Daypolitico

Позначка: Кличко

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.

  • Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник  патронажної служби мера Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Кличко показав новий транспорт Києва: тролейбуси та автобуси вже на маршрутах

    Кличко показав новий транспорт Києва: тролейбуси та автобуси вже на маршрутах

    У Києві на міські маршрути 22 червня вийшли нові сучасні низькопідлогові тролейбуси та автобуси, які є частиною масштабного оновлення громадського транспорту столиці. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що місто продовжує послідовно модернізувати рухомий склад для підвищення якості перевезень і доступності транспорту для всіх категорій пасажирів.

    За словами Кличка, Київ отримав першу партію з 8 нових тролейбусів, які були закуплені в межах договору між комунальним підприємством «Київпастранс» та компанією ТОВ «Політехносервіс». Загалом передбачено постачання 16 таких одиниць, а решта 8 мають надійти до столиці до кінця липня. Ці тролейбуси поступово замінюють застарілий рухомий склад і виходять на маршрути, де щоденно перевозять тисячі пасажирів.

    Паралельно з тролейбусами на маршрути вийшли ще 5 сучасних автобусів турецького виробництва. Вони є завершальною партією із великої закупівлі, що включала 85 одиниць техніки. Цей проєкт реалізується в межах фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком у рамках програми «Міський громадський транспорт України», яка спрямована на комплексне оновлення транспортної інфраструктури українських міст.

    Новий транспорт має сучасні технічні характеристики та розрахований на підвищений комфорт пасажирів. Усі машини є низькопідлоговими 12-метровими моделями, що значно спрощує посадку та висадку, особливо для людей з інвалідністю, батьків із дитячими візками та літніх пасажирів. Автобуси та тролейбуси обладнані пандусами, що робить їх повністю інклюзивними та доступними для маломобільних груп населення.

    Крім цього, транспорт оснащений сучасними системами безпеки та комфорту. У салонах встановлені інформаційні табло, система озвучення зупинок, камери відеоспостереження, енергоощадне LED-освітлення, а також системи кондиціонування і опалення, що дозволяють підтримувати комфортну температуру в будь-яку пору року. Додатково використовується тоноване скло, яке зменшує нагрівання салону влітку та підвищує комфорт під час поїздок.

    У міській адміністрації наголошують, що оновлення громадського транспорту є одним із ключових напрямів розвитку інфраструктури Києва. Це дозволяє не лише підвищити комфорт і безпеку пасажирів, але й зменшити навантаження на старий рухомий склад, знизити витрати на його обслуговування та підвищити загальну ефективність транспортної системи міста.

    Віталій Кличко підкреслив, що столиця продовжує працювати над тим, щоб громадський транспорт був сучасним, доступним та інклюзивним. За його словами, поступове оновлення рухомого складу є частиною довгострокової стратегії розвитку міської мобільності, яка враховує потреби зростаючого населення та європейські стандарти якості перевезень.

    У межах співпраці з Європейським інвестиційним банком Київ загалом має отримати 85 автобусів та 8 трамваїв, більшість з яких уже поступово вводяться в експлуатацію. Це дозволяє столиці оновлювати транспортну інфраструктуру навіть в умовах війни, зберігаючи стабільність міських перевезень та поступово підвищуючи їхній рівень.

  • Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    За інформацією наших джерел, одна із політичних сил провела закрите соціологічне дослідження по Києву ціллю якого стало визначення переліку партій, що мають шанс зайти до Київради та визначення рейтингів основних кандидатів на пост мера Києва.

    “Закрита соціологія показала цікаві цифри щодо Віталія Кличка та його політичної сили.

    Як показали дослідження, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

    Тож у 2027 році в Києві ймовірно буде новий мер” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну зачистку найближчого оточення Віталія Кличка в КМДА

  • Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    У Києві тривають роботи з відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, яка зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російської атаки на початку лютого 2026 року. Водночас у міській владі наголошують: відновлення об’єкта здійснюється не за кошти столичного бюджету, як це раніше припускали окремі медіа, а повністю фінансується приватною компанією-оператором.

    Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, всі роботи на станції проводить ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником та експлуатантом Дарницької ТЕЦ. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, інформація про нібито бюджетне фінансування або його нестачу не відповідає дійсності.

    У міській адміністрації підкреслюють, що відновлення енергетичного об’єкта відбувається в межах комплексного плану енергостійкості Києва. Цей план передбачає координацію між міською владою, приватними компаніями та державними структурами для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, особливо в умовах триваючої війни.

    Дарницька ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури столиці. Вона забезпечує теплом і електроенергією значну частину лівобережних районів Києва, включно з житловими масивами, соціальними об’єктами та підприємствами. Саме тому її пошкодження внаслідок ракетної атаки 3 лютого стало серйозним викликом для міста.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що станція зазнала критичних ушкоджень, і на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці. За попередніми оцінками, йшлося про складні технічні роботи, пов’язані із заміною обладнання, відновленням енергоблоків та модернізацією систем безпеки.

