Daypolitico

Позначка: Італія

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    Адміністрація Сполучених Штатів ухвалила рішення зупинити перекидання понад 4 тисяч американських військовослужбовців до Польщі. Йдеться про скасування розгортання бронетанкової бригади, яка вже перебувала в процесі підготовки до передислокації в Європу. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.

    За даними видання, Пентагон скасував заплановане розміщення 2-ї бойової бронетанкової бригади 1-ї кавалерійської дивізії армії США, чисельність якої перевищує 4 тисячі військових. Частина підрозділів і військової техніки вже була у процесі транспортування, коли рішення про зупинку розгортання було ухвалене на рівні керівництва оборонного відомства.

    Цей крок відбувся на тлі ширшої політики адміністрації президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності Сполучених Штатів у Європі. Раніше Пентагон оголосив про плани вивести близько 5 тисяч військовослужбовців з території Німеччини, що стало першим етапом масштабного перегляду розміщення американських сил на континенті.

    Сам Дональд Трамп у коментарях для журналістів заявив, що скорочення американського військового контингенту в Європі може виявитися значно більшим, ніж 5 тисяч осіб, про які йшлося раніше. Він також натякнув на можливість подальшого виведення американських військ не лише з Німеччини, а й з Італії та Іспанії, що може суттєво змінити баланс сил у межах НАТО та систему безпеки на європейському континенті.

    У Пентагоні пояснюють, що стратегічна мета змін полягає у поступовому перенесенні основного тягаря конвенційної оборони Європи на європейських союзників. Вашингтон, за задумом оборонного відомства, має зменшити свою пряму військову присутність у регіоні, зберігаючи при цьому можливість оперативного реагування у разі загострення безпекової ситуації.

    Американські посадовці зазначають, що скасування розгортання бронетанкової бригади є частиною більш широкої реорганізації військової присутності США в Європі. Водночас у Пентагоні підкреслюють, що це рішення не означає повного згортання американської військової присутності на східному фланзі НАТО, а є елементом перегляду ротацій і дислокації підрозділів.

    Окремо зазначається, що рішення було доведене під час зустрічі між Європейським командуванням США та штабом армії США в Європі та Африці. За словами представників оборонного відомства, процес мав бути поступовим і плановим, однак частину змін було прискорено, що стало несподіванкою для окремих представників військового командування.

    У НАТО відреагували стримано. Високопосадовець Альянсу заявив, що попри зміни у планах Вашингтона, НАТО збереже потужну військову присутність на своєму східному фланзі та продовжить посилювати оборонні можливості країн-членів, особливо у безпосередній близькості до кордонів Росії.

    Водночас рішення США може викликати занепокоєння у Польщі, яка останніми роками активно виступала за посилення американської військової присутності на своїй території. Варшава розглядала можливість розміщення додаткових підрозділів США, зокрема тих, що виводилися з Німеччини, як елемент зміцнення власної безпеки на тлі загострення геополітичної ситуації в регіоні.

    За даними WSJ, у межах внутрішніх обговорень у США також розглядалися варіанти покарання окремих європейських країн, які, на думку Вашингтона, недостатньо підтримували американську позицію у зовнішніх конфліктах, зокрема у контексті напруження навколо війни США з Іраном. Однак ці підходи не були офіційно підтверджені на рівні адміністрації.

    Попри це, раніше адміністрація Трампа демонструвала більш тісні політичні відносини з Польщею, ніж з низкою інших європейських держав. Сам президент США раніше допускав можливість навіть посилення американської військової присутності у Польщі шляхом передислокації сил з Німеччини, однак нинішнє рішення фактично змінює цей курс.

    Наразі Пентагон не оприлюднив детального плану довгострокового розміщення американських військ у Європі після цих скорочень. Також не уточнюється, які саме підрозділи можуть бути наступними у процесі перегляду дислокації, однак американські військові офіційно визнають, що додаткові кроки в цьому напрямку є ймовірними.

    Таким чином, рішення про зупинку перекидання бронетанкової бригади до Польщі стало частиною ширшої трансформації американської військової стратегії в Європі, яка може суттєво вплинути на безпекову архітектуру НАТО та розподіл оборонних обов’язків між США і європейськими союзниками.

