Daypolitico

Позначка: конфлікт інтересів

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • Заступник начальника поліції Солом’янського району Мамоян покриває бізнес-схеми родини — ЗМІ

    Заступник начальника поліції Солом’янського району Мамоян покриває бізнес-схеми родини — ЗМІ

    У центрі нового скандалу — заступник начальника управління та начальник слідчого відділу Солом’янського управління поліції Києва, підполковник Халіл Мамоян. Як з’ясувалося, правоохоронець — близький родич народного депутата від колишньої ОПЗЖ Суто Мамояна, а його службова діяльність неодноразово викликала публічні підозри у зловживаннях і зв’язках із бізнесом родини.

    Наприкінці 2024 року до органів контролю звернулася мешканка Києва Олена Липовенко, яка попросила перевірити дії Мамояна «у зв’язку з численними фактами, що викликають сумніви щодо його відповідності займаній посаді». Перед цим вона подала заяву до поліції про жорстоке поводження із пацієнтом психіатричного закладу, зокрема про катування, побиття, примусову працю, голодування та введення сильнодійних препаратів без згоди. Попри наявність ознак кримінального правопорушення, Мамоян відмовився внести подію до ЄРДР, пояснивши це «відсутністю складу злочину».

    Однак це не єдиний епізод. Ще у 2023–2024 роках Халіл Мамоян фігурував у справі про крадіжку майна на 10 мільйонів гривень. Компанія «ВДТ Буд» звинуватила орендодавців — АТ «Поліграфкнига» — у викраденні будівельних матеріалів, але розслідування, яке веде слідчий відділ Солом’янського управління, роками буксує. У самій компанії заявляють, що поліцейські навмисно гальмують процес і «покривають» керівництво «Поліграфкниги» за хабарі.

    Суперечлива репутація Мамояна тягнеться ще з 2019 року, коли він працював у Оболонському райуправлінні поліції. Тоді його та батька Юріка Мамояна звинуватили у шахрайстві, а кияни вимагали його звільнення. Натомість керівництво МВС просто перевело його в інше управління — спочатку у Деснянський, а потім на залізничний напрямок. Нині він обіймає високу посаду у Солом’янському УП.

    Попри статус, у декларації Мамояна — відсутність власного житла та автомобіля. Він мешкає у квартирі, оформленій на родичку — Хазал Мамоян, і користується Toyota Camry 2023 року, зареєстрованою на Юлію Моісєєву — співробітницю компаній, які належать родичам правоохоронця. За даними «Антикора», Моісєєва — директорка ТОВ «Остерський м’ясопродукт», власником якого є Віталій Мамоян, родич нардепа Суто Мамояна. Йому також належить ТОВ «Одинецька птахофабрика» — обидва підприємства пов’язані з м’ясною промисловістю, у якій активно працює сім’я депутата.

    За 2024 рік Халіл Мамоян задекларував 616 тис. грн зарплати та 7 тис. грн соцвиплат. Його дружина Фідана Мамоян отримала 515 тис. грн доходу від торгівлі морепродуктами. Подружжя також задекларувало близько 393 тис. грн заощаджень.

    Таким чином, службова кар’єра Халіла Мамояна супроводжується постійними конфліктами інтересів, зв’язками з бізнесом родини нардепа та підозрами у покриванні кримінальних справ — від психіатричної клініки до крадіжок на мільйони.

  • Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Колишня перша заступниця голови правління державної компанії «Надра України» Ірина Бойко опинилася в центрі скандалу через ймовірний конфлікт інтересів і сприяння приватній фірмі у суперечці з державою. За даними журналістів, посадовиця під час роботи в держструктурі фактично виступила на боці приватного бізнесу, а також працевлаштувала свого чоловіка у тій самій компанії.

    Як свідчать дані з декларації Бойко, у 2022 році вона отримувала від «Надра України» понад 2 мільйони гривень гонорарів, тоді як її чоловік Сергій Бойко також мав дохід у цій же компанії. Така ситуація може свідчити про порушення Закону України «Про запобігання корупції», який забороняє державним посадовцям приймати рішення, що можуть бути пов’язані з близькими особами.

    Скандал навколо Ірини Бойко загострився після публікації журналістського розслідування «Главкому». Згідно з матеріалами, НАК «Надра України» у судовому процесі з Офісом генерального прокурора стала на бік приватного ТОВ «Джерело Єднання». Це підприємство кілька років тому придбало у державної компанії майновий комплекс у Моршині площею понад 700 квадратних метрів лише за 1 мільйон гривень.

    Прокуратура наполягає, що угода була збитковою для держави і має бути скасована, однак керівництво «Надра України» на чолі з Іриною Бойко несподівано підтримало приватного покупця. Така позиція викликала запитання щодо можливого лобіювання інтересів приватного бізнесу з боку посадовиці.

    Наразі відповідні факти перевіряють антикорупційні органи, а експерти вбачають у діях Бойко ознаки конфлікту інтересів та порушення етичних норм державної служби.

  • Син генерала Міноборони став мільярдером на війні

    Син генерала Міноборони став мільярдером на війні

    Фірма «Больверк», що належить 28-річному Артему Замотаєву — сину генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за короткий час перетворилась із малопомітного підприємства у мільярдного гравця оборонного ринку. До 2022 року компанія ледь зводила кінці з кінцями, але вже у 2023-му задекларувала дохід у 602 млн грн, а у 2024-му — перевищила позначку в 1 млрд грн. Лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

    «Больверк» спеціалізується на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, але обсяги контрактів свідчать, що невисокотехнологічний бізнес став одним з лідерів у постачанні для Міноборони. При цьому Артем Замотаєв є одноосібним бенефіціаром компанії, тоді як його батько, генерал Євген Замотаєв, займав ключові посади в оборонному відомстві.

    Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

    Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

    Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

    «Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

    Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

    Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

  • Мільйонерка претендує на посаду у військово-лікарській комісії: квартира за 4,45 млн і річний дохід 7,3 млн

    Мільйонерка претендує на посаду у військово-лікарській комісії: квартира за 4,45 млн і річний дохід 7,3 млн

    Донька столичного пластичного хірурга Павла Денищука, Марі Денищук, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію оприлюднило видання Absolution; публічність кандидатури й особливу увагу до неї викликали дані з електронної декларації, де вказані значні рухоме й нерухоме майно та чималі доходи за минулий рік.

    Згідно з декларацією, у власності Марі є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. У її автопарку зазначені Mazda CX-5 2020 року, куплена за 778 тисяч гривень, а також Toyota RAV4 2017 року, якою вона користується на праві позички від ТОВ «Ана-Космо» — клініки пластичної хірургії, пов’язаної з родиною Денищуків. У декларації також відображено значні грошові надходження: загальний задекларований дохід за 2024 рік становить 7,3 мільйона гривень, з яких понад 5,8 мільйона походять від підприємницької діяльності як ФОП, 1,22 мільйона — заробітна плата від військової частини А4638, і 264 тисячі гривень — подарунок у грошовій формі від матері.

    Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

    Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

    Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

  • НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративні правопорушення стосовно заступника керівника Офісу Президента України (ОПУ) Ростислава Шурми через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Інформацію про це розміщено на сайті НАЗК.

    Справа стосується питань з виплатами електростанціям, що генерують енергію з альтернативних джерел, при цьому кінцевим бенефіціаром є брат посадовця – Олег Шурма.

    За відомостями НАЗК, у 2022 році Ростислав Шурма організував при ОПУ Комітет електроенергетики, учасники якого зібралися під його керівництвом. В засіданнях Комітету брали участь ключові інституції, пов’язані з електроенергетикою: Міністерство енергетики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ПАТ «НЕК «Укренерго», ДП «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець».

    Брат Ростислава Шурми, Олег, є кінцевим бенефіціарним власником семи компаній, які генерують електроенергію з альтернативних джерел. Сам Ростислав Шурма у період з 2019 по 2021 рік був членом наглядової ради АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геліос», що є співзасновником трьох із названих вище компаній.

    Станом на липень 2022 року, коли відбулися перші засідання Комітету під керівництвом Ростислава Шурми, у ДП «Гарантований покупець» була значна заборгованість за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, закуплену у компаній Олега Шурми. Сума заборгованості перед компаніями становила майже 254 млн гривень.

    За даними НАЗК, Ростислав Шурма під час засідань Комітету 23 серпня та 7 вересня 2022 року стимулював ПАТ «НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець» підписати та затвердити у НКРЕКП акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел за певний період. Такі дії впливали на задоволення приватного інтересу Ростислава Шурми, а саме – сприяли успішності бізнесу його брата через прийняття необхідних рішень державними органами та компаніями, що мають відношення до ринку електроенергії.

    Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента України, брав участь у засіданнях Комітету без належного повідомлення про наявний конфлікт інтересів та обговорював рішення, що стосувалися його приватного інтересу у вказаній сфері.

    Раніше встановлено, що сонячні станції, які перебувають під російською окупацією і мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 року. За даними  з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії отримали понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства “Гарантований покупець”.

    Національним агентством з питань запобігання корупції складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який направлено до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а дані про посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.