Daypolitico

Позначка: доходи

  • «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    Державна служба статистики України оприлюднила свіжі дані щодо доходів громадян, які демонструють як відчутне річне зростання, так і глибокий фінансовий розрив між різними регіонами та професіями. За підсумками серпня 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в країні досягла 31 892 гривень. У річному вимірі цей показник продемонстрував стрімкий стрибок на 23,1% порівняно із серпнем попереднього року. Водночас у місячному розрізі зафіксовано перше за довгий період охолодження ринку праці: порівняно з липнем середній заробіток скоротився на 1,1%, що свідчить про поступове вичерпання ресурсів для подальшого швидкого нарощування виплат.

    Територіальна нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш контрастних характеристик української економіки. Беззаперечним лідером за рівнем доходів традиційно виступає Київ, де штатний працівник підприємств, установ та організацій отримував у серпні в середньому 48 705 гривень, суттєво випереджаючи решту областей. До трійки найбільш високооплачуваних регіонів також потрапили Луганська область із показником у 33 981 гривню, попри те, що її територія наразі майже повністю перебуває під ворожою окупацією, та Київська область, де середня виплата склала 32 404 гривні. Натомість на протилежному полюсі рейтингу опинилися Чернівецька та Кіровоградська області, де працівникам нараховували лише 22 807 та 22 869 гривень відповідно, що свідчить про більш ніж двократне відставання від столиці.

    Ще глибша фінансова прірва пролягає між окремими галузями зайнятості, де різниця у виплатах сягає понад чотири рази. Абсолютним флагманом за доходами залишається сфера інформації та телекомунікацій, де середня серпнева зарплата досягла позначки у 79 170 гривень. Повною протилежністю виявилася вітчизняна освіта, яка замкнула перелік видів економічної діяльності з результатом у 19 109 гривень. Серпень також відзначився помітним спадом доходів у більшості секторів: найбільш відчутного удару зазнали працівники охорони здоров’я та соціальної допомоги, де падіння склало 6,2%, тоді як у сфері адміністративного обслуговування зниження становило 0,4%. Водночас скромний приріст у діапазоні від 0,1% до 4,7% продемонстрували будівництво, державне управління, оборона, торгівля, авторемонт та операції з нерухомістю.

    Попри позитивну динаміку річних статистичних звітів, значною соціальною проблемою залишається накопичення масштабних зарплатних боргів. Станом на 1 вересня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні сягнула 3,8 мільярда гривень. Хоча ще у травні фіксувалося зростання середнього заробітку до 30 961 гривні на місяць, багатомільярдні затримки розрахунків свідчать про те, що фінансове навантаження на підприємства залишається критичним.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, якого низка українських ЗМІ та джерел у владі називають одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра України, опинився в центрі уваги не лише через можливі кадрові зміни в уряді, а й через свою електронну декларацію. Документ свідчить, що за минулий рік посадовець отримав понад 30 млн гривень доходів, володіє значними валютними активами та має багатомільйонні фінансові вимоги до компаній в Україні й за кордоном.

    Корецький серед головних кандидатів на посаду прем’єра

    Після заяв президента Володимира Зеленського про масштабне оновлення уряду в українському політикумі розпочалося активне обговорення можливого нового складу Кабінету Міністрів. За інформацією джерел, одним із фаворитів на посаду глави уряду є саме Сергій Корецький — нинішній керівник державної компанії «Нафтогаз України». Його кандидатуру називають як українські, так і міжнародні медіа, хоча офіційного рішення щодо нового прем’єра наразі ще не ухвалено.

    Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», де проводив реформування державних підприємств та займався питаннями енергетичної безпеки країни.

    Понад 30 мільйонів гривень доходів

    Згідно з електронною декларацією, основну частину доходів Сергія Корецького у 2025 році сформували зарплати на керівних посадах державних компаній.

    Найбільше він отримав як голова правління НАК «Нафтогаз України» — майже 14,5 млн гривень.

    Крім того:

    • 8,5 млн грн — заробітна плата в ПАТ «Укрнафта»;
    • 5,6 млн грн — зарплата в ПАТ «Укртатнафта»;
    • 2,3 млн грн — роялті;
    • близько 6 тис. грн — заробітна плата в ОСББ «Замок на Паньківській».

