Позначка: Конгрес США

  • 23 конгресмени США вимагають від Трампа відкрити Starlink для ударів по Росії

    23 конгресмени США вимагають від Трампа відкрити Starlink для ударів по Росії

    У Сполучених Штатах розгортається нова дискусія навколо обмежень супутникового зв’язку Starlink для українських військових. Двопартійна група з 23 конгресменів звернулася до президента Дональда Трампа з вимогою вплинути на мільярдера Ілона Маска, щоб дозволити Україні використовувати супутникову систему для виявлення та ураження російських ракетних пускових установок безпосередньо на території РФ.

    Про це повідомляє американське видання The Hill, яке отримало лист законодавців, направлений до Білого дому 21 жовтня.

    Звернення підписали 16 представників Демократичної партії та семеро республіканців. Конгресмени переконані, що розширення можливостей використання Starlink допоможе Україні ефективніше протидіяти російським ракетним атакам.

    «Ми звертаємося до вас із закликом попросити Ілона Маска дозволити Україні використовувати супутникову інтернет-систему Starlink для пошуку ракетних пускових установок на території Росії», — йдеться у зверненні.

    На думку американських законодавців, відповідне рішення може не лише врятувати життя українців, а й посилити тиск на російського президента Володимира Путіна, змусивши Кремль серйозніше поставитися до мирних переговорів.

    Особливу увагу привернула метафора, яку автори використали для пояснення своєї позиції.

    Як зазначили конгресмени, якщо Україна не може надійно перехоплювати російські «стріли», вона повинна отримати можливість уражати самого «лучника» — тобто установки, з яких здійснюються ракетні удари.

    Серед республіканців, які підтримали звернення, — Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік, Дон Бейкон, Карлос Гіменес, Джефф Херд, Енді Гарріс та Макс Міллер.

    Лист з’явився після повідомлень про суттєві обмеження роботи супутникових систем Starlink та військової версії Starshield в Україні.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 14 жовтня українські військові зіткнулися з новими обмеженнями Starlink, через які було зірвано низку важливих місій.

    За інформацією The Wall Street Journal, Ілон Маск особисто розпорядився обмежити роботу окремих супутникових сервісів для України. Водночас обставини ухвалення цього рішення залишаються предметом суперечок між компанією SpaceX, американськими посадовцями та представниками Конгресу.

    Сам Маск заявляв, що обмеження для військової системи Starshield визначають американські військові структури. Натомість очільник Пентагону Піт Гегсет заперечував причетність свого відомства до відповідних рішень.

    Республіканець Браян Фіцпатрік уже закликав провести повноцінне розслідування та встановити, хто саме відповідає за обмеження зв’язку.

    На його думку, якщо рішення Маска негативно вплинуло на можливості української протиповітряної оборони, відповідальні особи повинні дати пояснення Конгресу.

    Про загострення відносин між Києвом і Вашингтоном раніше також писала «Ненька інфо» у матеріалі про політичний тиск на Зеленського через удари по російських енергетичних об’єктах та використання Starlink.

    Водночас Україна продовжує шукати альтернативні можливості супутникового зв’язку. Як повідомляла «Ненька інфо», європейські країни прискорили обговорення власних супутникових систем після обмежень Starlink.

    Новий лист конгресменів посилює політичний тиск на адміністрацію Трампа та компанію SpaceX. Однак наразі немає підтвердження, що американський президент погодився втрутитися або що обмеження використання Starlink для операцій на території Росії вже скасували.

    Подальше рішення залежатиме від переговорів між Білим домом, компанією SpaceX та представниками американських оборонних структур.

  • «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.

    Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».

    Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.

    За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.

    Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.

    Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.

    Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.

    Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці

    Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.

    Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.

    Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.

    На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.

    Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.

    Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Зеленського до Трампа відповісти на масштабний російський удар по українській енергетиці.

    Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.

    Що передбачає «закон Грема»

    Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

    Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.

    Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.

    Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.

    Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.

    Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.

    Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.

    18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про ухвалення цього санкційного пакета та можливі наслідки для російської нафтової галузі.

    Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.

    Чому Трамп не застосував санкції

    16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.

    Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.

    Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

    Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.

    Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.

    В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.

    Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.

    За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.

    Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.

    Російський дизель став новим джерелом суперечок

    Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.

    Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.

    Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.

    За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.

    Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.

    Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.

    Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.

    У Конгресі США почалася хвиля критики

    Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.

    Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.

    Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.

    За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.

    Проте критика пролунала не лише від демократів.

    Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.

    Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.

    Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.

    Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.

    Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.

    Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.

    Як на рішення Трампа відреагувала Москва

    У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.

    За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.

    Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.

    Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.

    Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.

    Чи можна повернути санкції без нового закону

    Юридично можливість відновлення санкцій залишається.

    Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.

    Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.

    Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.

    Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.

    Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.

    Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.

    Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.

    Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.

    Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль

    Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.

    На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.

    Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.

    Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.

    Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.

    Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.

    Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася запрошувати міжнародних спостерігачів ОБСЄ на проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Це перший такий випадок за останні 24 роки. Рішення Вашингтона викликало критику з боку європейських інституцій, американських законодавців і правозахисників, які попереджають про ризики для прозорості виборчого процесу.

    Про це повідомляє американське видання The Hill. Інформацію також підтверджує офіційна заява Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, оприлюднена 23 вересня.

    Уперше з 2002 року Сполучені Штати не надіслали запрошення міжнародній місії, яка традиційно здійснювала незалежне спостереження за американськими федеральними виборами.

    За інформацією ОБСЄ, протягом цього періоду її представники спостерігали за 12 федеральними виборчими кампаніями у США, включно із шістьма проміжними виборами до Конгресу.

    Рішення адміністрації Трампа стало суттєвим відступом від багаторічної практики міжнародного виборчого спостереження.

    Представники ОБСЄ нагадали, що Сполучені Штати є однією з 57 держав-учасниць організації та взяли на себе відповідні зобов’язання згідно з Копенгагенським документом 1990 року.

    Цей документ передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для підвищення прозорості та довіри до виборчого процесу.

    Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс висловив жаль через рішення Вашингтона, наголосивши, що воно порушує усталену практику співпраці США з міжнародними демократичними інституціями.

    Директорка БДІПЛ Марія Телалян також пояснила, що міжнародне спостереження не означає втручання у внутрішні справи держави. Його завдання — надати незалежну оцінку виборчих процедур, законодавства та умов проведення голосування.

    Особливо гостро рішення Білого дому розкритикували представники Демократичної партії США.

    Сенаторка Джин Шахін, яка входить до керівництва комітету Сенату із закордонних справ, оприлюднила заяву, у якій назвала відмову від спостереження ОБСЄ несумісною з принципами прозорості американських виборів.

    За її словами, незалежні міжнародні місії сприяють зміцненню довіри виборців до демократичних процедур.

    Конгресмен Стів Коен висловив занепокоєння, що адміністрація Трампа може прагнути уникнути додаткового міжнародного контролю. Водночас такі побоювання залишаються політичною оцінкою законодавця, а не доведеним фактом підготовки виборчих порушень.

    До критики долучилася і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка заявила, що відмова від зовнішнього спостереження посилює занепокоєння щодо захисту демократичних стандартів.

    Ситуація привернула увагу і через порівняння з Росією та Білоруссю, влада яких раніше також обмежувала можливості незалежного міжнародного спостереження.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про відмову Росії запросити спостерігачів ОБСЄ на парламентські вибори. Тоді міжнародні організації заявляли про порушення Москвою зобов’язань у сфері виборчої прозорості.

    Водночас відсутність спостерігачів ОБСЄ сама собою не доводить фальсифікації виборів або порушення виборчого законодавства США.

    На тлі скандалу увага прикута до проміжних виборів 3 листопада, за результатами яких американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку демократами масштабних розслідувань щодо адміністрації Трампа у випадку отримання більшості в Палаті представників.

    Таким чином, майбутні вибори матимуть велике значення для подальших відносин між президентом і Конгресом.

    Попри відмову Вашингтона запросити місію ОБСЄ, американські виборчі процедури залишаються під контролем відповідних федеральних і місцевих органів, а також інших передбачених законодавством механізмів спостереження.

    Проте міжнародні організації наголошують, що відмова від незалежного зовнішнього моніторингу позбавляє суспільство додаткового інструменту оцінювання виборчого процесу саме тоді, коли питання довіри до голосування перебуває в центрі політичної дискусії у США.

  • Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити $52 млн військової допомоги, раніше запланованої для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку, на підтримку Панами, Перу, Еквадору та Колумбії. Про це повідомила The Washington Post із посиланням на трьох американських посадовців, обізнаних із рішенням.

