Daypolitico

Позначка: економіка України

  • Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що державний Сенс Банк має бути приватизований уже у 2026 році, без жодних затримок. Відповідну позицію глава держави озвучив після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорювали реформування державного сектору та фінансової системи.

    За словами президента, приватизація банку є частиною ширшої стратегії лібералізації економіки та зменшення ролі держави у банківському секторі. Влада розраховує, що передача установи у приватні руки дозволить підвищити ефективність управління, залучити інвестиції та посилити конкуренцію на фінансовому ринку.

    «Не має бути жодних затримок у процесі — цього року банк повинен бути приватизований», — наголосив Зеленський, фактично встановивши політичний дедлайн для уряду.

    Рішення про приватизацію «Сенс Банку» не є новим, однак саме зараз воно набуває особливої актуальності. Банк був націоналізований у 2023 році після санкцій та обмежень, пов’язаних із попередніми власниками. Відтоді держава контролює установу через відповідні органи, а сам банк входить до переліку системно важливих.

    Втім, паралельно із планами приватизації навколо «Сенс Банку» знову спалахнув інформаційний скандал. Йдеться про так звані «плівки Міндіча», у яких фігуранти справи «Мідас» нібито обговорювали вплив на кадрові рішення в наглядовій раді банку. Зокрема, у записах згадуються питання призначень та можливі неформальні впливи на управління установою.

    Ці обставини додають політичної чутливості процесу приватизації. Влада змушена балансувати між необхідністю швидкого продажу активу та потребою забезпечити максимальну прозорість, щоб уникнути звинувачень у непрозорих домовленостях або повторенні старих схем.

    Окрім теми банків, під час наради обговорювали й ширші кадрові зміни в уряді. Зеленський повідомив, що найближчим часом можуть відбутися ротації на рівні заступників міністрів, а також оновлення керівництва окремих державних підприємств. Зокрема, йдеться про компанію «Ліси України» та енергетичний сектор, включно з Енергоатом.

    Президент також доручив пришвидшити призначення нового керівника «Енергоатому», підкресливши, що нова наглядова рада вже сформована і має всі повноваження для ухвалення відповідного рішення.

    У ширшому контексті ці кроки свідчать про спробу уряду перезапустити управління державними активами в умовах війни та економічного тиску. Україна продовжує співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема МВФ і Світовим банком, які традиційно наполягають на скороченні державної частки в економіці та підвищенні прозорості держпідприємств.

    Приватизація «Сенс Банку» може стати одним із найбільш резонансних кейсів 2026 року. По-перше, через масштаб активу та його значення для фінансової системи. По-друге, через політичний і антикорупційний контекст, у якому вона відбуватиметься.

    Експерти зазначають, що успіх цього процесу залежатиме від кількох ключових факторів: прозорості конкурсу, залучення авторитетних міжнародних інвесторів та чітких правил гри. У разі провалу або скандалів це може негативно вплинути на інвестиційний імідж України.

    Водночас у разі успішної реалізації приватизація стане сигналом для ринку, що Україна навіть у воєнний час здатна проводити структурні реформи та відкривати економіку для інвесторів.

    Заява Зеленського — це не лише про один банк, а про масштабніший курс: скорочення державного впливу, перезавантаження управління та спробу зробити економіку більш відкритою. Але чи вдасться реалізувати ці плани швидко й без скандалів — стане зрозуміло вже найближчими місяцями.

  • Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кабінет Міністрів України продовжив дію державної програми «Національний кешбек» ще на два роки — до 30 квітня 2028 року. Відповідне рішення закріплене постановою №559 від 29 квітня. Таким чином, програма залишиться одним із ключових інструментів підтримки українських виробників і споживачів в умовах воєнного стану.

    Згідно з ухваленим документом, експериментальний проєкт діятиме з 1 травня 2026 року протягом усього періоду воєнного стану, але не довше ніж до кінця квітня 2028 року. Водночас уряд визначив, що остаточне завершення програми планується з 1 березня 2028 року.

    Уряд також передбачив автоматичне продовження статусів усіх учасників програми — покупців, продавців і виробників. Це означає, що користувачам не потрібно повторно реєструватися або проходити додаткові процедури для участі. Водночас передбачена можливість добровільного виходу з програми: продавці та виробники можуть відмовитися від участі, а покупці — закрити спеціальний рахунок за власною заявою.

