Daypolitico

Позначка: Конгрес США

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.

  • Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність ухвалення американським Конгресом законопроєкту про масштабні санкції проти Росії є “досить високою”. За його словами, законодавці серйозно розглядають документ, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву, а також можливе розширення санкційного пакета на Іран і угруповання “Хезболла”. Про це американський лідер повідомив під час пресконференції.

    Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив ухвалення законопроєкту вже найближчими тижнями та можливості його підписання, Трамп зазначив, що документ має значну підтримку серед законодавців.

    “Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, – заявив президент США.

    Американський лідер також повідомив, що законопроєкт може вийти за межі санкцій виключно проти Росії. За його словами, до документа планують включити нові обмеження щодо Ірану, а також не виключають запровадження санкцій проти ліванського угруповання “Хезболла”.

    “Вони збираються додати Іран, і це буде дуже серйозним кроком, якщо вони це зроблять. Можливо, додадуть і “Хезболлу”, – сказав Трамп.

    Йдеться про законопроєкт, який у політичних колах США вже отримав неофіційну назву “пекельні санкції”. Документ передбачає значне посилення економічного тиску на Росію у разі продовження війни проти України та небажання Кремля припиняти агресію.

    Одним із головних механізмів законопроєкту є можливість запровадження жорстких вторинних санкцій щодо держав і компаній, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоресурси. Крім того, документ відкриває шлях до введення високих мит та інших економічних обмежень щодо партнерів Москви, які допомагають Росії обходити вже чинний санкційний режим.

    Ініціатива також суттєво розширює повноваження президента США щодо застосування санкцій без необхідності ухвалення окремих рішень Конгресом у кожному конкретному випадку. Це, на думку авторів законопроєкту, дозволить Вашингтону оперативніше реагувати на дії Кремля та посилити тиск на російську економіку.

    Автором документа був американський сенатор Ліндсі Грем, який тривалий час активно виступав за максимальне посилення санкційної політики щодо Росії. Над законопроєктом він разом із сенатором Річардом Блументалем працював майже два роки. Після смерті Грема ініціатива отримала новий імпульс, а в адміністрації Трампа заявили про готовність підтримати її ухвалення.

    Під час візиту до Києва 10 липня Ліндсі Грем наголошував, що запропонований законопроєкт має стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску на Росію та сприяти якнайшвидшому завершенню війни. Він зазначав, що документ створює для президента США ефективні важелі впливу не лише на Москву, а й на держави та компанії, які продовжують підтримувати російську економіку через закупівлю енергоносіїв або сприяють обходу міжнародних санкцій.

    Заява Дональда Трампа свідчить про те, що питання ухвалення нового пакета санкцій залишається одним із ключових напрямків американської політики щодо Росії. У разі підтримки законопроєкту Конгресом він може стати одним із наймасштабніших санкційних документів, ухвалених США від початку повномасштабної війни Росії проти України.

  • Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина розпочала переговори з Росією щодо можливості передачі придбаних раніше зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. В Анкарі сподіваються, що такий крок допоможе усунути головну перепону для відновлення участі держави у програмі американських винищувачів п’ятого покоління F-35 та відкриє шлях до закупівлі сучасних бойових літаків у США. Водночас у Вашингтоні вже сигналізують, що навіть повна передача російських комплексів іншій державі може не стати достатньою підставою для скасування обмежень, оскільки питання безпеки залишається одним із ключових у відносинах між союзниками по НАТО.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на турецьких посадовців та поінформовані джерела.

    За інформацією агентства, останніми тижнями Туреччина звернулася до Росії з пропозицією погодити передачу комплексів С-400 третій країні. Такий варіант Анкара розглядає як компромісне рішення, яке могло б задовольнити вимоги США та дозволити відновити військово-технічне співробітництво із Вашингтоном.

    Співрозмовники Bloomberg зазначають, що переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, який цього тижня проходить в Анкарі. Саме в цей період президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути можливість перегляду санкцій та обмежень, які були запроваджені проти Туреччини через закупівлю російських систем протиповітряної оборони.

