Економіка

Згідно з оприлюдненою інформацією, народний депутат, який раніше працював суддею Конституційного суду України, задекларував пенсійні виплати, що значно перевищують середній розмір пенсії в країні. Ця ситуація викликала широке обговорення в суспільстві та серед експертів.

Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.

За словами Гетманцева, перші п’ять об’єктів вже оголошені для продажу, і їх реалізація буде здійснюватися через онлайн-платформу “Прозорро.Продажі”. Серед них два об’єкти, які перебували у державній власності:

Інші три об’єкти належали підсанкційним особам і за рішенням Вищого антикорупційного суду були передані у власність держави:

Як пояснив Гетманцев, кошти від продажу перших двох об’єктів надійдуть до державного бюджету України, тоді як від продажу інших трьох об’єктів кошти буде спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Нагадаємо, що у червні 2023 року Україна націоналізувала мільярдні активи російських олігархів, включаючи київський ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав братам Аркадію та Ігорю Ротенбергам. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд передав ці активи у власність держави, і тепер торговий центр Ocean Plaza виставлять на аукціон.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

“Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Глава компанії Олексій Чернишов підтвердив, що темпи відновлення теплових електростанцій і підключення нових генерувальних об’єктів не створять проблем з постачанням газу.

За його словами, НАК “Нафтогаз” вже знає, які обсяги газу потрібно буде забезпечувати, хоча точні цифри залишаються конфіденційними. “Ми маємо суттєвий запас газу, щоб впоратися з будь-якими викликами. Ми бачимо темпи підключення нових станцій і технічні умови, які видаємо. Це дозволяє нам з головою покривати додаткові потреби”, – зазначив він.

Чернишов також підкреслив, що обсяг газу, який не буде використаний через руйнування ТЕС і зупинку блоків, компенсує потреби нової генерації. “Вирішення цього питання пов’язане з двома факторами: обсяг газу, необхідний для нової генерації, і обсяг, що вивільниться через відновлення старих блоків. Я впевнений, що другий параметр буде більшим за перший”, – зазначив керівник “Нафтогазу”.

Станом на 22 липня 2024 року Україна має запаси природного газу в підземних сховищах обсягом 10 млрд куб. м. З початку сезону, що стартував 1 квітня, країна вже закачала понад 2,5 млрд куб. м газу. Чернишов висловив оптимізм щодо виконання плану накопичення газу до 1 листопада, який становить 13,2 млрд куб. м.

У минулому опалювальному сезоні Україна ввійшла з запасами 16 млрд куб. м і витратила 8,5 млрд куб. м газу, з яких 6,7 млрд куб. м було використано.

Наразі енергохолдинг “ДТЕК” планує до жовтня 2024 року відновити 60-70% зруйнованої теплової генерації, якщо не буде нових обстрілів. Як повідомив виконавчий директор Дмитро Сахарук, це стане можливим завдяки відновленню інфраструктури і відсутності нових атак.

Таким чином, український енергетичний сектор має всі шанси пройти зиму без серйозних перебоїв у постачанні електричної енергії, завдяки зусиллям НАК “Нафтогаз України” та інших ключових гравців галузі.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця новина, яка стала відома через офіційний сайт компанії, стала важливим кроком у розширенні оборонних потужностей України.

Згідно з повідомленням Rheinmetall, компанія отримала перше значне замовлення на будівництво заводу, про яке було оголошено у лютому 2024 року. Замовлення включає в себе повне технічне оснащення заводу до моменту його введення в експлуатацію. Вартість проекту оцінюється в діапазоні від тризначної кількості мільйонів євро, і будівництво має розпочатися в найближчі терміни, з планованим завершенням протягом кількох років.

Намір Rheinmetall полягає в зведенні щонайменше чотирьох заводів в Україні, що буде сприяти розвитку національної оборонної промисловості. Компанія також має намір розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців. Разом з українським партнером, з яким створено спільне підприємство, Rheinmetall відповідатиме за експлуатацію нового заводу.

Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер підкреслив, що цей проект є підтвердженням довіри до експертизи та виробничих можливостей компанії. «Ми втілюємо наші слова в дії, і разом з нашим партнером ми створимо український центр з боєприпасів», — зазначив Паппергер.