  • У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У столиці Італії правоохоронці заарештували колишнього посла Італії в Узбекистані П’єргабріеле Пападіа де Боттіні ді Сант-Аньєзе, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконної видачі шенгенських віз громадянам Росії. Слідство вважає, що через дипломатичні канали росіяни могли отримувати довгострокові дозволи на в’їзд до Європейського Союзу, навіть не відповідаючи встановленим вимогам.

    Про це повідомляють італійські ЗМІ з посиланням на матеріали прокуратури Риму.

    За даними слідства, під час роботи послом в Узбекистані дипломат фактично взяв під особистий контроль роботу візового відділу посольства Італії в Ташкенті. Туди ж він перевів Тетяну Тараканову — громадянку Росії та Італії, яка раніше працювала разом із ним в італійському консульстві в Москві.

    Наразі прокуратура Риму розслідує діяльність обох фігурантів за підозрою у сприянні нелегальній імміграції та корупції. Слідчі вважають, що через дипломатичну установу могла діяти ціла система нелегального оформлення документів для громадян РФ.

    Запобіжні заходи виконували співробітники Фінансової гвардії Італії. Рішення про арешт ухвалила слідча суддя Риму Анналіза Марцано. Пападіа затримали у Римі та помістили під варту на час розслідування. Відомо, що ще у грудні 2025 року його вже відсторонили від дипломатичної посади.

    Слідство стверджує, що колишній посол організував схему видачі довгострокових туристичних шенгенських віз терміном від одного до трьох років громадянам Росії, які не відповідали критеріям для отримання таких документів.

    За свої «послуги», за даними прокурорів, дипломат вимагав від 4 до 16 тисяч євро з однієї людини.

    У справі також фігурують три туристичні агентства з офісами у Москві. Саме через них, як вважає слідство, щонайменше 95 громадян Росії змогли оформити документи та в’їхати до Італії без належних підстав.

    Італійські правоохоронці зараз перевіряють близько 400 окремих епізодів, пов’язаних із можливою незаконною видачею віз. Також триває перевірка походження статків експосла, які оцінюють приблизно у 3 мільйони євро. Сам дипломат стверджує, що ці кошти є спадщиною.

    Скандал навколо шенгенських віз для громадян Росії знову загострив дискусію в Європейському Союзі щодо посилення контролю за в’їздом росіян після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Останніми місяцями низка європейських країн вже почала вводити додаткові обмеження. Наприкінці квітня Латвія внесла до «чорного списку» трьох громадян Росії, серед яких був і колишній міністр культури РФ Михайло Швидкой.

    У Литві також запропонували запровадити п’ятирічну заборону на в’їзд для артистів, які виступали в Росії або Білорусі після початку війни.

    Попри це, експерти неодноразово звертали увагу, що окремі країни ЄС продовжують видавати росіянам значну кількість шенгенських віз, а деякі схеми обходу обмежень працюють через треті країни.

    Скандал у Римі може стати одним із найбільших корупційних розслідувань у дипломатичній системі Італії за останні роки та посилити тиск на ЄС щодо перегляду механізмів контролю за видачею шенгенських документів громадянам РФ.

  • Бондарев стартує в сезоні Формули-4 в Італії

    Бондарев стартує в сезоні Формули-4 в Італії

    Український гонщик Олександр Бондарев розпочинає свій перший повноцінний сезон в італійській Формулі-4 — одній із найконкурентніших і найпрестижніших молодіжних серій у світовому автоспорті, яка традиційно є стартовим майданчиком для майбутніх пілотів Формули-1. Перший етап чемпіонату стартує 8 травня на трасі Misano World Circuit Marco Simoncelli в Італії, де зберуться десятки молодих гонщиків з усього світу, які боротимуться за перші очки сезону та місця в загальному заліку.

    Бондарев виступає за одну з найсильніших команд у юніорських серіях — Prema Racing, яка відома своєю системною підготовкою пілотів до найвищого рівня автоспорту і виховала низку майбутніх зірок Формули-1. Окрім цього, українець є учасником програми розвитку молодих гонщиків Williams Driver Academy, що підкреслює його потенціал і довіру з боку однієї з команд Формули-1, яка уважно стежить за прогресом своїх юніорів.

