Daypolitico

Позначка: економіка України

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.

  • Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Станом на 18 квітня 2026 року в Україні зафіксовано незначне зниження цін на основні види пального. Найбільші мережі автозаправних станцій оновили свої цінники, і середня вартість бензину марки А-95 та дизельного пального знизилася приблизно на 1 гривню за літр порівняно з попередніми днями.

    За актуальними даними ринку, середня ціна бензину А-95 наразі становить близько 74,2 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує приблизно 90,2 грн за літр. Водночас ціни на автогаз також залишаються відносно стабільними, без суттєвих коливань у більшості мереж АЗС.

    Найвищий рівень цін традиційно спостерігається на заправках преміум-сегменту. До них належать мережі ОККО, WOG та Socar, де пальне зазвичай коштує дорожче через сервісний рівень та логістику постачання.

    Натомість найдоступніші ціни пропонують мережі Укрнафта та БРСМ-Нафта, які традиційно орієнтуються на більш бюджетний сегмент ринку.

    Фахівці зазначають, що нинішнє незначне зниження вартості пального пов’язане з коливаннями світових цін на нафту, а також стабілізацією попиту на внутрішньому ринку. Додатково вплив мають валютні коливання та логістичні витрати, які формують кінцеву ціну на українських АЗС.

    Водночас експерти підкреслюють, що ринок пального в Україні залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема до ситуації на світових енергетичних ринках і вартості нафти. Будь-які геополітичні зміни або перебої в постачанні можуть швидко вплинути на цінову динаміку в країні.

    Окремим фактором, який впливає на споживчі витрати, є державна програма «Національний кешбек», що діє з 20 березня. Вона передбачає часткову компенсацію вартості пального при купівлі на заправках-учасниках програми. Розмір компенсації становить 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу.

    За розрахунками уряду, це дозволяє економити до 11 гривень на літрі дизелю, близько 7 гривень на бензині та приблизно 2 гривні на літрі автогазу. Максимальна сума кешбеку обмежена 1000 гривнями на одну особу на місяць. Програма діятиме до 1 травня 2026 року.

    Як зазначив очільник Міністерство економіки України Олексій Соболев, запуск кешбеку на пальне має соціальну мету та не впливає на фінансування оборонних потреб держави. За його словами, програма спрямована на підтримку громадян в умовах зростання витрат на паливо та загальної економічної нестабільності.

    Аналітики ринку зазначають, що в короткостроковій перспективі ціни на пальне в Україні можуть залишатися відносно стабільними, однак не виключають нових коливань у разі змін на світовому нафтовому ринку або посилення валютних ризиків.

    Таким чином, станом на середину квітня український ринок пального демонструє помірне зниження цін із збереженням загальної стабільності, однак залишається залежним від зовнішніх економічних факторів.

  • Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Станом на суботу, 18 квітня, валютний ринок України демонструє відносну стабільність із незначними коливаннями готівкового курсу в банках та обмінних пунктах. Офіційний курс, встановлений Національним банком України, залишається на рівні 43,89 гривні за долар США та 51,77 гривні за євро, що відображає загальну тенденцію до помірних змін на валютному ринку.

    Про це свідчать дані фінансових моніторингових ресурсів та банківських установ, які фіксують щоденні коливання вартості основних валют у готівковому сегменті.

    За інформацією ринку, станом на ранок 18 квітня середній курс купівлі долара в українських банках становить близько 43,65 гривні, тоді як продаж здійснюється в середньому по 44,21 гривні. Таким чином, різниця між купівлею та продажем зберігається на звичному рівні для валютного ринку останніх тижнів.

    Євро також демонструє схожу динаміку. Купівля європейської валюти в банках проходить у середньому по 51,40 гривні, тоді як продаж — близько 52,27 гривні. Це свідчить про збереження стабільного попиту на євро серед населення та бізнесу, попри незначні щоденні коливання.

