Daypolitico

Позначка: культурна спадщина

  • Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

    Відновлена плащаниця

    За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

    Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

    На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

    Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

    Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

  • Ікону швейцарського художника виявили митники під час перевірки мікроавтобуса

    Ікону швейцарського художника виявили митники під час перевірки мікроавтобуса

    На Львівщині митники запобігли спробі ввезення старовинної ікони без декларування. Вилучену ікону направили на експертизу, яка підтвердила її музейну та історико-культурну цінність. Йдеться про «Євангельську сцену» авторства Андреаса Аспера — відомого швейцарського художника початку XVII століття.

    За інформацією Державної митної служби, інцидент стався 6 жовтня у пункті пропуску «Шегині-Медика». Під час перевірки мікроавтобуса Volkswagen Crafter митники виявили старовинну ікону серед особистих речей водія, який повертався з Польщі. Ікону перевозили без належного декларування.

    Фахівці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького підтвердили автентичність роботи. На звороті картини та в нижньому правому куті зберігся авторський підпис, що свідчить про приналежність ікони Андреасу Асперу. Експерти оцінили її орієнтовну вартість у 25 тисяч доларів, що перевищує мільйон гривень.

    Митники склали протокол за ч.3 ст.471 Митного кодексу України, що передбачає штраф у розмірі 5100 грн за недекларування товарів, які переміщуються через кордон. Крім того, передбачена можливість конфіскації ікони.

    Цей випадок підкреслює важливість суворого контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон та захисту української культурної спадщини. Правоохоронні органи наголошують, що спроби незаконного ввезення або вивезення старовинних предметів суворо караються законом.

  • У центрі Києва вчені виявили унікальну історичну знахідку

    У центрі Києва вчені виявили унікальну історичну знахідку

    Київські археологи зробили унікальне відкриття в храмі Успіння Богородиці Пирогощої на Контрактовій площі. Під сходами культової споруди виявили залишки старовинної печі, яка в минулому виконувала функцію своєрідного «калорифера».

    Як повідомили в Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ», спочатку дослідники припускали, що підземна споруда могла бути поховальною криптою, адже храм та його околиці відомі численними похованнями видатних киян. Проте уважний аналіз довів, що йдеться про підвал дзвіниці XIX століття, де була збудована система опалення.

    Археологи зауважують, що саме у XIX столітті в Європі почали системно обігрівати великі кам’яні храми. Для цього у підвалах споруджували величезні печі, які топили деревом або вугіллям. Від нагрівальної камери гаряче повітря йшло каналами під підлогою і виходило через решітки в підлозі чи стінах, забезпечуючи відносний комфорт у зимовий час.

    «Ми фактично маємо доказ, що храм Пирогощої був обладнаний такою системою. Це відкриття дозволяє по-новому подивитися на історію опалення київських храмів. Чи мали подібні печі інші святині столиці — наразі невідомо, адже значну їх частину знищили за радянських часів», — зазначили у заповіднику.

    Дослідники наголошують: знахідка потребує подальшого детального вивчення. Вона може пролити світло на те, як кияни XIX століття намагалися зробити богослужіння комфортнішими навіть у холодний сезон.

  • Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Скандал із пошкодженням історичної будівлі на Андріївському узвозі, 18 у Києві, продовжує розгортатися. Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що власник пам’ятки зобов’язаний негайно зупинити будь-які роботи та допустити фахівців для обстеження.

    У повідомленні йдеться, що видано Припис із вимогою припинити «реставраційні» дії, які викликали занепокоєння експертів та містян. Спеціалісти Департаменту мають оцінити стан збереження будівлі, характер виконаних робіт і спосіб її використання.

    У КМДА наголосили: за результатами огляду будуть вжиті заходи реагування, передбачені законодавством.

    Також чиновники нагадали власнику про обов’язок, визначений Законом України «Про охорону культурної спадщини»: підтримувати пам’ятку у належному стані, вчасно проводити ремонт і захищати її від пошкоджень та руйнувань.

    Будівля на Андріївському узвозі, 18 — одна з історичних перлин Подолу. Громадськість неодноразово скаржилася на втручання під виглядом реставрації, які більше нагадують реконструкцію із ризиком втрати автентичності.