    Ці заяви стали важливим політичним сигналом для турецького керівництва, яке вже кілька років намагається знайти спосіб повернутися до програми F-35.

    За словами джерел агентства, нинішня ініціатива не є першою спробою Анкари вирішити проблему.

    Кілька місяців тому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть висував ідею повернення комплексів С-400 Росії.

    Однак ця пропозиція не знайшла достатньої підтримки ні всередині Туреччини, ні серед російської сторони.

    Після цього турецька влада почала шукати інші варіанти компромісу.

    Одним із них стала пропозиція залишити комплекси С-400 на території Туреччини, але дозволити американським військовим або технічним спеціалістам здійснювати контроль за їхньою експлуатацією.

    В Анкарі вважали, що такий механізм дозволить розвіяти побоювання Вашингтона щодо можливого витоку секретної інформації про американські винищувачі.

    Проте, як повідомляє Bloomberg, американська сторона відкинула й цю пропозицію.

    У Вашингтоні наголосили, що сама присутність російських комплексів на території держави-члена НАТО становить потенційну загрозу для безпеки новітніх американських літаків.

    Основна проблема полягає у можливостях С-400.

    Американські військові та фахівці з безпеки неодноразово заявляли, що російські радари можуть збирати детальну інформацію про характеристики літаків F-35.

    Йдеться насамперед про параметри малопомітності (стелс-технологій), особливості роботи бортових систем, електронного обладнання та радіолокаційний “портрет” винищувача.

    На думку США, навіть потенційне потрапляння таких даних до Росії може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм американського оборонного комплексу.

    Саме тому Конгрес США ще кілька років тому ухвалив жорсткі законодавчі обмеження.

    Відповідно до чинного законодавства Туреччина не може придбати винищувачі F-35 доти, доки володіє російськими комплексами С-400.

    Навіть зараз, коли президент Дональд Трамп заявляє про готовність переглянути санкційну політику щодо Анкари, остаточне рішення значною мірою залежить від позиції американських законодавців.

    За інформацією Bloomberg, цього тижня американські сенатори під час спілкування з журналістами дали зрозуміти, що навіть передача комплексів третій країні автоматично не вирішить проблему.

    Вони наголосили, що Вашингтон має отримати повну впевненість у тому, що російські системи більше жодним чином не становитимуть ризику для американських технологій.

    Таким чином навіть у разі досягнення домовленості з Москвою Туреччина не має гарантій повернення до програми F-35.

    За словами турецьких чиновників, зараз комплекси С-400 фактично не використовуються.

    Попри те, що вони перебувають на озброєнні країни, їх не залучають до бойового чергування.

    Це також є частиною спроб Анкари продемонструвати союзникам по НАТО, що російські системи не інтегровані у національну систему протиповітряної оборони.

    Джерела агентства також повідомили, що питання майбутнього С-400 стало однією з головних тем під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана до Казані.

    Там він провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі Кремль офіційно підтвердив, що сторони обговорювали питання, пов’язані з поставленими Туреччині зенітно-ракетними комплексами.

    Водночас зміст переговорів російська сторона не розкрила.

    Історія із закупівлею С-400 стала одним із найсерйозніших кризових моментів у сучасних відносинах між Туреччиною та США.

    У 2017 році Анкара підписала контракт із Росією на придбання комплексів ППО, незважаючи на численні попередження Вашингтона.

    Перші елементи систем були доставлені до Туреччини у 2019 році.

    Після цього США офіційно виключили Туреччину з міжнародної програми створення винищувача F-35, хоча країна була одним із ключових партнерів проєкту.

    До запровадження санкцій турецькі підприємства виготовляли сотні компонентів для американських літаків, а сама Туреччина планувала закупити понад сто винищувачів нового покоління.

    Окрім виключення з програми F-35, Сполучені Штати застосували до Туреччини санкції відповідно до закону CAATSA, який передбачає обмеження щодо країн, які здійснюють великі оборонні закупівлі у Росії.

    Відтоді Анкара неодноразово заявляла про бажання нормалізувати відносини із Вашингтоном та повернутися до участі у програмі F-35.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому турецьке керівництво побачило нове політичне вікно можливостей.

    Напередодні саміту НАТО американський президент припустив, що може скасувати санкції, введені проти Туреччини, та сприяти укладенню нової оборонної угоди.

    Однак навіть у разі позитивної позиції Білого дому остаточне рішення залежатиме від Конгресу США, який традиційно займає значно жорсткішу позицію щодо військового співробітництва з країнами, які закуповують російське озброєння.

    Експерти зазначають, що нинішні переговори мають набагато ширше значення, ніж проста доля окремої системи ППО.

    Їхній результат може визначити майбутнє оборонного партнерства між Туреччиною та США, вплинути на баланс сил усередині НАТО, а також позначитися на подальших відносинах Анкари з Москвою.

    Якщо сторонам вдасться знайти компроміс, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів останніх років у сфері безпеки.

    Водночас відсутність домовленостей означатиме збереження санкцій, подальше відсторонення Туреччини від програми F-35 та продовження одного з найглибших конфліктів між двома союзниками по Північноатлантичному альянсу.

  • Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    У США завершили узгодження одного з найважливіших законопроєктів щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що після тривалих переговорів із Білим домом вдалося досягти компромісу щодо фінальної редакції документа, який адміністрація президента Дональда Трампа готова офіційно підтримати. За словами політика, це фактично відкриває шлях до швидкого ухвалення законопроєкту Конгресом і набуття ним чинності.

    Про це Ліндсі Грем заявив під час публічного виступу.

    Сенатор повідомив, що останніми місяцями разом із демократами Річардом Блюменталем і Джин Шагін вів постійні консультації з представниками адміністрації президента США, щоб погодити текст документа та зробити його прийнятним для Білого дому.

    За словами Грема, під час переговорів головним завданням було створити такий законопроєкт, який одночасно передбачав би жорсткі санкції проти Росії та відповідав би зовнішньополітичній стратегії адміністрації Дональда Трампа.

    Він зазначив, що процес узгодження тривав тривалий час і супроводжувався детальним опрацюванням усіх положень документа.

    За результатами переговорів сторонам вдалося досягти остаточної домовленості.

    «Я радий повідомити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроєкту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом», – заявив Ліндсі Грем.

    За його словами, підтримка адміністрації президента є ключовою умовою для успішного проходження законопроєкту через Конгрес.

    Грем наголосив, що погодження документа Білим домом свідчить про консолідовану позицію американської влади щодо необхідності подальшого економічного тиску на Російську Федерацію.

    Сенатор повідомив, що після повернення до Вашингтона він разом із сенатором Річардом Блюменталем проведе переговори з керівництвом обох партій у Сенаті.

    Йдеться про консультації з лідерами республіканської та демократичної більшості щодо включення законопроєкту до порядку денного найближчих пленарних засідань.

    Політик висловив упевненість, що документ користується широкою двопартійною підтримкою і має високі шанси бути схваленим без тривалих політичних суперечок.

    На думку Грема, новий закон стане одним із найважливіших інструментів американської політики щодо Росії.

    Він підкреслив, що санкції мають не лише посилити економічний тиск на Кремль, а й розширити можливості президента США у міжнародних переговорах.

    «Це надасть президенту Дональду Трампу інструменти для сприяння припиненню війни», – заявив сенатор.

    За словами Грема, нові санкційні механізми дозволять адміністрації США більш ефективно впливати як безпосередньо на Росію, так і на держави, які допомагають їй обходити вже запроваджені міжнародні обмеження.

    Окрім роботи над законопроєктом, сенатор повідомив про намір провести окремі переговори з президентом Дональдом Трампом щодо подальших кроків після ухвалення документа.

    Також він планує розпочати консультації з урядами країн, які продовжують закуповувати російську нафту за зниженими цінами.

    За словами політика, саме ці держави фактично допомагають Москві зберігати значні валютні надходження, які використовуються для фінансування війни проти України.

    Грем наголосив, що має намір переконати такі країни приєднатися до міжнародних зусиль зі скорочення російських нафтових доходів.

    Він вважає, що максимальне обмеження прибутків від експорту енергоносіїв є одним із найефективніших способів послаблення російської військової машини.

    Хоча остаточний текст законопроєкту поки що не оприлюднений, раніше його автори неодноразово розповідали про ключові положення документа.

    Очікується, що він передбачатиме значне розширення санкційного режиму проти Росії, а також можливість застосування так званих вторинних санкцій.

    Йдеться про запровадження обмежень не лише проти російських компаній і банків, а й щодо іноземних підприємств, фінансових установ або держав, які сприяють обходу чинних санкцій або продовжують активно співпрацювати з російською економікою.

    Особливу увагу американські законодавці приділяють покупцям російської нафти.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів федерального бюджету Росії та фінансування військових витрат.

    Американські сенатори неодноразово заявляли, що посилення санкцій проти енергетичного сектору РФ може істотно скоротити фінансові можливості Кремля для продовження війни.

    Ідея ухвалення нового санкційного пакета обговорюється у Вашингтоні вже понад пів року.

    Ще в середині листопада 2025 року Ліндсі Грем повідомляв, що Дональд Трамп фактично дав згоду на просування законопроєкту через Конгрес.

    Тоді сенатор заявив, що президент «благословив» законодавців на ухвалення документа, який тривалий час залишався без руху.

    У січні 2026 року Грем повторив, що Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

    Відтоді тривали переговори між авторами документа та адміністрацією президента щодо остаточного формулювання окремих положень.

    Остання заява сенатора свідчить, що цей процес завершився досягненням компромісу.

    Очікується, що після повернення сенаторів до Вашингтона документ найближчим часом можуть офіційно внести до порядку денного Сенату.

    У разі його схвалення обома палатами Конгресу закон буде переданий на підпис президенту США.

    З огляду на те, що адміністрація Дональда Трампа вже офіційно підтримала погоджену редакцію документа, американські законодавці прогнозують його швидке набуття чинності.

    Новий пакет санкцій може стати одним із наймасштабніших рішень США щодо Росії за весь час повномасштабної війни проти України.

    Вашингтон неодноразово заявляв, що економічний тиск залишається одним із ключових інструментів стримування російської агресії.

    Американська влада також наголошує, що санкції мають на меті не лише обмежити можливості Кремля фінансувати війну, а й стимулювати Росію до припинення бойових дій та пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Заява Ліндсі Грема стала ще одним підтвердженням того, що питання посилення санкційної політики щодо Москви зберігає двопартійну підтримку в американському Конгресі та залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики США.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Сенат США ухвалив резолюцію, яка суттєво обмежує можливості президента Дональда Трампа одноосібно ухвалювати рішення щодо продовження або відновлення військових дій проти Ірану. Голосування завершилося з мінімальною перевагою прихильників документа — 50 сенаторів підтримали резолюцію, тоді як 48 виступили проти. Рішення стало однією з найгучніших політичних подій у Вашингтоні останніх місяців і продемонструвало зростання занепокоєння навіть серед частини республіканців щодо повноважень Білого дому у питаннях війни та миру.

    Документ, який просували переважно демократи, вимагає, щоб будь-які подальші військові операції США проти Ірану отримували попереднє схвалення Конгресу. Автором ініціативи став сенатор від штату Вірджинія Тім Кейн, який протягом багатьох років послідовно виступає за посилення ролі законодавчої влади у питаннях застосування американських збройних сил за кордоном. За словами Кейна, рішення про початок чи продовження війни не повинні залишатися виключно в руках президента, незалежно від того, хто саме перебуває у Білому домі.