    Змагальний вікенд у Мізано розпочинається з кваліфікації, яка запланована на п’ятницю, 8 травня, о 18:55 за київським часом. Саме цей етап визначить розподіл пілотів на групи, оскільки формат італійської Формули-4 передбачає нестандартну систему відбору, де гонщики діляться на підгрупи і змагаються у серії заїздів у різних комбінаціях. Такий формат створює додаткову конкуренцію, адже кожен результат впливає не лише на конкретну гонку, а й на загальне становище пілота в етапі.

    Перші гонки відбудуться вже у суботу, 9 травня. О 12:30 за київським часом стартує перший заїзд, у якому змагатимуться пілоти груп B та C, а ввечері, о 18:15, відбудеться друга гонка між групами A та B. Саме ці стартові заїзди часто задають темп усьому вікенду, оскільки формують стартові позиції та дозволяють гонщикам накопичити перші очки, які можуть стати вирішальними у боротьбі за підсумковий результат етапу.

    У неділю програма продовжиться двома фінальними гонками. О 9:30 відбудеться третій заїзд між групами A та C, а завершиться етап фінальною гонкою о 14:50, куди проходять найкращі 36 пілотів за підсумками попередніх стартів. Саме фінал вважається ключовою частиною вікенду, адже дозволяє найсильнішим гонщикам закріпити свої позиції та зробити важливий крок у загальному заліку чемпіонату.

    Для українських уболівальників усі заїзди італійської Формули-4 з участю Бондарева будуть доступні у прямій трансляції на OTT-платформі Київстар ТБ, що дозволяє стежити за дебютом українського пілота в одній із найсильніших юніорських серій Європи.

    Італійська Формула-4 вважається однією з найважливіших сходинок у кар’єрі молодих гонщиків, які прагнуть потрапити у світ Формули-1. Саме тут свої перші великі кроки робили такі пілоти, як Андреа Кімі Антонеллі та Олівер Берман, які згодом перейшли на наступні рівні міжнародного автоспорту. Тому старт сезону для Олександра Бондарева є не лише початком нового чемпіонату, а й важливим етапом його професійного становлення в боротьбі за майбутнє у світових перегонах.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.

  • Трамп знову говорить про виведення військ із Європи: Пентагон не був готовий до такого сценарію

    Трамп знову говорить про виведення військ із Європи: Пентагон не був готовий до такого сценарію

    Заява президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в Європі стала несподіванкою навіть для самого Пентагон і викликала занепокоєння серед союзників по НАТО. Йдеться насамперед про потенційне виведення частини військ зі стратегічно важливих баз у Німеччина, які відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки Європи та глобальних операціях США.

    Як повідомляє Politico, ініціатива Трампа не була погоджена з військовим керівництвом і не обговорювалася в межах останнього перегляду глобального розміщення американських сил. Представники оборонного відомства прямо зазначають, що не планували жодних змін такого масштабу, а сама заява стала для них несподіваною.

    У Пентагоні водночас наголошують, що, попри відсутність попереднього планування, подібні сигнали не можна ігнорувати. Речник оборонного відомства Шон Парнелл підкреслив, що американські військові традиційно готуються до різних сценаріїв і здатні виконати будь-яке рішення головнокомандувача. Це означає, що навіть несподівані політичні заяви можуть у підсумку трансформуватися у реальні військові рішення.

    Ідея скорочення військової присутності США в Європі не є новою. Ще під час свого попереднього президентського терміну Дональд Трамп просував подібну ініціативу, аргументуючи її необхідністю перерозподілу ресурсів і вимогами до союзників збільшити власні витрати на оборону. Тоді ці плани викликали серйозну критику як у США, так і серед європейських партнерів, оскільки могли послабити оборонні можливості Альянсу на тлі зростання загроз із боку Росія.

    Особливу роль у цій дискусії відіграє Німеччина, яка є одним із ключових хабів американської військової присутності в Європі. Саме там розташовані важливі логістичні центри, командні структури та об’єкти, пов’язані з ядерним стримуванням. Бази в Німеччині також використовуються для підтримки операцій США на Близькому Сході та в Африці, що робить їх стратегічно важливими не лише для Європи, а й для глобальної безпеки.

