Daypolitico

Позначка: гуманітарна допомога

  • Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.

    За словами глави держави, всі звільнені сьогодні військові потрапили в полон ще на початкових етапах повномасштабного вторгнення Росії та утримувалися там понад два роки. Серед них військовослужбовці різних складових Сил оборони України, зокрема Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Президент підкреслив, що всі ці люди брали участь у найзапекліших боях, захищаючи Україну на різних напрямках фронту, включно з Маріуполем та територією металургійного комбінату “Азовсталь”, який став одним із символів оборони міста у 2022 році.

    Окремо зазначається, що серед звільнених значну частину становлять саме оборонці Маріуполя, які провели в російському полоні тривалий час після важких боїв за місто. Загалом таких військових серед повернутих сьогодні — 115 осіб, що робить цей обмін одним із наймасштабніших саме для захисників цього напрямку. Крім того, серед звільнених є як солдати і сержанти, так і офіцери, яких у межах цього обміну вдалося повернути 58.

    У Координаційному штабі повідомили, що цей обмін став уже 76-м від початку повномасштабної війни та мав комбінований характер, тобто включав повернення військових із різних родів військ і підрозділів. Додому повернулися представники Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Повітряних сил, Військово-морських сил, Сил підтримки, Медичних сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

    Усі звільнені сьогодні військові пройдуть комплексне медичне обстеження після повернення в Україну, отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також передбачені державою грошові виплати та соціальну підтримку. Окрему увагу буде приділено їхній психологічній реабілітації, адже більшість із них провели в умовах ізоляції понад два роки, що потребує тривалого відновлення як фізичного, так і ментального стану.

    У Координаційному штабі також наголосили, що загалом за час його роботи з російського полону вдалося повернути вже 9606 українських громадян, серед яких як військові, так і цивільні. Цей показник включає всі етапи обмінів, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення, і залишається одним із ключових напрямків гуманітарної діяльності держави.

    Українська влада підкреслює, що робота з повернення полонених триває безперервно, а кожен обмін є результатом складних переговорів за участі різних державних інституцій та міжнародних партнерів. У пріоритеті залишається повернення всіх українців, які досі перебувають у російській неволі, незалежно від їхнього статусу або місця утримання.

  • 3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    Українці, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, зможуть отримати невідкладні репарації у розмірі 3000 євро в межах нового державного механізму підтримки, затвердженого урядом. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що йдеться про один із перших системних кроків держави та міжнародних партнерів у напрямку фінансового відшкодування шкоди постраждалим від воєнних злочинів такого типу.

    За словами глави уряду, програма передбачає одноразову грошову виплату для осіб, які офіційно постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також для дітей, народжених унаслідок таких злочинів. Механізм розроблено як частину ширшої міжнародної ініціативи з підтримки постраждалих від агресії Росії проти України, і його фінансування здійснюватиметься не з державного бюджету, а за рахунок міжнародних партнерів і донорів, які долучилися до відповідних програм відновлення та компенсацій.

    В уряді підкреслюють, що отримання цієї допомоги не впливатиме на інші соціальні виплати, субсидії чи державну підтримку, щоб постраждалі могли отримати кошти без ризику втрати вже чинних гарантій. Окремо зазначається, що система виплат буде побудована таким чином, щоб мінімізувати бюрократичні бар’єри та забезпечити максимально швидкий доступ до допомоги для тих, хто звернеться.

    Для розгляду заяв планується створення спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Саме цей орган розглядатиме звернення, перевірятиме їх та ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат. Уряд наголошує, що процес буде максимально конфіденційним, із дотриманням принципів безпеки, поваги до гідності постраждалих та недопущення повторної психологічної травматизації. Передбачено, що доступ до інформації буде суворо обмежений, а процедура подачі заяви — максимально спрощена.

    Юлія Свириденко підкреслила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною, є одним із найтяжчих воєнних злочинів і використовується як інструмент терору проти цивільного населення. За її словами, держава спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб не лише забезпечити фінансову компенсацію, а й створити дієві механізми документування злочинів та притягнення винних до відповідальності у міжнародних і національних судах.

    Офіційні дані Офісу генерального прокурора свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано сотні випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, серед яких постраждали як жінки, так і чоловіки. Водночас експерти та правозахисні організації наголошують, що реальна кількість випадків може бути значно більшою через недовіру до системи, страх осуду та складність фіксації таких злочинів в умовах бойових дій і окупації.