Цей контракт не є єдиним прикладом міжнародних інвестицій в українську оборонну галузь. Раніше стало відомо, що американська компанія Northrop Grumman планує запуск виробництва боєприпасів середнього калібру в Україні. Також французько-німецький конгломерат KNDS оголосив про створення підприємства в Україні, яке займатиметься виробництвом військової техніки та боєприпасів. Французька оборонна група Thales також підписала кілька угод з Україною, включаючи створення спільного підприємства в рамках співпраці з Укроборонпромом та FRDM.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Кредитні програми для ОСББ

Одним з основних кроків стало запровадження кредитних програм, спрямованих на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних проектів. Міністр економіки Юлія Свириденко 5 липня представила комплексний пакет інструментів для подолання дефіциту електроенергії. Він включає підтримку домогосподарств, бізнесу та імпорт електроенергії.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення енергоспоживання, зниження викидів CO2, покращення екологічного стану та економічна вигода для мешканців багатоквартирних будинків завдяки зниженню витрат на енергію. Кредити для ОСББ будуть надаватися під 0% на придбання та установку генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, таких як сонячні панелі та теплові насоси.

Розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”

Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що раніше орієнтувалася на підтримку бізнесу, тепер також охоплює фінансування для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Згідно з рішенням уряду від 5 липня 2024 року, ОСББ та ЖБК можуть отримати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних. Кошти можуть бути використані для придбання та установки альтернативних джерел енергії, таких як сонячні панелі і системи зберігання електроенергії.

Програма “Доступні кредити 5-7-9%” також буде працювати у комбінації з програмою “ГрінДІМ”, що дозволяє ОСББ отримати до 70% вартості проекту після його реалізації. У фінансуванні беруть участь 19 банків, як державних, так і приватних, що забезпечить широкий доступ до кредитування по всій країні.

Спрощення процедур для енергогенерації

Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про значне спрощення процедур для суб’єктів господарювання у сфері генерації енергії. Це включає відміну вимог щодо розроблення містобудівної документації та отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію нових об’єктів генерації. Зокрема, термін приєднання до газових мереж був скорочений з 3 місяців до 1, що є важливим стимулом для розвитку внутрішньої генерації.

Проблеми з доступом до кредитів

Попри ці зусилля, ОСББ стикаються з проблемами у отриманні необхідного фінансування. Хоча програма “ГрінДІМ” передбачає відшкодування 70% витрат, ОСББ часто стикаються з труднощами у зборі первинних коштів, необхідних для реалізації проектів. Багато банків, включаючи ПриватБанк та Ощадбанк, відмовляються від кредитування ОСББ через недостатню розвиненість цього сегмента ринку.

Спростування тендерних процедур

Уряд також спростив процес закупівлі обладнання для енергогенерації для державних та комунальних підприємств. Це рішення має на меті прискорення підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років і полегшення доступу до необхідного обладнання.

Нові кредитні програми та спрощення процедур є важливими кроками у забезпеченні енергетичної незалежності України та підготовці до наступного опалювального сезону.

Однак, для повного успіху цієї ініціативи необхідно подолати існуючі бар’єри, забезпечивши доступність фінансування та підтримку для реалізації енергоефективних проектів на місцевому рівні.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.

Меморандум окреслює перспективи співробітництва у сфері безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що має стратегічне значення для зміцнення обороноздатності України. Документ передбачає комплексний підхід до розвитку галузі БПЛА, включаючи навчання персоналу, забезпечення логістичної підтримки та організацію ремонтних робіт.

В угоді визначені такі сфери потенційної співпраці: навчання, логістична підтримка та послуги з капітального ремонту тактичних безпілотних літальних систем, які використовуються ЗСУ, зокрема ScanEagle. Крім того, компанії також вивчатимуть можливості надання “Антонов” інженерної підтримки Boeing.

Ми раді продовжити співпрацю з ДП “Антонов” для підтримки розвитку та економічного зростання України. Ця угода демонструє наші постійні зусилля, спрямовані на пошук нових можливостей для співпраці з українською промисловістю, що було підкреслено підписанням нами раніше цього року Договору про співпрацю з оборонно-промисловим комплексом України,

Генеральний директор ДП “Антонов” Євген Гаврилов заявив, що ця угода може посприяти подальшому розвитку оборонної промисловості України, “на додаток до можливості майбутніх проєктів з Boeing в аерокосмічній та оборонній промисловості”.

Державний концерн “Укроборонпром” відкрив своє перше закордонне представництво у Вашингтоні, з метою зміцнення співпраці з оборонною промисловістю США, залучення інвестицій, сприяння передачі технологій та реалізації спільних проєктів.