Daypolitico

Позначка: IT

  • Скорочення в Microsoft: Запропонували вихідну допомогу чверті штату заради AI-інвестицій

    Скорочення в Microsoft: Запропонували вихідну допомогу чверті штату заради AI-інвестицій

    Компанія Microsoft направила пропозицію про добровільне звільнення з виплатою вихідної допомоги (Voluntary Exit Offer) близько 60 тисячам співробітників у США, Канаді, Великій Британії та Індії. Це становить понад 25% від загального глобального штату компанії (близько 223 тисяч осіб).

    Програма поширюється на працівників рівнів до 70 рівнів включно в підрозділах AI, Copilot, Finance, HR, Xbox та Windows. Водночас інженери дата-центрів, відділи продажу, маркетингу та кібербезпеки під дію програми не підпадають.

    Основні деталі та умови програми:

    • Умови виплати: Працівникам пропонується вихідний оклад за 60 днів плюс додаткова компенсація в розмірі тижневого окладу за кожні шість місяців вислуги (максимум до 39 тижнів).
    • Терміни ухвалення рішення: Співробітники мають визначитися до початку грудня 2026 року. У разі згоди датою завершення роботи стане 31 грудня 2026 року.
    • Контекст попередніх скорочень: Навесні 2026 року компанія реалізувала програму дострокового виходу на пенсію для 8,75 тис. осіб (прийняли близько 30%). Крім того, у липні відбулося скорочення 4800 позицій у підрозділі Xbox.

    Причини та аналіз експерименту

    Офіційно HR-директорка Microsoft Емі Коулман пояснила ініціативу «гнучкістю для працівників та можливістю адаптувати структуру компанії». Проте галузеві аналітики та фінансові оглядачі виділяють дві головні причини:

    1. Оптимізація витрат під масштабні капіталовкладення в ШІ: Компанія спрямовує десятки мільярдів доларів у розбудову дата-центрів та закупівель процесорів ШІ. Скорочення фонда оплати праці виступає фінансовим важелем для компенсації рекордно зростаючих капітальних витрат (CapEx).
    2. Перехід завдань до штучного інтелекту: Вивільнення посад у розробці програмного забезпечення та корпоративних функціях збігається з масовим впровадженням внутрішніх автономних ШІ-агентів, які беруть на себе базові завдання інженерії, підтримки та документообігу.

    Кінцевий розмір виплат та суми, виділені на реструктуризацію, компанія деталізує у фінансовому звіті за перший квартал 2027 фінансового року.

  • СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    У Харкові відбувся спеціалізований чемпіонат із технологічного спорту та кібербезпеки, організований кіберфахівцями обласного управління Служби безпеки України за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ. За інформацією речника обласного відомства Владислава Абдули, головною метою заходу стало тренування спеціалістів ефективно виявляти та нейтралізовувати сучасні цифрові загрози.

    Значущість подібних заходів зумовлена тим, що в умовах повномасштабної війни кіберпростір перетворився на повноцінне поле бою. Електронні ресурси державних органів влади, об’єктів критичної інфраструктури, промислових підприємств, засобів масової інформації та бізнесу перебувають під постійним прицілом російських спецслужб. Надійно протистояти таким систематичним атакам можуть лише висококваліфіковані та добре підготовлені ІТ-фахівці.

    Змагання проходили у популярному міжнародному форматі «Capture the Flag» (CTF), який являє собою професійний квест для програмістів, адміністраторів систем безпеки та студентів профільних спеціальностей. У турнірі взяли участь 12 команд, які відпрацьовували практичні навички захисту та пошуку вразливостей.

    Програма чемпіонату складалася з кількох блоків складних завдань. Учасники проводили розслідування імітованих кіберінцидентів, аналізуючи файли та мережевий трафік для виявлення цифрових слідів хакерських атак. Окрім цього, команди змагалися у пошуку слабких місць на спеціально розробленому тестовому сайті, зламували паролі до навчальних облікових записів та шукали головний «прапор»  — спеціальний секретний рядок, прихований глибоко у програмному коді.

  • Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Компанія Apple подала позов до федерального суду Каліфорнії проти OpenAI та двох її співробітників, звинувативши розробника ChatGPT у незаконному заволодінні комерційними таємницями, конфіденційною документацією та технологічними напрацюваннями, що стосуються майбутніх апаратних продуктів компанії. У корпорації заявляють, що OpenAI нібито систематично використовувала чинних і колишніх працівників Apple для отримання доступу до секретної інформації, яка могла бути використана під час створення власних пристроїв зі штучним інтелектом. У компанії називають це не окремими порушеннями, а цілеспрямованою схемою, яка, за їхніми твердженнями, діяла протягом тривалого часу.

    Про це повідомляє Financial Times.

    У заяві Apple наголошується, що компанія має серйозні підстави вважати, що її інтелектуальна власність була незаконно використана.

