Daypolitico

Позначка: гуманітарна допомога

  • ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    Європейський Союз готує для України масштабне посилення підтримки напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір надати Україні найпотужнішу за час повномасштабної війни допомогу для проходження зими, яка, за її оцінкою, може стати найскладнішою від початку російського вторгнення.

    Про це фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. Єврокомісія оприлюднила повний текст промови на своєму офіційному сайті.

    Допомога має охопити одразу кілька напрямів: гуманітарну підтримку населення, відновлення та посилення електро- і теплопостачання, закупівлю енергетичного обладнання, розвиток децентралізованої генерації та зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремий акцент Брюссель робить на системах Patriot і ракетах-перехоплювачах, необхідних для захисту енергетичних об’єктів від російських ракетних атак.

    €920 млн на енергетику перед зимою

    Підготовка до нинішньої зими розпочалася задовго до вересня.

    Ще 24 лютого Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про спеціальний Winter Energy Plan 2026–2027 під назвою «Repair, Rebuild, Restart» — «Відремонтувати, відбудувати, перезапустити».

    На реалізацію плану передбачено 920 млн євро. Його мета — стабілізувати українську енергосистему після російських атак.

    Єврокомісія називає кілька основних напрямів використання коштів.

    Йдеться про ремонт і модернізацію електричних мереж, відновлення пошкоджених електростанцій, забезпечення стабільної передачі електроенергії країною та прискорення розвитку децентралізованої генерації.

    Офіційна сторінка Єврокомісії щодо енергетичної співпраці з Україною також підтверджує, що план охоплює відновлення мереж, теплоенергетику, енергоефективність та розподілене виробництво електроенергії.

    Окремо ЄС раніше виділив ще 100 млн євро термінової допомоги, зокрема на генератори та гуманітарні потреби.

    ЄС уже передав понад 11 тисяч генераторів

    Допомога не обмежується грошима.

    За даними Європейської комісії, від початку повномасштабної війни країни ЄС передали Україні понад 11 тисяч генераторів. Близько тисячі з них було доставлено лише у січні 2026 року.

    Європейський механізм цивільного захисту залишається одним із головних каналів постачання енергетичного обладнання.

    Єврокомісія повідомляла, що через цей механізм лише за один із останніх періодів 149 партій доставили майже 2400 тонн обладнання, яке допомогло відновити електропостачання приблизно для мільйона людей.

    Паралельно працює Фонд підтримки енергетики України. За інформацією Єврокомісії, з моменту створення через нього вдалося залучити вже понад 2 млрд євро.

    Як раніше писала Nenka.info, міжнародні партнери продовжують робити нові внески до Фонду. Зокрема, Естонія збільшила свою допомогу українському енергосектору, а кошти спрямовують на обладнання, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    Про масштаб регіональних закупівель свідчить і ситуація на Сумщині. Nenka.info повідомляла, що для області погодили майже €55 млн на енергетичне обладнання. Частина контрактів уже укладена, ще частина проходить тендерні процедури.

    Patriot мають стати ще одним елементом «зимового щита»

    Захистити відремонтовану енергетичну систему неможливо без ППО.

    Саме тому фон дер Ляєн окремо наголосила на необхідності пришвидшити постачання Україні ракет-перехоплювачів для Patriot.

    У вересні Єврокомісія підтвердила фінансування закупівель засобів протиповітряної та протиракетної оборони в межах масштабної європейської позики Україні.

    11 вересня Єврокомісія повідомила про схвалення ще 6,1 млрд євро на закупівлю оборонної продукції. Серед пріоритетів прямо названі системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби.

    Фон дер Ляєн тоді окремо заявила, що рішення дозволить Україні закуповувати необхідне обладнання Patriot для посилення захисту неба.

    Nenka.info раніше писала, що Україна планує масштабне поповнення арсеналу Patriot і замовляє до 1000 ракет-перехоплювачів. Через тривалі строки виробництва Київ одночасно просить союзників передати близько 300 ракет із наявних запасів уже зараз.

    За даними цього ж матеріалу, країни ЄС погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів приблизно на 3,2 млрд євро в рамках загального кредитного механізму ЄС.

    Що таке позика на €90 млрд

    Оборонне фінансування є частиною значно більшого пакета.

    Європейський Союз створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Єврокомісія розділила його на дві великі частини: 60 млрд євро передбачено для оборонних потреб України, а ще 30 млрд євро — для бюджетної підтримки, роботи державних установ та базових державних послуг.

    Перші кошти з цієї програми вже надходять Україні.

    25 червня ЄС перерахував 3,2 млрд євро першого траншу макрофінансової допомоги. Паралельно Єврокомісія розпочала фінансування окремого 6-мільярдного пакета для виробництва та закупівлі дронів.

    Nenka.info писала про це в матеріалі «€3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони».

    Чому в ЄС очікують складної зими

    У Брюсселі пов’язують необхідність масштабної зимової підтримки насамперед із продовженням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    7 вересня Єврокомісія публічно заявляла, що Росія знову б’є по енергетичних об’єктах України, намагаючись зробити зимовий період максимально важким для населення.

    Тому допомога формується одразу у двох напрямках.

    Перший — відновити й зробити стійкішою саму енергосистему: ремонтувати електростанції та мережі, збільшувати децентралізоване виробництво електроенергії, створювати резерви генераторів і обладнання.

    Другий — захищати ці об’єкти від повторних атак за допомогою Patriot, інших систем ППО, радарів та ракет-перехоплювачів.

    Саме поєднання цих двох напрямів пояснює, чому зимова підтримка вже не обмежується традиційною гуманітарною допомогою.

    Допомога буде не лише для енергетиків

    Ще один великий напрям — безпосередня підтримка цивільного населення.

    За даними ЄС, протягом минулої зими десятки тисяч українців отримували обігрівачі, матеріали для утеплення пошкоджених будинків та грошову допомогу для проведення термінових ремонтів.

    Європейські гуманітарні програми фінансують ремонт вікон, теплоізоляцію житла, обігрів, резервні джерела електроживлення та підтримку громад, де централізоване енергопостачання залишається нестабільним.

    Тож оголошена фон дер Ляєн підтримка складається не з одного нового «зимового пакета», а з комплексу вже запущених і нових програм: €920 млн на Winter Energy Plan, термінова гуманітарна допомога, обладнання через механізм цивільного захисту, понад €2 млрд залучених через Фонд підтримки енергетики та мільярдні оборонні закупівлі в рамках €90-мільярдної позики.

    Головним завданням на найближчі місяці стає швидкість поставок. Особливо це стосується ракет до Patriot: фінансування вже погоджується і виділяється, але Україна наполягає, що перехоплювачі потрібні до початку та під час сезону масованих атак, а не після його завершення.

    Саме тому фон дер Ляєн у вересні наголосила на необхідності терміново доставляти вже погоджене обладнання. Для України ця зима має стати перевіркою не лише стійкості енергосистеми, а й того, наскільки швидко європейські рішення перетворюються на реальні генератори, трансформатори, ракети та системи ППО.

