Daypolitico

Позначка: ФОП

  • 800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору

    800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору

    З 1 січня 2025 року в Україні набувають чинності нові правила оподаткування, які торкнуться фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та інших категорій громадян. Основною зміною стане підвищення ставок військового збору, що спрямоване на забезпечення фінансування військових потреб країни.

    Що зміниться для ФОПів?

    Фізичні особи-підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплачуватимуть військовий збір залежно від своєї групи:

    • ФОПи першої, другої та четвертої групи: ставка збору становитиме 10% від мінімальної заробітної плати (8 000 грн). Таким чином, щомісячний платіж складе 800 грн.
    • ФОПи третьої групи: платитимуть 1% від свого обороту. Перші платежі за цією ставкою очікуються за результатами першого кварталу 2025 року.

    Зміни для фізичних осіб

    Для фізичних осіб також запроваджуються нові правила:

    • З 1 січня 2025 року всі доходи, зазначені у річній декларації, оподатковуватимуться військовим збором за ставкою 5%.
    • Деякі види доходів, наприклад, від операцій з майном або спадщини, оподатковуватимуться за підвищеною ставкою 5% вже з 1 грудня 2024 року.
    • Доходи від облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та військових облігацій залишаються звільненими від оподаткування.

    Водночас соціальні виплати, такі як пенсії, стипендії та допомога, не підлягатимуть оподаткуванню військовим збором.

    Чому підвищуються податки?

    Зміни були закріплені в так званому “ресурсному” законі №11416-д, який підписав президент Володимир Зеленський. Основною метою є збільшення фінансування військових витрат, які у 2025 році складуть 2,23 трильйона гривень або 26,3% ВВП.

    Це рішення викликало чимало обговорень, однак уряд наголошує на необхідності таких заходів у нинішніх умовах.

    Для військовослужбовців та працівників силових структур ставка військового збору залишиться на рівні 1,5%.

  • В Україні зросла кількість нових бізнесів попри збільшення податків

    В Україні зросла кількість нових бізнесів попри збільшення податків

    Попри повідомлення в ЗМІ про масове закриття фізичних осіб-підприємців (ФОПів) після введення змін до податкового законодавства, статистика свідчить про зворотній процес – значне збільшення кількості нових ФОПів у 2024 році. Це підтвердив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначивши, що за останні 11 місяців кількість новостворених підприємств зросла на 83,6 тисячі, попри певні проблеми, з якими зіштовхуються підприємці.

    За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

    Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

    Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

    Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

    Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

  • В Україні через підвищення податків щодня закриваються понад 1000 ФОП

    В Україні через підвищення податків щодня закриваються понад 1000 ФОП

    В Україні, після підписання президентом Володимиром Зеленським закону про податки, процес закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП) набув значного масштабу. За перші дні після підписання документа, кількість закритих ФОПів сягала понад 1 000 щодня. Загалом, від початку року в Україні припинили свою діяльність 254 288 ФОПів. Цей процес стає одним з важливих індикаторів впливу нових податкових ініціатив на український бізнес.

    Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

    В Україні після підвищення податків масово почали закриватися ФОПи, але є нюанс

    Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

    Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

    Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

    Робота ФОП в Україні – останні новини

    Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

    Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

    Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.

  • Як отримати “бронь” від мобілізації: покрокова інструкція для підприємців

    Як отримати “бронь” від мобілізації: покрокова інструкція для підприємців

    Хто може претендувати на “бронь”?
    Українські підприємства та фізичні особи-підприємці можуть забронювати своїх працівників від мобілізації, якщо їхня діяльність є критично важливою для держави. Юрист Дмитро Франчук пояснив, що це стало можливим завдяки новій постанові Кабміну від 22 листопада.

    Критично важливими підприємствами вважаються ті, що працюють у таких сферах:

    • енергетика,
    • транспорт,
    • медицина,
    • оборонна промисловість.

    ФОПи, які займаються, наприклад, ремонтом автомобілів для військових, також можуть отримати цей статус.