    Програма «Національний кешбек» спрямована на стимулювання внутрішнього виробництва та підтримку української економіки. Її ключова ідея полягає в частковому поверненні коштів споживачам за купівлю товарів і послуг українського виробництва в межах ініціативи «Зроблено в Україні».

    З березня 2026 року в Україні діють оновлені правила нарахування кешбеку. Для більшості товарів передбачено дві базові ставки: 5% — для категорій, де частка імпорту не перевищує 35%, і 15% — для товарів із більшою часткою імпортних компонентів.

    Окремі умови встановлені для пального. Зокрема, держава компенсує 10% вартості бензину, 15% — дизельного пального та 5% — скрапленого газу. Такий підхід покликаний частково зменшити навантаження на споживачів в умовах високих цін на енергоносії.

    Водночас діють обмеження щодо сум виплат. Мінімальний кешбек за місяць становить 2 гривні, а максимальний — 3000 гривень на одного покупця. Для пального встановлено окрему межу — не більше 500 гривень компенсації.

    Отримані кошти зараховуються на спеціальний рахунок, і їх не можна зняти готівкою. Витратити кешбек дозволяється лише на визначені категорії товарів і послуг. Серед них — українські продукти харчування, лікарські засоби, медичні вироби, книжки, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України та відновлення країни.

    Важливо, що підакцизні товари не входять до переліку, на який можна витрачати кешбек. Крім того, з листопада 2025 року заборонено використовувати ці кошти для оплати мобільного зв’язку.

    Уряд також визначив порядок виплат. Кешбек за покупки, здійснені у травні та червні, буде нараховано в липні. Використати ці кошти можна буде з 1 липня і до завершення місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, але не пізніше 30 квітня 2028 року.

    Особливий порядок передбачений для виплат наприкінці року. Зокрема, кешбек за грудень 2026-го та грудень 2027 року планують виплачувати у лютому наступного року. Водночас уряд застерігає, що це залежатиме від наявності бюджетного фінансування. У разі його відсутності нарахування кешбеку можуть призупинити з 1 січня відповідного року, а виплати за грудень — не здійснювати.

    Аналітики зазначають, що продовження програми є важливим сигналом для бізнесу та споживачів. З одного боку, це стимулює попит на українські товари, з іншого — підтримує виробників у складних економічних умовах.

    Крім того, програма виконує і соціальну функцію, допомагаючи громадянам частково компенсувати витрати. Водночас її ефективність значною мірою залежить від стабільності бюджетного фінансування та рівня участі бізнесу.

    Рішення уряду продовжити «Національний кешбек» до 2028 року свідчить про намір і надалі використовувати цей інструмент як один із ключових механізмів підтримки економіки. У найближчі роки програма може стати важливим фактором відновлення внутрішнього ринку та стимулювання виробництва в Україні.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Українські підприємці, які інвестують у вітчизняну промислову техніку, отримують від держави фінансову підтримку — і цей механізм уже демонструє відчутні результати. За підсумками березня 2026 року бізнесу компенсують 15,6 млн грн за придбання українських кранів, автобусів та іншого обладнання. Програма, яка працює в межах політики «Зроблено в Україні», поступово стає одним із ключових інструментів стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічної бази підприємств.

    Про це повідомляє Ненька Інфо з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Йдеться про часткову компенсацію вартості техніки — держава повертає покупцям 15% ціни кожної одиниці (без ПДВ). За один лише березень українські компанії придбали 41 одиницю промислової техніки на загальну суму 125,1 млн грн. Це майже на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що свідчить про зростання довіри бізнесу до державних програм підтримки та поступове відновлення інвестиційної активності.

    Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, другий рік поспіль спостерігається стабільне зростання попиту на українську промислову техніку. За його словами, це прямий результат державної політики, спрямованої на розвиток внутрішнього виробництва: бізнес активніше оновлює обладнання, а українські підприємства отримують нові замовлення.

    У програмі беруть участь десятки виробників з різних галузей машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, який постачає транспорт для внутрішнього ринку, Крюківський вагонобудівний завод, що виробляє вагони та цистерни, а також Еверласт, який спеціалізується на транспорті для перевезення нафтопродуктів і газів. У списку також підприємства, що виготовляють крани, ліфти, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

    Географія попиту також показова. Найбільше техніки придбали підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська та Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма працює не лише у великих промислових центрах, а й охоплює регіони.

