Daypolitico

Позначка: ФОП

  • Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    З початку 2025 року Управління оборонної роботи Запорізької обласної військової адміністрації уклало щонайменше чотири договори з нещодавно створеними фізичними особами-підприємцями на загальну суму понад 31 мільйон гривень. Усі ФОПи — Свинцицька, Садовський, Вірник і Білека — були зареєстровані в жовтні–листопаді 2024 року, а частина має зв’язки з містом Фастів Київської області.

    Закупівлі проводилися без відкритих торгів — під приводом «нагальної військової потреби». Це дозволило укладати контракти без конкуренції та публічного тендеру. Участь брали лише зазначені ФОПи, які і вигравали всі замовлення.

    Предметом закупівель стали комерційні товари, що не є спеціалізованими військовими засобами: зокрема відеосистеми DJI O3, електронне обладнання та тренажери. За даними моніторингу цін, ціна закупівлі перевищувала ринкову на 20–30%. Наприклад, DJI O3 закуповували по 13 500 грн за одиницю, коли на ринку вона коштує від 9 300 до 12 000 грн. Переплата тільки по одній позиції становила понад 1,2 мільйона гривень.

    Ще один яскравий приклад — ФОП Садовський Роман Анатолійович, який отримав від Управління оплату в розмірі 14,8 млн грн за пластикові контейнери для скиду ПКМ. При цьому цієї закупівлі не було вчасно опубліковано у системі Prozorro. Інформація з’явилася із порушенням строків або взагалі без належного пояснення.

    Контракти не проходили незалежного аудиту чи публічного обговорення. Відсутність технічних характеристик у частині документації унеможливлює оцінку ефективності закупівель. Більше того, у частині випадків навіть не доведено, що обладнання дійсно використовується у військових цілях.

    Ці факти свідчать про системні зловживання під приводом воєнного стану та нагальної потреби, які дозволяють використовувати бюджетні кошти без належного контролю, конкуренції й прозорості. Наразі жодна з угод не стала об’єктом антикорупційного розслідування або внутрішньої перевірки.

    Оборонні закупівлі без конкуренції та публічності ризикують стати новим джерелом масштабних корупційних витрат у час, коли армії критично не вистачає справжнього оснащення.

  • Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот.

    Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у лютому 2022 року до понад 1,29 млн у травні 2025-го. Найбільший приріст стався у березні 2022 року — тоді за місяць додалося понад 213 тис. нових боржників, що становить третину загального зростання.

    Перший рік повномасштабної війни виявився найважчим: кількість ФОПів із боргами зросла на 60% за рік. Уже у 2023 році темп приросту суттєво знизився — лише на 4%. Але у 2024 році динаміка знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла ще на 16%.

    У січні–травні 2025 року кількість боржників збільшилася ще на 42 тис., або на 3,3%, але вже у наступні місяці спостерігалася тенденція до погашення заборгованостей. На початок травня приріст склав лише 2% або 24 275 підприємців.

    У грошовому вимірі податковий борг ФОПів також суттєво зріс — майже на 6 млрд гривень із початку повномасштабної війни.

    Експерти пов’язують такі тенденції з економічною нестабільністю, зменшенням ділової активності та змінами у податковій політиці, що відбулись у воєнний період. Водночас окремі підприємці адаптувались до нових умов і поступово почали повертатись до сплати податків.

  • У ДПС пояснили, що робити ФОПам під час мобілізації

    У ДПС пояснили, що робити ФОПам під час мобілізації

    У Головному управлінні Державної податкової служби у Миколаївській області пояснили, що фізичним особам-підприємцям не потрібно припиняти свою діяльність у разі мобілізації. Таку інформацію оприлюднила “Судово-юридична газета”.

    Згідно з частиною 3 статті 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, державна реєстрація підприємництва не скасовується автоматично у разі призову на строкову службу, мобілізації чи укладення контракту на військову службу в особливий період.

    Як зазначили в ДПС, рішення про припинення діяльності може ухвалити сам ФОП — виключно за власною ініціативою.

    При цьому мобілізовані підприємці та самозайняті особи мають право на призупинення податкових зобов’язань. Для цього необхідно подати відповідну заяву разом із підтвердженням проходження військової служби. Зробити це можна як особисто, так і через Електронний кабінет платника.

    Податкова наголошує, що така процедура дозволяє уникнути штрафів та автоматичних нарахувань під час перебування ФОПа на службі.

  • В Україні масово закриваються ФОПи: цьогоріч мінус майже 38 тисяч

    В Україні масово закриваються ФОПи: цьогоріч мінус майже 38 тисяч

    За перші місяці 2025 року в Україні зареєстрували 81 928 нових фізичних осіб-підприємців. Це на 9% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас 119 895 підприємців припинили діяльність — на 44% більше, ніж у 2024-му. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на аналітичну платформу «Опендатабот».

    У результаті від початку року чисте скорочення кількості ФОПів становить 37 967. Для порівняння, торік за той самий період навпаки відкрили більше, ніж закрили — на 7 166 підприємців.

    Найпопулярнішою сферою діяльності серед нових ФОПів залишається роздрібна торгівля — цим займається кожен четвертий новозареєстрований підприємець. У трійку лідерів також увійшли IT та програмний консалтинг (7 129 ФОПів), а також гуртова торгівля (6 216 ФОПів).

    Найактивніше реєструють ФОПи у Києві (11,6 тис.), Дніпропетровській (7,8 тис.) та Львівській (6,1 тис.) областях.

    Цьогоріч також спостерігається зростання жіночого підприємництва — 61% нових ФОПів зареєстровані саме жінками.

    На думку голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, такий стрибок у кількості закриттів пояснюється відновленням обов’язкової сплати ЄСВ з 1 січня 2025 року, навіть для тих підприємців, які фактично не ведуть діяльності. Крім того, для ФОПів встановлено обов’язковий військовий збір — 800 гривень на місяць, незалежно від активності.

    «Закривались переважно “сплячі” ФОПи першої та другої групи, які не вели бізнес. Вони вирішили не сплачувати податки “за просто так” і закрилися. Водночас з березня маємо позитивну динаміку: кількість відкриттів перевищує кількість ліквідацій», — пояснив Гетманцев.

    У березні зареєстрували 20 029 нових ФОПів, закрилось — 18 477. У квітні відкрили 21 517, а ліквідували 17 618. А от у перший тиждень травня зафіксували абсолютний рекорд — 7 014 відкриттів.

    Загалом з початку року на 1 травня в Україні зареєстровано 88 388 нових фізичних осіб-підприємців.

  • Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Економіст Олексій Кущ аналізує, чому спроби наповнити бюджет за рахунок підвищення податків — хибна стратегія. Основна увага має бути зосереджена на тіньових схемах, зокрема в сфері імпорту електроніки.

    Як під час війни наповнювати бюджет?

    Помилковий шлях – це підвищувати податки на працю та підприємництво. Взагалі, зростання базових ставок – це помилка (окрім операцій високомаржинальних бізнесів, наприклад банківського).

    Правильний шлях – це покращувати адміністрування податків.

    Це, зокрема, окрім збільшення податкових надходжень до бюджету, усуває конкурентну асиметрію, коли одні платять податки, а інші – ні. Наприклад, в сегменті сірий імпорту електроніки сконцентровано величезні резерви для збільшення податкових надходжень. І тут і формується податкова асиметрія: ціна на той же iPhone визначається попитом, але у тих продавців, хто не платить податки, можливостей для цінових знижок більше.

    Тому програють легальні імпортери, які під час війни платять всі податки, і виграють тіньові, які майже не наповнюють бюджет. Ті ж товари відомого бренду Apple завозяться в Україну з країн Азії під виглядом дешевих аксесуарів — кабелів, чохлів тощо. Далі ці товари реалізуються в обхід будь-яких юридичних структур (навіть не через ФОП) без касових чеків.

