Daypolitico

Позначка: Financial Times

  • Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

    Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

    Видання Financial Times з посиланням на джерела в дипломатичних колах стверджує, що західні країни зараз обговорюють з українською владою схему закінчення війни за принципом «території в обмін на НАТО».

    Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

    Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

    «Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

    Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

    «Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

    «Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

    Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

    При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

    «Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

  • Національна опера та театр Франка не відключається від електропостачання, на рівні з об’єктами критичної інфраструктури

    Національна опера та театр Франка не відключається від електропостачання, на рівні з об’єктами критичної інфраструктури

    Приміщення Національної опери та драматичного театру ім. Івана Франка не планують відключати від електропостачання, незважаючи на жорсткі віялові відключення, що застосовуються у столиці.

    Як пояснюють опитані нашим виданням експерти, причиною може бути той факт, що Національна опера підключена до приміщень СБУ, а театр ім. Івана Франка до приміщень Офісу Президента.

    Разом з тим, за повідомленням наших джерел, причина також може бути в тому, що жорсткі відключення у столиці являються “картинкою” для відвідувачів саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15 червня. Як повідомляють наші джерела, близькі до організаторів саміту, “столиця у темряві” має показати наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури України як соціальну катастрофу та злочин РФ проти мирного населення.

    На підтримку цієї версії, також офіційна заява Міністерства енергетики України, відповідно до якої, стаття Financial Times під назвою “Росія знищила більше половини енергетики України” “має ознаки інформаційно-психологічної операції (ІПСО), носить маніпулятивний характер та просуває наративи ворога”.

    Таким чином, Міністерство енергетики України своєю офіційною заявою спростовує значні пошкодження енергосистеми України, та критичну необхідність у жорстких віялових відключеннях у столиці.

  • Україна може програти, і Заходу доводиться враховувати нову реальність – Financial Times

    Україна може програти, і Заходу доводиться враховувати нову реальність – Financial Times

    Український конфлікт перетворився на затяжну війну, для перемоги в якій Росія докладає всіх зусиль – і Захід виявився до цього не готовий, пише Financial Times. У підсумку з листопада західні країни почали усвідомлювати, яким є реальний стан справ – а вже взимку на них чекав “ідеальний шторм”: в Україні через проблеми з набором нових солдатів після невдалого контрнаступу розвинувся конфлікт між Залужним і Зеленським, а ЗСУ тим часом через найсильнішу нестачу боєприпасів і артилерійських гармат опинилися у вкрай небезпечному становищі. Фактично перед Україною виникла перспектива можливого програшу

    І все це відбувається на тлі того, що в США радикальні республіканці намертво заблокували черговий пакет допомоги Києву, який так і не ухвалили досі; а в Росії намітилося відновлення економіки, яке стало можливим завдяки налагодженню експорту нафти до Індії та Китаю, а також масштабних кроків з обходу санкцій.

    Хоча до другої річниці початку війни ЄС все ж таки схвалив власний пакет допомоги Україні обсягом €50 млрд, а Великобританія, Франція і Німеччина підписали з Києвом двосторонні угоди про безпеку, на Мюнхенській конференції в лютому все одно панувала похмура обстановка, нагадує журналіст FT.

    Зрештою поєднання всіх згаданих чинників все ж змусило більшість європейських столиць переглянути свої погляди на те, як розвивається конфлікт, і яке значення він матиме для майбутнього Старого Світу. Як вважає оглядач FT, обговорення всередині ЄС питання про відправлення військ в Україну, а також дискусії, що тривають у Німеччині, з питання передання Києву ракет Taurus показують: Європа “запізно, але невблаганно рухається до глибшого залучення в конфлікт”.

  • Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Стаття в Financial Times висловлює думку щодо правомірності вилучення заморожених активів Росії та передачі їх Україні як реакції на російське вторгнення. Автор колонки, Саймон Хінріксен, стверджує, що грубі порушення міжнародних законів вимагають адекватної відповіді, і репарації повинні відповідати історичному прецеденту.

    Євросоюз та США розглядають можливість вилучення заморожених активів РФ та передачі їх Україні. Це рішення підтримується історичними прецедентами конфіскації активів під час військових конфліктів та поділу репарацій після їх завершення.

    Журналіст наголошує, що це рішення може викликати занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансової системи, але вважає це ефективним заходом у контексті конфлікту. Він вказує, що навіть країни, які раніше зберігали свої резерви в доларах і євро, можуть почати вважати їх небезпечними.

    Історичною нормою є вимога репарацій від країни, яка порушила міжнародне право. У випадку з Україною, що вже має реєстр збитків, цілком можливо вимагати компенсації, яка відповідатиме ступеню завданих збитків.

    Єдиний підставний питанням залишається сума компенсацій. Виходячи з оцінок, розмір російських активів, заморожених у Європі та США, може становити близько $300 мільярдів. При використанні історичних стандартів військових репарацій ця сума може стати реалістичною.

    Справедливо відзначити, що ООН визнала потребу російської відповідальності та репарацій. ЄС і США мають всі підстави для проведення конфіскації російських активів та використання їх для виплати Україні.