Daypolitico

Позначка: ГУР

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.

  • Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    За інформацією наших джерел, найближчим часом може розгорітись гучний міжнародний скандал через продаж до Африки безкоштовно переданої американцями Україні військової техніки.

    “Через польську компанію PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію можуть бути причетні екс-міністр оборони Олексій Резніков та екс-очільник ГУР Кирило Буданов.  

    Два тижні тому, на фоні загострення протиріч між Україною та Польщею, Кирило Буданов прибув до Варшави та спробував вирішити проблеми з Каролем Навроцьким,  але це не вдалося.

    Водночас, в адміністрації президента США Дональда Трампа знають, що ГУР і демократи замішані в цих схемах, що може стати приводом для великого скандалу, адже частину української техніки, переданої безкоштовно американцями через цю компанію, продали в Африку” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в уряді польського прем’єр-міністра Дональда Туска вважають, що президент Кароль Навроцький спеціально оголосив про позбавлення українського глави Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, щоб зірвати конференцію з відновлення України у Гданську.

  • Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на території Білорусі припинили роботу ретранслятори, які Росія використовувала для наведення ударних безпілотників типу Shahed під час атак на Україну. За його словами, відповідне обладнання перестало функціонувати з 22 червня.

    Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами, коментуючи ситуацію навколо російських атак дронами та використання білоруської території у війні проти України.

    За словами Зеленського, інформацію про припинення роботи ретрансляторів йому доповіли Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та українська розвідка.

    “За наявною інформацією, яку мені доповідав головком, а також розвідка, з 22 червня відповідні ретранслятори припинили свою роботу на території Білорусі”, – заявив президент.

    Водночас глава держави уточнив, що наразі немає підтвердження щодо демонтажу цього обладнання. Українські спецслужби продовжують стежити за ситуацією та аналізувати подальші дії білоруської сторони.

    “Чи демонтовані вони – я не знаю. Але факт, що на сьогодні ретранслятори не працюють”, – наголосив Зеленський.

    Заява президента пролунала менш ніж через тиждень після його жорсткого звернення до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. 19 червня Зеленський вимагав прибрати обладнання, яке, за даними української сторони, Росія використовувала для покращення навігації та координації польотів дронів-камікадзе під час атак на українські міста.

    Тоді глава держави заявив, що білоруська влада має тиждень для виконання цієї вимоги. У разі бездіяльності Україна залишала за собою право самостійно усунути загрозу.

    Тема використання білоруської території Росією залишається однією з найчутливіших у безпекових відносинах між Києвом та Мінськом. Після початку повномасштабного вторгнення Росія неодноразово використовувала територію Білорусі для запуску ракет, перекидання військ та логістичної підтримки своїх операцій проти України.

    Останніми місяцями українські військові та прикордонники фіксували маршрути польотів російських ударних безпілотників поблизу українсько-білоруського кордону. За даними моніторингових груп, частина таких маршрутів могла використовуватися для обходу української протиповітряної оборони.

    Цікаво, що 24 червня білоруські незалежні медіа звернули увагу на зміну тактики російських атак. За їхніми спостереженнями, російські дрони більше не рухаються вздовж українсько-білоруського кордону, як це відбувалося раніше.

    Цю інформацію частково підтвердив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зазначив, що останнім часом дійсно не фіксувалося використання цього маршруту для запуску ударних безпілотників.

    Водночас офіційний Мінськ поки не коментував заяви української сторони. Жодних повідомлень про демонтаж або вимкнення обладнання білоруські державні органи не оприлюднювали.

    Експерти зазначають, що навіть тимчасове припинення роботи таких ретрансляторів може ускладнити російським військам планування атак безпілотниками на окремих напрямках. Однак остаточні висновки щодо ефективності цього кроку можна буде зробити лише після аналізу подальших дій Росії та інтенсивності нових повітряних ударів.

    Українська влада наголошує, що продовжує відстежувати будь-які об’єкти на території Білорусі, які можуть використовуватися для підтримки російської військової агресії. За словами Зеленського, ситуація перебуває під постійним контролем військового командування та розвідки.

    Поки що залишається відкритим питання, чи стало вимкнення ретрансляторів наслідком політичного рішення Мінська, технічних причин або результатом інших процесів, про які офіційно не повідомляється.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав один із найскладніших політико-дипломатичних викликів останніх місяців. На тлі загострення дискусій між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті та рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА» саме Буданов став однією з ключових фігур, які залучені до пошуку шляхів деескалації ситуації.

    Останніми тижнями українсько-польські відносини опинилися під додатковим тиском через суперечки щодо історичних питань. Після указу президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» у Польщі пролунала хвиля критики з боку частини політичного спектра.

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У польському політикумі також лунали заклики переглянути підходи до підтримки України та навіть блокувати окремі етапи її євроінтеграції.

    Попри це, офіційна Варшава продовжує наголошувати на стратегічному характері відносин з Україною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав обидві сторони до діалогу та застеріг від використання історичних суперечок на користь третіх сторін, насамперед Росії. Аналогічну позицію озвучували й представники польського парламенту, які наголошують на важливості збереження партнерства між двома державами в умовах війни.

    На цьому тлі увагу експертів привернуло те, що до процесу врегулювання напруженості активно залучили саме Кирила Буданова. Політичний консультант Олег Постернак вважає, що це рішення не є випадковим.

    За його словами, глава української військової розвідки вже давно перестав сприйматися виключно як керівник спецслужби. За роки повномасштабної війни Буданов став одним із найвідоміших представників української влади на міжнародній арені. Він неодноразово брав участь у складних міжнародних переговорах, координував питання повернення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, незаконно вивезених Росією.

    Експерт наголошує, що саме цей досвід дає Буданову перевагу під час роботи на особливо чутливих дипломатичних напрямках.

    «Складні дипломатичні треки Буданову під силу. Фактично відбувається його ініціація не лише як антикризового політика, а й як практика-дипломата», — зазначив Постернак.

    На думку експерта, українська влада розраховує, що Буданов зможе забезпечити більш прагматичний підхід до врегулювання суперечностей. Глава ГУР має високий рівень довіри як всередині країни, так і серед багатьох міжнародних партнерів України.

    Водночас політтехнолог Олексій Голобуцький раніше також звертав увагу на зміну ролі Буданова в українському політичному просторі. За його словами, керівник розвідки поступово виходить за межі традиційної військової функції та дедалі частіше виступає як кризовий менеджер державного масштабу.

    Польський напрямок залишається одним із ключових для України. Варшава є одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії. Польща прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову та гуманітарну допомогу, а також активно підтримувала Україну на міжнародних майданчиках.

    Окреме значення мають євроінтеграційні перспективи України. Саме Польща може відігравати важливу роль під час відкриття та проходження переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Тому будь-яке загострення відносин між Києвом і Варшавою розглядається як потенційний ризик для стратегічних інтересів обох держав.

    Аналітики наголошують, що нинішня криза має переважно політичний та історичний характер і не зачіпає фундаментальних безпекових інтересів двох країн. Саме тому сторони зацікавлені в пошуку компромісних рішень, які дозволять знизити градус дискусії та не допустити перетворення історичних суперечок на масштабний політичний конфлікт.

    Сам Постернак вважає, що головне завдання переговорного процесу полягає не стільки у вирішенні всіх історичних питань, скільки у недопущенні їх використання як інструменту для руйнування стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    «Україні буде потрібна Польща для євроінтеграції. Польщі потрібен військовий досвід України», — наголошує експерт.

    Поки що офіційна інформація про конкретний формат переговорів за участю Кирила Буданова залишається обмеженою. Однак сам факт його залучення до цього напрямку свідчить про особливу увагу української влади до відносин із Польщею та прагнення не допустити їх подальшого погіршення.

    На тлі війни з Росією Київ і Варшава залишаються природними союзниками, а тому пошук формули взаєморозуміння залишається одним із головних завдань для обох сторін. І саме Кирило Буданов, схоже, отримав одну з ключових ролей у цьому процесі.

  • $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    Російські спецслужби готували один із найрезонансніших терактів останніх місяців — замах на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова. За даними слідства, за вбивство високопосадовця ГУР виконавцю пообіцяли 100 тисяч доларів винагороди, а сам злочин планували здійснити за допомогою FPV-дрона. Українські правоохоронці заявляють, що операцію вдалося зірвати буквально на стадії підготовки.

    Про викриття та затримання підозрюваного повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці офіційно не називали ім’я потенційної жертви, однак українські ЗМІ з посиланням на джерела у силових структурах повідомили, що йдеться саме про представника ГУР МОУ та заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова. Згодом цю інформацію підтвердили й інші медіа.

    За версією слідства, організатором замаху став 38-річний мешканець Києва, колишній військовослужбовець із бойовим досвідом та навичками розвідувальної діяльності. Російські спецслужби завербували його для виконання особливо важливого завдання — ліквідації одного з керівників структурного підрозділу української військової розвідки. За виконання операції куратори пообіцяли 100 тисяч доларів США, а для підтвердження серйозності намірів одразу перерахували 10 тисяч доларів авансу.

    Слідство встановило, що після отримання завдання підозрюваний розпочав тривалу підготовку. Він детально вивчав маршрути пересування посадовця, його графік, місце проживання, транспортні засоби та навколишню інфраструктуру. Окрему увагу приділяв аналізу системи охорони та можливих шляхів відходу після виконання злочину. Для цього неодноразово виїжджав у райони, де регулярно перебував Юсов, та проводив приховане спостереження.

    Після збору інформації агент визначив спосіб ліквідації цілі. За даними правоохоронців, він вирішив використати FPV-дрон із вибуховим пристроєм. Надалі чоловік почав шукати окремого виконавця, який мав професійні навички керування безпілотниками та міг безпосередньо здійснити атаку.

    Правоохоронці оприлюднили фрагменти оперативних матеріалів, які демонструють рівень конспірації, до якого вдавався підозрюваний. Для приховування справжнього змісту переговорів він використовував умовні кодові слова. Вбивство називалося «будівництвом» або «роботою», замовника називали «прорабом», виконавця — «роботягою» чи «будівельником», а безпілотник або зброю — «інструментом» чи «цементом».

    У перехоплених розмовах також згадувався спосіб здійснення замаху, який співрозмовники називали «повітряно-крапельним шляхом через повітря». Саме так вони завуальовано описували використання FPV-дрона для атаки.

    Однією з найдивніших деталей справи стала інформація про те, що фігурант звертався до ворожки. За даними слідства, він просив її допомогти, щоб виконавці успішно завершили «будівництво» та безпечно залишили місце злочину. Цей епізод також зафіксований у матеріалах кримінального провадження.

    Українські спецслужби та поліція, за словами заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова, документували дії підозрюваного практично на всіх етапах підготовки. Правоохоронці контролювали процес збору інформації, контакти з російськими кураторами та спроби знайти виконавця. Завдяки цьому вдалося не лише запобігти злочину, а й отримати додаткові докази діяльності агентурної мережі РФ.

    Затримання відбулося 4 червня. Під час обшуків у помешканні підозрюваного правоохоронці вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази, які можуть свідчити про підготовку замаху.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за статтями, пов’язаними з підготовкою умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. У разі доведення вини чоловікові загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Цей випадок став черговим підтвердженням того, що російські спецслужби продовжують полювання на представників українських сил безпеки, військових та громадських діячів. Лише за останні місяці правоохоронці повідомляли про підготовку замахів на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, високопосадовця ВМС ЗСУ, а також про діяльність агентурних груп, які планували серію диверсій та вбивств на території України.

    Експерти звертають увагу й на нову тенденцію — дедалі частіше для підготовки замахів розглядається використання FPV-дронів. Такі безпілотники є відносно дешевими, можуть діяти на значній відстані та ускладнюють виявлення виконавців. Саме тому протидія таким загрозам стає одним із пріоритетів українських спецслужб.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації замаху, а також перевіряють канали зв’язку затриманого з російськими спецслужбами та можливими співучасниками на території України.

  • У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація зберігає значний потенціал для здійснення регулярних масованих ракетних атак по території України. За його словами, російський військово-промисловий комплекс щомісяця виробляє близько 120 балістичних ракет, що дозволяє Кремлю підтримувати високий рівень ракетної загрози та продовжувати терор українських міст.

    Про це глава держави повідомив під час звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у Києві. Значна частина його виступу була присвячена актуальним викликам у сфері безпеки, посиленню протиповітряної оборони та необхідності подальшої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    За словами Зеленського, нинішні темпи виробництва озброєнь у Росії свідчать про те, що Кремль продовжує робити ставку на військову ескалацію та ракетний терор проти цивільного населення.

    «Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України через їхню високу швидкість, складність перехоплення та значну руйнівну силу. Водночас російська армія активно застосовує також крилаті ракети, авіаційні засоби ураження та ударні безпілотники.

    «Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність, однак масштаби російського виробництва ракет та безпілотників вимагають постійного посилення оборонних спроможностей держави. Саме тому Україна продовжує працювати із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та боєприпасів до них.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про чергову масштабну комбіновану атаку, яку Росія здійснила напередодні. За його словами, лише за одну добу окупанти застосували сотні засобів повітряного нападу, поєднавши використання балістичних ракет, крилатих ракет та великої кількості ударних дронів.

    Президент повідомив, що внаслідок останнього масованого удару загинули 23 людини, серед яких були діти. Ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    «Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня», – заявив глава держави.

    За його словами, такі атаки свідчать про те, що Росія продовжує використовувати тактику виснаження української системи протиповітряної оборони, комбінуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи сил ППО.

    Експерти зазначають, що одночасне застосування великої кількості безпілотників, крилатих та балістичних ракет дозволяє ворогу створювати додаткове навантаження на систему захисту повітряного простору. Саме тому питання забезпечення України сучасними системами ППО залишається одним із пріоритетних у переговорах із партнерами.

    Окремо Зеленський звернув увагу на масштаби російських запасів високоточного озброєння. За оцінками української розвідки, попри постійне використання ракет у війні проти України, Росія зберігає значні резерви та продовжує їх поповнювати завдяки роботі оборонної промисловості.

    Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що станом на літо 2025 року Росія накопичила понад 1950 стратегічних ракет різних типів. Серед них – до 500 балістичних ракет «Іскандер-М», близько 300 крилатих ракет «Іскандер-К», сотні крилатих ракет Х-101, Х-22 та Х-32, морські ракети «Калібр», а також до 150 гіперзвукових ракет «Кинжал».

    Фахівці наголошують, що поєднання значних запасів і стабільного виробництва дозволяє Росії проводити кілька масштабних ракетних кампаній щомісяця без суттєвого виснаження арсеналів.

    Крім того, Москва продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників типу Shahed та їхніх модифікацій. За оцінками українських військових, саме дрони дедалі частіше стають основним інструментом нічних атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про нещодавню доповідь української розвідки щодо подальших планів Росії. За його словами, Кремль уже визначив нові пріоритетні цілі для ударів і намагається завдати максимальної шкоди українському оборонно-промисловому комплексу.

    Президент повідомив, що російське керівництво розглядає розвиток українських оборонних технологій як одну з головних загроз для власних військових планів. Йдеться насамперед про українські програми зі створення сучасних ракетних систем, засобів перехоплення балістичних цілей та виробництва далекобійного озброєння.

    За словами Зеленського, саме тому Росія може концентрувати свої майбутні удари на підприємствах оборонної галузі та об’єктах, які беруть участь у виробництві нових видів озброєння.

    Українська влада наголошує, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із ключових напрямків зміцнення обороноздатності держави. В умовах затяжної війни це дозволяє зменшувати залежність від зовнішніх постачань та оперативніше реагувати на загрози.

    Звертаючись до представників держав-членів НАТО, Зеленський наголосив, що подальше посилення протиповітряної оборони України залишається критично важливим завданням.

    За його словами, зростання російського виробництва ракет і безпілотників означає, що загроза масованих атак не лише зберігатиметься, а й може посилюватися. Саме тому Україна потребує додаткових систем ППО, сучасних радарів та запасів ракет-перехоплювачів.

    Президент підкреслив, що кожна нова система протиповітряної оборони означає врятовані життя мирних громадян, захищені об’єкти інфраструктури та зменшення наслідків російських ударів.

    На тлі активізації російських атак Київ продовжує закликати міжнародних партнерів до прискорення військової допомоги. В українському керівництві наголошують, що саме зміцнення протиповітряної оборони залишається одним із найефективніших способів захисту населення від ракетного терору та збереження стабільності в умовах війни.

  • Розвідка попередила про новий пріоритет російських атак

    Розвідка попередила про новий пріоритет російських атак

    Росія визначила українські підприємства, які займаються розробкою та виробництвом ракетних технологій, одним із головних пріоритетів для майбутніх атак. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала дані про наміри російського керівництва зосередити подальші військові, політичні та інформаційні зусилля на протидії розвитку українського оборонно-промислового комплексу, насамперед підприємств, які досягли успіхів у створенні сучасних ракетних систем.

    Президент зазначив, що особливе занепокоєння у Кремля викликає прогрес України у розвитку власних ракетних технологій. Йдеться як про створення засобів ураження великої дальності, так і про розробку систем протиракетної оборони та антибалістичного захисту.

    «Знаємо також, що одним із ключових напрямків для подальших російських ударів по Україні – військових, політичних та пропагандистських – обрано українські компанії, які демонструють прогрес у розвитку всіх типів ракетних технологій. Росія визначає це як стратегічну загрозу для себе – спроможність України виробити власну балістичну систему й локалізувати виробництво антибалістичного захисту», – наголосив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі активізації українських програм зі створення власних високоточних озброєнь. Упродовж останніх років Україна суттєво наростила виробництво безпілотних систем, крилатих ракет і засобів ураження великої дальності. Водночас влада неодноразово заявляла про роботу над розвитком власних балістичних можливостей, які мають посилити обороноздатність країни та забезпечити додаткові інструменти стримування агресора.

    На думку експертів, російське керівництво розглядає розвиток українського оборонного сектору як довгострокову загрозу своїм військовим планам. Саме тому підприємства оборонно-промислового комплексу регулярно стають цілями ракетних і дронових атак, а російська пропаганда приділяє значну увагу дискредитації українських виробників озброєнь.

    Окрім безпосередніх військових ударів, Росія може використовувати інформаційні операції та кібератаки для спроб уповільнити розвиток українських технологічних програм. У Києві наголошують, що такі дії лише підтверджують ефективність роботи українських інженерів і підприємств, які забезпечують армію новими видами озброєння.

    Президент запевнив, що Україна реагуватиме на виявлені загрози та вживатиме необхідних заходів для захисту стратегічно важливих виробництв. За його словами, держава продовжить розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, оскільки нарощування виробництва сучасної зброї залишається одним із ключових чинників забезпечення національної безпеки в умовах повномасштабної війни.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі чергових масованих російських ударів по території України, під час яких окупанти активно застосовують ракети різних типів та ударні безпілотники. Українська влада неодноразово наголошувала, що одним із пріоритетів держави є розвиток власного виробництва озброєнь, здатного забезпечити потреби Збройних сил та зменшити залежність від зовнішніх поставок.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.