Daypolitico

Позначка: Кремль

  • Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Росія не погодиться на «замороження» війни проти України без виконання власних політичних вимог, які Москва називає «усуненням першопричин конфлікту». Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, вкотре повторивши позицію Кремля щодо можливого дипломатичного врегулювання війни.

    За словами російського дипломата, Москва не розглядає варіант припинення бойових дій лише по нинішній лінії фронту, якщо не будуть виконані умови, які Кремль висуває від початку повномасштабної війни.

    «Без усунення першопричин цієї кризи жодне “замороження” неможливе», — заявив Галузін.

    Термін «першопричини», який постійно використовує російська влада, офіційно не має єдиного юридичного визначення. У різних заявах Кремля та МЗС РФ під ним зазвичай маються на увазі вимоги щодо нейтрального статусу України, відмови від вступу до НАТО, визнання російського контролю над окупованими територіями та інші політичні умови, які Україна неодноразово відкидала.

    Кремль знову послався на «анкориджські домовленості»

    Окремо Галузін заявив, що дипломатичне врегулювання можливе лише з урахуванням так званих «анкориджських розумінь» (або «духу Анкориджа»), на які останніми місяцями регулярно посилаються російські чиновники.

    Москва стверджує, що під час зустрічі президента РФ Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Анкориджі у 2025 році були досягнуті певні домовленості щодо принципів завершення війни. Проте Вашингтон публічно заперечує існування будь-якої укладеної угоди.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше прямо заявив, що під час зустрічі в Анкориджі не було жодної угоди щодо України.

    «Була пропозиція, але не було жодної угоди», — наголосив Рубіо.

    Саме тому російські заяви про «анкориджські домовленості» залишаються позицією Кремля і не підтверджуються американською стороною.

    У Москві також розкритикували США

    Під час виступу Галузін окремо звинуватив Сполучені Штати у «суперечливій політиці». За його словами, останні заяви Вашингтона нібито не відповідають прагненню до мирного врегулювання.

    Зокрема, російський дипломат послався на слова Марко Рубіо про те, що США не розглядають себе як нейтрального посередника у війні Росії проти України.

    Раніше Рубіо пояснював, що Сполучені Штати готові сприяти переговорам між сторонами, однак не вважають себе стороною, яка може одноосібно визначати умови завершення війни.

    Москва повторює незмінну переговорну позицію

    Заяви Галузіна фактично повторили позицію, яку останніми тижнями озвучували глава МЗС РФ Сергій Лавров, помічник президента РФ Юрій Ушаков та інші представники російського керівництва.

    У липні Лавров також заявляв, що Росія має намір досягти своїх цілей «за будь-яких обставин», навіть якщо дипломатичний процес не просуватиметься. Водночас Москва стверджує, що готова до політичного врегулювання, але лише на умовах, які сама вважає прийнятними.

    Україна просуває інший підхід

    Українська влада останнім часом неодноразово заявляла про готовність до окремих гуманітарних домовленостей, зокрема щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Також представники України говорили про можливість окремих домовленостей щодо безпеки в повітрі або тимчасового режиму припинення вогню за окремими напрямками.

    Водночас Київ неодноразово наголошував, що не погоджується на вимоги Росії щодо визнання окупованих територій російськими чи будь-які інші політичні поступки як умову припинення війни.

    Чому ця заява важлива

    Останні заяви російського МЗС демонструють, що Кремль і надалі не змінює своїх базових переговорних вимог, попри міжнародні заклики до припинення бойових дій.

    Фактично Москва вкотре підтвердила, що не розглядає варіант простого припинення вогню або «замороження» лінії фронту без виконання власних політичних умов. Це свідчить про збереження максималістської переговорної позиції Росії.

    При цьому посилання російських посадовців на так звані «анкориджські домовленості» залишаються предметом суперечок. Кремль продовжує говорити про їх існування, тоді як Сполучені Штати офіційно заявляють, що жодної угоди під час саміту в Анкориджі укладено не було.

  • Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російське керівництво може готувати масштабну приховану мобілізацію населення. За його словами, Кремль намагається збільшити чисельність армії без формального оголошення нової хвилі мобілізації, використовуючи тіньові контракти та інші механізми залучення людей до війська.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю ТСН.

    За словами президента, російський диктатор Володимир Путін розглядає можливість масового залучення нових військових, але водночас прагне уникнути політичних наслідків відкритого оголошення мобілізації. Для цього російська влада, за інформацією української сторони, може використовувати систему прихованого набору до армії, фінансові стимули, контракти та обмеження можливості громадян залишати територію країни.

    «Він думає, як свій народ обдурити. Тобто зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони. Ми це бачимо, ми вже бачимо багато відповідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що збільшення кількості мобілізованих не означатиме автоматичного посилення російської армії без значних втрат. Навпаки, за його словами, чим більше людей Кремль відправлятиме на фронт, тим масштабнішими можуть бути втрати російських військових.

    Водночас Зеленський вважає, що потенційна мобілізація може мати для Кремля не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Росія може використовувати збільшення чисельності своїх військ як інструмент тиску на Україну та європейські держави.

    Глава держави припустив, що Москва може демонструвати Заходу готовність залучити сотні тисяч людей до армії, створюючи таким чином враження підготовки до масштабного розширення війни.

    «Показати, що я мобілізую пів мільйона людей восени. І ці пів мільйона не факт, що я буду використовувати тільки в Україні», — передав Зеленський можливу логіку російського керівництва.

