Daypolitico

Позначка: економіка України

  • Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Вартість пального на найбільших українських автозаправних мережах станом на середу, 12 серпня, залишається відносно стабільною. Водночас різниця між цінами операторів може бути суттєвою, тому залежно від обраної АЗС водії можуть заощадити кілька гривень на кожному літрі.

    Станом на 12 серпня найдешевший бензин А-95 серед найбільших мереж пропонує «Укрнафта» — 79,90 грн за літр. На OKKO стандартний А-95 коштує 82,90 грн/л, на WOG — 83,50 грн/л, тоді як на SOCAR ціна становить 85,40 грн/л.

    Таким чином, різниця між найнижчою та найвищою ціною стандартного А-95 сягає 5,50 грн за літр. Для водія, який заправляє, наприклад, 40 літрів, вибір мережі може означати різницю у 220 грн за одну заправку.

    Преміальні види бензину коштують дорожче. На OKKO та WOG бензин із октановим числом 100 продається по 92,90 грн/л. На SOCAR аналогічний NANO 100 коштує 95,40 грн/л. Водночас «Укрнафта» пропонує бензин 98 Energy за 86,90 грн/л.

    Ситуація з дизельним пальним також демонструє помітний розрив між мережами. Звичайний дизель на «Укрнафті» коштує 89,90 грн/л, тоді як на OKKO його ціна становить 93,90 грн/л, на WOG — 93,80 грн/л, а на SOCAR — 95,90 грн/л.

    Преміальні марки дизельного пального коштують ще дорожче. На «Укрнафті» дизель Energy продається по 91,90 грн/л. На WOG Mustang коштує 96,80 грн/л, на OKKO Pulls — 96,90 грн/л, а найдорожчий варіант серед наведених мереж — SOCAR NANO Extro за 98,90 грн/л.

    Автогаз залишається найбільш доступним видом пального за ціною. Найдешевше скраплений газ можна придбати на «Укрнафті» — 42,90 грн/л. На OKKO та SOCAR його вартість становить 43,90 грн/л, а на WOG — 44,50 грн/л.

    Отже, різниця між найдешевшим і найдорожчим автогазом становить 1,60 грн за літр. Для заправки 40-літрового балона різниця складе 64 грн.

    Загалом станом на 12 серпня найбільший розрив у вартості спостерігається серед бензину та дизельного пального. Водночас ціни на автогаз у великих мережах відрізняються значно менше.

    На OKKO 100-й бензин Pulls коштує 92,90 грн/л, Pulls 95 — 85,90 грн/л, А-95 Євро — 82,90 грн/л. Дизель Pulls продається по 96,90 грн/л, ДП Євро — 93,90 грн/л, а автогаз — 43,90 грн/л.

    На WOG бензин 100 коштує 92,90 грн/л, Mustang 95 — 85,90 грн/л, а бензин 95 Євро — 83,50 грн/л. Дизель Mustang продається по 96,80 грн/л, ДП Євро-5 — 93,80 грн/л. Автогаз коштує 44,50 грн/л.

    На SOCAR NANO 100 коштує 95,40 грн/л, NANO 95 — 88,40 грн/л, стандартний А-95 — 85,40 грн/л. Дизель NANO Extro продається по 98,90 грн/л, NANO — 95,90 грн/л, а газ — 43,90 грн/л.

    На «Укрнафті» бензин А-92 коштує 77,90 грн/л, А-95 — 79,90 грн/л, Energy 95 — 82,90 грн/л, а бензин 98 Energy — 86,90 грн/л. Звичайний дизель коштує 89,90 грн/л, дизель Energy — 91,90 грн/л, а автогаз — 42,90 грн/л.

    Таким чином, якщо водієві важлива саме мінімальна ціна, серед наведених мереж найвигіднішою за стандартними видами пального залишається «Укрнафта». Водночас остаточна вартість заправки залежить від конкретного виду пального, програми лояльності, знижок та умов конкретної АЗС.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Долар подешевшав, євро знову зріс: НБУ встановив курс валют на 6 серпня

    Долар подешевшав, євро знову зріс: НБУ встановив курс валют на 6 серпня

    Національний банк України встановив офіційний курс валют на четвер, 6 серпня. Долар США продовжив незначне зниження, тоді як євро після попередньої корекції знову подорожчав.

