Daypolitico

Позначка: Дмитро Лубінець

  • «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    Російські військові примусово вивезли 25 мирних жителів із тимчасово окупованої частини Харківської області. Серед них — діти, молоді люди та пенсіонери. Українська сторона досі не має підтвердженої інформації про те, куди саме доправили цивільних, у яких умовах вони перебувають і чи мають можливість зв’язатися з рідними.

    Про це 9 жовтня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, російські військові представили вивезення українців як гуманітарну операцію, проте обставини, про які повідомляє омбудсман, викликають серйозні сумніви щодо добровільності таких дій.

    Інформацію також оприлюднило харківське видання «Думка».

    Російська «операція порятунку»: що сталося з жителями Харківщини

    За інформацією Лубінця, російські військовослужбовці вивезли 25 людей із захопленої території Харківщини, де продовжуються активні бойові дії.

    Російські Telegram-канали поширили повідомлення про нібито успішну евакуацію цивільного населення. Водночас український омбудсман наголошує, що відеоматеріали, які супроводжували ці повідомлення, свідчать про можливий тиск і залякування людей.

    За словами Лубінця, цивільні не мали можливості самостійно визначити, куди їхати, а обставини їхнього переміщення не відповідають принципам добровільної гуманітарної евакуації.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що серед вивезених є неповнолітні. Діти належать до найбільш вразливих категорій цивільного населення в умовах окупації та потребують особливого захисту.

    «Ніхто не знає, де ці люди зараз і в яких умовах вони перебувають», — наголосив Дмитро Лубінець.

    Наразі не оприлюднено повного списку вивезених, їхнього віку, точного маршруту переміщення та підтвердженого місця перебування.

    Також немає достовірних відомостей про те, чи вдалося комусь із цих людей зв’язатися з близькими після вивезення.

    Окупанти створили Telegram-бот для збору персональних даних

    Ще однією тривожною обставиною стало повідомлення про спеціальний Telegram-бот, створений російською стороною під приводом організації евакуації.

    За словами українського омбудсмана, через цей сервіс російські військові намагаються отримувати персональні дані цивільного населення.

    Йдеться, зокрема, про паспортну інформацію, адреси проживання, номери телефонів та документи дітей.

    Лубінець застеріг українців від передавання таких відомостей невідомим особам або через неперевірені російські онлайн-сервіси.

    Зібрані дані потенційно можуть бути використані проти самих людей та їхніх родичів. Водночас конкретних підтверджених випадків такого використання інформації саме через згаданий бот наразі не оприлюднено.

    Ситуація особливо небезпечна для мешканців окупованих територій, які часто не мають можливості перевірити справжню мету збору персональної інформації або відмовитися від взаємодії з представниками окупаційних структур без побоювань за власну безпеку.

    Україна вимагає від Росії пояснень і повернення людей

    Після отримання інформації про вивезення цивільних Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації.

    Українська сторона вимагає встановити точне місцеперебування всіх 25 людей, повідомити про умови їхнього перебування, надати необхідні персональні відомості для встановлення особи кожного вивезеного та сприяти їхньому поверненню в Україну.

    Окремо омбудсман звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних гуманітарних структур.

    Головне завдання — з’ясувати долю цивільних і забезпечити можливість перевірки їхнього стану незалежними гуманітарними організаціями.

    Наразі у відкритих джерелах немає підтвердження, що російська сторона надала Україні повну інформацію про вивезених людей.

    Не повідомляється також про конкретні терміни їхнього можливого повернення.

    Чому така «евакуація» може бути воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право встановлює чіткі правила щодо переміщення мирного населення з окупованих територій.

    Стаття 49 Четвертої Женевської конвенції забороняє індивідуальні та масові примусові переміщення або депортації захищених осіб з окупованої території.

    Водночас міжнародне право передбачає обмежені винятки, коли тимчасова евакуація необхідна для безпеки населення або з імперативних військових причин. За таких обставин мають бути забезпечені належні умови перебування, збереження сімейних зв’язків та повернення людей після припинення причин евакуації.

    Отже, сам факт вивезення цивільних із небезпечного району не є автоматичним доказом злочину. Вирішальне значення мають підстави переміщення, наявність реального вибору, маршрут, умови та подальша доля людей.

    Якщо буде доведено, що російські військові примусово перемістили українців без законних підстав, відповідні дії можуть мати ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права та воєнного злочину.

    У випадку з 25 жителями Харківщини український омбудсман наполягає саме на примусовому характері вивезення. Проте повні обставини інциденту ще потребують документування та незалежної перевірки.

    Харківщина під загрозою: проблема безпеки цивільних загострюється

    Ситуація з вивезенням 25 українців розгортається на тлі тривалого погіршення безпекових умов у прифронтових громадах Харківської області.

    Постійні обстріли, удари безпілотників і небезпека для цивільного населення змушують українську владу організовувати евакуаційні заходи.

    Зокрема, як раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі «На Харківщині готують примусову евакуацію дітей», у липні 2026 року місцева влада ініціювала обов’язкову евакуацію дітей із небезпечних населених пунктів Дергачівської громади.

    Йшлося про Слатине та Руську Лозову, де регулярні атаки російських FPV-дронів створювали безпосередню загрозу для місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, на початку липня у Слатиному залишалися 89 дітей, а в Руській Лозовій — 45.

    Водночас організовану українською владою евакуацію населення із забезпеченням відповідних гарантій безпеки необхідно відрізняти від заявленого омбудсманом примусового вивезення цивільних російськими військовими з окупованої території.

    Саме питання добровільності, законних підстав, доступу до гуманітарного захисту та можливості повернення визначає правову оцінку таких дій.

    Росія вже обмежувала евакуацію українців з окупованих територій

    Проблема безпеки цивільного населення в окупації не обмежується Харківською областю.

    У вересні 2026 року Дмитро Лубінець повідомляв, що російська сторона фактично блокує проведення гуманітарної евакуації з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.