    Фінансові аналітики зазначають, що валютний ринок України у квітні залишається під впливом одразу кількох факторів, зокрема макроекономічної ситуації, обсягів валютних надходжень від експорту, а також дій Національного банку щодо регулювання курсу. У результаті цього гривня утримується в досить прогнозованому діапазоні без різких стрибків.

    Додатково експерти звертають увагу, що різниця між офіційним курсом і готівковим ринком залишається незначною, що свідчить про відносну рівновагу попиту та пропозиції валюти. Це також може бути наслідком стабільної інтервенційної політики регулятора, який продовжує контролювати ситуацію на міжбанківському ринку.

    Водночас у фінансовому середовищі наголошують, що короткострокові коливання курсу є нормальним явищем, особливо у вихідні дні, коли активність ринку знижується, а формування котирувань більше залежить від очікувань учасників ринку.

    Нагадаємо, що напередодні офіційний курс також залишався відносно стабільним, а зміни у вартості основних валют були незначними та вимірювалися кількома копійками. Подібна динаміка зберігається вже протягом кількох тижнів, що дозволяє говорити про певне «вирівнювання» валютного ринку після періодів коливань.

    Таким чином, суботній валютний ринок в Україні характеризується помірною стабільністю: долар і євро залишаються в прогнозованих межах, а різниця між офіційним і готівковим курсом не зазнає суттєвих змін.

  • Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    В Україні протягом середини квітня зафіксовано зниження гуртових і частково роздрібних цін на пальне. З 13 по 17 квітня бензин, дизельне пальне та скраплений газ подешевшали як на оптовому ринку, так і на окремих автозаправних мережах. Про це повідомляє профільне видання enkorr із посиланням на моніторинг Консалтингової групи «А-95».

    За даними аналітиків, середня гуртова ціна бензину знизилася на 0,95 грн/л — до 66,22 грн/л. Дизельне пальне втратило у вартості 3,91 грн/л і становить у середньому 84,38 грн/л. Найбільше зниження серед основних видів пального зафіксовано у скрапленого газу (LPG) — мінус 3 150 грн/т, або приблизно 1,70 грн/л, до 77 290 грн/т (41,74 грн/л).

    Аналітики пояснюють таку динаміку зниженням європейських котирувань упродовж чотирьох днів поспіль, а також стабільністю на ф’ючерсному ринку. Це дозволило частині українських мереж почати поступове зниження роздрібних цін на автозаправних станціях. Водночас експерти підкреслюють, що наразі це явище не є масовим, однак тенденція може посилитися за умови подальшої стабільності або зниження оптових цін.

    У роздрібному сегменті також зафіксовані незначні зміни. За період 16–17 квітня середня ціна бензину марки А-95 знизилася на 14 коп./л і становить близько 73,01 грн/л. Дизельне пальне подешевшало до 91,25 грн/л, також на 14 коп./л. Скраплений газ знизився незначно — на 3 коп./л, до 49,13 грн/л.

    Окремі мережі АЗС почали активніше коригувати ціни вниз. Зокрема, на 1 грн/л знизили вартість дизеля такі мережі як UPG (до 91 грн/л), Chipo (до 91,87 грн/л) та «Авантаж 7» (до 89,95 грн/л). У Кривому Розі мережа RLS зменшила ціну на 40 коп./л, до 89,50 грн/л.

    Найбільш помітне зниження серед мереж зафіксовано у Chipo, яка скоригувала ціну на бензин одразу на 4,28 грн/л — до 71,60 грн/л. Також у Дніпропетровській області мережа «БРСМ-Нафта» знизила вартість А-95 на 1 грн/л — до 68,99 грн/л.

    На ринку скрапленого газу зниження почалося дещо пізніше. Наприкінці тижня окремі оператори також переглянули ціни: BVS, Ovis і частково Marshal знизили вартість на 1 грн/л, до рівнів 47,90 грн/л, 48,99 грн/л і 47,99 грн/л відповідно. У деяких регіонах Marshal уніфікував ціну на газ. Інші мережі, зокрема «Катрал» і «Автотранс», зменшили вартість у межах 11–50 коп./л.

