Позначка: доходи

  • Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Начальниця відділу Офісу генерального прокурора Альона Хороша задекларувала низку об’єктів нерухомості, серед яких — п’ять об’єктів незавершеного будівництва у Києві. Відповідні дані містяться у її декларації.

    Про це пише видання СтопКор

    Посадовиця зареєстрована та фактично проживає у столиці. У власності вона має земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області, придбану ще у 2009 році.

    Також у спільній частковій власності задекларована квартира у Києві площею 107 квадратних метрів. Хорошій належить 33% житла, тоді як 67% оформлено на Богдана Іванченка. Квартиру придбали у грудні 2019 року, при цьому в декларації зазначена вартість у 18 гривень на дату набуття.

    Крім цього, з 2019 року посадовиця має право безоплатного користування машиномісцем площею 12,5 квадратного метра. Його вартість задекларована на рівні 135 тисяч гривень.

    У декларації також вказані об’єкти незавершеного будівництва у Києві. Йдеться про квартиру площею 65 квадратних метрів, яка фігурує у документах з 2018 року. Окремо задекларовано машиномісце площею 15,8 квадратного метра, що з’явилося у 2021 році.

    Окрім цього, посадовиця зазначила три нежитлові приміщення площею від 4,95 до 10,4 квадратного метра. Вони були внесені до декларації у 2022 році.

    Усі ці об’єкти, згідно з документом, збудовані за кошти декларантки або з використанням її матеріалів. Водночас право власності оформлене на треті особи, серед яких ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” та ТОВ “Круазет”, при цьому вказане право оренди.

    Серед транспортних засобів зазначено автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року випуску, набутий у лютому 2025 року. Авто перебуває у власності Богдана Іванченка, однак Хороша має право користування. Вартість машини на момент придбання задекларована у 400 тисяч гривень, що відповідає середньоринковим цінам на подібні моделі.

    За 2025 рік Альона Хороша отримала 1,45 мільйона гривень заробітної плати. Також вона задекларувала 5 тисяч доларів готівкою.

    На банківських рахунках посадовиці у Райффайзен Банку зазначено 50 тисяч гривень, 6 тисяч гривень, 3 тисячі євро та 10 тисяч доларів.

    Фінансових зобов’язань або значних витрат у декларації не вказано. Також відсутня інформація про іншу оплачувану діяльність чи участь у керівних органах організацій.

  • Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    У декларації Артура Залужного, брата колишнього головнокомандувача ЗСУ та нинішнього посла України у Великій Британії, зафіксовано понад 5 мільйонів гривень доходів за рік. Водночас він отримував соціальні виплати та субсидію.

    Про це пише Телеграф

    Згідно з оприлюдненими даними, загальний дохід Артура Залужного становив 5,291 млн гривень. Із цієї суми понад 1,2 млн гривень — це грошове забезпечення за військову службу. Ще понад 4 мільйони гривень він отримав як компенсаційні виплати в іноземній валюті під час перебування у довгостроковому відрядженні від Міністерства оборони.

    Попри значні доходи, у декларації зазначено також соціальні виплати. Зокрема, Артур Залужний отримав 1200 гривень допомоги та 20 916 гривень субсидії у 2025 році.

    У банківських установах, за даними декларації, він зберігає 55 576 євро та 766 090 гривень. Частина коштів розміщена в банках Бельгії, ще близько 20 тисяч євро він тримає готівкою.

    У документі вказано, що Залужний є військовослужбовцем. Раніше також з’являлася інформація про його можливу роботу радником у Міністерстві закордонних справ, однак у декларації така посада не зазначена. Водночас звертає на себе увагу факт наявності дипломатичного паспорта у нього та членів його родини, хоча виплати від МЗС у звітності відсутні.

    Щодо майна, родина Залужного проживає у службовому житлі в Києві. Крім того, з травня 2025 року вони орендують будинок у Бельгії.

    Серед задекларованого майна також є автомобіль Volvo XC60 2023 року випуску, придбаний у березні 2024 року за понад 1,7 млн гривень.

    Оприлюднені дані викликали увагу через поєднання високих доходів та отримання державної допомоги, а також через наявність дипломатичних паспортів без офіційно задекларованої роботи у дипломатичній службі.

  • Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    В Україні фіксується суттєвий розрив у рівні забезпеченості житлом між чиновниками та пересічними громадянами. Згідно з даними декларацій за 2025 рік, власне житло мають 95–96% топпосадовців.

    Серед інших категорій державних службовців цей показник також залишається високим: близько 90% прокурорів і слідчих володіють нерухомістю, а серед представників місцевого самоврядування — приблизно 84%.

    Натомість ситуація серед населення виглядає інакше. За різними оцінками, від 25% до 33% українських домогосподарств не мають власного житла. Ці люди змушені орендувати помешкання або проживати разом із родичами.

    Експерти зазначають, що така різниця свідчить про значний соціально-майновий дисбаланс. Рівень забезпеченості житлом серед чиновників суттєво перевищує показники середнього населення, що лише підсилює відчуття нерівності.

    Окрему увагу привертає використання державних програм підтримки житла. Зокрема, програма «єОселя», яка формально спрямована на допомогу бюджетникам та внутрішньо переміщеним особам, на практиці стала доступною і для представників силових структур та антикорупційних органів.

    За наявною інформацією, серед отримувачів пільгових кредитів — детективи, прокурори, співробітники правоохоронних органів, які придбали житло вартістю від 3 до 5 мільйонів гривень.

    На цьому тлі питання справедливого розподілу житлових можливостей і доступності нерухомості для широких верств населення залишається одним із ключових соціально-економічних викликів для держави.

  • Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський проживає разом із родиною в орендованій квартирі, яка належить підприємцю, пов’язаному з місцевим ринком. Водночас у декларації посадовця відсутнє власне житло, але зазначені значні готівкові заощадження.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з оприлюдненими даними, Борусовський зареєстрований разом із донькою у квартирі у Львові площею 45,6 квадратного метра, яка належить його матері. Задекларована вартість цього житла становить лише 72 тисячі гривень.

    Після переходу на роботу в БЕБ родина почала орендувати іншу квартиру у Львові — площею майже 75 квадратних метрів. Її власником є Ростислав Мацелюх — підприємець, якого пов’язують із компанією, що володіє продовольчим ринком на Сихові. Цей ринок було створено після демонтажу попереднього торговельного майданчика під час розвитку міської інфраструктури.

    Попри відсутність власного житла, у власності посадовця є земельні ділянки. Йдеться про 0,7 гектара у Львові, оцінених у понад 400 тисяч гривень, а також 1,5 гектара землі на Самбірщині, де він народився. Цю ділянку він здає в оренду великому аграрному бізнесу.

    Автомобіля у власності Борусовського немає. Водночас він користується позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado, який належить його батькові. Останній у минулому очолював сільську раду на Самбірщині.

    Дружина посадовця, яка офіційно не працює, володіє автомобілем Fiat Punto. При цьому вона зареєстрована у селі на Львівщині, однак нерухомість за цією адресою у декларації не вказана.

    За рік Борусовський отримав понад 1,6 мільйона гривень доходу — зокрема зарплату в ДБР і БЕБ, а також кошти від оренди землі. Додатково він отримував компенсації на оплату комунальних послуг як учасник бойових дій.

    Водночас найбільшу увагу привертають його готівкові заощадження. Посадовець задекларував 110 тисяч доларів готівкою, а також незначну суму на банківському рахунку. Його дружина зберігає ще 13 тисяч євро готівкою.

    Сукупність цих даних викликає питання щодо співвідношення доходів, способу життя та активів посадовця, зокрема з огляду на оренду житла у підприємця та відсутність власної нерухомості.

  • Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов після звільнення отримав понад 545 тисяч гривень компенсації за невикористані відпустки. Йдеться про 324 календарні дні, накопичені протягом восьми років — з 2017 по 2025 рік.

    Як повідомили в Одеській міській раді, виплати були здійснені в межах остаточного розрахунку на підставі відповідного розпорядження, підписаного ще у листопаді 2025 року.

    Окрім компенсації за відпустки, Труханов отримував заробітну плату протягом 2025 року. Згідно з декларацією при звільненні, за період із січня до кінця жовтня його дохід склав понад 1,19 мільйона гривень.

    Таким чином, загальна сума виплат, пов’язаних із роботою в міській раді лише за 2025 рік, перевищила 1,7 мільйона гривень.

    Подібні компенсації передбачені законодавством і нараховуються у випадках, коли посадовець не використав належні йому дні відпустки. Водночас значний обсяг накопичених днів часто викликає суспільний резонанс, особливо коли йдеться про високопосадовців.

    Експерти зазначають, що така практика є типовою для державного сектору, де посадовці роками відкладають відпустки, що згодом призводить до значних одноразових виплат після звільнення.

    У випадку Труханова мова йде про майже річний обсяг відпусток, які не були використані протягом кількох каденцій на посаді мера.

  • Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Керівник Святошинської окружної прокуратури Києва Максим Тимошенко задекларував криптовалюту, нерухомість і грошові активи, однак аналіз його фінансової історії викликає низку запитань щодо співвідношення доходів і витрат.

    Згідно з декларацією, у 2025 році Тимошенко отримав понад 2,1 мільйона гривень доходу. Основну частину склала заробітна плата — близько 1,45 мільйона гривень, ще понад 360 тисяч — пенсійні виплати. Додатково він задекларував 240 тисяч гривень доходу від оренди майна. Готівкою посадовець зберігає 25 тисяч доларів.

    Окрему увагу привертає наявність криптовалюти. У декларації вказано Bitcoin і Ethereum загальною вартістю понад 350 тисяч гривень, які зберігаються на апаратному гаманці.

    Серед нерухомості прокурора — кілька квартир у Києві, земельна ділянка на Київщині, а також об’єкт незавершеного будівництва. Частина майна оформлена на дружину або перебуває у спільній власності. Також родина має квартиру в Сумській області разом з іншими співвласниками.

    Єдиним задекларованим транспортним засобом є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року, придбаний за понад 1,4 мільйона гривень.

    Водночас аналіз попередніх декларацій і фінансових операцій викликає сумніви щодо джерел походження окремих активів. Зокрема, ще у 2015 році Тимошенко декларував значну суму готівки у доларах, походження якої публічно не пояснювалося.

    Питання виникають і щодо великих покупок у наступні роки. Наприклад, придбання автомобіля та нерухомості відбувалося на тлі відносно невисоких офіційних доходів. Після таких витрат, за розрахунками, у посадовця залишалися обмежені кошти на щомісячні витрати, що виглядає непропорційно до рівня життя.

    Окремо звертає на себе увагу інформація про банківський депозит у ліквідованому банку, який, за даними судових матеріалів, не був відображений у декларації. Це може свідчити про можливі порушення фінансового декларування.

    Також у декларації зазначені права вимоги на значні суми коштів, отримані за судовими рішеннями, що ще більше ускладнює загальну картину фінансового стану посадовця.

    Наразі ці обставини не мають юридичної оцінки, однак вони можуть стати підставою для перевірок з боку антикорупційних органів. Ситуація довкола декларації Тимошенка вкотре піднімає питання прозорості доходів і контролю за статками представників правоохоронної системи.

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    У 2025 році найнижчі рівні зарплат серед чинних членів Кабінету Міністрів України задекларували міністр оборони Михайло Федоров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

    Згідно з оприлюдненими даними, Михайло Федоров отримав 1,345 мільйона гривень, що стало найменшим показником серед урядовців. Юлія Свириденко задекларувала 1,372 мільйона гривень, а Олександр Борняков — 1,432 мільйона гривень.