    Голосування стало особливо показовим через те, що до демократів приєдналися четверо сенаторів-республіканців — Rand Paul, Susan Collins, Lisa Murkowski та Bill Cassidy. Водночас один демократ — John Fetterman — проголосував проти резолюції. Саме така конфігурація голосів забезпечила ухвалення документа.

    Резолюція була прийнята після кількох місяців гострих суперечок навколо американської участі у конфлікті з Іраном. Частина законодавців переконана, що адміністрація Трампа розширила масштаби військових дій без достатніх консультацій із Конгресом. Критики президента наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме законодавчій гілці влади, тоді як президент є головнокомандувачем і може діяти лише в межах наданих йому повноважень.

    Водночас юридичне значення резолюції залишається предметом дискусій. Документ ухвалено у формі так званої узгодженої резолюції Конгресу. Він не потребує підпису президента та не має статусу повноцінного закону. Однак його прихильники наголошують, що резолюція є офіційною позицією обох палат Конгресу щодо необхідності контролю за військовими операціями. Опоненти ж стверджують, що документ має переважно символічний характер і не здатний безпосередньо заблокувати дії президента.

    Важливим є і те, що Сенат підтримав резолюцію після того, як аналогічне рішення раніше схвалила Палата представників США. Таким чином, вперше з моменту ухвалення Закону про військові повноваження 1973 року обидві палати Конгресу висловилися за припинення або обмеження військових дій президента без окремого дозволу законодавців. Експерти називають це історичним прецедентом у сучасній американській політиці.

    У Білому домі на рішення Сенату відреагували стримано, але критично. Представники адміністрації заявили, що голосування не матиме практичних наслідків, оскільки активна фаза бойових дій уже завершилася після досягнення режиму припинення вогню. Там також наголосили, що американські війська наразі не ведуть масштабних бойових операцій проти Ірану, а тому немає потреби говорити про їхнє виведення.

    Сам Дональд Трамп відреагував значно жорсткіше. Президент назвав рішення Сенату «невчасним і безглуздим», заявивши, що воно ускладнює переговорний процес із Тегераном. За його словами, такі кроки можуть бути сприйняті Іраном як ознака внутрішньополітичної слабкості США. Трамп також розкритикував республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у підриві позицій американської адміністрації під час дипломатичних переговорів.

    Політичні аналітики звертають увагу, що голосування стало серйозним сигналом для президента. Хоча республіканці зберігають значний вплив у Конгресі, частина партійців дедалі частіше демонструє готовність дистанціюватися від зовнішньополітичних рішень Трампа. Особливо це стосується конфлікту з Іраном, який викликає неоднозначну реакцію серед американських виборців. За даними опитувань, значна частина громадян США не вважає війну з Іраном такою, що відповідає національним інтересам країни.

    Окрему увагу законодавці приділяють перспективам майбутніх домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Частина сенаторів переконана, що навіть якщо нинішнє припинення вогню збережеться, Конгрес повинен зафіксувати свою роль у прийнятті рішень щодо можливого відновлення бойових дій. Саме на цьому наголошував Тім Кейн, який заявив, що будь-які майбутні військові операції мають отримувати чітке схвалення народних обранців.

    Хоча ухвалена резолюція навряд чи негайно змінить американську політику щодо Ірану, вона стала потужним політичним попередженням для Дональда Трампа. Сенат продемонстрував готовність активніше втручатися у питання використання військової сили та нагадати президенту про конституційні повноваження Конгресу. У Вашингтоні вже називають це голосування одним із найболючіших політичних ударів по зовнішньополітичному курсу Трампа у 2026 році.

  • Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Сенат США не підтримав резолюцію, яка могла обмежити повноваження президента Дональда Трампа щодо нанесення нових військових ударів по Ірану без окремого схвалення Конгресу. Голосування завершилося з мінімальним розривом — 48 голосів проти 47, що фактично стало перемогою адміністрації Білого дому та дозволило Трампу зберегти широку свободу дій у питаннях застосування військової сили на Близькому Сході.

    Про це повідомляє The Washington Post.