    За його словами, тисячі жителів залишалися в небезпечній зоні без належного доступу до продовольства, питної води та медикаментів.

    На початку жовтня омбудсман також оприлюднив відеоматеріали, на яких жителі Олешок намагалися самостійно залишити місто пішки, велосипедами та мопедами.

    Люди були змушені пересуватися без гарантовано безпечного маршруту, ризикуючи потрапити під обстріли або натрапити на міни.

    Ці повідомлення свідчать про ширшу проблему доступу цивільного населення до гуманітарної допомоги та безпечного виїзду з тимчасово окупованих територій.

    Доля 25 українців залишається невідомою

    Найбільше занепокоєння у справі вивезених жителів Харківщини викликає відсутність підтвердженої інформації про їхнє місцеперебування.

    Наразі немає відкритих відомостей, які дозволили б достовірно встановити, куди доправили людей, чи перебувають вони разом, чи мають доступ до медичної допомоги та чи можуть зв’язатися з родинами.

    Особливо гостро стоїть питання безпеки неповнолітніх і людей похилого віку, які можуть потребувати постійної підтримки.

    Українська сторона вимагає від Росії надати необхідну інформацію та забезпечити повернення цивільних.

    Поки місцеперебування 25 українців залишається непідтвердженим, головне питання цієї історії — не те, як російська сторона назвала своє вивезення людей, а де перебувають ці люди, чи вони в безпеці та коли зможуть повернутися додому.

  • «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    На Хмельниччині спалахнув новий резонанс навколо мобілізаційних заходів після появи в соцмережах відео, на якому група людей у військовій формі та цивільному одязі підходить до приватного будинку, а один із чоловіків проникає всередину через вікно. Кадри викликали реакцію уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який звернувся до Офісу генерального прокурора та вимагає встановити особи всіх учасників інциденту й законність їхніх дій.

    Важливий момент: станом на ранок 5 жовтня офіційно не підтверджено, що чоловіки на відео були працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Сам Лубінець наголосив, що це мають з’ясувати правоохоронці. Серед можливих варіантів він назвав працівників ТЦК та СП, військовослужбовців або інших осіб.

    Один із чоловіків заліз у будинок через вікно

    Відео інциденту спочатку почало поширюватися у місцевих Telegram-каналах Хмельниччини, після чого його оприлюднив і омбудсмен.

    На кадрах видно групу чоловіків у військовій формі та цивільному одязі біля приватного домоволодіння. За даними місцевого видання «Є», один із них заліз усередину через вікно, після чого відчинив двері зсередини.

    Саме ці кадри викликали у Лубінця запитання щодо того, хто саме перебував біля будинку та які правові підстави вони мали для таких дій.

    Омбудсмен відреагував емоційною фразою: «Що це було — пограбування? Чи знову “робота” ТЦК та СП?»

    Водночас він не стверджував, що люди на відео є співробітниками ТЦК. Навпаки, Лубінець окремо зазначив: їхні особи та статус має встановити офіційна перевірка.

    Лубінець звернувся до Офісу генпрокурора

    Після появи відео уповноважений Верховної Ради з прав людини направив офіційного листа до Офісу генерального прокурора.

    Він вимагає встановити всіх причетних до події, з’ясувати, хто саме були ці люди, на якій підставі вони діяли та чи отримували відповідні вказівки від посадових осіб.

    Окреме питання — чи існували законні підстави для проникнення до приватного домоволодіння.

    Лубінець наголосив, що кожен подібний випадок має отримати правову оцінку, незалежно від статусу людини або структури, представником якої вона є.

    Омбудсмен також пов’язав ситуацію з ширшою проблемою дотримання прав громадян під час мобілізації та заявив про необхідність позбуватися практик, які можуть призводити до порушень.

    Що говорить Конституція

    Історія на Хмельниччині привернула особливу увагу ще й через те, що право на недоторканність житла прямо закріплене Конституцією України.

    Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення там огляду або обшуку загалом допускаються за вмотивованим рішенням суду.

    Винятки передбачені для невідкладних випадків, пов’язаних, зокрема, із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину.

    Тому сам факт того, що людина може бути військовозобов’язаною або підлягати перевірці військово-облікових документів, не є тотожним автоматичному праву сторонніх осіб безумовно проникати до її житла.

    Постанова Кабміну №560 передбачає, що уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи, зокрема за місцем проживання. Під час такої перевірки представник ТЦК повинен назвати свої дані, посаду та пред’явити відповідне службове посвідчення разом із документом, який посвідчує його особу. Водночас ці повноваження мають застосовуватися з урахуванням конституційної гарантії недоторканності житла.

    Саме тому ключове питання у цій конкретній історії — не лише хто перебував біля будинку, а й на яких законних підставах відбулося проникнення всередину, якщо факт такого проникнення буде підтверджено в межах офіційної перевірки.

    Може йтися про кримінальне правопорушення

    Лубінець також нагадав про статтю 162 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла.

    Закон передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконний огляд або обшук та інші дії, які порушують недоторканність житла.

    Якщо такі дії вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність є суворішою — санкція відповідної частини статті передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    Чи підпадають дії людей на відео під цю статтю, мають визначити слідчі та прокуратура після встановлення всіх обставин. Самого відеозапису недостатньо, щоб робити остаточний юридичний висновок про вину конкретних осіб.

    Скарги на дії ТЦК рахуються тисячами

    Резонанс навколо відео виник на тлі значного збільшення кількості звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації.

    Раніше Лубінець повідомляв, що у 2022 році до його Офісу надійшло лише 18 відповідних звернень, у 2023 році — 514, у 2024-му — 3312, а у 2025 році — вже понад 6100.

    За першу половину 2026 року, за словами омбудсмена, було отримано вже понад 3400 скарг. У зверненнях громадяни повідомляли про можливе незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, утримання у ТЦК, проблеми з військово-лікарськими комісіями та ігнорування права на відстрочку. Про ці дані раніше писала і «Ненька інфо».