  • У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    Школи Києва знову стали точками роздачі після липневих ударів 2025 року — як і в перші місяці повномасштабного вторгнення. Цього разу міська влада готує іншу схему. До зими 2026–2027 у столиці планують мережу компактних гуманітарних штабів: продукти, гігієна і речі від благодійних організацій на випадок, якщо логістику та інфраструктуру буде зруйновано. За відомостями, отриманими редакцією, у кожному з десяти районів може з’явитися по 8–10 таких точок. Їх задумано меншими за попередні хаби, щоб знизити ймовірність прямого влучання, і вони не розміщуватимуться у школах.

    Це не публічне оголошення КМДА. 7 вересня заступник голови міської адміністрації Олег Куявський відзвітував про запаси продовольства і питної води: місто зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч осіб і закуповує ще 20 тисяч аварійних наборів. Підготовка йде через Гуманітарний штаб, створений у лютому 2022 року. Окремо місто визначило опорні пункти незламності в кожному районі — на випадок тривалих перебоїв. Офіційно йдеться про пункти обігріву, зарядки і базової підтримки. Відомості про окрему, щільнішу мережу роздачі саме гуманітарних вантажів у компактному форматі поза школами публічно не підтверджувалися.

    У 2022 році схема була іншою. Штаб з’явився 27 лютого за рішенням Віталія Кличка. Районні бази швидко зайняли школи і ліцеї: Голосіївський, Дарницький, Деснянський та інші райони отримали адреси в навчальних будівлях. Через соціальні служби роздали майже 200 тисяч продуктових наборів. Школи тоді вже стояли порожніми — навчання зупинилося. Великі приміщення здавалися логічним рішенням.

    Відтоді будівлі освіти стали регулярною ціллю. За даними міських звітів, лише за 2025 рік пошкоджено 80 освітніх закладів столиці, частину шкіл били повторно. Після масованих атак літа 2025 гуманітарні штаби для постраждалих знову розгортали у школах №132, №54, ліцеях №173 і №317. Великий об’єкт із чергою і складом усередині навчального корпусу лишається помітною ціллю і створює ризик для тих, хто приходить по допомогу.

    Минула зима зробила цей розрахунок жорсткішим. Російські удари по ТЕЦ Києва в січні–лютому 2026 року залишали без тепла тисячі багатоповерхівок. Дарницька ТЕЦ після серії влучань вийшла з ладу. У зоні цієї станції без опалення лишилися понад 1100 багатоповерхівок — на місяці, у сильні січневі морози. Пункти незламності у школах і дитячих садках працювали цілодобово, але самі будівлі продовжували потрапляти під обстріли. Водночас президент увів у дію рішення РНБО з персональною відповідальністю мера за проходження зими. Підготовка столиці стала політичним питанням, а не лише комунальним.

    Компактні штаби — спроба розірвати цей зв’язок. Менша площа, розосередження по району, відмова від шкіл знижують і воєнний, і політичний ризик. Роздача прив’язана до благодійних постачань, які Гуманітарний штаб координує з 2022 року разом з «Епіцентром», фондами та міжнародними донорами. Якщо удари знову переріжуть склади й дороги всередині міста, локальні точки мають тримати запас ближче до мешканців, а не в кількох великих вузлах.

    Скільки саме точок відкриють, за якими адресами і коли — відкриті джерела не фіксують. Неясно і те, як нова мережа співвідноситься з уже оголошеними опорними пунктами незламності: це паралельна структура, розширення наявних точок чи перейменування частини з них. Міська адміністрація публічно говорить про запаси і пункти стійкості, але не про окрему програму компактних штабів поза школами.

  • Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Американська акторка та гуманітарна активістка Анджеліна Джолі, ймовірно, знову приїхала до України. Напередодні у соцмережах почали поширювати повідомлення про те, що голлівудську зірку помітили дорогою до Львова, а вже 30 серпня з’явилися світлини, які, за твердженнями місцевих медіа, були зроблені під час її нового перебування в Україні.

    Більше того, сьогодні очевидці повідомляють уже про появу Джолі в Тернополі. Таким чином, якщо інформація підтвердиться, акторка могла вирушити зі Львова далі Україною.

    Про нові фото Джолі 30 серпня повідомив львівський телеканал НТА. Видання зазначає, що напередодні знаменитість бачили у Львові, а сьогодні — в Тернополі. У мережі також оприлюднили фотографії акторки.

    При цьому найважливіша деталь поки залишається незмінною: ані сама Анджеліна Джолі, ані її представники офіційно не оголошували про нову поїздку до України. Так само наразі немає повідомлення від української влади чи міжнародної гуманітарної організації, яке б пояснювало мету її візиту.

    Тому поки коректніше говорити саме про ймовірний новий приїзд Джолі, а не про підтверджену офіційну поїздку.

    Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Спочатку Джолі помітили дорогою до Львова

    Перші повідомлення почали активно поширюватися у другій половині дня 29 серпня.

    За словами очевидців, акторку нібито побачили в автомобілі дорогою до Львова. Джолі, як стверджувалося, їхала у супроводі охорони. Фотографії та повідомлення швидко розійшлися місцевими Telegram-каналами.

    Однак уже тоді медіа звертали увагу на відсутність офіційного підтвердження.

    УНІАН, зокрема, писав, що інформація про можливий візит активно обговорювалася у соцмережах, але підтверджень того, що Джолі справді прямує до Львова або вже перебуває в місті, на той момент не було.

    30 серпня ситуація змінилася: з’явилися нові світлини, а місцеве львівське медіа повідомило, що акторку бачили вже в Україні.

    Але інтриги додало інше повідомлення.

    За даними очевидців, цього ж дня Анджеліну Джолі нібито помітили вже у Тернополі. Подробиць її перебування там поки практично немає.

    Невідомо також, чи Львів і Тернопіль є кінцевими пунктами поїздки або лише частиною маршруту акторки.

    Мета поїздки залишається таємницею

    Саме це зараз є головною загадкою нового можливого візиту Джолі.

    Акторка вже неодноразово демонструвала, що під час поїздок до України не обмежується символічними появами у великих містах. Її попередні візити були пов’язані з гуманітарними питаннями та допомогою людям, які постраждали внаслідок російського вторгнення.

    Тому не виключено, що й цього разу поїздка може мати гуманітарну мету.

    Проте жодних підтверджених даних про програму її перебування, зустрічі чи подальший маршрут наразі немає, тому приписувати Джолі конкретну місію передчасно. НТА також зазначає, що мета та деталі візиту не повідомляються.

    Цікаво, що приховані від публіки маршрути для акторки вже не новина.

    Уперше Джолі несподівано з’явилася у Львові ще у 2022 році

    Перший приїзд Анджеліни Джолі після початку повномасштабного російського вторгнення став справжньою сенсацією.

    30 квітня 2022 року голлівудську акторку несподівано побачили у Львові.

    Одним із найвідоміших кадрів того візиту стала поява Джолі у звичайному львівському кафе. Відео миттєво розлетілося соцмережами: акторку впізнали відвідувачі, вона посміхалася та віталася з людьми.

