Daypolitico

Позначка: держбюджет

  • Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

    Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

    Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

    Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

    У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

    Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

    Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

    Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

    Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

    Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

    Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

    Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

  • $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

    За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.

    «Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.

    Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.

    Реактивні дрони змінили ситуацію

    Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.

    За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.

    Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.

    Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.

    «Жовта» і «червона» тривога

    Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.

    За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.

    За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.

    Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.

    $10 млрд збитків лише за цей рік

    Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.

    Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.

    Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.

    Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.

    Порти та експорт теж під тиском

    Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.

    До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.

    У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.

    Дефіцит бюджету залишається великим

    Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.

    За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.

    Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.

    28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.

    Без міжнародних грошей економії недостатньо

    Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.

    Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.

    30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.

    Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.

    Чому $45 млн за годину — критична цифра

    Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.

    Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.

    Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.

    Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.

    На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.

  • Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Кабінет Міністрів вирішив відкласти фінансування частини непершочергових державних видатків через складну ситуацію з бюджетом і затримку частини запланованої міжнародної допомоги. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що держава переходить до жорсткішої пріоритизації витрат: насамперед гроші спрямовуватимуть на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери.

    За словами прем’єра, частина очікуваного зовнішнього фінансування досі не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину зобов’язань перед міжнародними партнерами. Через це уряд вирішив тимчасово відкласти витрати, які не вважає критичними в умовах війни та дефіциту коштів.

    Йдеться насамперед про нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не мають критичного значення. Також під обмеження потрапляють благоустрій парків і скверів, фонтани, перекладання бруківки та інші подібні проєкти.

    Корецький наголосив, що від таких витрат держава не відмовляється назавжди, але зараз вони мають поступитися обороні та базовим соціальним зобов’язанням.

    «Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки», — заявив прем’єр.

    Окремо глава уряду закликав органи місцевого самоврядування також переглянути власні бюджети й відмовитися від витрат, які можна відкласти. Таким чином Кабмін фактично очікує, що режим економії пошириться не лише на центральний бюджет, а й на громади.

    Ситуація з фінансами загострюється через значний дефіцит оборонних потреб. Напередодні Корецький повідомляв, що Україні бракує близько $27 млрд для оборонного бюджету, причому приблизно $7 млрд уряд планує знайти всередині країни за рахунок жорсткої економії та перерозподілу коштів.

    За словами прем’єра, ці гроші потрібні не лише для поточних витрат армії. Частину ресурсів необхідно вже зараз спрямувати на передоплату контрактів, постачання за якими мають відбутися у першому кварталі 2027 року. Йдеться про закупівлю дронів, ракет, техніки та іншого озброєння.

    При цьому уряд запевняє, що пенсії, соціальні виплати та зарплати лікарям, учителям й іншим бюджетникам не планують скорочувати. Корецький заявив, що ці видатки мають фінансуватися вчасно й у повному обсязі навіть за складної ситуації з бюджетною ліквідністю.

    Проблема міжнародного фінансування також безпосередньо пов’язана з виконанням Україною реформ та законодавчих зобов’язань. Ще 14 вересня прем’єр попереджав Верховну Раду, що затримка з ухваленням необхідних законопроєктів може поставити під загрозу значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування, на яке розраховує держава.

    Тоді Корецький заявляв, що Кабмін передасть депутатам і профільним комітетам окремий графік із дедлайнами щодо кожного законопроєкту, від якого залежить отримання міжнародної допомоги. Уряд пояснював, що ці гроші необхідні як для балансування бюджету та соціальних виплат, так і для фінансування Сил оборони.

    Водночас міжнародні кошти продовжують надходити. 18 вересня Україна отримала €3,3 млрд від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Уряд заявив, що ці кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і безпілотників.

    Ще $841 млн Україна отримала від Світового банку під гарантії уряду Канади. Ці гроші призначені для компенсації бюджетних видатків на пенсії. Загальний обсяг фінансування у межах проєкту PEACE in Ukraine, за даними Кабміну, вже сягнув $54,3 млрд.