    Саме останній пункт привернув найбільшу увагу користувачів соцмереж, адже, попри багатомільйонні доходи, Корецький офіційно отримував невелику зарплату також як працівник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Сумарно його офіційні доходи за рік перевищили 30 млн гривень.

    Валютні активи вимірюються мільйонами

    Не менш вражаючим виглядає обсяг заощаджень та фінансових активів кандидата.

    Відповідно до декларації, Корецький:

    • зберігає понад 1 млн євро готівкою;
    • має 275 тис. доларів США готівкою;
    • тримає на банківських рахунках понад 500 тис. євро;
    • має на рахунках понад 200 тис. доларів США.

    Крім безпосередніх заощаджень, значну частину його статків становлять видані позики.

    Зокрема:

    • понад 2,2 млн доларів США він позичив юридичній особі за кордоном;
    • понад 42 млн гривень — українським компаніям.

    Частину цих коштів отримала компанія його дружини «Санеко», яка працює у сфері ресторанного бізнесу та продажу кави.

    Бізнес родини

    Дружина Сергія Корецького також є підприємницею.

    За даними декларації, її компанія займається ресторанним бізнесом та реалізацією кавової продукції.

    Протягом минулого року вона отримала близько 3,5 млн гривень доходу, а також продала один із власних автомобілів.

    Крім того, у декларації зазначено, що вона також надавала позики третім особам на значні суми.

    Автомобілі та майно

    Родина користується трьома автомобілями.

    Один транспортний засіб перебуває у власності, ще два — орендовані у компанії, що належить дружині посадовця.

    Окремо зазначено, що дружина Корецького є власницею автомобіля Maserati.

    Подібна схема користування автомобілями не є порушенням законодавства, однак традиційно викликає суспільний інтерес під час аналізу декларацій високопосадовців.

    Кар’єра в державному секторі

    До призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький очолював найбільші державні нафтові компанії — «Укрнафту» та «Укртатнафту».

    Після приходу до «Нафтогазу» уряд визначив для нового керівництва кілька стратегічних пріоритетів:

    • підготовку до опалювального сезону;
    • збільшення власного видобутку газу;
    • відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак;
    • забезпечення достатніх запасів газу;
    • розвиток когенераційних потужностей.

    За останній рік Корецький неодноразово представляв Україну на міжнародних переговорах щодо енергетичної безпеки та співпрацював із західними партнерами у питаннях відновлення енергетичного сектору.

    Кадрові зміни в уряді

    Президент Володимир Зеленський уже підтвердив намір провести масштабне оновлення Кабінету Міністрів та заявив про необхідність реалізації нової політичної стратегії держави.

    Упродовж останніх днів глава держави провів серію зустрічей із потенційними кандидатами на ключові державні посади, серед яких був і Сергій Корецький. Після зустрічі президент заявив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та реалізації оновленої державної політики.

    Попри активні обговорення у медіа, офіційного подання кандидатури нового прем’єр-міністра до Верховної Ради станом на зараз ще не відбулося. Остаточне рішення щодо складу нового уряду ухвалюватиметься після завершення консультацій між президентом, парламентською більшістю та політичним керівництвом держави.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Індексація з “мінусом”: чому після перерахунку пенсії українці можуть отримати менше

    Індексація з “мінусом”: чому після перерахунку пенсії українці можуть отримати менше

    Індексація пенсії в Україні не завжди означає автоматичне збільшення виплат, і в окремих випадках після перерахунку людина справді може отримати меншу суму. Водночас фахівці уточнюють: зазвичай причина не в самій індексації як механізмі, а в уточненні даних, які були використані під час попереднього призначення пенсії. Саме про такі випадки нині пишуть українські медіа, посилаючись на роз’яснення щодо порядку перерахунку.

    З 1 березня 2026 року в Україні справді провели щорічну індексацію пенсій. Пенсійний фонд України повідомив, що коефіцієнт індексації цього року становив 1,121, тобто 12,1%. За оперативними даними фонду, підвищення торкнулося 9,5 мільйона осіб, середній розмір доплати склав 648,93 грн, а середня пенсія після перерахунків у березні 2026 року становила 7 137,26 грн. При цьому індексація застосовується до розрахункової частини пенсії, а не до всіх надбавок і доплат, тому фактичне підвищення в кожному випадку відрізняється.