    Особливу суперечку у Вашингтоні викликали кошти для Словаччини та Північної Македонії. За даними видання, вони були включені Конгресом до додаткового пакета, пов’язаного з підтримкою України та європейських партнерів після повномасштабного вторгнення Росії. Демократи в Конгресі стверджують, що виконавча влада не може вільно перенаправляти ці гроші на цілі, не пов’язані з початковим призначенням.

    У вересні Держдепартамент повідомив Конгрес про намір перерозподілити фінансування. Після цього сенаторка-демократка Джин Шахін та конгресмен Грегорі Мікс наклали процедурне блокування на цей крок. Однак наприкінці вересня адміністрація повідомила законодавців, що все одно рухатиметься вперед із перенаправленням коштів.

    У листі до держсекретаря Марко Рубіо Шахін та Мікс заявили, що Конгрес виділяв гроші для чітко визначеної мети — підтримки України та європейських союзників після російського вторгнення. За їхньою оцінкою, адміністрація не має необмежених повноважень змінювати кінцевих отримувачів таких коштів. Це позиція законодавців-демократів; сама адміністрація трактує свої повноваження інакше.

    Держдепартамент пояснює рішення новим акцентом американської зовнішньої політики на Західній півкулі. Представники відомства заявляли, що кошти в Латинській Америці мають піти на боротьбу з наркотероризмом, посилення безпеки Панамського каналу та протидію стратегічному впливу суперників США у регіоні.

    Йдеться про програму Foreign Military Financing — механізм, через який іноземні партнери можуть закуповувати американське військове обладнання коштом США. Перенаправлення $52 млн не означає повного припинення допомоги Словаччині, Північній Македонії, Тунісу чи Іраку, але Вашингтон не повідомив, скільки саме фінансування залишиться для кожної з цих держав після перерозподілу.

    Рішення вписується у ширший перегляд американських пріоритетів. Адміністрація Трампа дедалі більше переносить увагу на Латинську Америку та Карибський басейн, зокрема на боротьбу з наркотрафіком, міграцією та впливом Китаю і Росії. TIME повідомляв, що Білий дім прямо пов’язує збільшення військової підтримки регіону з прагненням не допустити посилення стратегічних конкурентів США у Західній півкулі.

    Для Панами додаткове фінансування пов’язують передусім із безпекою Панамського каналу. Для Колумбії, Еквадору та Перу — із посиленням силових структур і спільними антинаркотичними операціями. У 2026 році військова участь США в регіоні вже помітно зросла: Вашингтон розширює використання безпілотників, розвідки та спільних операцій проти наркотрафіку.

    Водночас критики цього курсу в США застерігають, що скорочення військової підтримки європейських союзників може поступово послаблювати оборонні зв’язки Вашингтона з НАТО. Колишні посадовці Пентагону, яких цитує TIME, вважають, що постійне перекидання ресурсів із Європи може негативно впливати на довіру союзників до США. Це експертна оцінка, а не офіційна позиція американської влади.

    Найчутливішим аспектом залишається саме походження частини коштів. The Washington Post наголошує: фінансування для Словаччини та Північної Македонії було схвалено в межах законодавства, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України. Саме тому законодавці вважають їхнє перенаправлення окремим юридичним питанням, а не звичайною зміною географії військової допомоги.

    При цьому некоректно говорити, що Трамп «забрав $52 млн безпосередньо в України». Йдеться не про кошти, які мали бути передані Києву напряму, а про військове фінансування для чотирьох інших країн. Частина цих грошей, однак, справді була виділена Конгресом у контексті підтримки держав, що зазнали наслідків російської війни проти України.

    Сам Білий дім подає рішення як частину нової стратегії: більше ресурсів мають залишатися ближче до кордонів США та використовуватися для регіональної безпеки. Держдепартамент заявив The Washington Post, що використання коштів у Західній півкулі має зміцнити партнерства США у сфері безпеки й протидіяти військовому впливу противників у регіоні.

    Отже, суперечка навколо $52 млн фактично стала ще одним проявом ширшого конфлікту між адміністрацією Трампа та частиною Конгресу щодо контролю над зовнішньою допомогою. Білий дім прагне швидше переорієнтувати ресурси на власні стратегічні пріоритети, тоді як законодавці наполягають, що гроші, вже схвалені Конгресом для конкретної мети, не можна безперешкодно перенаправляти в інші регіони.

    Для України це важливо не через пряме скорочення її пакета допомоги, а як сигнал зміни американських пріоритетів: Вашингтон дедалі активніше відводить частину військових ресурсів від Європи та Близького Сходу на користь Латинської Америки.