    Дуже часто товар пересилається поштою. я вже не скажу, що в магазинах і на складах де є товар не ведеться його належний облік. Та навіть реалізація через ФОП проводиться не належним чином. За таких умов про сплату податків, а тим більше ПДВ у належному обсязі, говорити не доводиться. В результаті, без належної сертифікації та гарантій в Україні реалізується до 70 – 80% імпортованої техніки Apple.

    Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев в інтервʼю Главкому навіть назвав конкретні мережі: ” …. Якщо казати про інші галузі, то не можна не згадати боротьбу з «тінню» на ринку електроніки, яким ми давно цікавимося.

    Восени відбулося дуже цікаве засідання нашого комітету, де була присутня група продавців електроніки – «Ябко» і ще один продавець. Так вони нам абсолютно серйозно пояснювали, що працюють «в тіні», бо їм потрібна «дорожня карта», аби вийти з цієї «тіні». Бо вони самі цього не можуть зробити, а Податкового кодексу їм недостатньо.

    Епічна промова була.

    Вони визнавали, що працюють, дроблячись на ФОПи, бо «не ми такі – життя таке». І замість того, аби просто вийти з «тіні», вони сьогодні влаштували справжній медійний бій з тими імпортерами електроніки, які працюють більш-менш «в білу», наприклад, такі як Comfy”.

    Але це банальне ухилення від сплати податку.

    Чому людина, яка отримує мінімальну зарплату, має платити ще й 5% військового збору, а велика мережа може дозволити собі “дроблення на ФОПи” для оптимізації оподаткування? Внаслідок таких дій, від сірого імпорту лише продукції Apple, держава втрачає до 10 млрд грн на рік.

    Скільки це буде в дронах?

  • Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”.

    Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, утримують:

    • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

    • 5% — військовий збір.

    Окрім того, роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного працівника.

    На практиці це означає, що зі щомісячної зарплати у 10 000 гривень працівник отримує лише 7 700 грн. Із цієї суми:

    • 1 800 грн іде на ПДФО;

    • 500 грн — на військовий збір.

    А роботодавець додатково сплачує ще 2 200 грн ЄСВ, тож загальна вартість працівника для бізнесу складає 12 200 гривень.

    Також у 2025 році запровадили обов’язкову сплату військового збору для підприємців першої та другої груп єдиного податку. Сума — 800 грн щомісяця, однак у деяких випадках передбачено винятки.

    Зміни у податковому навантаженні стали частиною ширшої фіскальної політики, спрямованої на забезпечення потреб держави в умовах війни. Уряд аргументує зростання зборів необхідністю стабільного фінансування Збройних сил України.

  • Податкова роз’яснила, коли не потрібно платити податки з грошових переказів

    Податкова роз’яснила, коли не потрібно платити податки з грошових переказів

    У 2025 році питання оподаткування грошових переказів знову стало актуальним після повідомлень у ЗМІ про те, що українці зобов’язані сплачувати податки з будь-яких надходжень на банківські картки — навіть у розмірі 1 гривні. Інформація викликала бурхливу реакцію серед громадян, однак у Державній податковій службі України заявили, що частина таких повідомлень є фейковими та не відображає дійсних норм законодавства.

    Що насправді підлягає оподаткуванню?

    Згідно з Податковим кодексом, податки необхідно сплачувати лише з тих переказів, які вважаються доходом фізичної особи. Це стосується, наприклад, оплати за послуги, що надаються громадянами один одному (навіть неофіційно), або регулярних грошових надходжень, які не мають ознак подарунка чи допомоги.

    Водночас під оподаткування не підпадають:

    • зарплати, пенсії, стипендії, соціальні виплати та інші офіційні надходження;

    • грошові подарунки від близьких родичів першого ступеня споріднення (батьки, діти, подружжя);

    • продаж особистих вживаних речей, наприклад, через онлайн-платформи (OLX, соціальні мережі) — у випадках, коли це не систематична комерційна діяльність.

