Daypolitico

Позначка: Кремль

  • Захарова звинуватила НАТО у підготовці ударів по РФ

    Захарова звинуватила НАТО у підготовці ударів по РФ

    Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що НАТО нібито бере участь у підготовці озброєння, яке Україна може використати для масованих ударів по російських аеродромах та авіабазах, зокрема по об’єктах, розташованих у глибині території РФ. Відповідний коментар Захарової був оприлюднений пресслужбою російського Міністерства закордонних справ.

    За словами представниці російського зовнішньополітичного відомства, Альянс нібито спільно з Україною працює над створенням озброєнь, які мають на меті завдати масштабної шкоди російській авіаційній інфраструктурі. Захарова стверджує, що йдеться про засоби ураження, здатні не лише атакувати військові аеродроми, а й надовго вивести їх з ладу, що, за її словами, може суттєво вплинути на можливості російської військової авіації.

    При цьому жодних доказів на підтвердження своїх тверджень російська сторона не надала. У заяві також не уточнюється, про які саме види озброєння або проєкти йдеться, які країни НАТО нібито беруть участь у такій співпраці чи на яких даних ґрунтуються ці звинувачення.

    Захарова також заявила, що подібні дії України та країн-членів НАТО нібито створюють для російських військових додаткові підстави приділяти особливу увагу підприємствам, які займаються розробкою, виробництвом та модернізацією озброєння, що використовується українською армією. За її словами, Москва розглядатиме діяльність таких об’єктів крізь призму військової загрози.

    «Саме з цих позицій ми й будемо оцінювати як нинішню ситуацію, так і перспективи її подальшого ескалаційного розвитку», – заявила речниця МЗС РФ, фактично давши зрозуміти, що Росія може використати подібні звинувачення для виправдання своїх подальших дій.

    Крім того, Захарова виступила з черговою серією звинувачень на адресу Північноатлантичного альянсу. Вона заявила, що НАТО нібито втратило «залишки раціональності» та продовжує рухатися до «зони підвищеного ризику». За її словами, політика Альянсу начебто лише сприяє загостренню ситуації в Європі та збільшує ризик прямого зіткнення між Росією і західними державами.

    Окремо речниця російського МЗС повторила один із ключових наративів російської пропаганди, заявивши, що українська влада нібито прагне втягнути НАТО у прямий військовий конфлікт із Росією. На її думку, таким чином Київ хоче покращити свої позиції на полі бою та забезпечити подальше нарощування військової допомоги з боку західних партнерів. Водночас жодних підтверджень цим твердженням російська сторона також не надала.

    Подібні заяви російських посадовців лунають на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборони. Країни НАТО продовжують надавати Києву військову допомогу, однак неодноразово наголошували, що Альянс не є стороною війни та не бере безпосередньої участі у бойових діях. Представники держав-членів НАТО також неодноразово заявляли, що підтримка України спрямована на реалізацію її законного права на самооборону відповідно до міжнародного права після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

    Водночас у Європі дедалі частіше висловлюють занепокоєння не щодо дій НАТО, а через можливі подальші кроки самої Росії. За оцінками європейських розвідувальних служб, континент уже перебуває у так званій «сірій зоні» між війною та миром, коли поряд із відкритими бойовими діями активно використовуються гібридні методи впливу, кібератаки, диверсії, інформаційні кампанії та інші інструменти тиску.

    У низці європейських столиць припускають, що після завершення активної фази війни проти України Кремль може спробувати вдатися до обмежених військових або гібридних дій проти однієї з держав-членів НАТО. Особливе занепокоєння викликає безпекова ситуація в Балтійському регіоні. Йдеться насамперед про Естонія, Латвія та Литва, які регулярно згадуються у російській риториці. Президент РФ Володимир Путін та інші російські посадовці неодноразово робили заяви щодо цих країн, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО.

    Раніше британське видання The Guardian повідомляло з посиланням на власні джерела, що Росія може готувати як військові, так і гібридні провокації на східному фланзі НАТО. Європейські експерти з безпеки наголошують, що Альянс уже адаптує свою оборонну політику до потенційних ризиків, пов’язаних із можливими агресивними діями Кремля, водночас продовжуючи підтримувати Україну у її протидії російській агресії.

  • «Грубі окрики»: Путін розкрив, як Лукашенко відреагував на вимогу Зеленського

    «Грубі окрики»: Путін розкрив, як Лукашенко відреагував на вимогу Зеленського

    Президент Росії Володимир Путін уперше публічно прокоментував вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі припинити роботу військових ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для координації ударів по території України. Глава Кремля заявив, що Олександр Лукашенко нібито спокійно поставився до звернення Києва, а самі вимоги назвав «грубими окриками».

