Daypolitico

Позначка: економіка України

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    На українському паливному ринку 3 липня зберігається тенденція до поступового здешевлення бензину, дизельного пального та автомобільного газу. За даними Консалтингової групи «А-95», середні роздрібні ціни на більшість видів пального за добу знизилися на кілька копійок, що продовжує тренд останніх тижнів. Причиною експерти називають здешевлення нафти на світових ринках та падіння гуртових цін на нафтопродукти.

    Станом на п’ятницю, 3 липня, середні ціни на пальне в Україні становлять:

    Вид пального Середня ціна Зміна
    А-95+ 78,72 грн/л -2 коп.
    А-95 74,57 грн/л -4 коп.
    А-92 69,58 грн/л без змін
    Дизельне паливо 76,00 грн/л -6 коп.
    Автогаз 40,52 грн/л -7 коп.

    Найдорожче пальне традиційно пропонують преміальні мережі OKKO та WOG. Там бензин А-95 коштує 78,90 грн за літр, бензин А-95+ — 81,90 грн, а дизельне паливо — 79,90 грн за літр. Водночас автогаз на цих АЗС реалізується по 41,90 грн за літр.

    Дещо нижчі ціни пропонують SOCAR та AMIC. На станціях SOCAR бензин А-95 продають по 77,90 грн, дизель — по 79,76 грн, а газ — по 41,47 грн за літр. У мережі AMIC А-95 коштує 73,73 грн, дизельне паливо — 74,88 грн, автогаз — 39,67 грн за літр.

    Одні з найнижчих цін серед великих мереж продовжують утримувати UPG, Укрнафта та БРСМ-Нафта.

    На АЗС UPG бензин А-95 коштує 73,90 грн, дизель — 74,10 грн, автогаз — 39,40 грн.

    Мережа «Укрнафта» пропонує А-95 також по 73,90 грн, бензин А-92 — 69,90 грн, дизельне паливо — 74,90 грн, а газ — 39,40 грн за літр.

    Найдоступніші ціни серед наведених операторів наразі демонструє БРСМ-Нафта: бензин А-95 — 70,58 грн, дизельне паливо — 71,24 грн, автогаз — 38,71 грн за літр.

    Фахівці пояснюють, що український ринок пального реагує на зміни світових нафтових котирувань із певним часовим лагом. Останні два тижні ціни на нафту продовжують знижуватися після зменшення напруженості навколо Ормузької протоки та повідомлень про мирну угоду між США та Іраном. За цей період вартість еталонних сортів нафти втратила близько 10%, що поступово відображається і на вартості пального в Україні.

    Напередодні також знизилися гуртові ціни на бензин і дизельне паливо. Експерти паливного ринку прогнозують, що за умови збереження нинішньої ситуації на світових біржах українські мережі АЗС можуть продовжити поступове коригування цін у бік зменшення протягом липня.

    На думку аналітиків, найбільший потенціал для здешевлення зараз має саме дизельне паливо, адже його гуртові котирування падають швидше за бензинові. Автомобільний газ також може продовжити дешевшати завдяки стабільній пропозиції імпортного ресурсу та достатнім запасам на внутрішньому ринку.

    Водночас учасники ринку наголошують, що ситуація залишається залежною від геополітичних факторів. Будь-яке загострення ситуації на Близькому Сході або зміна світових цін на нафту може швидко вплинути на вартість пального як у Європі, так і в Україні.

    Поки ж українські водії спостерігають позитивну тенденцію: середні роздрібні ціни поступово знижуються, а конкуренція між найбільшими мережами АЗС сприяє збереженню відносно стабільного ринку.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    На українському ринку пального на початку липня спостерігається відносна стабільність цін, оскільки за останню добу суттєвих змін вартості бензину, дизеля та автогазу на заправках не відбулося. Водночас попри «заморожування» цін у короткостроковій динаміці, різниця між різними мережами автозаправних станцій залишається відчутною і в окремих випадках дозволяє водіям економити значні суми під час кожної заправки. Про це свідчать актуальні роздрібні ціни на найбільших АЗС України станом на 1 липня.

    Найбільш помітний ціновий розрив фіксується у сегменті бензину марки А-95, який залишається найпопулярнішим серед українських водіїв. У преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR його вартість утримується на рівні 78,90 гривні за літр, що відповідає їхній традиційній ціновій політиці з орієнтацією на сервіс і бренд. Водночас на заправках мережі «Укрнафта» той самий бензин коштує 73,90 гривні за літр, що формує різницю у 5 гривень на кожному літрі. Для водіїв, які регулярно заправляють повний бак, така різниця може перетворюватися на суттєву економію у довгостроковій перспективі.

