17.6 C
Kyiv
Понеділок, 24 Червня, 2024

Охорона здоров’я

Україна може вийти з війни з 25 мільйонами населення

За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, у нас наявний безперервний моніторинг ситуації, і найгірший сценарій війни з Росією включає в себе не лише величезні людські втрати, але й суттєве зменшення населення України до 25 мільйонів осіб. Така страшна перспектива мобілізує наші зусилля в напрямку мирного врегулювання конфлікту та забезпечення національної безпеки. Важливо враховувати кожен аспект можливого сценарію та діяти стратегічно для запобігання таким трагедіям і збереження миру та стабільності на території України.

Ця заява пролунала в контексті аналізу демографічних і соціальних наслідків тривалої війни.

«Демографічна ситуація у нас дуже погана. При цьому кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися”, – заявив він.

За його словами, кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися. Крім того, Паніотто зазначив, що щомісяця Україну безповоротно залишають 100-150 тис. осіб.

Як зазначив соціолог, за найгіршого сценарію після закінчення бойових дій в Україні може залишитися 25 мільйонів українців, однак «точні строки закінчення війни не можна передбачити, тому цифра може істотно збільшитися». Також Паніотто додав, що після бойових дій і прогнозованої нової хвилі еміграції Україна залучатиме робочу силу з країн третього світу.

Обмеження переміщення авто, зареєстрованих в ТЦК: як це вплине на український автомобільний ринок?

За інформацією, яку опублікувала "Судово-юридична газета", з введенням у дію нового закону про мобілізацію українці не матимуть можливості продавати або вивозити за межі своїх областей автомобілі, які перебувають на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Згідно з цим законом, заборонено переміщати автомобілі, зареєстровані в ТЦК, в інші області або продавати їх. Ця заборона стосується всіх громадян України, незалежно від їх статусу щодо військової служби (чи вони є військовозобов'язаними чи ні). Зазначено, що з такими машинами заборонені будь-які дії, які призводять до того, що вони не можуть бути передані Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням. Відправити такі автомобілі в інші області можна лише за умови попереднього повідомлення ТЦК про місцезнаходження транспортних засобів і лише на строк не більше одного місяця.

Висновки до цієї статті наступні: новий закон про мобілізацію обмежує права українців на продаж та переміщення автомобілів, які знаходяться на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця заборона поширюється на всіх громадян, незалежно від їх статусу щодо військової служби. Власники таких автомобілів мають лише обмежені можливості вільної дії з ними, і перед виїздом за межі області або продажем необхідно отримати дозвіл від ТЦК. Це спрямовано на забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у транспортних засобах у випадку потреби мобілізації.

Настав час відповідальності: В Україні стартує закон про посилення мобілізації з 18 травня

З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, що націлений на зміцнення обороноздатності держави в умовах загострення ситуації на схо

• З 18 травня в Україні стартує закон про посилення мобілізації з метою зміцнення обороноздатності країни у зв'язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії.

• Паралельно з цим законом, очікується прийняття закону про відповідальність для ухилянтів від мобілізації, який передбачає штрафи для осіб, що не виконують військові повістки.

• Інформація щодо можливої кримінальної відповідальності за несплату штрафів не підтверджена, і осо

Німеччина відкриває двері для українських біженців із простроченими паспортами, повідомляє DW

Представник берлінського сенату повідомив, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть у випадках, коли їхні паспорти вже прострочені. Це відбулося через зміну підходу до вирішення питань перебування іноземців у Німеччині. За відомостями видання, усі питання, що стосуються перебування іноземців у Німеччині, тепер належать до компетенції земельної влади. У Берліні зазначили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не вимагає обов'язкової наявності в них чинного паспорта. Головне вимога — щоб у німецької влади була можливість встановити особу. Навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати в берлінському земельному управлінні у справах іноземців проїзний документ для поїздок за кордон, що може замінити паспорт. Однак такі дії будуть допущені тільки у виняткових випадках, коли особа доведе вагомі причини для поїздки.

