Daypolitico

Позначка: Київрада

  • У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, який працює у структурі столичної влади з грудня 2018 року та є депутатом Київради від “УДАРу”, продовжує фігурувати у кримінальних провадженнях. 8 жовтня йому повідомили про чергову підозру — цього разу у службовій недбалості під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки міського бюджету правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень. Про це пише видання КВ.

    Справу розслідують у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією слідчих, Ткачук мав проконтролювати визначення реальної ринкової вартості спецтехніки, яку планували закупити за кошти міського резервного фонду. Йдеться про шість автомобілів на суму 29,5 млн грн.

    Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

    Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

    13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

    Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

    Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

    Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

    • справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

    • справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

    • справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

    • справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

    Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

    Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

    За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

    Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

  • Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенії Семенової — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на своїй сторінці у Facebook.

    Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового характеру.

    Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

    У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

    Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

    За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

  • Слончак може стати наступником Кличка: хто він і які скандали за ним тягнуться

    Слончак може стати наступником Кличка: хто він і які скандали за ним тягнуться

    У Київській міській раді стартував збір підписів за призначення Володимира Слончака секретарем. За інформацією з джерел у КМДА, Банкова розглядає його не лише як технічного кандидата, а й як можливого виконувача обов’язків мера Києва у разі відсторонення Віталія Кличка.

    Посада секретаря — друга за значенням у столичній владі: саме він автоматично стає в.о. міського голови, якщо чинного мера усувають від посади.

    Проте кандидатура Слончака викликає чимало запитань — за останні роки його ім’я неодноразово з’являлося у корупційних розслідуваннях, кримінальних провадженнях та журналістських викриттях.

    Володимир Слончак — юрист і колишній заступник голови КМДА. У квітні 2020 року поліція затримала його після конфлікту на дорозі — посадовець напав на патрульного, який зупинив автомобіль через неувімкнені фари. Після інциденту Слончака повідомили про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України та відправили під нічний домашній арешт. Наступного дня Кличко звільнив його з посади.

    У серпні 2023 року НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення депутата Київради на суму 8,5 млн грн. Слончак задекларував “подарунок” від матері — 300 тисяч доларів, хоча її офіційні доходи за два десятиліття не могли забезпечити такі накопичення. Матеріали передано до НАБУ.

    Попри війну, декларації Слончака свідчать про активні покупки елітного майна. У 2022–2024 роках родина придбала Range Rover, Audi Q7, кілька об’єктів нерухомості в Києві та області, земельну ділянку в Українці та квартиру вартістю близько 3 млн грн.
    При цьому сім’я отримувала державні соціальні виплати, а журналісти Bihus.Info зафіксували будівництво маєтку на понад 1000 м², не вказаного в декларації.

    Слончак фігурує в розслідуванні НАБУ “Чисте місто”, де згадувався бізнесмен Денис Комарницький. На оприлюднених Bihus.Info аудіозаписах, за словами журналістів, депутат нібито приносить Комарницькому хабар у 40 млн грн. Сам Слончак підтверджує знайомство, але заперечує зв’язок із роботою.

    У декларації за 2020 рік Слончак не вказав дочку Софію серед членів сім’ї, а також зазначив недостовірні дані про місце проживання — фактично мешкав у ЖК «Новопечерські Липки», хоча за документами був прописаний у Василькові.

    Попри скандали, Слончак залишається депутатом від партії «Батьківщина» і має підтримку впливових груп у Київраді. Його можливе призначення на ключову посаду може стати випробуванням для Банкової — чи готова вона закривати очі на репутаційні ризики задля політичної доцільності.

  • Використала посаду для збагачення: у Києві судитимуть депутатку за розкрадання бюджету

    Використала посаду для збагачення: у Києві судитимуть депутатку за розкрадання бюджету

    Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт стосовно чинної депутатки Київської міської ради, яку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Як повідомили у поліції Києва, на момент вчинення злочину жінка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці.

    Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

    Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

    Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

    Наразі суд має визначити міру покарання.

  • Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    У Києві розгортається новий земельний скандал: частину території іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1 готують під забудову, попри офіційне призначення ділянки як спортивного об’єкта. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, активісти помітили на місці початок підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконне будівництво.

    Як з’ясувалося, 21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення з користування іподрому земельної ділянки площею 44 сотки. Надалі її передали в оренду на два роки двом структурам — ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу «Авангард». Формально — для будівництва та обслуговування адміністративних будівель.

    Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

    Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

    Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.

  • Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Київрада готується переглянути бюджет столиці, але без жодної гривні на оборону. Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко назвав це «дуже тривожним дзвінком» і публічно звернувся до депутатів із вимогою змінити пріоритети. Про це він повідомив у своєму Telegram, повідомляють українські ЗМІ.

    За словами Ткаченка, Київська міська рада планує 6 листопада розглянути коригування бюджету столиці обсягом понад 5 мільярдів гривень. Йдеться про перерозподіл коштів у середині року. Але в проєкті немає жодного окремого пункту, який стосувався б підтримки Збройних сил України, посилення протиповітряної оборони, закупівлі засобів перехоплення дронів або захисту критичної інфраструктури.

    «Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

    Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

    Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

    «Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

    Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

    Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Київська прокуратура через суд скасувала рішення Київської міської ради, яким планувалося відвести земельну ділянку під встановлення кіоску. Про це повідомив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея на своїй сторінці у Facebook.

    Йдеться про ділянку на вулиці Героїв Севастополя, 23в. За словами Кривошеї, ще торік під час засідання земельної комісії громадські активісти навели аргументи проти цього рішення. У документах зазначалося фіктивне майно, а також фірма, якій планували передати землю, не мала доходів та реальних активів, окрім металевого гаража.

    Незважаючи на це, депутати профільної комісії проголосували за передачу гектару комбінаторам, що викликало підозри в корупційності рішення. Суд визнав такі дії незаконними, скасувавши відповідне рішення Київради.

    Це рішення прокуратури є черговим кроком у боротьбі з корупцією та незаконним розпорядженням столичною землею.

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Документ, який вносили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, має на меті зробити процеси з землею більш прозорими — запровадити черговість розгляду заяв, контроль за орендарями, публічний реєстр та заборону на раптове внесення земельних питань «з голосу».

    Серед ключових новацій — мораторій на продаж комунальних будівель, доки не буде сформовано ділянок під ними, і доручення КМДА негайно звертатися до судів та правоохоронців у випадках самозахоплень. Проєкт також встановлює, що під час розгляду рішень про відведення чи припинення прав на землю мають обов’язково враховуватися висновки департаментів КМДА (зокрема охорони культурної спадщини та архітектурного контролю) та управління правового забезпечення Київради, а у разі відкритих кримінальних проваджень інформація про це має озвучуватись на пленарному засіданні.

    Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

    Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

    Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

    Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

    Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.