    Схожа ситуація спостерігається і на ринку дизельного пального, де також зберігається розрив між преміальними та більш доступними мережами. Найвищі ціни традиційно зафіксовані у SOCAR, де дизельне пальне коштує 80,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG ціна дещо нижча і становить 79,90 гривні, однак різниця з «Укрнафтою» залишається суттєвою, адже там дизель продається по 74,90 гривні за літр. Таким чином, навіть у межах одного ринку дизель може відрізнятися за ціною більш ніж на 6 гривень між різними операторами.

    Не менш показовою є ситуація з автогазом, який залишається найдоступнішим видом пального для багатьох українських водіїв. У мережах OKKO, WOG та SOCAR ціна стабільно утримується на рівні 41,90 гривні за літр, тоді як «Укрнафта» пропонує значно нижчу вартість — 39,40 гривні за літр. Це означає, що навіть у наймасовішому сегменті економія на кожному літрі може становити близько 2,5 гривні залежно від обраної мережі.

    Загалом початок другого місяця літа не приніс різких коливань на паливному ринку, що свідчить про певну стабілізацію оптових і роздрібних цін після попередніх періодів коливань. Водночас експерти звертають увагу, що стабільність не означає вирівнювання цін між різними мережами, оскільки ринок і далі залишається сегментованим, а цінова політика операторів суттєво відрізняється.

    Преміальні мережі OKKO, WOG та SOCAR продовжують утримувати вищий ціновий сегмент, позиціонуючи себе через якість обслуговування, додаткові сервіси та бренд. Натомість «Укрнафта» залишається однією з найдоступніших за ціною мереж, що робить її привабливою для водіїв, які орієнтуються насамперед на вартість пального.

    Аналітики паливного ринку зазначають, що така різниця між мережами є довготривалою тенденцією і формується під впливом різних бізнес-моделей, рівня операційних витрат та маркетингових стратегій. Попри загальну стабілізацію ринку, конкуренція між операторами зберігається, і саме вона визначає значні цінові відмінності, які водії відчувають на практиці під час кожної поїздки на АЗС.

  • Більше роботи і вищі зарплати: в Україні зростає інклюзивний ринок праці

    Більше роботи і вищі зарплати: в Україні зростає інклюзивний ринок праці

    В Україні роботодавці дедалі активніше відкривають вакансії, орієнтовані на людей з інвалідністю, а умови праці та рівень оплати в таких пропозиціях демонструють помітне зростання. За останній рік кількість інклюзивних вакансій збільшилася на 17%, а середній рівень зарплат у них зріс на 26%, що свідчить про поступову трансформацію ринку праці в бік більшої доступності та конкуренції за працівників. Про це йдеться у дослідженні платформи OLX Робота.

    Аналітики зазначають, що у травні 2026 року на ринку праці було розміщено 13 135 вакансій, у яких роботодавці прямо вказують можливість працевлаштування людей з інвалідністю. Для порівняння, у травні попереднього року таких пропозицій було 11 225, що демонструє стабільне зростання попиту на інклюзивну робочу силу. Експерти пов’язують цю тенденцію насамперед із дефіцитом кадрів у багатьох секторах економіки, який змушує компанії розширювати коло потенційних кандидатів та впроваджувати більш гнучкі підходи до найму.

    Водночас значно змінилися й фінансові умови. Якщо ще рік тому медіанна зарплата у вакансіях для людей з інвалідністю становила близько 21 тисячі гривень, то нині цей показник зріс до 26,4 тисячі гривень. У дослідженні підкреслюється, що таке зростання зумовлене не лише загальною інфляційною динамікою на ринку праці, а й конкуренцією між роботодавцями, які змушені пропонувати вищу оплату для залучення працівників у ключових галузях.

    Найвищі зарплати у сегменті інклюзивних вакансій фіксуються у будівельній та технічній сферах, де попит на робочу силу залишається стабільно високим. Зокрема, найбільш оплачуваною професією серед таких вакансій є штукатур, де медіанна зарплата сягає близько 80 тисяч гривень, що на 23% перевищує середні показники по ринку для цієї спеціальності. Також у переліку лідерів за рівнем доходу перебувають фасадники із зарплатою близько 75 тисяч гривень, муляри з показником 73,3 тисячі гривень, далекобійники з доходом близько 60 тисяч гривень, стоматологи також із рівнем близько 60 тисяч гривень, рихтувальники з оплатою 56,3 тисячі гривень, а також монтажники, автомаляри, маляри та автоелектрики, яким пропонують у середньому близько 50 тисяч гривень на місяць.

