Позначка: Італія

  • Ексміністру оборони Федорову запропонували стати радником глави Міноборони Італії

    Ексміністру оборони Федорову запропонували стати радником глави Міноборони Італії

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров після своєї відставки отримав пропозицію стати радником міністра оборони Італії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву очільника італійського оборонного відомства Гвідо Крозетто.

    За словами Крозетто, він зв’язався з Федоровим уже наступного дня після його звільнення з посади та запропонував йому долучитися до роботи в Міністерстві оборони Італії.

    «Я зателефонував йому на наступний день після його звільнення і запитав: “Коли ти хочеш приїхати до Рима і працювати зі мною як радник?”», — розповів італійський міністр.

    Глава Міноборони Італії зазначив, що колишній український міністр був зворушений такою пропозицією і сприйняв її як прояв поваги та дружнього ставлення.

    Крозетто також високо оцінив роль Федорова у розвитку українських оборонних технологій. На його думку, саме завдяки впровадженню сучасних технологічних рішень, насамперед безпілотних систем, Україні вдалося не лише стримати російське вторгнення, а й змінити характер ведення бойових дій.

    «Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою», — наголосив міністр оборони Італії.

    За словами Крозетто, досвід Федорова у сфері військових інновацій може бути корисним не лише для України, а й для інших європейських держав, які активно модернізують свої оборонні можливості з урахуванням уроків російсько-української війни.

    Після відставки Михайло Федоров уже отримував кілька пропозицій щодо продовження державної служби в Україні. Зокрема, президент Володимир Зеленський пропонував йому стати радником президента, однак Федоров відмовився від цієї посади.

    Пізніше глава держави також запропонував ексміністру очолити напрям військових інновацій на посаді віцепрем’єр-міністра. Проте і від цієї пропозиції Федоров відмовився.

    Колишній міністр заявив, що не планує обіймати жодної іншої урядової посади, окрім тієї, яку займав раніше, залишивши відкритим питання щодо свого подальшого професійного шляху.

  • НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    Північноатлантичний альянс оголосив про намір виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, однак експерти вже ставлять під сумнів реалістичність виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямого фінансування України з боку адміністрації президента США Дональда Трампа основний фінансовий тягар підтримки Києва переходить до європейських союзників. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.

    Під час саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, усі 32 країни-члени Альянсу офіційно погодили новий обсяг довгострокової підтримки України. Відповідно до домовленостей, у 2026 році союзники планують надати Києву 70 мільярдів євро. Аналогічний обсяг фінансування передбачений і на 2027 рік. Кошти мають бути спрямовані насамперед на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, розвиток оборонних спроможностей та іншу стратегічну допомогу.

    Таке рішення стало відповіддю на нову політичну ситуацію у США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон припинив пряме бюджетне фінансування України, наголошуючи, що Сполучені Штати вже зробили найбільший внесок у підтримку Києва від початку повномасштабної війни. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що тепер відповідальність за подальшу допомогу значною мірою має взяти на себе Європа.

    Водночас саме європейські країни сьогодні стикаються з непростим завданням — знайти необхідні фінансові ресурси та забезпечити рівномірний розподіл витрат між союзниками. За оцінками NZZ, всередині Альянсу вже існують суттєві розбіжності щодо того, хто і в яких обсягах має фінансувати новий пакет підтримки.

    Найбільшими донорами України серед європейських держав залишаються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро допомоги Україні. Велика Британія планує виділити близько 4,4 мільярда євро, тоді як Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, причому приблизно 80% цієї суми буде спрямовано саме на постачання озброєння. Додатковий мільярд євро на початку року оголосила Швеція. Стабільну підтримку також продовжують надавати Данія та Нідерланди, хоча їхні останні пакети допомоги виявилися меншими, ніж раніше.

    Разом із тим не всі провідні економіки Європи демонструють однакову активність. Як зазначає видання, Франція, Італія та Іспанія поки що значно відстають від лідерів за обсягами фінансової та військової підтримки України. Це викликає дедалі більше дискусій усередині НАТО, адже саме ці держави мають значний економічний потенціал і могли б зробити вагоміший внесок у виконання загальних зобов’язань.

    Аналітики звертають увагу і на темпи реалізації обіцяної допомоги. Станом на кінець квітня союзники фактично надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо нинішні темпи фінансування, закупівель озброєння та логістики не прискоряться, до кінця року країни НАТО можуть забезпечити лише приблизно 30 мільярдів євро замість запланованих 70 мільярдів.