    У випадку ж отримання переказів від друзів, знайомих або далеких родичів, — наприклад, на день народження, весілля чи інші особисті події — такі кошти можуть бути кваліфіковані як дохід, якщо сума перевищує 25% мінімальної зарплати. У 2025 році ця межа становить 2000 грн (при мінімалці у 8000 грн).

    Які ставки податків діють?

    • Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%

    • Військовий збір — 1,5% (для доходів за 2024 рік) або 5% (для деяких категорій подарунків у 2025 році)

    Хто зобов’язаний подавати декларацію?

    Обов’язок подати декларацію про доходи мають:

    • державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування;

    • ФОПи на загальній системі;

    • особи, які здають майно в оренду або отримують інші специфічні доходи.

    Інші громадяни можуть подавати декларацію добровільно, якщо вважають це за необхідне.

    Позиція податкової служби

    У Державній податковій службі України наголосили, що інформація про нібито обов’язкове оподаткування кожного переказу — фейк. Зокрема, громадян не будуть штрафувати за продаж особистих речей в інтернеті, якщо це не є системною діяльністю, що має ознаки бізнесу.

    Платникам податків радять зберігати підтвердження надходжень, а в разі сумнівів — звертатися за консультацією до податкової або перевіряти інформацію через Електронний кабінет платника.

  • Українцям доведеться сплачувати податки з доходів на онлайн-платформах: що зміниться?

    Українцям доведеться сплачувати податки з доходів на онлайн-платформах: що зміниться?

    В Україні готуються масштабні зміни у сфері оподаткування доходів, отриманих через онлайн-платформи. Кабінет міністрів ініціював законопроєкт, який зобов’яже користувачів цифрових сервісів, таких як OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking, декларувати свої прибутки та сплачувати податки.

    Законопроєкт, ініційований Кабінетом міністрів, передбачає впровадження спеціальної системи оподаткування для користувачів цифрових платформ, зокрема кур’єрів, таксистів, орендарів та контент-мейкерів.

    Згідно з проєктом закону, користувачі платформ, які заробляють неофіційно, повинні будуть сплачувати 10% податків: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Для прикладу, кур’єр Glovo, який заробляє 20 тисяч гривень на місяць, повинен буде сплатити 2 тисячі гривень податку.

    Новий закон також визначає правила декларування доходів для платформ, таких як Bolt (Естонія), Glovo (Іспанія) та Booking (Нідерланди). Законопроєкт частково пов’язаний з євроінтеграцією та однією з умов МВФ, адже передбачає автоматичний обмін інформацією між країнами.

    Варто зазначити, що закон не поширюється на американські платформи, такі як Uber, оскільки США не підписали угоду про автоматичний обмін інформацією.

    Також, якщо річний дохід користувача платформи перевищує 5 мільйонів гривень, то податкова ставка збільшуватиметься до 18%, і в такому випадку вигідніше буде зареєструватися як ФОП.

    Законопроєкт охоплює широкий спектр діяльності, включаючи оренду нерухомості, транспортних засобів, особисті послуги та продаж товарів через онлайн-платформи.

  • Підвищення податків для ФОПів: уряд готує масштабну реформу

    Підвищення податків для ФОПів: уряд готує масштабну реформу

    В Україні триває підготовка до реформи спрощеної системи оподаткування (ССО). У Міністерстві фінансів підтвердили, що підприємцям слід очікувати на підвищення податків та посилення контролю. Про це йдеться у Звіті Мінфіну щодо виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.

    Очікується, що реформа стартує після виконання низки умов, зокрема впровадження заходів щодо контролю за фінансовими операціями підприємців.

    Що зміниться для бізнесу?

    Згідно з Національною стратегією доходів, передбачено такі основні нововведення:

    1. Третя група ССО для юридичних осіб

    • Протягом трьох років ставка єдиного податку для юросіб поступово зросте до 18% (звичайний податок на прибуток).
    • Після цього юридичні особи не зможуть працювати за спрощеною системою.

    2. Об’єднання другої та третьої груп для ФОПів

    • Введення диференційованих ставок податку на дохід:
      • Мінімальна ставка 3% – для торговельної діяльності.
      • Максимальна – 17% для низки послуг.