    Попри такі надходження, розрив між потребами бюджету та доступними ресурсами залишається значним. Саме тому уряд фактично переходить до моделі, за якої гроші передусім спрямовуватимуть на оборону та базові соціальні функції держави, а все, що можна відкласти без критичних наслідків, чекатиме на додаткове фінансування.

    Найближчими тижнями ситуація значною мірою залежатиме від того, чи виконає Україна умови партнерів і чи надійдуть заплановані транші. Кабмін заявляє, що координує цю роботу з Верховною Радою та має намір до середини жовтня виконати урядову частину необхідних рішень.

    Фактично нове рішення означає перехід державних фінансів у ще жорсткіший режим економії: оборона, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам залишаються в пріоритеті, тоді як ремонти, благоустрій та інші непершочергові проєкти можуть бути відкладені до поліпшення фінансової ситуації.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Понад третину видатків державного бюджету України у першому півріччі 2026 року профінансували міжнародні партнери. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, частка зовнішньої фінансової підтримки у фінансуванні видатків загального фонду державного бюджету за перші шість місяців року перевищила 37%. Водночас основна частина бюджетних коштів продовжує спрямовуватися на фінансування сектору безпеки та оборони. Про це вона повідомила, підбиваючи підсумки виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

    За словами Підласи, у січні–червні 2026 року Україна отримала та спрямувала на фінансування невійськових видатків державного бюджету понад 18 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Із цієї суми майже 13 млрд доларів становили гранти, тобто безповоротна фінансова підтримка, яка не потребує повернення. Решта коштів була надана у вигляді пільгових кредитів міжнародних партнерів.

    Водночас найбільшою статтею державних витрат залишається оборона. За перші шість місяців року на сектор безпеки та оборони було спрямовано 1,4 трильйона гривень, що становить 63% усіх видатків загального фонду державного бюджету. Загалом видатки загального фонду бюджету за цей період сягнули 2,2 трильйона гривень. Така структура витрат, за словами Підласи, свідчить про безпрецедентне навантаження на державні фінанси в умовах повномасштабної війни.

    Голова бюджетного комітету наголосила, що саме міжнародна фінансова підтримка дозволяє Україні забезпечувати стабільне фінансування цивільних видатків, адже внутрішні бюджетні ресурси насамперед спрямовуються на забезпечення потреб Сил оборони. За її словами, через таку структуру фінансування особливо важливим залишається виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема умов меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та програми Ukraine Facility Європейського Союзу.

    Водночас доходи державного бюджету демонструють позитивну динаміку. За даними Підласи, доходи загального фонду державного бюджету без урахування грантів за перше півріччя 2026 року становили 1,3 трильйона гривень. Цей показник майже відповідає затвердженому плану та на 21,7% перевищує результат аналогічного періоду 2025 року. Зростання доходів забезпечили насамперед податкові надходження, покращення адміністрування платежів та поступове відновлення економічної активності.

    Україна продовжує отримувати масштабну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у межах кількох ключових програм. Однією з найбільших є Ukraine Facility — чотирирічна програма Європейського Союзу загальним обсягом 50 млрд євро, яка передбачає надання Україні грантів і пільгових кредитів за умови виконання визначених реформ. Окремо фінансування надходить від МВФ у межах програми Extended Fund Facility (EFF), а також від країн G7, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

    Економісти зазначають, що нинішня модель фінансування державних фінансів дозволяє Україні концентрувати власні податкові надходження на потребах оборони, тоді як міжнародна допомога покриває переважно соціальні виплати, освіту, медицину, пенсійне забезпечення, функціонування державних установ та інші цивільні видатки. Такий підхід став одним із ключових елементів фінансової стійкості країни в умовах тривалої війни.

    Попри значний рівень зовнішньої підтримки, українська влада наголошує, що довгострокова фінансова стабільність напряму залежить від продовження співпраці з міжнародними донорами, своєчасного виконання структурних реформ та збереження макрофінансової стабільності. Саме тому виконання умов програм МВФ і Ukraine Facility залишається одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, адже від цього залежить подальше надходження міжнародного фінансування, яке сьогодні забезпечує понад третину всіх видатків державного бюджету України.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.