    Усі троє входять до групи міністрів, річні доходи яких не перевищили 1,5 мільйона гривень. Саме ця категорія формує нижню межу зарплат у Кабінеті Міністрів за підсумками 2025 року.

    Загалом більшість урядовців отримали значно вищі виплати, що свідчить про помітну різницю у рівнях доходів всередині Кабміну. Водночас найменші показники залишаються на рівні понад одного мільйона гривень на рік.

    Опубліковані дані демонструють структуру оплати праці в уряді та підкреслюють існування суттєвого розриву між найвищими та найнижчими зарплатами серед міністрів.

  • НАЗК виявило у директора телекомпанії незадекларовані доходи і майно

    НАЗК виявило у директора телекомпанії незадекларовані доходи і майно

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації директора КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Руслана Керімова. Матеріали перевірки вже передано до правоохоронних органів.

    Як встановили у НАЗК, посадовець вказав у декларації недостовірні дані щодо місця проживання. У документі він зазначив, що зареєстрований і фактично проживає у Києві, хоча з листопада 2024 року офіційно зареєстрований у Павлограді — у будинку, який належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Також він не задекларував два закордонні паспорти.

    Окремі порушення стосуються нерухомості. Керімов не вказав квартиру в Павлограді, де йому належить частка ще з 2006 року. Крім того, у декларації щодо власної квартири в Києві площею майже 40 квадратних метрів, придбаної у 2017 році, він не зазначив її реальну вартість, хоча раніше ці дані подавав коректно.

    Суттєві розбіжності виявлено і в інформації про транспортний засіб. Посадовець задекларував автомобіль Mazda CX-5 2023 року за ціною 250 тисяч гривень, хоча за договором купівлі-продажу його фактична вартість становила близько 1,3 мільйона гривень. Сам Керімов пояснив це помилкою через стан здоров’я та приблизний розрахунок ПДВ, однак у НАЗК ці аргументи відхилили, вказавши на невідповідність пояснень фактичним обставинам.

    Найбільш серйозні порушення стосуються доходів. За даними агентства, посадовець не задекларував 2,65 мільйона гривень, отриманих у квітні 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в одному зі столичних житлових комплексів. При цьому історія інвестування у цей об’єкт триває з 2017 року, однак ні сам об’єкт незавершеного будівництва, ні майнові права на нього у деклараціях не відображалися.

    Також встановлено, що у 2018 році Керімов інвестував значні кошти у будівництво, які перевищували його офіційні доходи. У НАЗК зазначили, що пояснення посадовця суперечать як законодавству, так і його попереднім деклараціям.

    За результатами перевірки дії посадовця кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію. Матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування.

  • Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    У 2025 році лише троє членів Кабінету Міністрів України задекларували річні доходи, що перевищили 2 мільйони гривень. Найбільшу зарплату отримав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — понад 2,26 мільйона гривень.

    Друге місце за рівнем доходів посів міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який задекларував понад 2,13 мільйона гривень. Третім став міністр соціальної політики Денис Улютін із доходом трохи більше 2,03 мільйона гривень.

    Водночас найнижчі показники серед членів уряду зафіксовані у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова — близько 1,35 мільйона гривень, а також у прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, яка задекларувала близько 1,37 мільйона гривень.

    Таким чином, різниця між найвищим і найнижчим рівнем доходів серед урядовців у 2025 році склала приблизно 900 тисяч гривень.

    Більшість членів Кабміну отримали річні доходи у діапазоні від 1,3 до 1,9 мільйона гривень. При цьому у підрахунок включені виплати як за поточними посадами, так і доходи, отримані протягом року на попередніх місцях роботи.

    Опубліковані дані демонструють помітну різницю у рівні оплати праці серед урядовців, що може бути пов’язано як із посадовими обов’язками, так і з особливостями нарахування виплат у різних міністерствах.