    За словами українського президента, така риторика може бути спрямована не лише проти України. Кремль може намагатися сформувати у європейських країнах уявлення про загрозу масштабного розширення війни, щоб змусити їх погоджуватися на вигідні Росії умови переговорів.

    Зеленський також наголосив, що Україна не має наміру погоджуватися на територіальні поступки як умову припинення бойових дій. Окремо він згадав ситуацію навколо Донбасу, який Москва прагне повністю окупувати.

    Президент заявив, що Київ не збирається самостійно залишати свої території, оскільки відсутні гарантії того, що після отримання контролю над Донбасом Росія не продовжить наступ.

    «Ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі. Абсолютно ніхто це не гарантує і не готовий гарантувати», — наголосив Зеленський, говорячи про Путіна.

    На думку української сторони, саме тому будь-які домовленості про припинення війни повинні передбачати надійні гарантії безпеки. Без них навіть припинення бойових дій може стати лише паузою перед новою російською агресією.

    Окремо Зеленський розповів про військову співпрацю Росії та Північної Кореї. За його словами, Москва продовжує залучати військовослужбовців КНДР, які перебувають на території Росії та отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Президент зазначив, що спочатку йшлося про сотні північнокорейських військових, потім їхня кількість зросла до тисяч, а тепер, за інформацією української сторони, може йтися про рішення розмістити в Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР.

    Зеленський наголосив, що присутність північнокорейських військових має значення не лише для війни проти України. За його словами, військовослужбовці КНДР отримують досвід застосування сучасної зброї, ведення бойових дій та взаємодії з російськими військами.

    Український президент вважає, що отриманий досвід у майбутньому може бути використаний Північною Кореєю в інших потенційних конфліктах, зокрема в азійському регіоні.

    Таким чином, Київ розглядає військову співпрацю Москви та Пхеньяна як довгостроковий фактор безпеки, який виходить за межі безпосередньо російсько-української війни.

    Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень про те, що Росія продовжує шукати способи компенсувати втрати на фронті та підтримувати чисельність своїх підрозділів. Кремль уже використовує масштабний набір контрактників, підвищені виплати та інші фінансові стимули для залучення громадян до армії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що російська влада може намагатися уникнути повторення відкритої мобілізації, яка викликала значний суспільний резонанс у Росії у 2022 році. Натомість Москва може робити ставку на поступове збільшення кількості військовослужбовців через контрактну систему та інші форми прихованого залучення.

    Водночас твердження про підготовку саме масштабної мобілізації та плани щодо використання сотень тисяч нових військових є оцінкою української сторони. Незалежного підтвердження всіх озвучених Зеленським деталей наразі немає.

    За словами президента, потенційне збільшення російської армії потрібно розглядати не лише як спробу продовжити війну проти України, а й як елемент ширшої стратегії Кремля щодо тиску на європейські держави.

    Зеленський раніше також попереджав, що після накопичення значних військових ресурсів Москва може намагатися використовувати їх для демонстрації сили за межами українського фронту. Саме тому, на думку Києва, союзники мають враховувати не лише поточні бойові дії, а й потенційні наслідки нарощування російського військового потенціалу.

    На цьому тлі питання чисельності російської армії, участі військових КНДР та можливого нового набору людей до ЗС РФ залишатиметься одним із ключових факторів під час обговорення майбутнього припинення війни та гарантій безпеки для України.

  • Путін їде — бензин дешевшає: у Росії помітили дивний «ефект» від візитів диктатора

    Путін їде — бензин дешевшає: у Росії помітили дивний «ефект» від візитів диктатора

    Російський диктатор Володимир Путін на тлі підготовки до майбутньої виборчої кампанії активно відвідує регіони РФ, де його приїзди супроводжуються раптовим зникненням дефіциту бензину. Паливо, яке до цього тижнями було відсутнє на автозаправках, перед візитами президента Росії знову з’являється у продажу, причому за значно нижчими цінами.

    Про це пише французьке видання Le Monde.

    Журналісти звернули увагу на те, що в регіонах, які відвідує Путін, напередодні його приїзду відбуваються помітні зміни на паливному ринку. Навіть ті автозаправні станції, які через дефіцит протягом тривалого часу залишалися без бензину, раптово отримують поставки.

    Одним із показових прикладів стало місто Красноярськ, яке Путін відвідав 3 серпня. Місцеві жителі до цього стикалися з серйозними проблемами із придбанням пального, однак безпосередньо перед приїздом російського президента ситуація різко змінилася.

    Як зазначає Le Monde, бензин з’явився практично на всіх автозаправках міста. При цьому ціна виявилася значно нижчою за ту, до якої встигли звикнути російські водії на тлі дефіциту.

    Молодий водій, якого цитує російське ЗМІ «Ехо», емоційно відреагував на ситуацію, заявивши, що протягом двох днів у Красноярську вже не потрібно було стояти у довгих чергах за пальним. За його словами, бензин продавався приблизно по 67 рублів за літр замість звичних у кризовий період 140 рублів.

    «І все це завдяки Володимиру Володимировичу! Дякуємо, що завітали до нас», — сказав водій.

    Раптове покращення ситуації з пальним стало приводом для численних жартів та іронічних коментарів у російських соціальних мережах. Місцеві блогери звертали увагу на те, що візити Путіна традиційно створюють для мешканців чимало незручностей: у містах посилюють заходи безпеки, перекривають дороги, збільшується кількість правоохоронців, а в окремих районах можуть виникати проблеми з мобільним інтернетом.

    Водночас деякі користувачі соцмереж жартома пропонували російському президенту приїжджати до Красноярська частіше, оскільки його візит, попри всі незручності, дозволив мешканцям міста на певний час забути про паливний дефіцит.

    За даними Le Monde, попередній візит Путіна до Красноярська відбувся приблизно сім років тому. Тому частина місцевих жителів іронічно пов’язувала тривалу відсутність президента з проблемами на паливному ринку.

    Французьке видання зазначає, що після приїзду Путіна мешканці Красноярська приблизно на 48 годин фактично забули про паливну кризу. Після цього ситуація з доступністю бензину знову може повернутися до звичного для регіону стану.

    Паливний дефіцит у Росії останніми місяцями став однією з помітних економічних проблем країни. На ситуацію вплинули, зокрема, атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні підприємства та іншу енергетичну інфраструктуру. Через пошкодження і зупинку частини потужностей російська нафтопереробна галузь зіткнулася зі скороченням виробництва нафтопродуктів.

    За наведеними оцінками, в окремі періоди українські атаки виводили з роботи значну частину російських нафтопереробних потужностей. Це позначилося на забезпеченні регіонів бензином та спричинило зростання цін, черги на АЗС і локальні перебої з постачанням.

    Проблема торкнулася десятків мільйонів росіян. У деяких регіонах водії були змушені витрачати значний час на пошук пального або купувати його за підвищеними цінами. Дефіцит також створював додатковий тиск на бізнес, який залежить від автомобільних перевезень.

    Попри це, Володимир Путін публічно неодноразово намагався применшити масштаби проблеми. Російський президент визнавав наявність окремих труднощів із паливом, але стверджував, що ситуація не є критичною.

    Для стабілізації внутрішнього ринку Москва була змушена шукати додаткові джерела постачання пального. Зокрема, Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі. Частина цього пального спочатку призначалася для експорту до країн Центральної Азії, однак його почали спрямовувати на російський ринок.

    Втім, навіть збільшення поставок із Білорусі не дозволило повністю усунути дефіцит. Російські регіони продовжують залежати від стану власної нафтопереробної галузі та можливостей внутрішньої логістики.

    На цьому тлі раптове зникнення проблем із бензином перед візитами Путіна виглядає особливо показово. Le Monde звертає увагу, що паливо може оперативно перенаправлятися в регіони, де очікується приїзд російського президента, створюючи для нього картину стабільності, яка не обов’язково відображає загальну ситуацію в країні.

    Водночас саме по собі тимчасове збільшення поставок у конкретному місті не доводить, що паливо централізовано розподіляють виключно через приїзд Путіна. Однак збіг між президентськими візитами та різким покращенням доступності бензину привернув увагу журналістів і місцевих жителів.

    Ситуація демонструє одну з головних проблем російської паливної кризи: навіть якщо владі вдається тимчасово забезпечити окремий регіон необхідним обсягом бензину, це не означає розв’язання системної проблеми. Пошкодження нафтопереробних потужностей, перебої з логістикою та високий внутрішній попит продовжують створювати дефіцит.

    Таким чином, візити Путіна до російських регіонів на тлі паливної кризи привертають увагу не лише через політичний контекст, а й через незвичайну динаміку цін і доступності бензину. У Красноярську, за даними Le Monde, мешканці отримали можливість купувати пальне за ціною майже вдвічі нижчою за ту, яка фіксувалася під час гострого дефіциту.

    Поки російська влада намагається демонструвати контроль над ситуацією, паливна криза залишається одним із наслідків ударів по енергетичній інфраструктурі РФ. А короткострокове зникнення дефіциту в містах під час візитів президента навряд чи здатне усунути проблеми, які накопичилися в російському паливно-енергетичному секторі.

  • У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії зростає проблема з наслідками атак на логістичну інфраструктуру маркетплейсу Wildberries. Російська влада може не мати достатньо коштів, щоб компенсувати продавцям втрати товарів, знищених або пошкоджених унаслідок ударів по складських комплексах компанії.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами співрозмовника агентства, масштаби проблеми можуть бути значними. Йдеться про сотні мільярдів рублів, необхідних для повноцінної підтримки продавців, які втратили свої товари. При цьому російська влада поки не готова гарантувати постраждалому бізнесу прямі виплати.

    «Ні в кого немає таких грошей, щоб підтримати продавців. Йдеться про сотні мільярдів рублів», — заявило джерело Reuters.

    Ситуація ускладнюється тим, що значна частина продавців Wildberries працює як індивідуальні підприємці. Відповідно до російського законодавства, вони відповідають за свої зобов’язання власним майном. Це означає, що підприємці, які втратили товар через знищення складської інфраструктури, але при цьому мають кредити або інші боргові зобов’язання, можуть зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами.

    Таким чином, знищення товару не звільняє підприємців від необхідності виконувати свої зобов’язання перед банками та іншими кредиторами. Якщо бізнес не зможе відновити свою діяльність і погасити борги, частина власників може бути змушена пройти процедуру банкрутства, а їхнє особисте майно може опинитися під загрозою.

    На цьому тлі в Росії вже попереджають про можливу хвилю банкрутств серед продавців маркетплейсу. Торгово-промислова палата РФ запропонувала уряду внести зміни до процедури банкрутства, щоб пом’якшити наслідки для підприємців, які втратили активи через атаки на складські комплекси.

