Daypolitico

Позначка: ХАМАС

  • Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

    Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

    В Ізраїлі завершилося голосування на загальнонаціональних парламентських виборах, які вже відзначилися безпрецедентною активністю виборців. На момент закриття дільниць явка досягла позначки у 77,7%, що стало найвищим показником з 1999 року. Загалом своїм правом голосу скористалися понад 5,69 мільйона ізраїльтян, суттєво перевершивши результати кампанії 2022 року, коли активність громадян склала 70,6%. Доленосний характер цього волевиявлення підкреслив і президент країни Іцхак Герцог, який закликав націю виконати свій громадянський обов’язок та безпосередньо вплинути на майбутнє держави.

    Після публікації перших екзитполів стала очевидною надзвичайно складна політична конфігурація в майбутньому складі Кнесету. Попередні дані свідчать, що жоден із політичних таборів наразі не здобуває абсолютної більшості. Опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкотом має незначну перевагу: його новостворена партія «Яшар» (у перекладі — «Чесність») разом із союзниками може розраховувати на 52–53 мандати. Водночас коаліція чинного прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу набирає близько 50 місць. Оскільки для формування стабільного уряду необхідно заручитися підтримкою щонайменше 61 депутата, країна опинилася перед загрозою важкої коаліціади. Якщо жоден із блоків не зможе об’єднати парламент, Ізраїль чекають нові дострокові вибори.

    Нинішня виборча кампанія проходить у вкрай напруженому суспільно-політичному контексті. Це перші вибори після трагічних подій 7 жовтня 2023 року, коли внаслідок масштабного нападу терористичного угруповання ХАМАС загинули близько 1200 осіб, а понад 250 були захоплені в заручники. Цей безпрецедентний провал у системі національної безпеки спровокував шквал гострої критики на адресу уряду Біньяміна Нетаньягу. Значна частина суспільства досі вимагає створення незалежної державної комісії для ретельного розслідування обставин трагедії, яка стала каталізатором тривалої та виснажливої війни в секторі Газа.

    Головний конкурент чинного очільника уряду, генерал Гаді Айзенкот, побудував свою політичну платформу на вимозі кардинального перезавантаження керівництва країни. Його позиція тісно переплетена з особистою трагедією: під час бойових дій у Газі у 2024 році політик втратив сина та двох племінників. Символічним кроком опозиціонера став його візит у день голосування до громад, які найбільше постраждали від атаки терористів. «Якби хтось в уряді мав хоч краплину відповідальності, він би розпочав ранок тут», — різко заявив Айзенкот, підкреслюючи необхідність змін у підходах до управління державою.

  • Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження проти A7 Network — пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі, яку Вашингтон звинувачує у створенні паралельної системи міжнародних розрахунків для обходу санкцій. За даними американського Мінфіну, інфраструктурою A7 користувалися не лише російські підсанкційні структури, а й Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та пов’язані з Тегераном організації.

    1 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — внесло A7 до санкційних списків як значну транснаціональну злочинну організацію. Паралельно FinCEN — американське Управління боротьби з фінансовими злочинами — запропонувало фактично перекрити перекази коштів, пов’язані із субагентами мережі, та окремо попередило банки про характерні ознаки операцій A7.

    Американська влада стверджує, що A7 створили та підтримували вже підсанкційні особи саме для обходу фінансових обмежень. Її основу становить широка мережа компаній у третіх країнах, які формально можуть виглядати як звичайні комерційні структури. Через них, за версією Мінфіну США, проводили платежі, які насправді були пов’язані з підсанкційними особами або секторами економіки.

    Для маскування походження грошей використовували підроблені торговельні документи, неправдиві імпортно-експортні записи та спотворені описи товарів. Це дозволяло представляти заборонені або підозрілі транзакції як стандартну оплату за міжнародну торгівлю.

    Масштаб системи виявився значним. FinCEN встановило, що лише з січня 2025-го до червня 2026 року субагенти A7 обробили транзакцій більш ніж на $17 млрд. Водночас сама мережа заявляла, що станом на січень 2026 року проводила понад 2000 операцій щодня, а загальний обсяг її розрахунків перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. За оцінкою американського Мінфіну, це відповідало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за 2025 рік.

