Daypolitico

Позначка: Київрада

  • Олігарх Кауфман забрав у ЗСУ землю на мільярд і виселив військових із санаторію

    Олігарх Кауфман забрав у ЗСУ землю на мільярд і виселив військових із санаторію

    Борис Кауфман — одна з найзакритіших фігур в українському великому бізнесі. Його ім’я рідко з’являється у публічному просторі, але за кулісами саме він вибудував цілу імперію, яка працює за принципом: усе публічне має стати приватним. Від ринку сигарет до готельних комплексів і навіть стратегічних авіаційних хабів — щоразу держава та громада опиняються в ролі статистів, тоді як прибуток і контроль переходять до групи Кауфмана.

    Схема в аеропорту Одеси

    Одеса втратила контроль над власним аеропортом ще понад десять років тому. Формально йшлося про інвестиційний проєкт: міськрада створила спільне товариство з приватною компанією. Насправді ж частка громади була мінімальною, а контроль швидко перейшов до бізнесменів Кауфмана та його партнера Олександра Грановського. Саме через цей механізм вони отримали доступ до багатомільйонних потоків, які мали би йти у міський бюджет.

    У 2020 році ситуація набрала особливо цинічного оберту. В.о. директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольга Макогонюк, яку правоохоронці прямо пов’язують із групою Кауфмана, «забула» подати заявку на сертифікацію аеродрому. Це рішення позбавило комунальне підприємство права отримувати плату за зліт і посадку літаків. Замість цього статус експлуатанта отримала приватна структура, наближена до олігарха. Гроші, які мали надходити у міський бюджет, опинилися в кишенях бізнес-групи. За підрахунками НАБУ і САП, йдеться щонайменше про 15,6 мільйона гривень збитків тільки за перший період. А загалом контроль Кауфмана над аеропортом дозволив перехопити прибутки на понад 2,5 мільярда.

    Це не лише питання грошей. В умовах війни контроль над авіаційними об’єктами напряму пов’язаний із логістикою для ЗСУ. Але, як показує практика, для Кауфмана навіть стратегічні інтереси держави не мають ваги.

    Тютюнова монополія

    Ще один наріжний камінь імперії Кауфмана — компанія «ТЕДІС Україна». Формально вона контролює близько половини ринку сигарет. Насправді, за оцінками експертів, її частка сягає 80%. Монополія вибудовувалася роками: через знищення дрібних дистриб’юторів, агресивне поглинання та мовчазну згоду державних органів.

    Однак найбільша цінність «ТЕДІС» не у масштабі ринку, а в системі ухилення від податків. Сигарети офіційно продавалися дистриб’юторам, але далі частина товару йшла за готівку «в тінь», а документи — на фіктивні компанії. Так створювалися «віртуальні партії», які швидко зникали разом із підприємствами-прокладками. Податкові зобов’язання розчинялися, а готівка перекачувалася через конвертаційні центри.

    Одним із ключових елементів цієї системи стала компанія DL Solution. Її оборот у 2023 році перевищив 50 мільярдів гривень, у 2024-му — уже 88. При цьому чистий прибуток становив лише 0,12% від обігу, тоді як нормальним для ринку є показник у 2–3%. Це прямий індикатор тіньових схем: офіційні звіти занижують маржу, тоді як реальні гроші йдуть у «конверти» та офшори.

    Санаторій «Жовтень»: військових вигнали, щоб будувати котеджі

    Кульмінацією цинізму стала історія з санаторієм «Жовтень» під Києвом. Після початку повномасштабного вторгнення територія перейшла під потреби ЗСУ. Військові разом із волонтерами фактично врятували об’єкт: відновили водопостачання, електрику, облаштували житлові корпуси й тренувальні зали. Санаторій став місцем реабілітації та базою для оборони.

    Проте у 2024 році Київрада несподівано ухвалила рішення передати землю під «господарську діяльність». Формально йшлося про ремонт одного з корпусів. Насправді ділянка площею майже 8 гектарів, ринкова вартість якої перевищує мільярд гривень, була віддана під котеджну забудову.

    Усіх військових примусово виселили. Проєкт просувався через компанію «Девелопмент Солюшн», яку експерти напряму пов’язують із Кауфманом і його політичним союзником Вадимом Столаром. Це рішення фактично перекреслило зусилля військових і волонтерів та перетворило стратегічний об’єкт на джерело прибутку для олігарха.

