Daypolitico

Позначка: Кличко

  • Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    У вересні 2025 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали понад 6,5 тис. договорів на загальну суму 5,3 млрд грн. Як і в попередні місяці, більша частина видатків припала на будівництво та ремонтні роботи, свідчать дані аналітичного модуля BI.Prozorro. Найдорожчий контракт — капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 млрд грн, який виконує ТОВ “Група компаній “Автострада”.

    Майже 3 млрд грн (57,5%) місячних витрат Києва спрямовано саме на будівництво й ремонти. Ключовий тендер — реконструкція Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах, яку замовив КК “Київавтодор”. Проєкт передбачає не лише нове дорожнє покриття, а й модернізацію транспортної інфраструктури: світлофори, ліфти для маломобільних груп, додаткові смуги для поворотів. Вартість робіт оцінюється у понад 230 млн грн за кілометр — сума, що викликає суспільний резонанс через свою масштабність.

    Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

    КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

    Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

    На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

    Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

    Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

    Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

  • Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Документ, який вносили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, має на меті зробити процеси з землею більш прозорими — запровадити черговість розгляду заяв, контроль за орендарями, публічний реєстр та заборону на раптове внесення земельних питань «з голосу».

    Серед ключових новацій — мораторій на продаж комунальних будівель, доки не буде сформовано ділянок під ними, і доручення КМДА негайно звертатися до судів та правоохоронців у випадках самозахоплень. Проєкт також встановлює, що під час розгляду рішень про відведення чи припинення прав на землю мають обов’язково враховуватися висновки департаментів КМДА (зокрема охорони культурної спадщини та архітектурного контролю) та управління правового забезпечення Київради, а у разі відкритих кримінальних проваджень інформація про це має озвучуватись на пленарному засіданні.

    Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

    Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

    Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

    Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

    Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

  • Бекграунд нового керівника апарату КМДА Олексія Комарова

    Бекграунд нового керівника апарату КМДА Олексія Комарова

    Після відсторонення від посади керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного, його місце зайняв заступник – Олексій Комаров.

    За інформацією джерела, “колишній міліціонер Олексій Комаров керує секретаріатом Віталія Кличка, без нього жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на зустріч до мера неможливо”.

    Олексій Комаров являється фігурантом кількох гучних медійних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.

    Водночас, журналістів нашого видання зацікавили ряд фактів з біографії Олексія Комарова, розміщеній на сайті КМДА.

    Так, в офіційній біографічній довідці Олексій Комаров вказує, що закінчив Київський інститут внутрішніх справ, пізніше з 2001 по 2005 пропрацював в органах МВС та МНС України.

    Наступні кілька років Олексій Комаров, згідно даних біографічної довідки, змінив кілька професій та роботодавців: від “викладача приватного вузу” до “менеджера з персоналу”, але ніде особливо не затримувався.

    Знаковим для Олексія Комарова можна назвати 2009 рік, коли він заходить на посаду “керівника проектів та програм у сфері розвитку комерційної нерухомості ТОВ “Княжий Затон”, кінцевим бенефіціаром якого виступає російський мільярдер з литовським паспортом Буряк Дмітрій Аркадійович.

    І хоча зв’язки Дмітрія Буряка з РФ очевидні, вони ретельно приховуються, а публікації у ЗМІ “модеруються” чи зникають.

    Щодо зв’язків між Олексієм Комаровим та Дмітрієм Буряком, варто відзначити, що за збігом обставин, з початком роботи Комарова в КМДА, ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.

    Повертаючись до даних офіційної біографії Олексія Комарова, варто відмітити його роботу з 2013 по 2014 роки помічником-консультантом народного депутата Миколи Паламарчука, який у Верховній Рада 7-го скликання представляв партію “УДАР” Віталія Кличка.

    Нагадаємо, Микола Паламарчук колишній працівник органів внутрішніх справ, генерал поліції. Був нардепом від УДАРу, а в наступну каденцію від Європейської Солідарності Петра Порошенка. Вважався “смотрящим” Петра Порошенка в Херсонській області, неодноразово місцева громада звинувачувала його в корупції та рейдерстві сільгосппідприємств. Також журналісти писали про його причетність до вбивства Катерина Гандзюк, яку він заперечував.