    У тому матеріалі Лубінець наголошував, що проблема виходить далеко за межі окремих конфліктів і може серйозно впливати на довіру громадян до державних інституцій.

    Омбудсмен уже домагався відповідальності працівника ТЦК

    Цього року стався й інший показовий випадок. У квітні «Ненька інфо» повідомляла, що суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі представників Офісу омбудсмена.

    Справа стосувалася моніторингового візиту на Закарпатті, під час якого представникам Уповноваженого перешкоджали отримати доступ до приміщень та необхідної інформації.

    Ще одна резонансна історія стосувалася чоловіка на Львівщині, який помер наступного дня після мобілізації. Родичі заявляли про тілесні ушкодження, після чого представник омбудсмена направив офіційний запит до обласного ТЦК. Водночас остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень мали встановити правоохоронці.

    Хто був на відео — поки головне питання

    Наразі найважливіша деталь історії на Хмельниччині залишається невстановленою: хто саме люди, зафіксовані на відео.

    У відкритих джерелах станом на ранок 5 жовтня не вдалося знайти оприлюднених результатів перевірки, які б підтверджували, що учасники інциденту є співробітниками ТЦК та СП. Так само поки немає підстав стверджувати, що було вчинено саме кримінальне правопорушення — це має встановити слідство.

    Лубінець вимагає від Офісу генпрокурора відповісти одразу на кілька ключових питань: хто ці люди, чи представляли вони державні або військові структури, хто дав їм вказівки та на якій юридичній підставі вони опинилися всередині приватного будинку.

    Тому резонансне відео поки залишається не доказом «роботи ТЦК», а підставою для офіційної перевірки, результати якої мають визначити, що насправді сталося на Хмельниччині та чи порушив хтось закон.

  • З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    До України у серпні та вересні вдалося повернути 41 громадянина з тимчасово окупованих територій. Серед них — четверо дітей та п’ятеро підлітків. Евакуація відбулася за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини та партнерських організацій через пункт пропуску «Мокрани – Доманове» на Волині.

    Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.

    За його словами, для багатьох повернутих це був не просто виїзд із окупованої території, а завершення тривалого періоду життя під тиском, контролем і постійною небезпекою.

    Серед евакуйованих — родина, яка змогла повернутися після звільнення батька з полону. Їхній старший син і досі залишається в полоні з квітня 2022 року. Жінка та її молодший син, за словами омбудсмана, перебували під постійним контролем окупаційних медичних і силових структур. Раніше їх нібито поміщали до місця несвободи під приводом надання медичної допомоги, де вони утримувалися примусово та проходили примусове лікування.

    Тепер ця родина змогла повернутися на підконтрольну Україні територію.

    Ще одна з повернутих — молода медикиня. Її, за даними Офісу омбудсмана, вдалося вивезти буквально напередодні можливої мобілізації до російських збройних формувань. Для неї евакуація фактично стала шансом уникнути примусового сценарію, який їй нав’язували в окупації.

    Серед повернутих є й чоловік, якого на тимчасово окупованій території кілька разів затримували та утримували в підвалах. У нього також вилучили український паспорт. Після повернення він знову отримав можливість відновити документи та самостійно вирішувати, де і як жити.

    Лубінець наголосив, що подібні історії показують, наскільки окупація впливає не лише на фізичну безпеку людей, а й на їхню можливість зберігати документи, працювати, підтримувати зв’язок із рідними та вільно пересуватися.

    Після повернення евакуйованих не залишають без підтримки. Офіс омбудсмана разом із Міжнародним благодійним фондом «Карітас України» допомагає людям відновлювати документи, отримувати фінансову допомогу, тимчасове житло, психологічний і соціальний супровід, а також квитки для подальшого переїзду.

    Загалом у серпні-вересні в межах спільного гуманітарного проєкту допомогу отримали 1140 людей, серед яких і громадяни, яких вдалося евакуювати з окупації.

    Особливо складною ситуація залишається на Херсонщині.

    За словами омбудсмана, в Олешках і навколишніх населених пунктах досі залишаються люди старшого віку, люди з інвалідністю, хворі та родини, яким надзвичайно складно виїхати. Вони живуть в умовах постійної небезпеки та обмеженого доступу до води, продуктів, медикаментів, медичної допомоги й зв’язку.

    Безпечний виїзд із таких районів залишається одним із найскладніших завдань.

    До Офісу омбудсмана щодня надходять звернення від людей, які хочуть покинути окуповані території. Для кожного випадку окремо шукають маршрути, залучають українські та міжнародні організації, а в частині випадків евакуацію доводиться організовувати через треті країни.

    Повернення 41 людини за два місяці показує, що навіть за нинішніх умов виїзд із окупації можливий, однак для багатьох він залишається складною і небезпечною операцією.

    При цьому на тимчасово окупованих територіях досі залишаються тисячі українців, які або не мають безпечного маршруту, або залежать від допомоги сторонніх організацій. Саме тому робота з повернення цивільних триває постійно — фактично в ручному режимі для кожної окремої родини.

  • Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Україна винесе гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області на найвищий міжнародний рівень — під час сегмента високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Київ домагається створення гуманітарного коридору, доставки продовольства та медикаментів і організованої евакуації цивільних, які місяцями залишаються в умовах фактичної ізоляції.

    Про це 20 вересня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, тема Олешок уже системно порушується Україною в Раді Безпеки ООН, на Постійній раді ОБСЄ та під час двосторонніх контактів із міжнародними партнерами, а тепер стане однією з наскрізних тем української дипломатії під час Генасамблеї.

    Сегмент високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН проходить у Нью-Йорку у другій половині вересня, а загальні дебати за участю глав держав і урядів заплановані на 22–28 вересня. У складі української делегації до США має вирушити і сам Сибіга.

    Глава МЗС заявив, що українські дипломати отримали завдання максимально мобілізувати міжнародний тиск заради трьох конкретних цілей: забезпечити доступ гуманітарних місій до Олешок, організувати стабільне постачання їжі та медикаментів і відкрити безпечний шлях для евакуації цивільного населення.

