Daypolitico

Позначка: голосування

  • Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що український парламент не планує переносити роботу з Києва до Львова. За його словами, народні депутати продовжуватимуть працювати в будівлі Верховної Ради на вулиці Михайла Грушевського, 5, доки безпекова ситуація дозволятиме це робити.

    Коментуючи інформацію про нібито можливий переїзд парламенту на захід України, Стефанчук наголосив, що Верховна Рада продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни, пише Інтерфакс-Україна.

    «Український парламент працював з першого дня війни і, допоки буде можливість, працюватиме в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка», — заявив спікер, закликавши не поширювати непідтверджені припущення про зміну місця роботи парламенту.

    Розмови про можливу зміну формату роботи Верховної Ради активізувалися на тлі тривалих повітряних тривог і російських атак на Київ. Однак офіційні рішення, які ухвалюються парламентом, стосуються насамперед організації безпечної та безперервної роботи Ради у столиці, а не її перенесення до іншого міста.

    Ще 31 серпня Апарат Верховної Ради повідомляв, що вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту саме в будинку Верховної Ради на Грушевського, 5 під час повітряних тривог.

    Вже 1 вересня Стефанчук розповів, що для депутатів підготували окреме приміщення та альтернативний спосіб голосування, який можна використовувати під час тривалих повітряних тривог. За чинною процедурою після оголошення тривоги пленарне засідання переривається, а депутати мають перейти до безпечних місць.

    Згодом альтернативну систему протестували. Вона передбачає можливість голосування через спеціальний електронний застосунок на телефоні або планшеті після персональної ідентифікації депутата. У Верховній Раді заявляли, що тестування пройшло успішно і така система може допомогти забезпечити безперервність роботи парламенту, зокрема під час повітряних тривог.

    Крім того, 10 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №16059 щодо організації роботи парламенту в разі оголошення повітряної тривоги або отримання інформації про підвищену небезпеку. Серед його ініціаторів — Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко та інші народні депутати. Профільний комітет рекомендував парламенту розглянути документ.

    Тобто підготовка резервних механізмів роботи Ради пов’язана передусім із необхідністю не зупиняти парламентську діяльність під час затяжних тривог, а не з планами залишити Київ.

    Офіційна парламентська стенограма також підтверджує, що у вересні пленарні засідання проходили у залі Верховної Ради в Києві. На засіданні 1 вересня Стефанчук прямо нагадував депутатам: у разі повітряної тривоги робота переривається, після чого вони мають перейти до передбачених схемою укриттів.

    Таким чином, станом на 28 вересня 2026 року офіційних планів перенесення Верховної Ради до Львова немає. Натомість парламент продовжує адаптувати процедури до воєнних умов — готує резервні приміщення та альтернативні способи голосування, щоб повітряні тривоги не паралізували його роботу.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Верховна Рада України підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. За відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів, що відкриває шлях до масштабного перезавантаження Кабінету міністрів, про яке напередодні оголосив президент Володимир Зеленський.

    Про це стало відомо під час трансляції пленарного засідання парламенту.

    Постанову про звільнення глави уряду підтримали 258 народних депутатів. Проти проголосував один парламентар, ще п’ятеро утрималися, а 47 народних депутатів не брали участі у голосуванні.

    Відставка прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету міністрів. До моменту призначення нового уряду чинні міністри виконуватимуть свої обов’язки, після чого Верховна Рада має затвердити нового главу уряду та сформувати оновлений склад Кабміну.

    Про намір провести кадрове перезавантаження виконавчої влади президент Володимир Зеленський повідомив 12 липня. Тоді глава держави провів окремі зустрічі з Юлією Свириденко та головою НАК “Нафтогаз України” Сергієм Корецьким, якого наразі називають основним претендентом на посаду нового прем’єр-міністра.

    Після зустрічі із президентом Свириденко підтвердила, що готова залишити посаду очільниці уряду та продовжити роботу в іншій державній ролі. Водночас офіційно не повідомлялося, яку саме посаду вона може обійняти. За інформацією джерел та низки народних депутатів, одним із найбільш імовірних варіантів є призначення Свириденко послом України у Сполучених Штатах.