    Паралельно Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу для соціальних програм. Зокрема, нещодавно країна отримала черговий транш від Світового банку в межах проєкту підтримки соціальних видатків, який спрямовується на базові потреби громадян, включно з виплатою пенсій та іншими критично важливими соціальними зобов’язаннями держави. Уряд також продовжує впроваджувати цифрові інструменти для фіксації наслідків війни, зокрема спрощені механізми подання даних про пошкоджене майно та отримання компенсацій через електронні сервіси.

    Новий механізм репарацій, за задумом уряду, має стати частиною ширшої міжнародної архітектури відновлення справедливості для постраждалих від війни та одним із кроків до формування довгострокової системи компенсацій за завдані Росією злочини.

  • Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця офіційно відмовилася від отримання 15 списаних автобусів, які планувало передати польське місто-побратим Кельце, після політичного скандалу в Польщі, що розгорівся навколо заяв окремих депутатів щодо символічного контексту використання транспорту в Україні. Рішення українського міста стало завершенням кількаденного інформаційного та політичного загострення, яке вийшло за межі суто технічного питання міжнародної муніципальної допомоги та переросло у дискусію про історичну пам’ять і польсько-українські відносини.

    Як повідомила мер польського міста Кельце Агата Войда, Вінниця відкликала свій запит на отримання автобусів, які мали бути передані як безоплатна допомога в межах багаторічного партнерства між містами. Йдеться про транспорт, який Кельце виводить з експлуатації через значний вік, пробіг і технічний стан. Загалом місто списує близько 40 автобусів, частину з яких планувалося утилізувати або продати на запчастини, а 15 одиниць — передати Вінниці.

    За словами Войти, рішення Вінниці не було продиктоване відсутністю потреби в транспорті. Вона наголосила, що українське місто й надалі перебуває в умовах війни, а його транспортна система залишається вразливою до перебоїв в енергопостачанні, оскільки значною мірою базується на електротранспорті — трамваях і тролейбусах. У разі відключень електроенергії саме автобуси могли б забезпечити мінімальну мобільність населення та уникнення транспортного колапсу.

    Втім, як підкреслила польська сторона, ситуація навколо передачі автобусів набула політичного характеру після заяв окремих депутатів міської ради Кельце. Вони публічно виступили проти ініціативи, аргументуючи свою позицію символічним аспектом: один із депутатів заявив, що не хотів би, аби автобуси, передані з Кельце, курсували вулицями, названими на честь Степана Бандери у Вінниці.

    Ця заява стала одним із каталізаторів подальшої публічної дискусії в Польщі. Частина місцевих політиків поставила під сумнів доцільність гуманітарної передачі транспорту в умовах, які вони назвали «політично напруженими», а також висловила думку, що такі кроки можуть ускладнювати й без того чутливі польсько-українські відносини.

    Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що ситуація навколо автобусів виглядає «непрозорою» та політично невчасною. Він наголосив, що передача транспортних засобів у нинішніх умовах може викликати додаткові суперечки, замість того щоб залишатися суто технічною або гуманітарною ініціативою. Інший представник ради, Марчин Стемпнєвський, зазначив, що у разі неможливості експлуатації автобусів у Кельце їх доцільніше було б продати, а отримані кошти спрямувати на місцеві потреби.

    Після цих заяв у польському інформаційному просторі, за словами Агати Войти, почала формуватися хвиля критики, емоційних публікацій та звинувачень, частина з яких містила недостовірні або перебільшені твердження щодо стану автобусів і процесу їх передачі. Вона заявила, що деякі політики та публічні коментатори свідомо або несвідомо поширювали інформацію, яка не відповідала дійсності, зокрема припущення про те, що транспорт нібито вже був розібраний або утилізований, хоча на момент дискусії автобуси фактично перебували на території перевізника і проходили стандартні процедури списання.

    Мер Кельце також заявила, що рішення міської влади Вінниці відмовитися від автобусів стало вимушеним кроком, спрямованим на уникнення подальшої політизації гуманітарного питання. За її словами, українська сторона не хотіла, щоб допомога місту, яке живе в умовах війни, перетворювалася на інструмент внутрішньополітичних суперечок у Польщі або ставала причиною додаткової напруги між суспільствами.

    Водночас вона підкреслила, що мер Вінниці Сергій Моргунов у своїй позиції висловив вдячність за багаторічну співпрацю між містами та за попередню підтримку, яку Кельце надавало Україні. Партнерство між містами триває близько 70 років і охоплює різні сфери муніципальної взаємодії, включно з культурними та інфраструктурними проєктами.