    Сибіга також планує окремо обговорити ситуацію з президенткою Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич. Українська сторона розраховує, що МКЧХ зможе використати свій мандат для організації або супроводу гуманітарної місії.

    Ще 15 вересня, під час переговорів із міністеркою закордонних справ Монако Ізабель Берро-Амадей, Сибіга вже називав ситуацію в Олешках катастрофічною. Він наголошував, що цивільні залишилися без нормального доступу до продовольства, ліків і можливості покинути окуповану територію, а Україна наполягає на негайному гуманітарному доступі та створенні коридорів.

    Скільки людей насправді залишається в Олешках

    У різних офіційних оцінках фігурують різні цифри — і це важливе уточнення.

    За оцінкою Олешківської міської військової адміністрації, безпосередньо в самому місті можуть залишатися близько 2 тисяч людей, серед них приблизно 50 дітей. Водночас омбудсман Дмитро Лубінець говорить про понад 6 тисяч цивільних і близько 200 дітей, якщо рахувати Олешки разом із прилеглими населеними пунктами та районом.

    Сам Лубінець 16 вересня повідомляв, що його Офіс отримав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій частині Херсонщини та вже перевірив інформацію про 358 людей, які терміново потребують допомоги для виїзду. За його словами, це лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію.

    До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало приблизно 24 тисячі людей. Після окупації, руйнувань, підтоплення після знищення Каховської ГЕС та постійних бойових дій населення міста скоротилося в рази.

    Евакуацію фактично підготували — але вона зависла

    За словами омбудсмана, Україна вже провела значну частину підготовчої роботи для гуманітарної евакуації.

    Був напрацьований алгоритм, сформований список людей, яких необхідно вивезти, а українські Сили безпеки й оборони мали забезпечити режим тиші на час проведення гуманітарної операції. Міжнародний комітет Червоного Хреста також підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандату.

    Проте російська сторона, за даними Лубінця, після проведених переговорів тривалий час не підтверджує готовності провести гуманітарну місію. Через це операція фактично заблокована.

    Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають поблизу активної зони бойових дій. Для організованої евакуації потрібен гарантований режим припинення вогню, погоджений маршрут і безпечний прохід як для цивільних, так і для гуманітарних працівників.

    Без таких гарантій масовий виїзд може перетворитися на ще більшу небезпеку.

    Їжі не завозили з кінця травня

    20 вересня до міжнародних закликів долучилася Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Вона звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, держав — членів ООН та МКЧХ із проханням сприяти терміновій гуманітарній місії.

    За даними Ради церков, останні централізовані поставки продовольства в Олешки відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Електро- й газопостачання практично відсутні, а критична інфраструктура значною мірою зруйнована.

    Раніше про цю ситуацію вже писала Nenka.info у матеріалі «Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей». Видання звертало увагу, що проблема вже давно вийшла за межі звичайного дефіциту продуктів і перетворилася на системну гуманітарну кризу.

    Люди намагаються виходити через заміновані поля

    Одне з найтривожніших повідомлень омбудсмана стосується того, що окремі мешканці більше не чекають офіційного коридору й намагаються залишити територію самостійно.

    За словами Лубінця, люди йдуть через заміновані ділянки, ризикуючи підірватися або потрапити під удар безпілотника. Причина — відчай і відсутність безпечного способу виїхати.

    Окремою загрозою залишаються FPV-дрони. Українська влада повідомляє про систематичні атаки безпілотників на цивільних у прифронтових і окупованих районах Херсонщини. Сибіга назвав це ще одним виміром гуманітарної ситуації: навіть звичайний вихід із будинку може бути небезпечним.

    Водночас частина інформації про конкретні атаки надходить із окупованої території і не завжди може бути незалежно оперативно перевірена. Саме тому точні цифри жертв і масштаби окремих інцидентів можуть уточнюватися.

    1 вересня під удар потрапила волонтерська колона

    За інформацією української сторони, 1 вересня під час однієї з гуманітарних місій були уражені чотири автомобілі, які використовували для допомоги людям.

    Цей епізод також демонструє, чому звичайне завезення продуктів без погодженого режиму безпеки стає надзвичайно ризикованим.

    Українська сторона стверджує, що міжнародні гуманітарні організації готові допомагати, волонтери також готові доставляти їжу й воду, а МКЧХ має можливості долучитися до евакуації. Головною невирішеною умовою залишається безпечний доступ до окупованої території.

    Криза триває не перший місяць

    Ще 1 квітня Дмитро Лубінець повідомляв про катастрофічний дефіцит питної води в Олешках, нестабільне електро- і газопостачання та майже відсутню медичну допомогу. Тоді український омбудсман уже звертався до російської сторони та МКЧХ із закликом забезпечити гуманітарний коридор.

    Тобто проблема не виникла у вересні — вона поступово загострювалася впродовж місяців.

    Особливо тяжким для міста став період після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Олешки були одним із найбільш підтоплених населених пунктів на лівобережжі Херсонської області. Після відходу води місто залишилося з пошкодженою інфраструктурою, а через окупацію повноцінне відновлення стало неможливим.

    Чому Україна робить ставку на Генасамблею ООН

    81-ша Генеральна Асамблея ООН збере у Нью-Йорку майже 130 глав держав та урядів. Загальні дебати триватимуть із 22 до 28 вересня. Саме такі зустрічі дають можливість порушувати гуманітарні питання не лише під час офіційних виступів, а й у десятках двосторонніх переговорів на полях Генасамблеї.

    Для України питання Олешок має кілька вимірів одночасно: необхідність негайно допомогти цивільним, домогтися евакуації та привернути увагу до умов, у яких живуть люди на окупованих територіях.

    Сибіга наголошує, що дискусія про майбутнє окупованих територій не може зводитися лише до ліній на карті. За його словами, будь-які переговори про мир мають враховувати становище людей, які залишаються під окупаційною владою та не можуть реалізувати базові права.