    Сам Сергій Корецький після переговорів із президентом не коментував можливе призначення, однак співрозмовники в органах влади підтверджують, що саме він наразі розглядається як головний кандидат на посаду керівника уряду.

    Очікується, що вже найближчими днями Верховна Рада розгляне питання призначення нового прем’єр-міністра. Після цього парламент має проголосувати і за новий склад Кабінету міністрів. За Конституцією України кандидатури більшості міністрів вносить прем’єр-міністр, тоді як міністрів оборони та закордонних справ до парламенту подає президент.

    Попередньо відомо, що більшість членів уряду можуть зберегти свої посади, однак окремі кадрові зміни все ж очікуються. Однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Остаточного рішення щодо його подальшої роботи поки немає. За однією з версій, новим керівником Міністерства оборони може стати нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Напередодні профільний комітет Верховної Ради також підтримав заяву Свириденко про відставку. Вона пояснила своє рішення домовленістю з президентом, який, за її словами, визначив необхідність оновлення уряду та посилення окремих напрямків роботи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про більш ефективну реалізацію соціальної та освітньої політики, а також загальне перезавантаження Кабінету міністрів.

    Очікується, що кадрові рішення щодо нового складу уряду будуть ухвалені вже цього тижня. Саме після призначення нового прем’єр-міністра стане остаточно зрозуміло, які міністри залишаться працювати, а які поступляться своїми посадами в межах анонсованого оновлення уряду.

  • До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    У середу, 10 червня, в Україні триває рейтингове інтернет-голосування з обрання нового складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Голосування розпочалося вранці та триватиме до 21:00. За його результатами буде сформовано новий склад органу громадського нагляду, який протягом наступних двох років здійснюватиме контроль за діяльністю НАБУ від імені громадянського суспільства.

    Про проведення голосування повідомили в НАБУ.

    Участь у голосуванні можуть взяти всі громадяни України, які перебувають на території держави. Для підтвердження особи використовується електронна ідентифікація через сервіси застосунку «Дія». Такий механізм був запроваджений для забезпечення максимальної прозорості та достовірності результатів, а також для запобігання будь-яким спробам маніпуляцій або багаторазового голосування.

    Цього року до участі в конкурсі допущено 44 кандидати, яких висунули 25 громадських об’єднань. Усі претенденти пройшли необхідні процедури перевірки та були включені до списку для голосування. За підсумками електронного волевиявлення буде визначено 15 кандидатів, які отримають найбільшу підтримку громадян і сформують новий склад Ради громадського контролю на дворічний термін.

    Рада громадського контролю є одним із передбачених законом механізмів забезпечення підзвітності та відкритості Національного антикорупційного бюро. Орган був створений одночасно із запуском НАБУ як незалежної антикорупційної інституції та покликаний забезпечувати постійний зв’язок між Бюро та громадськістю.

    Члени Ради громадського контролю мають низку важливих повноважень. Вони можуть брати участь у роботі конкурсних комісій з добору працівників НАБУ, делегувати своїх представників до дисциплінарних органів, розглядати питання щодо дотримання принципів прозорості та підзвітності в роботі Бюро, а також інформувати суспільство про діяльність антикорупційного органу. Крім того, Рада відіграє роль своєрідного комунікаційного майданчика між антикорупційною інституцією та громадськими організаціями.

    Водночас законодавство чітко обмежує повноваження членів Ради. Вони не можуть втручатися в перебіг кримінальних проваджень, впливати на рішення детективів чи прокурорів або отримувати доступ до інформації, яка становить таємницю досудового розслідування. Основна функція органу полягає саме у громадському контролі, а не в участі у процесуальній діяльності.

    Формування нового складу Ради відбувається на тлі продовження антикорупційної реформи та зростання уваги міжнародних партнерів до роботи українських антикорупційних інституцій. НАБУ залишається одним із ключових органів у системі боротьби з корупцією, а ефективність його роботи регулярно оцінюється як українським суспільством, так і міжнародними організаціями та донорами.

    Саме тому вибори до Ради громадського контролю традиційно привертають увагу представників громадського сектору. Від складу цього органу значною мірою залежить якість громадського моніторингу діяльності Бюро, рівень комунікації з громадянським суспільством та довіра до антикорупційної інфраструктури загалом.