    Експерти також нагадують про попередній досвід виконання міжнародних обіцянок. За даними Кільського інституту світової економіки, за чотири з половиною роки війни європейські країни та інституції оголосили про намір надати Україні близько 400 мільярдів євро допомоги. Однак фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро, що становить менш як половину від задекларованої суми. Саме тому нинішні обіцянки щодо 140 мільярдів євро протягом двох років оцінюються як надзвичайно амбітні.

    На думку аналітиків, ключовим фактором успіху стане готовність найбільших економік Європи збільшити свої внески. Без активнішої участі Франції, Італії та інших держав досягти заявленого рівня фінансування буде надзвичайно складно. У найближчі два роки саме європейським союзникам доведеться довести, що вони здатні самостійно забезпечити довгострокову підтримку України навіть за умов скорочення прямої участі Сполучених Штатів.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року. Окрім ухвалення рішень щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу та підтвердження довгострокової підтримки України, його ключовою подією стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після зустрічі американський лідер заявив про “новий початок” у відносинах між Вашингтоном і Києвом, однак фінансова відповідальність за подальшу підтримку України дедалі більше переходить до європейських партнерів.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Римський Лев XIV у День незалежності США звернувся до американців із закликом проявляти милосердя до мігрантів, наголосивши, що захист людського життя неможливий без готовності приймати, підтримувати та захищати людей, які були змушені покинути свої домівки. Водночас понтифік закликав європейських лідерів перейти від тимчасових рішень до комплексної міграційної політики, яка поєднувала б гуманітарну допомогу, інтеграцію та усунення причин вимушеної міграції.

    Про це повідомляє Reuters.

    Свій лист до американського народу Папа Лев XIV надіслав під час візиту на італійський острів Лампедуза – символ європейської міграційної кризи та один із головних пунктів прибуття людей, які ризикують життям, перетинаючи Середземне море в пошуках безпеки та кращого майбутнього. Саме цей острів уже багато років є місцем, де найгостріше проявляються наслідки масштабних міграційних процесів, що охопили Європу.

    У своєму зверненні до громадян Сполучених Штатів понтифік підкреслив, що католицьке вчення про захист життя охоплює не лише питання народження чи смерті, а й ставлення до людей, які опинилися у вразливому становищі через війни, переслідування, політичну нестабільність або бідність. За словами Лева XIV, турбота про мігрантів є важливою частиною християнської відповідальності.

    «Приймати мігрантів із милосердям і щедрістю – це не лише акт милосердя, а й визнання гідності, яка належить кожній людській особі», – наголосив Папа Римський.

    Понтифік зазначив, що люди, які залишають свої країни, часто роблять це не за власним бажанням, а через обставини, які загрожують їхньому життю чи майбутньому. Саме тому, на його думку, міжнародна спільнота повинна розглядати міграцію не лише як виклик для систем безпеки чи економіки, а насамперед як гуманітарне питання, що потребує співчуття та відповідальної політики.

    Під час перебування на Лампедузі Папа Лев XIV також звернувся до керівництва європейських держав. Він закликав країни Європи виробити довгострокову та скоординовану міграційну політику, яка поєднувала б негайну допомогу людям, що прибувають до берегів континенту, із системними заходами щодо їхнього подальшого захисту, підтримки та інтеграції у суспільство. На його переконання, розв’язати міграційну проблему лише посиленням прикордонного контролю неможливо.

    Лев XIV також наголосив, що міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на покращення умов життя у країнах походження мігрантів. Він закликав світових лідерів інвестувати у розвиток регіонів, які потерпають від збройних конфліктів, економічної кризи та гуманітарних катастроф. На його думку, саме усунення першопричин вимушеної міграції дозволить зменшити кількість людей, які змушені залишати свої домівки в пошуках безпечного життя.

    Проблема нелегальної міграції залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Лампедуза, що розташована між Сицилією та узбережжям Північної Африки, протягом багатьох років приймає десятки тисяч мігрантів, які прибувають переважно з Лівії, Тунісу та інших країн Африки й Близького Сходу. Через обмежені можливості острова питання розподілу мігрантів між державами ЄС регулярно стає предметом політичних суперечок.

    Однією зі спроб зменшити навантаження на Італію стала угода між Римом та Албанією, укладена у 2023 році. Документ передбачав створення на території Албанії центрів тимчасового перебування для мігрантів, яких італійська влада рятує у Середземному морі. Очікувалося, що щороку такі центри зможуть приймати до 36 тисяч осіб, поки їхні заяви про надання міжнародного захисту розглядатимуть компетентні органи.

    Втім реалізація цієї ініціативи майже відразу зіткнулася з юридичними труднощами. Італійські суди поставили під сумнів окремі положення угоди, вказавши на можливі суперечності із законодавством Європейського Союзу та міжнародними нормами щодо захисту прав людини.