У звіті зазначено, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть якщо їхні паспорти вже прострочені. Це сталося завдяки зміні підходу до розв'язання питань перебування іноземців у Німеччині. Тепер у компетенції земельної влади знаходяться всі аспекти, пов'язані з перебуванням іноземців. Важливою умовою стало те, щоб німецька влада могла ідентифікувати особу. Також, навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати проїзний документ для поїздок за кордон у виняткових випадках, якщо зможуть довести вагомі причини для поїздки.

Експосадовець Міноборони Лієв вільний, не обмежений запобіжним заходом, у справі про зловживання майже 1,5 мільярдами гривень

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Безкарний Екс-воєначальник Міноборони Лієв: Звільнений від Запобіжного заходу у Справі про Мільярдний Розкрадіж

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.

25 тисяч голосів за 3 дні: Українці вимагають мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Масова підтримка: 25 тисяч українців вимагають мобілізації правоохоронців та держслужбовців

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула неймовірну підтримку, збираючи 25 тисяч голосів всього за 3 дні. Цей вражаючий успіх свідчить про загальне бажання громадян змін та покращень у сфері державного управління.

Учасники петиції виступають за надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Ця ініціатива спрямована на забезпечення інтеграції ветеранів у цивільне життя та відновлення їхнього соціального статусу через працевлаштування.

Цікаво порівняти цю ситуацію з аналогічними ініціативами у минулому. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великою підтримкою з боку впливових телеграм-каналів. Цікаво також відзначити, що після попадання на розгляд президенту, вона перебуває у черзі вже протягом 4,5 місяців.

Зазначимо, що якщо восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції набирають голоси ліченими днями. Це свідчить про зростання активності та усвідомлення громадянами важливості залучення ветеранів до роботи в державному секторі як способу їхньої реінтеграції та підтримки.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активізацію громадянського суспільства в Україні та їхнє бажання змінити ситуацію у сфері державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про великий інтерес громадян до цього питання.

Також важливо відзначити велику підтримку ініціативи з надання пріоритетного права на працевлаштування в державні установи ветеранам, що демобілізувалися з Збройних Сил України. Це вказує на необхідність і соціальну важливість забезпечення їхньої інтеграції та підтримки в цивільному житті.

Крім того, порівняння з попередніми ініціативами та їхній швидкий рух до розгляду показують зростання обізнаності та активності громадян у процесах вирішення суспільних проблем. Це свідчить про поступове формування культури громадянського участі та відповідальності українського суспільства.

Голоси на кроку: Петиція за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців набрала 25 тисяч прихильників усього за 3 дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.

Масова підтримка: 25 тисяч українців вимагають мобілізації правоохоронців та держслужбовців за три дні

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, розгортається з неймовірною швидкістю. Протягом трьох днів вона змогла зібрати 25 тисяч голосів, що свідчить про загальний і активний інтерес громадян до цього питання. Варто відзначити, що в рамках цієї ініціативи запропоновано надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, збирала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначеної петиції, яка знаходиться "на розгляді" у Зеленського, вже майже 4,5 місяці. Це відрізняється від швидкого руху поточної ініціативи, де з урахуванням необхідності авторизації голосування відбуваються за лічені дні.

Це показує, що українці все більше уважають активну участь у формуванні державної політики та висловлюють свої позиції через петиції, надаючи пріоритет важливим питанням, таким як забезпечення безпеки та ефективності державного управління.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ініціатива щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери набирає швидкого популярності серед українського населення.

• Зібрання 25 тисяч голосів за три дні свідчить про активний інтерес громадян до цієї петиції та необхідності вирішення проблем в даній сфері.

• Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого періоду, ця петиція показує швидкість та ефективність мобілізації громадської підтримки.

• Висока активність громадян в підтримці петиції свідчить про зростаючу роль громадянського суспільства в формуванні державної політики.

• Ця ініціатива підтверджує важливість відкритого діалогу між громадянами та владою для вирішення актуальних соціальних питань.

Актуально