    У НАБУ наголошують, що кожен голос має значення, оскільки саме громадяни визначають, хто представлятиме суспільство в процесі контролю за діяльністю антикорупційного відомства протягом наступних двох років. Після завершення голосування буде проведено підрахунок результатів, а імена 15 переможців оголосять офіційно.

    Обрані члени Ради громадського контролю отримають мандат на два роки та розпочнуть роботу після завершення всіх процедур, передбачених законодавством. Вони замінять чинний склад органу та продовжать виконання функцій громадського нагляду за діяльністю НАБУ.

    Переглянути інформацію про всіх кандидатів та взяти участь у голосуванні громадяни можуть до 21:00 10 червня через спеціальну онлайн-платформу з використанням сервісів «Дія».

  • У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У застосунку Дія стартувало голосування за назву національної великої мовної моделі (LLM), яку Україна розробляє у партнерстві з Київстар. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України.

    Користувачам запропонували обрати фінальну назву з десяти варіантів, які відібрали з понад 3000 ідей. Серед них: Сяйво, Питай, Слово, Дзвінка, Говерла, Шипіт, Шукай, Ядро, Кавун і Гомін.

    Голосування триватиме до 29 березня і проходитиме безпосередньо в застосунку — у розділі «Сервіси» та вкладці «Опитування». Саме результат цього голосування визначить, як називатиметься українська мовна модель штучного інтелекту.

    За задумом розробників, майбутня LLM буде адаптована до українського контексту. Вона зможе розуміти діалекти, історичні особливості та мовну специфіку, що має зробити її більш ефективною у порівнянні з універсальними моделями.

    Очікується, що нову систему використовуватимуть у різних сферах — від державного сектору та бізнесу до освіти, науки й оборони.

    Робота над створенням української мовної моделі триває вже кілька місяців. Наприкінці 2025 року розпочався збір даних для її навчання, до якого долучили понад 90 державних установ. Також була сформована команда розробників, яка працює над проєктом.

    У Мінцифри зазначають, що створення власної LLM є важливим кроком для цифрової незалежності України та розвитку національних технологій штучного інтелекту.

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

  • Financial Times: депутати від «Слуги народу» бояться антикорупційної помсти

    Financial Times: депутати від «Слуги народу» бояться антикорупційної помсти

    Близько 70 депутатів від партії «Слуга народу» можуть не підтримати президентський законопроєкт щодо повернення незалежності Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела всередині фракції.

    Причиною такого спротиву стала не просто політична незгода, а реальні побоювання частини народних обранців, що антикорупційні органи можуть помститися їм за попередню підтримку скандальної версії закону, яка фактично підпорядкувала НАБУ Генпрокуратурі.

    Ці побоювання посилились після публічної заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка. В інтерв’ю Суспільному мовнику він наголосив, що його відомство проводить ретельний аналіз усіх обставин ухвалення попереднього закону — аж до «секундної хронології». За його словами, буде вивчено не лише події, а й висловлювання, звинувачення й тиск на антикорупційні органи.

    Це викликало паніку серед окремих депутатів. Один із керівників фракції «Слуга народу» в коментарі FT заявив, що «люди бояться, що їх будуть несправедливо переслідувати як акт помсти». Деякі настільки налаштовані проти законопроєкту, що, за словами джерел, готові навіть скласти мандати.

    Натомість Клименко наголосив у коментарі для FT, що САП і НАБУ не займаються політичними переслідуваннями. За його словами, «підстави боятися мають лише ті, хто причетний до корупційних схем».

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що новий законопроєкт розглядатиметься 31 липня. Однак, за даними Financial Times, через внутрішній конфлікт у фракції «Слуга народу» голосування можуть перенести або провести в момент, коли в сесійній залі буде недостатня кількість депутатів.

  • Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    У Київраді знову не вистачило голосів, аби бодай частково виправити гучні “земельні помилки”, які стали предметом розслідування НАБУ у межах резонансної справи “Чисте місто”. Йдеться про чотири новосформовані ділянки площею близько 0,6 га, які були “намальовані” під неіснуючі об’єкти нерухомості — так звані “будівлі-привиди”. Попри наявні докази фальсифікацій, 10 червня 2025 року депутати Київради провалили голосування щодо їх вилучення з рішення про інвентаризацію земель. Усі згадані ділянки вже опинилися або можуть опинитися в руках пов’язаних фірм — без жодного аукціону.