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.

  • Мільярдний пакет допомоги: Держдеп США схвалив продаж Україні засобів ПВО та боєприпасів на $2,68 мільярда

    Мільярдний пакет допомоги: Держдеп США схвалив продаж Україні засобів ПВО та боєприпасів на $2,68 мільярда

    Державний департамент США офіційно схвалив можливий продаж Україні обладнання, озброєння та боєприпасів для модернізації системи протиповітряної оборони. Орієнтовна загальна вартість контракту становить 2,68 мільярда доларів. Фінансування закупівлі здійснюватиметься за рахунок європейських внесків та спеціальних фондів.

    Що увійшло до нового оборонного пакета:

    • Засоби ураження та ракети: Українська сторона запросила постачання ракет для систем типу С-300, снарядів GAM-67, а також далекобійних зенітно-ракетних комплексів із лазерним наведенням.
    • Пускові установки та мобільні комплекси: Пакет передбачає передачу модифікованих мобільних пускових установок та відповідних комплектів для їх модернізації.
    • Ролокаційні станції та супутнє обладнання: До переліку включено сучасні радари RPS 202 для боротьби з безпілотниками, причепи з телескопічними щоглами, запасні частини, технічну документацію, а також послуги з логістики та інженерної підтримки.

    Реалізація цієї угоди суттєво посили спроможності української армії у відбитті поточних і майбутніх повітряних загроз, при цьому не порушуючи базовий військовий баланс у регіоні.

     

  • Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    У Кремлі відреагували на ухвалення Палатою представників США масштабного санкційного законопроєкту проти Росії. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав дії Вашингтона «недружніми» та заявив, що нові обмеження нібито можуть ускладнити пошук мирного врегулювання війни проти України.

    Заява пролунала 17 вересня — наступного дня після того, як Палата представників США підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. За документ проголосували 262 конгресмени, 159 виступили проти. Сенат схвалив пакет ще у серпні, тому тепер законопроєкт направляють президенту США Дональду Трампу.

    Пєсков підтвердив, що в Кремлі уважно стежать за проходженням документа.

    За його словами, Москва відносить рішення Конгресу до категорії «недружніх дій», а запровадження додаткових санкцій Сполученими Штатами, на думку Кремля, «ускладнюватиме зусилля» з пошуку мирного врегулювання.

    При цьому самі санкції розроблялися саме як інструмент додаткового економічного тиску на Росію, щоб скоротити доходи, які Москва може спрямовувати на продовження війни проти України.

    Що це за «пекельні санкції»

    Йдеться про великий пакет економічних обмежень, який у США обговорювали більше року.

    Законопроєкт отримав ім’я сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який був одним із головних його авторів та прихильників. У липні 2026 року Грем помер, після чого законодавці назвали документ на його честь.

    Пакет спрямований передусім на російські енергетичний і оборонний сектори, фінансові установи та так званий тіньовий флот, за допомогою якого РФ намагається обходити нафтові санкції.

    Однак найбільшу увагу привертають тарифні повноваження, які документ надає президенту США.

    До 100% тарифів для покупців російської нафти

    Законопроєкт дозволяє президенту США запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російських нафти й газу.

    Конкретні держави в цій нормі не прописані, однак серед найбільших споживачів російських енергоресурсів залишаються Китай та Індія.

    Логіка цього механізму полягає в тому, щоб зробити торгівлю з Росією економічно дорожчою не лише безпосередньо для Москви, а й для її найбільших партнерів.

    У законі водночас передбачені винятки для окремих держав, зокрема якщо їхня частка закупівель невелика і вони демонструють скорочення залежності від російських енергоресурсів.

    До 500% на російський імпорт

    Ще жорсткіший механізм може застосовуватися безпосередньо до російських товарів.

    За доступним описом положень законопроєкту, президент США отримує право запроваджувати тарифи до 500% на окремі категорії російського експорту до Сполучених Штатів, зокрема нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімічну продукцію та вугілля.

    Саме ця цифра стала однією з причин, чому пакет у медіа почали називати «санкціями з пекла».

    Проте важливий нюанс: йдеться не про автоматичне одномоментне запровадження 500-відсоткового тарифу на всю російську торгівлю, а про повноваження президента застосовувати такі заходи в межах закону.

    Удар по «тіньовому флоту»

    Ще один великий блок документа стосується суден, які Росія використовує для обходу нафтових обмежень.