    Експерти звертають увагу на значні труднощі, пов’язані з можливим виведенням військ. Аналітики зазначають, що такий крок потребуватиме великих фінансових витрат, зокрема на транспортування техніки та особового складу, а також на створення нової інфраструктури в інших країнах або на території самих США. Крім того, це може призвести до тимчасового ослаблення оперативних можливостей американської армії.

    Ситуацію ускладнює і той факт, що Трамп не обмежився лише Німеччиною. За даними джерел, він також допускає можливість скорочення військової присутності в Італія та Іспанія. Такий підхід може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити під питання ефективність існуючої системи колективної безпеки.

    У європейських столицях подібні заяви сприймають із занепокоєнням. Представники урядів країн ЄС наголошують, що американська військова присутність є важливим фактором стримування агресії та гарантією стабільності в регіоні. На цьому тлі риторика Трампа викликає побоювання щодо можливого ослаблення трансатлантичної єдності.

    Окремо звертається увага на політичний контекст заяви. За інформацією джерел, напруженість між Вашингтоном і Берліном могла посилитися через розбіжності у зовнішньополітичних питаннях, зокрема щодо конфліктів на Близькому Сході та підходів до міжнародної безпеки. Це може свідчити про використання військової теми як інструменту політичного тиску.

    Попри гучні заяви, остаточні рішення щодо виведення військ поки що не ухвалені. Військові експерти підкреслюють, що реалізація подібних планів потребує тривалого часу та складної координації між різними структурами. Водночас сам факт появи таких ініціатив свідчить про можливі зміни у стратегічному підході США до безпеки в Європі.

    Ситуація навколо можливого скорочення американських військ у Європі залишається невизначеною, але вже зараз має значний політичний і безпековий резонанс. Вона демонструє, наскільки тісно переплетені військові рішення та політичні інтереси, і як швидко вони можуть впливати на глобальну стабільність.

  • Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії Алессандро Джулі відмовився брати участь у відкритті Венеційської бієнале через рішення організаторів допустити Росію до участі у цьогорічному заході. Йдеться про 61-шу бієнале, відкриття якої заплановане на 9 травня. Про це повідомили на сайті Міністерства культури Італії.

    У Міністерстві культури Італії офіційно підтвердили, що Джулі не приїде до Венеції в дні перед відкриттям і не братиме участі у церемонії. Це рішення стало прямою реакцією на участь Росії у виставці, що вперше відбувається після початку повномасштабної війни проти України.

    Перед цим міністр закликав представницю уряду в керівництві бієнале Тамару Грегоретті залишити посаду через позицію щодо допуску російського павільйону. Таким чином, ситуація навколо культурного форуму переросла у політичний конфлікт на рівні державних інституцій.

    Участь Росії викликала широкий міжнародний резонанс. У національному павільйоні РФ планується представлення масштабного мистецького проєкту за участю понад 50 учасників — музикантів, поетів і філософів із різних країн. Однією з центральних тем заявлено ідею позачасового культурного діалогу.

    Водночас критики зазначають, що подібна концепція ігнорує контекст війни та може використовуватися як інструмент культурної легітимізації держави-агресора. Додаткову увагу привернуло і призначення комісарки російського проєкту, яка має зв’язки з оборонним сектором Росії.

    Рішення організаторів допустити Росію до участі вже викликало реакцію з боку європейських інституцій. Представники Європейська комісія раніше попереджали про можливі наслідки, включно з переглядом фінансування заходу. Йдеться про ризик втрати значної частини грантових коштів.

    Крім Італії, можливий бойкот відкриття розглядають і інші країни. Зокрема, представники Фінляндії заявили, що політичне керівництво не відвідає бієнале у разі відкриття російського павільйону. Аналогічну позицію висловила і міністерка культури Латвії.

    Україна також різко відреагувала на ситуацію. Міністерство закордонних справ закликало італійську сторону не видавати візи російським учасникам, а також переглянути рішення щодо їхньої участі. У Києві наголошують, що допуск Росії до міжнародних культурних подій підриває політику ізоляції країни-агресора.

    До критики долучилися і представники мистецької спільноти. Десятки митців підписали звернення до організаторів із вимогою переглянути список учасників і виключити країни, причетні до військових конфліктів. Водночас окремі учасники заявили про намір бойкотувати окремі павільйони.