    У квітні 2026 року ситуація отримала новий розвиток. Генеральний адвокат Суду ЄС Ніколас Еміліу оприлюднив висновок, відповідно до якого центри утримання мігрантів в Албанії можуть відповідати європейському законодавству за умови, що права людей, які перебувають у них, будуть повністю гарантовані та захищені. Остаточне рішення у цій справі має ухвалити Суд Європейського Союзу.

    Заклики Папи Лева XIV пролунали на тлі триваючих дискусій щодо майбутнього міграційної політики як у США, так і в країнах Європейського Союзу. Заява понтифіка вкотре підкреслила позицію Святого Престолу, який послідовно виступає за поєднання безпеки державних кордонів із повагою до людської гідності, міжнародного гуманітарного права та права людей, які рятуються від війни, насильства чи переслідувань, на захист і допомогу.

  • Після публічного конфлікту з Трампом Мелоні зробила заяву про відносини з США

    Після публічного конфлікту з Трампом Мелоні зробила заяву про відносини з США

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що відносини між Римом і Вашингтоном мають якнайшвидше повернутися до нормального робочого стану після гучної публічної суперечки з президентом США Дональдом Трампом, яка останніми днями набула широкого міжнародного розголосу та викликала активні обговорення в політичних і дипломатичних колах обох країн.

    Про це Мелоні сказала журналістам, коментуючи ситуацію навколо взаємних заяв, які раніше прозвучали з обох сторін і фактично переросли у публічний конфлікт. Як повідомляє ANSA, глава італійського уряду наголосила, що не має наміру надалі підживлювати суперечку і вважає її вичерпаною з політичної точки зору, оскільки стратегічні інтереси Італії та США є значно важливішими за будь-які емоційні або медійні інциденти.

    Мелоні підкреслила, що двостороння співпраця між Італією та Сполученими Штатами повинна залишатися стабільною незалежно від політичних заяв чи особистих непорозумінь між лідерами. Вона зазначила, що Рим і Вашингтон пов’язані багаторічною історією союзницьких відносин, які охоплюють оборонну сферу, економіку, енергетику та координацію в межах НАТО, і тому не можуть бути поставлені під загрозу через конфлікт у соціальних мережах або публічні заяви.

    Окремо прем’єрка заявила, що вже довела свою позицію під час засідання Ради міністрів Італії, де обговорювалися подальші кроки у зовнішній політиці та міжнародні контакти країни. За її словами, головним завданням зараз є повернення дипломатичного діалогу до спокійного та конструктивного рівня, без подальшої ескалації або взаємних звинувачень.

    Коментуючи рішення міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні скасувати поїздку до США на тлі конфлікту, Мелоні зазначила, що цей крок був логічним і став своєрідним сигналом у відповідь на ситуацію, однак зараз подальше загострення не має сенсу. Вона підкреслила, що цей етап вже виконаний, і тепер необхідно переходити до відновлення нормального дипломатичного формату взаємодії.

    Італійська прем’єрка також висловила впевненість, що інцидент не матиме довгострокових наслідків для відносин між двома державами. Вона наголосила, що співпраця між Італією та США має настільки глибоку та структуровану основу, що її неможливо зруйнувати через окремі політичні конфлікти або суперечки між лідерами. За її словами, стратегічне партнерство між країнами завжди було стабільним і виходило за межі політичних циклів чи персональних відносин між керівниками.

    Конфлікт між Дональдом Трампом і Джорджею Мелоні загострився після заяви американського президента, в якій він стверджував, що італійська прем’єрка нібито “благала” його про спільне фото під час саміту G7 у Франції. Ця заява викликала різку реакцію в Італії та була сприйнята як принизлива, що одразу ж спричинило дипломатичний резонанс і хвилю обговорень у європейських медіа.

    У відповідь Мелоні опублікувала офіційне звернення, в якому категорично спростувала слова Трампа та заявила, що такі висловлювання є неприйнятними щодо союзників. Вона також наголосила, що подібні коментарі не відповідають реальності та шкодять атмосфері довіри між державами, які мають стратегічне партнерство.

    Незважаючи на спроби врегулювання ситуації, конфлікт продовжився, коли Дональд Трамп заявив, що нібито його дружба з Мелоні позитивно впливає на її політичні рейтинги в Італії. Американський президент припустив, що популярність італійської прем’єрки частково пов’язана з її взаємодією зі США та особисто з ним.

