У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.
Позначка: Координаційний штаб
-
Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених
Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.
Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.
Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.
Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.
Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.
У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.
Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.
На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.
Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.
Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.
На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.
Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.
-
Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України
Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.
Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.
За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.
Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.
«Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.
Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.
Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.
Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.
Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.
Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.
Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.
Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.
Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».
-
Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває
Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.
Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.
За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.
«Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.
Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.
Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.
«Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.
Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.
Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.
Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.
Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.
Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.
Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.
Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.
Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.
Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.
-
Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими організував зустріч лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської з громадянами Білорусі, які потрапили в полон під час війни на боці російської армії.
Про це повідомили у Координаційному штабі.
Зустріч провів секретар Координаційного штабу Дмитро Усов. Участь у ній взяли Світлана Тихановська та представники її команди.
Під час розмови Дмитро Усов розповів про механізми вербування громадян Білорусі до російських окупаційних військ, а також про втрати серед білоруських найманців, яких, за його словами, російське командування часто відправляє на штурмові операції.
Окремо представники української сторони презентували роботу проєкту «Хочу жить», який діє з вересня 2022 року. Ініціатива дозволяє військовим армії РФ та іноземцям, які воюють на боці Росії, добровільно здатися українським силам.
«На відміну від РФ, Україна неухильно дотримується міжнародного права. Зокрема, у контексті поводження з військовополоненими», — заявив Дмитро Усов.
Під час візиту білоруська опозиційна делегація поспілкувалася з полоненими громадянами Білорусі, які брали участь у війні проти України на боці Росії.
Світлана Тихановська після зустрічі наголосила, що дії цих людей не відображають позицію більшості білоруського суспільства. За її словами, демократичні сили Білорусі продовжують працювати над тим, щоб режим Олександра Лукашенка не був безпосередньо втягнутий у повномасштабну війну проти України.
«Ми вдячні українському народу за стійкість і продовжимо привертати увагу міжнародної спільноти до злочинів режимів, які нехтують людським життям і правами людини», — заявила Тихановська.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що понад 90 білоруських добровольців загинули у боях проти російських військ на боці України.
25 травня Світлана Тихановська прибула до Києва зі своїм першим офіційним візитом від початку повномасштабної війни. Після прибуття вона відвідала могилу білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула, захищаючи Україну.
Візит Тихановської відбувся на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «у будь-якій точці» України чи Білорусі.
Коментуючи ці заяви, глава МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що «в української сторони є з ким зустрічатися».
-
Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону
Україна готує новий етап масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». У межах наступного обміну додому можуть повернути військових і цивільних українців, які перебувають у російській неволі ще з 2022 року.
Про це під час пресконференції повідомив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, передає hromadske.
За його словами, йдеться про так званий «змішаний» обмін, у межах якого планують повернути різні категорії полонених. Серед них — українські військовослужбовці, цивільні, жінки, важкопоранені та важкохворі бранці.
Юсов наголосив, що у російському полоні досі перебувають українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні громадяни, яких Росія незаконно утримує після окупації українських територій.
«Наступний обмін готується», — заявив речник ГУР.
Водночас конкретні деталі щодо кількості людей та списків на обмін поки не розголошують із міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.
За словами представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час підготовки обмінів Україна традиційно приділяє особливу увагу поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих захисників, які найдовше перебувають у полоні.
Окремо українська сторона наголошує на необхідності повернення оборонців Маріуполя та бійців, які потрапили у полон під час найважчих боїв 2022 року.
Масштабний формат обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних домовленостей між Україною та Росією за час повномасштабної війни.
Раніше Україна за посередництва США повідомляла про домовленість із Росією щодо триденного перемир’я з 9 по 11 травня та проведення великого обміну полоненими.
Українська влада заявляла, що передала необхідні списки та готова до реалізації процедури, однак процес затягувався через позицію російської сторони.
Перший етап масштабного обміну відбувся 15 травня. Тоді Україні вдалося повернути з російського полону 205 громадян.
Серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.
У Координаційному штабі неодноразово зазначали, що переговори щодо обмінів тривають фактично безперервно, а робота зі звільнення українців ведеться щодня.
За офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія незаконно утримує у полоні, наразі не розголошується. Йдеться як про військових, так і про цивільних заручників, частину з яких утримують на окупованих територіях або в російських колоніях.
Паралельно Україна продовжує документувати факти катувань, жорстокого поводження та порушення Женевських конвенцій щодо українських військовополонених.
Напередодні стало відомо про загибель у полоні військового медика полку «Азов», який, за даними української сторони, помер внаслідок катувань.
На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію допустити представників міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.
-
Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ
Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.
Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.
У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.
«РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.
У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.
Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.
«Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.
Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.
Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.
Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.
У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.
Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.
Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.
Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.
Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.
На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.
-
Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни
Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.
Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.
У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.
Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.
За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.
Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.
Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.
Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».
Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.
Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.
Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.
Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.
Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.
Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.
На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.
Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.
-
“Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце
Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.
Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.
“Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.
Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.
Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.
Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.
Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.
“Мама, чекай, скоро буду вдома”.
“Сонечко, не переживай, я вдома”.
“Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.
Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.
Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.
Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.
“Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.
Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.
Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.
Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.
Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.
В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.
Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:
“Що не губить нас — робить лиш сильніше.
Твої герої встануть — набагато більше.
Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
Це наша ціль, мета одна”.Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.
Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.
Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.
Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.
-
Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну
Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.
“Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.
Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.
Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.
Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.
“Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.
Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.
Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.
Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.
“Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.
Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.
Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.
Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.
Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.
На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.
Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.
Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.
Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.
Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.