    Експерти ринку зазначають, що великі національні мережі АЗС поки що стримано реагують на зниження оптових цін. Причиною цього називають дорогі залишки пального, закуплені раніше за вищими цінами, а також контракти на постачання квітневих обсягів, які були зафіксовані ще до поточного зниження ринку.

    Аналітики підкреслюють, що потенціал для подальшого здешевлення пального на внутрішньому ринку залишається. Якщо тенденція до зниження гуртових цін та стабільності зовнішніх котирувань збережеться, роздрібні ціни можуть продовжити поступове коригування вниз. Водночас швидке падіння цін стримується інерцією ринку та необхідністю реалізації запасів, закуплених у період пікових цін.

    Нагадаємо, що попри високий рівень цін, у попередні місяці споживання пального в Україні зросло та досягло одного з найвищих показників за останні роки. Це свідчить про відносну стабільність попиту навіть в умовах коливань вартості.

    В уряді також відзначають, що державні мережі АЗС, зокрема «Укрнафта», вже почали реагувати на ситуацію на світових ринках і поступово знижують ціни, що може додатково вплинути на загальний рівень вартості пального в країні.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Український бізнес у 2026 році демонструє обережний оптимізм щодо економічного відновлення, однак водночас посилює девальваційні очікування щодо гривні. Про це свідчать результати квартального опитування підприємств, оприлюднені Національний банк України.

    Згідно з дослідженням, індекс ділових очікувань підприємств у І кварталі 2026 року зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі. Це означає, що бізнес загалом позитивно оцінює перспективи розвитку економіки на найближчий рік.

    Опитані компанії очікують зростання обсягів виробництва, активізацію інвестицій і покращення власних фінансових показників. Особливо помітне покращення оцінок у частині інвестицій у обладнання, техніку та будівельні роботи, що свідчить про поступове пожвавлення економічної активності.

    Водночас ключові ризики залишаються незмінними. Підприємці називають головними стримувальними факторами війну та її наслідки, дефіцит кваліфікованих кадрів і високі ціни на енергоносії. Саме енергетичний фактор, за оцінками бізнесу, може ще більше впливати на економіку у найближчі місяці.

    Попри ці ризики, підприємства вперше за тривалий час дали позитивний прогноз щодо загального обсягу виробництва в країні. Баланс відповідей вийшов у «плюс», що свідчить про поступове відновлення економічних очікувань після тривалого періоду невизначеності.

    Однак на тлі цього оптимізму бізнес дедалі більше очікує послаблення національної валюти. За результатами опитування, середній прогнозований курс гривні до долара США через 12 місяців зріс до 45 грн/дол., тоді як раніше становив близько 44,3 грн.

    Крім того, суттєво збільшилася частка підприємств, які очікують, що курс перебуватиме в діапазоні 45–46,5 грн за долар. Це свідчить про поступове формування більш песимістичних валютних очікувань серед бізнесу.

    Важливою новацією цього опитування стало те, що бізнес уперше надав прогноз щодо курсу гривні до євро. Середнє очікуване значення становить близько 54 грн за євро, причому майже 43% респондентів вважають, що курс коливатиметься в межах 52–54 грн.

    Експерти пояснюють появу такого прогнозу кількома причинами. По-перше, євро дедалі активніше використовується в зовнішньоекономічних операціях українських компаній, особливо з країнами Європейського Союзу. По-друге, зростання ролі європейського ринку в українській економіці стимулює бізнес формувати окремі валютні очікування щодо цієї валюти.

    Інфляційні очікування бізнесу при цьому залишилися стабільними — на рівні близько 11% у річному вимірі. Це свідчить про певну стабілізацію макроекономічних прогнозів, хоча загальна ситуація залишається складною.

    Опитування проводилося наприкінці зими 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій). У вибірку увійшли як великі, так і середні та малі компанії з різних секторів економіки — від промисловості до сільського господарства та транспорту.