    Влітку масштаб системи продовжив зростати. Reuters у серпні повідомляв, що оборот рублевого стейблкоїна A7A5, який є частиною інфраструктури A7, від моменту запуску наблизився вже до $140 млрд. Голова підсанкційного російського Промсвязьбанку Петро Фрадков тоді називав A7A5 найбільшим недоларовим стейблкоїном у світі.

    Ключовою фігурою A7 американський Мінфін називає Ілана Шора — молдовського бізнесмена, який перебуває під санкціями США і був засуджений у Молдові у справі про масштабне банківське шахрайство. Сам Шор у червні відкрито заявляв Reuters, що A7 має намір розширюватися на міжнародному рівні, попри санкції США, ЄС та Великої Британії. Компанія займається транскордонними розрахунками і використовує, зокрема, криптовалюти, золото та місцеві валюти для проведення платежів поза традиційними західними фінансовими каналами.

    A7 була створена за участі російського Промсвязьбанку — фінансової установи, орієнтованої на обслуговування оборонного сектору РФ. У серпні 2025 року США вже ввели санкції проти A7 LLC, її дочірніх структур A71 та A7 Agent, а також компанії Old Vector, що випускає A7A5. За даними OFAC, A7 належала Шору та Промсвязьбанку.

    Особливу увагу Вашингтон тепер звернув на використання цієї російської інфраструктури Іраном. За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції Центральний банк Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Окремі компанії мережі, як стверджує американська влада, були задіяні у продажу іранської нафти та закупівлі озброєння.

    Один із субагентів A7 проводив операції зі структурами, пов’язаними з іранським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, судноплавних та підставних компаній, через які Тегеран продає нафту в обхід обмежень. Цей субагент та пов’язана з ним компанія отримали майже $140 млн від структур, які американський Мінфін пов’язує з обходом іранських санкцій. Ще близько $1,6 млн було переказано компанії, яку США пов’язують одночасно з обходом санкцій та закупівлею озброєнь для Ірану.

    Крім того, OFAC заявляє, що інфраструктура A7 використовувалася для фінансової підтримки Корпусу вартових ісламської революції та іранських проксі, зокрема ХАМАС. Американське відомство також пов’язало мережу з іранською криптобіржею Nobitex та операціями, пов’язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи. Це твердження американської влади, а не незалежно встановлений судом факт щодо кожної окремої транзакції.

    Окремим інструментом A7 став стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем. Його випускає Old Vector LLC. За даними OFAC, токен створили для того, щоб учасники A7 могли проводити міжнародні платежі в обхід санкцій і водночас генерувати дохід для підсанкційної фінансової інфраструктури.

    Проблемою A7 займаються не лише США. 31 серпня Велика Британія випустила перше загальнонаціональне попередження для фінансового сектору щодо цієї мережі. Британська влада заявила, що A7 використовує компанії та фінансові установи у третіх країнах, щоб зберігати доступ Росії до міжнародних платежів і обходити санкційні бар’єри.

    Раніше Лондон уже запроваджував обмеження проти криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з A7A5, зокрема проти компаній у Киргизстані. За даними Reuters, британські санкції стосувалися Old Vector і Grinex, які були пов’язані з рублевим стейблкоїном.

    На сайті «Ненька інфо» раніше писали про ширшу проблему обходу санкцій Росією та Іраном. Зокрема, у травні видання повідомляло про постачання китайськими компаніями компонентів для виробництва Shahed до Росії та Ірану попри західні обмеження. Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Також «Ненька інфо» писала про американські ініціативи щодо посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів, зокрема про санкційні механізми, які одночасно стосуються російського та іранського напрямків. США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Після рішення від 1 жовтня все майно та майнові інтереси A7, які знаходяться у США або контролюються американськими особами, підлягають блокуванню. Так само блокуються компанії, які на 50% і більше прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам. Американським громадянам і компаніям забороняються операції з такими активами без спеціального дозволу OFAC.

    Однак цього разу Вашингтон намагається піти далі за звичайне заморожування активів. Запропоноване FinCEN правило має ускладнити роботу саме субагентів A7, тобто десятків або потенційно сотень компаній, через які мережа може змінювати маршрути платежів після введення санкцій проти однієї конкретної юридичної особи.

    Саме така децентралізована структура і була головною силою A7: підсанкційні платежі могли постійно перекидатися через нові компанії, рахунки та юрисдикції, тоді як для банку на вході вони виглядали як звичайна оплата товарів чи послуг.

    Тепер американська влада намагається зробити ризиковою роботу з усією мережею одразу.

    Для Росії це ще один удар по фінансовій інфраструктурі, яку Москва вибудовувала після відключення частини російських банків від західних систем та посилення санкцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Для Ірану — чергове ускладнення доступу до міжнародних розрахунків, продажу нафти та закупівлі товарів подвійного призначення.

    Водночас ефективність нових заходів залежатиме від того, наскільки активно банки й фінансові установи у третіх країнах виконуватимуть американські обмеження. Досвід самої A7 показує, що мережа вже кілька разів перебудовувалася після попередніх санкцій і продовжувала нарощувати обороти.

    Але тепер Вашингтон фактично визначив не окрему компанію, а всю A7 як транснаціональну злочинну фінансову мережу. Це різко підвищує ризики для будь-яких банків, платіжних компаній, криптовалютних платформ і посередників, які продовжать проводити операції від її імені.

  • Довгоочікуване повернення за парти: у Газі після трирічної перерви відновили очне навчання для десятки тисяч дітей

    Довгоочікуване повернення за парти: у Газі після трирічної перерви відновили очне навчання для десятки тисяч дітей

    Після майже трьох років вимушеної перерви через бойові дії діти в Газі вперше повернулися до очного навчання. Агентство ООН у справах палестинських біженців (БАПОР) офіційно відкрило 86 тимчасових навчальних просторів, де на початковому етапі здобуватимуть освіту понад 72 тисячі дітей.

    Головні деталі відновлення навчального процесу:

    • Масштаби освітньої кризи: Від початку активної фази конфлікту в жовтні 2023 року близько 660 тисяч дітей у регіоні були повністю позбавлені можливості відвідувати школи. За даними гуманітарних місій, понад 97% шкільних будівель зазнали руйнувань або серйозних пошкоджень унаслідок бойових дій.
    • Тимчасові формати: Через катастрофічний стан інфраструктури заняття організовують у спеціально облаштованих тимчасових просторах, які покликані частково повернути дітям нормальне соціальне середовище та базовий доступ до знань.
    • Локальні ініціативи: Крім ініціатив БАПОР, минулого тижня в регіоні також відбулося відкриття окремої школи фонду «Солідарність», розрахованої на 200 дітей-сиріт.

    Попри відкриття перших освітніх осередків, гуманітарні організації наголошують на гострій потребі у масштабній відновлювальній допомозі та стабільній безпеці для забезпечення повноцінного навчання всіх дітей регіону.

     

  • Нетаньяху відкинув план Трампа щодо Гази: Ізраїль висунув ключову умову для миру

    Ізраїль не погоджується на запропонований Сполученими Штатами 15-пунктний план мирного врегулювання ситуації в Секторі Газа. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що ключовою умовою для припинення бойових дій та виведення ізраїльських військ залишається повне роззброєння угруповання ХАМАС.

    Про це повідомляє BBC.

    Під час засідання ізраїльського кабінету міністрів Нетаньяху наголосив, що його уряд не приймає запропонований Вашингтоном документ у нинішньому вигляді. За його словами, Ізраїль не готовий погоджуватися на домовленості, які можуть залишити ХАМАС зі збройним потенціалом або можливістю відновити військову діяльність.

    Прем’єр-міністр підкреслив, що виведення ізраїльських військ із Сектора Газа можливе лише після того, як буде забезпечено реальне припинення існування збройних формувань ХАМАС, а не лише формальне оголошення про їхній розпуск чи припинення діяльності.

    “Армія продовжуватиме зупиняти будь-які загрози на адресу наших військових та громадян”, — заявив Нетаньяху.

    За його словами, Ізраїль продовжує консультації з американською адміністрацією щодо подальших кроків. Таким чином, попри дипломатичні зусилля Вашингтона, між сторонами залишається принципова розбіжність щодо послідовності виконання умов мирної угоди.

    Для ізраїльської сторони питання роззброєння ХАМАС є центральним елементом будь-якого майбутнього врегулювання. Єрусалим побоюється, що припинення бойових дій без ліквідації військового потенціалу угруповання може створити умови для нового конфлікту та відновлення атак на Ізраїль.

    Водночас позиція ХАМАС фактично є протилежною. Представники угруповання заявляють, що готові розглядати питання здачі важкого озброєння лише після повного припинення ізраїльських військових операцій та виведення військ Ізраїлю із Сектора Газа.

    Таким чином, обидві сторони пов’язують виконання ключової умови мирного плану з попереднім виконанням вимог іншої сторони. Ізраїль наполягає на роззброєнні ХАМАС перед остаточним виведенням військ, тоді як угруповання вимагає спочатку припинити військову операцію та вивести ізраїльські сили.

    Представники ХАМАС водночас заявляють, що не відмовляються від досягнутих раніше домовленостей і залишаються прихильними до мирного процесу. Проте конкретні умови щодо зброї, контролю над Сектором Газа та присутності ізраїльських військових залишаються предметом гострих суперечок.

    Мирна ініціатива стала предметом міжнародних переговорів після заяв про можливість досягнення домовленостей щодо майбутнього Сектора Газа. Одним із ключових питань стало створення умов, за яких територія могла б перейти до етапу відновлення без загрози відновлення масштабних бойових дій.

    Американська адміністрація розглядає роззброєння ХАМАС як одну з основних передумов для довгострокової стабілізації регіону. Раніше у США повідомляли, що Рада миру, пов’язана з ініціативами президента Дональда Трампа, підготувала 15-пунктний план роззброєння ХАМАС. Передбачалося, що цей документ має стати частиною ширшого механізму завершення війни та подальшої реконструкції Сектора Газа.

    Раніше Трамп також заявляв про досягнення домовленості щодо повного роззброєння ХАМАС та інших збройних угруповань у Газі. За запропонованою схемою, після здачі зброї мав розпочатися наступний етап, який передбачає виведення ізраїльських військ із території.

    Однак заява Нетаньяху демонструє, що до остаточної реалізації цього сценарію ще далеко. Ізраїльський уряд фактично відмовляється погоджуватися на план без гарантій того, що ХАМАС більше не зможе становити військову загрозу.

    Ситуацію ускладнює і питання майбутнього управління Газою. Навіть у разі припинення бойових дій сторонам необхідно буде домовитися про те, хто контролюватиме територію, яким буде статус ХАМАС, хто відповідатиме за безпеку та яким чином відбуватиметься відновлення зруйнованої інфраструктури.

    Тому запропонований США план поки що не усуває головної суперечності між Ізраїлем та ХАМАС. Єрусалим вимагає гарантій безпеки та повного роззброєння угруповання, тоді як ХАМАС пов’язує власну готовність відмовитися від важкого озброєння з припиненням ізраїльської військової операції та виведенням військ.

    Подальші переговори значною мірою залежатимуть від того, чи зможе Вашингтон знайти компроміс між цими позиціями. Для адміністрації Трампа досягнення домовленості щодо Гази стало б важливим зовнішньополітичним результатом, однак остання позиція ізраїльського уряду свідчить, що остаточне врегулювання залишається складним.

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Унаслідок ізраїльського авіаудару по автомобілю в центральній частині сектору Гази загинули двоє високопоставлених представників палестинської служби внутрішньої безпеки, яка діє під контролем угруповання ХАМАС. Серед ліквідованих — керівник цієї структури в центральній частині анклаву полковник Ваель Ель-Ледаві.

    Удар було завдано в неділю, 26 липня, коли автомобіль із представниками силових структур ХАМАС рухався територією міста Дейр-ель-Балах. Разом із Ель-Ледаві загинув майор Рамез Абу Зрайк, якого Reuters називає його соратником. Інформацію про загибель обох чоловіків підтвердили місцеві медики та Міністерство внутрішніх справ сектору Гази, підконтрольне ХАМАС.

    Ізраїльські військові також підтвердили проведення удару, заявивши, що його ціллю був бойовик ХАМАС. Водночас Армія оборони Ізраїлю не оприлюднила докладнішої інформації про планування операції, роль загиблих у структурі угруповання та засоби, застосовані для атаки.

    Ким був Ваель Ель-Ледаві

    За даними палестинської сторони, Ваель Ель-Ледаві мав звання полковника та очолював службу внутрішньої безпеки в центральній частині сектору Гази. Ці структури перебувають під контролем адміністрації ХАМАС і виконують функції внутрішнього нагляду, боротьби з опонентами угруповання, розслідування підозр у співпраці з Ізраїлем та підтримання контролю над населенням анклаву.

    Reuters не наводить детальної біографії Ель-Ледаві та не повідомляє, чи входив він безпосередньо до військового крила ХАМАС. Ізраїльська сторона назвала ціль удару бойовиком, однак не оприлюднила доказів або додаткових пояснень щодо його участі у плануванні атак.

    Разом із ним у машині перебував майор Рамез Абу Зрайк. Його конкретна посада та функції у повідомленні не уточнюються. Палестинське Міністерство внутрішніх справ підтвердило, що обидва чоловіки належали до підконтрольних ХАМАС силових структур.

    Удар по автомобілю в Дейр-ель-Балаху став черговою точковою операцією Ізраїлю проти посадовців поліцейських і безпекових органів ХАМАС. Протягом останніх місяців ізраїльські сили ліквідували десятки представників цих структур, зокрема керівників регіонального рівня.

    Ізраїль системно атакує силові структури ХАМАС

    Ізраїль стверджує, що багато працівників поліції та внутрішньої безпеки Гази одночасно є учасниками бойового крила ХАМАС або безпосередньо допомагають його військовим підрозділам. За версією ізраїльської сторони, окремі посадовці становлять загрозу для військових ЦАХАЛу та можуть брати участь у підготовці атак.

    ХАМАС, зі свого боку, заперечує таке узагальнення й заявляє, що Ізраїль навмисно знищує правоохоронні та адміністративні структури, щоб посилити хаос у секторі Гази. Угруповання називає удари по поліції спробою підірвати залишки системи управління анклавом та ускладнити підтримання порядку серед цивільного населення.

    У січні 2026 року внаслідок іншого ізраїльського удару загинув керівник підконтрольної ХАМАС поліції на півночі сектору Гази бригадний генерал Абдель-Насер Аль-Джаруша. Тоді Ізраїль також повідомляв про ліквідацію представників угруповання, тоді як палестинська сторона називала атаку порушенням режиму припинення вогню.

    У червні ізраїльські військові заявляли про знищення низки високопоставлених працівників загальної служби безпеки ХАМАС. Серед них, за даними ЦАХАЛу, був заступник керівника відповідного відомства.

    Такі операції демонструють, що Ізраїль розглядає не лише командирів військового крила, а й керівників внутрішніх силових структур ХАМАС як частину загальної системи управління та забезпечення угруповання.

    Удари продовжуються попри перемир’я

    Удар у Дейр-ель-Балаху відбувся на тлі формального перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, укладеного за посередництва Сполучених Штатів у жовтні 2025 року. Домовленості зупинили повномасштабні бойові дії, однак не припинили насильство повністю.

    Ізраїльські атаки на території сектора Гази фактично відбуваються майже щодня. Ізраїль пояснює їх необхідністю реагувати на безпосередні загрози, знищувати бойовиків і перешкоджати відновленню військової інфраструктури ХАМАС.

    Палестинське угруповання звинувачує Ізраїль у систематичному порушенні домовленостей. Водночас ізраїльська сторона також заявляє про порушення перемир’я з боку бойовиків, які здійснюють атаки на військовослужбовців та намагаються відновлювати позиції у районах, де присутні сили ЦАХАЛу.

    За даними органів охорони здоров’я Гази, від початку дії жовтневого перемир’я внаслідок ізраїльських атак загинули понад 1190 палестинців, більшість із яких, як стверджує палестинська сторона, були цивільними. Незалежно перевірити розподіл загиблих між цивільними та учасниками збройних формувань в умовах війни складно.

    За той самий період бойовики в секторі Гази вбили чотирьох ізраїльських військовослужбовців. Обидві сторони покладають одна на одну відповідальність за продовження атак та нестабільність режиму припинення вогню.

    ХАМАС рідко розкриває власні втрати

    Reuters звертає увагу, що ХАМАС зазвичай не оприлюднює повної інформації про загиблих учасників своїх військових і силових структур. Через це точну кількість втрат угруповання після встановлення перемир’я визначити неможливо.

    Ізраїль часто повідомляє про ліквідацію бойовиків, командирів або посадовців служби безпеки, однак не в усіх випадках надає публічні докази їхньої участі у збройній діяльності. Палестинські відомства, своєю чергою, можуть називати загиблих працівниками цивільної поліції або державних установ, не уточнюючи їхніх можливих зв’язків із військовим крилом ХАМАС.

    Такий інформаційний розрив ускладнює незалежну оцінку наслідків кожного конкретного удару. У випадку з Ель-Ледаві відомо, що він обіймав високу посаду в підконтрольній ХАМАС службі внутрішньої безпеки. Ізраїль назвав його бойовиком, але детального обґрунтування цієї характеристики наразі не оприлюднив.

    Більшість населення Гази живе у критичних умовах

    Паралельно з точковими ударами в секторі Гази зберігається важка гуманітарна ситуація. Майже все населення анклаву, яке до війни налічувало близько двох мільйонів людей, було змушене залишити свої домівки або багаторазово змінювати місце проживання.

    Значна частина жителів перебуває в тимчасових наметах, пошкоджених будинках або переповнених прихистках. Люди стикаються з нестачею житла, води, електроенергії, медичних послуг і базових товарів.

    За оцінкою Reuters, Ізраїль фактично контролює приблизно 64% території сектору Гази. Переважна частина цивільного населення зосереджена на вузькій прибережній смузі та в районах, де зберігається адміністративний контроль ХАМАС.

    Дворічна ізраїльська військова кампанія, розпочата після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спричинила масштабні руйнування житлових кварталів, доріг, лікарень та іншої інфраструктури. Ізраїль заявляє, що діє проти військової мережі угруповання, яка розміщує об’єкти серед цивільної забудови. Правозахисні організації та міжнародні установи неодноразово висловлювали занепокоєння через кількість загиблих цивільних та гуманітарні наслідки операції.

    Ліквідація може послабити контроль ХАМАС у центрі Гази

    Загибель керівника регіональної служби внутрішньої безпеки може тимчасово ускладнити роботу силових структур ХАМАС у центральних районах анклаву. Ель-Ледаві міг володіти інформацією про персонал, мережу інформаторів, внутрішні операції та заходи протидії ізраїльській розвідці.

    Водночас оцінити реальний вплив його ліквідації на систему управління ХАМАС наразі неможливо. Угруповання має розгалужену структуру й зазвичай оперативно призначає заміну загиблим керівникам.

    Для Ізраїлю такі удари мають не лише безпосереднє військове, а й психологічне значення. Вони демонструють здатність розвідки визначати місцеперебування високопоставлених представників ХАМАС навіть після завершення найактивнішої фази бойових дій.

    Однак кожна нова атака посилює напруження навколо перемир’я. ХАМАС уже неодноразово попереджав, що ліквідації командирів і посадовців можуть поставити під загрозу подальше виконання домовленостей. Після вбивства одного з високопоставлених командирів у грудні 2025 року головний переговорник угруповання заявляв, що такі дії загрожують життєздатності режиму припинення вогню.

    Удар 26 липня показує, що, попри відсутність повномасштабних наземних боїв, протистояння між Ізраїлем і ХАМАС триває. Ізраїль продовжує точкові ліквідації представників угруповання, тоді як ХАМАС звинувачує його в руйнуванні перемир’я та спробі дестабілізувати сектор Гази. Загибель Ваеля Ель-Ледаві й Рамеза Абу Зрайка стала черговим епізодом конфлікту, який формально перейшов у фазу припинення вогню, але фактично залишається далеким від політичного врегулювання.

  • Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїльські військові швидкими темпами споруджують усередині сектора Гази масштабний земляний бар’єр, який відокремлює території під контролем ЦАХАЛу від районів, де залишається більшість палестинського населення. Загальна довжина вже зведених укріплень перевищує 23 кілометри, що становить понад половину протяжності всього прибережного анклаву.

    Про будівництво повідомило агентство Associated Press після аналізу супутникових знімків компанії Planet Labs PBC. На фотографіях видно довгі насипи, земляні вали та пов’язані з ними військові дороги, які проходять через райони з майже повністю зруйнованою забудовою. Самі ізраїльські військові підтвердили AP, що створили фізичний бар’єр у районі так званої жовтої лінії.

    Жовта лінія з’явилася після укладення підтриманої Сполученими Штатами угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні 2025 року. Відповідно до домовленостей, ізраїльські війська мали відійти до цієї межі, а надалі — залишити більшу частину сектора Гази. На наступних етапах передбачалося розміщення міжнародних сил безпеки та формування нового механізму управління анклавом.

    Однак реалізація наступних етапів домовленостей фактично зупинилася. Військові залишилися на зайнятих позиціях, а тимчасова лінія розмежування дедалі більше набуває ознак постійного кордону. Раніше Reuters повідомляло, що Ізраїль контролював близько 53% території сектора Гази, а згодом розширив зону фактичного контролю приблизно до 64%.

    Сектор Гази має близько 40 кілометрів у довжину та приблизно 11 кілометрів у найширшій частині. На цій невеликій території до війни проживало понад два мільйони людей. Тепер більшість населення зосереджена у вузькій прибережній смузі на захід від жовтої лінії, де сотні тисяч людей живуть у наметах, тимчасових укриттях або пошкоджених будівлях.

    За даними AP, найдовша безперервна ділянка земляного бар’єра простягається майже на 17 кілометрів — від району Хан-Юніса на півдні до околиць міста Газа на півночі. Її будівництво розпочалося в лютому 2026 року, після чого вал продовжили розширювати у південному напрямку.

    Окремі відрізки насипу будують надзвичайно швидко. Супутникові знімки Planet Labs показали, що ділянка поблизу Рафаха 1 липня мала довжину близько 500 метрів, а вже 15 липня сягнула приблизно 2,4 кілометра. Таким чином, лише за два тижні бар’єр подовжили майже на два кілометри.

    Якщо роботи триватимуть у тому самому напрямку, нова південна ділянка може з’єднатися з основним 17-кілометровим відрізком. У такому разі суцільна система земляних укріплень фактично розріже більшу частину сектора Гази, відокремивши прибережну зону проживання палестинців від районів, які контролюють ізраїльські сили.

    В ізраїльській армії пояснюють будівництво міркуваннями безпеки. Військові заявили, що вздовж жовтої лінії створюється спеціальна зона з розвідувальними засобами, системами спостереження та сучасними технологіями. Її завданням називають недопущення проникнення бойовиків ХАМАС, захист ізраїльських військових і населених пунктів поблизу кордону із сектором Гази.

    Водночас точний маршрут майбутнього бар’єра військові не розкрили. Вони також не повідомили, якої максимальної довжини він може досягти та чи планують демонтувати укріплення після виконання угоди про припинення вогню.

    ЦАХАЛ офіційно заявляє, що його сили залишаються вздовж жовтої лінії для захисту південних районів Ізраїлю та недопущення відновлення військового потенціалу ХАМАС. Таку позицію ізраїльське командування неодноразово повторювало у своїх офіційних повідомленнях.

    Разом із земляним валом у контрольованій Ізраїлем зоні з’являються нові військові бази та дороги. Супутникові знімки демонструють, що значну частину будівель на схід від лінії було знесено бульдозерами або зруйновано вибухами. Особливо масштабними є руйнування у Рафаху, де до війни проживало понад чверть мільйона людей.

    Ізраїльська сторона стверджує, що військові демонтують тунелі, укріплення, склади та іншу інфраструктуру ХАМАС. Водночас на супутникових фотографіях видно майже повне знищення цілих житлових кварталів, сільськогосподарських угідь і місцевих доріг. На частині очищених територій уже прокладено нові маршрути для військової техніки.

    Будівництво бар’єра посилює побоювання палестинців, що поділ Гази може стати постійним. Подібні ризики західні медіа описували ще наприкінці 2025 року, коли виконання американського мирного плану почало затягуватися. Тоді вже йшлося про можливість формування двох окремих зон — території під контролем ізраїльської армії та вузької прибережної смуги, де перебуватиме більшість населення.

    Додаткову небезпеку створює нечіткість самої жовтої лінії. Її точні координати не були публічно й детально визначені ні в тексті домовленостей, ні у повідомленнях ізраїльських або американських посадовців. На місцевості межу позначали окремими бетонними блоками, розміщеними на значній відстані один від одного.

    Reuters раніше встановило, що в окремих районах ці блоки пересували глибше на територію, контрольовану палестинською стороною. У районі Аль-Туффах у місті Газа межу, за даними агентства, змістили приблизно на 200 метрів, після чого було знищено близько 40 будівель. У південних районах окремі маркери переміщували на відстань до 390 метрів.

    У квітні Ізраїль також передав гуманітарним організаціям карти з додатковою помаранчевою лінією, що позначала розширену зону обмеженого доступу. Вона охоплювала ще близько 11% території Гази за межами початкової жовтої лінії. Разом ці ділянки фактично залишали під ізраїльським контролем майже дві третини анклаву.

    Проблема полягає у тому, що ці карти не були оприлюднені для всього населення Гази. Мешканці не завжди знають, де саме проходить заборонена межа, а її розташування може змінюватися. Представники палестинських гуманітарних організацій заявляли, що люди нерідко не розуміють, які райони є небезпечними і де починається військова зона.

    Ізраїльські військові відкривають вогонь по людях, яких вважають такими, що перетнули жовту лінію та становлять загрозу для підрозділів. ЦАХАЛ наголошує, що удари завдаються по бойовиках або особах, які небезпечно наближаються до військових позицій.

    Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини раніше висловлювало занепокоєння через загибель цивільних поблизу цієї межі. За даними ООН, значна частина палестинців, убитих після початку перемир’я, перебувала саме в районі жовтої лінії. Організація попереджала, що стрілянина по цивільних, які не становили реальної загрози, може кваліфікуватися як незаконне вбивство.

    AP повідомляє, що від початку перемир’я внаслідок ізраїльських ударів і військових операцій загинули понад 1 100 палестинців. За той самий період унаслідок атак бойовиків загинули п’ятеро ізраїльських військовослужбовців. Ці дані наводяться сторонами конфлікту й не завжди можуть бути незалежно перевірені в умовах обмеженого доступу до сектора Гази.

    Подальша доля земляного бар’єра залежатиме від виконання угоди про припинення вогню. Відповідно до її початкового задуму, ізраїльські війська мали відійти ближче до кордону Гази, а контроль за безпекою повинні були перебрати міжнародні сили. Проте переговори щодо роззброєння ХАМАС, майбутнього управління анклавом і складу міжнародної місії місяцями не дають результату.

    За таких умов тимчасова жовта лінія дедалі більше закріплюється фізично. Земляні вали, військові бази, дороги, системи стеження та зруйнована забудова формують фактичний поділ території. І хоча Ізраїль називає новий бар’єр оборонним об’єктом, його масштаб і швидкість будівництва посилюють побоювання, що карта сектора Гази може бути змінена на тривалий час.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.