    Після “служби” у Миколи Паламарчука його помічник Олексій Комаров у 2015 році переходить в КМДА, де відразу очолює патронатну службу мера Віталія Кличка.

    За інформацією джерел, для Віталія Кличкка колишній міліціонер Олексій Комаров значно більше чим просто голова патронатної служби та часто виконує для мера не зовсім законні конфіденційні доручення.

  • Віталій Кличко звільнив свого першого заступника Миколу Поворозника. Документ

    Віталій Кличко звільнив свого першого заступника Миколу Поворозника. Документ

    До нашої редакції потрапило фото Розпорядження київського міського голови від 13 жовтня 2025 року про звільнення Миколи Поворозника з посади першого заступника голови КМДА.

    ФОТО: Розпорядження про звільнення Миколи Поворозника з посади першого заступника голови КМДА

    Раніше ми повідомляли, що Віталій Кличко підписав заяву про звільнення свого першого заступника Миколи Поворозника, але “без дати”.

    Нагадаємо, за інформацією наших джерел, справжньою причиною звільнення Миколи Поворозника стала його співпраця з Банковою, в обмін на зняття судом обвинувачень в корупції, про що стало відомо команді Віталія Кличка.

  • Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    У Києві розгорівся черговий скандал навколо мера столиці Віталія Кличка та кола впливових забудовників. Приводом стало святкування хрестин сина одного з найбільших девелоперів міста — Вагіфа Алієва, на яке завітали не лише мільйонери та політики, а й сам міський голова.

    Розслідувач Михайло Ткач опублікував на YouTube-каналі «Української правди» відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком». У матеріалі йдеться про елітну вечірку на березі Дніпра, де зібралася ціла когорта впливових девелоперів — серед них Вадим Столар, який, за даними видання, став хрещеним батьком сина Алієва.

    Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.

    Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.

    Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.

    Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.

    Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».

  • Кличко відмовився від участі у виборах президента World Boxing

    Кличко відмовився від участі у виборах президента World Boxing

    Український супертяж Володимир Кличко вирішив не балотуватися на посаду президента федерації World Boxing, яка отримала право організовувати турнір на Іграх-2026 від Міжнародного олімпійського комітету. Кличко-молодший повідомив про своє рішення на сторінці в Instagram, зазначивши, що ухвалив його після консультацій із представниками World Boxing.

    За даними ЗМІ, окрім Кличка, на посаду президента балотувалися казахстанський боксер Геннадій Головкін та президент Федерації боксу Греції Харіс Маріоліс. Нинішній глава організації Борис Ван дер Ворст залишить свою посаду, а вибори нового президента федерації відбудуться в листопаді.

    World Boxing стала конкурентом Міжнародної боксерської асоціації (IBA), яку очолює росіянин Умар Кремльов. Під його керівництвом IBA опинилася в центрі скандалів та корупційних звинувачень, втративши визнання МОК. Кличко наразі не планує балотуватися, залишаючи відкритою можливість участі в майбутньому.

  • НАБУ перевіряє незаконну передачу земель за участю соратників Кличка

    НАБУ перевіряє незаконну передачу земель за участю соратників Кличка

    У Києві викрито масштабну схему незаконної передачі земельних ділянок комунальної власності у користування підконтрольних компаній. За даними слідства, у центрі цієї історії опинилися представники міської влади та бізнес-група, пов’язана з родиною Карпенків.

    Зокрема, у кримінальному провадженні №52025000000000427, яке веде Національне антикорупційне бюро України, фігурує Анатолій Карпенко – співзасновник ПрАТ «Полюс» та давній соратник мера Києва Віталія Кличка. Саме його структура отримувала земельні ділянки у столиці без проведення аукціонів та за заниженими орендними ставками.