    Ці слова знову викликали жорстку реакцію з боку Рима. Мелоні заявила, що її політична підтримка визначається виключно волею італійських виборців, а не зовнішніми факторами чи контактами з іноземними лідерами. Вона також порадила Трампу зосередитися на внутрішніх питаннях США та власних політичних викликах.

    Попри різку риторику попередніх днів, нинішні заяви італійської прем’єрки свідчать про прагнення перевести ситуацію у більш стабільне русло та уникнути подальшої ескалації. У Римі наголошують, що інтереси держави та міжнародна стабільність мають залишатися пріоритетом над особистими суперечками політиків.

    Аналітики зазначають, що подібні публічні конфлікти між лідерами країн НАТО є нетиповими і можуть створювати тимчасову напругу у двосторонніх відносинах, однак, як правило, не впливають на стратегічне партнерство. У випадку Італії та США, які мають давню історію союзництва, спільні інституційні механізми співпраці та взаємні безпекові зобов’язання, імовірність довготривалого погіршення відносин залишається низькою.

    Таким чином, заява Мелоні про необхідність повернення відносин до нормального стану фактично означає завершення емоційної фази конфлікту та спробу відновити дипломатичний діалог між Римом і Вашингтоном у традиційному форматі, без публічних суперечок і взаємних звинувачень.

  • Таяні: ЄС має повністю відмовитися від російських нафти й газу

    Таяні: ЄС має повністю відмовитися від російських нафти й газу

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Європейський Союз має дотримуватися послідовної та єдиної позиції щодо відмови від закупівлі російських нафти та газу, якщо прагне створити реальні передумови для того, щоб Росія погодилася на переговори щодо завершення війни проти України. Про це він сказав в інтерв’ю італійському мовнику Rai.

    За словами Таяні, енергетична політика ЄС має залишатися стабільною та послідовною, адже будь-які коливання або повернення до закупівель російських енергоносіїв послаблюють загальну позицію Європи. Він наголосив, що після початку повномасштабної війни проти України європейські країни вже змогли знайти альтернативні джерела постачання енергоресурсів, що дозволяє їм і надалі утримуватися від імпорту з Росії без критичних наслідків для економіки.

    Таяні підкреслив, що відмова від російських нафти та газу є не лише економічним рішенням, а й політичним сигналом, який демонструє єдність і послідовність ЄС у питанні підтримки України та тиску на Росію. Він зазначив, що лише чітка й узгоджена позиція може мати вплив на поведінку Москви в контексті війни.

    «Я вважаю, що нам не слід купувати російський газ, бо коли займаєш певну позицію, її треба дотримуватися – я маю на увазі послідовність… Ми послідовні. Ми заявили, що не будемо купувати російську нафту та газ, у нас є дуже хороші альтернативи, і ми рухаємося вперед», – заявив глава МЗС Італії.

    Окремо Таяні звернув увагу на те, що Італія паралельно працює над диверсифікацією власного енергетичного балансу. Зокрема, країна розглядає розвиток ядерної енергетики як один із стратегічних напрямів, який у майбутньому має допомогти ще більше зменшити залежність від викопного палива та підвищити енергетичну безпеку держави.

    У своїх заявах італійський міністр також підкреслив, що санкційний і енергетичний тиск на Росію залишається важливим інструментом міжнародної політики, спрямованої на досягнення переговорного процесу щодо завершення війни. На його думку, саме послідовність у санкціях і відмова від фінансування російського енергетичного сектору можуть стати одним із ключових факторів, які змінять розрахунки Кремля.

    «Я вважаю, що правильно діяти й рухатися вперед послідовно, адже якщо ми хочемо змусити Путіна сісти за стіл переговорів, треба надсилати йому сигнали… Якщо ми будемо жорсткими в одному, а потім м’якими в іншому, він продовжуватиме дбати про свої інтереси», – додав Таяні.

    Заяви глави МЗС Італії пролунали на тлі тривалих дискусій у межах ЄС щодо подальшого посилення санкційної політики проти Росії та зменшення залежності від її енергоресурсів. Попри вже значне скорочення імпорту російської нафти і газу, окремі країни Європи продовжують обговорювати темпи повного розриву енергетичних зв’язків із Москвою.

    Водночас у європейських розвідструктурах раніше заявляли, що російська економіка залишається вразливою до санкційного тиску, особливо у разі подальших обмежень у банківському секторі або падіння світових цін на нафту. За оцінками аналітиків, саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської держави та військових витрат, що робить енергетичний аспект санкцій критично важливим у довгостроковій перспективі.