    «З’явилися вагомі докази того, що особи, які працюють в OpenAI, незаконно заволоділи секретною та конфіденційною інформацією Apple щодо наших неанонсованих технологій, процесів і продуктів. Ми завжди захищатимемо наполегливу працю та інновації наших команд і вживаємо для цього всіх належних заходів», – заявили у корпорації.

    У матеріалах позову стверджується, що OpenAI нібито створила механізм, який дозволяв отримувати доступ до внутрішніх напрацювань Apple через активне працевлаштування її нинішніх і колишніх співробітників. За версією позивача, йдеться про передачу конфіденційної інформації щодо ще не представлених публіці продуктів, інженерних рішень, виробничих процесів, креслень, архітектури майбутніх пристроїв, інформації про ланцюги постачання, партнерів і постачальників комплектуючих.

    Apple наголошує, що розглядає ці дії як систематичне порушення своїх прав інтелектуальної власності. У позові зазначається, що така практика нібито не була випадковою або поодинокою, а навпаки — підтримувалася всередині нового апаратного підрозділу OpenAI.

    За твердженням Apple, саме завдяки незаконно отриманій інформації OpenAI могла значно скоротити власний цикл досліджень і розробки, отримавши доступ до багаторічних результатів роботи інженерів компанії.

    У відповідь OpenAI категорично відкинула всі звинувачення.

    Представник компанії заявив, що OpenAI не використовує чужі комерційні таємниці та будує власні технології виключно на основі власних досліджень і розробок.

    «Нас не цікавлять комерційні таємниці інших компаній. Ми залишаємося зосередженими на створенні інноваційних технологій, які відкривають нові можливості для людей у всьому світі», – заявили в компанії.

    Позов став черговим етапом загострення конкуренції між Apple та OpenAI, яка останніми роками перетворилася на одного з найвпливовіших гравців світового ринку штучного інтелекту.

    Особливо напруженими відносини між компаніями стали після того, як OpenAI оголосила про намір вийти за межі програмного забезпечення та почати виробництво власних апаратних пристроїв із використанням технологій штучного інтелекту.

    У травні 2025 року компанія придбала за 6,4 мільярда доларів студію io, яку очолює легендарний дизайнер Джоні Айв, який протягом багатьох років відповідав за створення зовнішнього вигляду iPhone, iPad, MacBook та інших культових продуктів Apple.

    Ця угода стала одним із найбільших придбань в історії OpenAI та фактично підтвердила її амбіції вийти на ринок споживчої електроніки, де десятиліттями домінує Apple.

    Після завершення угоди, як стверджує Apple, OpenAI почала активно переманювати її співробітників.

    За інформацією компанії, нині в OpenAI працює понад 400 колишніх працівників Apple.

    Позивач зазначає, що саме масовий перехід інженерів, дизайнерів, спеціалістів із виробництва та менеджерів став підставою для проведення внутрішньої перевірки.

    Apple повідомила, що розпочала власне розслідування ще у лютому.

    Під час перевірки, за твердженням компанії, були виявлені ознаки можливого витоку комерційної інформації.

    Після цього корпорація офіційно звернулася до OpenAI, повідомивши про свої підозри та запропонувавши відреагувати на ситуацію.

    Однак, як стверджує Apple, жодної відповіді компанія так і не отримала.

    У позовній заяві наголошується, що вже виявлені факти можуть бути лише невеликою частиною набагато масштабнішої схеми.

    «Докази, викладені в цьому позові, є лише верхівкою айсберга», – зазначає Apple.

    У компанії також стверджують, що подібна поведінка стала нормою всередині нового апаратного бізнесу OpenAI.

    «Як закономірний результат, новостворений бізнес OpenAI з виробництва апаратного забезпечення зараз спирається на вкрай хиткий фундамент, повністю прогнилий через незаконне використання привласнених комерційних таємниць», – йдеться у судових документах.

    Одним із головних відповідачів у справі є керівник напряму апаратного забезпечення OpenAI Тан Тан.

    За даними Apple, він залишив компанію на початку 2024 року.

    Позивач стверджує, що ще до звільнення Тан нібито передав представникам OpenAI конфіденційну інформацію про мережу постачальників Apple, виробничі процеси та інші внутрішні матеріали.

    Крім цього, Apple заявляє, що після переходу до OpenAI Тан проводив співбесіди з інженерами Apple та використовував уже наявні конфіденційні знання для отримання ще більшого обсягу внутрішньої інформації.

    За версією компанії, таким чином OpenAI могла систематично накопичувати відомості про нові продукти конкурента.

    Другим відповідачем став колишній інженер-електрик Apple Чан Лю.

    За словами позивача, він працював над одними з найсекретніших проєктів компанії та мав доступ до особливо важливої технічної інформації.

    У січні 2026 року він перейшов до OpenAI.

    Apple стверджує, що після звільнення Лю не повернув щонайменше один службовий пристрій та не підтвердив виконання всіх обов’язкових процедур, передбачених внутрішніми правилами компанії.

    У позові також зазначається, що Лю нібито використовував комп’ютер іншої співробітниці Apple для отримання доступу до секретних матеріалів.

    Крім цього, за версією компанії, він інструктував колегу щодо способів копіювання файлів в обхід корпоративних систем захисту.

    Згодом ця співробітниця також перейшла працювати до OpenAI.

    Apple також стверджує, що вже після звільнення Лю використав одну з уразливостей корпоративного мережевого сховища, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації, хоча більше не мав відповідних повноважень.

    За даними позову, аналогічні дії нібито здійснювали й інші працівники Apple перед своїм переходом до OpenAI.

    У компанії вважають, що окремі співробітники копіювали службову документацію, технічні файли, креслення та інші матеріали незадовго до звільнення.

    Apple просить суд негайно видати судову заборону, яка не дозволить OpenAI та окремим відповідачам знищувати документи, електронні листування, цифрові носії або будь-які інші потенційні докази.

    Також компанія вимагає зобов’язати відповідачів повернути всі копії комерційних таємниць, конфіденційної документації та інших матеріалів, які, за твердженням Apple, були незаконно привласнені.

    Окрім цього, позивач просить суд стягнути з OpenAI компенсацію завданих збитків або зобов’язати компанію виплачувати роялті у випадку, якщо спірні технології вже використовуються або будуть використані під час створення нових продуктів.

    Цей судовий процес може стати одним із найрезонансніших корпоративних спорів останніх років у технологічній галузі. Якщо викладені у позові звинувачення підтвердяться в суді, справа може мати серйозні наслідки не лише для OpenAI, а й для всієї індустрії штучного інтелекту, де конкуренція за інженерів, інновації та інтелектуальну власність останніми роками суттєво загострилася. Водночас на момент подання позову звинувачення Apple залишаються позицією позивача і мають бути перевірені судом у встановленому законом порядку.

  • «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    Американська технологічна компанія OpenAI готує найбільшу трансформацію ChatGPT з моменту запуску сервісу наприкінці 2022 року. Згідно з інформацією Financial Times, компанія планує радикально змінити концепцію свого найвідомішого продукту, перетворивши його з популярного чат-бота на повноцінну платформу цифрових помічників та агентів штучного інтелекту, які зможуть виконувати реальні завдання від імені користувачів. Цей крок розглядається як ключовий елемент нової стратегії OpenAI, яка прагне забезпечити довгострокове зростання доходів, зміцнити свої позиції на ринку та підготуватися до можливого виходу на фондову біржу.

    За останні кілька років ChatGPT став одним із найвідоміших технологічних продуктів у світі. Після запуску у листопаді 2022 року сервіс буквально змінив ставлення суспільства до штучного інтелекту. Якщо раніше технології ШІ залишалися переважно інструментами для вузького кола фахівців, то ChatGPT зробив їх масовими та доступними для сотень мільйонів людей. Саме OpenAI стала компанією, яка фактично запустила глобальний бум генеративного штучного інтелекту, змусивши технологічних гігантів по всьому світу вкладати мільярди доларів у розвиток аналогічних систем.

    Однак успіх ChatGPT приніс компанії не лише популярність, а й нові виклики. Попри величезну аудиторію, яка, за даними видання, вже наближається до одного мільярда користувачів, OpenAI продовжує витрачати колосальні кошти на розвиток своїх моделей. Навчання сучасних систем штучного інтелекту вимагає величезних обчислювальних потужностей, дорогих графічних процесорів, будівництва центрів обробки даних та постійного вдосконалення інфраструктури. На цьому тлі інвестори дедалі частіше очікують від компанії не лише технологічних проривів, а й чіткої стратегії виходу на стабільну прибутковість.

    Саме тому керівництво OpenAI почало переглядати роль ChatGPT у власній екосистемі. Якщо раніше продукт сприймався як інструмент для спілкування зі штучним інтелектом, то тепер його дедалі більше розглядають як своєрідний вхідний портал до ширшого набору сервісів. Усередині компанії формується бачення ChatGPT як універсального цифрового центру, який поєднуватиме різноманітні інструменти для роботи, навчання, програмування, управління завданнями та автоматизації бізнес-процесів.

    Одним із головних напрямків майбутньої трансформації стане розвиток агентів штучного інтелекту. На відміну від звичайних чат-ботів, які переважно відповідають на запити користувачів, агенти здатні самостійно виконувати складні багатокрокові дії. Вони можуть аналізувати інформацію, ухвалювати проміжні рішення, взаємодіяти з іншими сервісами та завершувати поставлені завдання без постійного контролю людини. Саме цей напрямок у OpenAI дедалі частіше називають наступною великою еволюцією індустрії штучного інтелекту.

    У майбутньому такі системи можуть самостійно бронювати авіаквитки та готелі, координувати зустрічі, вести календарі, створювати презентації, працювати з електронною поштою, проводити аналіз документів, готувати звіти або виконувати складні робочі процеси у корпоративному середовищі. Іншими словами, йдеться про перехід від формату «запитання-відповідь» до формату «поставив завдання — отримав готовий результат».