    Так званий тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів зі складними схемами власності, реєстрації та страхування. Через них Росія продовжує експортувати нафту, намагаючись мінімізувати ефект західних санкцій і цінових обмежень.

    Новий американський пакет передбачає додаткові заходи проти таких суден та компаній, які забезпечують їхню діяльність.

    Мета — скоротити валютні надходження Росії від експорту енергоресурсів.

    Під обмеження можуть потрапити банки та чиновники

    Документ також посилює санкції проти російських банків, оборонних підприємств, чиновників та інших осіб, пов’язаних із воєнною машиною РФ.

    Таким чином, пакет значно ширший за звичайні персональні санкції.

    Він поєднує фінансові обмеження, енергетичний тиск, тарифи на третіх країн і заходи проти транспортної інфраструктури, яка допомагає Росії експортувати нафту.

    Білий дім підтримував ключові санкційні повноваження

    Ще у серпні Білий дім офіційно виступив проти поправки, яка могла вилучити з законопроєкту частину тарифних механізмів.

    Адміністрація Трампа тоді назвала тарифні повноваження важливим інструментом, який президент може використовувати, щоб стимулювати Росію до згоди на умови завершення війни.

    Це цікаво контрастує з нинішньою заявою Пєскова.

    Якщо Кремль стверджує, що нові санкції ускладнять мирний процес, Білий дім раніше прямо пояснював протилежну логіку: економічний тиск має створити для Москви додатковий стимул для переговорів.

    У Кремлі заговорили про «мир» на тлі нового тиску

    Риторика Москви щодо санкцій останніми днями стала особливо помітною.

    15 вересня Кремль також підтримав ідею можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яку озвучив Трамп.

    Водночас Пєсков одразу пов’язав потенційну домовленість із вимогами до Заходу — зокрема із забезпеченням безпечного судноплавства для російських нафтових танкерів та скасуванням санкцій, які Москва називає незаконними.

    Фактично питання санкцій Кремль намагається інтегрувати у ширшу дискусію про потенційне припинення війни.

    США пояснюють санкції продовженням війни

    Американська сторона, навпаки, пов’язує необхідність нових обмежень із тим, що війна триває, а попередні заходи не змусили Москву змінити курс.

    Після голосування у Палаті представників законопроєкт вирушає до Дональда Трампа.

    Після президентського підпису адміністрація отримає додаткові санкційні й тарифні інструменти.

    Водночас частина положень не означає автоматичне негайне введення максимально можливих тарифів: багато залежатиме від подальших рішень Білого дому.

    Індія вже відреагувала

    Потенційний удар по покупцях російських енергоресурсів викликав занепокоєння не лише в Москві.

    Індія вже попередила Вашингтон, що нові тарифні заходи через закупівлю російської нафти можуть вплинути на відносини між двома країнами.

    Нью-Делі заявляє, що продовжуватиме захищати власні торговельні та енергетичні інтереси.

    Це показує одну з головних складностей нового американського механізму: тиск на Росію одночасно може створювати торговельні конфлікти між США та великими економіками, які купують російську нафту.

    Nenka.info вже писала про готовність Трампа підписати документ

    Раніше Nenka.info повідомляла, що Білий дім заявляв про готовність Дональда Трампа підписати санкційний законопроєкт після проходження його Конгресом.

    У матеріалі йшлося про нові механізми тиску на російський енергетичний сектор і держави, які допомагають Москві отримувати доходи від експорту.

    Тепер законопроєкт подолав останній великий бар’єр у Конгресі — Палата представників дала йому 262 голоси.

    Що буде далі

    Наступний крок — рішення Дональда Трампа.

    Якщо президент США підпише законопроєкт, Білий дім отримає значно ширший набір інструментів для економічного тиску на РФ та її торговельних партнерів.

    У Кремлі вже дали зрозуміти, що розглядають це як погіршення відносин із Вашингтоном.

    При цьому заява Пєскова про те, що санкції нібито завадять «пошуку миру», є позицією російської влади. Американська адміністрація раніше аргументувала ті самі санкційні інструменти протилежним чином — як засіб посилити тиск на Росію і створити стимули для припинення війни.

    Тож головним питанням тепер стає не лише сам підпис Трампа, а й те, наскільки активно Білий дім використає передбачені законом тарифи та санкції проти російської енергетики й держав, які залишаються її найбільшими покупцями.

  • Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Президент США Дональд Трамп, за даними американських медіа, готується підписати масштабний санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану, який 16 вересня остаточно пройшов Конгрес США. Документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, розширює можливості американського президента вводити санкції проти російського енергетичного та оборонного секторів, «тіньового флоту» РФ і країн, які продовжують купувати російські енергоносії.

    Палата представників підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 голосами 262 конгресменів проти 159. До цього документ уже пройшов Сенат, де його підтримали 86 законодавців, а 11 проголосували проти. Тепер законопроєкт направляється президентові США для підпису.

    Сам Білий дім раніше офіційно виступав за збереження ключових санкційних і тарифних механізмів документа. В адміністрації Трампа наголошували, що нові повноваження потрібні президентові як додатковий інструмент впливу на Москву та для стимулювання Росії до переговорів щодо завершення війни.

    За даними The Wall Street Journal і Financial Times, представники Білого дому підтвердили, що Трамп має намір підписати законопроєкт. Адміністрація також тиснула на республіканців у Палаті представників, аби документ був винесений на голосування і пройшов Конгрес.

    Документ передбачає санкції проти російських посадовців, підприємств оборонного та енергетичного секторів, структур, які допомагають обходити чинні обмеження, а також суден російського «тіньового флоту». Окремий блок законопроєкту стосується тарифного тиску на країни, які продовжують купувати російську нафту і газ.

    Важливо, що в остаточній редакції, яку пройшов Конгрес, йдеться про можливість для президента США встановлювати мита до 100% для країн, які є великими покупцями російських енергоносіїв. Йдеться насамперед про держави на кшталт Китаю та Індії. Раніші версії ініціативи передбачали значно жорсткіші — до 500% — тарифи, тому в частині медіапублікацій досі фігурує саме ця цифра.

    На сайті «Ненька інфо» ця санкційна ініціатива висвітлювалася ще влітку. У липні видання писало, що двопартійна група американських сенаторів закликала якомога швидше винести документ на голосування, наголошуючи, що його погоджено з Білим домом і він має широку підтримку в Конгресі.

    Пізніше «Ненька інфо» повідомляло, що Сенат може перейти до розгляду так званих «пекельних санкцій» уже наприкінці липня. Тоді документ називали одним із найжорсткіших пакетів економічного тиску на Росію, які розглядалися у США від початку повномасштабної війни.

    Ще в одному матеріалі «Ненька інфо» йшлося про зміну позиції самого Трампа щодо ініціативи. Президент США почав публічно демонструвати більшу готовність підтримати документ, а шанси на його проходження Конгресу після цього різко зросли. Видання також нагадувало, що законопроєкт створює для президента додаткові механізми тиску не лише на Росію, а й на держави та компанії, які допомагають Москві отримувати доходи від енергетики.

    Після голосування у Палаті представників на рішення Конгресу відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що посилення санкцій проти Росії може стати одним з інструментів, здатних змусити Москву припинити війну та перейти до переговорів.

    Зеленський звернув увагу на те, що голосування в Конгресі відбулося на тлі нової масованої російської атаки на Україну. За його словами, саме в цей момент російські війська знову застосовували балістичні ракети, інші ракети та безпілотники по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    Український президент назвав такий збіг «символічним» і наголосив, що тиск на російську економіку має бути достатньо сильним, щоб у керівництва РФ з’явився реальний стимул завершувати війну.

    Позиція Зеленського щодо санкцій не є новою. Ще 29 липня під час візиту до США він зустрічався більш ніж із 60 сенаторами й окремо обговорював із ними законопроєкт Грема. Тоді президент України наголошував, що санкції та мита проти держав і компаній, які допомагають Росії та Ірану заробляти на війні, можуть стати важливою частиною міжнародного тиску.

    У серпні Зеленський знову порушував тему санкцій під час переговорів з американськими сенаторами Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом, наголошуючи, що посилення економічного тиску на Росію є критично важливим для примусу Москви до дипломатичного завершення війни.

    У вересні Київ також продовжив власну санкційну політику. 13 вересня Зеленський підписав три укази, які ввели в дію рішення РНБО щодо обмежень проти 20 суден російського «тіньового флоту», підприємств, пов’язаних із корпорацією «Ростех», та пропагандистів. Українська влада заявляла, що ці судна використовувалися для експорту російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.