    Аналітики наголошують, що результати дослідження відображають не офіційний прогноз регулятора, а саме настрої бізнесу. Проте саме ці очікування часто впливають на економічну поведінку компаній — інвестиційні рішення, цінову політику та валютні операції.

    У ширшому контексті ці дані демонструють складний баланс, у якому перебуває українська економіка. З одного боку — поступове відновлення ділової активності, зростання інвестицій і стабілізація інфляції. З іншого — тривала війна, кадровий дефіцит і зовнішні ризики, які формують очікування щодо ослаблення гривні.

    Таким чином, український бізнес входить у 2026 рік із помірним оптимізмом щодо розвитку економіки, але водночас готується до валютних коливань. Вперше сформований прогноз курсу до євро лише підкреслює, що фінансові очікування стають більш комплексними та орієнтованими на реальні зміни у структурі економіки.

  • Україна входить у найгострішу демографічну фазу за час незалежності: чи врятують країну повернення біженців, ринок праці й обережна міграція

    Україна входить у найгострішу демографічну фазу за час незалежності: чи врятують країну повернення біженців, ринок праці й обережна міграція

    Україна стикається з однією з найскладніших демографічних криз у своїй новітній історії. Повномасштабна війна не створила цю проблему з нуля, але різко прискорила процеси, які тривали роками: населення старіє, народжуваність падає, смертність залишається високою, а мільйони громадян перебувають за кордоном. Уряд ще восени 2024 року схвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року і окремий план її реалізації на 2024–2027 роки, визнавши серед головних викликів низьку народжуваність, передчасну смертність, масову вимушену міграцію та дефіцит робочої сили.

    Масштаб відтоку людей залишається величезним. За даними UNHCR, станом на осінь 2025 року за межами України було зафіксовано 5,75 млн українських біженців, із них близько 5,2 млн — у Європі. Усередині країни ще 3,75 млн людей залишалися внутрішньо переміщеними. Тобто йдеться не лише про втрату населення в абсолютних цифрах, а й про значне зменшення мобільного, економічно активного людського ресурсу, який потрібен і для поточного функціонування економіки, і для майбутнього відновлення.

    Паралельно загострюється проблема ринку праці. В інтерв’ю та коментарях українським медіа демограф і голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник пояснює: ще до великої війни Україна щороку втрачала природним шляхом близько 250–300 тисяч людей, оскільки народжувалося приблизно 200–250 тисяч осіб, а помирало близько пів мільйона. Саме тому, за його оцінкою, для простого утримання чисельності населення країні теоретично потрібно було б залучати до 300 тисяч мігрантів щороку. Але теоретична потреба і реальні можливості — різні речі. До війни Україна видавала приблизно 20–22 тисячі дозволів на працевлаштування іноземців на рік, а у 2025 році цей показник, за словами експерта, становив уже понад 9,5 тисячі.

    Це означає, що сценарій швидкого “заміщення” українців масовою трудовою міграцією з Азії чи Африки виглядає малоймовірним. Воскобойник прямо каже, що навіть якщо Україна спробує активніше відкриватися для іноземних працівників, вони все одно порівнюватимуть нашу країну з Польщею чи Німеччиною, де можна заробити більше і працювати в безпечніших умовах. Тому в найближчі 5–10 років реалістичніше говорити не про сотні тисяч нових працівників з-за кордону, а про десятки тисяч.

    Водночас директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова наголошує, що після завершення активної фази бойових дій потреба в працівниках лише зростатиме. Вона заявила Центру економічної стратегії, що міжнародні партнери вже працюють над масштабним планом відновлення, який передбачатиме різке збільшення попиту на робочу силу, особливо в будівництві та суміжних секторах. Але її ж позиція важлива й в іншому: Україні доведеться не лише думати про додаткові руки, а й активніше використовувати потенціал людей старшого віку, долати ейджизм і адаптовувати ринок праці до демографічного старіння.