    Ініціаторами резолюції виступили представники Демократичної партії, які наполягали на тому, що будь-які подальші військові операції США проти Ірану повинні отримувати окреме схвалення Конгресу відповідно до американського законодавства. Однак для успіху голосування демократам не вистачило лише одного голосу від республіканців.

    Попри партійну дисципліну, четверо сенаторів-республіканців підтримали демократів і проголосували за просування документа. Проте цього виявилося недостатньо для ухвалення рішення.

    Додаткової уваги голосуванню додав той факт, що сенатор-демократ John Fetterman несподівано виступив проти резолюції та фактично підтримав позицію адміністрації Трампа.

    Ще п’ятеро сенаторів взагалі не взяли участі в голосуванні. Серед них — Bernie Sanders, Josh Hawley, Mitch McConnell, Cory Booker та Michael Bennet.

    Американські ЗМІ зазначають, що навіть якби всі відсутні сенатори взяли участь у голосуванні та підтримали свої традиційні позиції з подібних питань, результат навряд чи змінився б. За розрахунками аналітиків, голосування завершилося б нічиєю 50 на 50, що також не дозволило б просунути резолюцію.

    Попри нинішню поразку, питання ще не закрите остаточно. У Сенаті залишається інша резолюція про військові повноваження президента, яку було внесено ще минулого місяця. Законодавці можуть повернутися до її розгляду найближчим часом.

    Однак навіть якщо документ пройде всі необхідні процедури в Конгресі, він зіткнеться з ще однією серйозною перешкодою — можливим президентським вето. Дональд Трамп уже неодноразово давав зрозуміти, що вважає подібні обмеження втручанням у повноваження глави держави як головнокомандувача збройних сил.

    Для подолання потенційного вето Конгресу необхідно буде заручитися підтримкою двох третин голосів як у Сенаті, так і в Палаті представників. За нинішнього політичного розкладу такий сценарій виглядає малоймовірним.

    У центрі суперечки між Білим домом і демократами залишається Закон про військові повноваження 1973 року. Документ був ухвалений після війни у В’єтнамі для обмеження можливостей президента одноосібно втягувати країну у тривалі військові конфлікти.

    Закон вимагає, щоб президент США отримував згоду Конгресу на ведення бойових дій або виводив війська з несанкціонованого конфлікту протягом 60 днів.

    Саме на цю норму посилаються демократи, які вважають, що адміністрація Трампа перевищила свої повноваження під час військової кампанії проти Ірану.

    На думку критиків президента, визначений законом термін сплив ще 1 травня. Водночас Білий дім має іншу позицію.

    Дональд Трамп наполягає, що активна фаза конфлікту фактично завершилася після набрання чинності режимом припинення вогню навесні цього року. Саме тому, на думку адміністрації, вимоги Закону про військові повноваження не були порушені.

    Голосування в Сенаті відбулося на тлі активного дипломатичного процесу між Вашингтоном і Тегераном.

    15 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який має стати основою для майбутньої мирної угоди між двома країнами. Документ закріпив продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів та відкрив шлях до нових переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За даними американських медіа, меморандум також передбачає заходи щодо відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів для світового експорту нафти.

    Раніше агентство Reuters повідомляло, що майбутня мирна угода може включати масштабний міжнародний фонд для економічного відновлення Ірану обсягом близько 300 мільярдів доларів. Крім того, сторони обговорюють часткове пом’якшення санкційного режиму в обмін на додаткові гарантії щодо мирного характеру іранської ядерної програми.

    Провал резолюції в Сенаті став важливою політичною перемогою Дональда Трампа. Президент зберіг можливість оперативно реагувати на потенційні загрози з боку Ірану без необхідності отримувати додатковий дозвіл Конгресу.

    Водночас дискусія навколо повноважень Білого дому та контролю над застосуванням військової сили навряд чи завершиться найближчим часом. На тлі переговорів із Тегераном та нестабільної ситуації на Близькому Сході питання про межі президентської влади може знову повернутися до порядку денного американської політики вже найближчими тижнями.