    Особливе місце у новій стратегії відводиться продукту OpenAI Codex. Компанія має намір суттєво збільшити інвестиції в його розвиток, оскільки програмування вважається одним із найбільш перспективних напрямків застосування штучного інтелекту. В останні роки інструменти генерації коду стали одним із найшвидше зростаючих сегментів ринку ШІ. Великі корпорації дедалі активніше впроваджують такі рішення для автоматизації розробки програмного забезпечення, скорочення витрат та підвищення продуктивності команд.

    Саме тому OpenAI поступово зміщує акценти від універсального чат-бота до систем, які здатні виконувати реальну роботу. Показовою стала заява одного зі старших співробітників компанії, якого цитує Financial Times: «Чат мертвий». Ця фраза стала відображенням настроїв усередині OpenAI, де все більше фахівців переконані, що традиційна модель спілкування з чат-ботом уже досягла своєї природної межі розвитку. Наступний етап полягає в тому, щоб штучний інтелект не просто надавав інформацію, а діяв самостійно та приносив практичну користь.

    Такі зміни відбуваються на тлі дедалі жорсткішої конкуренції в галузі. Одним із головних суперників OpenAI залишається Anthropic, яка активно розвиває власну модель Claude та поступово завойовує дедалі більшу частку корпоративного ринку. Водночас значні ресурси у сферу штучного інтелекту вкладають також Google, Microsoft, Meta та інші технологічні гіганти. Конкуренція між ними вже давно вийшла за межі створення найпотужнішої мовної моделі й дедалі більше концентрується навколо побудови цілих екосистем продуктів та сервісів.

    Ще кілька років тому головним завданням OpenAI було переконати людей у можливостях генеративного штучного інтелекту. Сьогодні ж перед компанією стоїть інша мета — перетворити ці технології на стабільний бізнес із прогнозованими доходами. Для цього необхідно створювати продукти, за які готові регулярно платити не лише окремі користувачі, а й великі компанії.

    Саме корпоративний сегмент розглядається як ключове джерело майбутніх прибутків. Бізнес-клієнти потребують інструментів для автоматизації процесів, роботи з великими масивами даних, управління документацією та підвищення ефективності співробітників. Агенти штучного інтелекту, здатні виконувати комплексні завдання без участі людини, потенційно можуть стати одним із найдорожчих і найприбутковіших продуктів на ринку.

    Аналітики зазначають, що якщо OpenAI реалізує свої плани, це може стати найбільшою зміною в історії ChatGPT та одним із найважливіших етапів розвитку всієї індустрії штучного інтелекту. Фактично компанія прагне створити універсального цифрового помічника, який стане невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей та робочих процесів тисяч компаній. Якщо раніше користувачі зверталися до ChatGPT за відповідями на запитання, то в майбутньому вони можуть доручати йому виконання повноцінних завдань, залишаючи штучному інтелекту дедалі більше функцій.

    Таким чином OpenAI готує не просто оновлення свого найпопулярнішого продукту, а масштабну трансформацію всієї концепції взаємодії людини зі штучним інтелектом. І саме від успішності цієї стратегії може залежати не лише майбутнє компанії, а й подальший розвиток глобального ринку ШІ, який уже зараз оцінюється у сотні мільярдів доларів і продовжує зростати рекордними темпами.

  • Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Попри поступову стабілізацію українського ІТ-ринку, проблема скорочень персоналу залишається актуальною. За останній рік роботу втратив майже кожен шостий український ІТ-фахівець. Водночас поширене припущення про те, що причиною масових звільнень стає штучний інтелект, поки що не знаходить підтвердження у статистиці. Лише 5% звільнених спеціалістів заявили, що їхні функції були замінені AI-рішеннями.

    Про це свідчать результати масштабного дослідження DOU, у якому взяли участь понад 3800 українських ІТ-фахівців різних спеціалізацій та рівнів, а також понад 650 початківців, які перебувають у пошуку першої роботи в галузі.

    Згідно з результатами опитування, у 2025 році під скорочення потрапили 17% українських айтівців. Для порівняння, роком раніше цей показник становив 19%. Хоча ситуація дещо покращилася, ринок праці продовжує перебувати під тиском економічних викликів, зниження інвестиційної активності та зміни структури попиту на спеціалістів.

    Дослідження показало, що за кордоном українських ІТ-фахівців звільняли навіть частіше, ніж в Україні. Серед спеціалістів, які працюють за межами країни, про втрату роботи повідомили 20% респондентів. Це свідчить про те, що глобальна технологічна галузь також переживає період трансформації та оптимізації витрат.

    Найчастіше під скорочення потрапляли досвідчені фахівці. Серед звільнених за кордоном понад половину становлять Senior-спеціалісти. В Україні їхня частка також залишається високою — 43%. Крім того, помітно зросла кількість скорочень серед фахівців рівня Lead та вище. Якщо у попередньому дослідженні вони становили 9% серед звільнених, то нині цей показник досяг 15%.