    Про це свідчать дані Національного банку України.

    Згідно з офіційним курсом, американський долар коштуватиме 44,68 грн, що на 6 копійок менше, ніж попереднього банківського дня (44,74 грн).

    Водночас офіційний курс євро зріс до 51,62 грн, додавши 9 копійок порівняно із середою, коли європейська валюта коштувала 51,53 грн.

    На тлі змін валютного курсу у банківському секторі нагадують, що попри активне поширення безготівкових розрахунків готівка залишається важливим елементом фінансової системи, особливо в умовах війни.

    Про це в подкасті заявив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.

    За його словами, під час відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком або проблем із платіжною інфраструктурою саме готівкові кошти стають резервним засобом оплати.

    “Під час відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком або проблем із платіжною інфраструктурою саме готівка виконує роль резервного засобу розрахунку”, — зазначив Мамедов.

    Водночас він наголосив, що стабільність національної валюти визначається макроекономічними показниками, а не номіналом банкнот.

    За словами банкіра, ключовими факторами залишаються рівень інфляції, стан економіки, збалансованість державного бюджету, регулярність міжнародної фінансової допомоги, обсяг міжнародних резервів Національного банку та ефективність його монетарної політики.

    Мамедов також прокоментував дискусії щодо можливого введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень. Він підкреслив, що поява такої купюри сама по собі не впливає на інфляцію.

    “Банкнота 2000 гривень не є причиною інфляції. Вона є наслідком економічних змін, які вже відбулися. Це технічне й економічно обґрунтоване рішення, яке має зробити готівковий обіг дешевшим, зручнішим і стійкішим”, — пояснив він.

    Таким чином, на 6 серпня офіційний курс долара продовжив поступове зниження, тоді як євро повернувся до зростання, а експерти наголошують, що довгострокова стабільність гривні залежить насамперед від фундаментальних економічних факторів, а не від змін у готівковому обігу.

  • Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Російські удари по портах Великої Одеси фактично паралізували морський експорт української залізної руди. Через припинення заходу суден до портів та атаки на цивільні судна гірничо-збагачувальні комбінати змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво, а Україна ризикує втратити сотні мільйонів доларів валютної виручки.

    Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня судновласники почали масово скасовувати рейси через загрозу нових російських атак на портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Одне із суден, яке перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджене внаслідок атаки російських безпілотників. У результаті удару загинув член екіпажу. Після цього компанія заявила, що найближчим часом не зможе відновити морський експорт своєї продукції.

    Через логістичну кризу Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат із 3 серпня планує призупинити роботу. Серед причин називають неможливість відвантаження продукції через порти, а також підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.

    Про тимчасове зупинення виробництва також повідомив Південний ГЗК. Інші підприємства галузі попереджають про можливе скорочення видобутку через ті самі проблеми з логістикою.

    За оцінками експертів, у першому півріччі близько половини всього українського експорту залізної руди здійснювалося морем. Щомісяця через порти відвантажували приблизно один мільйон тонн продукції, переважно концентрату для китайського ринку.

    Економістка Ірина Коссе наголосила, що морські порти залишаються ключовим торговельним маршрутом України, а повністю замінити їх альтернативними шляхами неможливо.

    Водночас маршрути через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та збільшення транспортних витрат такий експорт часто стає економічно невигідним.

    Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що якщо у 2022 році поставки через європейські порти були рентабельними завдяки високим цінам на руду, то зараз ситуація кардинально змінилася через зростання операційних і транспортних витрат.

    За оцінками, скорочення експорту залізорудної продукції може коштувати Україні 60–70 млн доларів валютної виручки щомісяця. У річному вимірі втрати можуть сягнути 700–800 млн доларів, а обсяги виробництва в галузі — скоротитися приблизно на 40%.