    Про це повідомили російські державні та пропагандистські ЗМІ після виступу російського президента.

    За словами Путіна, звернення українського керівництва не викликало паніки у самопроголошеного президента Білорусі.

    «Це не викликає якоїсь паніки з боку президента Лукашенка. Він підходить до цього дуже спокійно, врівноважено, виважено», – заявив очільник Кремля.

    Водночас російський президент різко розкритикував позицію Києва, назвавши вимогу України щодо відключення ретрансляторів «грубими окриками».

    Йдеться про заяву президента України Володимира Зеленського, який закликав Мінськ вимкнути військові ретранслятори, що, за інформацією української сторони, використовуються Росією для наведення та координації ракетних і безпілотних ударів по українських містах.

    Українська влада наголошує, що використання білоруської території та інфраструктури для забезпечення російської агресії робить Білорусь співучасником війни та створює додаткові безпекові ризики для регіону.

    Заява Путіна пролунала лише через кілька днів після його закритої зустрічі з Олександром Лукашенком у резиденції на Валдаї. Переговори тривали два дні, однак їхні результати офіційно практично не коментувалися. Відсутність спільних заяв і підсумкових документів привернула увагу експертів, які припускали можливі розбіжності між Москвою та Мінськом щодо подальших дій у війні проти України.

    Після переговорів Лукашенко вже здійснив робочий візит до Китаю, де зустрівся з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Під час зустрічі сторони заявили про продовження стратегічного партнерства та розвиток економічної співпраці між Білоруссю і Китаєм.

    Останніми тижнями тема використання білоруської території у війні знову опинилася у центрі уваги після повідомлень українських військових про активне застосування Росією військової інфраструктури на території Білорусі для забезпечення окремих операцій. Водночас Мінськ офіційно заперечує свою безпосередню участь у бойових діях, хоча продовжує тісну військово-політичну співпрацю з Кремлем.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що всі об’єкти, які забезпечують російську агресію проти України, розглядаються як елементи військової інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування. Саме в цьому контексті пролунала вимога щодо припинення роботи ретрансляторів на території Білорусі.

    Заява Путіна стала першою офіційною реакцією Кремля на цю вимогу та вкотре засвідчила, що Москва продовжує публічно підтримувати Лукашенка на тлі зростання напруженості навколо ролі Білорусі у війні проти України.

  • $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    Європейські виробники алюмінію закликали Брюссель терміново усунути лазівку, яка дозволяє російському алюмінію, попри санкції, потрапляти на ринок Європейського Союзу через треті країни. Представники галузі попереджають, що нинішня система контролю фактично дозволяє Кремлю й надалі заробляти мільярди доларів на експорті металу, який після мінімальної переробки змінює країну походження лише на папері.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на представників алюмінієвої промисловості та дипломатичні джерела ЄС.

    За інформацією видання, проблему вже обговорюють у Європейській комісії. Занепокоєння також висловили окремі країни-члени Євросоюзу, серед яких Литва. Європейські дипломати підтверджують, що питання може стати одним із пріоритетів під час підготовки наступних санкційних рішень.

    Як пояснюють представники галузі, після запровадження санкцій проти російського первинного алюмінію метал почали активно переправляти до третіх країн, де його переплавляють або використовують для виготовлення напівфабрикатів. Після цього продукція вже експортується до Європейського Союзу як така, що походить не з Росії, а з країни, де відбулася мінімальна обробка.

    Фактично російський алюміній продовжує потрапляти на європейський ринок, хоча формально санкційні вимоги не порушуються. Саме цю схему європейські виробники називають головною прогалиною чинних обмежень.

    Для її усунення бізнес пропонує запровадити новий механізм контролю. Зокрема, імпортери повинні будуть декларувати не країну, де виготовили готовий виріб, а державу, де алюміній був первинно виплавлений або відлитий. Подібна система вже використовується у США, Канаді та Мексиці, де контролюють походження металу саме за місцем його виробництва, а не подальшої переробки.

    Генеральний директор European Aluminium Пол Восс наголосив, що через існуючу лазівку Росія продовжує отримувати величезні доходи від продажу алюмінію. За його словами, лише торік експорт цього металу приніс Москві майже 10 млрд доларів. Щоб зберігати конкурентоспроможність на міжнародному ринку, російські компанії продають алюміній приблизно на 11% дешевше за середню ціну імпортованого металу в країни Європейського Союзу.

    Європейська алюмінієва галузь вважає, що така ситуація не лише нівелює ефект санкцій, а й створює нерівні умови конкуренції для місцевих виробників. Дешевший російський метал, який фактично обходить обмеження, тисне на європейський ринок і дозволяє російським компаніям зберігати значну частку експорту.

    Нагадаємо, що Європейський Союз запровадив обмеження на імпорт первинного російського алюмінію в межах 16-го пакета санкцій. Рішення мало скоротити доходи Кремля від продажу стратегічної сировини, яка використовується у виробництві автомобілів, авіації, будівництві, машинобудуванні та інших галузях промисловості.

    Втім, як свідчать дані Financial Times, повністю перекрити потоки російського металу не вдалося саме через використання третіми країнами схем із переплавленням або мінімальною переробкою продукції.

    Подібну проблему Європейський Союз уже вирішував у нафтовому секторі. Після того як російська нафта почала масово перероблятися на нафтопереробних заводах Індії та Туреччини, а потім потрапляти до ЄС уже як нафтопродукти іншого походження, Брюссель включив до 18-го пакета санкцій спеціальні норми, які заборонили імпорт продукції, виготовленої з російської нафти в третіх країнах.

    Саме цей механізм тепер пропонують використати і щодо алюмінію. На думку представників галузі, він дозволить ефективніше відстежувати реальне походження металу та позбавить Росію можливості використовувати треті держави для обходу європейських санкцій.

    Якщо Європейська комісія підтримає відповідні пропозиції, імпортерам доведеться надавати значно більше інформації про походження алюмінію. Це може істотно скоротити обсяги прихованого експорту російського металу до країн ЄС і, відповідно, зменшити валютні надходження до бюджету РФ, який фінансує війну проти України.

    Брюссель може зробити ще один крок до посилення санкційного режиму. Після боротьби зі схемами обходу нафтових обмежень Європа тепер прагне перекрити ще один канал, який, за оцінками виробників, щороку приносить Кремлю мільярди доларів доходів попри чинні міжнародні санкції.

  • Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер і один із найвідоміших російських пропагандистів Микита Михалков знову опинився в центрі скандалу після нової серії гучних заяв про війну проти України. Під час пропагандистського форуму він фактично повторив ключові наративи Кремля, але цього разу пішов ще далі — заявив, що Росія нібито воює не з Україною, а веде “релігійну війну з дияволом”.

    “Хто не розуміє, що ми воюємо не з Україною? Ми ведемо релігійну війну – з дияволом, з бісівщиною. Цих людей неможливо переконати”, – сказав Михалков, виступаючи перед учасниками форуму.

    Це далеко не єдина резонансна теза, яку озвучив режисер. Він знову повторив давній кремлівський міф про “один народ”, заявивши, що українців нібито “два покоління виховували проти Росії”. На його думку, саме тому вони “ніколи добровільно не зрозуміють”, що є одним народом із росіянами.

    Окрім цього, Михалков традиційно поклав відповідальність за війну на Захід. Він звинуватив західні країни у нібито багаторічному обмані Росії та закликав росіян підтримувати мобілізацію, заявивши, що країна повинна об’єднатися навколо війни.

    Подібна риторика вже давно стала невід’ємною частиною виступів режисера. Після початку повномасштабного вторгнення він регулярно озвучує заяви, які повністю збігаються з офіційною позицією Кремля. Раніше Михалков називав українську мову “катастрофою” для Росії, стверджував, що символ російського вторгнення Z нібито “з’явився у храмі з Божої волі” ще до 2022 року, а також неодноразово виправдовував агресію Росії історичними та релігійними аргументами.

    У 2023 році режисер передав російським військовим, які воюють проти України, близько 700 примірників книги з фронтовими віршами свого батька Сергія Михалкова — автора тексту державного гімну Росії. Цей жест широко висвітлювали російські державні медіа як демонстрацію підтримки окупаційної армії.

    В Україні діяльність Михалкова отримала юридичну оцінку ще після початку повномасштабної війни. У 2022 році суд дозволив його затримання, а Служба безпеки України повідомила про підозру через систематичну підтримку російської агресії. Режисер відкрито схвалював незаконне визнання так званих “ЛНР” і “ДНР”, підтримував вторгнення та виправдовував воєнні злочини Кремля.

    Експерти наголошують, що використання релігійної риторики стало одним із ключових інструментів сучасної російської пропаганди. Кремль дедалі частіше намагається подати війну проти України як “священну місію” або “боротьбу добра зі злом”, аби мобілізувати російське суспільство та виправдати затяжну війну. Аналогічні тези регулярно озвучують російські чиновники, пропагандисти та окремі представники Російської православної церкви.

    Попри подібні заяви, міжнародна спільнота продовжує розглядати дії Росії як неспровоковану агресію проти суверенної держави. Водночас слова Михалкова вкотре демонструють, що кремлівська пропаганда дедалі більше переходить від політичних аргументів до відверто ідеологічних і релігійних образів, намагаючись пояснити росіянам необхідність продовження війни будь-якою ціною.

  • Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Російський президент Володимир Путін знову опинився в центрі уваги через гучну заяву про ситуацію на фронті, яка викликала хвилю іронії не лише в Україні, а й серед військових експертів. Під час свого виступу глава Кремля заявив, що російські війська нібито майже завершили оточення українського угруповання “на лівому березі річки Старий Оскіл”. Проте проблема полягає в тому, що річки з такою назвою не існує.

    На слова Путіна оперативно відреагувало Угруповання об’єднаних сил ЗСУ. Українські військові не лише спростували заяву російського лідера, а й відповіли з помітною іронією.

    У повідомленні наголошується, що станом на сьогодні українські сили лише працюють над просуванням у цьому напрямку, а інформація про нібито “оточення” не відповідає дійсності.

    “Ми лише працюємо над просуванням до цього міста, яке, як усім відомо, розташоване на північному сході Бєлгородської області Російської Федерації. Вважаємо, що очільнику РФ боєздатність його військ відома краще, ніж нам, тому пропонуємо розцінювати бої за Старий Оскіл як анонс з його боку”, – зазначили українські військові.

    Головна помилка заяви Кремля полягає в географії. Старий Оскіл — це російське місто в Бєлгородській області, розташоване приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Жодної річки “Старий Оскіл” не існує. Найімовірніше, Путін мав на увазі річку Оскіл, яка протікає Харківською областю України та є одним із районів активних бойових дій на Куп’янському напрямку.

    Саме район річки Оскіл протягом останніх місяців залишається одним із ключових напрямків російських наступальних дій. Аналітики регулярно повідомляють про локальні бої поблизу Куп’янська та спроби російської армії покращити свої тактичні позиції, однак жодних підтверджень інформації про масштабне оточення українських військ немає. Інститут вивчення війни (ISW) також продовжує фіксувати бої на цьому напрямку, але не повідомляє про події, які відповідали б озвученим Кремлем твердженням.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське політичне керівництво використовує перебільшені заяви про успіхи на фронті як інструмент інформаційного впливу. За оцінкою ISW, Кремль систематично намагається створити враження неминучості російської перемоги та демонструвати нібито стрімке погіршення становища української армії, навіть якщо реальна ситуація на полі бою не підтверджує таких тверджень.

    Напередодні Путін також заявив, що Росія продовжуватиме військову кампанію до досягнення своїх цілей та відкинув пропозиції щодо обмеження бойових дій, одночасно стверджуючи, що українські війська перебувають у складному становищі. Водночас міжнародні аналітики зазначають, що подібні заяви Кремля часто мають політичний характер і покликані підтримувати образ успішного наступу російської армії.

    В українському військовому командуванні наголошують, що інформаційні заяви російської сторони необхідно оцінювати критично та спиратися виключно на офіційні повідомлення Сил оборони й перевірені дані незалежних аналітичних центрів. Саме тому відповідь Угруповання об’єднаних сил стала не лише спростуванням чергової заяви Кремля, а й демонстрацією того, що навіть елементарні географічні помилки можуть стати приводом для гучного інформаційного конфузу.

  • Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Російський диктатор Володимир Путін під час з’їзду партії “Единая Россия” зробив чергову серію пропагандистських заяв про війну проти України, Захід і майбутні вибори до Державної думи РФ. Він стверджував, що ситуація для Росії нібито залишається “під контролем”, а стратегічні цілі так званої “спеціальної воєнної операції” будуть реалізовані. Водночас у своїй промові Путін фактично визнав, що Москва змушена коригувати окремі плани війни з урахуванням поточної ситуації.

    Виступ російського диктатора відбувся на з’їзді правлячої партії “Единая Россия”, де, окрім війни, обговорювали майбутню кампанію до Держдуми. Сам Путін назвав нинішній період “складним” і “доленосним” для Росії, а учасників війни проти України — “справжньою елітою” РФ. Така риторика вкотре демонструє спробу Кремля подати агресію проти України як нібито історичну місію та мобілізувати російське суспільство навколо війни.

    Путін повторив тезу, що Захід нібито “не може перемогти Росію на полі бою” і тому переходить до інших методів тиску. Також він заявив, що Росію нібито намагаються “прибрати як світовий фактор”, а саму країну “пробують на зуб”. Подібні формулювання Кремль використовує вже не вперше, намагаючись перекласти відповідальність за війну на Україну та її союзників.

    Окремо російський диктатор заявив, що Україна нібито “відступає по всій лінії фронту” і через це, за його словами, переходить до “терористичних дій”. Ці твердження не підтверджуються незалежними джерелами. Українські військові та західні аналітики регулярно повідомляють про складну, але динамічну ситуацію на фронті, де російські війська продовжують зазнавати великих втрат, а Україна посилює удари по логістиці, паливній інфраструктурі та військових об’єктах РФ.

    У цьому контексті особливо показовою стала інша частина промови Путіна. Він заявив, що Москва “коригує деякі плани СВО з урахуванням поточної ситуації”, але всі стратегічні цілі нібито однаково будуть реалізовані. Фактично це означає, що Кремль визнає необхідність змінювати свої військові розрахунки, хоча публічно продовжує говорити про повний контроль над ситуацією.

    Заяви Путіна пролунали на тлі дедалі активніших українських ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі. Лише в останні дні Україна повідомляла про ураження нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, складів боєприпасів і підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Такі операції мають на меті послабити можливості Росії вести війну, зменшити постачання пального та боєприпасів на фронт і створити додатковий тиск на російську економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що Путін звинувачував Україну в атаках на російську інфраструктуру, називаючи їх спробою “дестабілізувати” ситуацію всередині РФ. Водночас Україна наголошує, що ці удари спрямовані на ослаблення джерел, які забезпечують російську військову машину. За даними Reuters, атаки на російські нафтопереробні заводи вже впливали на паливний ринок РФ, зокрема на ціни та доступність бензину в окремих регіонах.

    Додатковий тиск на Кремль створює й кампанія України проти логістики в окупованому Криму. Британська The Times повідомляла, що Україна посилила удари по об’єктах, які забезпечують сполучення та постачання на півострів, зокрема по паливній інфраструктурі та транспортних маршрутах. Це ускладнює російське військове забезпечення і створює ризик ізоляції окупованого Криму від основних логістичних потоків РФ.

    Попри це Путін у своїй промові намагався демонструвати впевненість. Він заявив, що Росія продовжить реалізовувати свої цілі, а учасники війни проти України мають посісти особливе місце в російському суспільстві. Така теза вписується в загальну політику Кремля з мілітаризації держави, де війна подається як центральний елемент внутрішньої ідеології.

    Окремий блок виступу Путін присвятив виборам до Держдуми. Він заявив, що кампанія має пройти у встановлені строки та “в суворій відповідності до закону”. Також диктатор пообіцяв доручення щодо безпеки виборів і захисту від нібито “зовнішньої маніпуляції”. За його словами, майбутня кампанія стане “перевіркою на міцність політичної системи”, а конкуренція буде “відкритою і чесною”.

    Такі заяви різко контрастують із реальним станом російської політичної системи, де опозиція фактично знищена, незалежні медіа заблоковані або витіснені за кордон, а вибори проходять під повним контролем адміністративного ресурсу. На тлі війни Кремль також посилив репресії проти критиків, активістів, незалежних журналістів і громадян, які виступають проти вторгнення в Україну.

    Українські та західні аналітики розглядають подібні виступи Путіна як спробу одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію, мобілізувати прихильників влади перед виборами та продемонструвати зовнішньому світу, що Кремль не відмовляється від своїх цілей у війні проти України.

    Водночас сам факт заяв про “коригування планів” свідчить, що війна розвивається не за тим сценарієм, який Москва намагається показати росіянам. Росія продовжує нести величезні втрати, її інфраструктура дедалі частіше опиняється під ударами, а економіка відчуває тиск санкцій, військових витрат і проблем у паливному секторі.

    Нові заяви Путіна стали не стільки демонстрацією сили, скільки черговою спробою приховати реальні проблеми Кремля за звичною пропагандистською риторикою. Публічно диктатор говорить про “контроль” і “стратегічні цілі”, але водночас визнає необхідність змінювати плани війни — а це саме по собі свідчить, що ситуація для Росії далека від тієї впевненості, яку намагається показати Кремль.

  • Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що подальше посилення ізоляції тимчасово окупованого Криму, а також ускладнення постачання пального та електроенергії для російського військового угруповання на півострові можуть стати факторами, які змусять Кремль або розпочати переговорний процес, або поступово виводити свої війська з території півострова.

    У коментарі Чубаров звернув увагу на те, що ситуація в окупованому Криму поступово змінюється і характеризується зростанням внутрішньої напруги. За його словами, наразі про відкриту паніку серед російських військових або цивільного населення говорити ще зарано, однак психологічний стан і загальний рівень невпевненості на півострові помітно зростають. Він зазначив, що це вже відображається у настроях у проросійських інформаційних джерелах та соціальних мережах, де жителі Криму дедалі частіше висловлюють невдоволення діями окупаційної влади, зокрема відсутністю зрозумілих пояснень щодо безпекових ризиків і подальших перспектив розвитку ситуації.

    Чубаров підкреслив, що ключовим елементом стійкості російської військової присутності в Криму є логістика, яка забезпечує постачання всіх необхідних ресурсів для функціонування угруповання. За його словами, наразі постачання здійснюється переважно двома маршрутами — через Керченський міст та сухопутний коридор, який проходить через тимчасово окуповані території півдня України, зокрема Маріуполь і Мелітополь. Саме ці шляхи забезпечують доставку пального, боєприпасів, військової техніки, продовольства та інших ресурсів, необхідних для підтримки боєздатності російських сил на півострові.

    На думку голови Меджлісу, у разі порушення цих логістичних маршрутів, а також у випадку системних проблем із постачанням електроенергії та пального, утримання значного військового угруповання в Криму стане для Росії вкрай складним завданням. Він вважає, що саме така ситуація може поставити перед Кремлем стратегічний вибір між двома сценаріями — початком політичних переговорів або поступовим згортанням військової присутності на півострові.

    Окремо Чубаров наголосив, що потенційний початок евакуації російських військових із Криму може стати критичним психологічним моментом як для окупаційних структур, так і для місцевого населення. На його переконання, саме тоді може виникнути справжня паніка, оскільки відхід військових сигналізуватиме про втрату Росією контролю над ситуацією та неможливість гарантувати стабільність на окупованій території.

    Ці заяви пролунали на тлі повідомлень про запровадження окупаційною владою Криму режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру, який почав діяти 26 червня одночасно на території півострова та в Севастополі. Представники окупаційної адміністрації пояснювали це необхідністю врегулювання економічних, фінансових та організаційних процесів, однак не уточнювали реальних причин таких рішень, що додатково підживлює інформаційну невизначеність у регіоні.

    На цьому тлі Чубаров також звернув увагу на загальну динаміку розвитку ситуації довкола Криму, зазначивши, що будь-яке посилення тиску на військову інфраструктуру окупантів може мати довгострокові наслідки для здатності Росії утримувати контроль над півостровом. Він підкреслив, що логістична вразливість Криму залишається одним із ключових факторів, який у перспективі може суттєво вплинути на перебіг подій.

    Водночас українське керівництво неодноразово заявляло, що дії щодо тимчасово окупованих територій, включно з Кримом, є частиною стратегічно спланованих кроків. Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що у разі посилення міжнародної підтримки Україна зможе створити умови, за яких Росія буде змушена розглядати варіанти завершення війни. У цьому контексті оцінки Чубарова відображають ширший погляд на потенційні механізми тиску, які можуть вплинути на рішення Кремля щодо подальшого перебування його військ у Криму.

  • Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    У Кремлі заявили, що Сполучені Штати мають “визначити свою позицію” щодо війни Росії проти України на тлі суперечливих заяв про результати зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася під час саміту в Анкориджі (Аляска). У Москві стверджують, що публічні оцінки американських посадовців щодо відсутності будь-яких домовленостей між сторонами не відповідають реальній суті переговорів і потребують додаткових роз’яснень з боку Вашингтона.

    Як повідомляє російське державне агентство РИА Новости, у російському зовнішньополітичному відомстві різко відреагували на заяви держсекретаря США Марка Рубіо, який раніше повідомив, що під час зустрічі на Алясці між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не було досягнуто жодних конкретних домовленостей. У Москві ці слова назвали такими, що викривляють зміст переговорів, і почали наполягати на необхідності “уточнення” позиції американської сторони.

    Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно заперечив оцінку Рубіо, заявивши, що вона є некоректною і не відображає реального перебігу діалогу. За його словами, під час зустрічі на Алясці обговорювалися пропозиції, які були представлені американською стороною, і нібито отримали позитивне сприйняття з боку російського керівництва. Лавров наголосив, що заяви про відсутність будь-яких результатів є “спрощенням” і не враховують деталей переговорного процесу.

    “З боку Рубіо не дуже витончено говорити, що в Анкориджі не було жодної угоди”, — заявив Лавров, коментуючи позицію Вашингтона. Після цього він фактично зажадав від Білого дому надати офіційні роз’яснення щодо того, як саме США оцінюють підсумки переговорів і яку політичну позицію вони займають у контексті війни Росії проти України.

    До інформаційного тиску долучився і речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Росія ніколи не вважала США нейтральною стороною у війні. Він підкреслив, що Сполучені Штати активно постачають озброєння Україні, що, за його словами, свідчить про їхню залученість у конфлікт. Водночас Пєсков наголосив, що Москва все ще не отримала від Вашингтона чітких заяв, які б остаточно визначили політичну роль США у війні.

    Окремо Пєсков прокоментував слова президента Франції Еммануеля Макрона, який раніше заявив, що Сполучені Штати фактично не можуть вважатися нейтральним посередником у війні Росії проти України. Речник Кремля заявив, що Макрон не має повноважень говорити від імені Вашингтона, однак визнав, що офіційних американських заяв, які б підтверджували зміну статусу США, Москва поки що не отримувала.

    На тлі цих заяв у міжнародному інформаційному полі також з’являлися повідомлення про те, що під час саміту “Групи семи” Дональд Трамп підтримав формулювання, відповідно до якого Сполучені Штати не розглядаються як нейтральний посередник, а радше як сторона, що підтримує Україну. Окрім цього, американський президент позитивно оцінив дії президента України Володимир Зеленський та висловив схвалення щодо ефективності ударів українських сил по військових об’єктах на території Росії.

    Таким чином, публічні заяви з боку Кремля свідчать про спробу змусити Вашингтон чіткіше окреслити свою позицію у війні, тоді як американська сторона продовжує утримуватися від прямого підтвердження будь-яких домовленостей, наголошуючи на відсутності результатів зустрічі в Анкориджі та підтримці України в межах чинної політики.

  • У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Російській Федерації повідомили про смерть колишнього міністра оборони та ексглави адміністрації президента РФ Сергія Іванова. Йому було 74 роки. Інформацію поширили російські медіа, зокрема “Новая газета”, із посиланням на повідомлення, пов’язані з баскетбольною Єдиною лігою ВТБ, при цьому офіційні деталі обставин смерті наразі не розкриваються.

    Сергій Іванов тривалий час вважався однією з ключових фігур у російській політичній та силовій системі, а його кар’єра була тісно пов’язана з підйомом та становленням режиму Володимира Путіна. Він входив до найближчого кола російського керівництва ще з кінця 1990-х років, коли у 1998 році обійняв посаду заступника директора Федеральної служби безпеки. У цей період керівником ФСБ був нинішній президент РФ Володимир Путін, що згодом визначило їхню багаторічну політичну взаємодію.

    Після переходу Путіна на посаду прем’єр-міністра, а згодом президента Росії, Іванов поступово піднімався у вертикалі влади. З 2001 по 2007 рік він обіймав посаду міністра оборони РФ, контролюючи один із ключових силових блоків держави в період значної централізації влади в Росії. Саме тоді він став однією з найбільш впливових осіб у російському уряді, беручи участь у формуванні оборонної та безпекової політики країни.

    У 2008–2011 роках Іванов входив до складу вищого керівництва уряду Росії, коли Володимир Путін обіймав посаду прем’єр-міністра. Цей період закріпив його статус як одного з найближчих політичних соратників російського лідера, оскільки він залишався частиною вузького кола осіб, які визначали ключові напрямки державної політики.

    Після повернення Путіна на президентську посаду у 2012 році Іванов очолив адміністрацію президента Росії, фактично ставши одним із головних координаторів роботи кремлівського апарату. На цій посаді він перебував до 2016 року, коли його змінив Антон Вайно. Саме у цей період Іванов розглядався частиною російських еліт як один із потенційних кандидатів на майбутню передачу влади, поряд із Дмитром Медведєвим, однак політичний вибір Кремля був зроблений на користь останнього.

    Після відставки з посади глави адміністрації президента Іванов залишився у державній системі, але вже в менш публічній ролі. Він був спеціальним представником президента РФ з питань екології та охорони довкілля, а також входив до наглядової ради державної корпорації “Ростех”, зберігаючи зв’язки з ключовими стратегічними галузями російської економіки.