    Схеми Бориса Кауфмана — це не набір окремих епізодів. Це система, яка працює роками й охоплює різні сфери: транспорт, тютюн, нерухомість. У кожному випадку сценарій однаковий: держава втрачає контроль, а ресурси громади стають приватним капіталом.

    Аеропорт Одеси, тютюновий ринок, санаторій «Жовтень» — лише найбільш гучні приклади. Вони показують, як одна людина здатна вибудувати тіньову імперію, що висмоктує мільярди з бюджету навіть у час війни.

  • КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації намагається через суд оскаржити законність будівництва котеджного містечка “Деснянське” на Троєщині. Чиновники вимагають скасувати дозвіл, виданий ще у 2010 році, та 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації.

    Суть конфлікту

    Будівництво здійснювало підприємство “Вертикаль”, пов’язане з відомим бізнесменом і колишнім депутатом Київради Анатолієм Карпенком. У 2013 році закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га, однак роботи на території продовжувалися. В КМДА вважають, що з цього моменту всі об’єкти слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

    Попри це, забудовник продовжував оформлювати декларації, і частина ділянок була поділена та передана у власність фізичним особам із призначенням для житлової забудови.

    У лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову КМДА. У червні таке рішення підтримав і Шостий апеляційний адмінсуд. Судді зазначили, що після реєстрації права власності на будинки скасовувати декларації вже немає сенсу — вони втратили дію. При цьому чиновникам порадили подавати інший позов — про знесення самочинно зведених об’єктів, але для цього потрібен офіційний висновок компетентного органу.

    Наразі ДАБК подав касаційну скаргу, яку 31 липня 2025 року прийняв до розгляду Касаційний адміністративний суд.

    Передісторія

    Ще у 2002 році Київрада передала “Вертикалі” понад 60 га землі під котеджну забудову. Спочатку планувалося звести 335 будинків, пізніше проєкт збільшили до 339. Частину землі у 2004 році вилучили, але згодом відбулася фактична “заміна” ділянок, що викликало нові суперечки. У 2017 році Київрада поділила землю на понад 240 окремих ділянок, частину з яких передали фізичним особам.

    Засновником підприємства “Вертикаль” є благодійний фонд “Дзвін надії”, який контролює Анатолій Карпенко — колишній депутат Київради від “УДАРу” та бізнесмен. Його ім’я неодноразово пов’язували з конфліктними забудовами у столиці.

    Касаційний суд має вирішити, чи є підстави скасовувати рішення попередніх інстанцій. Однак навіть у разі успіху КМДА доведеться доводити факт самочинного будівництва й вимагати знесення котеджів у судовому порядку.

  • У МВС викрили схему з новою електронною чергою для водіїв

    У МВС викрили схему з новою електронною чергою для водіїв

    Головний сервісний центр МВС запровадив нову електронну чергу для водіїв, однак за красивою картинкою ховається стара проблема — фіктивні тендери й «свої» підрядники. Про це пише ТГ-канал “Невероятно, но факт”.

    Як з’ясувалося, систему від компанії «Герц» встановили ще до проведення офіційного конкурсу. Тендер на її закупівлю оголосили лише формально, аби прикрити вже ухвалене рішення.

    У січні 2025 року ГСЦ повідомив про початок тестування нової системи у сервісному центрі №3243 (Бровари). Від 7 січня тут почали обслуговувати клієнтів за новими талонами. Ключова відмінність: тепер адміністратор може самостійно генерувати потрібні талончики. Тоді як у попередній системі це робив алгоритм автоматично, враховуючи навантаження.

    Одеська компанія належить Геннадію Бєсєдовському, Віталію Козубському, Олені Писаній, Денису Ткачу, інвестфонду «Інвестиційний актив» та Анні Сушкіній. За останні роки «Герц» стабільно освоює державні мільйони: з 2016-го отримала замовлень на 451 млн грн.

    Найбільше компанія заробила у Києві, обслуговуючи «Єдину систему автоматизованих нарахувань» для комунальних платежів.

    По суті, в МВС впровадили нову схему: система вже працює, гроші освоюють, а відкриті торги перетворилися на формальність. Замість справжньої конкуренції на ринку знову бачимо закриті домовленості, де головними вигодонабувачами стають «свої» компанії, а не громадяни, яким мала б служити держава.

  • Депутат Київради спростував чутки про вилучення 8 мільярдів із бюджету столиці

    Депутат Київради спростував чутки про вилучення 8 мільярдів із бюджету столиці

    Верховна Рада України ухвалила рішення про вилучення 10% прибутку банків до державного бюджету, що зачепило і Київ. У міській адміністрації заявили, що йдеться про 8 мільярдів гривень, які нібито мали піти на дороги, транспорт, школи та лікарні. Це викликало хвилю критики та розмови про можливе підвищення тарифів на проїзд у столиці.