    Російська влада також обговорює пакет заходів для підтримки продавців Wildberries. Однак наразі йдеться переважно не про прямі компенсації за знищені товари, а про механізми, які дозволили б бізнесу відтермінувати виконання фінансових зобов’язань.

    Серед можливих заходів розглядаються кредитні канікули, пільгове кредитування та податкові послаблення. Водночас залишається питання, наскільки швидко ці механізми зможуть допомогти підприємцям, яким уже зараз необхідно виплачувати кредити, оплачувати оренду, податки та інші витрати.

    Проблема має масштабний характер через роль Wildberries у російській економіці. Маркетплейс є одним із найбільших гравців російського ринку електронної комерції, а через його платформу працюють сотні тисяч продавців. Тому проблеми з логістикою та знищення товарних запасів безпосередньо впливають не лише на саму компанію, а й на величезну кількість малого та середнього бізнесу.

    За даними, наведеними в контексті ситуації, щонайменше 20 логістичних хабів Wildberries зазнали атак українських безпілотників. Частина складських комплексів була повністю знищена внаслідок пожеж. Загалом компанія втратила близько 1,18 мільйона квадратних метрів складських площ.

    Одним із останніх випадків стала атака на склад Wildberries у Єкатеринбурзі. Місто розташоване більш ніж за 1700 кілометрів від українського кордону, що демонструє значне розширення географії ударів по російській тиловій інфраструктурі.

    Наслідки атак уже позначаються на роботі самого маркетплейсу. Через втрату складських потужностей та відтік частини продавців оборот Wildberries, за наведеними оцінками, скоротився приблизно на чверть.

    Для російської економіки це створює додатковий ланцюг проблем. Спочатку знищення складської інфраструктури призводить до втрати товарів, потім продавці стикаються з необхідністю погашати кредити та інші борги, а згодом частина підприємців може опинитися на межі банкрутства. Водночас держава, яка могла б компенсувати ці втрати, сама має обмежені фінансові можливості.

    Ремонт і відновлення логістичної інфраструктури Wildberries також може вимагати значних коштів. За оцінками, витрати на відновлення компанії можуть становити значну частину російського бюджетного дефіциту. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси Росії, які вже зазнають тиску через масштабні військові витрати та санкційні обмеження.

    Таким чином, атаки по логістичних об’єктах Wildberries поступово перетворюються для Росії не лише на проблему окремої компанії, а й на ширший економічний виклик. Якщо Москва не зможе забезпечити механізм компенсації або реструктуризації боргів, наслідки можуть поширитися на тисячі підприємців, банківський сектор та споживчий ринок.

    Водночас остаточні масштаби фінансових втрат продавців і самої компанії наразі оцінюються. Російська влада продовжує обговорювати можливі заходи підтримки, але прямого механізму компенсації знищених товарів поки не запропоновано.

  • ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    Білий дім оприлюднив розсекречені матеріали, які проливають нове світло на одну з найрезонансніших сторінок першої президентської каденції Дональда Трампа. Документи свідчать, що у травні 2017 року Федеральне бюро розслідувань відкрило окреме контррозвідувальне розслідування, щоб встановити, чи міг тодішній президент США — свідомо або несвідомо — діяти в інтересах Російської Федерації.

    Справі дали кодову назву Oxferd Comma. Її відкрили після того, як 9 травня 2017 року Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, який на той момент керував розслідуванням російського втручання у президентські вибори 2016 року.

    Оприлюднені матеріали не доводять, що Трамп був російським агентом чи працював під контролем Кремля. Навпаки, ця версія зрештою не отримала доказового підтвердження. Однак документи показують масштаб побоювань, які існували всередині американських правоохоронних органів після звільнення Комі. Про появу матеріалів 5 серпня повідомили американські медіа, зокрема Axios.

    ФБР перевіряло, чи перебував президент під впливом Кремля

    В одному з меморандумів від 16 травня 2017 року йшлося про відкриття повного розслідування через фактичні обставини, які, на думку слідчих, дозволяли припустити, що Трамп міг бути залучений до діяльності «в інтересах або від імені» російського уряду.

    Перед слідчими фактично поставили надзвичайно гостре питання: чи міг президент Сполучених Штатів перебувати під керівництвом або контролем Росії, або координувати з Москвою діяльність, здатну становити загрозу американській національній безпеці.

    Справу віднесли до категорії Sensitive Investigative Matter — особливо чутливих розслідувань.

    Найважливішим епізодом, який викликав занепокоєння ФБР, стало саме звільнення Комі. На той момент бюро вже розслідувало можливі зв’язки представників президентської кампанії Трампа з Росією в межах справи Crossfire Hurricane.

    Після усунення директора ФБР слідчі розглядали, серед іншого, версію, чи не було це рішення спрямоване на перешкоджання розслідуванню.

    Чому звільнення Комі стало переломним моментом

    Трамп звільнив Джеймса Комі 9 травня 2017 року.

    Формально адміністрація президента посилалася на рекомендації керівництва Міністерства юстиції та критику того, як Комі поводився під час розслідування щодо використання Гілларі Клінтон приватного поштового сервера.

    Проте політична ситуація швидко загострилася.

    За кілька днів після звільнення Комі з’явилася інформація про його службові записи щодо розмов із Трампом. В одному з меморандумів колишній директор ФБР описував зустріч у Білому домі, під час якої президент нібито висловлював сподівання, що бюро припинить розслідування щодо колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

    На цьому тлі звільнення керівника бюро сприймалося частиною американського істеблішменту як потенційне втручання президента у слідство.

    Уже 17 травня 2017 року, тобто через вісім днів після звільнення Комі, заступник генерального прокурора Род Розенстайн призначив колишнього директора ФБР Роберта Мюллера спеціальним прокурором. Він отримав повноваження розслідувати втручання Росії у вибори 2016 року, можливі зв’язки російської влади з представниками кампанії Трампа та пов’язані з цим питання.

    Що було Crossfire Hurricane

    Історія почалася ще до президентства Трампа.

    31 липня 2016 року ФБР відкрило контррозвідувальне розслідування Crossfire Hurricane, щоб з’ясувати, чи координували люди, пов’язані з передвиборчою кампанією республіканця, свої дії з російською владою.

    Одним із первинних приводів стала інформація, отримана від Австралії після розмови радника кампанії Трампа Джорджа Пападопулоса з австралійським дипломатом.

    Саме з цієї справи згодом виросла масштабна політична та юридична історія, яка супроводжувала майже всю першу каденцію президента.

    Нові документи показують, що Oxferd Comma стала окремою частиною цього масиву розслідувань — уже не лише щодо людей із кампанії Трампа, а щодо самого президента після звільнення Комі.

    Росія справді втручалася у вибори США

    Важливо розділяти два різні питання: російське втручання у вибори та можливу змову кампанії Трампа з Москвою.

    Розслідування Роберта Мюллера встановило, що Росія здійснила системні операції з втручання у президентські вибори 2016 року.

    За даними спецпрокурора, російська структура Internet Research Agency проводила кампанію в американських соціальних мережах, намагаючись впливати на громадську думку.

    Окремо російська військова розвідка проводила операції зі злому комп’ютерних систем, пов’язаних із Демократичною партією та штабом Гілларі Клінтон, після чого викрадені матеріали публікувалися в інтернеті.

    Сам Мюллер у 2019 році заявив, що російські розвідники здійснили «узгоджену атаку» на американську політичну систему.

    У його звіті також зазначалося, що Москва розглядала потенційне президентство Трампа як вигідне для себе і працювала над досягненням такого результату. Слідство зафіксувало численні контакти людей із президентської кампанії з особами, пов’язаними з Росією.

    Але це не означало автоматично існування злочинної змови.

    Змову кампанії Трампа з Росією не довели

    Розслідування Мюллера не встановило, що члени кампанії Трампа уклали угоду з російською владою щодо втручання у вибори.

    У підсумковому звіті спецпрокурора зазначено, що слідство не встановило, що представники кампанії Трампа вступали у змову або координували свої дії з російським урядом у межах операції втручання у вибори.

    При цьому формулювання має значення: воно не заперечувало самого російського втручання, яке слідство підтвердило, а стосувалося відсутності достатньої доказової бази для встановлення злочинної координації з кампанією Трампа.

    Мюллер також окремо вивчав можливе перешкоджання правосуддю з боку президента.

    Щодо цього питання його команда не зробила висновку ані про вчинення Трампом злочину, ані про повне виправдання президента.

    Сам Мюллер пояснював, що його офіс свідомо не ухвалював остаточного рішення про кримінальну відповідальність чинного президента.

    Розслідування ФБР пізніше розкритикували

    На цьому історія не завершилася.

    У грудні 2019 року генеральний інспектор Міністерства юстиції США Майкл Горовіц оприлюднив результати масштабної перевірки дій ФБР.

    Його команда проаналізувала понад мільйон документів і провела більш ніж 170 інтерв’ю.

    Перевірка виявила серйозні проблеми з окремими елементами Crossfire Hurricane, особливо під час отримання дозволів на стеження за колишнім радником кампанії Трампа Картером Пейджем відповідно до закону FISA.

    Горовіц вказував на суттєві порушення стандартів точності та повноти інформації, яку бюро подавало до Суду з нагляду за зовнішньою розвідкою.

    Пізніше ще жорсткішу оцінку дав спеціальний прокурор Джон Дарем.

    Дарем заявив про серйозні помилки ФБР

    У 2023 році Міністерство юстиції оприлюднило фінальний звіт Джона Дарема, який кілька років перевіряв походження та проведення розслідування щодо Росії.

    Його висновки були критичними для ФБР.

    Дарем заявив, що до відкриття Crossfire Hurricane американські правоохоронні та розвідувальні структури не мали перевірених доказів того, що Трамп або його кампанія перебували у змові чи співпрацювали з представниками російського уряду.

    Він також дійшов висновку, що ФБР надто швидко відкрило повне розслідування на основі неперевіреної інформації, не провівши перед цим низку стандартних перевірок, аналізів та інтерв’ю.

    Дарем писав і про «схильність» окремих співробітників бюро до відкриття розслідування щодо Трампа.

    Водночас важливо не перебільшувати його висновки: звіт Дарема не спростовував установленого факту російського втручання у вибори. Його основна критика стосувалася того, як саме ФБР відкривало й проводило власне розслідування щодо кампанії Трампа.

    Що змінюють нові документи

    Розсекречення матеріалів у серпні 2026 року додає до цієї історії важливу деталь.

    Раніше було широко відомо, що після звільнення Комі слідство Мюллера перевіряло можливе перешкоджання правосуддю та зв’язки людей із оточення Трампа з Росією.

    Тепер стало відомо більше про окрему внутрішню справу ФБР, у межах якої слідчі формально поставили питання значно гостріше — чи міг сам президент США діяти під керівництвом, контролем або в інтересах Російської Федерації.

