Daypolitico

Позначка: Київська область

  • Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    У ніч на 5 серпня російські війська завдали ракетних ударів по виробничих і логістичних об’єктах компанії “Епіцентр”. Внаслідок атаки загинув співробітник підприємства, ще троє людей отримали поранення, а одне з найбільших в Україні виробництв керамічної плитки фактично повністю знищене.

    Про це повідомили у компанії “Епіцентр”.

    За інформацією компанії, російські ракети одночасно вразили два ключові логістичні комплекси. У Києві, на вулиці Віскозній, повністю згорів один із логістичних центрів “Епіцентру”.

    Ще один удар припав на логістично-виробничий комплекс у Калинівці Київської області. Там прямими ракетними влучаннями були повністю знищені два великі складські комплекси.

    Окремою ракетою російські війська влучили у виробничий майданчик заводу Epicentr Ceramic Corporation. Внаслідок вибуху були зруйновані всі виробничі печі, через що підприємство більше не може продовжувати роботу.

    Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель працівника компанії у Калинівці. Ще троє його колег дістали поранення та перебувають у лікарні.

    Крім того, біля логістичного комплексу повністю знищено парковку для працівників — вогонь знищив 20 приватних автомобілів.

    “Загинув наш співробітник — молодий хлопець, у якого попереду було ціле життя”, — зазначили в компанії.

    Після атаки “Епіцентр” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation. Щоб уникнути дефіциту продукції на ринку, компанія планує частково перенести виробництво на два свої підприємства за кордоном. Паралельно триватиме підготовка до запуску виробництва ще на одному заводі в Україні.

    За попередніми оцінками, відновлення повністю зруйнованого виробництва триватиме щонайменше півтора року, однак найімовірніше цей процес займе близько двох років.

    У компанії наголосили, що масштаби збитків поки що неможливо остаточно оцінити. Водночас підкреслюють, що йдеться не лише про втрати бізнесу, а й про цілеспрямований удар по українському виробництву, логістиці, робочих місцях і можливостях країни відновлювати економіку.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці загинула одна людина, ще 26 отримали поранення. У Київській області жертвами обстрілів стали 14 людей, ще 22 були травмовані. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари були спрямовані по складах, логістичних і виробничих об’єктах.

  • