Позначка: держбюджет

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • Комітет освіти різко розкритикував уряд через відмову підвищити зарплати вчителям у 2026 році

    Комітет освіти різко розкритикував уряд через відмову підвищити зарплати вчителям у 2026 році

    В Україні з новою силою спалахнула дискусія щодо оплати праці вчителів. Цього разу — на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій наполягає: у 2026 році педагоги мають отримати не символічні надбавки, а повноцінне підвищення зарплат — щонайменше до трьох мінімальних окладів, тобто 25 941 гривні.

    Голова профільного комітету Сергій Бабак заявив, що під час фінального доопрацювання держбюджету уряд відхилив правку, яка передбачала суттєве збільшення виплат педагогам. За версією Кабінету Міністрів, на це нібито необхідно додаткових 20 мільярдів гривень, що зараз «неможливо профінансувати». Однак Бабак називає ці розрахунки завищеними.

    За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

    Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

    У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

    Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.

  • Перший заступник міністра освіти купив Mercedes удвічі дорожчий за свою річну зарплату

    Перший заступник міністра освіти купив Mercedes удвічі дорожчий за свою річну зарплату

    Перший заступник міністра освіти Євген Кудрявець придбав електрокар Mercedes за 2,4 млн грн — суму, що майже вдвічі перевищує його річну зарплату. За час роботи в міністерстві родина посадовця стала власниками двох авто німецького преміумкласу, а сам чиновник входить до числа лідерів за кількістю закордонних відряджень.

    У червні 2025 року Євген Кудрявець купив електромобіль Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість авто сягнула 2,4 млн гривень, що практично удвічі більше його офіційної річної зарплати в Міністерстві освіти і науки, яка торік становила 1,37 млн грн.

    Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

    Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

    Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.

  • Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Наші джерела повідомили, що новий державний бюджет сформовано з явним акцентом на можливі вибори 2026 року. У документі закладено значне підвищення зарплат для лікарів і вчителів, і в політичних кулуарах це розцінюють як цілеспрямований сигнал до виборців.

    За даними інсайдерів, питання фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК) у проєкті бюджету опинилося поза пріоритетом: на її потреби суттєвих коштів не закладено. Утім у політичних колах наголошують, що це «вторинне» питання в порівнянні з візуальними кроками — підвищенням доходів категорій, чия підтримка може вирішувати результати голосувань на місцях.

    Підвищення зарплат медикам і педагогам у бюджеті відіграє дві ролі одночасно: соціальну та політичну. З одного боку, це відповідь на потреби секторів, що працюють в надзвичайно складних умовах; з іншого — очевидний інструмент донесення позитивних змін до широких груп виборців. Саме тому багато хто у владних кабінетах розглядає ці виплати як механізм мобілізації підтримки напередодні кампанії.

  • Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянку часто подають як історію успішного відновлення після російського вторгнення. Але за фасадом красивих звітів ховається кримінальне провадження про розтрату майже 17 мільйонів гривень, які мали піти на капітальні ремонти.

    На початку 2024 року Служба відновлення уклала три договори з підрядною фірмою ТОВ «БК «Еліт» на загальну суму 66 мільйонів гривень. За умовами контрактів компанія отримала 16 мільйонів авансу — однак, як з’ясували правоохоронці, жодних реальних робіт так і не було виконано.

    У лютому 2025 року всі угоди були розірвані за згодою сторін. Повернення коштів навіть не вимагалося. У той час, як будинки залишалися невідремонтованими, авансні гроші «подорожували» між афілійованими фірмами. Частину сум просто перевели в готівку через банківські операції, і слідство нині намагається відстежити, куди вони зникли.

    Замість притягнення винних до відповідальності, Служба відновлення знову оголосила тендери. Новими переможцями стали компанії, які вже раніше фігурували в кримінальних розслідуваннях щодо неякісного виконання робіт та завищення вартості. Щонайменше одна з них працювала субпідрядником тієї ж фірми «БК «Еліт», яка «освоїла» аванс і не виконала нічого.

    Ситуація в Бородянці — яскравий приклад, як гроші, виділені на відновлення постраждалих громад, можуть зникати безслідно. Безкарність і відсутність контролю над витрачанням коштів ставлять під сумнів не лише ефективність відбудови, а й саму довіру до державних інституцій.

  • Українським школам дозволили вводити платні послуги на добровільній основі

    Українським школам дозволили вводити платні послуги на добровільній основі

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє державним і комунальним школам запроваджувати платні освітні послуги на добровільній основі. Це рішення має допомогти навчальним закладам стати більш гнучкими й самостійними в умовах сучасних викликів.

    Згідно з новими правилами, школи можуть розширити спектр своїх послуг, не чекаючи додаткового фінансування з державного бюджету. У Міністерстві освіти пояснюють: йдеться про курси та сервіси, які не є частиною обов’язкової навчальної програми, але відповідають на запит суспільства.

    Що стане платним

    Оплата може запроваджуватися для таких послуг:

    • курси з предметів поза державною програмою (наприклад, програмування, друга іноземна мова, підготовка до ЗНО/НМТ);

    • визнання закордонної або неформальної освіти;

    • складання кваліфікаційних іспитів для випускників медичних, фармацевтичних та реабілітаційних спеціальностей, які навчалися за кордоном;

    • продовжений день — заняття після базового розкладу, у вихідні чи святкові дні.