    За даними Axios, справа отримала назву Oxferd Comma та була відкрита у травні 2017 року безпосередньо після звільнення Комі. Згодом її включили до ширшого розслідування Мюллера.

    При цьому перевірка не завершилася встановленням того, що Трамп був російським агентом.

    Саме ця обставина є принциповою для коректного трактування нових документів: вони доводять факт існування розслідування та серйозність підозр ФБР у 2017 році, але не доводять справжність самої підозри.

    Білий дім використовує документи у старій війні Трампа з ФБР

    Політичне значення публікації не менш важливе, ніж юридичне.

    Трамп роками називає розслідування щодо Росії політично мотивованим переслідуванням та «полюванням на відьом». Його нинішня адміністрація представляє нові документи як доказ того, наскільки далеко, на її думку, керівництво ФБР зайшло у спробах перевіряти президента без достатньої доказової бази.

    Водночас сама історія значно складніша.

    З одного боку, розслідування Мюллера не встановило злочинної змови між кампанією Трампа та Росією, а перевірки Горовіца і Дарема виявили серйозні недоліки у роботі ФБР.

    З іншого — масштабна російська операція з втручання у вибори США була встановлена самим розслідуванням Мюллера, а російські спецслужби справді проводили кібератаки й інформаційні операції, спрямовані на американський політичний процес.

    Тому нові документи не переписують результат усієї «російської справи», але відкривають раніше закритий епізод: у травні 2017 року ФБР настільки серйозно сприймало можливість російського впливу на нового президента США, що офіційно відкрило таємне контррозвідувальне розслідування щодо самого Дональда Трампа.

    Через дев’ять років цей документ знову опинився в центрі американської політики — тепер уже як аргумент адміністрації Трампа проти колишнього керівництва ФБР і всієї системи розслідувань, що переслідувала його першу президентську каденцію.

  • У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії дедалі більше ознак свідчать про посилення мобілізаційної готовності. На тлі зниження темпів набору контрактників Кремль, імовірно, шукає нові способи поповнення армії, зокрема через підготовку інфраструктури військового обліку, залучення роботодавців та створення резерву трудових мігрантів.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За даними української розвідки, в російському інформаційному просторі останнім часом з’являється дедалі більше сигналів, які можуть свідчити про підготовку влади РФ до посилення мобілізаційних заходів.

    Однією з головних ознак у СЗРУ називають уповільнення темпів набору військовослужбовців за контрактом.

    За словами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, у січні-червні 2026 року контракти з Міністерством оборони Росії підписали близько 200 тисяч осіб, ще 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року ці показники перевищували 210 тисяч контрактників та 18 тисяч добровольців.

    Водночас, як зазначає німецький дослідник Яніс Клюге, реальне скорочення темпів набору навесні могло досягати близько 20%.

    Ще одним показником можливої підготовки до мобілізації в українській розвідці називають різке збільшення кількості вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку.

    Наприкінці липня на російській платформі HeadHunter було опубліковано понад 2,5 тисячі таких вакансій, причому майже третина з них з’явилася лише протягом останнього тижня.

    Працівників шукають у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Нижньому Новгороді, Бєлгороді, Казані, Уфі, Краснодарі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Хабаровську.

    Серед роботодавців — великі державні компанії та підприємства, зокрема “Роскосмос”, “Почта России” та “Ростелеком”.

    Крім цього, за інформацією СЗРУ, губернатор Московської області розширив повноваження регіонального штабу, який відповідає за дії у разі мобілізації або запровадження воєнного стану.

    Також Міністерство праці Росії, як стверджує українська розвідка, рекомендує регіонам заздалегідь готувати трудових мігрантів для заміни працівників, яких у майбутньому можуть призвати до війська.

    Зростає і занепокоєння серед російського населення.

    За даними СЗРУ, протягом липня кількість пошукових запитів про мобілізацію в пошуковій системі “Яндекс” сягнула 1,2 мільйона.

    Водночас частка росіян, які оцінюють суспільні настрої як тривожні, за тиждень зросла з 53% до 57%.

    Окремо розвідка звернула увагу на різке збільшення попиту на оренду житла у Вірменії, який уже перевищує показники лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

    Попри це, у Службі зовнішньої розвідки зазначають, що наразі немає ознак підготовки до масштабної нової хвилі мобілізації резервістів.

    Зокрема, обсяги закупівель медичного майна та військового спорядження залишаються приблизно на рівні минулого року.

    На думку СЗРУ, до парламентських виборів Кремль навряд чи наважиться оголосити нову мобілізацію. Натомість дефіцит особового складу, ймовірно, намагатимуться компенсувати шляхом збільшення фінансових виплат, тиску на роботодавців, активнішого залучення добровольців та перекидання військових між різними підрозділами.

    Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що через нестачу охочих воювати російська влада дедалі частіше застосовує примусове вербування. За інформацією газети, чоловіків затримують на вулицях, залякують, застосовують фізичне насильство та погрожують кримінальним переслідуванням, щоб змусити їх підписати контракт із Міністерством оборони РФ.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • У Держдумі РФ відкрито назвали максимальну мету війни: окупанти хочуть дійти до західних кордонів України

    У Держдумі РФ відкрито назвали максимальну мету війни: окупанти хочуть дійти до західних кордонів України

    Депутат Державної думи Росії, генерал-лейтенант запасу Віктор Соболєв заявив, що російські війська мають прагнути виходу до західних кордонів України. За його словами, передумов для завершення повномасштабної війни у 2026 році він не бачить, а створення обмеженої так званої «зони безпеки» вздовж кордону нібито не розв’яже поставлених Москвою завдань.