  • «Благала про фото»: Трамп публічно принизив Мелоні

    «Благала про фото»: Трамп публічно принизив Мелоні

    Відносини між президентом США Дональдом Трампом та прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні опинилися у центрі міжнародного скандалу. Після саміту G7 у Франції між двома політиками спалахнула відкрита публічна суперечка, яка вже спричинила дипломатичні наслідки та викликала широкий резонанс у Європі. Про це повідомляє Sky News.

    Новий виток конфлікту розпочався після заяви Дональда Трампа, в якій він стверджував, що Джорджа Мелоні нібито неодноразово просила його зробити спільне фото під час саміту «Великої сімки». Американський президент заявив, що італійська прем’єрка «буквально благала» його про фотографію, а він погодився лише тому, що йому стало її шкода.

    Однак реакція Рима була миттєвою. Джорджа Мелоні категорично спростувала слова американського лідера, назвавши їх вигадкою. У своїй публічній заяві вона наголосила, що твердження Трампа є повністю неправдивими, а сама вона здивована тим, що президент США дозволяє собі подібні випади щодо союзників. Прем’єрка також заявила, що ані вона, ані Італія ніколи нікого не просять і не «благають» про прихильність.

    Втім на цьому конфлікт не завершився. Уже 20 червня Трамп опублікував новий допис у своїй соціальній мережі Truth Social, де повторив свої звинувачення. Він заявив, що Мелоні нібито багаторазово просила його про спільне фото під час саміту у Франції та робила це «знову і знову». За словами президента США, італійська прем’єрка прагне відновити добрі стосунки з Вашингтоном через падіння власної популярності всередині країни.

    Особливе обурення Трампа викликала позиція Італії щодо конфлікту навколо Ірану. Президент США звинуватив Мелоні в тому, що вона відмовила Вашингтону у використанні італійських військових аеродромів та злітно-посадкових смуг для проведення операцій, пов’язаних із протистоянням Ірану. На думку Трампа, така позиція створила серйозні логістичні труднощі для американських військових.

    У своєму дописі американський президент також нагадав про внесок США у безпеку союзників по НАТО, заявивши, що Вашингтон витрачає сотні мільярдів доларів на захист європейських держав, зокрема Італії. Після цього Трамп різко відкинув можливість примирення з Мелоні, написавши: «Тепер вона хоче знову дружити, щоб підняти свої рейтинги. Ні, дякую».

    Джорджа Мелоні у відповідь звинуватила Трампа у постійних безпідставних атаках на союзників. Вона заявила, що її популярність залежить від здатності захищати національні інтереси Італії, а не від фотографій із політиками. Прем’єрка наголосила, що продовжить діяти виходячи з інтересів власної держави, навіть якщо це не подобається американському президенту.

    Скандал швидко вийшов за межі особистої суперечки двох лідерів. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні скасував запланований візит до США, назвавши висловлювання Трампа образливими не лише для прем’єр-міністра, а й для всієї Італії. За інформацією італійських ЗМІ, президент країни Серджо Маттарелла також висловив підтримку Мелоні після скандальних заяв з боку Білого дому.

    Примітно, що раніше Джорджа Мелоні вважалася одним із найближчих європейських союзників Дональда Трампа. Вона була єдиною главою уряду з Європи, яка відвідала його інавгурацію після повернення до Білого дому. Однак останні місяці відносини між політиками почали стрімко погіршуватися. Причиною стали розбіжності щодо Ірану, позиції Ватикану, а також питання американської військової присутності в Європі.

    Політичні експерти зазначають, що нинішня суперечка може мати серйозні наслідки для трансатлантичних відносин. У Європі дедалі більше політиків висловлюють занепокоєння тим, що Трамп демонструє жорсткішу риторику щодо традиційних союзників, ніж щодо геополітичних суперників Заходу. Саме на це звернула увагу і сама Мелоні, заявивши, що президент США часто проявляє більше поваги до опонентів Заходу, ніж до партнерів по НАТО.

    Поки що жодна зі сторін не демонструє готовності до примирення. Навпаки, риторика Вашингтона і Рима стає дедалі жорсткішою. Відтак історія, яка почалася зі звичайної фотографії на саміті G7, перетворилася на одну з найгучніших дипломатичних суперечок між США та Італією за останні роки.

  • Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія оголосили про готовність підтримати відновлення стабільного та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці після повідомлень про досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном. Йдеться про один із найважливіших морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та газу.

    Про це йдеться у спільній заяві канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Емманюеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, яку оприлюднило агентство dpa.

    У спільному документі лідери чотирьох країн наголосили, що відновлення повної свободи судноплавства в Ормузькій протоці є критично важливим для глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки.