    3. Перегляд першої групи ФОПів

    • Скорочення переліку видів діяльності, що можуть використовувати першу групу.
    • Введення податку з фактичного доходу замість фіксованого збору.

    4. Обов’язкові касові апарати (РРО)

    • Всі ФОПи об’єднаної другої групи мають використовувати касові апарати (РРО чи програмні РРО).

    5. Зміни для аграрного бізнесу

    • Фермери (ФОПи) залишаться у четвертій групі ССО, але базу оподаткування розширять.
    • Для аграрних юросіб ставка податку протягом трьох років підвищиться до 18%.

    6. Посилення податкового контролю

    • Скасовується можливість ведення бізнесу без обов’язкового обліку та документального підтвердження походження товарів.

    ФОПів стає більше, але податків збирають ще більше

    Попри виклики для підприємців, кількість ФОПів, що працюють на спрощеній системі, зростає.

    – Станом на 1 січня 2025 року в Україні зареєстровано 1,63 млн ФОПів, що на 52,5 тис. більше, ніж у 2024 році.
    – Найбільше ФОПів у третій групі – 800,2 тис. осіб (49,2%).
    – Загальні податкові надходження від ФОПів за 2024 рік зросли на 17,1 млрд грн і становлять 55,1 млрд грн.

    Що це означає для підприємців?

    – Друга і третя групи будуть об’єднані, що може вплинути на розмір податків для малого бізнесу.
    – Для юросіб спрощена система фактично зникне, змушуючи їх переходити на загальну систему оподаткування.
    – Посилений контроль за доходами та витратами зробить складнішим ведення бізнесу без ретельного документального обліку.
    – Дрібним підприємцям доведеться переходити на касові апарати, що збільшить їхні витрати.

    Коли чекати змін?

    Реформа розпочнеться після виконання ключових умов, зокрема впровадження системи контролю за обігом коштів у банках. Очікується, що зміни набудуть чинності у 2026 році.

    Влада обґрунтовує реформу необхідністю збільшення податкових надходжень та боротьбою з тіньовим бізнесом. Однак для багатьох ФОПів ці зміни можуть означати значне зростання податкового навантаження.

  • В Україні зафіксовано антирекорд по закриттю ФОПів

    В Україні зафіксовано антирекорд по закриттю ФОПів

    В Україні в січні 2025 року було зафіксовано рекордне число закритих фізичних осіб-підприємців (ФОП). Після перерви, що тривала майже місяць через неробочі реєстри, за кілька тижнів було закрито 61 455 ФОПів, тоді як лише 21 358 підприємців відкрили новий бізнес. Це сталося на фоні зростання податкового навантаження, що негативно позначилось на підприємницькому кліматі країни.

    До цього, з березня 2022 року, ситуація була зворотньою: щомісяця відкривалося більше ФОПів, ніж закривалося. Загалом, за час повномасштабної війни, відкрилися 763 759 нових ФОПів, але водночас 684 995 підприємців закрили свої справи.

    Підприємці, що відкрили бізнес після початку війни, обирали переважно роздрібну торгівлю (28,1% від усіх нових ФОПів), а також IT-сферу (9,1%) та оптову торгівлю (7,2%). Зростання кількості нових ФОПів спостерігається також у таких сферах, як пошта та кур’єрська діяльність, освіта та фінанси.

    Цікаво, що війна та мобілізація змінили гендерний баланс підприємництва в Україні. Якщо у січні 2022 року кожен другий новий ФОП відкривали жінки, то зараз їх частка зросла до 61%. Найбільше жінок-підприємниць серед нових ФОПів спостерігається в Хмельницькій, Кіровоградській та Полтавській областях. Жінки більше займаються бізнесом у сфері послуг, освіти та виробництва одягу, тоді як чоловіки домінують у будівництві, транспорті та логістиці.

    Найбільше нових ФОПів було зареєстровано у Києві (108 536), на Дніпропетровщині (68 377) та Львівщині (60 009).