    Соболєв, який входить до комітету Держдуми РФ з оборони, озвучив цю позицію в коментарі російському виданню News.ru. Його слова поширили російські пропагандистські та українські медіа. Йдеться про особисту заяву депутата, а не про формально затверджену військову доктрину чи офіційне рішення російської влади. Водночас висловлювання представника парламентського оборонного комітету демонструє збереження максималістських територіальних вимог у частини політичної та військової еліти РФ.

    «Жодних передумов для завершення “СВО” поки що немає. Потрібно досягти цілей спеціальної військової операції. На мою думку, це вихід на західні кордони України», — заявив Соболєв.

    Фактично така позиція передбачає спробу окупації всієї території України до її державних кордонів із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Це означало б захоплення не лише нині окупованих регіонів чи територій сходу та півдня, на які претендує Москва, а й центральних і західних областей України.

    У Росії не вважають «буферну зону» достатньою

    Соболєв також заявив, що не вважає достатнім створення так званої «зони безпеки» на українській території. Представники Кремля та російського військового керівництва використовують цей термін для виправдання нових наступальних операцій і захоплення територій України, які Москва подає як необхідні для захисту прикордонних регіонів РФ.

    Російський депутат пояснив свою позицію розвитком українських безпілотних технологій. За його словами, дальність українських дронів постійно збільшується, тому окупація лише окремої смуги території вздовж кордону не гарантуватиме безпеки Росії.

    Така аргументація фактично дозволяє Кремлю постійно розширювати заявлені територіальні вимоги. Зі збільшенням дальності українського озброєння будь-яку раніше окуповану територію російська сторона може називати недостатньою для створення «буферної зони». Це перетворює нібито безпекове обґрунтування на виправдання для спроби ліквідації української державності.

    Соболєв не вперше виступає проти припинення бойових дій. У березні 2025 року він відкидав ідею 30-денного перемир’я, заявляючи, що пауза нібито дозволить Україні перегрупувати сили та підготуватися до подальших бойових дій.

    Депутат РФ не очікує завершення війни у 2026 році

    За словами російського генерала, він не бачить умов, за яких війна могла б завершитися до кінця 2026 року. Він виступив проти припинення вогню до досягнення заявлених Москвою цілей і стверджував, що замороження бойових дій нібито призведе до ще масштабнішої війни в майбутньому.

    Соболєв також повторив традиційну тезу російської пропаганди про загрозу з боку європейських країн. Він заявив, що Європа нібито не дозволить Росії «спокійно жити», тому Москва має продовжувати війну.

    При цьому депутат не надав доказів існування планів європейських держав атакувати Росію. Його заява повторює кремлівський наратив, за допомогою якого агресію проти України представляють як нібито оборонну війну проти Заходу.

    Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Москва називала серед своїх цілей «демілітаризацію» та «денацифікацію», не пояснюючи їхнього чіткого змісту. Пізніше російська влада почала вимагати визнання окупації українських територій, нейтрального статусу України, обмеження чисельності її Збройних сил та відмови від вступу до НАТО.

    Заява Соболєва демонструє, що для окремих представників російської влади навіть виконання цих вимог може бути недостатнім, оскільки вони відкрито говорять про вихід російської армії до західних кордонів України.

    Чи є це офіційною позицією Кремля

    Офіційно Кремль не оголошував вихід до західних кордонів України затвердженою метою війни. Тому слова Соболєва не слід автоматично прирівнювати до наказу російським військам або узгодженого плану російського керівництва.

    Водночас він є членом парламентського комітету з оборони та колишнім військовим високого рангу, а його заяви регулярно поширюють російські державні й наближені до влади медіа. Через це висловлювання можна розглядати як показник настроїв у частині російської еліти та спробу підготувати суспільство РФ до тривалого продовження війни.

    Раніше російські чиновники неодноразово озвучували різні й часто суперечливі територіальні цілі. Частина вимагала повного захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Росія незаконно оголосила своїми. Інші російські політики закликали окупувати Одесу, Харків, Миколаїв або створити контрольований Москвою режим у Києві.

    Тепер Соболєв фактично озвучив найбільш радикальний сценарій — встановлення російського контролю над усією Україною.

    Заява пролунала на тлі розмов про можливе припинення війни

    Слова депутата Держдуми пролунали на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню та майбутніх переговорів. Кремль періодично заявляє про готовність до дипломатичного врегулювання, однак пов’язує його з виконанням власних вимог.

    Речник президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що Москва готова припинити бойові дії після досягнення поставлених цілей. Водночас російські представники не демонструють готовності відмовитися від претензій на українські території чи вивести окупаційні війська.

    Заява Соболєва додатково ставить під сумнів твердження Кремля про прагнення до компромісного миру. Вихід до західного кордону України неможливий без повної окупації країни, масштабного розширення бойових дій та прямого наближення російських військ до кордонів держав НАТО і Європейського Союзу.

    Тому слова російського депутата можна розцінювати не лише як погрозу Україні, а й як сигнал європейським країнам. У разі реалізації такого сценарію російські війська опинилися б безпосередньо на кордонах Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що російська агресія не обмежується територіальними претензіями, а спрямована на знищення незалежної української держави. Публічна заява представника оборонного комітету Держдуми про необхідність дійти до західних кордонів стала ще одним підтвердженням того, що частина російської еліти не приховує максималістських планів щодо України.