    Уряд наголошує, що всі базові предмети та освітні процеси залишаться безкоштовними. Участь у платних програмах — лише за згодою батьків, а сама освіта — гарантовано безкоштовна.

    Хто встановлює тарифи

    Ціни на платні послуги визначатимуть самі школи. Остаточне рішення ухвалюють місцеві органи управління освітою або засновники шкіл. Це дозволить враховувати місцеву специфіку та фінансові можливості родин.

    В уряді підкреслюють: нова модель фінансування не передбачає скасування безкоштовної освіти, а лише створює додаткові можливості для тих, хто прагне більше.

  • Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    16 липня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №13439-3, який передбачає перенаправлення частини податку на прибуток підприємств з місцевих бюджетів до державного бюджету. Документ стосується лише міста Києва, і, за попередніми оцінками, мова йде про вилучення орієнтовно 10% від загального обсягу податку, який нині залишається в столиці. Це близько 8 мільярдів гривень.

    За даними Forbes Ukraine, зібрані кошти планують скерувати до резервного фонду держбюджету, а далі – на підтримку «Укрзалізниці», яка у 2024 році стикається з дефіцитом ліквідності. За підсумками першого кварталу, компанія задекларувала збитки на рівні 6,7 млрд грн. Перерозподіл має стати одним із інструментів для екстреної стабілізації ситуації на державному перевізнику.

    Мер Києва Віталій Кличко різко розкритикував ініціативу, заявивши, що йдеться про вилучення коштів, які в столиці спрямовують на підтримку ЗСУ, медичну систему, реабілітацію військових, освіту та соціальні потреби. За його словами, законопроєкт підриває можливості столиці забезпечувати базові функції в умовах війни.

    15 липня спроба включити законопроєкт до порядку денного провалилася: частина депутатів не голосувала, частина — залишила залу. Сьогодні, 16 липня, документ має бути розглянутий у першому читанні. Остаточне голосування може відбутися не раніше 19 серпня, після повернення парламенту з літньої паузи.

  • Народні депутати з високими доходами отримали компенсацію за оренду житла у Києві

    Народні депутати з високими доходами отримали компенсацію за оренду житла у Києві

    Троє народних депутатів України, обраних від Одеської області, попри задекларовані мільйонні доходи, отримали з держбюджету понад 230 тисяч гривень компенсації за оренду житла у столиці. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України.

    Йдеться про Миколу Скорика, Олександра Ткаченка та Олега Колєва. Згідно з поданими деклараціями за 2024 рік, найбільший дохід задекларував Скорик — 3,2 мільйона гривень. Його колеги Ткаченко та Колєв повідомили про доходи на рівні 1,7 мільйона гривень кожен.

    Попри це, упродовж перших чотирьох місяців 2025 року ці троє депутатів отримали компенсацію з бюджету за найм житла у Києві на загальну суму 232,7 тисячі гривень.

    Закон дозволяє депутатам претендувати на таку компенсацію, якщо вони не мають власного житла у Києві і зареєстровані більш ніж за 30 км від столиці. Однак у суспільстві виникає логічне запитання: чи етично отримувати кошти з бюджету на житло, маючи при цьому мільйонні прибутки?

    Окрім Скорика, Ткаченка та Колєва, компенсацію за оренду також отримали нардепи Сергій Колебошин та Олексій Леонов. Таким чином, за січень-березень 2025 року п’ятеро депутатів з Одещини сумарно отримали понад 230 тисяч гривень компенсації. Причому ці самі політики отримували таку ж компенсацію і впродовж минулого року.

    Ці дані з’явилися на тлі триваючих обговорень скорочення державних витрат у час війни. Громадські активісти закликають переглянути механізми надання компенсацій тим, хто має достатньо коштів для самостійної оренди житла.

  • Ющенко — єдиний експрезидент, якого утримує український державний бюджет

    Ющенко — єдиний експрезидент, якого утримує український державний бюджет

    Віктор Ющенко, третій президент України, щомісяця отримує довічне грошове утримання з державного бюджету в розмірі 28 тисяч гривень. Ці кошти передбачені у програмі фінансування Офісу президента й виділяються регулярно.

    З 2010 року за Ющенком закріплена державна резиденція — дача №2а в Конча-Заспі. Витрати на її утримання, обслуговуючий персонал та охорону покриваються коштом бюджету.

    Окрім грошового утримання, Ющенко користується державними привілеями: має персональну охорону, шоферів, кухаря, двох покоївок і двох офіціантів. Медичне обслуговування надається у спеціалізованих відомчих клініках.

    Указ, що гарантує ці пільги, був підписаний Віктором Януковичем, а пізніше відкритий для громадськості Петром Порошенком у 2015 році.

    Цікаво, що інші колишні президенти України — Леонід Кучма, Віктор Янукович і Петро Порошенко — бюджетного утримання наразі не отримують. Цю інформацію офіційно підтвердили в Державному управлінні справами.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби