Daypolitico

Позначка: Конгрес США

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила американських законодавців, що не планує повністю використати $400 млн військової допомоги, передбаченої Конгресом для України, до завершення 2029 фінансового року. Таке рішення викликало різку критику серед представників обох партій у Конгресі, які вважають запропонований графік неприйнятно повільним в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з документами Пентагону.

    За інформацією Reuters, ще у травні Міністерство оборони США направило до Конгресу лист із детальним планом використання цих коштів. У документі зазначалося, що фінансування буде розподілятися протягом 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня 2026 року. Водночас остаточне освоєння всього пакета допомоги заплановане лише до завершення 2029 фінансового року – до 30 вересня 2029 року.

    Reuters зазначає, що така часово́ва рамка фактично виходить за межі другого президентського терміну Дональда Трампа, який завершиться 20 січня 2029 року. Якщо графік не буде переглянутий, частина передбаченої Конгресом допомоги може бути реалізована вже після завершення його каденції. Саме цей аспект став одним із головних предметів критики з боку законодавців.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що через два місяці після надсилання листа значна частина коштів не лише не була використана, а навіть не закріплена контрактами. За словами співрозмовників Reuters, гроші досі не були формально зобов’язані до витрачання, що означає відсутність укладених договорів із виробниками озброєння чи постачальниками військового обладнання.

    У Конгресі наголошують, що такий підхід не відповідає реальній ситуації на фронті. Україна продовжує зазнавати масованих ракетних і дронових атак Росії та потребує безперервного постачання озброєння, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони. Саме тому як демократи, так і частина республіканців відкрито висловили невдоволення темпами роботи Пентагону.

    Під час нещодавніх слухань у Сенаті один із керівників бюджетного комітету, сенатор-демократ Дік Дурбін, поставив питання міністру оборони Піту Гегсету щодо того, який практичний ефект матиме допомога, якщо її надання розтягнеться ще на кілька років. Законодавці наголошують, що кошти були схвалені Конгресом саме для задоволення нагальних потреб України, а не для довгострокового резервування.

    Йдеться про пакет фінансування, який передбачає закупівлю озброєння, військового обладнання, навчання українських військових та інші послуги у межах Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від президентських пакетів допомоги, коли техніка передається безпосередньо зі складів американської армії, програма USAI фінансує виробництво нового озброєння через контракти з оборонною промисловістю США. Саме тому реалізація таких пакетів традиційно займає більше часу.

    Втім, нинішній графік став одним із найдовших за весь період повномасштабної війни. У Reuters зазначають, що члени Конгресу вважають його надто повільним навіть з урахуванням специфіки програми USAI. За словами співрозмовників агентства, документ Пентагону раніше не оприлюднювався, а його зміст став відомий лише зараз.

    Ситуація загострюється ще й тому, що це вже не перший випадок затримок із використанням коштів, виділених Україні. Раніше стало відомо, що Пентагон не встиг укласти контракти на постачання озброєння в межах іншої програми USAI на суму близько $910 млн, через що ці кошти втратили чинність. Цей випадок уже викликав дискусію щодо ефективності управління програмами військової допомоги.

    Попри це останніми тижнями Дональд Трамп демонструє більш прихильну риторику щодо України. Президент США підтримав ідею надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також заявив про готовність підписати законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії, який свого часу просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Водночас смерть Грема поставила питання про подальшу долю частини законодавчих ініціатив, які він активно підтримував у Конгресі.

    Питання військової допомоги Україні також стане одним із ключових під час нинішнього візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона. Очікується, що під час переговорів із Дональдом Трампом у Білому домі український лідер порушить питання прискорення передачі систем протиповітряної оборони, збільшення військової підтримки та реалізації спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері безпілотних технологій. Після зустрічі в Білому домі Зеленський також планує провести переговори із сенаторами США, які продовжують наполягати на своєчасному виконанні рішень Конгресу щодо допомоги Україні.

    Відповідно до американського законодавства, кошти, які були офіційно виділені Конгресом, мають бути використані за призначенням, і президент не може довільно відмовитися від їхнього фінансування. Саме тому нинішня суперечка між Конгресом і Пентагоном стосується не питання скасування допомоги, а темпів її реалізації. Законодавці наголошують, що в умовах війни багаторічне розтягування вже схваленого пакета може суттєво знизити його практичну цінність для України.

  • Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Розгляд законопроєкту про так звані «пекельні санкції» проти Росії, автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, може затриматися через суперечки між демократами та республіканцями у Конгресі США. Причиною стало питання щодо обсягу повноважень президента Дональда Трампа у сфері запровадження торговельних обмежень. Про це повідомляє The New York Times.

    За інформацією видання, головним предметом дискусії є положення законопроєкту, яке надає президенту США право, але не зобов’язує його, запроваджувати 100-відсоткові мита проти країн, які закуповують значні обсяги російської нафти та інших енергоносіїв. Документ також передбачає можливість для глави держави на власний розсуд скасовувати такі мита.

    Як зазначає The New York Times, демократи вже тривалий час виступають проти розширення дискреційних повноважень президента у сфері торгівлі. Вони вважають, що подібні механізми посилюють вплив Білого дому на шкоду ролі Конгресу. Водночас республіканці наполягають, що така гнучкість необхідна для ефективного посилення економічного тиску на Росію.

    Представники Республіканської партії також попередили, що Дональд Трамп може накласти вето на будь-який законопроєкт, який суттєво обмежуватиме його можливості самостійно ухвалювати рішення щодо митної політики.

    Позиція демократів останнім часом стала ще жорсткішою на тлі активного використання адміністрацією Трампа тарифної політики. Законодавці не хочуть надавати президенту додаткові торговельні інструменти, вважаючи, що він і без того надмірно розширює власні повноваження та втручається у сферу компетенції Конгресу.

    Саме через ці розбіжності строки ухвалення законопроєкту можуть бути переглянуті, хоча ще напередодні видання Axios повідомляло, що голосування може відбутися вже наступного тижня. Зокрема, розгляд документа очікувався у вівторок, 28 липня, у день похорону Ліндсі Грема.

    Варто зазначити, що після смерті сенатора підтримка законопроєкту серед американських законодавців лише зросла. За останніми даними, документ уже має 60 співавторів, що свідчить про значний рівень підтримки ідеї посилення санкційного тиску на Росію. Однак політичні суперечки щодо повноважень президента можуть відтермінувати його остаточний розгляд і голосування.

  • У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    Адміністрація президента США Дональда Трампа зіткнулася зі складнощами у фінансуванні військової кампанії проти Ірану. Новий пакет додаткових витрат фактично заблокований у Конгресі, через що Білий дім змушений шукати альтернативні джерела фінансування. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    За словами одного зі співрозмовників агентства, ситуація навколо нового пакета фінансування ще більше загострила відносини між адміністрацією президента та американськими законодавцями. Попри важливість питання для Білого дому, Дональд Трамп, як стверджують джерела Bloomberg, майже не веде активної роботи з конгресменами, щоб забезпечити підтримку необхідних видатків.

    Водночас у самому Конгресі також не поспішають схвалювати нове фінансування. Законодавці побоюються, що тривале військове протистояння з Іраном може ще більше посилити економічний тиск на американців. Однією з головних причин занепокоєння називають зростання цін на енергоносії, яке вже відчувають споживачі.

    За інформацією Bloomberg, додатковий вплив на економічну ситуацію можуть мати й глобальні тарифи, нещодавно оголошені адміністрацією Трампа. На думку експертів, поєднання військових витрат, торговельної політики та нестабільності на енергетичних ринках створює додаткові ризики для американської економіки.

    Попри це, сам президент США демонструє оптимізм. Під час виступу на мітингу в штаті Джорджія він заявив, що ціни на нафту згодом почнуть знижуватися і можуть навіть стати нижчими, ніж були до початку нинішньої кризи. Трамп закликав американців проявити терпіння, зазначивши, що для досягнення результату потрібен певний час.

    Як зазначає Bloomberg, колишні американські посадовці пояснюють упевненість президента його переконанням у тому, що військовий потенціал Ірану може бути суттєво послаблений упродовж кількох тижнів. Один із союзників Трампа також повідомив агентству, що глава Білого дому вважає: Тегеран недооцінює можливості США швидко розпочати та завершити військову кампанію.

    Водночас, за словами джерел, попри нинішню впевненість Трампа у можливості уникнути подальшої ескалації конфлікту, ще зовсім недавно він не виключав сценарію завдання наймасштабніших ударів по Ірану. Це свідчить про те, що адміністрація США продовжує розглядати різні варіанти розвитку подій, хоча політичні та фінансові перепони всередині країни дедалі більше впливають на її можливості реалізувати свої плани.

  • Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США вже наступного тижня може винести на голосування законопроєкт про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Документ, який ще за життя активно просував сенатор Ліндсі Грем, має широку двопартійну підтримку та може стати одним із найжорсткіших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Кремль. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела в Конгресі.

    За інформацією видання, демократи вже дали зрозуміти своїм колегам-республіканцям, що готові підтримати законопроєкт найближчими днями. Якщо документ буде ухвалений, це стане одним із небагатьох прикладів двопартійної співпраці в Сенаті за останній час, адже протягом більшої частини року робота Конгресу була ускладнена політичним протистоянням між двома партіями.

    Додаткового символізму розгляду законопроєкту надає те, що у вівторок у Капітолії відбудеться меморіальна церемонія на честь сенатора Ліндсі Грема, який був одним із головних ініціаторів цього документа та до останніх днів працював над його просуванням. Очікується, що саме після цього питання санкцій може перейти до активної фази розгляду.

    Сенаторка Жанна Шахін висловила сподівання, що Конгрес не затягуватиме з ухваленням рішення. За її словами, ситуація на полі бою поступово змінюється на користь України, тоді як становище Росії стає дедалі складнішим, тому зараз важливо діяти швидко та рішуче.

    Як зазначає Axios, законопроєкт уже має понад 60 співавторів, однак після смерті Ліндсі Грема його текст двічі доопрацьовували. Однією з головних змін стало зменшення максимального розміру вторинних мит із 500% до 100%. Крім того, автори звузили сферу застосування документа, передбачивши можливість запровадження таких мит не більш як щодо п’яти країн.

    Окремі зміни до законопроєкту були внесені після звернення президента США Дональда Трампа. 19 липня глава Білого дому запропонував поширити дію майбутнього закону також на Іран. За даними американських медіа, сенатори врахували це побажання та внесли відповідні корективи до документа.

    Питання підтримки законопроєкту адміністрацією Трампа останнім часом залишалося предметом активних дискусій. Минулого тижня американські ЗМІ повідомляли, що Білий дім готовий підтримати масштабний пакет санкцій проти Росії. Водночас пізніше з’явилася інформація, що президент США ще не ухвалив остаточного рішення щодо його повної підтримки.

    Попри це Дональд Трамп під час спілкування з журналістами заявив, що шанси на ухвалення законопроєкту Сенатом і його подальше підписання залишаються дуже високими. Якщо документ набере необхідну кількість голосів, він може стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску США на Росію та її партнерів від початку повномасштабної війни проти України.

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.

  • Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Президент США Дональд Трамп схвалив угоду про цивільне ядерне співробітництво із Саудівською Аравією, яка може відкрити королівству шлях до створення власних потужностей зі збагачення урану. Домовленість розрахована на 30 років, передбачає участь американських компаній у розвитку саудівської атомної енергетики та найближчим часом має бути передана на розгляд Конгресу США.

    Про рішення американського президента повідомило агентство Associated Press із посиланням на двох поінформованих співрозмовників. Вони не мали повноважень публічно обговорювати документ, який на момент появи повідомлення ще не був офіційно представлений Білим домом. За інформацією агентства, угоду можуть оголосити найближчим часом.

    Одним із найбільш суперечливих положень є можливість спорудження на території Саудівської Аравії підприємства зі збагачення урану. Таке рішення мають ухвалювати після проведення спільного американо-саудівського дослідження. При цьому домовленість не означає, що завод почнуть будувати автоматично, однак уперше створює для Ер-Ріяда правову й технологічну основу для розвитку відповідних потужностей.

    Навіщо Саудівській Аравії атомна енергетика

    Саудівська влада офіційно пояснює інтерес до ядерної енергетики економічною модернізацією та бажанням зменшити залежність внутрішнього енергоспоживання від нафти.

    Королівство залишається одним із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, однак значну частину сировини використовує для виробництва електроенергії. Перехід на атомну енергетику може дозволити Саудівській Аравії спрямовувати більше нафти на експорт, диверсифікувати енергетичний баланс і підтримати реалізацію програми економічної трансформації Vision 2030.

    Угода також відкриває перед американськими компаніями можливість отримати багатомільярдні контракти на будівництво реакторів, постачання обладнання, ядерного палива та обслуговування енергетичної інфраструктури.

    За оцінками американських медіа, серед потенційних учасників проєкту може бути компанія Westinghouse. Для Вашингтона це можливість зміцнити позиції американської атомної промисловості та не допустити, щоб саудівські замовлення отримали компанії з Китаю, Росії, Франції чи Південної Кореї.

    Чому збагачення урану викликає тривогу

    Збагачення урану використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, однак та сама технологічна база може застосовуватися для поступового отримання матеріалу значно вищого рівня збагачення.

    Саме тому держави, які прагнуть отримати американські ядерні технології, часто погоджуються на додаткові обмеження щодо самостійного збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива.

    Найвідомішим прикладом є угода США з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона отримала назву «золотого стандарту», оскільки Абу-Дабі добровільно відмовився від збагачення урану та переробки палива на власній території. У випадку із Саудівською Аравією такої прямої відмови, за даними американських медіа, немає.