    Крім російських атак, ситуацію ускладнюють механізм CBAM, нові квоти ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів та воєнні ризики. У Dragon Capital вважають, що галузь лише входить у найскладніший період, оскільки повний вплив нових обмежень ще не проявився.

    У компанії “Метінвест” наголосили, що відновлення безпечної роботи українських морських портів має стати одним із головних державних пріоритетів. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, валютних надходжень і податкових доходів, а підприємства гірничо-металургійного комплексу можуть зіткнутися з тривалими простоями та подальшим скороченням виробництва.

  • Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    У ніч на 5 серпня російські війська завдали ракетних ударів по виробничих і логістичних об’єктах компанії “Епіцентр”. Внаслідок атаки загинув співробітник підприємства, ще троє людей отримали поранення, а одне з найбільших в Україні виробництв керамічної плитки фактично повністю знищене.

    Про це повідомили у компанії “Епіцентр”.

    За інформацією компанії, російські ракети одночасно вразили два ключові логістичні комплекси. У Києві, на вулиці Віскозній, повністю згорів один із логістичних центрів “Епіцентру”.

    Ще один удар припав на логістично-виробничий комплекс у Калинівці Київської області. Там прямими ракетними влучаннями були повністю знищені два великі складські комплекси.

    Окремою ракетою російські війська влучили у виробничий майданчик заводу Epicentr Ceramic Corporation. Внаслідок вибуху були зруйновані всі виробничі печі, через що підприємство більше не може продовжувати роботу.

    Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель працівника компанії у Калинівці. Ще троє його колег дістали поранення та перебувають у лікарні.

    Крім того, біля логістичного комплексу повністю знищено парковку для працівників — вогонь знищив 20 приватних автомобілів.

    “Загинув наш співробітник — молодий хлопець, у якого попереду було ціле життя”, — зазначили в компанії.

    Після атаки “Епіцентр” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation. Щоб уникнути дефіциту продукції на ринку, компанія планує частково перенести виробництво на два свої підприємства за кордоном. Паралельно триватиме підготовка до запуску виробництва ще на одному заводі в Україні.

    За попередніми оцінками, відновлення повністю зруйнованого виробництва триватиме щонайменше півтора року, однак найімовірніше цей процес займе близько двох років.

    У компанії наголосили, що масштаби збитків поки що неможливо остаточно оцінити. Водночас підкреслюють, що йдеться не лише про втрати бізнесу, а й про цілеспрямований удар по українському виробництву, логістиці, робочих місцях і можливостях країни відновлювати економіку.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці загинула одна людина, ще 26 отримали поранення. У Київській області жертвами обстрілів стали 14 людей, ще 22 були травмовані. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари були спрямовані по складах, логістичних і виробничих об’єктах.

  • НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    Національний банк України спростував інформацію про нібито нові вимоги щодо обов’язкового зазначення податкового номера та повного номера банківської картки у квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг. Регулятор заявив, що жодних таких змін не запроваджував, а поширена “Укрпоштою” інформація не відповідає чинному законодавству. Водночас у НБУ повідомили, що перевірять практику оформлення платіжних документів компанією.

    Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.

    У Нацбанку наголосили, що твердження про обов’язкове зазначення на квитанціях реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та повного номера банківської картки є недостовірними.

    У регуляторі підкреслили, що такі заяви не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів НБУ та викривляють встановлені ним правила.

    У Національному банку пояснили, що основні вимоги до оформлення платіжних документів діють ще з 2022 року після набрання чинності Законом України “Про платіжні послуги” та Інструкцією №163.

    При цьому зміни до Інструкції, які почали діяти у березні 2026 року, навпаки спростили процедуру оформлення документів під час оплати житлово-комунальних послуг.

    Зокрема, під час безготівкової оплати комунальних послуг не потрібно зазначати прізвище, ім’я та по батькові платника, а також його податковий номер ані у платіжній інструкції, ані у квитанції.