    Найближчі дні покажуть, чи вдасться українській дипломатії перетворити міжнародну увагу на конкретну гуманітарну домовленість. Адже сама публічність проблеми не відкриє коридор автоматично — для евакуації потрібні гарантії безпеки та погоджений механізм на місці.

    Поки ж тисячі людей у самому місті та прилеглих населених пунктах, за оцінками українських органів і гуманітарних структур, залишаються без нормального постачання продуктів, води й медикаментів. Саме тому питання Олешок Україна тепер підніматиме там, де зберуться лідери майже всього світу.

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Росія готується провести 18–20 вересня 2026 року вибори до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України, включно із захопленими районами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Кримом і Севастополем. Українська влада вважає організацію такого голосування незаконною і закликає міжнародну спільноту не визнавати його результатів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 17 вересня повідомив нові деталі підготовки Росії до голосування. За його даними, лише на окупованій частині Луганської області планують відкрити 581 «дільницю», а на захопленій частині Донеччини — ще 633. Загалом це 1214 пунктів голосування.

    Лубінець також заявив, що участь у виборах мають брати десять російських партій, однак формування списків кандидатів контролює окупаційна адміністрація. За його словами, серед кандидатів є представники підконтрольних Росії структур, російські чиновники, бойовики та учасники війни проти України. Ці твердження наводяться саме як дані українського омбудсмена.

    Адреси частини дільниць приховують

    Окрему увагу Лубінець звернув на спосіб організації голосування.

    За його інформацією, окупаційна влада не оприлюднює точні адреси частини виборчих дільниць, приховує персональні дані членів комісій і відмовилася від відеоспостереження під час голосування та підрахунку голосів.

    Російська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки.

    Український омбудсмен натомість наголошує, що за умов окупації, переслідувань за проукраїнську позицію, примусової паспортизації та контролю з боку окупаційних адміністрацій немає умов для вільного волевиявлення.

    Це узгоджується й із ширшим контекстом, який раніше фіксували міжнародні структури. У березні 2026 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини описало системні обмеження та тиск на населення окупованих територій, включно з погрозами, затриманнями, катуваннями та переслідуванням людей, яких російська влада вважала нелояльними.

    ЦВК: голосування триватиме три дні

    Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня офіційно заявила про нелегітимність майбутнього голосування.

    За даними ЦВК, Росія планує проводити його з 18 до 20 вересня, а основний день голосування припадає на 20 вересня. У червні російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на окупованих територіях і незаконно сформувала там 11 одномандатних округів.

    Це стосується не лише Донбасу.

    Росія включила до свого виборчого процесу окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей, Автономну Республіку Крим і Севастополь.

    Для окупованих після 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, а також нових захоплених районів Донеччини й Луганщини це має стати першими виборами до Держдуми, які Москва намагається провести після оголошеної нею анексії.

    Nenka.info вже писала про підготовку голосування

    Раніше Nenka.info повідомляла, що ЦВК закликала українців на окупованих територіях бойкотувати російські псевдовибори.

    У тому матеріалі йшлося, що Україна не визнає будь-яких документів та рішень, ухвалених за результатами такого голосування, і закликає іноземні держави та міжнародні організації також не визнавати його результатів.

    ЦВК окремо закликала міжнародні структури не направляти спостерігачів на окуповані території, оскільки їхня присутність може бути використана Москвою для створення видимості легітимності процесу.

    Окупанти проводили поквартирні обходи

    Підготовка до голосування розпочалася задовго до вересня.

    Nenka.info вже писала про масові поквартирні та подомові обходи під прикриттям підготовки до виборів.

    За інформацією Центру протидії дезінформації, підконтрольні Росії агітатори та члени так званих виборчих комісій обходили помешкання жителів окупованих територій, збирали інформацію про населення та активно пропонували оформляти заявки на голосування вдома.

    Українська сторона розглядає такі дії не лише як агітацію, а й як інструмент додаткового контролю над населенням.

    Саме формат «голосування вдома» також створює можливості для адміністративного тиску й маніпуляцій із явкою, оскільки процедура проходить поза звичайною дільницею.

    Розвідка попереджала і про можливі провокації

    Ще один ризик пов’язаний із безпекою.

    10 вересня Nenka.info писала, що Служба зовнішньої розвідки України попередила про можливі провокації та теракти на окупованих територіях у дні голосування.

    За оцінкою української розвідки, найбільший ризик існує саме 18–20 вересня, коли біля виборчих дільниць можуть збиратися люди. СЗРУ припускала, що російські спецслужби можуть використати резонансні інциденти для подальших інформаційних кампаній проти України.

    Це є оцінкою української спецслужби, а не підтвердженим фактом про вже підготовлені атаки.

    Верховна Рада звернулася до міжнародної спільноти

    17 вересня Верховна Рада підтримала спеціальне звернення до парламентів та урядів інших держав, міжнародних організацій і парламентських асамблей.

    Український парламент заявив протест проти планів РФ організувати вибори до Держдуми на окупованій території України та наголосив, що результати такого голосування не можуть мати юридичних наслідків.

    Проєкт постанови був зареєстрований під номером 16077. Він охоплює окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Крим і Севастополь.

    Фактично Україна намагається ще до завершення голосування домогтися міжнародної реакції, щоб Росія не могла використати сам факт проведення виборчої процедури як аргумент для легітимізації окупації.

    ООН уже давала оцінку подібним голосуванням

    Міжнародно-правова позиція щодо виборів, які Росія проводить на окупованих українських територіях, уже неодноразово звучала в Організації Об’єднаних Націй.

    У 2023 році представник ООН заявив у Раді Безпеки, що російські вибори на окупованій території України не мають правових підстав. ООН нагадувала, що Генеральна асамблея ще у 2022 році визнала спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей незаконною і такою, що не може змінити міжнародно визнані кордони України.

    Аналогічну позицію ООН повторила у 2024 році, коли Росія проводила президентські вибори на захоплених українських територіях.

    Тобто проведення нових парламентських виборів саме по собі не змінює міжнародно-правового статусу цих територій.

