управління великим містом в умовах постійної небезпеки.

    Він також займається питаннями відбудови, енергетичної стійкості, евакуації, підтримки комунальних підприємств і взаємодії з міжнародними партнерами.

    Водночас перехід мера Харкова до центральної виконавчої влади став би складним політичним рішенням для самого міста. Офіційно Терехов не підтверджував, що веде переговори про посаду прем’єр-міністра.

    Що станеться з Кабміном після відставки прем’єра

    Відставка прем’єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Це прямо передбачено Конституцією та законом про уряд. Однак міністри не припиняють роботу миттєво й не залишають державні органи без керівництва.

    Кабінет Міністрів, який перебуває у відставці, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду. Тобто чинні міністри фактично залишатимуться на посадах у перехідному статусі, доки парламент не завершить усі кадрові голосування.

    Самої заяви президента для звільнення прем’єрки недостатньо. Свириденко має подати заяву про відставку, після чого рішення повинна ухвалити Верховна Рада. Прем’єр-міністр звільняється з посади саме з дня парламентського голосування.

    Як призначатимуть новий уряд

    Формування Кабміну передбачає кілька окремих процедур. Спочатку Верховна Рада має проголосувати за нового прем’єр-міністра. Для рішення необхідна підтримка щонайменше 226 народних депутатів.

    Після призначення глава уряду подає парламенту кандидатури більшості міністрів. Водночас міністра оборони та міністра закордонних справ Верховна Рада призначає за поданням президента.

    Тому звільнення Свириденко, призначення нового прем’єра і затвердження всього Кабміну необов’язково відбудуться в один день. Железняк припускає, що голосування за відставку можливе вже 13–14 липня, але формування нової команди може затягнутися через відсутність остаточно погодженого кандидата.

    Очікується, що фракція «Слуга народу» проведе окреме засідання для обговорення кадрових питань. Саме наявність необхідної кількості голосів стане вирішальною для того, наскільки швидко Банкова зможе реалізувати задумане перезавантаження.

    Наразі достеменно відомо лише про політичне рішення оновити Кабінет Міністрів і запропонувати Свириденко інший напрямок роботи. Її можливе призначення посолкою у США, дата відставки та чотири кандидатури на посаду прем’єра залишаються інформацією від народного депутата, а не завершеними кадровими рішеннями.

  • Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міністерство енергетики України запроваджує комплекс заходів для стабілізації роботи енергосистеми на тлі аномальної спеки та різкого зростання споживання електроенергії. Про це повідомив глава відомства у своєму дописі, пояснивши, що система зараз проходить один із найскладніших періодів літнього навантаження, коли одночасно зростає побутове споживання, працює промисловість, а температура повітря підштовхує попит до пікових значень.

    За даними Міненерго, нинішня ситуація формується не лише внутрішніми факторами, а й загальноєвропейською тенденцією, оскільки хвиля спеки охопила значну частину Європи, що впливає на енергетичні ринки та баланс потужностей у регіоні. В Україні найбільше навантаження традиційно фіксується у вечірні години, коли споживання досягає максимуму через одночасне використання побутових приладів, кондиціонерів та іншої енергоємної техніки.

    У міністерстві зазначають, що для забезпечення стабільності енергосистеми вже розроблено та почато реалізацію комплексу технічних і організаційних рішень. Зокрема, переглядаються графіки ремонтних кампаній на енергоблоках атомної генерації з метою максимального залучення потужностей у періоди пікового навантаження. Це має дозволити збільшити обсяг доступної електроенергії у найбільш критичні години споживання та зменшити ризики дефіциту.

    Паралельно прискорюються аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок попередніх атак, адже відновлення таких потужностей напряму впливає на загальну стійкість системи. Окрему увагу приділяють тепловій генерації, де планується оперативний запуск додаткових потужностей загальним обсягом не менше 300 мегават, що дозволить частково компенсувати пікове споживання.