    Експерти DOU відзначають, що компанії дедалі частіше оптимізують управлінські та висококваліфіковані позиції, прагнучи скоротити витрати в умовах нестабільного ринку. Водночас частка звільнених Middle-спеціалістів поступово зменшується.

    Скорочення торкнулися практично всіх професійних напрямів. Серед технічних спеціалістів основними причинами звільнення стали завершення проєктів, відсутність нових замовлень або припинення фінансування. Нетехнічні працівники частіше повідомляли про оптимізацію штатів та реструктуризацію бізнесу.

    Особливо помітними скорочення були в компаніях середнього розміру, де працюють від 50 до 200 співробітників. Водночас звільнення фіксувалися як у невеликих стартапах, так і у великих міжнародних корпораціях.

    Головними причинами втрати роботи залишаються оптимізація бізнес-процесів та фінансові труднощі компаній. Саме ці фактори назвали 38% та 32% опитаних відповідно. Це свідчить про те, що ІТ-ринок все ще відчуває наслідки глобального уповільнення економіки та скорочення інвестицій у технологічний сектор.

    Окрему увагу дослідники приділили впливу штучного інтелекту на зайнятість. Попри численні прогнози щодо масового витіснення працівників алгоритмами, наразі цей процес залишається обмеженим. Лише 5% звільнених респондентів повідомили, що втратили роботу через впровадження AI-рішень або автоматизацію своїх функцій.

    Фахівці зазначають, що штучний інтелект поки що радше змінює характер роботи спеціалістів, ніж повністю замінює їх. Більшість компаній використовують AI як інструмент підвищення продуктивності, а не як повноцінну альтернативу працівникам.

    Цікаво, що майже половина звільнених айтівців не очікувала скорочення. Для 44% респондентів новина про втрату роботи стала повною несподіванкою. В Україні таких випадків навіть побільшало — з 38% до 45% за рік. Лише 41% працівників отримали попередження про звільнення за кілька днів або тижнів до припинення співпраці.

    Щодо фінансових розрахунків, більшість роботодавців виконували свої зобов’язання перед працівниками. Повний розрахунок отримали 66% звільнених спеціалістів в Україні та 64% за кордоном. Водночас понад чверть працівників отримали лише заробітну плату без додаткових компенсацій або виплат за невикористану відпустку.

    Найбільш проблемною залишається тема підтримки працівників після звільнення. За даними DOU, 66% айтівців не отримали від роботодавця жодної додаткової допомоги. Лише 12% компаній виплачували додаткову зарплату після скорочення, 9% надавали компенсацію в розмірі двох-трьох окладів, а ще 9% допомагали зі пошуком нової роботи.

    Експерти зазначають, що найменше підтримки отримують молоді спеціалісти та працівники середнього рівня. Натомість фахівці рівня Lead і вище частіше можуть розраховувати на компенсаційні пакети та додаткові виплати.

    Попри складну ситуацію, деякі показники свідчать про поступове оздоровлення ринку. Частка спеціалістів на так званому «бенчі» — коли працівник залишається в компанії без активного проєкту — знизилася до менш ніж 2%. Для порівняння, у 2023 році цей показник досягав 4%.

    Аналітики вважають, що український ІТ-сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Основними викликами залишаються пошук нових замовлень, конкуренція за міжнародні контракти, кадровий дефіцит у деяких напрямках та поступова інтеграція інструментів штучного інтелекту у робочі процеси. Водночас результати дослідження демонструють, що головною причиною скорочень поки залишаються економічні фактори, а не технологічна революція, про яку часто говорять останніми роками.

  • Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Українська IT-компанія Uklon вперше в Україні розпочала тестування технології дистанційного керування автомобілями. Пілотний проєкт стартував на території міжнародного аеропорту «Бориспіль» і може стати одним із перших кроків до появи в країні повноцінних безпілотних автомобілів та сервісів роботаксі.

    Про запуск тестування компанія повідомила на своєму офіційному сайті.

    Йдеться про технологію teleoperation — систему віддаленого управління автомобілем у режимі реального часу. Машина обладнана комплексом камер, сенсорів, систем зв’язку та спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє оператору керувати транспортом дистанційно зі спеціальної станції.

    У компанії пояснюють, що на першому етапі проєкту дистанційний водій фактично дублює функції звичайного кермувальника, але фізично перебуває не в авто, а в окремому центрі управління.

    Тестування проводять на закритій території аеропорту «Бориспіль», що дозволяє відпрацьовувати сценарії руху в контрольованих умовах без ризиків для цивільного трафіку.

    У компанії наголошують, що цей проєкт є частиною довгострокової стратегії розвитку автономного транспорту в Україні.

    «Це місток до безпілотних автомобілів та роботаксі», — заявили в Uklon.

    У тестуванні беруть участь водії-партнери сервісу, серед яких — ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному.