    Аналітики звертають увагу, що у більшості зазначених професій рівень оплати праці для людей з інвалідністю не поступається середньоринковому, а подекуди навіть перевищує його. Це свідчить про те, що роботодавці поступово відходять від стереотипного підходу до працевлаштування та дедалі більше орієнтуються на реальні професійні навички кандидатів, а не на їхній соціальний статус чи фізичні обмеження.

    У OLX Робота підкреслюють, що повномасштабна війна стала одним із ключових факторів, який прискорив зміни на ринку праці. З одного боку, значна частина працездатного населення була змушена змінити місце проживання або сферу діяльності, з іншого — бізнес зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. У результаті роботодавці почали активніше впроваджувати інклюзивні підходи до найму та створювати умови, які дозволяють залучати ширше коло працівників, зокрема людей з інвалідністю.

    Експерти зазначають, що зростання кількості таких вакансій є позитивним сигналом для ринку праці, адже воно свідчить про поступове формування більш відкритої та конкурентної системи зайнятості. Водночас підвищення рівня зарплат у цих пропозиціях демонструє, що інклюзивність поступово перестає бути виключно соціальною ініціативою і все більше стає економічно обґрунтованою стратегією для бізнесу.

    Раніше повідомлялося, що в Україні також зростає кількість сезонних вакансій, однак разом із цим посилюється конкуренція за тимчасову роботу. Окремі аналітичні дослідження ринку праці фіксують і значний гендерний розрив в оплаті праці, який у середньому становить близько 27%, при цьому найбільші відмінності спостерігаються у сферах фінансів, ІТ та мистецтва.

  • До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    Кабінет Міністрів України розширив дію державної грантової програми «Власна справа», додавши до переліку територій, які можуть отримати підвищену фінансову підтримку, Одеську область та місто Славутич. Відтепер підприємці цих регіонів також матимуть можливість отримати до 500 тисяч гривень на відкриття або розвиток власного бізнесу.

    Про зміни 29 червня повідомили у сервісі «Дія». Рішення уряду стало частиною державної політики підтримки малого та середнього бізнесу в регіонах, які зазнали найбільшого впливу війни або мають підвищене стратегічне значення.

    До цього часу програма з підвищеним розміром грантів діяла у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Після ухвалення урядового рішення до цього переліку офіційно приєдналися Одеська область і місто Славутич.

    Розмір державної підтримки залежить від того, скільки нових робочих місць планує створити підприємець. До 300 тисяч гривень можуть отримати заявники, які працевлаштують щонайменше одного працівника. Максимальний грант у розмірі до 500 тисяч гривень надаватиметься тим, хто створить не менше двох нових робочих місць.

    Окремий напрямок програми діє для молодих українців віком до 25 років. Вони можуть претендувати на грант до 150 тисяч гривень для запуску власної справи без обов’язкової вимоги створювати нові робочі місця. Водночас у межах оновленої політики «Зроблено в Україні» уряд уже анонсував поступове збільшення максимальної суми підтримки для молодих підприємців до 200 тисяч гривень.

    Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання, виробничої техніки, сировини, матеріалів, а також оплату оренди приміщень для ведення бізнесу. Витрачати їх на особисті потреби або цілі, не передбачені бізнес-планом, заборонено.

    Подати заявку можуть громадяни, які лише планують започаткувати власну справу, чинні фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Однією з головних умов участі є відсутність податкової заборгованості та ведення діяльності поза тимчасово окупованими територіями України.

    Процедура отримання гранту передбачає кілька етапів. Спочатку необхідно подати заявку разом із бізнес-планом через портал «Дія». Після цього кандидат проходить співбесіду в центрі зайнятості, де оцінюють реалістичність бізнес-ідеї та перспективи її реалізації. Остаточне рішення про виділення фінансування ухвалюють після аналізу всіх документів.

    Грантова програма «Власна справа» працює з липня 2022 року в межах державного проєкту «єРобота», який реалізує Міністерство економіки України. Її головна мета — стимулювати розвиток мікро- та малого підприємництва, створення нових робочих місць і підтримку економічної активності навіть в умовах повномасштабної війни.

    Протягом останніх двох років умови програми неодноразово розширювалися. Наприкінці 2024 року уряд спростив доступ до грантів для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України. Для окремих категорій учасників також були збільшені максимальні суми фінансування залежно від кількості створених робочих місць.

    За даними Міністерства економіки, у межах політики «Зроблено в Україні» програмою «Власна справа» вже скористалися понад 34 тисячі українців. Завдяки державним грантам вдалося створити близько 60 тисяч нових робочих місць, а загальний обсяг інвестицій у розвиток малого бізнесу перевищив 6,8 млрд гривень.