    Організатори бієнале, своєю чергою, наполягають, що не порушили жодних правил і діють у межах концепції відкритості та свободи мистецтва. Вони підкреслюють, що виставка має залишатися майданчиком для діалогу, незалежно від політичних обставин.

    Ситуація ускладнюється тим, що на бієнале також планується участь опозиційних російських митців. Зокрема, відомий антипутінський гурт Pussy Riot заявив про виступ у межах заходу як форму протесту проти участі офіційної Росії.

    Таким чином, цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише культурною подією, а й політичним символом протистояння між принципами свободи мистецтва та відповідальністю міжнародної спільноти у час війни.

    Відмова міністра культури Італії від участі у відкритті підкреслює глибину конфлікту та демонструє, що культурна дипломатія дедалі частіше стає продовженням політичних процесів.

  • Сутички через українські прапори у Римі

    Сутички через українські прапори у Римі

    Посольство України в Італії повідомило про випадки агресії та дискримінації щодо людей із українськими прапорами під час масових заходів з нагоди Дня визволення Італії, які традиційно відзначаються 25 квітня. За інформацією дипломатичної установи, інциденти сталися під час святкувань у різних містах країни, зокрема в Римі, де відбуваються одні з найбільших публічних акцій.

    У своїй заяві посольство різко засудило будь-які прояви насильства та нетерпимості щодо громадян, які мирно висловлюють свою позицію, зокрема демонструючи українську символіку. Дипломати наголосили, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу, незалежність і демократичні цінності.

    «Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії», — зазначили в посольстві.

    За повідомленнями італійських медіа, під час заходів у Римі відбулися сутички за участі окремих груп учасників. Люди з українськими прапорами зазнали словесних образ, а в окремих випадках — фізичних нападів. Ситуація загострилася настільки, що до втручання були залучені правоохоронці. Поліція намагалася розділити учасників конфлікту та запобігти подальшій ескалації насильства.

    Також повідомляється, що на місце подій викликали медиків — частині постраждалих надали допомогу безпосередньо під час заходу. Водночас точна кількість постраждалих, як і ступінь отриманих травм, наразі офіційно не уточнюються. Правоохоронні органи Італії поки не оприлюднили детальної інформації щодо інцидентів, зокрема не повідомили про можливі затримання.

    День визволення Італії є однією з ключових державних дат країни. Він присвячений завершенню нацистської окупації та падінню фашистського режиму у 1945 році. Щороку 25 квітня по всій країні відбуваються марші, мітинги та меморіальні заходи, організовані як державними структурами, так і громадськими та політичними організаціями. Участь у них беруть тисячі людей, включно з представниками різних політичних рухів.

    Останніми роками ці заходи дедалі частіше стають майданчиком для ширших політичних дискусій, зокрема щодо міжнародних конфліктів і ролі Італії на світовій арені. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська тематика регулярно з’являється на подібних акціях — як у вигляді символіки, так і у формі публічних заяв чи виступів.

    На цьому тлі інциденти з агресією проти людей з українськими прапорами викликали значний резонанс. У посольстві України наголосили, що насильство щодо тих, хто виступає проти війни та порушень прав людини, є неприпустимим.

    «Насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися», — підкреслили дипломати.

    Водночас українська сторона висловила вдячність уряду Італії та громадянам країни, які підтримують Україну. Італія залишається одним із партнерів України в Європейському Союзі, надаючи як політичну, так і гуманітарну допомогу. У країні проживає значна українська громада, яка активно бере участь у громадському житті та організовує заходи на підтримку України.

    Експерти зазначають, що подібні інциденти можуть бути пов’язані з різними політичними поглядами серед учасників масових заходів. Частина активістів у Європі виступає з критикою військової допомоги Україні або закликає до негайних мирних переговорів, що іноді призводить до конфліктів із проукраїнськими учасниками акцій. Водночас такі сутички залишаються поодинокими, і більшість заходів проходять мирно.

    На момент публікації матеріалу італійська влада не надала розгорнутої офіційної реакції на інциденти. Очікується, що після завершення перевірок правоохоронці оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин подій, а також дадуть оцінку діям учасників конфліктів.