    Але розважальною появою її поїздка не обмежувалася.

    Джолі відвідала львівський залізничний вокзал, де спілкувалася з українцями, які евакуювалися із зони бойових дій. Зокрема, вона зустрічала евакуаційний потяг із Покровська.

    Також акторка зустрічалася з дітьми та людьми, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Тоді її поїздка мала гуманітарний характер.

    У 2025 році Джолі поїхала значно ближче до фронту

    Ще важливішим став наступний візит знаменитості.

    У листопаді 2025 року Анджеліна Джолі приїхала вже не лише на захід України, а вирушила до Херсона та Миколаєва.

    Поїздка відбувалася разом із міжнародною благодійною організацією Legacy of War Foundation. Джолі відвідала медичні заклади, зокрема дитячу лікарню та пологовий будинок, спілкувалася з медиками, родинами та дітьми.

    Фотографії тієї поїздки були зовсім не схожі на традиційні зіркові візити.

    Акторку фотографували у бронежилеті та під антидроновими сітками — у реальності міста, яке постійно перебуває під загрозою російських ударів.

    Саме тому нинішня поява Джолі на заході України викликає особливий інтерес: попередній досвід показує, що Львів або Тернопіль зовсім не обов’язково мають бути кінцевою точкою її маршруту.

    Проте наразі це лише припущення.

    Джолі вже бувала і в Тернополі

    Є ще одна цікава деталь.

    Тернопіль, де акторку, за повідомленнями очевидців, могли бачити сьогодні, також уже з’являвся у маршруті Джолі.

    Після поїздки на південь України у листопаді 2025 року знаменитість бачили у Тернополі — тоді вона зупинялася на місцевій АЗС за кавою.

    Тому нинішні повідомлення про її появу в цьому місті самі по собі не виглядають неймовірними.

    Водночас саме відсутність офіційних заяв може бути цілком свідомою. Під час війни маршрути відомих іноземних гостей, особливо якщо вони можуть прямувати у регіони підвищеного ризику, часто не розголошують заздалегідь із міркувань безпеки.

    Чому новий візит Джолі важливий для України

    Навіть без інформації про конкретну мету поїздки поява Анджеліни Джолі в Україні має значний інформаційний ефект.

    Йдеться про одну з найбільш упізнаваних акторок світу, яка протягом багатьох років займається гуманітарними проблемами, біженцями та наслідками воєн.

    Її попередні українські поїздки отримували висвітлення далеко за межами України.

    Особливо важливо, що Джолі приїжджала сюди не тільки у перші місяці після початку повномасштабної війни, коли увага світових медіа до України була максимальною.

    Вона повернулася у 2025 році, а тепер, судячи з повідомлень українських медіа та очевидців, могла зробити це знову у серпні 2026-го.

    Це робить нинішню історію значно цікавішою за звичайну появу знаменитості.

    Якщо новий візит підтвердиться, це буде вже щонайменше третя відома поїздка Анджеліни Джолі до України від початку повномасштабного вторгнення: Львів у 2022 році, Херсон і Миколаїв у 2025-му та нинішній можливий маршрут через Львів і Тернопіль.

    Поки ж головна інтрига залишається відкритою: для чого саме Анджеліна Джолі цього разу приїхала в Україну і куди вона вирушить далі.

  • Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Російські війська обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров’я у Дніпрі, де зберігалися медичні товари для українських медичних закладів. Унаслідок атаки склад зазнав значних руйнувань. Про загиблих або постраждалих наразі не повідомляється.

    Про це заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус.

    За його словами, удар по гуманітарному об’єкту стався минулої п’ятниці. На складі зберігалися медичні товари, призначені для забезпечення українських лікарень та медичних установ, які працюють поблизу зони бойових дій.

    Безпосередньо перед атакою співробітники ВООЗ намагалися врятувати частину гуманітарного вантажу. Раніше того ж дня на території складу перебували представник організації та водії, які допомагали з евакуацією медичних запасів.

    Команді вдалося вивезти 130 із приблизно 300 піддонів із гуманітарними товарами. Після цього працівники залишили територію, і вже згодом об’єкт був атакований російськими військами.

    Таким чином, значну частину медичних запасів вдалося врятувати, однак сам склад був зруйнований. Точний обсяг знищеної допомоги наразі не уточнюється.

    За інформацією ВООЗ, на об’єкті зберігалися гуманітарні медичні товари, які мали бути передані українським медичним установам. Переважно це були набори ВООЗ для надання екстреної медичної допомоги.

    Такі комплекти використовуються медиками для роботи в умовах надзвичайних ситуацій та під час масових надходжень поранених. В умовах повномасштабної війни подібна допомога має особливе значення для лікарень, які приймають постраждалих унаслідок російських атак.

    Гендиректор ВООЗ засудив удар по гуманітарному об’єкту та наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм, які передбачають захист медичних працівників, медичних установ та гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів.

    «Навіть у війнах є правила. Одне з них полягає в тому, що здоров’я має бути захищене», — заявив Тедрос Гебреїсус.

    Він також наголосив, що атаки на медичні об’єкти та інфраструктуру не повинні продовжуватися, оскільки їхнім наслідком стає обмеження доступу цивільного населення до життєво необхідної допомоги.

    У ВООЗ не повідомили про жертви внаслідок удару по складу. За попередньою інформацією, люди, які перебували на об’єкті для евакуації запасів, встигли залишити територію до атаки.

    Дніпро залишається одним із ключових гуманітарних та медичних центрів України. Через близькість до районів активних бойових дій місто відіграє важливу роль у прийомі поранених, забезпеченні лікарень та розподілі гуманітарної допомоги між регіонами.

    Удар по складу ВООЗ став черговим випадком пошкодження гуманітарної інфраструктури міжнародних організацій у Дніпрі. Російські атаки вже неодноразово зачіпали об’єкти, які використовувалися для зберігання та розподілу допомоги для українців.

    Зокрема, у липні російські безпілотники протягом однієї доби чотири рази атакували склад Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. Тоді повідомлялося, що це був уже сьомий випадок за три місяці, коли чітко марковані об’єкти ВПП в Україні зазнавали пошкоджень.

    Новий удар по складу ВООЗ демонструє ризики, з якими стикаються міжнародні гуманітарні організації під час роботи в Україні. Навіть об’єкти, призначені виключно для зберігання медичної допомоги, залишаються в зоні небезпеки через регулярні російські обстріли.

    Знищення такого складу може мати наслідки не лише для гуманітарної інфраструктури, а й для медичних закладів, які очікували на отримання необхідних препаратів, обладнання та наборів для екстреної допомоги.

    Попри атаку, частину вантажу вдалося врятувати. Із близько 300 піддонів співробітники ВООЗ та водії встигли евакуювати 130 до того, як склад був уражений.

  • Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов 6 серпня прибув з офіційним візитом до Києва, де провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Центральними темами зустрічі стали енергетична безпека України перед новим опалювальним сезоном, можливі поставки азербайджанського газу, нарощування двосторонньої торгівлі, інвестиції та подальша участь Баку у відновленні української інфраструктури.

    Візит відбувається на тлі системних ударів Росії по українській енергетиці та спроб Києва диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Сам Байрамов під час перебування у столиці зробив одну з найважливіших заяв: Азербайджан готовий у разі потреби постачати природний газ Україні. За його словами, зараз країна експортує газ до 16 держав, 12 із яких є європейськими.

    Це робить енергетичну частину переговорів потенційно значно важливішою, ніж звичайний дипломатичний візит.

    Азербайджан заявив про готовність постачати газ Україні

    Байрамов прямо підтвердив, що Баку готовий розглядати Україну як ще один напрямок експорту природного газу.

    «Азербайджан постачає газ до 16 країн світу, з яких 12 – європейські. Ми будемо раді за необхідності постачати газ і в Україну», — заявив міністр під час візиту.

    Поки що не йдеться про оголошення конкретного контракту, обсягів постачання чи дати початку поставок. Тому говорити, що Україна вже домовилася про певну кількість азербайджанського газу, було б передчасно.

    Однак сама готовність Баку має значення через ситуацію в українській енергетиці та необхідність накопичувати ресурс перед опалювальним сезоном.

    Азербайджан уже є одним із помітних постачальників газу до Європи, а його роль у європейській енергетичній безпеці значно зросла після скорочення залежності ЄС від російських енергоносіїв.

    Київ готується до складної зими

    Енергетика стала однією з центральних тем переговорів не випадково.

    Українська енергосистема протягом років повномасштабної війни регулярно зазнає російських атак. Москва б’є по генерації, підстанціях, трансформаторах, газовій інфраструктурі та інших об’єктах.

    Через це питання достатніх запасів природного газу, резервного обладнання та альтернативних каналів постачання залишається стратегічним.

    Ще у лютому 2026 року Володимир Зеленський під час зустрічі з Ільхамом Алієвим дякував Азербайджану за черговий пакет енергетичної допомоги, до якого входили генератори та трансформатори. Тоді президенти також домовилися опрацьовувати нові спільні енергетичні проєкти.

    Тож серпневі переговори Байрамова і Сибіги фактично продовжують уже започатковану на президентському рівні роботу.

    Товарообіг хочуть повернути до довоєнного рівня

    Окремим блоком переговорів стала економіка.

    Сибіга повідомив, що нинішній двосторонній товарообіг між Україною та Азербайджаном становить приблизно 600 млн доларів.

    Київ і Баку поставили перед собою мету повернути цей показник до довоєнного рівня.

    Для цього сторони домовилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання міжурядової українсько-азербайджанської комісії з питань економічного співробітництва.

    Йдеться не лише про торгівлю товарами.

    Україна зацікавлена у залученні азербайджанського бізнесу до нових інвестиційних проєктів, відбудови, енергетики та інших секторів.

    Особливий потенціал має співпраця у сфері енергоресурсів, інфраструктури та логістики.

    Відносини Києва і Баку активізувалися навесні

    Нинішній візит Байрамова не є окремою дипломатичною подією.

    25 квітня 2026 року Володимир Зеленський уперше як президент України відвідав Азербайджан. У Габалі він провів переговори з Ільхамом Алієвим тет-а-тет та у розширеному форматі.

    Тоді сторони підписали шість двосторонніх документів, а серед головних напрямків співпраці назвали безпеку, енергетику, гуманітарну допомогу та оборонну взаємодію.

    Зеленський назвав одним із пріоритетів співпрацю у сфері безпеки та спільного виробництва. Алієв, зі свого боку, говорив про потенціал військово-технічної співпраці між двома державами.

    Після цього контакти продовжилися.

    6 травня Зеленський і Алієв провели телефонну розмову, під час якої обговорювали практичну реалізацію квітневих домовленостей та подальші кроки у двосторонніх відносинах.

    Сибіга також підтримував регулярний контакт із Байрамовим.

    Київ і Баку взаємно підтримують територіальну цілісність

    Однією з політично важливих тем переговорів залишається принцип територіальної цілісності.

    Сибіга подякував Азербайджану за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

    Водночас він наголосив, що Україна так само підтримує територіальну цілісність Азербайджану.

    Цей принцип Київ і Баку неодноразово фіксували у двосторонніх контактах.

    Під час квітневого візиту Зеленського до Азербайджану український президент також окремо подякував Алієву за підтримку України та наголосив, що Київ завжди підтримував суверенітет і територіальну цілісність Азербайджану.

    Азербайджан допомагає відновлювати Ірпінь

    Співпраця двох країн давно не обмежується дипломатичними заявами.

    Азербайджан надає Україні гуманітарну та енергетичну допомогу, а одним із найбільш помітних напрямків стало відновлення Ірпеня, який сильно постраждав під час російської окупації та бойових дій навесні 2022 року.

    Ще у 2023 році Байрамов повідомляв, що загальний обсяг гуманітарної допомоги Україні від Азербайджану перевищив тисячу тонн та 20 млн доларів.

    Тоді ж Баку заявляв про подальшу участь у реконструкції об’єктів в Ірпені та постачанні електротехнічного обладнання щонайменше на 10 млн доларів.

    Азербайджан також приймав українських дітей на медичну та соціально-психологічну реабілітацію.

    Саме за цю допомогу Сибіга знову подякував Баку під час нинішнього візиту.

    Енергетична співпраця може стати головним проривом

    Якщо заява про готовність постачати Україні газ перейде у практичний контракт, це може стати одним із найвагоміших результатів нового етапу українсько-азербайджанських відносин.

    Азербайджан має власну видобувну базу та активно розвиває експорт до Європи.

    При цьому для України важлива не лише фізична наявність ресурсу, а й можливість отримати додаткове джерело газу, не пов’язане з Росією.

    Утім, практична схема таких поставок потребуватиме окремих домовленостей щодо маршрутів транспортування, транзитних потужностей, контрактних обсягів і ціни.

    Саме тому нинішню заяву Байрамова слід розглядати як політичну готовність, а не вже підписану угоду.

    У переговорах був і ширший регіональний контекст

    Сибіга та Байрамов обговорювали не лише двосторонню економіку.

    За даними українського МЗС, сторони говорили про безпекову ситуацію на Південному Кавказі, Близькому Сході та ширші міжнародні процеси. Український міністр також поінформував азербайджанського колегу про зусилля Києва щодо досягнення справедливого миру.

    Для України цей напрямок має додаткове значення, адже Азербайджан займає важливе геополітичне положення між Європою, Кавказом, Центральною Азією, Туреччиною та Каспійським регіоном.

    Транспортні й енергетичні коридори через Південний Кавказ можуть ставати дедалі важливішими на тлі перебудови європейської торгівлі та енергетики.

    Ще у квітні Сибіга та Байрамов окремо обговорювали транспортні маршрути та коридори, а також глобальні безпекові виклики.

    Візит Байрамова може стати переходом від заяв до конкретних проєктів

    Головна відмінність нинішньої зустрічі від багатьох дипломатичних контактів полягає у значній кількості практичних питань.

    Київ і Баку говорять про газ, проходження Україною зими, інвестиції, відновлення, товарообіг та засідання міжурядової комісії.

    Крім того, нинішні переговори відбуваються лише через кілька місяців після першого візиту Зеленського до Азербайджану, підписання шести двосторонніх документів та домовленостей президентів про поглиблення енергетичної й безпекової співпраці.

    У підсумку найбільш резонансним результатом візиту поки стала саме готовність Азербайджану постачати Україні природний газ.

    Якщо сторони зможуть перевести цю заяву у конкретні контракти, Баку може стати для України не лише важливим політичним та гуманітарним партнером, а й додатковим елементом енергетичної безпеки у період, коли Росія продовжує систематично атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

  • З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.

    З першою частиною нашого розслідування можна детально ознайомитись за посиланням: Бэкграунд популярного бренду – Від ОЗУ Арташі до виробника дронів “Генерал Черешня”

    В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим,  співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі  сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.

    Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова

    Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.

    Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.

    Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.

    ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail

    Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.

    Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР

    Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.

    ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки

    Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.

    Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.

    З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.

    Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.

    Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА –  Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.

    Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина  – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.

    Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим

    У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.

    Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.

    Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.

    Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.

    Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова 

    Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.

    Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.

    Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня –  Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.

    Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.

    ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді

    Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.

    Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.

    Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    На півночі тимчасово окупованого Криму розпочався екстрений збір гуманітарної допомоги для місцевих жителів. Найбільша потреба, за словами волонтерів та організаторів ініціатив, нині існує у питній воді. Причиною стали тривалі перебої з водопостачанням та електроенергією, які, за повідомленнями російських і місцевих джерел, посилилися після українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Агентство. Новини”.

    За інформацією видання, ініціативи зі збору гуманітарної допомоги почали активно з’являтися у соціальних мережах ще з початку тижня. До них долучилися волонтерські організації, благодійні фонди, місцеві підприємці та небайдужі мешканці. У більшості оголошень людей просять насамперед приносити бутильовану питну воду, оскільки саме вона стала найдефіцитнішим ресурсом у постраждалих районах.

    Однією з перших про початок збору повідомила організація “Ми разом – Севастополь”. Волонтери наголосили, що ситуація на півночі Криму залишається складною, а звичайна питна вода нині є найнеобхіднішою допомогою для місцевого населення.

    Згодом до ініціативи приєднався благодійний фонд “Ачикъ юреклер” (“Відкриті серця”). Представники організації заявили, що для багатьох родин звичайна склянка чистої води стала справжньою цінністю через тривалі перебої з комунальними послугами.

    Про масштаби проблеми свідчать і розповіді волонтерів, які вже доставляли гуманітарну допомогу до населених пунктів північного Криму. Тренер Федерації кіокушин Денис Трачук повідомив, що привіз до Джанкоя близько однієї тонни питної води — приблизно 200 п’ятилітрових пляшок. За його словами, увесь запас роздали менш ніж за двадцять хвилин.

    Він розповів, що зупинив автомобіль біля одного із супермаркетів, після чого запропонував воду кільком перехожим. Інформація швидко поширилася серед місцевих жителів, і невдовзі біля машини утворилася черга. Люди брали воду переважно для своїх сімей — по дві пляшки, хоча окремі просили більше через великі родини. Волонтер зазначив, що вже готує наступну поїздку, під час якої планує доставити півтори тонни питної води.

    Про критичну ситуацію також повідомляють самі мешканці окупованого півострова. У соціальних мережах поширюється відео, на якому жителька Красноперекопська розповідає, що місто вже другий тиждень залишається без стабільного електропостачання та води. За її словами, люди змушені шукати альтернативні джерела водозабезпечення та покладатися на допомогу волонтерів.

    Як зазначає “Агентство. Новини”, інформації про масштабну централізовану гуманітарну допомогу з боку окупаційної адміністрації наразі не оприлюднювали. Єдиним винятком стали повідомлення Російського Червоного Хреста про підтримку окремих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

    За даними видання, проблеми з водопостачанням на півночі Криму фіксуються ще з 8 липня, тоді як перебої з електропостачанням тривають понад тиждень. У низці населених пунктів ситуація залишається нестабільною, що ускладнює забезпечення населення базовими ресурсами.

    На цьому тлі українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах, які використовуються російськими окупаційними силами. Зокрема, у ніч на 14 липня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України спільно з підпіллям Руху опору, за попередніми даними, атакували Балаклавську теплоелектростанцію в окупованому Севастополі. Повідомлялося про пошкодження машинного залу та системи охолодження однієї з газових турбін, що могло вплинути на стабільність енергопостачання окремих районів півострова.

  • Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Кількість загиблих унаслідок двох потужних землетрусів, які сталися у Венесуелі наприкінці червня, продовжує стрімко зростати. За останніми офіційними даними, жертвами стихійного лиха стали вже майже три тисячі людей, ще понад 16,5 тисячі отримали поранення. Водночас тисячі людей залишаються зниклими безвісти, а міжнародні гуманітарні організації попереджають, що остаточна кількість жертв може перевищити 10 тисяч осіб. Через масштабні руйнування рятувальні операції тривають цілодобово, однак надії знайти під завалами живих людей із кожною годиною стає дедалі менше.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оновлений звіт уряду Венесуели.

    Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок землетрусів загинули 2954 людини, а ще 16 592 особи дістали поранення різного ступеня тяжкості. Порівняно з попередньою добою кількість підтверджених жертв зросла більш ніж на три сотні людей. Ще днем раніше влада повідомляла про 2645 загиблих, однак у міру розбору завалів рятувальники продовжують знаходити нові тіла.

    Також суттєво збільшилася кількість постраждалих. Лише за одну добу офіційна статистика поповнилася приблизно чотирма тисячами нових поранених. Це свідчить про те, що аварійно-рятувальні роботи тривають у десятках населених пунктів, які найбільше постраждали від руйнівних підземних поштовхів.

    Попри регулярне оновлення статистики, уряд Венесуели досі не оприлюднив офіційної інформації про кількість людей, які вважаються зниклими безвісти. Саме це питання викликає найбільше занепокоєння як серед родичів постраждалих, так і серед міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними, які зібрала венесуельська опозиція, безвісти можуть залишатися понад 32 тисячі осіб. Ці цифри поки що не підтверджені офіційно, однак вони демонструють можливі масштаби трагедії. Родичі зниклих людей продовжують звертатися до влади із закликами збільшити кількість рятувальників, важкої техніки та спеціалістів, які працюють на місцях руйнувань.

    У багатьох містах і селах люди самостійно розбирають завали, сподіваючись знайти своїх рідних. Через нестачу спеціального обладнання та складні умови роботи рятувальні операції в окремих районах просуваються повільніше, ніж очікувалося. Частина територій залишається практично ізольованою через пошкодження автомобільних доріг, мостів та інших об’єктів транспортної інфраструктури.

    Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні гуманітарні структури вже попередили, що остаточна кількість загиблих може бути значно більшою за нинішні офіційні показники. За їхніми оцінками, число жертв здатне перевищити 10 тисяч осіб. Такий прогноз пояснюють тим, що багато людей досі можуть перебувати під завалами, а також тим, що пошукові роботи ще далекі від завершення.

    Експерти наголошують, що після настільки потужних землетрусів кількість загиблих зазвичай продовжує збільшуватися протягом кількох тижнів. Частину тіл вдається знайти лише після завершення основної фази пошуково-рятувальної операції, коли починається розчищення найбільш зруйнованих кварталів.

    Руйнівна катастрофа сталася ввечері 24 червня, коли територію Венесуели майже одночасно сколихнули два сильні землетруси. Магнітуда першого підземного поштовху становила 7,2 бала, а другого — 7,5. Потужні коливання земної кори відчувалися у багатьох регіонах країни та призвели до масштабних руйнувань житлової, транспортної та соціальної інфраструктури.

    Унаслідок землетрусів тисячі житлових будинків були повністю або частково зруйновані. Значних пошкоджень зазнали лікарні, школи, адміністративні будівлі, підприємства, об’єкти енергетики та системи водопостачання. У багатьох районах виникли перебої з електроенергією, мобільним зв’язком та доступом до питної води.

    Через руйнування доріг, мостів і транспортних розв’язок рятувальникам довелося долати значні труднощі, щоб дістатися до найбільш постраждалих населених пунктів. Частина районів протягом кількох діб залишалася практично відрізаною від зовнішнього світу, що значно ускладнило доставку гуманітарної допомоги та проведення пошукових робіт.

    За оцінками Організації Об’єднаних Націй, наслідки стихійного лиха торкнулися майже двох мільйонів будівель по всій країні. Одні споруди отримали незначні пошкодження, однак десятки тисяч будинків були повністю зруйновані або стали непридатними для подальшого проживання. Сотні тисяч людей втратили свої домівки та були змушені тимчасово переселитися до спеціально облаштованих центрів або проживати у наметових містечках.

    Попередня оцінка економічних збитків уже становить близько 6,7 мільярда доларів. Фахівці припускають, що після завершення повного обстеження територій ця сума може суттєво зрости. Значних втрат зазнали транспортна система, енергетична інфраструктура, об’єкти охорони здоров’я, освіти та комунального господарства.

    Міжнародні гуманітарні організації продовжують надсилати до Венесуели медикаменти, продукти харчування, питну воду, генератори, мобільні шпиталі та інші предмети першої необхідності. Рятувальні місії з різних країн допомагають місцевим службам розбирати завали, шукати людей та надавати допомогу постраждалим.

    Фахівці наголошують, що навіть після завершення пошуково-рятувальної операції Венесуелі доведеться пройти тривалий етап відновлення. Відбудова зруйнованих міст, транспортної інфраструктури, житла та соціальних об’єктів може тривати роками, а масштаб цієї природної катастрофи вже зараз називають одним із найбільших за останні десятиліття в регіоні. З огляду на те, що кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати, гуманітарні організації не виключають, що найближчими днями офіційна статистика може знову суттєво змінитися.

  • Невидима інфраструктура війни, ціна самовідданості українських волонтерів

    Невидима інфраструктура війни, ціна самовідданості українських волонтерів

    У перші тижні повномасштабного вторгнення увага всього світу була прикута до героїзму українських військових. Всередині країни одночасно з мобілізацією армії відбувалася безпрецедентна мобілізація громадянського суспільства. Сотні тисяч людей без державного фінансування вибудували систему закупівель, логістики, евакуації, гуманітарної допомоги та технічного забезпечення. Саме ця система в багатьох випадках дозволила виграти критично важливий час, поки державні механізми адаптувалися до умов війни.

    Виконавчий директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут підкреслював, що завдання волонтерів ніколи не полягало в заміні держави. Вони лише підставляли плече в конкретний момент. Однак обсяг завдань виявився настільки великим, що добровольці фактично перетворилися в паралельну систему забезпечення армії. Сергій Притула неодноразово відзначав перевагу волонтерського руху в швидкості прийняття рішень. Державна машина об’єктивно не здатна реагувати так само швидко, тому саме добровольці часто закривали найнагальніші потреби фронту.

    Найбільші волонтерські фонди демонструють вражаючі результати: «Повернись живим» передав Силам оборони 157 тисяч FPV-дронів, 5,4 тисячі одиниць ствольної зброї, 2,4 тисячі пікапів та понад 100 розвідувальних комплексів за 12 років, зібравши понад 48 млрд грн з 2014 року. Фонд Сергія Притули залучив близько 12,1 млрд грн на початок 2026 року.

    Однак за цими цифрами ховається зростаюча криза: активна участь у волонтерстві впала з пікових 74% дорослих українців у 2022 році до приблизно 37% у 2023-му та близько 24–27% у 2024–2025 роках. Станом на 2026 рік у реєстрі Державної податкової служби зареєстровано близько 12 тисяч офіційних волонтерів, але реальна кількість щоденно активних людей значно більша, хоча загальний тренд на зниження залученості зберігається. Тисячі активістів визнаються, що перебувають на межі сил. Ця невидима тріщина загрожує не тільки поточній логістиці та гуманітарній допомозі, а й довгостроковій здатності суспільства до відновлення після війни.

    Початок великого волонтерського руху

    Волонтерський рух сягає корінням 2014 року, коли після Євромайдану та початку бойових дій на Донбасі українська армія раптово опинилася віч-на-віч із реальністю сучасної війни. Солдати їхали на фронт без достатнього сучасного спорядження, засобів зв’язку, тепловізорів, прицілів і навіть елементарних аптечок. Саме в цей момент тисячі звичайних громадян: учителі, IT-спеціалісти, підприємці, студенти та пенсіонери взяли ініціативу у свої руки.

    Так народилися перші великі ініціативи: «Повернись живим», Army SOS, «Народний тил», «Крила Фенікса» та сотні локальних груп по всій країні. Люди збирали гроші через соціальні мережі, везли на передову їжу, медикаменти, обмундирування, ремонтували та модернізували техніку, навчали військових тактичної медицини, роботи з дронами та основ виживання. Вони організовували евакуацію поранених, допомагали внутрішньо переміщеним особам, створювали волонтерські хаби та займалися психологічною підтримкою.

    Масово плели маскувальні сітки на кухнях, балконах і в спеціальних волонтерських майстернях. Цей рух став одним із наймасовіших і символічних. Цілі родини, школярі, пенсіонери, офісні працівники після роботи сідали за плетіння. Сітки робили з звичайних пластикових пляшок, тканин і мотузок. Тисячі квадратних метрів таких сіток щотижня відправлялися на фронт, допомагаючи ховати позиції, техніку та бійців від ворожих дронів і розвідки. Це був справжній народний внесок, доступний кожному.