    Основні критерії для бронювання

    1. Статус критично важливого підприємства. Щоб отримати цей статус, потрібно звернутися до профільного міністерства, яке відповідає за конкретну сферу діяльності. У зверненні необхідно надати докази оборонних контрактів, партнерських зв’язків і значущості для держави.
    2. Заробітна плата. Однією з ключових вимог є рівень зарплати працівників – не менше 20 тисяч гривень.
    3. Документальне підтвердження. Всі дані про діяльність ФОПа чи підприємства повинні бути детально описані у поданих документах.

    Процедура бронювання працівників
    Для оформлення “броні” ФОП або підприємство має:

    • подати списки співробітників до Міністерства оборони,
    • скористатися порталом “Дія” для передачі документів,
    • дочекатися погодження Генштабом ЗСУ.

    Рішення про бронювання підтверджується довідкою, яка діє шість місяців із можливістю подовження.

    Особливості для мобілізованих ФОПів
    Фізичні особи-підприємці, які вже мобілізовані, не можуть продовжувати вести бізнес самостійно. Їм слід передати управління бізнесом іншій особі за дорученням, щоб підприємство могло продовжувати працювати.

    Звільнення працівників із “бронею”
    Якщо працівник, який був заброньований, звільняється, це автоматично позбавляє його “броні”. Підприємство зобов’язане повідомити про це Міноборони або ТЦК, після чого місце для бронювання стає вакантним.

    Поради для підприємців

    1. Своєчасно готуйте необхідні документи, що підтверджують вашу діяльність.
    2. Переконайтеся, що рівень зарплат відповідає вимогам Кабміну.
    3. Налагоджуйте співпрацю з профільними міністерствами, щоб підтвердити значущість бізнесу.

    Отримання “броні” є складним, але реальним процесом для тих, хто робить вагомий внесок у роботу критичних сфер економіки та оборони України.

  • Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають у дію нові вимоги до фінансового моніторингу, які суттєво змінять правила роботи банків із фізичними особами та фізичними особами-підприємцями (ФОП). Згідно з Меморандумом, затвердженим Національним банком, вводяться обмеження на кількість рахунків та ліміти на грошові перекази.

    Про це йдеться в проєкті Меморандуму, підготовленого банками, підписання якого може розпочатися цього тижня і розтягнутися на невизначений час. Очікується, що спочатку до нього підключаться великі банки, а потім і менші структури.

    Уривчасті дані про цей документ надходили ще в середині листопада, і «Страна» писала про це кілька тижнів тому. Тоді було відомо про наміри банків встановити посилений контроль над операціями українців від 50 тис. грн, якщо їм передувало внесення готівки.

    А з останньої редакції Меморандуму стало зрозуміло, що під посилений контроль буде взято не тільки грошові проводки після зарахування готівки, а всі без винятку.

    У документі виписано чотири ключові напрямки. Перше – на етапі відкриття рахунку людині або ФОПу, новому клієнту має присвоюватися одна з трьох категорій ризику. Низький і середній ризик – у цьому разі з боку банку застосовуються спрощені заходи перевірки: без обов’язкового підтвердження доходів, тобто банк не просить надати зарплатну довідку або податкову декларацію, якщо йдеться про ФОПа. У цю категорію мають потрапляти клієнти, які під час первинного анкетування заявляють про місячний дохід до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року і до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Високий ризик може присвоюватися клієнтам із великими сумами доходів, або які є PEP (політично значущими особами), або якщо відомо про їхні підозрілі операції в інших банках тощо. У таких людей запитуватимуть більше підтверджувальних документів, а їхні операції посилено перевірятимуть у рамках фінансового моніторингу.

    Другий напрям Меморандуму – це моніторинг платіжних операцій. Тут для клієнтів вводяться додаткові обмеження залежно від присвоєної категорії ризиковості (низька, середня, висока). За умови відсутності документально підтверджених доходів – тобто без надання банку довідок, декларацій – фінансисти запроваджують свої власні обмеження на будь-які грошові перерахування (виняток зроблять для волонтерів, власників зарплатних карток):

    1. Клієнтам високого рівня ризику встановлюється ліміт у сумі 50 тис. грн на місяць.