    Однак у частини пенсіонерів після перерахунку розмір виплат може зменшитися. Це трапляється тоді, коли під час первинного призначення пенсії були використані неточні або узагальнені дані про заробіток. Наприклад, замість помісячної зарплати могли братися середні річні показники, через що коефіцієнт заробітку виходив вищим, ніж мав би бути за детальними розрахунками. Коли Пенсійний фонд під час нового перерахунку застосовує більш точні відомості, коефіцієнт може знизитися, а разом із ним — і розмір пенсії. Саме тому в окремих випадках люди сприймають уточнення розрахунку як «індексацію зі знаком мінус».

    У Пенсійному фонді та профільних публікаціях наголошують, що розмір пенсії напряму залежить від коефіцієнта заробітної плати та страхового стажу, які закладені у формулу. Якщо після перевірки або подання нових документів з’ясовується, що попередній розрахунок спирався на неточні дані, фонд має право скоригувати виплати. Це не нове правило 2026 року, а звичайна процедура виправлення помилок або уточнення інформації.

    Водночас експерти радять не сприймати зменшення пенсії як остаточне рішення, яке неможливо переглянути. Якщо пенсіонер може документально підтвердити інший, вигідніший період заробітку, він має право ініціювати новий перерахунок. Ідеться, зокрема, про можливість використати інші 60 календарних місяців стажу до 2000 року, якщо саме там були вищі доходи. У такому разі новий коефіцієнт заробітку може зрости, а разом із ним — і розмір виплати. Саме тому фахівці радять перевіряти свої архівні довідки, зарплатні відомості та інші документи, які можуть вплинути на формулу нарахування пенсії.

    Окремо варто враховувати, що не всі пенсіонери відчувають однаковий ефект від індексації. Пенсійний фонд повідомляв, що мінімальний розмір підвищення у 2026 році становив 100 грн, а максимальний — 2 595 грн. Різниця пояснюється саме індивідуальними параметрами: стажем, розміром заробітку, роком призначення пенсії та структурою самої виплати. Саме через це в одних пенсіонерів індексація дає відчутний приріст, а в інших — лише незначну доплату.

    Таким чином, сама індексація 2026 року спрямована на підвищення пенсій і часткову компенсацію інфляції, але в окремих випадках паралельне уточнення старих розрахунків може призвести до зменшення виплат. Найчастіше це стосується ситуацій, коли раніше було використано неточні дані про заробіток. Якщо ж пенсіонер має документи про вигідніший період доходів, він може звернутися до Пенсійного фонду знову і домагатися нового перерахунку вже на свою користь.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.

  • В Україні зросли доходи і податки: 8,3 тисячі мільйонерів за рік

    В Україні зросли доходи і податки: 8,3 тисячі мільйонерів за рік

    За підсумками першого кварталу 2026 року громадяни України подали 92 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Загалом задекларовані доходи за 2025 рік склали 74,3 мільярда гривень.

    Як повідомили у Державній податковій службі, декларанти визначили до сплати 1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 560 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Окремо податківці відзначили зростання кількості заможних громадян. Доходи понад один мільйон гривень задекларували 8,3 тисячі українців. Сукупно вони вказали 38,2 мільярда гривень доходів та визначили до сплати майже 1,1 мільярда гривень податкових зобов’язань.

    Найчастіше джерелами доходів українці зазначали спадщину та дарування — 6,6 мільярда гривень, іноземні доходи — 3,4 мільярда гривень, а також продаж рухомого і нерухомого майна — 1,8 мільярда гривень. Суттєві обсяги також припадають на оренду майна — 1,2 мільярда гривень та інвестиційні доходи — 1 мільярд гривень.

    Рекордсменом серед платників податків став житель Хмельницької області, який задекларував податкові зобов’язання на суму понад 18,3 мільйона гривень.

    У регіональному розрізі найбільші обсяги доходів задекларували у Києві — 16,3 мільярда гривень. Далі йдуть Дніпропетровська область із 6,6 мільярда гривень, Львівська — 6 мільярдів та Київська область — 5,8 мільярда гривень.

    Водночас понад 42 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку. Загалом їм мають повернути 291,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 52 мільйони більше, ніж торік.

    У податковій службі нагадали, що кампанія декларування доходів за 2025 рік триває до 1 травня.

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.