    Ознаки кадрової напруги бізнес уже відчуває зараз. За даними Європейської Бізнес Асоціації, 75% опитаних підприємств у Дніпропетровській області стикаються з нестачею кваліфікованих працівників, а ширші бізнес-опитування EBA також фіксують масштабний дефіцит кадрів в Україні. Це збігається з оцінками, які наводить Воскобойник: за його словами, 75% представників бізнесу вже скаржаться на проблеми із закриттям вакансій.

    Ще тривожніша ситуація — у базових демографічних показниках. За даними OpenDataBot, у 2025 році в Україні зареєстрували 168 778 новонароджених, а після обвального падіння народжуваності на 25% у 2022 році темпи спаду хоч і сповільнилися, але не зупинилися: у 2024 році зниження становило 6%, а у 2025 році — ще 4,5%. Reuters із посиланням на урядові оцінки також повідомляє про різке скорочення середньої тривалості життя: у чоловіків — з 65,2 до 57,3 року, у жінок — з 74,4 до 70,9 року. Агентство додає, що населення України, яке до повномасштабного вторгнення оцінювали приблизно у 42 млн, уже впало нижче 36 млн, якщо враховувати й кілька мільйонів людей на окупованих Росією територіях.

    Довгострокові прогнози теж невтішні. Інститут демографії та проблем якості життя НАН України прогнозував восени 2024 року, що до 2051 року населення країни може скоротитися до 25,2 млн осіб. Цю ж оцінку нині знову актуалізують українські медіа у матеріалах про стан демографії. За оцінкою МВФ, яку цитує українська преса, населення України станом на 2025 рік становить 32,8 млн осіб. Навіть якщо в деталях різні методики підрахунку можуть відрізнятися, сам тренд очевидний: за чотири роки великої війни країна втратила стільки людей, скільки за попередні десятиліття скорочення.

    Чи означає це неминучий колапс? Експерти кажуть, що ні. Воскобойник підкреслює: попри драматичні тенденції, в Україні досі живе приблизно 28–30 млн людей, тож сценарій, у якому “взагалі не буде кому працювати”, він називає нереалістичним. Ключове питання не в тому, чи зникне робоча сила повністю, а в тому, якою буде її якість, структура і доступність для економіки. Якщо країна робитиме ставку на сучасне виробництво, military-tech, інженерію та складні технології, то їй будуть потрібні не просто додаткові робочі руки, а кваліфіковані фахівці — і саме тому державі доведеться створювати умови для повернення власних громадян та для точкового залучення спеціалістів з-за кордону.

    Саме повернення українців уряд вважає головним резервом. У Стратегії демографічного розвитку та плані її реалізації йдеться про розвиток соціальних послуг, доступного та безпечного дошкільного середовища, гнучких умов праці для батьків, програм доступного житла, перекваліфікації ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю, а також про створення умов для економічної активності людей старшого віку. Окремий блок пов’язаний із поверненням громадян з-за кордону — через відбудову житла та інфраструктури, розвиток безпеки, підтримку підприємництва і зайнятості.

    На користь сценарію часткового повернення працює і часовий фактор. У червні 2025 року країни ЄС погодили продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року. Після цієї дати багатьом доведеться або шукати інший правовий статус для життя в Євросоюзі, або повертатися. Саме тому Воскобойник припускає, що в перші 1–2 роки після завершення активної фази бойових дій можуть повернутися 10–15% українців, а протягом п’яти років — до 30%.

    Отже, головний висновок для України нині звучить жорстко, але не безнадійно: демографічна проблема вже стала економічною, безпековою і соціальною одночасно. Іноземна міграція може допомогти лише частково. Вирішальними залишаються три речі: зменшення втрат населення, повернення частини біженців та перезапуск ринку праці під нову економіку. Без цього відновлення країни буде набагато складнішим, ніж її фізична відбудова.

  • Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на парламентських виборах в Угорщині може стати переломним моментом для фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Після багаторічного блокування Будапештом ключових рішень ЄС, зокрема кредиту на €90 млрд для України, у Брюсселі та провідних столицях Європи очікують швидкого розблокування коштів. За оцінками європейських чиновників, «прогрес можливий уже найближчими тижнями», а перші рішення можуть бути ухвалені фактично одразу після формування нового уряду в Будапешті.

    Йдеться про масштабний фінансовий пакет, погоджений ще у грудні 2025 року як довгострокова підтримка України на 2026–2027 роки. Ці кошти мають стати критично важливими для покриття бюджетного дефіциту, зокрема фінансування соціальних виплат, зарплат у державному секторі та стабільності економіки в умовах війни. Без цього ресурсу Україна, за оцінками аналітиків, могла б зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами вже у середині 2026 року.

    Головною перепоною для запуску кредиту залишалося вето уряду прем’єра Віктора Орбана. Угорщина системно блокувала рішення ЄС щодо допомоги Україні, зокрема пов’язуючи свою позицію з енергетичними суперечками — наприклад, питанням транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба».

    Після виборів ситуація різко змінилася. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, який здобув переконливу перемогу та отримав навіть конституційну більшість у парламенті, дав сигнал, що не продовжуватиме політику блокування. Він прямо заявив, що Угорщина не перешкоджатиме кредиту, оскільки рішення ЄС уже ухвалене і формально не потребує повторного погодження з боку Будапешта.

    Водночас важливо розуміти нюанс: сам кредит структурований таким чином, що не всі країни ЄС зобов’язані брати участь у його фінансуванні. Зокрема, Угорщина, а також Чехія і Словаччина можуть не долучатися до механізму напряму, але при цьому не блокувати його для інших.

    Європейські столиці вже відкрито говорять про можливість швидкого прориву. У Німеччині заявили, що результати виборів в Угорщині дають «надію на дуже швидке» виділення коштів Україні. Водночас у структурах ЄС зазначають, що поразка Орбана — це «велика перемога для Європи», яка може не лише розблокувати фінансування, а й загалом змінити динаміку підтримки України.

    Аналітики також звертають увагу на ширший політичний контекст. Протягом 16 років правління Орбан був одним із ключових союзників Росії в ЄС і регулярно блокував санкції та допомогу Україні. Його поразка означає ослаблення проросійського впливу в європейській політиці та потенційне посилення єдності ЄС у питаннях підтримки Києва.

    Водночас не всі ризики зникли. По-перше, новий уряд Угорщини ще не сформований — Петер Мадяр планує офіційно очолити його лише на початку травня. До цього моменту формально зберігаються повноваження попередньої влади, що може затягнути процес.

    По-друге, позиції інших країн ЄС також залишаються фактором невизначеності. Хоча Чехія і Словаччина не заявляли про намір блокувати кредит, їхня участь у фінансовому механізмі обмежена, а внутрішньополітичні дискусії можуть вплинути на темпи ухвалення рішень.

    По-третє, навіть після політичного погодження кошти не надійдуть миттєво. Механізм передбачає поетапне виділення траншів, виконання умов і технічні процедури, що можуть зайняти кілька місяців.

    Окремо варто враховувати, що нова влада Угорщини не є однозначно проукраїнською. Петер Мадяр займає більш помірковану позицію: визнає Україну жертвою агресії, але виступає за прагматичні відносини з Росією і обережний підхід до розширення ЄС. Це означає, що підтримка України з боку Будапешта може стати менш конфронтаційною, але не обов’язково максимально активною.

    Попри це, загальний тренд є позитивним для України. ЄС отримує шанс швидко розблокувати один із найбільших пакетів фінансової допомоги за весь час повномасштабної війни. У разі оперативного формування уряду в Угорщині та політичної згоди всередині Євросоюзу перші рішення можуть бути ухвалені вже у травні, а реальні виплати — розпочатися в найближчі місяці.

    Таким чином, поразка Орбана відкриває для України «вікно можливостей», яке може визначити фінансову стабільність держави на найближчі роки.

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.