    2. Клієнтам середнього і низького ризику два ліміти, що змінюються:

    – до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року;
    – до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Ці ліміти можуть переглядатися персонально для кожного після надання документів про доходи, залежно від їхнього розміру в кожному випадку.

    Нагадаємо, що з 1 жовтня 2024 року Нацбанк запровадив заборону для всіх фізосіб на грошові p2p-перекази (за номерами банківських карток) понад 150 тис. грн/міс. із кількома винятками. Наприклад, ліміт не поширюється на IBAN-перекази (за номерами рахунків). Але вищевказані обмеження в рамках Меморандуму не мають винятків, і поширюються на всі перекази: і на p2p, і на IBAN.

    Третій напрямок передбачає введення заборони на відкриття клієнтам без офіційно підтверджених доходів понад 3 поточних рахунків в одній валюті. Виняток є для кредитних, депозитних рахунків і рахунків під держпрограми (наприклад, Національний кешбек, єВідновлення).

    Четвертий напрям Меморандуму стосується створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, яких фінансисти називають «фінансовими мулами» – Нацбанк називав їх дропами (люди, які передають свої рахунки в користування третім особам за винагороду). Банки, які підписали цей документ, збираються обмінюватися інформацією про клієнтів. Отже, якщо людині примусово закриватимуть рахунок в одному банку, то в неї будуть проблеми з відкриттям його в інших фінустановах.

  • Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

    Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

    Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

    Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

    Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

    Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

    Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

    Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

    Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

    На поточний момент до списку системних банків входять:

    1. Приватбанк;
    2. Ощадбанк;
    3. Сенс Банк;
    4. Укргазбанк;
    5. Укрексімбанк;
    6. Універсал Банк (monobank);
    7. ПУМБ;
    8. Абанк;
    9. Райффайзен Банк;
    10. Креді Агріколь Банк;
    11. Укрсиббанк;
    12. Кредобанк;
    13. ОТП Банк;
    14. Банк Південний;
    15. ТАСкомбанк.

  • Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    У 2024 році Державна податкова служба України здійснила 16 119 камеральних перевірок серед фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що працюють з підакцизними товарами, та нарахувала штрафи на суму 9,5 мільйона гривень. Це свідчить про активізацію перевірок у порівнянні з попередніми роками.

    Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

    При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

    Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

    Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

    Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

    Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

  • Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Податковий комітет Верховної Ради України прийняв до повторного першого читання урядовий законопроєкт, що передбачає підвищення податків у кількох ключових сферах. Наразі обговорюється збільшення військового збору, податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та банків, а також введення авансових внесків на автозаправних станціях (АЗС). Деякі народні депутати висловлюють обурення, що зміни пропонуються впроваджувати “заднім числом”.

    Податковий Комітет Вевховної Ради прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “Мінфін: будуть пропонувати впровадження підвищення податків “заднім числом” з 01 жовтня”,  – написав Железняк у Telegram.

    Як додав пізніше Железняк, податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків.

    Документ передбачає:

    – підвищення військового збору з 1,5% до 5%

    – збільшення податків на 1-2 групу ФОП

    – авансові внески на АЗС

    – 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи

    – 25% прибутку на фінустанови

    – помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)

    – 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

    “Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде “заднім числом” з 01 жовтня.

    Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн в наступному, додав Железняк.

  • Кожен третій ФОП в Україні закривається

    Кожен третій ФОП в Україні закривається

    В Україні спостерігається значний приріст нових фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За перші вісім місяців 2024 року було зареєстровано майже 194 тисячі нових ФОПів, що перевищує кількість нових реєстрацій за аналогічний період до початку повномасштабної війни. Водночас, за той же час, закрилося понад 120 тисяч ФОПів, причому більше тридцяти відсотків нових бізнесів припиняють свою діяльність у перший рік роботи, свідчать дані Єдиного державного реєстру (ЄДР), передані Опендатабот.