  • Звільнення Максима Остапенка: зачистка культурної сфери набирає обертів?

    Звільнення Максима Остапенка: зачистка культурної сфери набирає обертів?

    21 травня 2025 року міністерство культури звільнило Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Це рішення стало черговим кроком у низці скандалів довкола культурної спадщини України та викликало гостру реакцію як в експертному середовищі, так і серед громадськості.

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило дев’ять причин звільнення. У їхньому переліку — нібито неефективне управління, незадовільний стан об’єктів Лаври, наявність представників УПЦ МП у Нижній Лаврі, проблеми з реставрацією, «неприродний червоний колір» стін на виставці про Мазепу, а також питання незаконної торгівлі та діяльності кав’ярні. Сам Остапенко відкидає всі звинувачення, називаючи їх політично вмотивованими, абсурдними і частиною кампанії дискредитації.

    За його словами, йому запропонували “піти по-тихому”: оформити відпустку з подальшим переходом на неіснуючу посаду. Коли ж він відмовився, наказ про звільнення був вручений буквально на капоті автомобіля. Документ, стверджує Остапенко, навіть не мав підпису міністра.

    Що закидає міністерство? І як відповідає Остапенко

    Остапенко наголошує, що частина звинувачень — свідоме перекручування фактів. Наприклад, звинувачення в «недостатньому протистоянні московському впливу» він назвав маніпуляцією, адже закон про заборону московських релігійних організацій набув чинності лише за день до його звільнення. Щодо реставраційних робіт — він наводить приклади проєктів, що реалізовувались благодійним коштом, а відсутність державного фінансування ставить під сумнів саме міністерство.

    Так само звинувачення в «червоному кольорі» стін на виставці про Мазепу він назвав несмішним фарсом, адже червоний — типовий бароковий колір, а саму експозицію реалізували коштом меценатів. Кав’ярня, яку поставили йому в провину, за його словами, була встановлена на прохання відвідувачів і мала лише три столики.

    Зачистка або контроль?

    Остапенко відкрито говорить про системну “зачистку сфери”, яка, на його думку, триває і в інших ключових культурних установах. Серед прикладів — конфлікти довкола заповідника «Софія Київська», музею Другої світової війни, Пирогова, музею Майдану.

    Особливо небезпечною він вважає ситуацію довкола самобудів та планів майбутньої забудови території Лаври. За його словами, лише за роки оренди Нижньої лаври УПЦ МП було зведено 36 незаконних споруд. У 2024 році, як стверджує Остапенко, заповіднику вдалося оформити всю землю за собою — і це могло стати «спусковим гачком» для його звільнення, адже він відкрито вимагав скасування ще чинного «Плану організації території» 2013 року, який дозволяє забудову Лаври понад 20 об’єктами, включно з семиповерховим готелем.

    Реакція громадськості і наслідки

    Одразу після звільнення Остапенка активізувались культурні спільноти. ГО «Коаліція дієвців культури» оголосила про збір підписів за відставку міністра Миколи Точицького. Обурення викликало й те, що разом із директором було згорнуто кілька важливих міжнародних проєктів, серед яких — реставраційний договір із Чехією на 34 мільйони гривень.

    Остапенко тим часом заявив, що планує відновити службу в ЗСУ, щойно відновиться після звільнення. Але його боротьба з корупцією у сфері охорони культурної спадщини, схоже, тільки починається.

    Українське суспільство потребує не лише охорони пам’яток, а й прозорості в управлінні ними. І поки посадовці сперечаються про «червоні стіни» — хтось планує нові поверхи на святій землі.

  • Майбутнє Острога – без минулого: чергова забудова знищила пам’ять століть

    Майбутнє Острога – без минулого: чергова забудова знищила пам’ять століть

    У місті Острог забудовники перекопали територію біля нижнього замку князів Острозьких, де, ймовірно, знаходилася усипальниця острозького старости та полковника Яна-Вільгельма Роттаріуша. Про це повідомив працівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Микола Бендюк.

