Daypolitico

Позначка: держслужбовці

  • Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.

    Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №972, яку уряд ухвалив 29 липня.

    Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.

    Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.

    Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.

    Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.

    Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.

    Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабінет Міністрів України скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок без винятків під час воєнного стану. Нові правила стосуються також працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств і судової системи.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та судах», — заявила глава уряду.

    Таким чином Кабмін повністю прибрав обмеження, які раніше діяли для окремих категорій жінок, що працюють у державному секторі.

    Ще 6 травня Свириденко повідомляла про пом’якшення правил лише для частини жінок-посадовиць. Тоді йшлося про дозвіл на виїзд для працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур без додаткових обмежень.

    Тепер уряд поширив це рішення на всіх жінок незалежно від місця роботи та посади.

    Після початку повномасштабної війни в Україні діяли окремі правила виїзду за кордон під час воєнного стану. Основні обмеження стосувалися чоловіків призовного віку, однак для окремих категорій жінок, які працювали на державних посадах або мали доступ до службової інформації, також існували додаткові процедури погодження виїзду.

    Останніми місяцями тема перетину кордону неодноразово ставала предметом суспільних дискусій. Зокрема, уряд поступово змінював правила для волонтерів, держслужбовців, митців, спортсменів та інших категорій громадян.

    На цьому тлі рішення про повне скасування обмежень для жінок стало одним із найбільш масштабних переглядів правил перетину кордону від початку великої війни.

    Наразі Кабмін не повідомляв про додаткові умови або винятки щодо нового порядку виїзду.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • 64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

    За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

    Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

    Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

    Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

    Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

    В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

    Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

    Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

    Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

    Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

    Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

    Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

  • Син посадовиці ДПС має спільний бізнес із підприємцем, що працює в окупованому Криму

    Син посадовиці ДПС має спільний бізнес із підприємцем, що працює в окупованому Криму

    Син посадовиці Державної податкової служби Олени Мальчевої, яку раніше викрили на неправдивому декларуванні активів чоловіка, виявився співзасновником компанії разом із громадянином РФ, який веде діяльність на тимчасово окупованій території Криму та сплачує податки до бюджету Російської Федерації.

    Йдеться про ТОВ “Кривенко” (код ЄДРПОУ 44104226), зареєстроване у грудні 2020 року. Основний вид діяльності підприємства — комп’ютерне програмування. Частка Максима Кривенка, сина держслужбовиці, становить 55%, решта 45% належить Денису Ковунову — громадянину РФ.

    За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

    Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

    За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

    Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

    Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

    Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

  • Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Міністерство фінансів заявило про забезпечення прозорості використання бюджетних коштів через публічний дашборд, який дає змогу відстежувати чисельність працівників державних органів та рівень їхньої оплати праці. Дані не охоплюють сектор безпеки й оборони.

    За підсумками 2025 року чисельність працівників державного сектору скоротилася на 5,1 тисячі осіб, що становить близько 3 відсотків порівняно з 2024 роком. Якщо торік у держорганах працювали 169,8 тисячі осіб, то нині — 164,7 тисячі. Скорочення відбулося в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

    Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

    Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

    У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

    Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

  • Заступник гендиректора «Укрпатенту» інвестував 2 мільйони в нерухомість

    Заступник гендиректора «Укрпатенту» інвестував 2 мільйони в нерухомість

    Заступник генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував придбання майнових прав на квартиру у Львові вартістю понад 2 мільйони гривень. Про це свідчать дані електронної декларації чиновника.

    3 грудня 2025 року Філатов отримав право власності на квартиру площею 110,26 м² у Львівському районі Львівської міської громади. Вартість покупки склала 2 040 358 грн. Джерелом коштів на придбання виступила юридична особа — ТОВ «Девелоперська компанія «Моя країна».

    У декларації зазначено, що інших змін у доходах, транспортних засобах, корпоративних правах чи нематеріальних активах не відбулося. Витрати на покупку були здійснені одноразовим платежем.

    Посада Сергія Філатова у «Укрпатенті» входить до переліку посад із високим рівнем корупційних ризиків за даними НАЗК. Водночас його посада не віднесена до відповідальних чи особливо відповідальних посад згідно із Законом «Про запобігання корупції».

    Ця угода викликала увагу громадськості, оскільки дозволяє спостерігати за змінами майнового стану чиновників, що обіймають посади з високим корупційним ризиком.

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами.

    Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом Борівської селищної ради восьмого скликання та засновником громадської організації «Федерація футболу Борівщини».

    Водночас його діяльність уже неодноразово опинялася в центрі локальних скандалів. Зокрема, йшлося про сумнівне використання автомобіля екстреної медичної допомоги, системний самопіар за рахунок ресурсів комунальних підприємств, а також недостатню увагу до потреб військовослужбовців. Майнова декларація посадовця загалом виглядає типовою для представників української управлінської вертикалі та не містить різких відхилень, однак і не дає відповідей на всі питання.

    Окремий резонанс викликає діяльність створеної Беседіним громадської організації. Серед її членів — особи, які фігурували в історіях із можливими зловживаннями під час будівництва фортифікацій, а також колишні політики, пов’язані з проросійськими та забороненими в Україні політичними силами. Додаткову критику спричинила відмова керівника Куп’янської МВА звільнити посадовця, якого пов’язують із підозрами у співпраці з Російською Федерацією.

    Найбільш чутливим питанням залишається інформація про проживання близьких родичів Беседіна на території Росії — у кількох регіонах, включно з Москвою. У цьому контексті ключовим стає питання, чи були всі такі зв’язки повністю та належним чином задекларовані під час спеціальної перевірки кандидата на посаду керівника Полтавської ОВА в умовах повномасштабної війни.