    Станом на 1 вересня, Україна зафіксувала новий рекорд за кількістю нових ФОПів. Було зареєстровано 193 192 нових підприємців, що є значним зростанням порівняно з 186 144 новими ФОПами до початку війни. Після значного спаду на початку великого вторгнення, динаміка нових реєстрацій стабілізувалася і залишається на рівні останніх двох років.

    Особливо вражає рекордна частка жінок серед новоспечених бізнесменів, яка досягла 60%. Це порівняно з 55,6% у 2023 році і 47% у перший рік повномасштабної війни.

    Найбільше нових ФОПів відкрилося в столиці, де зареєстровано 26 303 нових бізнесів, що складає 13,6% від загальної кількості. Інші регіони з високою активністю включають Дніпропетровщину (18 025 нових ФОПів), Львівщину (14 459), Київщину (14 428) та Харківщину (12 954).

    Варто відзначити зростання кількості нових ФОПів у Запорізькій області на 11%, Кіровоградській на 10% і Чернігівській на 9,6%. Водночас, зниження бізнес-активності спостерігається у прифронтових Луганській (-14,7%) та Івано-Франківській (-8%) областях. Незважаючи на високі показники в Харківщині, кількість реєстрацій у цьому регіоні зменшилася на 6% порівняно з попереднім роком.

    Третина нових ФОПів відкривається у сфері торгівлі, ІТ-сектор привертає 7,6% нових підприємців, а надання індивідуальних послуг займає 7%. У 2023 році серед лідерів були кафе та ресторани, але цьогоріч їх витіснили інформаційні послуги.

    Кількість нових ФОПів наразі в 1,6 рази перевищує кількість закритих. З початку року закрилося 120 154 ФОПи, при цьому найбільше новостворених бізнесів постраждали. З нових ФОПів, відкритих торік, закрилося 24,5%, а з тих, що відкрилися цьогоріч, – 13,7%. Медіанний термін діяльності закритих ФОПів становить 2 роки і 7 місяців.

    Найбільше ФОПів закрилося в Києві – 13% (15 770), Харківській області – 8% (10 097) та Дніпропетровській області – 8% (9 931).

  • У мережі київських аптек “Ел’Фарм” виявлено контрабандні ліки та препарати виробництва РФ

    У мережі київських аптек “Ел’Фарм” виявлено контрабандні ліки та препарати виробництва РФ

    У Києві активно функціонує мережа аптек “Ел’Фарм”, яка, як стверджує розслідування проєкту “Схеми” Радіо Свободи, займається торгівлею контрабандними ліками та препаратами російського виробництва.

    У цій мережі дві аптеки. Обидві – у Києві: одна біля залізничного вокзалу, інша на Лівому березі. Вивіски на обох – зокрема й російською, що порушує мовний закон.

    “Схеми” провели журналістський експеримент та придбали в аптеках “Ел’Фарм” нелегальні ліки: російські та західні, зроблені для Росії.

    На відміну від невдалих спроб придбати в цій аптеці загальнодоступні ліки, замовлення нелегального препарату в “ЕлʼФарм” одразу підтвердили. Вже в аптеці виявилося, що препарат “Вобензим”, який отримали журналісти у аптеці, – спеціально вироблений для ринку РФ.

    Західні ліки, дозволені в Україні, але вироблені для Росії, “ЕлʼФарм” продає і офлайн, і онлайн. А російські препарати мережа продає обережніше – за попереднім замовленням телефоном.

    Журналістам “Схем” вдалося замовити в цій аптеці й російський препарат “Кортексін”. Дата виготовлення на упаковці – січень 2024 року, але востаннє легально цей російський препарат завозили в Україну у 2017 році.

    В Офісі Генпрокурора кажуть, що шлях контрабандистів може пролягати через треті країни.

    Мережа аптек “ЕлʼФарм” зареєстрована на двох братів – приватних підприємців, 26-річного Ешгіна та 29-річного Елвіна Багірових. Вони – громадяни Азербайджану, але живуть у Києві.

    Обидва зареєстровані, як ФОП-и другої групи, що дозволяє кожному заробляти до 6 мільйонів гривень на рік.