    Загалом із грудня 2025 року, коли стартував поточний етап програми, українські підприємства продали 94 одиниці техніки на суму 291,4 млн грн. Держава компенсувала покупцям 36,4 млн грн. Ці цифри демонструють не лише обсяг підтримки, а й реальний економічний ефект: кошти повертаються в економіку через нові замовлення, виробництво та зайнятість.

    Механізм отримання компенсації досить простий. Підприємець купує техніку з офіційного переліку Міністерства економіки через один із уповноважених банків, після чого подає заявку з підтверджувальними документами. Після перевірки держава повертає частину витрат на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація виробництва — не менше 40% комплектуючих мають бути українського походження. Це стимулює не лише кінцеве виробництво, а й розвиток суміжних галузей.

    Станом на квітень 2026 року до переліку програми входять 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств. Це означає, що бізнес має широкий вибір техніки — від автобусів і вагонів до високотехнологічного обладнання, зокрема лазерних верстатів.

    Важливо, що ця програма є частиною більш масштабної економічної політики. У 2026 році держава передбачила близько 37 млрд грн на підтримку вітчизняних виробників у межах різних програм. Зокрема, понад 5,6 млрд грн було спрямовано ще на початку року, а майже пів мільярда — саме на компенсацію вартості промислової техніки.

    Економісти відзначають, що такі інструменти мають мультиплікативний ефект. По-перше, вони стимулюють попит усередині країни, що особливо важливо в умовах війни та обмеженого експорту. По-друге, підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки. По-третє, сприяють модернізації підприємств, що в перспективі підвищує їхню конкурентоспроможність.

    Водночас існують і виклики. Основний із них — забезпечити стабільне фінансування програм і прозорість їх реалізації. Бізнес очікує прогнозованих правил гри, адже інвестиції в техніку — це довгострокові рішення. Також важливим залишається питання розширення переліку техніки та залучення нових виробників.

    Попри це, поточна динаміка свідчить: програма працює і вже дає результат. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а індикатор того, що український бізнес готовий інвестувати у власний розвиток, якщо отримує підтримку.

    У підсумку державна компенсація стає не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. І якщо тенденція збережеться, українське машинобудування може отримати новий імпульс — навіть в умовах війни.

  • Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Ситуація на балансуючому ринку електроенергії в Україні продовжує стрімко погіршуватися й наближається до критичної межі, яка може мати серйозні наслідки для всієї енергосистеми. За оцінками учасників ринку та профільних експертів, сукупна заборгованість уже обчислюється десятками мільярдів гривень і зберігає тенденцію до подальшого зростання. Якщо нинішні темпи накопичення боргів не зміняться, найближчим часом їхній обсяг може перевищити психологічну позначку у 50 мільярдів гривень, що стане абсолютним антирекордом за час функціонування ринку.

    Про загрозливу динаміку заявив голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський. За його словами, станом на початок 2026 року сукупна заборгованість учасників ринку перед НЕК «Укренерго» досягла приблизно 42 мільярдів гривень. Водночас ситуацію ускладнює і зворотний фінансовий потік — борги самого оператора перед виробниками електроенергії вже перевищили 30 мільярдів гривень. Такий дисбаланс створює системний тиск на весь енергетичний сектор і загрожує його стабільності.

    Особливу тривогу викликають темпи зростання заборгованості. За оцінками експертів, щомісяця борги збільшуються приблизно на 1 мільярд гривень. Це означає, що вже у короткостроковій перспективі — протягом кількох місяців — ринок може зіткнутися з новим антирекордом, коли загальна сума боргу сягне або навіть перевищить 50 мільярдів гривень. Така тенденція свідчить не просто про тимчасові труднощі, а про глибоку системну кризу, яка потребує негайного втручання на рівні державної політики.