    У випадку готівкової оплати, відповідно до правил, що діють ще з 2018 року, у квитанції зазначається лише прізвище, ім’я та по батькові платника.

    Окремо Нацбанк спростував інформацію про нібито обов’язковий друк повного номера банківської картки. У регуляторі пояснили, що номер картки може відображатися лише у замаскованому вигляді, коли частина цифр прихована. Саме такий формат відповідає міжнародним стандартам безпеки платіжних даних PCI DSS і забезпечує захист персональної інформації клієнтів.

    Також НБУ наголосив, що для “Укрпошти” не існує жодних окремих вимог чи винятків. Правила є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — як банків, так і небанківських фінансових установ. Крім того, усі учасники ринку отримали однаковий шестимісячний перехідний період для адаптації до оновлених вимог.

    Після публічних заяв “Укрпошти” Національний банк повідомив, що проведе перевірку практики оформлення платіжних документів компанією на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів щодо захисту прав споживачів платіжних послуг.

    У НБУ також закликали учасників ринку відповідально ставитися до публічних коментарів щодо регуляторних вимог.

    У регуляторі наголосили, що суспільна дискусія повинна базуватися на точному змісті нормативних документів, а свідоме поширення інформації, яка викривляє вимоги Національного банку або приписує йому норми, яких він не встановлював, є неприпустимим.

    Нагадаємо, раніше в “Укрпошті” заявили, що з 1 серпня компанія нібито змушена друкувати у квитанціях персональні дані платників, зокрема ПІБ, ІПН та повний номер банківської картки. У компанії повідомили, що не підтримують такі вимоги та звернулися до органів влади із проханням переглянути відповідні норми. Після цього Національний банк офіційно заявив, що таких вимог не встановлював.

  • В Україні на 25% підвищили тариф на передачу електроенергії

    В Україні на 25% підвищили тариф на передачу електроенергії

    В Україні з 1 серпня набув чинності новий тариф на послуги з передачі електроенергії магістральними мережами НЕК “Укренерго”. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила його приблизно на 25%. Водночас для побутових споживачів вартість електроенергії залишається незмінною.

    Відповідне рішення ухвалила НКРЕКП.

    Згідно з рішенням регулятора, з 1 серпня 2026 року тариф на передачу електроенергії магістральними мережами становить 928,45 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ.

    При цьому для підприємств “зеленої” електрометалургії встановлено окремий пільговий тариф у розмірі 563,26 гривні за мегават-годину. Такий підхід покликаний підтримати виробництва, які використовують екологічні технології та значні обсяги електроенергії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії магістральними мережами, який сплачують електропостачальники та великі промислові підприємства. Це не означає автоматичного підвищення тарифів на електроенергію для населення.

    Для побутових споживачів чинний тариф залишається незмінним і становить 4,32 гривні за кіловат-годину. Тобто українці, які оплачують рахунки за електроенергію за фіксованою ціною, не відчують змін після ухваленого рішення регулятора.

    У НКРЕКП пояснили, що перегляд тарифу став необхідним через кілька економічних факторів, які суттєво вплинули на фінансовий стан оператора системи передачі.

    Однією з головних причин називають зростання валютних курсів. Через це збільшилися витрати “Укренерго”, зокрема на виконання фінансових зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, розрахунки з якими частково здійснюються в євро.

    Крім того, на формування нового тарифу вплинуло скорочення обсягів передачі електроенергії магістральними мережами. Менші обсяги транспортування означають зниження доходів компанії, що також потребує коригування тарифної політики.

    Ще одним фактором стала лібералізація прайскепів на ринку електроенергії. У результаті “Укренерго” змушене витрачати більше коштів на закупівлю електроенергії для забезпечення власних технологічних потреб, необхідних для стабільної роботи енергосистеми.

    У регуляторі наголошують, що перегляд тарифу спрямований на забезпечення стабільної роботи магістральних електромереж та фінансової стійкості оператора системи передачі в умовах війни, складної економічної ситуації та необхідності підтримувати надійність енергосистеми України.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.