    Окремо Войда наголосила, що ситуація навколо автобусів стала, на її думку, «випробуванням солідарності та політичної зрілості», оскільки замість технічного рішення питання перетворилося на майданчик для публічних суперечок і взаємних звинувачень. Вона також розкритикувала частину публічних заяв польських політиків, які, за її словами, сприяли поширенню недовіри та емоційного напруження в суспільстві.

    У Кельце також наголошують, що попри цей інцидент, загальна співпраця з Вінницею не припиняється, а інші спільні проєкти залишаються чинними. Місто підкреслює, що рішення щодо автобусів не має стати точкою розриву партнерських відносин, які формувалися десятиліттями.

    Таким чином, ситуація з передачею списаних автобусів перетворилася з технічної гуманітарної ініціативи на політично чутливу історію, в якій переплелися питання історичної пам’яті, внутрішньополітичні дискусії в Польщі та контекст війни в Україні. Внаслідок цього Вінниця ухвалила рішення відмовитися від допомоги, щоб уникнути подальшої ескалації та політизації гуманітарного жесту, який спочатку мав виключно практичний характер.

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.

  • Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Уряд Чехії схвалив пакет змін до законодавства щодо українських біженців, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Нові правила передбачають посилення контролю за перебуванням, отриманням гуманітарної допомоги та використанням окремих соціальних механізмів. Про це повідомляє видання Novinky.

    Як заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар, зміни не спрямовані проти працюючих українців, які дотримуються законів країни, і не змінюють базових гарантій для тих, хто інтегрувався в ринок праці. За його словами, головна мета реформи — запобігти зловживанням системою підтримки та перекрити можливості для нелегальних схем отримання допомоги.

    Однією з ключових новацій стане жорсткіший контроль за виїздами за межі країни. Згідно з поправками, українці можуть втратити статус тимчасового захисту, якщо перебуватимуть за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Влада пояснює, що це правило має забезпечити реальне проживання отримувачів статусу в Чехії, а не його формальне використання.

    Також змінюються правила надання гуманітарної допомоги. Відтепер отримувачі виплат повинні перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяці, за який нараховується допомога. Уряд стверджує, що це дозволить уникнути ситуацій, коли фінансова підтримка надається особам, які фактично не проживають у країні або регулярно перебувають за кордоном.

    Водночас у законопроєкті передбачені винятки для короткострокових поїздок. Українці з тимчасовим захистом зможуть виїжджати за кордон для відвідування родичів, вирішення особистих або робочих питань без автоматичної втрати права на допомогу, якщо не порушують встановлених часових обмежень.

    Чеська влада також посилається на дані про навантаження на соціальну систему. За інформацією уряду, станом на березень у Чехії перебуває близько 385 040 українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу. Міністр внутрішніх справ заявив, що лише з початку року було виявлено кілька сотень випадків зловживань, а поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень, пов’язаних із шахрайством у цій сфері. Загальні збитки оцінюються більш ніж у 18 мільйонів крон.

    Окремо поправки передбачають нові вимоги для частини власників автомобілів з українською реєстрацією. Їх можуть зобов’язати зареєструвати транспортні засоби у чеському державному реєстрі, що, за задумом уряду, має посилити контроль за переміщенням і використанням авто на території країни. Ця норма ще потребує погодження на рівні Європейського Союзу.

    Якщо поправки пройдуть парламент Чехії і будуть підписані президентом, вони набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Частина положень, зокрема щодо транспорту, залежатиме від рішень ЄС і може бути впроваджена пізніше.

    Паралельно в Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист для українців ще на один рік. Документ, ухвалений у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, дав змогу мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальний захист у країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі його дія продовжена до 4 березня 2027 року, однак подальша модель підтримки біженців залишається предметом обговорень у Брюсселі.

  • ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    У Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі тимчасового захисту для громадян України, які перебувають на території країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії. На цей момент жодного остаточного рішення щодо продовження або зміни цього механізму не ухвалено.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, наголосивши, що дискусії між інституціями ЄС та державами-членами тривають і перебувають у робочій фазі.

    За його словами, Єврокомісія вже розпочала консультації з країнами ЄС ще в березні під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорення — можливість продовження дії тимчасового захисту ще на один рік або ж розробка альтернативної моделі правового статусу для українців після завершення чинного режиму.

    “Що я можу сказати, то це те, що обговорення тривають”, — зазначив Ламмерт, підкресливши, що йдеться про складний процес, який потребує узгодження позицій усіх країн Євросоюзу.

    Він також наголосив, що питання тимчасового захисту безпосередньо стосується як підтримки України, так і мільйонів українських громадян, які нині проживають у державах ЄС. За його словами, це одне з ключових соціально-політичних питань порядку денного Єврокомісії, оскільки воно впливає на ринки праці, соціальні системи та міграційну політику країн-членів.

    “Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення”, — додав речник Єврокомісії.

    Як відомо, Директива про тимчасовий захист була ухвалена ЄС у березні 2022 року як екстрений інструмент реагування на масовий наплив біженців після початку війни. Вона надала українцям право на легальне перебування, доступ до працевлаштування, освіти, медичних і соціальних послуг у країнах ЄС без необхідності проходити стандартну процедуру отримання притулку.

    Спочатку цей механізм розглядався як короткострокове рішення, однак через продовження бойових дій його дію вже кілька разів подовжували. Наразі тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року.

    Водночас у Єврокомісії обговорюють різні сценарії після завершення цього терміну. Серед можливих варіантів — чергове продовження дії директиви, поступове згортання механізму або створення нового правового статусу для українців, який міг би забезпечити більш довгострокову інтеграцію в країнах ЄС.

    Окремо розглядається питання адаптації систем соціального захисту та ринку праці в державах-членах, оскільки мільйони українців уже інтегровані в економічні процеси країн Європи, працюють, навчаються та користуються соціальними послугами.

    Міжнародні аналітичні оцінки також свідчать, що значна частина українців може залишатися в ЄС у середньостроковій перспективі навіть у разі зміни безпекової ситуації в Україні. Це робить питання правового статусу українських громадян у Європі одним із ключових викликів для міграційної політики ЄС у найближчі роки.

  • Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    У Європі з’являються перші сигнали перегляду форматів підтримки українських біженців, які проживають за кордоном від початку повномасштабної війни. Литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid ухвалив рішення припинити фінансування оренди житла та комунальних послуг для українців — родин співробітників «Укренерго», які перебували у країні за програмою підтримки. Це рішення вже викликало дискусії як у Литві, так і в Україні, адже воно може стати маркером ширших змін у підходах європейських партнерів до допомоги. Про це повідомляє LRT.

    Йдеться про програму, яка діяла з 2022 року — фактично з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії. Тоді багато європейських держав, компаній і організацій не лише приймали українців, а й запускали окремі ініціативи підтримки для спеціалістів критичних сфер, зокрема енергетики. У випадку Litgrid компанія взяла на себе витрати на проживання українських родин, щороку витрачаючи понад 200 тисяч євро.

    Рішення про припинення цієї програми було ухвалене після зміни керівництва компанії у лютому 2026 року. Новий генеральний директор Андрюс Шемешкявічюс пояснив, що підтримка від самого початку розглядалася як тимчасова і не може тривати безстроково, оскільки є добровільною ініціативою, а не зобов’язанням держави чи компанії.

    Водночас ситуація не є однозначною. Колишній керівник Litgrid Рокас Масюліс наголосив, що українські родини отримували сигнали про можливість продовження допомоги й у 2026 році. За його словами, програма мала не лише гуманітарний, а й стратегічний характер. Українські енергетики, які перебували у Литві, допомагали місцевим фахівцям у питаннях захисту енергетичної інфраструктури, а також брали участь у консультаціях щодо інтеграції енергосистем із європейською мережею.

    Саме цей аспект робить ситуацію показовою. З одного боку, допомога біженцям — це гуманітарна місія. З іншого — вона часто має взаємовигідний характер, особливо коли йдеться про висококваліфікованих спеціалістів. Українські енергетики після 2022 року стали одним із ключових джерел практичного досвіду для європейських країн у питаннях роботи енергосистем в умовах атак та кризових ситуацій.

    Попри рішення Litgrid, у литовському уряді запевняють, що загальний рівень підтримки України не зменшиться. Міністр енергетики Жигімантас Вайчюнас заявив про необхідність знайти баланс між завершенням окремих програм і недопущенням соціальних ризиків для людей. За його словами, держава та партнери мають напрацювати рішення, яке дозволить уникнути ситуацій, коли родини залишаються без житла.

    Цей випадок відбувається на тлі ширшого контексту. Європейський Союз продовжує залишатися одним із головних центрів прийому українських біженців. За останніми оцінками, кількість іммігрантів у ЄС у 2025 році досягла понад 64 мільйонів осіб, і значна частина приросту припала саме на громадян України. Водночас із плином часу змінюється і логіка підтримки — від екстреної допомоги до більш довгострокових інтеграційних моделей.

    Експерти зазначають, що подібні рішення можуть бути пов’язані не лише з внутрішніми факторами, а й із загальноєвропейською тенденцією. Після кількох років війни країни ЄС дедалі більше переходять від прямого фінансування проживання до стимулювання самостійності біженців — працевлаштування, інтеграції в місцеві громади, участі в економічному житті.

    У цьому контексті припинення окремих програм не означає автоматичного зменшення підтримки, але сигналізує про її трансформацію. Замість покриття витрат на житло можуть пропонуватися інші механізми — соціальні виплати, програми працевлаштування або компенсації через місцеві бюджети.

    Разом із тим, для конкретних людей такі зміни мають цілком практичні наслідки. Родини, які отримували підтримку від Litgrid, тепер можуть опинитися перед необхідністю самостійно вирішувати житлове питання. Це створює ризики, особливо з огляду на вартість оренди в європейських містах та обмежені фінансові можливості багатьох біженців.

    Аналітики також звертають увагу, що такі кейси можуть впливати на загальне сприйняття стабільності підтримки. Для українців за кордоном важливо розуміти, наскільки довгостроковими є ті чи інші програми допомоги. Непередбачувані зміни можуть ускладнювати планування життя і створювати додаткову невизначеність.

    Водночас важливо підкреслити, що Литва залишається однією з країн, які послідовно підтримують Україну як на політичному, так і на гуманітарному рівнях. Рішення окремої компанії не відображає загальної позиції держави, яка продовжує надавати допомогу українцям у різних формах.

    Ситуація з Litgrid може стати своєрідним індикатором нової фази у відносинах між Україною та європейськими партнерами. Вона демонструє, що навіть найбільш щирі ініціативи підтримки мають часові межі і потребують переосмислення в умовах затяжної війни.

    У підсумку, історія з припиненням фінансування житла для українських родин у Литві виходить за рамки локального рішення. Вона відображає ширший процес — поступову трансформацію системи підтримки біженців у Європі. І головне питання зараз полягає не лише в тому, чи збережеться допомога, а в тому, якою вона буде в майбутньому.

  • Дуа Ліпа долучилась до збору на евакуаційний пікап для ЗСУ

    Дуа Ліпа долучилась до збору на евакуаційний пікап для ЗСУ

    Британська співачка Дуа Ліпа взяла участь у благодійній ініціативі на підтримку України, в межах якої було зібрано кошти на придбання пікапа для евакуації поранених військових із зони бойових дій.

    Ініціативу реалізувала платформа Service95 — медіа та благодійний проєкт, заснований артисткою. У межах заходу було організовано благодійну подію, під час якої збирали кошти на медичний та евакуаційний транспорт для України. Усі зібрані кошти передали організації Driving Ukraine, яка з початку повномасштабного вторгнення займається закупівлею автомобілів швидкої допомоги, евакуаційних пікапів і спеціалізованого транспорту для українських потреб.

    На зібрані кошти було придбано пікап, який уже передано Першому окремому медичному батальйону. Цей підрозділ виконує завдання з евакуації поранених військовослужбовців із передової та надання їм першої невідкладної медичної допомоги.

    У батальйоні підтвердили отримання автомобіля та подякували організаторам збору, зазначивши, що транспорт значно підвищить мобільність медичних груп у зоні бойових дій.

    Військові наголосили, що евакуаційні автомобілі є критично важливими для швидкого реагування, адже саме швидкість доставки поранених до стабілізаційних пунктів часто визначає шанси на порятунок життя.

    У підрозділі підкреслили символічність підтримки з боку міжнародних артистів та громадських ініціатив, зазначивши, що подібні проєкти напряму впливають на здатність медиків працювати в умовах постійної небезпеки.

    Також військові відзначили, що залучення публічних осіб світового рівня допомагає привертати увагу до потреб українських захисників і пришвидшує збір коштів на критично важливі речі — транспорт, медичне обладнання та засоби евакуації.

    Проєкт Service95 регулярно організовує культурні та благодійні ініціативи, поєднуючи медіа, освіту та соціальні кампанії. В межах цієї платформи проводяться події, спрямовані на підтримку гуманітарних програм у різних країнах.

    Підтримка України стала одним із напрямів діяльності ініціативи після початку повномасштабної війни. Зібрані кошти спрямовуються через перевірені організації, які працюють безпосередньо з українськими підрозділами та волонтерськими структурами

    Dua Lipa з початку повномасштабного вторгнення Росії публічно висловлювала підтримку Україні у своїх соціальних мережах, закликаючи міжнародну аудиторію долучатися до гуманітарної допомоги.

    Її позиція неодноразово включала заклики до солідарності з українцями та підтримки цивільного населення, яке постраждало від війни.

    Збір коштів на евакуаційний транспорт є частиною ширшої міжнародної волонтерської підтримки України. Подібні ініціативи дозволяють оперативно забезпечувати військових і медиків автомобілями, які використовуються для вивезення поранених із небезпечних зон.

    Експерти з гуманітарної допомоги зазначають, що саме мобільність медичних підрозділів є одним із ключових факторів зниження смертності серед поранених на фронті.

    Під час повномасштабної війни в Україні значна частина медичного транспорту на фронті формується за рахунок міжнародних донорів, благодійних фондів і приватних ініціатив. Евакуаційні пікапи та «швидкі» регулярно передаються різним підрозділам ЗСУ для підвищення ефективності рятувальних операцій.

  • Контрабанда ліків на 9,5 млн грн: суд покарав священнослужителя з Тернополя

    Контрабанда ліків на 9,5 млн грн: суд покарав священнослужителя з Тернополя

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув резонансну справу про контрабанду медичних препаратів, які намагалися ввезти в Україну під прикриттям гуманітарної допомоги. Йдеться про керівника релігійної громади «Парафія Пресвятої Тройці м. Тернопіль» Української греко-католицької церкви Романа Ярославовича Дутчака.

    Згідно з матеріалами кримінального провадження №308/3505/26, у червні 2025 року релігійне товариство «Свята Софія» з Рима передало українській стороні гуманітарний вантаж. У документах були зазначені продукти харчування, одяг, дитячі речі та засоби допомоги, зокрема інвалідний візок.

    Втім, серед вантажу знаходився й окремий піддон із 2 226 упаковками медичного препарату «New Art», який використовується для внутрішньосуглобових ін’єкцій. Його загальна вартість, за висновками експертизи, становила 9 499 541 гривню.

    Проблема полягала в тому, що термін придатності цих медикаментів спливав у вересні 2025 року. Відповідно до українського законодавства, гуманітарна допомога у вигляді ліків не може ввозитися, якщо термін їх придатності є меншим за половину встановленого виробником або меншим ніж шість місяців.

    Слідство встановило, що Дутчак свідомо не вніс ці медикаменти до електронної митної декларації в системі «Єдине вікно». Він задекларував лише продукти та інші речі, розраховуючи, що незадекларований піддон вагою майже 100 кілограмів залишиться непоміченим.

    Однак 24 червня 2025 року на митному посту «Тиса» закарпатські митники під час огляду вантажівки DAF виявили незадекларований медичний вантаж. Після цього Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження за ч.1 ст. 201-3 Кримінального кодексу України — контрабанда товарів у значному розмірі.

    Під час розгляду справи обвинувачений повністю визнав свою провину та уклав угоду зі слідством. Суд врахував щире каяття, співпрацю зі слідством, а також те, що Дутчак перерахував 100 тисяч гривень на потреби однієї з військових частин ЗСУ.

    16 березня 2026 року суд затвердив угоду про визнання винуватості. Відповідно до вироку, обвинуваченому призначено штраф у розмірі 170 тисяч гривень. Водночас вся партія медикаментів підлягає конфіскації в дохід держави. Крім того, засуджений має компенсувати витрати на проведення експертизи — понад 4,6 тисячі гривень.

    Справу розглядали в умовах оновленого законодавства щодо криміналізації товарної контрабанди, яке діє в Україні з кінця 2023 року. Відповідно до статті 201-3 ККУ, незаконне переміщення товарів у значному розмірі — від понад 6 мільйонів гривень — тягне за собою суттєві штрафи або позбавлення волі.

    Контрабанда залишається однією з ключових проблем української економіки. За оцінками експертів і представників влади, через «сірий» імпорт і незаконні схеми бюджет щороку недоотримує десятки мільярдів гривень, а загальний обсяг тіньових операцій може сягати сотень мільярдів.