    Це викликає занепокоєння у частини американських законодавців і фахівців із нерозповсюдження ядерної зброї. Вони побоюються, що створена за цивільною програмою інфраструктура за певних політичних обставин може бути використана для військових цілей.

    Додаткової гостроти дискусії надають попередні заяви спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана. Він публічно допускав, що королівство намагатиметься отримати ядерну зброю, якщо її створить Іран.

    Угода може не передбачати Додаткового протоколу МАГАТЕ

    Ще одним суперечливим моментом є відсутність у домовленості зобов’язання Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії.

    Додатковий протокол не замінює стандартну угоду про гарантії, а розширює можливості МАГАТЕ перевіряти, чи не веде держава незадекларованої ядерної діяльності. Він надає інспекторам більше інформації, ширший доступ до об’єктів і додаткові інструменти для перевірки мирного характеру ядерної програми.

    Саудівська Аравія є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та формально зобов’язалася не створювати атомну бомбу. Водночас американська сторона традиційно намагалася закріпити у двосторонніх ядерних угодах додаткові гарантії, які виходять за межі базових міжнародних зобов’язань.

    За інформацією AP і Reuters, нинішній проєкт не містить частини захисних положень, на яких раніше наполягали США. Зокрема, не очікується включення вимоги про обов’язкове застосування Додаткового протоколу МАГАТЕ.

    Угоду розглядатиме Конгрес

    Перед набуттям чинності документ мають подати до Конгресу США відповідно до процедури, передбаченої розділом 123 американського Закону про атомну енергію.

    Такі домовленості створюють правові умови для передачі іншим державам американських ядерних технологій, обладнання та матеріалів. Після внесення документа Конгрес отримує визначений період для його розгляду. За попередньою інформацією, Палата представників і Сенат матимуть 90 днів, щоб спробувати заблокувати угоду.

    Водночас зупинити домовленість буде непросто. Американським законодавцям доведеться ухвалити відповідні резолюції, а для подолання ймовірного президентського вето може знадобитися підтримка двох третин обох палат.

    Очікується, що головними питаннями під час розгляду стануть умови збагачення урану, можливість переробки відпрацьованого палива, механізми американського контролю та відсутність розширених інспекцій МАГАТЕ.

    Чому рішення виглядає суперечливим на тлі Ірану

    Угоду схвалено на тлі гострого протистояння США та Ірану, в центрі якого вже багато років перебуває саме питання збагачення урану.

    Вашингтон звинувачує Тегеран у розвитку потенціалу, який може бути використаний для створення ядерної зброї. Іран наполягає, що його програма має мирний характер і спрямована на енергетику та наукові дослідження.

    Дозвіл Саудівській Аравії розвивати власні збагачувальні потужності може викликати звинувачення у подвійних стандартах: США жорстко обмежують іранське збагачення, але готові допустити подібні можливості у свого стратегічного партнера.

    Критики також попереджають, що ядерні можливості Ер-Ріяда можуть підштовхнути інші держави регіону до перегляду власної політики. Це створює ризик нової технологічної та військово-політичної конкуренції на Близькому Сході.

    Окреме занепокоєння викликає оборонна співпраця Саудівської Аравії з Пакистаном, який уже володіє ядерною зброєю. Хоча підтверджень передачі саудитам військових ядерних технологій немає, сама наявність тісних безпекових зв’язків посилює побоювання щодо майбутнього регіонального балансу.

    Що змінює рішення Трампа

    Для Саудівської Аравії домовленість означає великий дипломатичний успіх. Королівство протягом років відмовлялося погоджуватися на повну заборону збагачення урану й домагалося права самостійно розвивати паливний цикл.

    Попередні американські адміністрації також намагалися пов’язати ядерну угоду з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Нинішня домовленість, за інформацією американських медіа, може не містити такої обов’язкової умови.

    Адміністрація Трампа, ймовірно, розглядає угоду як спосіб утримати Саудівську Аравію в орбіті американського впливу, підтримати власну атомну промисловість і не допустити посилення Китаю чи Росії на саудівському енергетичному ринку.

    Проте остаточні умови стануть відомі лише після офіційного оприлюднення документа. Поки що ключові подробиці ґрунтуються на повідомленнях джерел AP, Reuters та інших американських медіа. Білий дім на момент появи перших публікацій офіційно не представив повного тексту угоди.

    Саме від положень щодо рівня збагачення, контролю за ядерними матеріалами, інспекцій і можливості припинення співпраці залежатиме, чи стане нове партнерство звичайним енергетичним проєктом, чи створить небезпечний прецедент для подальшого поширення чутливих ядерних технологій на Близькому Сході.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.