    Лубінець закликав українців не брати участі

    Омбудсмен звернувся до громадян України, які залишаються в окупації, і закликав їх за можливості не брати участі в голосуванні, а також не входити до складу виборчих комісій і не займатися агітацією.

    Водночас важливо враховувати ситуацію людей, які живуть під окупацією і можуть діяти під тиском.

    Українські органи раніше наголошували, що правова оцінка дій конкретної людини має враховувати обставини, зокрема наявність примусу.

    Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмена документуватиме випадки примусу до участі у виборах і передаватиме зібрану інформацію міжнародним організаціям.

    Росія використовує виборчі процедури не вперше

    Москва вже проводила на окупованих українських територіях так звані референдуми та вибори.

    У 2022 році Росія організувала псевдореферендуми в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, після чого заявила про їх «приєднання».

    Генеральна асамблея ООН засудила ці дії. За відповідну резолюцію тоді проголосували 143 держави, п’ять були проти, ще 35 утрималися.

    У 2023 році Москва організувала там місцеві вибори, а у 2024-му включила окуповані території до російських президентських виборів.

    Нинішня кампанія до Держдуми продовжує цей процес інтеграції захоплених українських територій у російську політичну систему.

    Що відбудеться 18–20 вересня

    Формально Росія планує провести голосування протягом трьох днів.

    Українська влада очікує, що на окупованих територіях використовуватимуть дострокове голосування, голосування вдома та інші процедури, які дозволяють окупаційним адміністраціям контролювати процес.

    При цьому самі результати не матимуть впливу на міжнародно визнаний статус територій.

    Як сформулював Лубінець, бюлетень не створює суверенітету, а проведення виборчої процедури не робить окупаційну адміністрацію законною.

    Саме тому найближчі дні матимуть значення не стільки з точки зору офіційних цифр, які оголосить Росія, скільки через те, як Москва використовуватиме результат голосування для подальшої політичної інтеграції захоплених українських територій і як на це відреагує міжнародна спільнота.

  • Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Ще вісім громадян України змогли виїхати з тимчасово окупованих Росією територій, а три українські родини після тривалої розлуки знову опинилися разом. Операція відбулася 10 вересня за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Допомогу в організації повернення також надали міжнародна компанія з українським корінням МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк.

    Про успішне повернення 11 вересня повідомив омбудсман Дмитро Лубінець. Він наголосив, що всі восьмеро тривалий час залишалися на тимчасово окупованих територіях. Тепер для них починається вже інший, не менш складний етап — відновлення документів, отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, а головне — повернення до життя у вільній Україні.

    Подробиці історій цих людей Офіс омбудсмана свідомо не розкриває. Причина не лише в захисті приватності. Публікація конкретних маршрутів, населених пунктів, контактів або деталей того, як саме вдалося організувати виїзд, може поставити під загрозу інших людей, які досі залишаються в окупації, та ускладнити проведення наступних операцій.

    «Це три родини, які тривалий час залишалися на ТОТ. Для кожного з них повернення додому стало початком нового етапу — можливістю поступово відновити своє життя, отримати необхідну турботу та підтримку після пережитого», — повідомив Лубінець.

    За коротким повідомленням про повернення стоїть значно складніший процес, ніж просто перевезення людини через кордон. Під час однієї з попередніх евакуацій Офіс омбудсмана детально описував, що такі операції можуть включати збір і перевірку інформації, пошук та зв’язок із родичами, відновлення документів, отримання посвідчень на повернення у дипломатичних установах, розробку безпечного маршруту, транспорт і організацію медичної допомоги вже після прибуття на підконтрольну Україні територію.

    Особливо складною залишається ситуація з людьми похилого віку, маломобільними громадянами та особами із серйозними захворюваннями. Під час однієї з нещодавніх операцій із ТОТ вдалося евакуювати 13 громадян віком від 27 до 87 років. Частина людей потребувала негайної госпіталізації. Серед них було подружжя з Херсона, яке напередодні повномасштабного вторгнення виїхало на дачу і в результаті провело в окупації понад чотири роки.

    Тоді ж Лубінець повідомляв, що з 2023 року за сприяння Офісу омбудсмана з тимчасово окупованих територій уже повернули 614 людей. Ці цифри стосуються саме роботи за участю офісу Уповноваженого і не є загальною кількістю всіх українців, яких різними каналами вдалося вивезти з окупації.

    МХП також не вперше долучається до таких операцій. У червні Офіс омбудсмана повідомляв, що за його сприяння з окупованих територій та Росії вдалося евакуювати 10 молодих українців віком 18–19 років. Компанія та її керівник тоді також допомагали організувати повернення. Молоді люди, попри роки життя під російською окупацією, заявляли про бажання навчатися в українських університетах, будувати кар’єру та жити саме в Україні.

    Для частини громадян проблема полягає вже в самому фізичному виїзді. Окуповані території відокремлені від підконтрольної Україні частини фронтом, замінованими територіями, численними російськими блокпостами та складною системою перевірок. Тому прямий маршрут часто неможливий і людям доводиться долати значно довший шлях через території третіх держав.

    Додатковим бар’єром є російська політика примусової паспортизації та фактичного витіснення українських документів із повсякденного життя.

    У березні 2026 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила окремий звіт про ситуацію на окупованих територіях. У ньому йдеться, що Росія систематично застосовує дискримінаційні адміністративні заходи, які в окремих випадках фактично позбавляють людей реальної можливості залишатися вдома без отримання російського громадянства або виконання вимог окупаційної влади. ООН документувала примусове переміщення і депортації, а також погрози, затримання, катування та інші форми тиску.

    Особливо вразливими залишаються мешканці прифронтової окупованої частини Херсонщини. За даними ООН, тисячі цивільних там фактично опинилися між бойовими діями, мінними полями та загрозою ударів дронів. На середину 2026 року українська влада оцінювала кількість людей у низці таких громад приблизно у 6 тисяч осіб, серед яких понад 180 дітей. Очевидці повідомляли про гострі проблеми з продуктами, лікуванням та можливістю виїхати.