    Будівельний майданчик обнесли високим парканом, і протягом трьох днів техніка знищувала культурний шар, не допускаючи археологів до території. За словами Бендюка, все це відбувалося прямо через дорогу від адміністрації Державного історико-культурного заповідника, що викликає підозри у змові.

    Археолога Олександра Бондарчука, працівника заповідника, не допустили до місця робіт, хоча присутність фахівця є обов’язковою згідно з законом. Попри запевнення Рівненського обласного управління культури, що “ніяких робіт не ведеться”, насправді земля активно вивозилась на околицю міста.

    Бендюк разом з археологами вирушили до місця скидання землі та виявили залишки історичних артефактів серед сміття — людські рештки, уламки кераміки, тесаний камінь, іконку XVIII століття. Все це, ймовірно, є частинами знищеної усипальниці та старовинної забудови.

    За попередніми даними, поховання могло належати Роттаріушу, який помер у 1728 році, та було розташоване всього за 10 метрів від костелу. У цій же частині міста могли бути поховані й княжна Гальшка Острозька та її двоюрідний брат Костянтин Острозький.

    “Забудовники використали схему, яка повторюється по всій Україні. Фінансують дослідження маленької ділянки, отримують дозвіл на роботи лише на цій території — і копають по всьому майданчику, ігноруючи вимоги щодо решти”, – наголошує Бендюк.

    Археологічна спадщина Острога під загрозою

    Острог відомий своєю багатою історією. У липні 2024 року в центрі міста археологи виявили фрагмент стародавнього валу XI століття, трипільські ями з посудом Х століття та ливарню XVII століття. Глибина культурного шару тут сягає понад трьох метрів.

    У жовтні того ж року неподалік Острозької академії утворилось провалля, яке відкрило науковцям підземні лабіринти та унікальні ковані двері XVII століття. Підземелля в центрі міста мають три рівні, проте через постійну забудову, рух вантажівок та відсутність належної охорони, цінні історичні шари опиняються під загрозою остаточного знищення.

  • Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонт огорожі Байкового кладовища у Києві призупинено. Причиною стали відсутність узгодженої науково-проєктної документації та суспільний резонанс щодо збереження культурної спадщини. Київська міська державна адміністрація ініціювала перевірку, яка показала, що частина історичної цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що сталося

    У грудні 2024 року Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” розпочала капітальний ремонт огорожі Байкового кладовища, реалізуючи проєкт протизсувних заходів. Тендер на виконання робіт виграла компанія ТОВ “Будівельна компанія “ДЕНКО”, а загальна сума контракту становила майже 200 тисяч гривень.

    Після початку ремонту пам’яткоохоронець Дмитро Перов зареєстрував петицію із закликом зупинити роботи та зберегти історичну частину огорожі. Це викликало значний суспільний резонанс.

    Чому виник конфлікт

    Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв пояснив, що не вся огорожа Байкового кладовища є пам’яткою культурної спадщини. До історичних елементів належать:

    • надбрамна церква,
    • 12 секцій цегляної огорожі з металевими ґратами,
    • Католицькі та Лютеранські ворота.

    За словами Пантелєєва, роботи спрямовані на збереження поховань, а не на зміну історичних конструкцій. Водночас перевірка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА виявила, що частина цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що буде далі

    Департамент охорони культурної спадщини видав припис про призупинення робіт до отримання відповідної науково-проєктної документації. Також заплановане залучення експертів для проведення комплексних досліджень усіх конструктивних елементів огорожі.

    Фахівці Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій встановили, що демонтована цегла була виготовлена у середині ХХ століття. Через її поганий стан експерти не рекомендують використовувати її повторно.

    На сьогодні будівельні та демонтажні роботи на території Байкового кладовища повністю зупинені. Чи відновиться ремонт після розробки нової проєктної документації – поки що невідомо.

  • Знищення культурної спадщини України: понад 1200 пам’яток культури пошкоджено

    Знищення культурної спадщини України: понад 1200 пам’яток культури пошкоджено

    Культурна спадщина України продовжує зазнавати непоправних втрат внаслідок російської агресії. Станом на кінець грудня 2024 року пошкоджено 1255 пам’яток в 18 областях України, з яких 125 є національного значення. Окрім того, новий рік розпочався з чергової атаки, в результаті якої постраждали пам’ятки в центрі Києва, серед яких будівля Національної спілки письменників України (НСПУ), яка є важливим елементом урядового кварталу столиці.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України зазначили, що найбільше постраждали об’єкти в Харківській, Херсонській, Донецькій та Одеській областях. Харків втратив 324 пам’ятки, Херсон — 180, а Донеччина — 164. Київ та Київська область також не залишилися поза увагою агресора, де було пошкоджено 83 об’єкти культурної спадщини.

    Особливо важливими є руйнування у тимчасово окупованих регіонах, зокрема в Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, де точний облік пошкоджених пам’яток є неможливим через відсутність доступу.

    Міністерство культури підкреслює, що повний масштаб руйнувань буде оцінено лише після деокупації цих територій. Водночас, українська влада активно фіксує та документує кожен випадок пошкодження культурних об’єктів, з метою їх подальшої реставрації після завершення війни.

    Російські атаки на культурну спадщину України є не лише порушенням міжнародних законів війни, а й кримінальним злочином проти світової культурної спадщини. Відновлення знищених пам’яток стане важливою частиною післявоєнної відбудови країни.

  • Український «Щедрик» став частиною різдвяної кампанії Chanel

    Український «Щедрик» став частиною різдвяної кампанії Chanel

    Українська класика, «Щедрик» (Carol of the Bells), що була написана Миколою Леонтовичем понад сто років тому, стала музичним супроводом нової різдвяної кампанії відомого французького модного дому Chanel. Мелодія, що здобула популярність по всьому світу, тепер стала частиною святкової презентації нової колекції косметики бренду.

    Відео, присвячене святковій колекції косметики, було презентовано напередодні та вже привернуло увагу поціновувачів бренду по всьому світу.

    Головною зіркою рекламного ролика стала італійська супермодель Вітторія Черетті, відома як «ангел» Victoria’s Secret. У відео показано святкову атмосферу, яка гармонійно підкреслюється музикою Леонтовича. Його «Щедрик» давно став символом Різдва і улюбленою мелодією в різних країнах.

    Цього року «Щедрик» продовжує надихати, розширюючи свій вплив і культурне значення. Нагадаємо, що у 2022 році мелодія відзначила своє 100-річчя, залишаючись одним із найвідоміших музичних творів українського походження.

    Залучення «Щедрика» до кампанії Chanel стало черговим прикладом інтеграції української культури у світові брендові проєкти.

  • Противники демонтажу пам’ятників та перейменування вулиць в Одесі звернулися до ЮНЕСКО та президента Зеленського

    Противники демонтажу пам’ятників та перейменування вулиць в Одесі звернулися до ЮНЕСКО та президента Зеленського

    В Одесі триває гаряча дискусія щодо демонтажу пам’ятників і перейменування вулиць, що викликано змінами в суспільному сприйнятті історії та національної ідентичності в Україні. Противники цих дій звернулися до ЮНЕСКО та президента Володимира Зеленського із закликом зберегти культурну спадщину міста. Це питання викликало широкий резонанс як на національному, так і на міжнародному рівнях.

    Гендиректора ЮНЕСКО Одрі Азулай і президента Зеленського закликають відкласти рішення щодо деколонізації культурної спадщини Одеси до кінця війни.

    У зверненні йдеться, що рішення ухвалили без публічних консультацій.

    «Можна багато чого сказати про деколонізацію України, але стосовно Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована за часів імператорської російської адміністрації (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання являє собою небезпечний слизький шлях. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає достатньо місця для двозначності тлумачень, ставить під загрозу значну частину всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічний космополітичний дух», – ідеться у зверненні, під яким поставили підписи 115 осіб.

    Серед них організатор акції проти перейменування вулиць і знесення пам’яток в Одесі журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева, головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, одеський історик Олександр Бабич, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, а також донька й онук письменника Ісаака Бабеля.

    Нагадаємо, «захист об’єктів культурної спадщини Одеси» з ЮНЕСКО обговорював і мер Труханов. Ініціатором знесення і перейменування була ОВА.