    Балансуючий ринок електроенергії відіграє ключову роль у функціонуванні енергосистеми, адже саме він забезпечує покриття різниці між фактичним виробництвом і споживанням електроенергії в режимі реального часу. У нормальних умовах цей механізм дозволяє стабілізувати систему, однак за наявності значних фінансових розривів він, навпаки, стає джерелом ризиків. Коли учасники ринку не розраховуються вчасно, це створює ланцюгову реакцію неплатежів, яка врешті охоплює всіх — від генерації до операторів мереж.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що накопичення боргів відбувається на тлі складної енергетичної ситуації в країні, спричиненої війною та регулярними атаками на інфраструктуру. У таких умовах енергетичний сектор потребує не лише відновлення, а й значних інвестицій для модернізації та підвищення стійкості. Натомість фінансова нестабільність на ринку фактично блокує ці процеси, адже інвестори не готові вкладати кошти у сектор із високими ризиками неплатежів.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також повідомляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку вже перевищила 46 мільярдів гривень. Це один із найвищих показників за всю історію існування ринку, що підтверджує масштаб проблеми та її системний характер. Така ситуація ставить під загрозу не лише фінансову стабільність енергетичних компаній, а й здатність держави забезпечувати безперебійне електропостачання.

    Причини накопичення боргів є комплексними. Серед них — затримки розрахунків між учасниками ринку, недосконалість тарифної політики, вплив державного регулювання, а також загальна економічна нестабільність. Крім того, важливу роль відіграє структура самого ринку, яка в умовах кризи виявляється недостатньо гнучкою для швидкого реагування на виклики.

    Фахівці наголошують, що без системних рішень на рівні уряду ситуація лише погіршуватиметься. Йдеться про необхідність реформування механізмів розрахунків, підвищення платіжної дисципліни, перегляду тарифної політики та створення прозорих правил гри для всіх учасників. В іншому разі боргова криза може перерости у повноцінну фінансову дестабілізацію енергосектору.

    Наслідки такого сценарію можуть бути відчутними не лише для галузі, а й для економіки загалом. Зокрема, це може призвести до зростання тарифів, погіршення якості електропостачання та зниження інвестиційної привабливості країни. У довгостроковій перспективі це також ускладнить інтеграцію української енергосистеми до європейського енергетичного ринку, що є одним із стратегічних напрямів розвитку.

    Таким чином, ситуація на балансуючому ринку електроенергії вже вийшла за межі технічної проблеми й перетворилася на стратегічний виклик для держави. Подальше зволікання з її вирішенням може призвести до ще глибших кризових явищ, тоді як своєчасні та комплексні реформи здатні стабілізувати ринок і створити основу для його розвитку навіть в умовах війни.

  • Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, пояснюючи це уповільненням економічної активності на початку року через комплекс факторів, пов’язаних із війною, енергетичною кризою та логістичними труднощами. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний, коментуючи оновлені макроекономічні оцінки регулятора.

    За його словами, на старті 2026 року українська економіка зіткнулася з суттєвим тиском через наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру, що призвело до перебоїв із постачанням електроенергії. Ситуацію ускладнила аномально холодна зима, яка підвищила навантаження на енергосистему та спричинила додаткові витрати як для бізнесу, так і для домогосподарств. У поєднанні з проблемами в логістиці це негативно вплинуло на виробництво, транспорт і загальну ділову активність.

    Як уточнив Пишний, у першому кварталі 2026 року темпи зростання реального ВВП суттєво сповільнилися — до близько 0,2% у річному вимірі. Це значно нижче очікувань і свідчить про вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків. Одним із додаткових чинників стало також стримане виконання бюджету, що було зумовлено затримками надходжень міжнародної фінансової допомоги. У таких умовах держава була змушена обережніше підходити до видатків, що також вплинуло на темпи економічного відновлення.

    Водночас у Нацбанку зазначають, що ситуація поступово почала покращуватися вже навесні. Зокрема, скорочення дефіциту електроенергії дозволило частково відновити виробничу активність, а бізнес адаптувався до нових умов роботи. Це дало підстави очікувати поступового пожвавлення економіки в наступних кварталах, хоча темпи відновлення залишатимуться стриманими.

    Згідно з оновленими прогнозами, у 2026 році економіка України зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, однак у наступні роки можливе пришвидшення. Значною мірою це залежатиме від стабільності енергетичної системи, рівня безпекових ризиків та обсягів міжнародної підтримки. Саме зовнішнє фінансування, за оцінками НБУ, відіграватиме ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності.

    У регуляторі очікують, що міжнародна допомога дозволить і надалі фінансувати дефіцит державного бюджету, а також підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За прогнозами, у 2026–2028 роках вони можуть становити від 60 до 67 мільярдів доларів. Це створює передумови для збереження стабільності валютного ринку та контрольованої динаміки курсу гривні.