    Слідчі встановили, що земельні ділянки, які мали використовуватися для розвитку адміністративної інфраструктури, фактично перетворювалися на стихійні ринки. Один із прикладів – територія ринку «Троєщина-Фермер», де оренда пролонговувалася без конкуренції, а контроль із боку комунальних інспекцій був відсутній. Це призвело до хаосу – стихійної торгівлі, транспортних проблем, порушення санітарних норм і незручностей для місцевих жителів.

    За версією слідства, схема працювала завдяки «мовчазній згоді» посадовців КМДА, які ігнорували очевидні порушення. Наразі перевіряється можливість створення організованої групи, яка свідомо обходила законодавчі процедури з метою незаконного збагачення.

    Розслідування триває, а суспільство очікує відповідей, адже історія із земельними махінаціями знову підняла питання про прозорість управління комунальною власністю у столиці.

  • У КМДА знову новий розподіл обов’язків: хто і за що відповідає

    У КМДА знову новий розподіл обов’язків: хто і за що відповідає

    Столична мерія знову змінила «архітектуру» своїх внутрішніх повноважень. Віталій Кличко, який очолює Київську міську державну адміністрацію (КМДА), 8 вересня 2025 року підписав розпорядження №740, яким перерозподілив обов’язки між своїми численними заступниками.

    Це вже не перша «рокіровка» у складі заступників мера. Ще у квітні 2022 року розпорядженням №170 було визначено базовий розподіл функцій, однак з того часу документ змінювався неодноразово. Причини — кадрові звільнення, військова служба окремих чиновників та постійна необхідність «переналаштування» управлінської машини.

    Кого зачепили останні зміни

    Насамперед мова йде про звільненого заступника з питань самоврядних повноважень Петра Оленича. Його функції частково передані Валентину Мондриївському, а основний масив повноважень тепер закріплений за новим обличчям у команді мера — Олегом Куявським.

    Куявський не лише відповідає за підприємництво, торгівлю, промисловість та інновації, але й отримав частину «силових» функцій Андрія Крищенка, який нині проходить військову службу. Йдеться про територіальну оборону, мобілізаційну підготовку та взаємодію з правоохоронними органами.

    13 заступників і складна ієрархія

    Станом на вересень 2025 року в КМДА налічується 13 заступників. Кожен з них має власний блок відповідальності — від транспорту й медицини до освіти, культури, молодіжної політики та довкілля.

    • Перший заступник Микола Поворозник курує фінанси, міжнародні зв’язки та охорону здоров’я.

    • Петро Пантелеєв відповідає за ЖКГ та благоустрій.

    • Валентин Мондриївський займається освітою, культурою, цифровізацією та рекламою.

    • Ганна Старостенко — культурна спадщина, внутрішня політика та комунікації.

    • Вячеслав Непоп — будівництво, архітектура та ДАБК.

    • Марина Хонда — соціальний захист, ветеранська політика та туризм.

    • Олена Говорова — спорт, молодіжна політика та патріотичне виховання.

    • Костянтин Усов — адмінпослуги, реєстрація та частина транспортних питань.

    • Володимир Прокопів — довкілля та клімат.

    • Андрій Крищенко — муніципальна безпека, оборона і взаємодія з силовиками.

    • Олег Куявський — підприємництво, промисловість, торгівля, частина оборонних функцій.

    • Владислав Андронов — земельні ресурси, комунальна власність і архіви.

    Крім того, Віталій Кличко напряму контролює транспортну сферу, внутрішній аудит та боротьбу з корупцією.

    Такий постійний «перетасунок» обов’язків демонструє нестабільність управлінської системи столиці. З одного боку, міський голова намагається швидко реагувати на кадрові зміни та зовнішні виклики, з іншого — критики вказують, що КМДА перетворюється на надмірно розгалужену структуру, де складно визначити персональну відповідальність за результати.

    Зараз у Києві за фактично кожну сферу відповідає окремий заступник. Це дозволяє концентрувати увагу, але створює ризики бюрократизації, конфліктів між «секторами впливу» та розмиття контролю.