    У компанії зазначають, що технологія дистанційного управління відкриває нові можливості для людей з ампутаціями нижніх кінцівок та іншими порушеннями мобільності.

    Завдяки системам ручного управління люди з інвалідністю можуть працювати операторами дистанційного керування автомобілями без необхідності фізично перебувати за кермом.

    У Uklon вважають, що це може стати новим напрямком працевлаштування ветеранів та людей з інвалідністю.

    Технологія teleoperation активно розвивається у світі останні кілька років, особливо в галузі автономного транспорту.

    На відміну від повністю безпілотних автомобілів, які самостійно ухвалюють рішення за допомогою штучного інтелекту, дистанційне керування передбачає, що контроль за транспортом залишається за людиною-оператором.

    Саме такий формат багато компаній розглядають як проміжний етап перед масовим запуском роботаксі.

    У США, Китаї та країнах Європи teleoperation уже використовують для тестування безпілотних вантажівок, міських шатлів та сервісів автономного таксі.

    Одним із найвідоміших прикладів є американська компанія Waymo, яка тестує роботаксі у кількох містах США. Також активно розвивають подібні технології Tesla, Baidu, Cruise та Uber.

    Нещодавно компанія Uber оголосила про інвестиції понад 100 мільйонів доларів у будівництво мережі швидкісних зарядних станцій для безпілотних таксі у США.

    Український Uklon поки не говорить про строки запуску автономних таксі, однак у компанії зазначають, що тестування у «Борисполі» — це лише перший етап великого технологічного проєкту.

    Фахівці галузі зазначають, що розвиток подібних технологій в Україні може суттєво змінити ринок перевезень у найближчі роки.

    Водночас впровадження автономного транспорту потребуватиме не лише технологічної готовності, а й змін у законодавстві, сертифікації транспортних систем та розвитку цифрової інфраструктури.

    Особливо важливими залишаються питання безпеки та кіберзахисту таких систем.

    Експерти наголошують, що дистанційне керування автомобілями критично залежить від стабільного інтернет-з’єднання, систем передачі даних із мінімальною затримкою та захищених каналів зв’язку.

    Попри це, український ринок технологій продовжує демонструвати готовність до складних інновацій навіть в умовах війни.

    Після початку повномасштабного вторгнення українські IT-компанії активно працюють над рішеннями у сфері безпеки, логістики, дронів, штучного інтелекту та автоматизації транспорту.

    Участь ветеранів у технологічних проєктах також стає окремим напрямком розвитку українського бізнесу.

    У компанії Uklon підкреслюють, що хочуть не лише створювати нові сервіси, а й робити технології інклюзивними.

    Тестування у «Борисполі» може стати одним із перших реальних прикладів того, як автономні транспортні технології інтегруються в українську інфраструктуру.

    Поки що проєкт перебуває на ранній стадії, однак сам факт запуску подібного тестування свідчить про намір українських компаній конкурувати у сфері майбутнього транспорту не лише на локальному, а й на глобальному ринку.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • ШІ витісняє новачків з ринку праці

    ШІ витісняє новачків з ринку праці

    Стрімке впровадження штучного інтелекту дедалі сильніше змінює глобальний ринок праці та підходи компаній до формування команд. Якщо ще кілька років тому великі корпорації активно інвестували у молодих спеціалістів та розширювали програми стажувань, то тепер ситуація починає кардинально змінюватися. Нове дослідження консалтингової компанії Oliver Wyman свідчить, що бізнес дедалі частіше робить ставку на працівників із досвідом, тоді як кількість вакансій для початківців може суттєво скоротитися вже найближчими роками. Про результати опитування повідомило агентство Bloomberg.

    Опитування проводилося серед генеральних директорів американських компаній і показало різку зміну настроїв у корпоративному середовищі. Понад 40% керівників заявили, що протягом найближчих одного-двох років планують скоротити кількість молодших посад у своїх компаніях. Натомість бізнес має намір зосередитися на працівниках середнього та старшого рівня, які вже мають професійний досвід та здатні виконувати складні завдання без тривалого навчання.

    Лише 17% опитаних керівників повідомили, що планують збільшувати найм молодших спеціалістів. Для ринку праці це стало тривожним сигналом, адже ще рік тому ситуація була майже протилежною — тоді компанії, навпаки, активно розширювали програми для початківців та молодих фахівців.

    Аналітики пояснюють таку трансформацію стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту та ШІ-агентів, які вже сьогодні можуть виконувати значну частину роботи, що раніше доручалася молодшим співробітникам. Сучасні алгоритми здатні писати код на рівні junior-розробників, готувати звіти, аналізувати масиви даних, створювати презентації, обробляти документи, проводити первинну оцінку клієнтів та навіть виконувати окремі маркетингові чи юридичні завдання.

    Саме тому компанії дедалі частіше ставлять питання про доцільність утримання великої кількості молодших співробітників, якщо частину їхньої роботи можна автоматизувати значно дешевше та швидше.