    Окремо Україна веде масштабну роботу з повернення дітей, які були депортовані до Росії, примусово переміщені або залишаються на окупованих територіях. Станом на кінець квітня в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA було забезпечено 2126 повернень українських дітей. Від початку 2026 року на той момент вдалося повернути 150 дітей.

    У липні та серпні такі операції продовжувалися. Зокрема, 8 липня на підконтрольну Україні територію повернули двох дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини, 23 липня — ще шістьох, а 6 серпня вдалося евакуювати п’ятьох підлітків.

    Але нинішнє повернення восьми громадян показує, що гуманітарний трек не обмежується лише дітьми.

    Україна паралельно намагається повертати літніх людей, людей із тяжкими хворобами, молодь, цивільних, яких війна розділила з родинами, а також громадян, які з різних причин опинилися на території Росії. У червні, наприклад, після гуманітарних переговорів вдалося повернути п’ятьох українців і возз’єднати три родини. Серед повернених була 74-річна жінка, депортована з Маріуполя, яка мала тяжкий стан здоров’я та пересувалася на кріслі колісному.

    Саме тому українська сторона називає гуманітарний канал одним із небагатьох механізмів, які навіть під час активної війни дозволяють отримувати конкретний результат — повертати людей додому.

    У випадку нинішніх восьми громадян персональні історії поки залишаються закритими. Не повідомляються їхній вік, місця проживання в окупації, маршрут виїзду чи обставини, через які родини були розділені. Це рішення продиктоване безпекою: будь-які деталі можуть допомогти російській стороні перекрити маршрути або встановити людей, які сприяють наступним евакуаціям.

    Офіс омбудсмана продовжує приймати звернення від тих, чиї родичі залишаються на окупованих територіях. Для таких випадків працює короткий номер 1678; з-за кордону можна телефонувати за номером +38 (044) 299 74 08, а для людей на ТОТ раніше також публікували номер +38 093 406 80 17 для зв’язку через WhatsApp, Viber і Telegram.

    Нове повернення не змінює масштабу проблеми — на окупованих Росією територіях усе ще залишаються мільйони українців, а частина родин розділена вже роками. Але для восьми людей і трьох сімей 10 вересня ця історія змінилася.

    Вони знову перебувають на підконтрольній Україні території. І, як наголосив Лубінець, тепер головне завдання — допомогти їм не лише фізично повернутися додому, а й відновити життя після тривалого перебування в окупації.

  • «Рідна мати моя» перед 15 роками колонії: Росія залишила вирок 70-річній українці за донати ЗСУ

    «Рідна мати моя» перед 15 роками колонії: Росія залишила вирок 70-річній українці за донати ЗСУ

    Російський суд залишив чинним вирок 70-річній українці Світлані Лой із тимчасово окупованого Токмака Запорізької області — 15 років колонії загального режиму за перекази коштів на підтримку Збройних сил України. Перед оголошенням рішення апеляційної інстанції жінка просто в залі суду заспівала українську «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка — ту саму, що починається словами «Рідна мати моя».

    Історія Світлани Лой набула широкого розголосу після того, як 25 серпня Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві відмовився змінювати вирок, винесений їй раніше створеним Росією так званим «Запорізьким обласним судом» на окупованій території. Апеляційний розгляд проходив у закритому режимі. Журналістів та інших слухачів допустили до зали лише на момент оголошення рішення.

    За версією російського обвинувачення, з січня до листопада 2024 року Лой здійснила через мобільний застосунок українського банку 24 перекази на підтримку українських Сил оборони. Загальну суму російська сторона оцінила в еквівалент 63 420 рублів. Українські та незалежні джерела зазначають, що кошти жінка переказувала зі своєї української пенсії.

    У матеріалах справи, про які повідомляє Суспільне, фігурував, зокрема, переказ 1500 гривень благодійному фонду «Повернись живим». За версією слідства РФ, усі 24 перекази були зроблені впродовж 2024 року.

    Саме ці фінансові операції російська сторона кваліфікувала як «державну зраду» за статтею 275 Кримінального кодексу РФ.

    15 років колонії та ще рік обмеження волі

    Перший вирок у справі Світлани Лой було винесено 10 лютого 2026 року. Створений Росією на окупованій території так званий «Запорізький обласний суд» визнав українку винною та призначив їй 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму.

    Крім основного покарання, після відбуття колонії їй призначили ще один рік обмеження волі.

    Російська сторона також стверджувала, що пенсіонерка нібито «дотримувалася антиросійських поглядів». Водночас повідомлялося, що після окупації Токмака вона у грудні 2023 року отримала російський паспорт, не відмовившись від громадянства України.

    Сам факт видачі російського паспорта на окупованій території російське слідство використало як один з елементів своєї версії обвинувачення у «державній зраді».

    Після вироку Лой подала апеляцію.

    25 серпня її скаргу розглядав Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у Москві. Однак вирок залишили без змін.

    Перед рішенням вона почала співати українську пісню

    Найсильнішим епізодом цієї історії став момент перед оголошенням рішення московського суду.

    Після закритої частини засідання до зали допустили журналістів. Перед тим як суддя почав зачитувати постанову, Світлана Лой заспівала «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка.

    Йдеться про одну з найвідоміших українських пісень, яка починається словами «Рідна мати моя». Саме цей епізод потрапив на відео і швидко поширився українськими медіа.

    Апеляційний суд після цього все одно залишив 15-річний термін без змін.

    Лой сподівалася на «чудо»

    Додаткові подробиці про становище українки оприлюднила «Новая газета Европа», яка раніше розповідала про переслідування літніх мешканців окупованих українських територій за російськими статтями про «держзраду» та «шпигунство».

    Перед апеляційним розглядом Лой писала, що не надто розраховує на позитивне рішення суду, але продовжує сподіватися на «чудо».