    Вони підкреслили необхідність забезпечення «безумовної та необмеженої свободи судноплавства» в регіоні, який протягом останніх років залишався одним із найбільш напружених у світовій геополітиці через конфлікти та загрози блокування морських шляхів.

    Європейські лідери заявили про готовність у разі необхідності долучитися до міжнародних зусиль із забезпечення безпеки морського трафіку.

    Йдеться про потенційну суто оборонну та незалежну місію, яка може включати супровід торгових суден, моніторинг ситуації в регіоні та операції з розмінування морських шляхів.

    «Ми готові зробити все від нас залежне для досягнення цієї мети – відповідно до наших конституційних вимог – зокрема шляхом проведення суто оборонної та незалежної місії з метою забезпечення безпеки торгового судноплавства та проведення операцій з розмінування», — зазначається у заяві.

    За словами авторів документа, така ініціатива розглядається як інструмент стабілізації ситуації та запобігання новим ескалаціям у регіоні Перської затоки.

    Ормузька протока є вузьким морським коридором, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, що робить її критично важливою для енергетичної безпеки багатьох країн.

    Будь-які загрози для судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання напруги на світових ринках, зокрема коливання цін на нафту та газ, а також посилення політичного тиску на учасників конфлікту.

    У заяві також наголошується, що Ірану не повинно бути дозволено отримати ядерну зброю. Європейські лідери підкреслили необхідність продовження дипломатичних зусиль щодо контролю над ядерною програмою Тегерана.

    Вони висловили готовність підтримати подальші переговори, а також можливе поступове зняття санкцій у майбутньому — за умови, що Іран виконає всі перевірені та підтверджені зобов’язання щодо своєї ядерної діяльності.

    «Зараз надзвичайно важливо завершити детальні переговори та швидко й повною мірою реалізувати цю угоду. Ми готові підтримати ці зусилля», — йдеться у заяві.

    Заява європейських лідерів пролунала після повідомлень президента США Дональда Трампа про досягнення мирної угоди з Іраном і намір відновити повноцінне судноплавство в Ормузькій протоці.

    Водночас ці домовленості наразі не супроводжуються оприлюдненням повного тексту угоди, а офіційна позиція Тегерана залишається невідомою або обмеженою коментарями.

    Додатково зазначається, що Рада Європейського Союзу вже схвалила нові санкції проти окремих фізичних та юридичних осіб з Ірану, яких звинувачують у порушенні свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Ці заходи розглядаються як частина ширшої політики ЄС щодо стримування загроз морській безпеці та підтримки міжнародного права у стратегічних регіонах.

    Аналітики відзначають, що у разі реалізації заявлених ініціатив йдеться про можливе формування нового формату міжнародної присутності в регіоні Перської затоки.

    Це може вплинути як на стабільність енергетичних ринків, так і на загальну архітектуру безпеки в Близькосхідному регіоні, де інтереси провідних світових держав традиційно перетинаються.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи буде підписана та імплементована домовленість між США та Іраном, а також від готовності сторін виконувати її положення на практиці.

  • Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Більшість громадян європейських країн підтримують збільшення державних витрат на оборону та виступають за закупівлю більшої кількості озброєння у європейських виробників. Про це свідчать результати нового опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), оприлюднені та наведені виданням Euractiv.

    Дослідження проводилося у травні 2026 року та охопило понад 18 тисяч респондентів із 15 країн Європи. В опитуванні взяли участь жителі Австрії, Болгарії, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. Отримані результати свідчать про помітне зростання суспільної підтримки зміцнення обороноздатності європейських держав на тлі нестабільної міжнародної ситуації.

    Згідно з опитуванням, більшість респондентів у переважній більшості країн висловилися за збільшення оборонних бюджетів. Єдиною країною, де противників нарощування військових витрат виявилося більше, ніж прихильників, стала Італія. В усіх інших державах більшість опитаних підтримала додаткові інвестиції в армію, озброєння та оборонні програми.

    Не менш показовими виявилися результати щодо закупівлі військової техніки. Більшість європейців заявили, що їхні країни повинні купувати більше зброї саме у європейських виробників, а не за межами континенту. Такий підхід, на думку респондентів, дозволить посилити оборонну самостійність Європи та водночас підтримати розвиток власного військово-промислового комплексу. І тут Італія стала винятком серед учасників дослідження.

    Окремий блок питань стосувався ставлення до закупівлі американського озброєння. Респондентів запитали, чи повинні їхні держави купувати більше зброї у США. Серед усіх опитаних країн лише в Польщі більшість громадян підтримала таку ідею. Це особливо примітно з огляду на те, що Польща вже сьогодні є одним із лідерів НАТО та Європейського Союзу за рівнем оборонних витрат відносно валового внутрішнього продукту.

