Daypolitico

Позначка: держслужбовці

  • Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Поки більшості українців для виходу на пенсію у 60 років потрібно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу, окремі прокурори змогли оформити пенсійні виплати ще до 30 років. Один із таких прикладів — історія подружжя прокурорів із Черкаської області Богдана та Аліни Яшників.

    Богдан Яшник, нині прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури, уперше задекларував пенсію у 2017 році, коли йому було лише 30 років. Його дружина Аліна Яшник, яка також працювала прокуроркою в Черкаській обласній прокуратурі, почала отримувати пенсійні виплати ще раніше — у 2016 році, у віці 28 років.

    Обидва прокурори майже одночасно оформили статус осіб з інвалідністю. Богдану Яшнику другу групу інвалідності призначили у вересні 2016 року, його дружині — у листопаді того ж року. Рішення ухвалювала Черкаська МСЕК, діяльність якої згодом привернула увагу через масове надання інвалідностей працівникам прокуратури. В окремі періоди частка осіб з інвалідністю в Черкаській обласній прокуратурі сягала 27 відсотків, що в кілька разів перевищувало середні показники по країні.

    Спочатку Богдан Яшник отримував пенсію по інвалідності. У 2017 році, не маючи навіть 10 років прокурорського стажу, він одержував у середньому близько 2,9 тисячі гривень на місяць. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли Яшник досяг необхідного стажу та, ймовірно, перейшов на прокурорську пенсію. Її розмір становив близько 18 тисяч гривень на місяць.

    Станом на минулий рік пенсія Богдана Яшника зросла до 23 тисяч 163 гривень на місяць — це максимальний розмір виплати в Україні без звернення до суду. Для порівняння, для більшості громадян такі суми залишаються недосяжними навіть після десятиліть роботи.

    Попри це, і Богдан Яшник, і його дружина відмовилися проходити повторну перевірку для підтвердження інвалідності. Це стало ключовим фактором у дисциплінарних рішеннях. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Аліни Яшник через свідоме ухилення від повторного медичного огляду. Комісія також встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала б бути направлена до місця її роботи.

    У рішенні зазначено, що прокурорка не з’явилася до медичного закладу, не ініціювала перевірку та не надала доказів законності встановлення їй інвалідності. Після цього Аліну Яшник звільнили з прокуратури, а згодом вона втратила і статус особи з інвалідністю.

    Аналогічну позицію займає і Богдан Яшник. Він заявляє, що принципово не бажає проходити чергову перевірку, оскільки, за його словами, вже підтверджував інвалідність у 2016 та 2020 роках. Водночас у разі подальшої відмови йому також загрожує звільнення з органів прокуратури.

    Сам Яшник пояснює одночасне оформлення інвалідності з дружиною випадковим збігом обставин. За його словами, у 2016 році обидва перенесли серйозні хірургічні втручання та тривалий період реабілітації, після якого повністю не відновилися. Попри це, подружжя продовжувало працювати в прокуратурі ще багато років.

    Історія Яшників стала показовою на тлі посилення пенсійних вимог для мільйонів українців. Поки більшість громадян змушені працювати до 63 або навіть 65 років, окремі прокурори змогли оформити пенсію ще в молодому віці завдяки статусу інвалідності, законність якого нині викликає дедалі більше запитань. Розгляд цієї справи фактично став тестом для системи прокурорського самоконтролю та доброчесності.

  • Податківицю викрили у брехні в декларації та спробі втечі за кордон

    Податківицю викрили у брехні в декларації та спробі втечі за кордон

    Колишню начальницю одного з відділів Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області викрили у приховуванні значних статків та спробі незаконного виїзду з України. Про це повідомило Державне бюро розслідувань.

    За даними слідства, під час повномасштабної війни посадовиця придбала нерухомість у Болгарії, на одному з популярних курортів. У 2024 році вона оформила на свою неповнолітню доньку апартаменти площею 103,4 кв. м вартістю майже 4 млн гривень. Після цієї операції жінка звільнилася з податкової та подала декларацію, однак приховала у ній факт наявності дитини та її право власності на закордонну нерухомість.

    Слідчі ДБР встановили, що одразу після звільнення ексчиновниця планувала виїхати з України. Працівники Бюро знали про її намір і запобігли втечі.

    Жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

    Досудове розслідування триває. За інформацією ДБР, перевіряються дані щодо іншої нерухомості за кордоном, яка може бути оформлена на близьких родичів чиновниці та оцінюватися у мільйони гривень.

  • Мільйон у валізах і квартира на сина: як екоінспекторка з Дніпра нажила статки при доході 30 тисяч

    Мільйон у валізах і квартира на сина: як екоінспекторка з Дніпра нажила статки при доході 30 тисяч

    У Дніпрі викрили масштабну корупційну схему: начальниця одного з відділів Державної екоінспекції Лілія Чигрикова, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, виявилася власницею майже мільйона доларів готівкою. Правоохоронці знайшли у її будинку кілька валіз, заповнених $880 тисячами, €210 тисячами та золотими інвестиційними монетами. Окрім цього — колекцію дорогих годинників і ювелірні вироби преміальних брендів.