    Результати дослідження Oliver Wyman підтверджують і наукові роботи провідних університетів. Зокрема, Гарвардський університет раніше дійшов висновку, що компанії, які активно впроваджують генеративний штучний інтелект, найчастіше скорочують саме молодші позиції. При цьому рівень зайнятості досвідчених працівників у таких організаціях залишається відносно стабільним.

    Директор дослідницького підрозділу Oliver Wyman Forum Джон Ромео зазначив, що сучасний бізнес дедалі більше цінує працівників, які вже мають досвід вирішення складних проблем та можуть швидко адаптуватися до нових викликів. За його словами, роботодавці розглядають середню та старшу ланку як ключовий ресурс для підвищення продуктивності в умовах активного впровадження ШІ.

    «Початківцям стає все важче знайти першу роботу, оскільки значну частину базових завдань тепер можуть виконувати алгоритми», — пояснюють експерти ринку праці.

    Консультант із питань майбутнього праці Равін Джесутхасан також наголосив, що компанії дедалі частіше шукають людей, які вже стикалися з кризовими ситуаціями, вміють ухвалювати рішення під тиском та мають практичні навички роботи у складних умовах.

    За його словами, штучний інтелект може виконувати багато технічних функцій, однак досі не здатний повноцінно замінити критичне мислення, інтуїцію, людський досвід та стратегічне бачення. Саме ці якості залишаються головною перевагою досвідчених працівників перед автоматизованими системами.

    Утім, експерти попереджають, що така тенденція може мати небезпечні наслідки для економіки в майбутньому. Керівниця глобального напряму лідерства та змін в Oliver Wyman Гелен Лейс застерегла, що масова відмова від молодих кадрів уже зараз може призвести до дефіциту кваліфікованих працівників через кілька років.

    Вона пояснила, що сьогоднішні молодші спеціалісти — це майбутні керівники, аналітики, інженери та управлінці середньої ланки. Якщо компанії перестануть інвестувати у їхнє навчання та професійний розвиток, то згодом на ринку просто не вистачатиме людей із необхідним рівнем досвіду.

    «Молодші спеціалісти повинні отримувати практичний досвід зараз, щоб згодом стати саме тими фахівцями, яких компанії потребуватимуть у майбутньому», — наголосила Лейс.

    Особливо гостро проблема може проявитися у сферах технологій, фінансів, маркетингу, консалтингу та IT, де традиційно кар’єра будувалася саме через поступове проходження всіх рівнів — від junior-позицій до керівних ролей.

    Ще одним сигналом масштабних змін стало дослідження Стенфордського університету, оприлюднене у листопаді. Науковці дійшли висновку, що молоді працівники на 16% частіше втрачають роботу у сферах, найбільш схильних до автоматизації за допомогою штучного інтелекту. Йдеться насамперед про професії, де багато повторюваних завдань і стандартизованих процесів.

    Експерти прогнозують, що найближчими роками конкуренція за першу роботу лише посилюватиметься. Молодим спеціалістам доведеться не просто володіти базовими навичками, а й навчитися працювати разом із ШІ-інструментами, швидко адаптуватися до нових технологій та постійно підвищувати кваліфікацію.

    Водночас деякі великі корпорації демонструють інший підхід. Наприклад, IBM у лютому оголосила про плани утричі збільшити найм працівників на початкові позиції у США. Компанія також планує адаптувати опис вакансій до нових умов ринку праці та активнішого використання штучного інтелекту.

    У IBM вважають, що молоді фахівці залишаються важливими для довгострокового розвитку компанії, а завдання бізнесу полягає не у повній заміні людей штучним інтелектом, а у створенні нових моделей співпраці між людиною та технологіями.

    Попри це, загальний тренд на ринку праці наразі свідчить про поступову зміну балансу на користь досвідчених працівників. Аналітики зазначають, що штучний інтелект не лише трансформує окремі професії, а й повністю змінює логіку побудови кар’єри. Якщо раніше молоді спеціалісти отримували досвід через виконання простих завдань, то тепер значну частину такої роботи виконуватимуть алгоритми.

    У результаті компаніям доведеться переглядати підходи до навчання персоналу, а молодим працівникам — шукати нові способи здобуття практичного досвіду в умовах стрімкої автоматизації.

    Експерти також звертають увагу, що навіть досвідчені працівники не можуть почуватися повністю захищеними. Корпорації дедалі рідше готові гарантувати довгострокову стабільність зайнятості, а ринок праці стає більш гнучким та менш передбачуваним. Штучний інтелект уже зараз змінює не лише окремі вакансії, а й саму модель взаємин між роботодавцями та працівниками у глобальній економіці.

  • Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Один із найбільших у світі контрактних виробників електроніки, тайванська компанія Foxconn, підтвердила факт масштабної кібератаки на частину своїх виробничих потужностей у Північній Америці. Інцидент, як повідомляє TechCrunch, вже спричинив втручання внутрішніх служб безпеки компанії та запуск масштабного розслідування, а також тимчасові перебої в роботі окремих підприємств.