    Дослідження також показало зміну суспільних настроїв щодо ролі Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки Європи. У всіх 15 країнах більшість опитаних заявила, що не розраховує на захист США у разі військового нападу на їхню державу. Такі результати можуть свідчити про зростання усвідомлення необхідності самостійно дбати про власну безпеку та посилювати національні оборонні можливості.

    Водночас більшість респондентів у всіх країнах, окрім Болгарії, переконані, що принаймні деякі європейські держави прийдуть їм на допомогу в разі виникнення загрози. Це свідчить про високий рівень довіри до механізмів співпраці між країнами Європи та віру в принцип взаємної підтримки.

    Попри дедалі активніші дискусії щодо посилення оборонної автономії Європейського Союзу, більшість громадян продовжує довіряти НАТО більше, ніж ідеї створення нового оборонного об’єднання виключно в межах ЄС. Лише 29% респондентів загалом назвали таку ініціативу «дуже гарною» або «досить гарною». У жодній із 15 держав ця ідея не отримала підтримки більшості населення.

    Результати опитування були оприлюднені в період активних дискусій щодо майбутнього європейської безпеки та ролі Сполучених Штатів у системі колективної оборони. На початку червня Вашингтон підтвердив намір скоротити свій внесок у модель сил НАТО. Крім того, у США заявили про необхідність формування так званого «НАТО 3.0» — моделі Альянсу, яка менше залежатиме від американської підтримки та передбачатиме більшу відповідальність європейських союзників за власну оборону.

    На цьому тлі в Європейському Союзі продовжуються дискусії про створення нових механізмів співпраці у сфері безпеки. Зокрема, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс раніше виступив за формування Європейського оборонного союзу, який дозволив би країнам-членам ЄС координувати оборонну політику та взяти на себе більшу відповідальність за захист континенту.

    Таким чином, результати дослідження ECFR свідчать про те, що більшість європейців підтримують зміцнення оборонного потенціалу своїх країн, виступають за розвиток власної оборонної промисловості та готові до збільшення військових витрат. Водночас громадяни континенту не демонструють бажання відмовлятися від НАТО, яке й надалі залишається головним гарантом безпеки для більшості європейських держав.

  • 22 роки без перемог: Антонеллі повернув Італію на вершину Гран-прі Монако

    22 роки без перемог: Антонеллі повернув Італію на вершину Гран-прі Монако

    Гран-прі Монако 2026 року увійде в історію Формули-1 як гонка, яка остаточно підтвердила народження нової суперзірки світового автоспорту. На легендарних вулицях Монте-Карло перемогу здобув пілот Mercedes Андреа Кімі Антонеллі, який не лише виграв найпрестижніший міський етап чемпіонату світу, а й встановив одразу кілька історичних досягнень. Молодий італієць продовжив свою безпрецедентну серію успіхів, здобувши вже п’яту перемогу поспіль від початку кар’єри у Формулі-1, чого раніше не вдавалося жодному гонщику в історії чемпіонату.

    Тріумф у Монако став особливим не лише для самого Антонеллі та команди Mercedes, а й для всієї Італії. Востаннє представник цієї країни піднімався на найвищу сходинку подіуму в Монте-Карло ще понад два десятиліття тому. Відтоді змінилося ціле покоління пілотів, а італійські вболівальники роками чекали на нового героя, здатного повернути країну до числа переможців на одній із найпрестижніших трас світу. Саме Андреа Кімі Антонеллі став тим спортсменом, який перервав 22-річне очікування.

    Гонка в Монте-Карло традиційно вважається однією з найскладніших у календарі Формули-1. Вузькі міські вулиці, мінімум можливостей для обгонів, висока ймовірність аварій та надзвичайно висока ціна кожної помилки роблять цей етап справжнім випробуванням для пілотів та інженерів. Саме тому перемога в Монако часто прирівнюється до перемоги в окремому чемпіонаті. У таких умовах особливо вражає те, наскільки впевнено Антонеллі контролював ситуацію протягом усього заїзду.

    Ще до старту гонки увага багатьох була прикута до боротьби між лідерами сезону. Проте вже на перших секундах трапився несподіваний інцидент за участю чотириразового чемпіона світу Макса Ферстаппена. Через технічний збій його болід перейшов у режим захисту від заглухання двигуна, що фактично позбавило нідерландця шансів на боротьбу за високі місця. Поки суперники стрімко проходили повз нього, Ферстаппен втрачав дорогоцінні позиції та час.