    У лютому 2026 року, за повідомленнями російських джерел, Іванова було виключено зі складу Ради безпеки Російської Федерації. Причини цього рішення офіційно не пояснювалися, що викликало додаткові припущення щодо його ролі у внутрішньоелітних процесах, однак публічних коментарів із цього приводу не було.

    Окрему увагу російські медіа традиційно приділяли і родині Іванова, яка також була інтегрована в державні та фінансові структури РФ. Його старший син Олександр працював у фінансових інституціях Росії та загинув у 2014 році за кордоном під час відпочинку. Молодший син Сергій обіймав керівні посади в низці великих російських банків і державних компаній, зокрема у ВЕБі, “Сбербанку” та “Газпромбанку”, а також входив до наглядової ради “Россельхозбанку”.

    Смерть Сергія Іванова стала помітною подією для російського політичного істеблішменту, оскільки він протягом десятиліть залишався одним із символів силового блоку та адміністративної вертикалі, сформованої у період зміцнення влади Путіна. Офіційні російські структури поки не оприлюднили розширених коментарів щодо причин його смерті або можливих церемоніальних заходів.

  • Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Державний секретар США Марко Рубіо спростував інформацію про існування будь-якої домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо України після їхньої зустрічі в Анкориджі. За його словами, під час переговорів сторони лише обговорювали можливі пропозиції, але жодних остаточних угод чи рішень досягнуто не було.

    Про це Марко Рубіо заявив під час спілкування з журналістами.

    За словами держсекретаря США, навколо переговорів в Анкориджі виникло багато спекуляцій, однак вони не відповідають дійсності.

    «На Алясці була зроблена лише пропозиція, а угоди там ніколи не було», – наголосив Рубіо.

    Він підкреслив, що переговори між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не завершилися жодними юридично чи політично оформленими домовленостями щодо завершення війни Росії проти України.

    Крім того, державний секретар запевнив, що Сполучені Штати й надалі готові брати участь у дипломатичних зусиллях, спрямованих на досягнення справедливого врегулювання війни.

    «США зберігають готовність відігравати конструктивну роль у врегулюванні війни Росії проти України», – зазначив він.

    Звідки з’явилися чутки про «угоду» в Анкориджі

    Заява Рубіо пролунала після того, як президент Франції Еммануель Макрон нещодавно розповів про події навколо зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі.

    За словами французького лідера, під час переговорів нібито обговорювався варіант масштабного розподілу українських територій між Росією та Україною як один із можливих сценаріїв завершення війни.

    Макрон стверджував, що реалізації такого сценарію вдалося запобігти завдяки швидкій реакції європейських союзників.

    За його словами, у серпні 2025 року спеціальна делегація європейських держав терміново вирушила до США. Під час переговорів європейські лідери заявили Вашингтону, що не підтримають жодного рішення, яке передбачало б поділ української території або укладення угоди без участі України та її партнерів.

    Саме після цих заяв у міжнародному інформаційному просторі почали активно обговорювати можливе існування таємних домовленостей між Білим домом і Кремлем.

    Однак нинішня заява Марко Рубіо фактично спростовує інформацію про досягнення будь-яких остаточних рішень у рамках переговорів в Анкориджі.

    Що говорили у Кремлі

    Водночас останніми днями власну оцінку переговорам дали й у Москві.

    Представники Кремля заявили, що не розраховують на реалізацію домовленостей, які нібито були досягнуті під час переговорів в Анкориджі.

    Російська сторона також заявила, що продовжує дотримуватися власних цілей у війні проти України.

    Таким чином, заяви Москви та Вашингтона свідчать про відсутність підтверджених домовленостей щодо припинення війни чи територіальних компромісів.

    США заявляють про готовність до дипломатії

    Попри відсутність угоди, адміністрація США наголошує, що дипломатичний шлях залишається одним із можливих інструментів завершення війни.

    За словами Рубіо, Вашингтон готовий сприяти переговорам, однак лише в рамках конструктивного процесу.

    При цьому держсекретар не повідомив жодних подробиць щодо змісту пропозицій, які обговорювалися в Анкориджі, та не уточнив, чи можуть вони стати основою для майбутніх переговорів.

    Його коментар став першою чіткою офіційною реакцією американської сторони після хвилі припущень про нібито укладену між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним угоду щодо України.

    Наразі офіційний Вашингтон наполягає: зустріч в Анкориджі завершилася лише обміном пропозиціями, а жодних остаточних домовленостей між США та Росією щодо України не існує.