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Російський правитель Володимир Путін утретє від початку 2026 року збільшив штатну чисельність Збройних сил Росії. Відповідно до нового указу, загальний штат російської армії становитиме 2 мільйони 426 тисяч 130 осіб, із яких 1 мільйон 535 тисяч — безпосередньо військовослужбовці. Документ набере чинності 1 серпня.

    Указ, підписаний 27 липня, оприлюднили на офіційному російському порталі правової інформації. Він передбачає внесення змін до попереднього рішення Путіна від 12 червня 2026 року, яким чисельність армії РФ уже збільшували до 2 мільйонів 399 тисяч 130 штатних одиниць, зокрема до 1 мільйона 510 тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, за півтора місяця кількість військовослужбовців у штатній структурі російської армії зросла ще на 25 тисяч осіб. Загальний штат збільшився на 27 тисяч одиниць. Різниця між цими показниками пояснюється тим, що до загальної чисельності Збройних сил входять не лише військові, а й цивільний персонал, працівники адміністративних, медичних, технічних та інших служб.

    У Кремлі пояснили нове розширення створенням у складі Збройних сил РФ військово-будівельних підрозділів. Російські медіа зазначають, що подібні формування існували раніше, однак були розформовані у 2006 році. Тепер їх фактично відновлюють у структурі армії, що потребує додаткового особового складу та змін у системі управління.

    Військово-будівельні підрозділи можуть залучатися до зведення й відновлення військової інфраструктури, обладнання позицій, будівництва доріг, складів, казарм, укріплень, аеродромів та інших об’єктів. Водночас у самому указі не розкривається, де саме вони працюватимуть, скільки окремих частин планують сформувати та які завдання їм визначать.

    Окремо Путін встановив граничну чисельність центрального апарату Міністерства оборони РФ на рівні 13 400 штатних одиниць без урахування персоналу, який забезпечує охорону та обслуговування будівель. Із цієї кількості 4 930 посад відведено федеральним державним цивільним службовцям. Це може свідчити не лише про формування нових будівельних частин, а й про розширення адміністративного апарату для управління ними.

    Нове рішення стало вже третім збільшенням штатної чисельності Збройних сил Росії від початку 2026 року. У березні Путін встановив загальну чисельність війська на рівні 2 мільйонів 391 тисячі 770 осіб, серед яких було 1 мільйон 502 тисячі 640 військовослужбовців. Порівняно з попереднім показником кількість військових тоді збільшили на 2 640 осіб.

    Наступне збільшення відбулося 12 червня. Загальний штат армії РФ зріс до 2 мільйонів 399 тисяч 130 осіб, а кількість військовослужбовців — до 1 мільйона 510 тисяч. Тоді військову складову збільшили ще на 7 360 осіб. Причини цього рішення в тексті указу детально не пояснювали.

    Після липневого указу сукупне збільшення від початку року становить 32 360 військовослужбовців. Якщо враховувати загальну штатну чисельність, зростання з березня становить понад 34 тисячі одиниць.

    Водночас збільшення штатного ліміту не означає, що всі нові посади вже заповнені. Указ визначає максимальну структуру армії, яку Міноборони РФ отримує право комплектувати. Реальна чисельність військових може бути меншою через втрати у війні проти України, нестачу контрактників, звільнення зі служби та проблеми з набором особового складу.

    Російська влада намагається поповнювати військо переважно за рахунок контрактників, пропонуючи їм значні одноразові виплати та регіональні надбавки. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв наприкінці квітня заявляв, що від початку 2026 року контракти з російською армією нібито підписали 127 тисяч людей, а ще близько 10 тисяч вступили до так званих добровольчих формувань. Перевірити ці дані з незалежних джерел неможливо.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін збільшував штатну чисельність Збройних сил уже шість разів. Поступове нарощування відбувається на тлі значних російських втрат, розширення сухопутних військ, створення нових армійських корпусів, дивізій та військових округів, а також прагнення Кремля забезпечити тривале ведення війни.

    Саме по собі липневе рішення не є оголошенням нової хвилі мобілізації. Указ не містить положень про призов громадян із запасу, не визначає мобілізаційних квот і не встановлює механізму заповнення додаткових 25 тисяч військових посад. Комплектувати їх можуть контрактниками, строковиками, чинними військовими, переведеними до нових підрозділів, або особовим складом, який раніше формально перебував в інших структурах.

    Водночас збільшення штатної чисельності створює юридичну та фінансову основу для подальшого набору людей. Уряд РФ має передбачити Міністерству оборони додаткове фінансування на грошове забезпечення, харчування, форму, проживання, техніку та утримання нових формувань.

    На тлі нового указу в Україні також звертають увагу на заяви про можливі подальші мобілізаційні рішення Кремля. Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що російське керівництво може розглядати масштабний призов після виборів до Державної думи та намагатися залучити від 300 до 500 тисяч осіб. Офіційно Москва таких планів не підтверджувала, тому наразі йдеться про оцінку української сторони, а не про оголошене рішення.

    Отже, новий указ Путіна передусім закріплює відновлення військово-будівельних формувань і збільшує дозволену кількість військовослужбовців на 25 тисяч. Проте це рішення вписується у ширшу тенденцію: Росія продовжує розширювати військову структуру, збільшувати витрати на армію та готувати кадрову й інфраструктурну базу для тривалого протистояння.