    У Foxconn заявили, що постраждалі заводи поступово повертаються до нормального режиму роботи, однак компанія продовжує аналізувати можливі наслідки атаки для виробничих процесів і даних клієнтів. Водночас офіційно не уточнюється, які саме підприємства були атаковані, які системи зазнали компрометації та чи торкнулася атака критичної інфраструктури виробництва.

    Foxconn є ключовим партнером і підрядником для найбільших технологічних компаній світу, зокрема Apple, Google, NVIDIA, Intel та Dell. Саме тому інцидент уже привернув значну увагу у сфері глобальної кібербезпеки, оскільки навіть локальні збої на таких виробничих ланцюгах можуть впливати на постачання компонентів і готової продукції по всьому світу.

    Відповідальність за атаку взяло на себе хакерське угруповання Nitrogen, яке заявило, що змогло викрасти понад 11 мільйонів файлів із внутрішніх систем Foxconn. За їхніми твердженнями, серед отриманих даних є конфіденційна корпоративна інформація, що стосується як самої компанії, так і її великих клієнтів.

    Хакери оприлюднили частину нібито викрадених матеріалів, використовуючи їх як доказ успішного злому. Серед опублікованих файлів, за їх словами, є технічні документи, схеми продуктів, внутрішня переписка, а також фінансові матеріали. Водночас незалежної верифікації справжності цих даних наразі не проводилося, і компанія офіційно не підтвердила факт витоку клієнтської інформації.

    За інформацією фахівців з кібербезпеки, група Nitrogen працює за моделлю так званого подвійного вимагання. Це означає, що перед шифруванням систем і блокуванням доступу до даних зловмисники додатково викрадають інформацію, щоб використовувати її як важіль тиску. У разі відмови жертви від сплати викупу дані можуть бути оприлюднені або продані на чорному ринку. Така тактика стала однією з найпоширеніших серед сучасних кіберзлочинних угруповань і значно ускладнює реагування компаній на атаки.

    Експерти відзначають, що атака на Foxconn є особливо чутливою через масштаби компанії та її роль у глобальному виробничому ланцюгу. Foxconn виготовляє значну частину компонентів і збирає пристрої для провідних брендів, тому навіть потенційний витік технічної або фінансової інформації може мати наслідки для цілих галузей — від споживчої електроніки до серверного обладнання та систем штучного інтелекту.

    Компанія поки не розкриває, чи йдеться про компрометацію даних клієнтів у повному обсязі, і не уточнює, чи могли бути викрадені проєктні або комерційно чутливі матеріали партнерів. У Foxconn наголошують, що інцидент локалізовано, а заходи з посилення кіберзахисту вже впроваджуються.

    Водночас у галузі кібербезпеки зазначають, що подібні атаки часто мають відкладені наслідки, оскільки викрадені дані можуть використовуватися не лише для негайного шантажу, а й для довгострокових атак, промислового шпигунства або подальших зламів партнерських структур.

    Наразі розслідування триває, а офіційні регулятори та кіберпідрозділи вивчають масштаб інциденту та можливі ризики для міжнародних технологічних ланцюгів постачання.

  • ChatGPT навчився розпізнавати музику: OpenAI інтегрувала Shazam у чат

    ChatGPT навчився розпізнавати музику: OpenAI інтегрувала Shazam у чат

    Компанія OpenAI продовжує активно розширювати можливості свого сервісу ChatGPT. Цього разу розробники інтегрували в систему функції популярного застосунку для розпізнавання музики Shazam. Завдяки цьому користувачі зможуть визначати пісні без необхідності переходити до окремого додатка.

    Про співпрацю повідомило технологічне видання 9to5Mac. Зазначається, що нова функція працюватиме безпосередньо всередині ChatGPT і не вимагатиме встановлення або відкриття Shazam.

    Щоб скористатися новою можливістю, користувачам потрібно перейти до сторінки міні-застосунків у ChatGPT та з’єднати між собою акаунти сервісів. Після цього функція розпізнавання музики стане доступною прямо в чаті зі штучним інтелектом.

    Далі достатньо поставити просте запитання, наприклад: «Що за пісня грає?» або «Чате, що це за пісня?». Після цього система проаналізує звук і повідомить назву композиції.

    У відповіді ChatGPT може показати не лише назву треку, а й ім’я виконавця, обкладинку альбому, а також додаткову інформацію — наприклад, популярність або статистику пошуків пісні.

    Розробники зазначають, що ця функція стане частиною звичайного діалогу з чат-ботом. Користувачі зможуть продовжувати спілкування, ставити додаткові запитання або просити знайти інші композиції без необхідності відкривати сторонні сервіси.

    Інтеграція розпізнавання музики є ще одним кроком у розвитку ChatGPT як універсального цифрового помічника, який поступово об’єднує функції різних сервісів у межах одного застосунку.