Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.