    Попри те, що жінка декларувала скромні доходи, вона фактично жила у розкішній квартирі площею близько 100 квадратних метрів та їздила на новому BMW. Водночас і житло, і автомобіль були оформлені на її сина — схема, яка часто використовується посадовцями для маскування реальних статків і уникнення декларування.

    За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

    Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

    Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

    Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

  • Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, позаштатний радник Офісу Президента та уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк за останні роки війни суттєво розширив власні активи. Частина цього майна не була належним чином задекларована, а окремі об’єкти оформлені на близьких родичів.

    Зокрема, за даними Мосійчука, сьогодні до орбіти нерухомості, пов’язаної з Владиславом Власюком, входять:

    Апартаменти на 240 м² на розі Інститутської та Садової — усього за 100 метрів від будівлі Офісу президента. Половину цієї нерухомості Власюк оформив на свою матір, що дозволяє уникати прямої прив’язки до активу.

    Квартира в центрі Києва на розі Георгіївського та Стрітенської — фактично біля Софії Київської, в одній із найдорожчих локацій столиці.

    Квартира на перетині Б. Житомирської та Стрітенської — ще один об’єкт у центрі історичного кварталу.

    Квартира на розі вулиць Толстого та Антоновича — навпроти парку Шевченка, у престижному районі з найбільшою щільністю преміальної міської забудови.

    Садиба в Козині — на кількох земельних ділянках, лише за 25 метрів від води. Будинок обладнаний великою кількістю сонячних панелей і виглядає як комплекс класу «еліт».

    Окремо в родині Власюка чотири електромобілі Tesla – показник витрат, який також виглядає дисонансним на тлі його офіційних доходів попередніх років.

    Нагадаємо, у липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради державного “Сенс Банку” (колишній “Альфа-банк”), націоналізованого після запровадження санкцій проти російських власників. За 2024 рік він отримав у статусі члена наглядової ради приблизно 5,9 млн грн, що становить майже 500 тис грн щомісяця. Наприкінці 2025 року виплати ще зросли — листопадові та грудневі нарахування вже наближаються до 600 тис грн на місяць.

    Крім того, Власюк стабільно отримує понад 300 тис грн щомісяця від Благодійного фонду «Київська школа економіки».

    Сукупні щомісячні доходи уповноваженого з санкційної політики становлять приблизно 900 тис. – 1 млн. грн. на місяць, що різко контрастує з публічною риторикою про стриману державну політику винагород у період повномасштабної війни. Але навіть це не співмірно із надбанням елітної нерухомості.

    “Сенс Банк”, від якого Власюк отримує мільйонні доходи, неодноразово опинявся в центрі журналістських розслідувань, зокрема матеріалів Михайла Ткача (“Українська правда”). Крім того, на засіданнях ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, зазначалося, що адреса реєстрації компанії з інкасації “Сенс Банку” збігалася з юридичною адресою підприємства “Ізумруд”, пов’язаного з Тімуром Міндичем – наразі, ключовою фігурою оперативної справи “Мідас” (“Міндічгейт”) щодо корупції в “Енергоатомі”.

    Поява таких перетинів додає питань до прозорості банківського менеджменту та можливих тіньових взаємозв’язків, особливо на тлі статусу Власюка як відповідального за державну санкційну політику.

    Станом на сьогодні є підстави вважати, що Владислав Власюк причетний до торгівлі санкціями завдяки чому в часі кривавої війни і з’явилась елітна нерухомість. Крім того, посадові особи “Сенс Банку”, в тому числі і Власюк можуть мати відношення до схем Тімура Міндіча, які уже частково викриті в операції «Мідас».

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Владислав Власюк в питаннях санкційної політики тісно співпрацював з нині покійним Андрієм Портновим.

    Зокрема, за інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”.

    В Україні технічними аспектами схеми, за інформацією джерел, займався уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, але остаточне рішення лишалось за Портновим.

  • Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу генерального прокурора матеріали щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени на суму понад 23 млн грн.

    За даними НАЗК, посадовець користується земельною ділянкою площею 1,6 тис. м² з житловим будинком майже 330 м² в Ужгороді, що належать його матері. Також до сімейного користування належить автомобіль Skoda Kodiaq 2024 року випуску, придбаний дружиною митника.

    Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

    Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

    Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

    Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

  • Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Порушення виявили в кожній із них.

    У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних відомостей на суму понад 417,2 млн грн, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину 4 статті 172-6 КУпАП. Ще у двох випадках зафіксовано необґрунтовані активи на понад 13 млн грн.