    До травня 2015 року в системній волонтерській діяльності вже брали участь близько 14,5 тисячі людей і понад 2,5 тисячі організацій. Це була справжня народна самооборона тилу.

    Довіра до волонтерів у ті роки сягала 60–71%, значно випереджаючи більшість державних інститутів. При Міністерстві оборони навіть з’явилася Рада волонтерів, щоб координувати зусилля. Ці люди не просто допомагали, вони буквально рятували ситуацію в перші роки війни на Донбасі.

    Об’єднання зусиль українських та європейських волонтерів

    З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року волонтерський рух, корені якого сягали 2014 року, пережив справжній вибуховий ріст. Те, що раніше було потужною, але все ж обмеженою за масштабом системою підтримки армії та постраждалих, перетворилося на масове народне явище, яке охопило практично все суспільство. За даними опитувань, у 2022 році в тій чи іншій формі волонтерською діяльністю займалися до 74% дорослих українців. Люди кидали звичну роботу, знімали останні заощадження, перетворювали квартири та гаражі на склади й майстерні. За перші тижні та місяці війни добровольці організували евакуацію сотень тисяч цивільних із прифронтових та окупованих територій, створили мережі доставки гуманітарної допомоги в обложені міста, розгорнули пункти прийому та розподілу біженців усередині країни, а також налагодили безперебійні канали поставок на фронт.

    Ця хвиля самовідданості не обмежилася межами України. Уже в перші дні після 24 лютого президент Володимир Зеленський звернувся до громадян інших країн із закликом приєднатися до захисту України. У відповідь на це за кілька тижнів до Міжнародного легіону оборони України подали заявки понад 16-20 тисяч іноземців із 52 країн. Більшість з яких це колишні військові, ветерани конфліктів в Іраку та Афганістані, лікарі, інженери. Частина з них влилася в бойові підрозділи, інші допомагали в тилу — як медики, інструктори, водії евакуаційних колон або волонтери гуманітарних місій.

    Європейський Союз відреагував на цей сплеск громадянської самоорганізації швидко й масштабно. Уже в червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС — політичний жест солідарності, який багато аналітиків пов’язували в тому числі з бажанням підтримати моральний стан українського суспільства та його волонтерського тилу. Паралельно Брюссель та окремі країни-члени запустили безпрецедентні за обсягом програми допомоги: мільярди євро на гуманітарні потреби, підтримку громадянського суспільства та відновлення. Значна частина цих коштів ішла через українські та міжнародні НГО, багато з яких спиралися саме на волонтерські мережі. У європейських країнах тисячі звичайних громадян самі ставали волонтерами: збирали та відправляли вантажі, приймали українських біженців у себе вдома (лише Польща прийняла понад 1,5 млн осіб у перші місяці), працювали на кордонах у пунктах прийому та сортування допомоги. Це створило своєрідну транскордонну «невидиму інфраструктуру», без якої українська система волонтерства зазнавала б значно більших труднощів.

    Серед тих, хто приїхав в Україну і залишився, були люди з дуже різними біографіями. Новозеландська лікарка з позивним Kiwi, залишивши комфортне життя у своїй країні, служила бойовим медиком і бійцем у 2-му Міжнародному легіоні. Вона пояснювала свій вибір так:

    «Майже всі у світі бачать незаконну агресію Росії. Я уявила, якби мою власну країну завтра захопили. Я просто приїхала допомагати, чим могла».

    Пізніше вона додала:

    «Заради свободи всього світу це має закінчитися перемогою України. Ми не можемо дозволити агресору брати те, що він хоче, поки інші країни просто дивляться. Я думаю, світу пощастило, що Україна веде цю битву за всіх».

    Норвезька рибалка та депутатка парламенту Сандра Андерсен Ейра приєдналася до українських морських піхотинців як бойовий медик. Для неї це було питанням історичної справедливості:

    «Для нас це було моральним обов’язком допомогти, тому що в останній раз, коли на нашому континенті була велика війна — у моїй країні Норвегію окупувала Німеччина з 1940 по 1945 рік, — багато країн прийшли нам на допомогу. Сьогодні ми робимо те саме для України».

    Британо-український волонтер Ігор Гаврилко, який жив у Лондоні, залишив роботу і приїхав в Україну вже в перші дні війни. Він допомагав з евакуацією родини, навчався тактичної медицини та працював перекладачем. На питання, чи готовий він воювати і загинути за рідну країну, відповів коротко й жорстко:

    «Так. Мій дід провів 10 років у радянському таборі в Казахстані».

    І додав:

    «Мій план — це відсутність плану».

    Ці історії — лише видима частина набагато ширшого явища. Тисячі іноземців (за різними оцінками, від кількох тисяч до понад 10 тисяч реально прибулих) внесли вклад не тільки на передовій, а й у тиловій інфраструктурі: допомагали з логістикою, медичною евакуацією, навчанням українських військових, збором і доставкою допомоги. Станом на 2026 рік відомо, що близько 750 іноземних добровольців загинули в Україні, віддавши життя за цінності, які вони вважали спільними з українцями.

    Таким чином, 2022 рік став моментом, коли українське волонтерство з внутрішнього явища перетворилося на частину глобальної мережі солідарності. Європейський Союз і громадяни європейських країн відповіли не тільки грошима та політичними рішеннями, а й власною людською участю — від прийому біженців до особистої присутності на українській землі. Ця взаємна підтримка дозволила виграти критично важливий час і створити ту саму «невидиму інфраструктуру», без якої опір у перші місяці війни був би значно складнішим. Однак уже тоді почали проявлятися перші ознаки втоми, які пізніше переросли в системну кризу участі, про яку говорилося вище.

    Зворотний бік волонтерства та ціна постійної допомоги

    За зовнішньою картиною героїзму та величезних зборів ховається важка ціна, яку платять самі волонтери. Постійне перебування в режимі надзвичайної ситуації неминуче призводить до емоційного, психологічного та фізичного виснаження.

    Насамперед, це емоційне перевантаження: волонтери щодня стикаються з чужим болем, смертю близьких, пораненнями та руїнами, що викликає вторинну травматизацію.

    Крім того, величезна відповідальність: помилка може коштувати життя, а працювати доводиться в умовах дефіциту часу та ресурсів.

    Ще одна важлива причина — хронічне перевантаження без ротації та відпочинку: поєднання кількох ролей, відсутність вихідних, фінансові витрати зі своєї кишені та зростаюче байдуже ставлення суспільства («люди звикли до війни, відгук падає»).

    Психологи, які працюють з волонтерами, підкреслюють специфіку воєнного часу. Психологиня Ольга Шабловська зазначає:

    «Для країни важливо те, щоб кожен із нас був у нормальному психологічному стані, а не в тотальному виснаженні».

    Психологиня Леся Ковальчук пояснює механізм:

    «Основною психологічною проблемою волонтерів є емоційне вигорання через контакт із чужим болем. […] І тоді з того, хто надає допомогу, людина перетворюється на того, хто в ній потребує».