    У КМДА наголошують, що питання критичної інфраструктури залишається чутливим з точки зору безпеки, тому частина інформації про обсяги робіт, технічні рішення та строки виконання не розголошується. Це пов’язано з ризиками повторних атак і необхідністю захисту стратегічних об’єктів.

    Водночас міська влада обіцяє регулярно інформувати громадськість про ключові етапи підготовки до зими. Зокрема, йдеться про запуск відновлених потужностей, модернізацію тепломереж та впровадження додаткових заходів енергонезалежності.

    Паралельно з відновленням Дарницької ТЕЦ у Києві реалізуються й інші проєкти, спрямовані на підвищення стійкості енергосистеми. Серед них — розвиток децентралізованої генерації, встановлення резервних джерел живлення для критичних об’єктів, а також модернізація теплопунктів і котелень.

    Експерти відзначають, що залучення приватного фінансування до відновлення енергетичних об’єктів є важливим кроком у нинішніх умовах. Це дозволяє зменшити навантаження на міський бюджет, який і без того працює в умовах воєнного часу, та водночас забезпечити швидше відновлення критичної інфраструктури.

    Разом із тим, така модель співпраці вимагає чіткої координації між владою та бізнесом. Важливо, щоб інтереси громади були захищені, а тарифи на тепло та електроенергію залишалися соціально прийнятними.

    Окрему увагу фахівці приділяють питанню енергетичної безпеки столиці. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022–2025 роках стало очевидно, що традиційна модель централізованого енергопостачання потребує перегляду. Саме тому Київ активно впроваджує підходи, які дозволяють розподілити навантаження та зменшити ризики у разі нових ударів.

    Відновлення Дарницької ТЕЦ у цьому контексті є не лише технічним завданням, а й частиною ширшої стратегії. Йдеться про створення більш гнучкої та стійкої енергосистеми, здатної працювати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

    Попри складні обставини, у міській владі запевняють, що підготовка до опалювального сезону триває за планом. Відновлення ключових об’єктів, включно з Дарницькою ТЕЦ, має завершитися вчасно, щоб забезпечити стабільне теплопостачання для мешканців столиці.

    Таким чином, ситуація навколо Дарницької ТЕЦ демонструє нову модель взаємодії між державою та бізнесом у сфері енергетики. В умовах війни саме така співпраця стає одним із ключових факторів виживання та розвитку міської інфраструктури.

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    У четвер, 26 березня, Київська міська рада розгляне питання про збільшення статутного капіталу комунального підприємства «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Це рішення є частиною підготовки столиці до наступного опалювального сезону.

    Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

    За його словами, місто вже спрямувало понад 10 млрд грн із бюджету на заходи енергостійкості. Йдеться про реалізацію першочергових проєктів, передбачених планом підготовки до зими.

    Окрім цього, депутати мають розглянути передачу до комунальної власності обладнання мобільної генерації теплової та електричної енергії. Зокрема, Київ може отримати шість модульних когенераційних установок від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

    «Це важливі питання для міста. Київ уже готується до наступної зими, яка буде складною», — наголосив Кличко.

    Мер нагадав, що раніше Київрада вже ухвалила план енергостійкості столиці, який підтримали 92 депутати. Загальний обсяг фінансування заходів у межах цього плану оцінюється більш ніж у 60 млрд грн.

    За словами Кличка, місто використовує всі можливості бюджету для реалізації цих проєктів, однак без підтримки держави обійтися не вдасться. Йдеться як про додаткове фінансування, так і про забезпечення необхідним обладнанням.

    Він також закликав не політизувати питання енергетичної безпеки столиці та зосередитися на практичній реалізації проєктів.

    «Потрібно працювати спільно — всім гілкам влади, всім службам. Консолідувати ресурси, бо йдеться про те, як Київ пройде наступну зиму», — підсумував мер.

  • У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    Добудова Шулявської розв’язки у Києві знову опинилася під загрозою — після судових рішень, проблем із підрядниками та нового тендеру з єдиним сумнівним учасником проєкт ризикує затягнутися ще на місяці.

    Шулявська розв’язка, яка мала стати ключовим транспортним вузлом столиці, давно перетворилася на символ затягнутих будівництв і скандалів. Попри те, що шляхопровід відкрили ще у 2019 році, повноцінно об’єкт досі не завершений.

    Проблеми почалися ще на етапі вибору проєкту. У 2018 році столична влада без відкритого конкурсу обрала варіант дворівневої розв’язки типу «неповна конюшина», хоча фахівці пропонували альтернативні рішення, зокрема трирівневу схему з кращою пропускною здатністю і без необхідності знесення частини заводу «Більшовик».

    Первісна вартість реконструкції становила близько 600 мільйонів гривень, однак із часом витрати зросли в рази. На сьогодні загальна сума перевищує 2,5 мільярда гривень.

    Ключовим переломним моментом стало обрання підрядника. Перемогу у тендері отримало ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яке, як встановив Антимонопольний комітет, діяло у змові з іншою компанією для імітації конкуренції.

