Daypolitico

Позначка: хабарництво

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Криворізький районний суд Дніпропетровської області визнав винною у хабарництві начальницю відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольгу Діденко. Посадовицю засудили за вимагання будівельних матеріалів від підприємця в обмін на «спокійне життя» для його бізнесу.

    Як встановило слідство, у лютому 2022 року Діденко проводила планову перевірку ТОВ «Маркамет», що займається виробництвом металевих виробів. Під час інспекції вона повідомила представника підприємства про серйозні порушення екологічного законодавства та загрозу значних штрафів, нарахування збитків і навіть припинення діяльності через суд.

    Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

    Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

    У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

    Вирок суду:

    • 5 років позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

    • конфіскація всього приватного майна.

  • ДБР викрило хабарництво в гарнізонній ВЛК Києва: судовий процес розпочнеться

    ДБР викрило хабарництво в гарнізонній ВЛК Києва: судовий процес розпочнеться

    У Києві розпочнеться судовий розгляд щодо голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, який, за версією слідства, за гроші переводив військових з передової у тилові підрозділи. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

    Слідство встановило, що посадовець організував схему одержання хабарів від військовослужбовців, які проходили ВЛК. За 2 тисячі доларів полковник медичної служби забезпечував ухвалення рішень про визнання військових обмежено придатними до служби, надання відпусток за станом здоров’я або направлення на лікування без медичних показань.

    У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

    У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

    Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.

  • Підозра в корупції: начальницю Західного управління Держпраці відсторонили від роботи

    Підозра в корупції: начальницю Західного управління Держпраці відсторонили від роботи

    Суд ухвалив рішення про тимчасове відсторонення від посади начальниці Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Єзерської. Причиною стала підозра в отриманні неправомірної вигоди від представників бізнесу.

    За версією слідства, у структурі управління діяла корупційна схема, в межах якої посадові особи отримували кошти в обмін на видачу необхідних дозволів, відсутність проблем під час перевірок та поблажливе ставлення до роботодавців, які використовували неоформлену працю. Правоохоронці зазначають, що суми хабарів залежали від масштабу підприємства та рівня виявлених порушень і могли коливатися від 2 до 10 тисяч доларів.

    Повідомлення про підозру Оксані Єзерській було вручено наприкінці грудня. Після цього суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Також суд ухвалив рішення про відсторонення посадовиці від виконання службових обов’язків на період досудового розслідування.

    Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на позитивній характеристиці підозрюваної, наявності почесних грамот, професійного досвіду та складних життєвих обставин. Однак суд визнав ці аргументи недостатніми для того, щоб залишити посадовицю на займаній посаді.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір доказів і встановлення всіх можливих епізодів у справі. У разі доведення вини посадовиці їй може загрожувати покарання у вигляді тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Попри багаторічні заяви про судову реформу та очищення системи, українське правосуддя продовжує демонструвати стійку здатність до самозахисту. Одним із ключових механізмів збереження статус-кво залишається практика Вищої ради правосуддя, яка дозволяє суддям із сумнівною репутацією уникати відповідальності та йти у почесну відставку з довічним грошовим утриманням.

    Формально право на відставку є законним і гарантованим для суддів, які мають не менше 20 років стажу. Проте на практиці цей інститут дедалі частіше використовується як спосіб уникнення дисциплінарного звільнення у момент, коли суддя опиняється під загрозою покарання за корупцію, грубі порушення або дискредитацію посади.

    Як зазначають аналітики Фундації DEJURE, проблема полягає в дискреційних повноваженнях Вищої ради правосуддя. ВРП має право, але не зобов’язана зупиняти розгляд заяви про відставку судді, щодо якого триває дисциплінарне провадження. Саме ця прогалина і створює умови для вибіркових рішень.

    Типовий сценарій виглядає так: суддю викривають на хабарі, фіксують грубі процесуальні порушення або навіть затримують за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Не чекаючи фіналу розгляду, він подає заяву на відставку. Якщо ВРП розглядає її швидше, ніж завершується дисциплінарна справа, суддя залишає посаду без жодних санкцій, отримуючи статус судді у відставці та довічні виплати з бюджету.

    Серед резонансних прикладів — суддя Одеського апеляційного суду Олександр Князюк, якого неодноразово зупиняли за керування автомобілем з ознаками сп’яніння. Попри це, Вища рада правосуддя дозволила йому спокійно піти у відставку.

    Аналогічна історія сталася з Людмилою Горячківською з Уманського міськрайонного суду, яку підозрювали у сприянні шахрайському заволодінню нерухомістю та задокументували під час отримання хабаря у 9,5 тисячі доларів. Замість звільнення «за статтею» вона отримала почесний статус і довічне утримання.

    Ще більш показовою є справа судді з Полтави Ганни Андрієнко. Вона системно затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, фактично дозволивши десяткам порушників уникнути відповідальності. Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів подала подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово задовольнила заяву на відставку. Сьогодні суддя отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету.

    Окремою проблемою залишається ставлення ВРП до майнових порушень. Хоча закон зобов’язує Раду оцінювати відповідність способу життя судді його доходам, на практиці ВРП часто відкладає розгляд скарг, очікуючи завершення перевірок НАЗК. Таке зволікання дозволяє суддям роками уникати відповідальності, а згодом — скористатися правом на відставку.

    Показовою є ситуація з суддею Ігорем Дашутіним з Касаційного адміністративного суду, щодо якого журналісти виявили користування елітною нерухомістю, не відображеною у деклараціях. Попри це, дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення зовнішніх перевірок.

    Крім того, Вища рада правосуддя системно затягує розгляд подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. За останні роки було розглянуто менше половини таких рекомендацій, тоді як судді продовжують працювати, отримувати зарплати та користуватися імунітетом.

    Ситуацію ускладнює й нерівність прав сторін у дисциплінарному процесі. Суддя може оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник фактично залежить від дозволу тієї ж дисциплінарної палати, яка вже ухвалила рішення. Це створює замкнене коло безкарності.

    Експерти наголошують: без обов’язкового зупинення процедур відставки до завершення дисциплінарних справ та без рівних прав на оскарження говорити про очищення судової системи неможливо. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, підриває довіру до держави і демонструє, що відповідальність у судовій системі досі можна обміняти на фінансові привілеї.

  • Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області відсторонив від посади начальницю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксану Єзерську. Посадовицю підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Суд також обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Відповідні ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Як зазначається в матеріалах справи, кримінальне провадження було зареєстроване Державним бюро розслідувань ще у січні 2025 року, однак повідомлення про підозру Оксані Єзерській вручили 22 грудня. Її дії кваліфіковані за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

    У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

    24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

    У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

    Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

  • Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Городоцький районний суд Львівської області виніс вирок колишньому працівнику Львівської митниці Євгену Чернюку, визнавши його винним у хабарництві та зловживанні впливом. За даними слідства, посадовець систематично отримував неправомірну вигоду за сприяння в імпорті автомобілів в Україну.

    Як зазначається у вироку суду, оприлюдненому в судовому реєстрі у грудні 2025 року, Чернюк, обіймаючи посаду державного інспектора відділу аналізу та контролю митної вартості Львівської митниці, вимагав та отримував хабарі за вплив на рішення щодо митного оформлення транспортних засобів.

    Зокрема, у червні 2025 року митник отримав 100 доларів США за нестворення штучних перешкод під час розмитнення автомобіля BMW 530d. Крім того, він взяв ще 300 доларів за вплив на своїх колег з метою сприяння імпорту трьох інших автомобілів. У липні 2025 року правоохоронці задокументували отримання ним ще 1200 доларів за аналогічний вплив щодо ввезення інших машин.

    Про затримання Євгена Чернюка раніше повідомляло видання ZAXID.NET. У ході досудового розслідування обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Згідно з його електронною декларацією, на момент розгляду справи він уже не працював на Львівській митниці. У вироку також зазначено, що Чернюк проходить службу в одній з військових частин.

    Справу розглядала суддя Ольга Ференц. Вивчивши матеріали провадження та аргументи сторін, вона затвердила угоду про визнання винуватості та призначила покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 тисяч гривень. Також суд заборонив Чернюку протягом 1,5 року обіймати посади в митних органах.

    Окрім цього, у дохід держави конфіскували 400 доларів США, отриманих як неправомірну вигоду. Вирок суду наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Хабар за сесію: у Рівному оштрафували заступника директора коледжу

    Хабар за сесію: у Рівному оштрафували заступника директора коледжу

    Рівненський міський суд визнав винним у хабарництві заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука. Посадовець вимагав у студентів гроші за успішну здачу сесії, за що йому призначили штраф у розмірі 42 500 грн.

    Згідно з вироком від 4 грудня, у травні та червні 2024 року Якимчук звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАНУ, щоб допомогти двом студентам успішно скласти літню сесію. Студенти передали йому 5000 та 4500 грн, які він перерахував на банківську картку викладача.

    Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

    У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

    Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

  • Нардеп Лабазюк поїде в Молдову під час розслідування хабарництва

    Нардеп Лабазюк поїде в Молдову під час розслідування хабарництва

    Антикорупційний суд України дозволив народному депутату Сергію Лабазюку, якого підозрюють у хабарництві, тимчасово виїхати за кордон. Політик звернувся до суду з проханням поїхати до Молдови для участі у переговорах щодо тваринництва та бджільництва.

    Лабазюк входить до делегації з п’яти народних депутатів і наполягав, що його присутність є необхідною через профільний досвід. Суд задовольнив клопотання, і з початку грудня депутат може перебувати в Молдові протягом одного тижня. У разі неповернення в Україну йому загрожує стягнення застави у розмірі 40 млн грн.

    Для довідки, заставу за Лабазюка було внесено буквально за кілька годин, тому ця сума для нього та його оточення не вважається значною.

    Нардепа з групи «За майбутнє» підозрюють у спробі дати хабар віцепрем’єру Олександру Кубракову та голові Держвідновлення Мустафі Найєму. Розслідування триває, і тимчасова поїздка до Молдови не впливає на правовий статус депутата.

  • Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Ужгородський міськрайонний суд визнав головного державного інспектора митного поста «Павлово» Закарпатської митниці Сергія Ляхіна винним у хабарництві. Суд призначив йому штраф у розмірі 51 тис. грн та позбавив права протягом двох років обіймати посади у митних і податкових органах.

    Як зазначається у вироку, 21 листопада суд встановив, що у січні 2021 року Ляхін зустрівся з місцевим жителем, який діяв під контролем правоохоронців, і вимагав від нього 80 доларів за кожен ящик сигарет, переправлений потягом до Словаччини через пункт пропуску «Павлово – Матьовце». За 12 ящиків хабар склав 960 доларів.

    Під час судового засідання митник не визнав своєї провини і заявив, що не допомагав відправляти сигарети, а отримане «дякую» після відправки потяга вважав провокацією правоохоронців.

    Суд, однак, дослідив протоколи допитів свідків, аудіозаписи розмов та документи, які зафіксували вручення Ляхіну 1 тис. мічених доларів. На підставі цих доказів суддя Василь Бедьо визнав митника винним.

    За даними НАЗК, у 2024 році Сергій Ляхін отримав на митниці 468 тис. грн та 121 тис. грн пенсії. У власності його дружини перебувають земельна ділянка та два будинки в Ужгороді, один із яких ще не введений в експлуатацію. На вирок можуть подати апеляцію.