    На цьому тлі Антонеллі продемонстрував майже ідеальний старт. Вже з перших кіл він почав поступово створювати відрив від найближчих переслідувачів. Семиразовий чемпіон світу Льюїс Гамільтон намагався триматися у темпі лідера, однак не зміг знайти можливості для реальної боротьби за перемогу. Позаду них розгорнулася напружена боротьба між представниками Ferrari, Red Bull, McLaren та іншими командами, які прагнули використати будь-яку нагоду для покращення своїх позицій.

    Перші кола гонки не обійшлися без контактів. Естебан Окон і Олівер Берман зіштовхнулися в одному з поворотів, унаслідок чого британський пілот був змушений провести позаплановий ремонт боліда. Інцидент вплинув на стратегію обох команд і став лише початком серії подій, які суттєво змінили перебіг заїзду.

    Водночас судді були змушені постійно втручатися в хід гонки через численні порушення. Декілька пілотів отримали штрафи за перевищення швидкості на піт-лейні, неправильне розташування на стартовій решітці та інші порушення регламенту. Ці санкції згодом суттєво вплинули на остаточну класифікацію учасників.

    Поки позаду точилася боротьба, Антонеллі продовжував демонструвати стабільність та холоднокровність. Його темп був недосяжним для більшості конкурентів, а команда Mercedes бездоганно реалізовувала обрану тактику. Кожен піт-стоп проходив без помилок, а стратегічні рішення дозволяли італійцю зберігати контроль над гонкою навіть у найнапруженіші моменти.

    Справжня драма вибухнула на 60-му колі. Пілот Aston Martin Ленс Стролл втратив контроль над машиною та розбив болід у повороті Ентоні Ногеса. Через аварію на трасу виїхав автомобіль безпеки, що миттєво змінило стратегічні розрахунки команд. Пелотон знову зібрався в щільну групу, а відрив Антонеллі від переслідувачів було фактично анульовано.

    Після рестарту ситуація стала ще драматичнішою. Улюбленець місцевої публіки Шарль Леклер втратив контроль над болідом і врізався у захисний бар’єр. Для монегаска домашня гонка завершилася достроково, що стало серйозним ударом для численних уболівальників Ferrari на трибунах. Згодом дирекція гонки була змушена вивісити червоні прапори через пошкодження дорожнього покриття, яке виникло після аварії Стролла.

    Після паузи та відновлення заїзду Антонеллі вкотре продемонстрував зрілість, яка зовсім не відповідає його молодому віку. Він блискуче провів рестарт, швидко повернув комфортну перевагу та не залишив суперникам жодного шансу нав’язати боротьбу. Льюїс Гамільтон намагався скоротити відставання, однак темп італійця був стабільно вищим. На фініші перевага переможця склала понад шість секунд.

    Друге місце посів Гамільтон, який завдяки цьому результату зміцнив свої позиції у загальному заліку. Третім фінішував представник Red Bull Ісак Аджар, для якого цей подіум став одним із найкращих результатів у кар’єрі. Водночас низка штрафів після гонки призвела до додаткових перестановок у підсумковому протоколі.

    Гран-прі Монако також відзначився рекордною кількістю сходів серед фаворитів. До фінішу не дісталися Макс Ферстаппен, Ландо Норріс, Шарль Леклер, Валттері Боттас, Олівер Берман, Ленс Стролл та Карлос Сайнс. Для багатьох команд це означало втрату важливих очок у боротьбі за чемпіонат.

    Після шести етапів сезону Андреа Кімі Антонеллі залишається беззаперечним лідером чемпіонату світу. У його активі вже 156 очок, що дозволяє з упевненістю очолювати загальний залік пілотів. Найближчими переслідувачами залишаються Льюїс Гамільтон та Джордж Расселл, однак їхнє відставання продовжує зростати. У Кубку конструкторів Mercedes також утримує перше місце, демонструючи переконливу перевагу над Ferrari та McLaren.

    Експерти дедалі частіше називають Антонеллі головним відкриттям сезону та потенційним майбутнім чемпіоном світу. Його стабільність, швидкість, психологічна стійкість та здатність уникати помилок у найскладніших ситуаціях нагадують виступи найвидатніших гонщиків сучасності. Якщо італієць збереже нинішній темп, він має всі шанси не лише продовжити свою серію перемог, а й достроково забезпечити собі перший титул чемпіона світу Формули-1.

    Наступний етап чемпіонату відбудеться вже найближчими вихідними на трасі Барселона-Каталунья в Іспанії. Саме там стане зрозуміло, чи зможе Андреа Кімі Антонеллі продовжити свій історичний марш до вершини світового автоспорту та зміцнити статус головної зірки сезону.