    За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

    НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

    Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

    Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

    У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

    Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

  • Як керівник харківської податкової отримував допомогу для переселенців, живучи за кордоном

    Як керівник харківської податкової отримував допомогу для переселенців, живучи за кордоном

    Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку декларацій керівника Головного управління ДПС у Харківській області Владислава Селезня. Його офіційні доходи не збігаються з розкішним способом життя, який родина чиновника демонструє у соцмережах.

    Селезень понад десять років працює у податковій системі — від районної інспекції до керівних посад. Його місячна зарплата коливається в межах 15–20 тисяч гривень, однак реальний рівень добробуту виглядає зовсім інакше. У деклараціях — будинки, земельні ділянки, позашляховики, доларові заощадження. У реальному житті — подорожі Європою, закордонні шопінги й життя на широку ногу.

    Його дружина Наталія офіційно безробітна, але регулярно декларує готівкові кошти у доларах, які то зникають, то повертаються на рахунки без пояснень. Син податківця, студент Харківського університету радіоелектроніки, отримав на 18-річчя Ford Mustang.

    У 2019 році родина Селезнів придбала житловий будинок і дві земельні ділянки. При цьому річний дохід Владислава становив лише 180 тисяч гривень. Того ж року дружина продала дві квартири та автомобіль, а вже через кілька тижнів купила новий позашляховик — Toyota Highlander.

    Та найбільше обурення викликала інформація, що родина Селезня отримувала державну допомогу для внутрішньо переміщених осіб. Наталія оформила статус ВПО, вказавши місце проживання у Харківській області, й отримала 48 тисяч гривень допомоги. Водночас вона перебувала у Лондоні, де, за даними джерел, сім’я намагалася отримати політичний притулок. Аналогічні виплати отримали і Владислав (16 тис. грн), і їхній син (20 тис. грн).

    Фактично родина, яка жила за кордоном, користувалася виплатами, призначеними для переселенців, що втратили житло через війну.

    Крім того, у структурі харківської податкової під керівництвом Селезня працюють його близькі знайомі — мати та донька Подсохи. Це створює очевидний конфлікт інтересів і підкреслює «сімейний» характер кадрової політики.

    Будинки, дорогі авто, готівкові долари, лондонський притулок і «допомога переселенцям» — усе це частини однієї схеми виживання українських чиновників «на одну зарплату».

    НАЗК вже взялося за перевірку декларацій Владислава Селезня, але чи матиме ця історія реальні наслідки — покаже час. Поки ж українські переселенці рахують копійки, харківські податківці з комфортом «переживають війну» за кордоном.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • Розкішне життя на держслужбі: колишній директор інституту експертиз під підозрою

    Розкішне життя на держслужбі: колишній директор інституту експертиз під підозрою

    Колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний у 2024 році офіційно отримував близько 50 тисяч гривень на місяць. Однак його родина володіє двома квартирами у Києві вартістю понад 5 мільйонів гривень, кількома об’єктами нерухомості в різних регіонах України, колекцією швейцарських годинників Rolex на суму понад 125 тисяч євро, новим Porsche Cayenne 2024 року та мільйонами гривень готівкою. Такі статки не відповідають офіційним доходам і викликають підозри у незаконному збагаченні.

    Розумний був призначений директором інституту без конкурсу та фактично перетворив державну установу, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. За його керівництва судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався замовленням із комерційним інтересом.

    Через підконтрольні юридичні та фізичні особи, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», здійснювалося виведення бюджетних коштів та їхнє відмивання за допомогою фіктивних операцій і конвертації у готівку. Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

    Відсутність належного контролю ставить під сумнів ефективність роботи антикорупційних органів і їхню спроможність протидіяти чиновницькій безкарності, створюючи ризики для державного бюджету та довіри громадян.

  • Понад 800 скасованих рішень МСЕК: держслужбовці отримували інвалідність без підстав

    Понад 800 скасованих рішень МСЕК: держслужбовці отримували інвалідність без підстав

    МОЗ спільно з правоохоронцями продовжує масштабну перевірку рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності державними службовцями. Перевіряються понад 2 000 справ із різних державних органів, і вже скасовано понад 800 рішень. Десятки інших змінено або направлено на повторне обстеження.

    Найбільше скасованих рішень зафіксовано у Державній митній службі – 244 з 587 розглянутих, у Державній податковій службі – 161 з 423, серед працівників органів прокуратури – 162 з 336, у Державній міграційній службі – 28 з 70, а в Національній поліції – 16 з 78. Ці дані свідчать про системну проблему: держслужбовці отримують пільги та виплати без належних на те підстав.

    Саме в контексті цих масштабних скасувань пригадаємо гучний випадок із Хмельниччини. Скандально відомий ексочільник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник, попри розголос через його “інвалідність”, знову призначений на посаду прокурора.

    Водночас Офіс Генпрокурора продовжує службове розслідування щодо інших прокурорів Хмельниччини з підозрілими “інвалідностями”. Перевірки потребують більше часу, і їх було продовжено, що підкреслює масштаби проблеми та нагальну потребу прозорого контролю за пенсійними виплатами державним службовцям.