Позначка: IT

  • Висока оплата й гнучкий графік: які професії обирають жінки у 2025-му

    Висока оплата й гнучкий графік: які професії обирають жінки у 2025-му

    2025 рік додає жінкам більше можливостей на ринку праці — у фокусі сфери, де поєднуються фінансова стабільність, дистанційні формати та швидкий розвиток. Ми виокремили п’ять напрямів, які задають тон.

    На першому місці — ІТ та технології: від розробки й тестування до аналітики даних, кібербезпеки та UI/UX-дизайну. Індустрія продовжує зростати, а стартувати в ній можна й без профільного диплома — за рахунок курсів і буткемпів. Друга лінія зростання — маркетинг і цифрові комунікації. Тут цінують креатив і роботу з даними, а спеціалісти з SEO, SMM, контенту й аналітики кампаній стабільно залишаються затребуваними.

    Медичний сектор і біотехнології демонструють стійкість попиту: телемедицина, генетичні та нейробіологічні дослідження, управління медичними системами поєднують технології з турботою про пацієнта і дають зрозумілу траєкторію кар’єрного зростання. Паралельно зростає «зелена» економіка — від відновлюваної енергетики до еко-консалтингу та управління ресурсами: ці напрями відповідають і на бізнес-запити, і на суспільний запит сталості. П’яту позицію посідає освіта та розвиток особистості — онлайн-викладання, коучинг, авторські тренінги дають гнучкий графік і можливість монетизувати експертизу.

    Три тренди формують вибір професії у 2025-му: поширення дистанційної роботи, прискорена інтеграція автоматизації та ШІ, а також чіткіший запит на баланс між роботою й особистим життям. Фахівчиням радять відштовхуватися від власних інтересів, звірятися з попитом на ринку й інвестувати у короткі програми навчання та сертифікації — це дозволяє швидко підтвердити компетенції і залишатися конкурентними без довгих академічних траєкторій. Підсумок очевидний: професії майбутнього потребують не лише технічних навичок, а й емпатії, креативності та гнучкого мислення — якостей, які дедалі частіше визначають успіх у командах і продуктах.

  • Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

    Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

    Майже половина українських спеціалістів у сфері IT замислюються над тим, щоб залишити країну. Про це свідчать результати свіжого опитування, проведеного DOU.

    За даними дослідження, 48% айтішників планують виїзд. Серед них 14% уже активно готуються до переїзду. Основними причинами називають постійні обстріли, ризик мобілізації та недовіру до дій влади.

    Водночас стільки ж — 48% спеціалістів — заявили, що залишаються в Україні, причому 14% рішуче відкидають ідею від’їзду.

    Хто найчастіше думає про виїзд

    • Чоловіки: 16% готуються до переїзду проти лише 5% жінок.

    • Молодь до 25 років: понад половина (53%) розглядає еміграцію.

    • Жителі південно-східних регіонів, що найбільше постраждали від війни: 15–20% хочуть виїхати.

    Серед тих, хто вже виїхав, 37% не планують повертатися, 20% хочуть повернутися, а ще 42% не визначилися зі своїми планами.

  • Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Поки очільник Мінцифри Михайло Федоров п’є каву з “хорошим русскім” Сергієм Токарєвим в Києві, батько Токарєва п’є чай в Кремлі.

    Російський бізнесмен Сергій Токарєв, який являється співвласником онлайн казино Cosmolot та First, виріс у впливовій московській родині. Батько Сергія – Токарєв Олександр Васильович має хороші звя’зки в Кремлі. Зокрема, Токарєва старшого пов’язують з Павлом Бородіним, який у свій час допоміг прийти до влади Володимиру Путіну.

    Олександр Токарев разом з Павлом Бородіним входять до складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв. Цей орган заснований у 2004 році для широкої інтеграції Росії, України, Білорусі та невизнаної частини Абхазії.

    Скріншот складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв, до складу якої входить батько Сергія Токарєва

    Сергій Токарєв, незважаючи на тісне спілкування з українською бізнес елітою та дружбу з очільником Мінцифри Михайлом Федоровим, продовжує вести напів легальний гемблінговий бізнес в РФ, володіє там нерухомістю та парком дорогих авто. З 2016 року він 172 рази літав до Москви, а також відвідував анексований Крим в обхід українського державного кордону — рейс 1634-SU компанії “Аерофлот” з Токарєвим на борту регулярно літав з Шереметьєво до Сімферополя в серпні 2016.

    Офіційно, із майна в РФ у Токарєва є як мінімум три квартири, дві в Іжевську і одна в Удмуртській області. У його власності Range Rover (А976ВР777), Mazda ТОURI (С082АХ177) і Mazda 3 (М791ТТ177) та Audi RS6 Avant Performance потужністю 605 кінських сил на урядових номерах (А028МО99). Цікаво, що номери цієї серії розшифровуються як адміністрація Москви або Московської області і належать в основному працівникам мерії.

    Показово, що незважаючи системні контакти з представниками української влади та підтримку української армії ніяких “заходів впливу” відносно громадянина Росії та його близьких родичів в РФ не послідувало. Нагадаємо, в РФ саджають в тюрьму навіть за “неправильний” репост в соціальних мережах, тому важко повірити, що фінансування української армії пройшло б для Токаєва та його родичів безслідно. Відповідно, діяльність Сергія Токарєва повністю влаштовує росіян, і скоріш за все, санкціонована Кремлем.

    Також цікавим фактом з біографії Сергія Токарєва є його робота на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, власника медіа-холдингу “Царьград” та фігуранта міжнародного санкційного списку. Для Малофєєва Токарєв, як і Максим Кріппа, працював над просуванням казино “Вулкан” та “Вулкан.бет”. У Росії цей бізнес заборонено і він перебуває під жорстким контролем ФСБ, однак Малофєєву ніхто не заважає, адже крім “правильної патріотичної риторики” та захисту інтересів православної церкви Малофєєва курує Друга служба ФСБ.

    І якщо через Максима Кріппу ведеться скупка українських медиа активів для розвитку проекту “Царьград Україна”, то схоже, що у Сергія Токарєва інше завдання: інтеграція до української бізнес та ІТ-спільноти.

    Звісно, Сергій Токарєв може представити роботу на Малофєєва як “помилку молодості” адже хто не помиляється. Але є нюанс: незважаючи на декларації про допомогу українській армії, насправді Токарєв обкрадає солдат на передовій. Так, засновник Traffic Devils Олександра Слобоженко зізнався, що його компанія переправляла рекламний трафік онлайн казино Cosmolot на позиції наших бійців на передовій.

    Зрозуміти логіку Сергія Токарєва як бізнесмена можна, але факт “виманювання” зарплат наших бійців, повністю нівелює весь оплачений в пресі піар як Сергія Токаєва, так і бренду Cosmolot.

    Також виникають питання щодо участі Токарєва в українських державних проектах, таких як Diia City. І проблема навіть не у ризиках, пов’язаних з імовірністю витоку даних громадян України до РФ, а скоріш з можливостями Токарєва інтегрувати людей Малафєєва до міжнародних безпекових проектів в сфері IT.