    Проте, як стверджує депутат Київради Андрій Вітренко, така риторика — лише маніпуляція команди мера Віталія Кличка.

    За словами Вітренка, бюджет Києва є профіцитним і щороку місто не встигає використати значні залишки коштів. Він нагадав, що:

    • у 2020 році на рахунках залишилося 3,7 млрд грн,

    • у 2021 році — 5,6 млрд,

    • у 2022-му — 11,4 млрд,

    • у 2023-му — 8,2 млрд,

    • а у 2024-му — рекордні 15,3 млрд грн.

    “Тобто ніхто у міста нічого не забирав. Це гроші, які сама КМДА не змогла витратити”, — підкреслив депутат.

    Вітренко уточнив, що сума у 8 млрд — це лише розрахунок, озвучений командою Кличка. Насправді йдеться про 10% прибутку банків, який неможливо точно спрогнозувати: “Це може бути кілька мільйонів або кілька мільярдів — стане зрозуміло лише в кінці року. Тому цифра в 8 мільярдів — гіпотетична, а не реальна”.

    Щодо заяв про підвищення вартості проїзду депутат також висловив скепсис. Він вважає, що спершу влада має надати економічно обґрунтовані розрахунки тарифу, адже нинішні заяви — це “маніпулятивна історія”.

    Таким чином, за словами Вітренка, у столиці немає “бюджетної дірки”. Є лише багаторічні залишки на рахунках та бажання команди Кличка перекласти відповідальність на інших.

  • Заступник голови КМДА Володимир Прокопів може стати секретарем Київради

    Заступник голови КМДА Володимир Прокопів може стати секретарем Київради

    За інформацією наших джерел, Петро Порошенко під час  особистої зустрічі з Віталієм Кличко заявив, що уже на найближчому засіданні буде висувати кандидатуру Володимира Прокопіва на посаду секретаря Київради.

    Нагадаємо, 12 серпня заступнику голови КМДА Володимиру Прокопіву змінили запобіжний захід: цілодобовий арешт замінили нічним та скасували зобов’язання носити електронний браслет.

    Як повідомляє наше джерело, Офіс через підконтрольних суддів пом’якшив запобіжний захід Володимиру Прокопіву в обмін “на співпрацю”.

    “Для Офісу це останній шанс взяти Київ мирно” – зазначив високопоставлений чиновник Кабінету Міністрів на умовах анонімності.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Суд зобов’язав внести до ЄРДР дані про корупційні схеми за участю київських високопосадовців

    Суд зобов’язав внести до ЄРДР дані про корупційні схеми за участю київських високопосадовців

    У столиці розслідують кілька масштабних корупційних схем, до організації яких причетні колишні й чинні високопосадовці, представники контролюючих органів та забудовники.

    За наявною інформацією, у Києві діяла організована злочинна група, до якої входили:

    • колишній депутат Київради А. Я. Карпенко;

    • міський голова Віталій Кличко;

    • посадові особи Деснянської РДА;

    • керівництво Головного управління Держгеокадастру у Києві, Департаменту земельних ресурсів та Департаменту ДАБК КМДА.

    Разом із представниками ДПС, Держаудитслужби та інших контролюючих структур вони забезпечували функціонування точок несанкціонованої торгівлі без дозвільних документів. Схема передбачала ухилення від податків, відмивання коштів і навіть сприяння уникненню мобілізації для осіб, задіяних у діяльності.

    Посадовці, зловживаючи повноваженнями, умисно не вносили відомості до ЄРДР та блокували перевірки. 5 серпня 2025 року Печерський районний суд зобов’язав Офіс Генпрокурора зареєструвати ці факти у ЄРДР (ухвала № 757/35721/25-к).

    Окрема справа стосується організованої групи у сфері будівництва. До неї, за даними слідства, входили:

    • чинний віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов;

    • колишні високопосадовці Мінрегіону та «Нафтогазу»;

    • представники забудовної компанії.

    Схема передбачала незаконне відчуження земельної ділянки у Києві на користь підконтрольного держпідприємства, укладання інвестиційних угод із «своїм» забудовником та заниження вартості держмайна у п’ять разів. Потенційні збитки держави оцінюють у понад 1 млрд грн.