    Докази об’єктивні: участь у волонтерстві впала з 74% у 2022 році до 24-27% у 2024-2025-му. Тисячі активістів визнаються, що перебувають на межі. Дослідження показують в українських волонтерів значно вищі рівні тривоги, депресії та стресу порівняно з колегами із сусідніх країн. Це не особисті історії, а системна криза «невидимої інфраструктури», яка загрожує довгостроковій стійкості тилу. Без уваги до психологічного здоров’я волонтерів суспільство ризикує втратити найбільш досвідчених і відданих людей.

    Майбутнє волонтерського руху і його роль у відбудові країни

    Довгострокові наслідки зачіпають не тільки війну. Волонтерство сформувало потужний громадянський капітал: навички самоорганізації, довіру всередині спільнот та досвід прозорого управління. Його втрата послабить суспільство після війни, знизить здатність до реконструкції та створить ризики апатії чи поляризації. Дослідники зазначають, що повномасштабна війна перетворила волонтерство на один із ключових суспільних інститутів України. Мільйони людей отримали досвід самоорганізації, колективних рішень і управління проєктами. Цей соціальний капітал основа майбутнього відновлення. Однак ресурс не безкінечний. Втратити такий людський капітал значно легше, ніж створити заново.

    У 2026 році Мінсоцполітики представило Програму розвитку волонтерства до 2030 року. Вона включає діалог держави і волонтерів, створення Ради, захист сімей, інфраструктуру та визнання внеску. Це важливий крок, але більшість у спільноті вважає, що одних декларацій недостатньо. Потрібні реальні інструменти: спрощення звітності, страхування, компенсація витрат, податкові стимули, фінансування адміністративної діяльності, психологічна допомога та програми ротації.

    Не менш важлива зміна суспільного ставлення. Суспільство звикло до результатів мільярдам зборів, тисячам дронів і врятованих життів. Але за кожною цифрою стоять люди, які працюють без вихідних, стикаються з горем, жертвують здоров’ям і часом із родинами. Підтримка — це не тільки донати, а й готовність узяти частину навантаження, стати постійним помічником або дати можливість відновитися. Стійкість залежить від рівномірного розподілу навантаження.

    За роки війни українські волонтери стали символом національного опору. Вони довели, що громадянське суспільство здатне діяти швидше бюрократії, оперативно реагувати на кризи та об’єднувати мільйони. Завдяки їм армія отримувала техніку, зв’язок і допомогу, а сотні тисяч мирних шанс на порятунок. Але сьогодні, коли війна затягнулася, виникає нове питання: чи вистачить сил у тих, хто вже четвертий рік щодня підтримує країну?

    Волонтери ніколи не просили ставати паралельною системою. Вони просто зробили те, що вважали необхідним, коли країна опинилася перед загрозою. Сьогодні ця система сама потребує захисту. Якщо держава і суспільство не почнуть системно підтримувати тих, хто всі ці роки підтримував країну, Україна ризикує втратити один із найцінніших ресурсів, людей, які вміють об’єднувати, швидко приймати рішення і брати відповідальність.

    Внесок волонтерів вимірюється не тільки мільярдами гривень і одиницями техніки, а збереженими життями, довірою між людьми та здатністю суспільства об’єднуватися. Збереження волонтерського руху це питання національної безпеки, стійкості держави і того, якою буде Україна після війни.

     

  • Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Перші лауреати нової відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже отримали свої нагороди. Серед десяти перших відзначених — Голова Верховної Ради України, міжнародні гуманітарні організації, представники українського бізнесу, а також бізнесмен Рінат Ахметов, діяльність якого у сфері благодійності та підтримки постраждалих від війни була окремо відзначена Омбудсманом.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Фонду Ріната Ахметова”.

    Церемонію вручення провів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За інформацією фонду, нова відзнака покликана відзначати людей, організації та інституції, які роблять вагомий внесок у захист прав людини, підтримку постраждалих від війни, розвиток гуманітарних ініціатив та допомогу українському суспільству в умовах повномасштабної російської агресії.

    До числа перших лауреатів увійшли Голова Верховної Ради України, Норвезька рада у справах біженців, Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), а також чотири представники українського бізнесу. Одним із них став Рінат Ахметов.

    Під час вручення нагороди голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та громадської організації “Серце Азовсталі” Наталія Ємченко наголосила, що така відзнака є важливим свідченням високої оцінки багаторічної роботи команди фонду та всіх партнерів, які щодня працюють над захистом людей, що постраждали від війни.

    “Для нас велика честь отримати цю відзнаку. Екосистема Ріната Ахметова вже чотири роки є надійним партнером Офісу Омбудсмана України, оскільки людина і її права на цінність — у центрі нашої бізнес-філософії”, — зазначила Наталія Ємченко.

    Вона підкреслила, що співпраця між благодійними організаціями Ахметова та Офісом Омбудсмана дозволяє не лише оперативно реагувати на гуманітарні виклики, а й створювати довгострокові системні рішення для підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

    За її словами, така взаємодія допомагає громадянам відновлювати порушені права, отримувати необхідну допомогу, повертатися до повноцінного життя та будувати своє майбутнє навіть у надзвичайно складних умовах.

    У Фонді Ріната Ахметова нагадали, що співпраця з Офісом Омбудсмана триває вже кілька років і охоплює широкий спектр гуманітарних та соціальних проєктів.

    Одним із ключових напрямків є підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин. Окрему увагу приділяють захисту прав українських військовополонених, ветеранів та цивільних, які постраждали від російської агресії.

    Також реалізуються культурно-гуманітарні ініціативи, серед яких Музей “Голоси Мирних”, який документує свідчення українців про пережиту війну. Ще одним проєктом став “Щоденник Катерини Савенко”, покликаний зберегти пам’ять про події війни через особисті історії.

    Крім цього, спільні програми спрямовані на підтримку молоді, яка повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації до Росії. Такі ініціативи передбачають психологічну допомогу, соціальну адаптацію, освітню підтримку та сприяння інтеграції у мирне життя.

    У фонді наголошують, що захист прав людини сьогодні залишається одним із головних викликів для України, адже війна спричинила мільйони випадків порушення прав громадян, масове внутрішнє переміщення населення, депортацію дітей, незаконне утримання військовополонених та численні воєнні злочини.

    Саме тому співпраця державних інституцій, міжнародних організацій, громадського сектору та соціально відповідального бізнесу є одним із ключових елементів підтримки постраждалих українців.

    У Фонді також нагадали, що у 2025 році він відзначив 20-річчя своєї діяльності. За цей час було реалізовано сотні благодійних та гуманітарних проєктів у сферах медицини, психологічної допомоги, підтримки дітей, цивільного населення та військових.

    Раніше також повідомлялося, що компанія SCM, засновником якої є Рінат Ахметов, за чотири роки повномасштабної війни спрямувала 13,5 млрд гривень на підтримку України, допомогу військовим, гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та реалізацію соціальних ініціатив. Нова відзнака Омбудсмана стала ще одним підтвердженням визнання внеску благодійних та гуманітарних проєктів у підтримку українців в умовах війни.