    Інциденти під час святкувань 25 квітня підкреслюють, що навіть події, присвячені історичній пам’яті та боротьбі за свободу, можуть супроводжуватися напруженням у сучасному політичному контексті. Для української сторони питання безпеки громадян і поваги до національної символіки за кордоном залишається особливо чутливим в умовах триваючої війни.

    Розслідування триває, а дипломатичні установи продовжують стежити за ситуацією та взаємодіяти з італійською владою щодо забезпечення прав і безпеки українців під час публічних заходів.

  • ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    Міжнародний культурний скандал навколо Венеційської бієнале загострюється: низка країн ЄС погрожує бойкотом, а Брюссель розглядає скорочення фінансування події через участь Росії. Про це повідомляє Politico.

    Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що не братиме участі у відкритті Венеційської бієнале, якщо Росія буде представлена на виставці. Вона підкреслила, що йдеться не лише про політичну позицію, а й про принципову відмову легітимізувати державу, яка веде повномасштабну війну проти України.

    Латвія вже раніше ініціювала спільну заяву із закликом виключити Росію з бієнале. Документ підписали 25 країн, які наголошують, що участь РФ у події може створити «культурне прикриття» для держави-агресора та суперечить цінностям європейських інституцій.

    Паралельно позиція Європейського Союзу стає жорсткішою. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила після зустрічі міністрів у Люксембурзі, що ЄС розглядає можливість скорочення фінансування Венеційської бієнале через допуск Росії до участі.

    За її словами, культурна платформа не може залишатися нейтральною в умовах війни, коли Росія руйнує українські музеї, театри та церкви.

    «Поки Росія знищує культурну спадщину України, її присутність на міжнародних мистецьких майданчиках є морально неприйнятною», — заявила Каллас.

    Європейська комісія раніше встановила для керівництва бієнале 30-денний термін для перегляду рішення щодо відкриття російського павільйону. У разі невиконання вимог організатори можуть втратити близько 2 мільйонів євро фінансування.

    Окремо представники Єврокомісії з питань культури засудили рішення про участь РФ ще в березні, наголосивши на ризиках політичної та символічної легітимізації російської держави через мистецтво.

    Організатори Венеційської бієнале підтвердили участь Росії та заявили, що виставка має залишатися «простором діалогу, відкритості та художньої свободи». Вони наголошують, що не порушили процедурних правил, дозволивши відкриття російського павільйону.

    Цьогоріч Росія вперше після початку повномасштабного вторгнення була офіційно включена до списку учасників бієнале. У її національному павільйоні планують представити мистецький проєкт за участі понад 50 авторів із різних країн, зокрема Росії, Бразилії, Аргентини та Малі.

    Рішення викликало різку реакцію в європейських країнах. Окрім Латвії, про політичний бойкот заявили окремі представники Фінляндії — частина фінських посадовців не планує відвідувати відкриття виставки у разі присутності російського павільйону.

    Водночас інші представники культури країн ЄС можуть відвідати подію, щоб підтримати національні мистецькі проєкти.

    Україна офіційно закликала організаторів переглянути рішення щодо участі РФ. Міністерство закордонних справ звернулося до Італії із закликом не видавати візи російським учасникам бієнале.

    До дискусії долучилися й культурні інституції. Зокрема PinchukArtCentre виступив із заявою проти участі Росії, а понад 70 митців підписали відкритий лист із вимогою виключити з бієнале також Росію, Ізраїль та США, аргументуючи це необхідністю етичної відповідальності міжнародних культурних платформ.

    Суперечка навколо бієнале стала частиною ширшої дискусії в Європі про межі «культурної нейтральності» під час війни. З одного боку, організатори наполягають на автономії мистецтва, з іншого — держави та інституції ЄС вважають, що культура не може бути відокремлена від політичної реальності, коли триває збройна агресія проти України.

    Очікується, що остаточні рішення щодо участі Росії та фінансування бієнале можуть бути ухвалені найближчими тижнями, після завершення консультацій між ЄС, організаторами та державами-учасницями.