    Посадовці отримували неправомірну вигоду у вигляді суттєвих знижок на квартири. Сума пільг для Чернишова оцінена у понад 14,5 млн грн.

    23 червня 2025 року йому та ще чотирьом особам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди). 27 червня ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави у розмірі понад 120 млн грн.

    12 серпня Солом’янський райсуд ухвалою № 760/20840/25 зобов’язав ГСУ СБУ у Києві та області внести дані щодо цієї справи до ЄРДР.

    Обидві справи перебувають у центрі уваги антикорупційних органів. Правоохоронці перевіряють обставини завдання збитків державі, а також зв’язки підозрюваних із представниками влади та контролюючих органів.

  • Справу екс-голови Київради Бондаренка не закрито: суд подовжить запобіжний захід

    Справу екс-голови Київради Бондаренка не закрито: суд подовжить запобіжний захід

    Як повідомляють наші джерела, екс-голові Київради Володимиру Бондаренко суд відмовить в апеляції та залишить в силі рішення про відправку політика під цілодобовий домашній арешт.

    Більше того, за інформацією джерела, на наступному судовому засіданні у справі Бондаренко, йому продовжать запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ще на 60 діб.

    Нагадаємо, ДБР повідомила Бондаренку про підозру в тому, що екс-чиновник нараховував зарплату мобілізованому колезі Ігорю Хацкевичу й попросив відрядити його на роботу до міської ради, де не було посад для заміщення армійцями. Тож чоловік зміг уникнути служби, а держава зазнала збитків на понад 690 тисяч гривень.

    Коментуючи підозру, Бондаренко зазначив, що “дії правоохоронців розцінює виключно як продовження політичного тиску”.

  • Підозрюваного у фінансових махінаціях секретаря Київради Бондаренка відправили під домашній арешт

    Підозрюваного у фінансових махінаціях секретаря Київради Бондаренка відправили під домашній арешт

    Печерський районний суд Києва обрав цілодобовий домашній арешт як запобіжний захід для колишнього секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка. Про це сам Бондаренко повідомив у публічній заяві, в якій назвав рішення суду необґрунтованим і політично мотивованим.

    За його словами, справа проти нього має ознаки політичного переслідування й спрямована на тиск у контексті боротьби за вплив у столичній владі. Бондаренко пов’язує кримінальне провадження зі спробами усунути чинного мера Києва Віталія Кличка.

    Справу проти Бондаренка розслідують правоохоронці ще з 2023 року. 10 липня йому оголосили підозру за двома епізодами. Перший стосується нібито незаконного нарахування зарплати співробітнику апарату Київради впродовж 2022–2023 років. За версією слідства, збитки для бюджету становлять майже 700 тисяч гривень. Другий епізод — сприяння ухиленню від мобілізації.

    Раніше, у березні 2025 року, група депутатів фракції “Слуга народу” ініціювала звернення до Віталія Кличка з вимогою припинити повноваження Бондаренка. Підставою стала поява його імені в аудіозаписах, відомих як “плівки Комарницького”. На записах ішлося про можливі неформальні домовленості між посадовцями Київради та бізнесменами, які фігурують у розслідуванні про земельні оборудки у столиці.

    Попри скандал, Бондаренко залишився депутатом Київради. У квітні він заявив про бажання добровільно залишити посади секретаря ради та заступника мера, проте відповідне голосування не набрало необхідної кількості голосів.

    Наразі суд обмежив його свободу пересування, але остаточні висновки щодо вини чи невинуватості Бондаренка мають бути встановлені під час судового розгляду.

  • Чия земля біля Гостомеля: Київ та область судяться за земельну ділянку

    Чия земля біля Гостомеля: Київ та область судяться за земельну ділянку

    Питання розподілу землі між Києвом і приміськими громадами продовжує залишатися джерелом конфліктів, які вже не перший рік вирішуються у судах. Новий виток боротьби стосується нібито незначної на перший погляд ділянки площею 0,22 гектара, яка розташована на околиці Гостомеля. Але за цією територією — десятиліття юридичних колізій, політичних рішень та відсутність затверджених меж столиці.

    У центрі нового судового протистояння опинилися Київська міська рада та Київська обласна рада. Столичний муніципалітет оскаржує рішення облради, ухвалене ще у грудні 2019 року, яким до складу Гостомеля включено спірну ділянку, що, за твердженням Київради, належить громаді столиці з 1956 року. Ця ж земля у 2007 році була передана в оренду приватній компанії, співзасновником якої раніше був загиблий під час окупації Гостомеля селищний голова Юрій Прилипко.