    Водночас новий американський законопроєкт має і критиків. Частина демократів у Палаті представників вважає, що документ передає Трампу надто широкі тарифні повноваження. Зокрема, конгресмен-демократ Грегорі Мікс звертав увагу на те, що президент зможе не лише запроваджувати санкції, а й відмовлятися від їх застосування, посилаючись на національні інтереси США.

    Схожі побоювання висловлювали й інші демократи: на їхню думку, торговельні механізми теоретично можуть торкнутися не лише Китаю чи Індії, а й союзників Вашингтона, якщо вони продовжуватимуть імпортувати російські енергоносії. Саме це стало однією з причин, чому значна частина демократів не підтримала фінальну редакцію документа.

    На «Ненька інфо» раніше також писали про дискусію всередині США щодо затримки із санкціями. У серпні демократи вимагали від адміністрації Трампа пояснень, чому Білий дім не посилює тиск на Росію швидше. У тому матеріалі зазначалося, що Київ розраховував на перехід США до нового етапу санкційної політики вже восени 2026 року.

    Окремий політичний символізм має й те, що документ тепер носить ім’я покійного Ліндсі Грема. Сенатор був одним із головних авторів і лобістів санкційної ініціативи та тривалий час виступав за максимально жорсткий економічний тиск на Москву. «Ненька інфо» після його смерті нагадувало, що саме робота над новим санкційним пакетом була одним із останніх великих політичних проєктів сенатора.

    У своєму останньому великому інтерв’ю, яке також переказувало «Ненька інфо», Грем говорив про необхідність тиску на покупців російської нафти й наполягав, що саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської війни.

    Після кількох місяців дискусій законопроєкт пройшов обидві палати Конгресу й опинився на фінальній стадії. Якщо Трамп підпише документ, він отримає нові повноваження для запровадження санкцій і тарифів проти Росії та її економічних партнерів. При цьому застосування частини найжорсткіших інструментів не буде автоматичним — рішення щодо них значною мірою залишатиметься за президентом США.

  • Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    У США набирає обертів скандал навколо весільних урочистостей Дональда Трампа-молодшого та Беттіни Андерсон на Багамах. Після журналістського розслідування ProPublica стало відомо, що частину витрат на святкування профінансував російський бізнесмен та президент Міжнародної боксерської асоціації Умар Кремльов, якого американські медіа характеризують як наближеного до Володимира Путіна. Тепер обставинами цієї історії зацікавилися демократи в Комітеті з нагляду Палати представників США.

    Провідний демократ у комітеті Роберт Гарсія направив запити щодо документів та листування, пов’язаних із Кремльовим, Трампом-молодшим і Білим домом. Axios повідомляє, що політик хоче з’ясувати масштаби фінансової участі російського бізнесмена у святкуванні, характер його відносин із сином президента та можливі контакти з адміністрацією США. Поки що йдеться саме про парламентську перевірку, а не про кримінальне розслідування. Оскільки демократи перебувають у меншості в Палаті представників, Гарсія наразі не має можливості примусово вимагати документи через повістки.

    Початком скандалу стало масштабне розслідування ProPublica, опубліковане 14 вересня. Журналісти стверджують, що Кремльов витратив сотні тисяч доларів на частину триденного святкування, яке проходило у травні на двох приватних островах на Багамах. Зокрема, він, за даними видання, оплатив оренду одного з островів, проживання гостей та масштабне шоу феєрверків. За оцінками ProPublica, оренда острова могла коштувати близько 100 тисяч доларів за ніч, а компанія, яка організовувала салют, бере за подібні шоу приблизно 70 тисяч доларів.

    У матеріалі, який став підставою для нинішнього розголосу, також зазначається, що Кремльов особисто був серед гостей. Загалом святкування зібрало близько 50 людей. Серед присутніх були представники родини Трампів, зокрема Джаред Кушнер. За словами джерел ProPublica, разом із Кремльовим прибула група російськомовних гостей, присутність яких викликала запитання у частини інших учасників заходу.

    Водночас представники Трампа-молодшого не стали заперечувати сам факт фінансової участі Кремльова. Вони заявили журналістам, що росіянин є особистим другом Дональда Трампа-молодшого і не має з ним ділових відносин. Пізніше Беттіна Андерсон також публічно підтвердила, що Кремльов організував для подружжя дві вечірки після весілля як подарунок. За її словами, це був «надзвичайно щедрий весільний подарунок від друга». Подружжя при цьому відкинуло припущення про політичний характер стосунків із російським бізнесменом.