    Окремо підкреслюється, що перспективи економіки України залишаються вкрай невизначеними. Вирішальними факторами залишаються перебіг війни, інтенсивність атак на інфраструктуру, стан енергетичного сектору та регулярність надходження міжнародної фінансової допомоги. Будь-яке погіршення ситуації за цими напрямами може суттєво вплинути на темпи відновлення.

    Подібної оцінки дотримуються і міжнародні фінансові інституції. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку також переглянув свої очікування щодо української економіки. За його прогнозом, у 2026 році зростання ВВП може становити близько 2,5%, а вже у 2027 році — прискоритися до приблизно 4%. Водночас експерти наголошують, що ці оцінки залишаються умовними і залежать від розвитку безпекової ситуації.

    Економіка України у 2026 році перебуває на етапі повільного відновлення після чергових шоків, спричинених війною. Попри складні умови, фінансова система зберігає стабільність, а перспективи зростання залишаються, хоча й обмежені високим рівнем невизначеності. Очікується, що за сприятливих умов уже в наступні роки економічна динаміка може стати більш впевненою, але ключовим фактором і надалі залишатиметься безпекова ситуація в країні.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що перший транш у межах кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро буде спрямований на посилення обороноздатності держави та захист критичної енергетичної інфраструктури. Про це він повідомив у Telegram, окресливши ключові пріоритети використання міжнародного фінансування.

    За словами глави держави, Україна розглядає цей пакет не лише як фінансову допомогу, а як стратегічний інструмент для довгострокового зміцнення оборонних і енергетичних спроможностей у період війни.

    Основним напрямком першого траншу стане розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться про системне нарощування внутрішнього виробництва озброєння, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на потреби фронту.

    Зокрема, фінансування буде спрямоване на:

    • масштабування виробництва безпілотних літальних апаратів;
    • розвиток технологій військового призначення (miltech);
    • розширення виробничих потужностей оборонних підприємств;
    • підтримку інновацій у сфері високоточної зброї та систем спостереження.

    Окремо підкреслюється роль дронів, які стали одним із ключових елементів сучасних бойових дій. Україна планує збільшити виробництво як ударних, так і розвідувальних систем, а також морських безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

    Президент наголосив, що безпілотні технології є одним із найдинамічніших напрямків українського оборонного сектору. Вони дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці та забезпечують гнучкість на полі бою.

    Україна вже активно використовує дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей, і планує значно масштабувати ці можливості за рахунок державного та міжнародного фінансування.

    Другим ключовим напрямком стане зміцнення енергетичної системи України, яка залишається однією з головних цілей російських атак.

    Зеленський наголосив, що до наступного опалювального сезону держава має максимально посилити захист критичної інфраструктури, зокрема:

    • об’єктів електрогенерації;
    • підстанцій і мереж розподілу;
    • теплових електростанцій та котелень;
    • систем резервного живлення.

    Частину коштів планують спрямувати на фізичний захист об’єктів, модернізацію обладнання та створення резервних потужностей, які дозволять швидше відновлювати енергопостачання у разі атак.

    Президент повідомив, що розподіл коштів узгоджується з європейськими партнерами. Деталі фінансування обговорювалися під час міжнародних консультацій, зокрема на Кіпрі.

    Україна наголошує, що цей пакет є частиною довгострокової європейської підтримки, спрямованої не лише на відновлення, а й на підвищення стійкості держави в умовах затяжної війни.

    23 квітня Європейська Рада погодила безпрецедентний фінансовий пакет для України обсягом 90 млрд євро. Його особливістю є механізм погашення: кредит передбачається повертати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Очікується, що перші транші можуть почати надходити вже у травні, що дозволить Україні оперативно запускати оборонні та енергетичні проєкти.

    В українському уряді зазначають, що підхід до використання міжнародного фінансування змінюється. Якщо раніше основний акцент робився на відновленні зруйнованої інфраструктури, то зараз пріоритетом стає підвищення стійкості держави до нових атак.

    Йдеться про створення системи, яка здатна не лише відновлюватися після ударів, а й ефективно їх витримувати.

    Розподіл першого траншу кредиту ЄС демонструє стратегічний курс України на розвиток власного оборонного виробництва та посилення енергетичної безпеки. У центрі уваги — технологічна незалежність, масове виробництво дронів і підготовка енергосистеми до нових викликів воєнного часу.