    Київоблрада наполягає: включення ділянки відбулося на підставі погодженого проєкту землеустрою, а позицію столиці вони отримали ще у 2017 році — у формі листа від департаменту земельних ресурсів КМДА. Більше того, акт погодження меж, на якому фігурує підпис Віталія Кличка, обласна рада вважає достатнім підтвердженням наявності згоди. Столична влада, натомість, заперечує будь-яку легітимність цього погодження, зазначаючи, що розпоряджатися земельними ділянками Києва може лише Київрада, а не департамент чи посадова особа.

    Юридичне протистояння навколо меж селища вийшло далеко за межі однієї ділянки. Це — лише один із багатьох епізодів багаторічного конфлікту щодо територій між Києвом та прилеглими громадами, який загострився після ухвалення обласною радою рішень без урахування позиції Києва. На сьогодні суди вже кілька разів ставали на бік столиці — зокрема, у справі щодо розширення меж Коцюбинського, коли Бучанській райраді було заборонено вносити до Держземкадастру дані про тисячі гектарів Біличанського лісу. Але чимало справ, включно з поточною щодо Гостомеля, ще перебувають у процесі розгляду.

    Паралельно триває системна невизначеність — Верховна Рада досі не затвердила межі Києва, що й дозволяє органам місцевого самоврядування з області фактично оперувати землями, на які претендує столиця. Київрада ще у 2019 році затвердила новий проєкт землеустрою, яким встановлено загальну площу столиці у понад 85 тисяч гектарів, але цей документ досі не погоджений ні обласною радою, ні Держгеокадастром, ні парламентом.

    Проблема зростає на фоні політичних амбіцій, тіньових інтересів і історичної плутанини з землею, яка передавалася між різними користувачами десятиліттями. У справі про ділянку біля Гостомеля, до прикладу, київська сторона посилається на постанову Ради Міністрів УРСР ще 1956 року, яка підтверджує включення цієї території до зеленої зони Києва. Проте в області вважають, що з часом ці землі були передані на баланс селищ, і не бачать підстав переглядати межі вже затвердженого проєкту.

    Судове засідання по апеляції відбудеться 6 серпня у Шостому апеляційному адміністративному суді. Перша інстанція — Волинський окружний адмінсуд — стала на бік Києва. Але як би не завершився розгляд апеляції, остаточне слово, найімовірніше, скаже Касаційний адміністративний суд. І незалежно від результату, ця справа — чергове нагадування, що питання меж столиці України досі не вирішене.

    І поки Київ не має чітко затверджених меж, конфлікти з сусідніми громадами не лише триватимуть, а й множитимуться. Кожен гектар у передмісті — це не лише ліс чи поле, а іноді й ласий шматок для забудови, нових маршрутів чи перенаправлених бюджетних потоків. І поки Верховна Рада не поставить крапку в цьому питанні, суди залишаються єдиним майданчиком, де сторони можуть бодай тимчасово окреслити свою територію.

  • Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Київська міська прокуратура спільно з Державним бюро розслідувань оголосили про підозру Володимиру Бондаренку — депутату Київської міської ради IX скликання, який раніше обіймав посади секретаря Київради та заступника міського голови Віталія Кличка.

    За даними слідства, у 2022–2023 роках посадовець, порушуючи законодавство, зокрема статтю 119 Кодексу законів про працю, незаконно нараховував і виплачував заробітну плату працівнику апарату Київради, який на той момент вже проходив військову службу. Сума збитків, завданих державі в особі Київради, становить майже 700 тисяч гривень.

    Як стало відомо, цей працівник з липня 2022 по березень 2023 року офіційно перебував у лавах Збройних сил України й отримував відповідне грошове забезпечення. Утім, паралельно він продовжував щомісяця отримувати зарплату як цивільний службовець міськради.

    До того ж Бондаренко надіслав листа до Київської міської військової адміністрації з клопотанням про відкомандирування мобілізованого працівника назад до Київради. Як з’ясувало слідство, фактично цей чоловік до військової частини так і не прибув і не виконував жодних оборонних завдань.

    Обвинувальний акт щодо самого псевдовійськовослужбовця вже передано до суду. Тепер же під підозрою опинився й високопосадовець, який організував цю схему. Йому інкримінують службову недбалість (ч. 2 ст. 367 ККУ), пособництво (ч. 5 ст. 27) та ухилення від військової служби (ч. 4 ст. 409).

    Розслідування триває. У разі доведення провини Бондаренку загрожує серйозна кримінальна відповідальність.