Daypolitico

Позначка: голосування

  • Зеленський вимагає скасувати візи депутатам, які не підтримають угоду зі США

    Зеленський вимагає скасувати візи депутатам, які не підтримають угоду зі США

    Президент України Володимир Зеленський різко висловився щодо народних депутатів, які можуть не підтримати ратифікацію угоди про співпрацю у сфері корисних копалин зі Сполученими Штатами. Під час розмови з журналістами 3 травня він заявив, що вважає за доцільне скасувати американські візи для тих парламентарів, які не проголосують за документ.

    «Є люди, налаштовані цього не робити. То, наприклад, я вважаю, що США треба просто скасувати їм візи. Вони приїжджають в США щомісяця. Розказують, як тут погано в Україні, як закінчити війну дуже швидко, які частини України важливі, які — не дуже важливі», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що підтримка угоди не просто важлива з точки зору співпраці з американськими партнерами, а критично необхідна для збереження української державності в умовах війни з Росією. За його словами, депутати не можуть “грати в подвійну гру” — їздити до США, будувати імідж союзників, а потім відмовлятися підтримувати ключові для обох країн проєкти.

    «Результат буде на табло: хто проголосував, а хто — ні», — підкреслив президент.

    Нагадаємо, що Верховна Рада має розглянути питання про ратифікацію угоди зі США 8 травня. Як повідомляв народний депутат Ярослав Железняк, документ є частиною ширшої співпраці в енергетичному секторі.

    Угода передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови, який має залучати американські та міжнародні інвестиції до української економіки, зокрема у сферу розробки природних ресурсів. Документ був підписаний у ніч на 1 травня першою віцепрем’єр-міністеркою — міністеркою економіки України Юлією Свириденко.

    Президент Зеленський заявив, що це одна з перших домовленостей після його історичної зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Ватикані 26 квітня. Для набуття чинності угоду має затвердити Верховна Рада.

  • Президентські вибори відкладені: Україна чекатиме справедливого миру

    Президентські вибори відкладені: Україна чекатиме справедливого миру

    Верховна Рада України ухвалила постанову №13041 “Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ”, якою підтвердила неможливість проведення виборів під час воєнного стану. Документ підтримали 268 народних депутатів.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    26 лютого Верховна Рада України ухвалила постанову №13041 “Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ”. Напередодні голосування за цей документ провалилося, однак сьогодні його підтримали 268 народних депутатів.

    У тексті постанови парламент заявляє, що головною причиною неможливості проведення виборів в Україні є збройна агресія РФ. У документі зазначено, що:

    • Путін несе відповідальність за те, що в Україні неможливо організувати вільні, прозорі та демократичні вибори із залученням міжнародних спостерігачів.
    • Воєнний стан не дозволяє проводити вибори відповідно до Конституції, і лише після завершення війни вони стануть можливими.
    • Україна як демократична країна проведе президентські вибори після забезпечення справедливого та сталого миру – це рішення ухвалюватиме Верховна Рада.
    • Мандат Володимира Зеленського не підлягає перегляду. Парламент нагадує, що він був обраний на вільних і демократичних виборах, а його повноваження триватимуть до моменту вступу на посаду новообраного президента згідно з Конституцією.

    Документ чітко окреслює позицію України: проведення виборів зараз є неможливим, а стабільний мир є головною передумовою для їх організації.

    Рада також закликала міжнародну спільноту консолідувати зусилля для досягнення перемоги України та встановлення справедливого миру, який дозволить відновити нормальне демократичне життя, включно з виборчим процесом.

    Ця постанова має як внутрішньополітичне, так і міжнародне значення. Вона фіксує єдину позицію української влади щодо неможливості проведення виборів у період воєнного стану, водночас підкреслюючи відданість демократичним принципам. Це також є відповіддю на дискусії всередині країни та заяви західних партнерів щодо можливості виборів навіть під час війни.

    Парламент підкреслив, що після завершення бойових дій Україна негайно відновить демократичні процедури, зокрема вибори, відповідно до міжнародних стандартів.

  • Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія”

    Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія”

    Українці отримали можливість обрати десятого фіналіста національного відбору на пісенний конкурс “Євробачення 2025” через популярний мобільний застосунок “Дія”. Голосування розпочалося у понеділок і триватиме до 10:00 17 січня. Зараз на вибір користувачів доступні 10 виконавців, серед яких буде визначено останнього учасника фіналу, що побореться за право представляти Україну на Євробаченні-2025.

    Як проголосувати?
    Для участі в голосуванні необхідно зайти в застосунок “Дія”, перейти в розділ “Сервіси” та обрати пункт “Опитування”. Далі можна буде обрати одного з десяти виконавців, які намагаються потрапити в фінал національного відбору.

    Хто претендує на фінал?
    До списку учасників потрапили:

    1. ENLEO – “SUPERNOVA”
    2. МУАЯД – “AMNESIA”
    3. BRYKULETS – “Кришталі”
    4. Ranrawi – “Anymore”
    5. GRISANA – “Kohoney”
    6. Слухай Сашу – “Живи”
    7. MON FIA – “Dive Inside”
    8. YAGODY – “БрамаЯ”
    9. Starykova Hrystyna – “Rise”
    10. FIЇNKA – “Культура”

    Раніше в “Дії” також завершилося голосування за членів журі національного відбору. Лідерами серед трійки журі стали: Джамала з 35,28% голосів, Сергій Танчинець з 20,24% та Катерина Павленко з 11,84%. Їхній вибір буде визначальним для визначення фіналістів, серед яких останній буде обраний через народне голосування.

    Голосування є важливим етапом для визначення останнього учасника фіналу нацвідбору. Усі бажаючі мають до 17 січня, щоб взяти участь у виборі і вплинути на те, хто представлятиме Україну на престижному пісенному конкурсі Євробачення у 2025 році.

  • В Україні планують продовжити воєнний стан та мобілізацію ще на 90 днів

    В Україні планують продовжити воєнний стан та мобілізацію ще на 90 днів

    В Україні найближчим часом можуть продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію ще на 90 днів. Відповідні законопроєкти вже готуються до розгляду у Верховній Раді.

    Про це повідомив нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк в Telegram.

    Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні будуть продовжені ще на 90 днів. Голосування у Верховній Раді очікується вже наступного тижня. Відповідне рішення необхідно ухвалити до 8 лютого, оскільки саме до цієї дати діють поточні укази президента. Після продовження, воєнний стан і мобілізація триватимуть до 9 травня 2025 року.

    Для продовження цих заходів президент має подати до парламенту два законопроєкти про затвердження своїх указів. Як зазначив один із парламентарів, очікується, що це відбудеться вже в понеділок. Після внесення законопроєктів на розгляд, вони будуть направлені до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки для попереднього схвалення.

    Після розгляду в комітеті законопроєкти винесуть на голосування у парламенті. Якщо депутати підтримають продовження воєнного стану та мобілізації, президент підпише відповідні закони. Це дозволить забезпечити стабільність в країні в умовах воєнного часу та сприяти подальшому зміцненню обороноздатності.

    Мобілізація в Україні триватиме у 2025 році без змін у вікових обмеженнях, на службу призиватимуть чоловіків віком від 25 до 60 років. Особливу увагу приділятимуть громадянам із бойовим досвідом та фахівцям у затребуваних сферах.

  • Вибори на горизонті: у кулуарах заговорили про підготовку

    Вибори на горизонті: у кулуарах заговорили про підготовку

    У політичних колах України дедалі частіше звучать розмови про початок підготовки до виборів. Незважаючи на офіційне мовчання, джерела у кулуарах свідчать про те, що різні політичні сили вже розпочинають негласну роботу, готуючись до потенційної виборчої кампанії.

    Усі впевнені, що Зеленського продавлять або зараз на мирні переговори, або восени.
    Необхідно бути готовим до будь-якого варіанту.

    До речі, почалися навіть кулуарні зустрічі і торги щодо виборів. Хто шукає собі місце в «новій партії», хто навпаки поспішає вивести капітал перед тим, як «картковий будиночок» почне сипатися, хто «купує партію» і тд.

    Усі очікують, що критики на адресу Зеленського буде з кожним днем все більше і більше.

  • Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Громадяни України в цілому підтримують ідею голосування мігрантів на президентських та парламентських виборах, але не хочуть, щоб ці особи мали право балотуватися. Це засвідчує соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова.

    Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

    Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

    Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

  • Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить корупціонерам отримати менший строк

    Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить корупціонерам отримати менший строк

    Україна зробила крок до вдосконалення боротьби з корупцією, ухваливши закон, що дозволяє зменшувати строки ув’язнення для корупціонерів, які співпрацюють зі слідством.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про прийняття закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією” (реєстраційний номер 12039). Законопроект, за який проголосували 263 депутати, підтримали САП, НАБУ та міжнародні партнери України.

    Железняк зазначив, що новий закон дозволяє зменшити строк ув’язнення для тих, хто співпрацює зі слідством, викриваючи спільників та відшкодовуючи завдані збитки. Наприклад, замість 8 років корупціонер може отримати 5. У випадках менших злочинів, якщо фігурант виплачує компенсацію та штраф, додатково можливе покарання у вигляді конфіскації.

    Окрім зменшеного строку ув’язнення, суд може призначити корупціонерам значні штрафи:

    • За нетяжкі злочини: від 340 тисяч до 2 мільйонів гривень.
    • За тяжкі злочини: від 2 мільйонів до 6 мільйонів гривень.
    • За особливо тяжкі злочини: від 6 до 12 мільйонів гривень.

    Ці суми враховують як тяжкість злочину, так і здатність правопорушників компенсувати завдані збитки.

    Закон також передбачає конфіскацію майна фігуранта за домовленістю, а для організаторів схем зниження строку ув’язнення можливо тільки при співпраці та викритті інших співорганізаторів.

    Як зазначив Железняк, ухвалення цього закону є важливою умовою для отримання Україною 4 мільярдів євро у рамках Ukraine Facility Plan. Закон має бути підписаний до 31 жовтня, щоб Україна могла розраховувати на підтримку за цим планом.

  • Хто з депутатів проголосував проти заборони російської церкви

    Хто з депутатів проголосував проти заборони російської церкви

    20 серпня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, що забороняє діяльність релігійних організацій, які мають зв’язки з країнами, що вчинили агресію проти України, зокрема Росією. Законопроєкт отримав підтримку 265 депутатів. Однак, як повідомляє рух “Чесно”, 29 народних депутатів проголосували проти цього закону.

    Серед тих, хто виступив проти заборони УПЦ МП, найбільше представників виявила фракція “Платформа за життя та мир”. Зокрема, проти закону голосували колишній член проросійської “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку” Юрій Бойко, а також його соратники Сергій Льовочкін, Григорій Суркіс та інші члени фракції.

    На другому місці за кількістю депутатів, які голосували проти заборони Московського патріархату, опинилась депутатська група “Відновлення України”. Серед них були Анатолій Гунько, Володимир Мороз та Артем Дмитрук, який раніше критикував українських військових у Курській області.

    Четверо депутатів від провладної партії “Слуга народу” також проголосували проти закону. Це Євген Брагар, Артем Культенко, Сергій Литвиненко та Павло Халімов. Окрім них, одна позафракційна депутатка Вікторія Гриб також висловила свою незгоду.

    Додатково, чотири народних обранці утримались під час голосування. Троє з них представляють фракцію “Слуга народу”: Роман Коптєлов, Степан Чернявський та Георгій Мазурашу. Ще один нардеп, який утримався, належить до “Відновлення України” — Олег Воронько.

    Стали відомі імена усіх 29 депутатів, які голосували проти закону про заборону УПЦ МП - фото 2

  • Верховна Рада відпрацювала до пізньої ночі, але все ж розглянула поправки до законопроєкту про мобілізацію

    Верховна Рада відпрацювала до пізньої ночі, але все ж розглянула поправки до законопроєкту про мобілізацію

    Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Прогнозується, що протягом дня 11 квітня парламент перейде до розгляду рекомендованих поправок від відповідних комітетів та до голосування в цілому.

    Як зазначив Железняк, розгляд 4294 відхилених поправок до законопроєкту про мобілізацію завершився близько 2:00. Це зайняло 11 годин, і до завершення процедури в залі залишилося лише 30 депутатів. “Зараз перерва до ранку, потім ранковий “мотиваційний” виступ військових. Після цього буде 31 голосування за 31 враховану поправку до закону. І останнє голосування за законопроєкт в цілому”, — пояснив депутат щодо наступних кроків.

    За висловами нардепів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, протягом більшої частини 11-годинного процесу в сесійній залі було недостатньо депутатів для ефективного голосування. Тому ймовірніше, що всі розглянуті поправки залишилися відхиленими.

    Автор кожної з поправок міг наполягати на її включенні до голосування, однак для прийняття такої поправки необхідно було б отримати 226 голосів.

    Щодо законопроєкту щодо мобілізації, нагадаємо: 30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію (№ 10449). Він передбачає, серед іншого, введення повісток через електронний кабінет призовника.

    Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

    7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації підтримали в парламенті на першому читанні. 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання.

    9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту про мобілізацію і завершив його розгляд.

    Член комітету, народна депутатка Ірина Фріз, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту про мобілізацію.

    Наприклад, надання консульських послуг громадянам України за кордоном буде здійснюватися за умови, що вони протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону оновили свої персональні дані в консульських установах, відповідно до вимог умов воєнного стану.

    Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається правом (можливістю), а не обов’язком.

  • Відмова у фінансуванні для України задовольнить Москву, Тегеран і Пекін – Блінкен

    Відмова у фінансуванні для України задовольнить Москву, Тегеран і Пекін – Блінкен

    Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що Росія, Іран і Китай тільки виграють, якщо Конгрес не схвалить додаткове фінансування для України та Ізраїлю.

    У своєму інтерв’ю CNN Блінкен підкреслив, що це рішення позитивно сприятиме інтересам Москви, Тегерану та Пекіна. Він також висловив обурення російською агресією в Україні та закликав до стримування Росії, щоб уникнути конфлікту з країнами НАТО, в який може втягнутися США.

    Зазначивши успіхи Збройних Сил України на фронті, Блінкен відзначив їхні досягнення відбиття російської агресії та повернення понад половини території, захопленої Росією з лютого 2022 року.

    Партія республіканців у Конгресі заблокувала проект закону про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, вимагаючи внесення пропозицій з посилення безпеки кордонів у запиті Білого дому. Звертається увага, що Білий дім попередив Конгрес, що кошти на допомогу Україні вичерпуються.

    У зв’язку з цим у Білому домі висловлено попередження, що при припиненні підтримки України і можливому наступі Росії на кордони НАТО доведеться діяти в рамках статті п’ятої НАТО, що може призвести до пролиття американської крові.