    Важливим елементом стабілізаційної стратегії також стає активніше залучення когенераційних установок, включно з газовою генерацією, які здатні швидко реагувати на коливання попиту та забезпечувати додаткову потужність у короткі строки. Окремо в планах передбачено використання установок зберігання енергії, що дозволяє акумулювати електроенергію в періоди зниженого споживання і спрямовувати її в мережу під час пікових навантажень, тим самим вирівнюючи добовий баланс системи.

    Крім внутрішніх ресурсів, Україна також розраховує на посилення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу, що має стати додатковим інструментом підтримки стабільності енергосистеми у найскладніші періоди. Окремо опрацьовується можливість збільшення імпортних поставок за участі державних енергетичних підприємств, що дозволить розширити доступні обсяги електроенергії в разі необхідності.

    У Міненерго наголошують, що ключовим фактором стабільності залишається не лише технічна готовність системи, а й поведінка споживачів. Громадян і бізнес закликають максимально раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години з 17:00 до 22:00, коли енергосистема працює з найвищим навантаженням. У відомстві підкреслюють, що навіть прості дії, як-от уникнення одночасного використання кількох потужних приладів або оптимізація роботи кондиціонерів, можуть суттєво зменшити тиск на мережу.

    Таким чином, енергетична система України зараз працює у режимі підвищеної готовності, поєднуючи нарощування генерації, залучення імпорту, оптимізацію ремонтних кампаній та заходи з управління попитом, щоб пройти період літніх пікових навантажень без критичних збоїв і забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні.

  • «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    Українські Сили оборони вже найближчим часом можуть звільнити більше територій, ніж російська армія змогла окупувати від початку 2026 року. Такий прогноз озвучив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську.

    Про це він заявив під час виступу на конференції URC 2026.

    За словами Шмигаля, Україна продовжує послідовно послаблювати військовий та економічний потенціал Росії, а результати роботи Сил оборони вже найближчим часом можуть суттєво змінити ситуацію на фронті.

    «Протягом цього місяця Сили оборони України звільнять більше територій, ніж Росія змогла окупувати від початку цього року», – заявив урядовець.

    Росія платить «неймовірну ціну»

    Окрему увагу Шмигаль приділив українським далекобійним ударам по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі Росії.

    За його словами, систематичне ураження російських нафтопереробних заводів стало одним із найболючіших факторів для економіки держави-агресора.

    Міністр назвав ці операції «санкціями без жодних формальностей», підкресливши, що вони безпосередньо впливають на можливості Кремля фінансувати війну.

    «Якщо підрахувати їхні втрати на полі бою, то вони платять абсолютно неймовірну ціну людськими життями. Вони також платять величезну ціну через наші удари по їхніх нафтопереробних заводах та через далекосяжні санкції», – зазначив Шмигаль.

    Заклик до союзників

    Очільник Міністерства енергетики наголосив, що військовий тиск має супроводжуватися подальшим посиленням міжнародних санкцій.

    Він звернувся до Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та інших партнерів із закликом не послаблювати економічний тиск на Москву.

    За словами Шмигаля, саме поєднання санкцій, військової допомоги Україні та втрат Росії на фронті здатне змусити Кремль погодитися на реальні переговори.

    «Ми просимо про продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Це призведе до страждань їхньої економіки та змусить їх сісти за стіл переговорів», – наголосив міністр.

    Конференція у Ґданську

    Заява пролунала під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка 25–26 червня проходить у польському Ґданську.

    Цьогорічний форум об’єднав тисячі представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та партнерських держав. Основними темами стали відновлення України, підтримка енергетики, оборонної промисловості, критичної інфраструктури та залучення інвестицій.

    Під час конференції також оголошено про нові міжнародні пакети допомоги Україні, укладення багатомільярдних угод у сфері енергетики та фінансування проєктів відновлення.

    Водночас Шмигаль підкреслив, що поряд із міжнародною підтримкою ключову роль у зміні ситуації на полі бою відіграють українські Сили оборони, які продовжують завдавати ударів по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та економічному потенціалу Росії.

    Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна разом із партнерами працює над тим, щоб Росія не могла використовувати окуповані території для затягування війни. Водночас у Кремлі продовжують заявляти про прихильність до своїх максималістських воєнних цілей і не демонструють готовності до компромісних переговорів.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

    “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

  • Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Держава не планує націоналізувати Дарницьку теплоелектроцентраль у Києві — станція й надалі залишатиметься у приватній власності. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За словами міністра, всі київські теплоелектроцентралі перебувають під контролем уряду, однак головним завданням наразі є не зміна форми власності, а якнайшвидше відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

    Шмигаль зазначив, що держава, міська влада та міжнародні партнери спільно шукатимуть механізми допомоги для ремонту і повернення станцій до повноцінної роботи, незалежно від того, кому вони належать.

    Він також повідомив, що Україна шукає обладнання для відновлення ТЕЦ на базі списаних європейських станцій, які технічно подібні до українських.

    За його словами, українські технічні комісії вже відвідали кілька країн Європи, зокрема Латвію, Німеччину та Австрію, де вивчають можливість використання відповідного обладнання для прискорення ремонтних робіт.

    Станом на зараз Дарницька ТЕЦ залишається приватним підприємством. Власником станції як юридичної особи є ТОВ «Євро-Реконструкція».

    За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціарним власником компанії є Анатолій Шкрібляк, а засновником виступає компанія MERVE Enterprises Limited, зареєстрована на Кіпрі.

  • У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    Між Києвом і Будапештом спалахнула нова дипломатична суперечка після появи в Україні групи громадян Угорщини, яких у медіа назвали «делегацією», що нібито прибула перевірити стан нафтопроводу «Дружба». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що ці люди не мають жодного офіційного статусу і в’їхали до країни як звичайні громадяни.

    Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що група угорців перетнула кордон за стандартною процедурою, яка діє для громадян країн Шенгенської зони. За його словами, ці особи не мають на території України офіційного статусу делегації та не мають запланованих зустрічей з українськими посадовцями.

    У дипломатичному відомстві наголосили, що називати їх офіційною делегацією некоректно. Українська сторона також підтвердила, що отримувала від Угорщини запит щодо можливого візиту урядової делегації на чолі із державним секретарем Міністерства енергетики Габором Чепеком. Йшлося про переговори з українськими посадовцями та ознайомлення зі станом нафтопроводу «Дружба».

    Посольство Угорщини надіслало відповідну дипломатичну ноту до МЗС України 10 березня. Того ж дня українська сторона відповіла, що запропоновані дати візиту є неприйнятними та запропонувала узгодити нові терміни дипломатичними каналами. Таким чином, офіційний візит угорської делегації погоджений не був.

    Президент України Володимир Зеленський 11 березня також заявив журналістам, що не має офіційної інформації щодо мети перебування угорської групи в Україні.

    «А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку», — сказав він перед зустріччю з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер.

    Реакція Будапешта була різкою. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Зеленського у брехні та заявив, що угорська сторона заздалегідь повідомила Україну про приїзд своєї делегації.

    За словами Сійярто, дипломатична нота з повідомленням про візит була направлена Києву ще 10 березня. Він стверджує, що делегація на чолі із заступником міністра енергетики Габором Чепеком мала намір перевірити стан нафтопроводу «Дружба» і провести зустріч із міністром енергетики України Денисом Шмигалем.

    Крім того, угорський міністр звинуватив Україну у нібито ударах по інфраструктурі російського газопроводу «Турецький потік», через який Угорщина отримує значну частину газу.

    «Без “Турецького потоку” Угорщина просто не зможе безпечно отримувати газ із географічної та фізичної точки зору», — написав Сійярто у соціальних мережах.

    У своїх заявах глава угорського МЗС також знову заговорив про так звану «нафтову блокаду» та звинуватив Україну у «нападах на суверенітет» Угорщини.

    Таким чином історія з групою угорських громадян, які прибули до України без погодженого дипломатичного візиту, переросла у черговий політичний конфлікт між Києвом і Будапештом на тлі енергетичних та політичних суперечок.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.