  • Мелоні після суперечки з Трампом: відносини Італії та США не змінилися

    Мелоні після суперечки з Трампом: відносини Італії та США не змінилися

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що її публічна суперечка з президентом США Дональдом Трампом не вплине на стратегічне партнерство між Римом і Вашингтоном. Вона підкреслила, що навіть гострі розбіжності у поглядах не змінюють фундаменту двосторонніх відносин.

    Про це, як повідомляє DPA, Мелоні заявила під час виступу на полях престижної міжнародної виставки Salone del Mobile у Мілані — одному з ключових економічних і культурних центрів Італії.

    Коментуючи ситуацію, Мелоні наголосила, що її позиція залишається послідовною: вона не уникає відкритих заяв навіть тоді, коли вони можуть викликати напруження у відносинах із партнерами.

    “Мужність означає говорити те, що думаєш, навіть коли ти не згоден. І дружба означає те саме — здатність бути відвертим”, — зазначила вона. За словами прем’єрки, її не здивували слова Трампа, а радше підтвердили очікування щодо його політичного стилю.

    Водночас Мелоні підкреслила, що Італія залишається відданою принципу єдності Заходу, а відносини зі США мають стратегічний характер і не можуть бути поставлені під сумнів через окремі політичні суперечки.

    Суперечка між двома лідерами виникла на тлі різких заяв Дональда Трампа щодо закликів до миру на Близькому Сході, які неодноразово озвучував Папа Лев XIV. Понтифік наголошував на необхідності дипломатичного врегулювання конфліктів у регіоні та закликав сторони до стриманості.

    Трамп, зі свого боку, піддав ці заклики критиці, що викликало негативну реакцію з боку італійської прем’єрки. Мелоні назвала такі висловлювання неприйнятними, фактично публічно дистанціювавшись від позиції американського президента.

    У відповідь Трамп різко відреагував, звинувативши її у відсутності мужності та заявивши, що їхні відносини “вже не такі, як раніше”. Така риторика стала нетипово жорсткою навіть для його стилю, враховуючи, що Італія вважається одним із ключових союзників США в Європі.

    Мелоні також повідомила, що останнім часом не спілкувалася з Трампом особисто. Це може свідчити про певну паузу в політичній комунікації між лідерами, хоча офіційні канали співпраці між державами продовжують функціонувати.

    Аналітики звертають увагу, що подібні паузи у спілкуванні на найвищому рівні не є рідкістю в умовах політичних розбіжностей, однак їх тривалість може впливати на динаміку двосторонніх відносин.

    Італія є важливим членом НАТО та Європейського Союзу і відіграє ключову роль у підтримці трансатлантичної єдності. Уряд Мелоні неодноразово підтверджував свою проамериканську позицію, зокрема у питаннях безпеки, підтримки союзників і санкційної політики.

    Саме тому публічний конфлікт між Римом і Вашингтоном привернув значну увагу міжнародних спостерігачів. Попри це, експерти наголошують: стратегічні відносини між країнами мають інституційний характер і значною мірою не залежать від особистих взаємин лідерів.

    Суперечка відбувається на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та активізації дипломатичних зусиль міжнародної спільноти щодо деескалації. Позиції союзників не завжди збігаються, особливо коли йдеться про баланс між силовими методами та дипломатією.

    У цьому контексті Італія традиційно виступає за більш поміркований підхід, тоді як риторика Трампа часто є жорсткішою і орієнтованою на демонстрацію сили.

    Попри гострий тон заяв, наразі немає ознак того, що суперечка призведе до практичних змін у співпраці між США та Італією. Обидві сторони не оголошували про перегляд спільних проєктів чи політики у сфері безпеки.

    Заява Мелоні, що конфлікт “не змінює відносин”, свідчить про прагнення уникнути ескалації та зберегти стабільність партнерства. Водночас ситуація демонструє нову тенденцію — навіть найближчі союзники дедалі частіше публічно висловлюють незгоду, не боячись політичних наслідків.

    Історія з публічною суперечкою між Джорджею Мелоні та Дональдом Трампом стала показовою для сучасної міжнародної політики, де особисті заяви лідерів можуть швидко перетворюватися на дипломатичні інциденти.

    Втім, у цьому випадку обидві сторони, попри різку риторику, демонструють готовність зберегти стратегічне партнерство. Це свідчить про те, що трансатлантичні відносини залишаються стійкими навіть в умовах політичних розбіжностей.