    “Туалетна схема” в дії

    Суть оборудки — стара як світ, але працює досі: на ділянку в центрі міста “накладають” неіснуючу будівлю площею 40–100 м², реєструють на неї фейкове право власності, а потім на цій підставі отримують землю в оренду напряму, без конкурсу. Цього разу фігурують адреси на Притисько-Микільській, Васильківській, Червоної Калини та Міцкевича. За даними НАБУ, технічні паспорти на “споруди” були сфальсифіковані, а самих об’єктів у натурі не існувало. Проте приватний нотаріус таки зареєстрував право власності на ці “будівлі” на громадянина Віталія Білоуса, який згодом передав їх юридичним особам.

    Зокрема, йдеться про ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста”, які вже подали документи на викуп або оренду цих ділянок. Одна з них — ділянка на вул. Міцкевича, 1-А — вже формально передана в оренду на 10 років.

    У листі, надісланому до Київради, НАБУ прямо зазначає: схеми з “будівлями-привидами” використовувала злочинна організація під керівництвом колишнього депутата Дениса Комарницького. У справі фігурують також заступник голови КМДА Петро Оленич, депутати Михайло Терентьєв, Олена Марченко, а також керівники комунальних підприємств.

    У межах справи “Чисте місто” детективи встановили, що в період 2023–2024 років із комунальної власності незаконно вивели ділянки на понад 11,6 млн грн і намагалися заволодіти ще шістьма на 83,7 млн грн. Примітно, що частина “проєктів” щодо оформлення та забудови цих ділянок була вже профінансована. Тобто забудовники не зупинилися навіть після викриття схеми.

    Попри пряму вказівку НАБУ, Київрада вже двічі не змогла проголосувати за проєкт рішення про виключення цих ділянок із документу про інвентаризацію земель. Ініціатором скасування виступив депутат Володимир Бондаренко (“УДАР”), але обидва голосування дали лише по 51 голосу з необхідних 61. Рішення залишилось в силі, а отже формально “помилкові” ділянки залишаються у плані розподілу та можуть бути передані без конкурсу.

    Наразі Київрада окремо судиться з Віталієм Білоусом та компаніями “В-6” і “Кінгста”. У справі №758/4816/25 місто вимагає скасувати фіктивну реєстрацію “будівлі” на Притисько-Микільській. У справі №910/4142/25 намагається повернути ділянку на Васильківській. Проте без рішення Київради ці суди можуть залишитися лише спробою “гасити вогонь відрами”.

    ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста” пов’язані між собою та зі столичними політиками. Обидві мають спільних засновників із фірмами, пов’язаними з Олександром Спасибком (ексзаступник голови КМДА), а також з депутаткою Київради Оленою Овраменко та ексзаступницею мера Ганною Свириденко. Саме ці особи голосували за передачу землі ТОВ “Кінгста”.

    Ситуація із “виправленням помилок” демонструє: навіть коли схема викрита, документи підроблені, а фігуранти отримали підозри, Київрада все одно не квапиться наводити лад. Замість скасування — ігнорування. Замість повернення землі громаді — збереження “приватних” схем. І допоки земельні рішення залишаються інструментом впливу, а голоси депутатів — інструментом домовленостей, історія “Чистого міста” далека від завершення.

  • У Верховній Раді достатньо голосів для ратифікації угоди про корисні копалини

    У Верховній Раді достатньо голосів для ратифікації угоди про корисні копалини

    Як повідомляють наші джерела, Верховна Рада найближчим часом ратифікує скандальну угоду про корисні копалини. Для цього уже “зібрано” 230 голосів народних депутатів.

    Водночас, за повідомленням джерел, інвестиційний фонд відбудови США–Україна, створення якого передбачає угода про корисні копалини, не зможе розпочати  повноцінну роботу до кінця цього року. При цьому в медійному плані планується широке висвітлення всіх питань стосовно його функціонування.