    В уряді наголошують, що розширення географії програми має допомогти активніше розвивати підприємництво в регіонах, які потребують додаткової економічної підтримки через наслідки війни. Очікується, що нові можливості для підприємців Одещини та Славутича сприятимуть відкриттю нових виробництв, сервісних компаній, закладів сфери послуг та створенню додаткових робочих місць.

    Уряд продовжує розширювати державні програми підтримки бізнесу, роблячи фінансову допомогу доступнішою для підприємців і стимулюючи відновлення української економіки навіть в умовах воєнного часу.

  • Україна отримає до 7 млрд євро інвестицій: ЄС запускає масштабний фонд відбудови

    Україна отримає до 7 млрд євро інвестицій: ЄС запускає масштабний фонд відбудови

    Під час міжнародної конференції Ukraine Recovery Conference 2026 було офіційно оголошено про запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України — нового масштабного інвестиційного інструменту, який у перспективі має стати одним із ключових механізмів залучення капіталу для відновлення української економіки та інфраструктури. За оцінками організаторів, фонд здатний мобілізувати до 7 мільярдів євро інвестицій у різні сектори української економіки, поєднуючи державне фінансування, гарантійні механізми та приватний капітал.

    Про запуск фонду повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, наголосивши, що йдеться не лише про фінансовий інструмент відбудови, а про довгострокову платформу стратегічних інвестицій у майбутнє України. У відомстві підкреслюють, що цей механізм покликаний працювати не після завершення війни, а вже зараз, у період активних бойових дій, що є важливим сигналом довіри міжнародних партнерів до української економіки та її стійкості.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев зазначив, що запуск флагманського фонду демонструє зміну підходу до відновлення держави, коли інвестиції залучаються паралельно з процесами захисту та стабілізації економіки. За його словами, Україна вже зараз формує інвестиційні механізми, які дозволяють запускати масштабні проєкти реконструкції без очікування завершення війни, що має прискорити темпи відновлення після досягнення миру.

    Європейська комісія, яка є одним із ключових учасників ініціативи, вже підписала угоди про внески з трьома партнерами, що забезпечили 160 мільйонів євро фінансування в межах інвестиційної рамки Ukraine Investment Framework, яка є складовою ширшої програми Ukraine Facility. Ці кошти формують початкову фінансову базу нового фонду та мають стати відправною точкою для залучення значно більших приватних інвестицій у відбудову.

    Додатково передбачено, що кожен із так званих якірних урядів має внести по 15 мільйонів євро, що дозволяє сформувати початковий капітал ризику. У результаті фонд офіційно стартує з приблизно 220 мільйонами євро, які можуть бути використані як основа для запуску перших великих інвестиційних проєктів у сфері відбудови, інфраструктури та промислового розвитку.

    Окрему роль у структурі фонду відіграватиме приватний інвестиційний сектор. Управляючий консорціум, до якого входять Amber Infrastructure Group та Dragon Capital, інвестує додатково 45 мільйонів євро. Таким чином, на стартовому етапі загальний обсяг доступного капіталу становить близько 265 мільйонів євро, які вже готові до розміщення в проєкти реконструкції.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що модель фонду побудована за принципом мультиплікації інвестицій, коли кожне вкладене євро державного або гарантійного капіталу має залучати кілька євро приватних інвестицій. Саме завдяки цьому механізму фонд планує досягти першого етапу розширення капіталу до 500 мільйонів євро вже у найближчі місяці, а згодом вийти на рівень 1 мільярда євро.

    У довгостроковій перспективі структура фонду розрахована на значно масштабніший ефект. Очікується, що він зможе стати платформою для мобілізації до 7 мільярдів євро інвестицій у такі ключові сфери, як енергетика, транспортна інфраструктура, житлове будівництво, промисловість, логістика та інші критично важливі сектори української економіки. При цьому значна частина проєктів може реалізовуватися ще до завершення війни, що дозволить скоротити час повноцінного відновлення країни після настання миру.

    Запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України став одним із ключових практичних результатів Ukraine Recovery Conference 2026, яка зосереджена на формуванні довгострокової фінансової архітектури відбудови держави. Учасники конференції наголошують, що перехід від політичних декларацій до конкретних фінансових інструментів є критично важливим для забезпечення стійкого відновлення України та залучення глобального приватного капіталу.

    Нагадаємо, раніше уряд Великої Британії також підтвердив гарантії щодо кредиту на 210 мільйонів фунтів стерлінгів для забезпечення стабільних поставок збагаченого урану компанією Urenco для українських атомних електростанцій протягом найближчих двох років, що додатково підсилює енергетичну та економічну стійкість України.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.