    Беттіна також наголосила на відмінності між самою церемонією та наступними святкуваннями. За її версією, офіційне весілля відбулося у вузькому сімейному колі, а вечірки з друзями були заплановані окремо ще до зміни весільних планів пари. Дональд Трамп-молодший і його дружина стверджують, що публічне трактування подарунка Кремльова як політичного жесту є необґрунтованим.

    Історія, однак, привернула особливу увагу через особу самого Кремльова. Він очолює International Boxing Association — Міжнародну боксерську асоціацію. Організація в минулому отримувала масштабне фінансування від російського державного енергетичного гіганта «Газпром». ProPublica пише, що Кремльов має тривалі зв’язки з російською політичною елітою, а незадовго до весілля був у Китаї в той самий період, коли там перебував Володимир Путін. Крім того, у 2026 році російський президент нагородив Кремльова Орденом Дружби.

    Україна також застосувала проти Кремльова персональні санкції. У розслідуванні ProPublica його зв’язки з Путіним та російськими силовими структурами називають однією з причин, через які фінансування заходу для сина президента США викликало занепокоєння фахівців із контррозвідки та національної безпеки. Експерти, яких цитує видання, звертають увагу на те, що великі подарунки від іноземних бізнесменів, особливо тих, хто пов’язаний із владою держави-суперника, можуть створювати ризики залежності або використовуватися для формування особистих зв’язків. Водночас доказів того, що Кремльов діяв за дорученням Кремля або вимагав від Трампа-молодшого будь-якої послуги у відповідь, журналісти не навели.

    Ще одна деталь, яка посилила увагу до цієї історії, — контакти Кремльова з Трампом-молодшим задовго до весілля. У вересні 2025 року син президента США виступав на заході IBA у Стамбулі, де перебував на одній сцені з Кремльовим. Представник Трампа-молодшого заявив ProPublica, що за цей виступ він грошей не отримував. Після заходу сама боксерська асоціація писала, що співпраця між Кремльовим і Трампом-молодшим «не залишиться символічною» та що надалі можуть з’явитися спільні ініціативи.

    Особливого політичного забарвлення історії додає роль Дональда Трампа-молодшого в оточенні свого батька. Формально він не займає урядової посади, однак американські медіа неодноразово писали про його значний вплив усередині руху MAGA та участь у кадрових і політичних процесах навколо адміністрації Дональда Трампа. Саме тому будь-які контакти із представниками російської еліти розглядаються у Вашингтоні значно уважніше, ніж звичайні приватні знайомства.

    Президент США Дональд Трамп заявив Axios, що не знає Умара Кремльова. Він також підкреслив, що росіянин не оплачував безпосередньо саму весільну церемонію, оскільки вечірки, які він профінансував, проходили пізніше. Трамп додав, що сам на цих святкуваннях не був.

    За інформацією Axios, Гарсія тепер хоче отримати від Трампа-молодшого список гостей, інформацію про подарунки від іноземних громадян, документи щодо витрат, а також комунікацію з Кремльовим. Окремі запити стосуються того, чи повідомляв син президента Білий дім про контакти з російським бізнесменом та чи має він доступ до секретної інформації.

    При цьому наразі немає підтвердження, що Трамп-молодший порушив закон. Основні питання стосуються політичної етики, національної безпеки та потенційного іноземного впливу. Саме тому коректніше говорити не про доведене незаконне фінансування, а про перевірку обставин дорогого подарунка від російського бізнесмена з тісними зв’язками з владою РФ.

    Первинний матеріал ТСН також зазначав, що Кремльов оплатив частину витрат через пов’язану з IBA структуру в Дубаї та що представники Трампа-молодшого не заперечували його фінансової участі у святкуванні. У матеріалі також повідомляється про вимогу Гарсії надати документи щодо контактів Кремльова із сім’єю президента та інформацію про іноземні подарунки.

    Тепер розвиток історії багато в чому залежатиме від того, чи погодяться Білий дім і Трамп-молодший добровільно передати запитувані матеріали. Якщо демократи отримають більшість у Палаті представників і Гарсія очолить Комітет з нагляду, він зможе використовувати значно жорсткіші механізми парламентського контролю, включно з повістками для примусового отримання документів. Саме це може перетворити нинішній політичний скандал із розкішним весільним подарунком на значно масштабніше розслідування зв’язків сім’ї президента США з представниками російської еліти.