    Правозахисний проєкт «Поддержка политзаключённых. Мемориал» включив Світлану Лой до переліку політичних в’язнів. За даними проєкту, вона народилася 10 червня 1956 року, жила у Токмаку та має українське і російське громадянство. Правозахисники вказують, що після апеляційного рішення вирок набув чинності.

    У базі «Меморіалу» останнім зазначеним місцем її перебування є московське СІЗО-6. Суспільне також повідомляє, що це остання відома у відкритих джерелах локація утримання жінки, однак її актуальне місцеперебування зараз публічно не підтверджене.

    Лубінець заявив, що Україна готує звернення до РФ

    27 серпня історію Світлани Лой прокоментував уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, Офіс омбудсмана стежить за справами українських громадян, яких Росія переслідує на окупованих територіях, і фіксує такі випадки для подальших звернень до російської сторони.

    Лубінець зазначив, що відома йому суть справи 70-річної українки полягає у тому, що вона, перебуваючи фізично на тимчасово окупованій території України, переказувала кошти одній із військових частин.

    Омбудсман повідомив, що після підтвердження вироку його команда готує офіційний запит до російської сторони. Такі звернення можуть містити вимоги надати інформацію про місце перебування громадянина України, стан здоров’я, умови утримання та доступ до медичної допомоги.

    Лубінець також заявив, що аналогічні запити формуються не лише щодо Світлани Лой, а й щодо інших українців, яких утримує Росія.

    Токмак перебуває під російською окупацією з 2022 року

    Світлана Лой жила у Токмаку Запорізької області — місті, яке російські війська захопили на початку повномасштабного вторгнення.

    Україна та міжнародна спільнота не визнають російського суверенітету над окупованими районами Запорізької області. Російська Федерація, однак, після проведення невизнаних міжнародною спільнотою так званих «референдумів» оголосила захоплені території частиною РФ і почала поширювати на місцевих мешканців російське законодавство.

    Саме в межах цієї практики окупаційні судові органи застосували проти Світлани Лой російську статтю про «державну зраду».

    Її справа стала ще одним прикладом того, як переказ коштів на підтримку української армії для людини, яка залишилася на окупованій території, може завершитися багаторічним ув’язненням у Росії.

    У випадку Лой йдеться про 24 перекази, які російська сторона оцінила приблизно у 63 тисячі рублів. За це 70-річна жінка отримала термін, який фактично означає, що більшу частину решти життя вона може провести в російській колонії.

    Але найбільш символічним моментом справи стала не сама цифра вироку. Коли московський суд готувався остаточно залишити їй 15 років ув’язнення, Світлана Лой відповіла українською піснею — «Рідна мати моя».

  • Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    У середу, 19 серпня, 103 українські захисники повернулися з російського полону. Одразу після перетину кордону військові телефонували своїм рідним, а дорогою додому їх зустрічали місцеві жителі з українськими прапорами.

    Про перші хвилини звільнених воїнів на рідній землі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, після повернення захисники насамперед прагнули почути голоси своїх близьких і повідомити їм головне — вони вже в Україні.

    «Я вже в Україні», — саме ці слова звучали під час перших дзвінків додому.

    Лубінець привітав звільнених захисників та їхні родини з довгоочікуваним поверненням.

    «Сьогодні вони там, де на них чекали. Там, де їх люблять — вдома», — зазначив омбудсмен.

    Українців зустрічали з прапорами

    Дорогою після обміну звільнених військових зустрічали місцеві жителі. Люди виходили з українськими прапорами, вітаючи захисників із поверненням.

    Для самих військових головними залишалися зустріч із родинами та можливість нарешті повернутися додому після перебування в російській неволі.

    Перші телефонні розмови з близькими відбувалися практично одразу після перетину кордону.

    Хто повернувся з російського полону

    Під час обміну 19 серпня Україні вдалося повернути 103 військовослужбовців.

    Серед звільнених — представники Збройних сил України, Військово-морських сил, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

    Раніше повідомлялося, що серед повернутих є захисники Маріуполя, а також військові, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.

    Після повернення звільнені військовослужбовці мають пройти медичні обстеження та реабілітацію.

  • Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Україна не відмовляється від жодного свого громадянина, який перебуває в російському полоні, і готова забирати всіх військовополонених, цивільних заручників та українських дітей. Заяви російської сторони про нібито відмову Києва від своїх громадян є частиною інформаційної кампанії проти України.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції в Укрінформі.

    За його словами, Росія розпочала медійну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. Зокрема, російська сторона поширює списки українських військовополонених, яких Київ нібито не хоче забирати.

    Лубінець наголосив, що Україна готова прийняти кожного свого громадянина, якого Росія погодиться передати.

    «Ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ», — заявив омбудсмен.

    За словами Лубінця, після появи російських списків українська сторона не залишає їх без уваги. Київ надсилає офіційні запити та підтверджує готовність оперативно забрати зазначених людей.

    Водночас, як стверджує омбудсмен, після цього російська сторона починає затягувати процедуру. Замість швидкого вирішення питання Москва запускає додаткові погодження та інші бюрократичні процеси, через що повернення людей відкладається.

    Лубінець вважає, що така тактика має не лише практичну, а й інформаційну мету. Росія, за його словами, намагається використати біль та невизначеність родин військовополонених і зниклих безвісти для створення негативного ставлення до української влади.

    Для родичів полонених ситуація залишається особливо важкою, оскільки вони щодня не мають достовірної інформації про місце перебування близької людини, її стан та перспективи повернення.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла про готовність продовжувати обміни та повертати своїх громадян. Водночас Київ звинувачує Росію у використанні теми військовополонених та цивільних заручників у пропагандистських цілях.

    Окремо українська влада попереджала про підготовку Росією нових інформаційних кампаній, у межах яких Москва намагається сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців.

    Таким чином, заява Лубінця спрямована на спростування російських тверджень про нібито небажання України повертати своїх громадян. Українська сторона наголошує: готовність забрати військовополонених, цивільних заручників та дітей залишається незмінною, а подальше повернення залежить від готовності Росії виконувати домовленості та передавати людей.