  • У центрі столиці нищать вікові насадження: чергова скандальна вирубка «Київзеленбуду»

    У центрі столиці нищать вікові насадження: чергова скандальна вирубка «Київзеленбуду»

    У центрі столиці знову зафіксовано незаконну вирубку зелених насаджень. Цього разу працівники «Київзеленбуду» знищили здорові дерева у парку Володимирська гірка, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва.

    Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, оприлюднивши фото з місця події. За його словами, ситуація свідчить про те, що, попри публічні заяви міської влади та підтримку мером Віталієм Кличком петиції про ліквідацію «Київзеленбуду», практика безпідставної вирубки триває.

    «КО „Київзеленбуд“ знищив ще одне здорове дерево на Володимирській гірці. Попри, начебто, підтримку Кличком петиції про ліквідацію „Київзеленрубу“, по факту нічого не змінилося — комунальники продовжують вирубувати дерева у зелених зонах Києва», — наголосив Перов.

    Активіст нагадав, що Володимирська гірка була закладена ще у 1830-х роках та є одним з найстаріших парків Києва. Вона має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва та відноситься до категорії особливо цінних земель. Вирубка дерев у таких зонах прямо заборонена законом, а будь-яке втручання має бути суворо регламентоване.

    Попри це, кияни вже неодноразово фіксували випадки, коли під приводом «санітарних робіт» знищуються здорові дерева. Активісти вимагають від влади прозорого контролю за діяльністю «Київзеленбуду» та притягнення винних до відповідальності.

  • 305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    У 2025 році заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко стабільно отримує щомісячні виплати, що значно перевищують середні зарплати в столиці. Менше ніж 100 тисяч гривень їй нараховували лише двічі — у січні (63,9 тис. грн) та червні (68 тис. грн). В інші місяці суми суттєво зростали: від 127,9 тис. у березні до рекордних 305,2 тис. у травні.

    Особливо показовим став лютий 2025 року, коли Старостенко отримала 179,3 тис. грн — більше, ніж деякі урядові міністри.

    Згідно з офіційною відповіддю КМДА, у структурі зарплати посадовиці щомісячно передбачені надбавки «за інтенсивність праці» (від 11,3 тис. до 22,6 тис. грн) та премії (від 9,6 тис. до 24,2 тис. грн). Для порівняння: у травні 2024 року їй було нараховано 332,9 тис. грн, а в червні того ж року — 270,8 тис. грн.

    Загалом динаміка росту зарплат Старостенко вражає: у 2022 році вона задекларувала 586,5 тис. грн доходу, у 2023-му — 753,5 тис. грн, а за 2024-й уже 1,7 млн грн. Тобто лише за два роки її заробітки зросли більш ніж удвічі.

    Однак сфери, за які відповідає чиновниця, залишаються проблемними.

    У квітні 2024 року гучного резонансу набула історія з Житнім ринком. Спроба передати його в оренду через аукціон викликала обурення громадськості, яка назвала це «прихованою приватизацією». КМДА довелося зупинити торги, проте ринок і надалі залишається збитковим. Водночас керівник Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимир Костіков регулярно отримує премії до зарплати. У 2025 році його доходи коливалися від 57 тис. грн до 117 тис. грн щомісяця.

    Не менш критична ситуація у сфері охорони культурної спадщини. На Подолі зникла історична будівля крамниці Демидова, яка 15 років «значилася на реставрації». Раніше гучний скандал спричинило знесення садиби Зеленських на вулиці Кониського. Усе це відбувалося під наглядом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який очолює Марина Соловйова. Її зарплати у 2025 році також були високими: від 56,8 тис. грн до 131 тис. грн на місяць.

    Попри гучні провали у сферах підприємництва та культурної спадщини, у КМДА не переглядають розмір надбавок для топпосадовців. Їхні зарплати зростають, тоді як пересічні кияни потерпають від економічних труднощів. У столиці навіть порушується питання про підвищення тарифів на транспорт, хоча мер Віталій Кличко публічно обіцяє не допустити цього під час війни.

    Таким чином, високі зарплати у КМДА різко контрастують із реаліями життя більшості мешканців столиці, створюючи картину розриву між владою та суспільством.