    У 2025 році суд визнав договір із підрядником недійсним із моменту укладення. Компанія має повернути до бюджету понад 1,1 мільярда гривень. Водночас реальні шанси на відшкодування залишаються низькими, оскільки фірма перебуває у процедурі санації і має десятки кредиторів.

    Паралельно місто змушене продовжувати витрати. Лише демонтаж цеху заводу «Більшовик» обійшовся бюджету у 121 мільйон гривень. І тут також не обійшлося без скандалу — переможцем стала компанія, яка на момент тендеру існувала лише кілька тижнів і не мала досвіду виконання таких робіт.

    Роботи затягнулися, а підрядник потрапив у поле зору екологічної інспекції через порушення при утилізації відходів. Крім того, триває судовий процес щодо законності цього контракту, що може ще більше ускладнити ситуацію.

    На цьому тлі новий тендер на добудову розв’язки викликає ще більше запитань. Йдеться про роботи вартістю понад 600 мільйонів гривень, необхідні для повного запуску об’єкта.

    Єдиним учасником торгів став той самий консорціум «Промбуд Технолоджі», який уже виконує роботи з демонтажу «Більшовика». Водночас, за даними системи Prozorro, компанія не підтвердила відповідність ключовим кваліфікаційним вимогам — від технічної бази до досвіду виконання аналогічних проєктів.

    Рішення щодо тендеру досі не ухвалене. У разі його скасування процедура доведеться починати заново, що відтермінує завершення робіт щонайменше на кілька місяців. Якщо ж контракт укладуть із цим підрядником, існують ризики подальшого затягування і проблем із якістю.

    На думку експертів, ситуація із Шулявською розв’язкою демонструє системні проблеми у підходах до інфраструктурних проєктів. Йдеться як про непрозорі рішення на старті, так і про слабкий контроль за виконанням робіт і вибором підрядників.

    Таким чином, один із ключових транспортних об’єктів Києва залишається незавершеним уже кілька років, а перспектива його повноцінного запуску знову відкладається.

  • Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Київ готується до наступного опалювального сезону в умовах суперечок між міською владою та центральними органами. Попри значний бюджет і допомогу від міжнародних партнерів, частина питань у сфері енергетичної стійкості столиці залишається невирішеною.

    10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ мав стати дорожньою картою підготовки міста до зими з урахуванням попереднього досвіду. Водночас його одразу розкритикували депутати, зазначивши, що частина їхніх пропозицій була фактично проігнорована.

    Під час обговорень лунали зауваження щодо якості документа. Деякі представники Київради назвали план «сирим», вказуючи на відсутність чітких термінів, відповідальних осіб та етапів реалізації. Водночас, за словами депутатів, саме ці елементи є критично важливими для виконання стратегічних завдань.

    Окремо наголошується, що раніше вже ухвалювалася стратегія енергетичної незалежності столиці у 2024 році, однак її практична реалізація не була завершена. Фактично документ залишився переважно на папері.

    Журналісти, які аналізували ситуацію, відзначають, що попри заяви про підготовку до зими, значна частина інфраструктури досі має проблеми. Зокрема, понад 1100 будинків на Лівому березі, у Дарницькому та Дніпровському районах, залишаються без тепла після минулого опалювального сезону.

    Дискусія також точиться навколо забезпечення міста ресурсами. Міський голова Віталій Кличко заявляє про недостатню підтримку з боку центральної влади. Водночас уряд наводить приклади співпраці з КМДА та передачі Києву допомоги, зокрема генераторів. Лише 12 лютого столиці було передано 234 одиниці такого обладнання.

    Представники уряду також зазначають можливість додаткового фінансування з державного бюджету. Водночас у КМДА наголошують, що місто має значні власні ресурси: бюджет розвитку Києва становить близько 18 мільярдів гривень, які можуть бути спрямовані на модернізацію інфраструктури.

    Разом із тим залишаються і практичні проблеми. Наприклад, п’ять генераторів, переданих у Деснянський район, не можуть підключити вже понад півтора місяця. Це викликає питання щодо ефективності управління на місцях.

    Під час круглого столу наприкінці лютого 2026 року учасники обговорювали конкретні пропозиції та строки їх реалізації. Однак у затвердженому плані енергостійкості ці строки не були чітко визначені, що ускладнює контроль за виконанням.

    Таким чином, попри наявність ресурсів і заявлені наміри, Київ стикається з низкою організаційних та управлінських викликів, які можуть вплинути на підготовку до наступного опалювального сезону.

  • Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    За інформацією наших джерел, проєкт плану стійкості для Києва був написаний не профільними спеціалістами, а штучним інтелектом.

    “Вивчаючи текст проєкту плану стійкості для столиці, помічники відразу кількох депутатів Київради звернули увагу на ознаки, що підтверджують написання тексту за допомогою ШІ.

    Ці факти вкотре  підтверджують, що в команді Кличка є серйозні проблеми з кадрами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ще 3 березня Рада нацбезпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних міст, окрім Києва. Столиці дали додатковий час на підготовку відповідних документів.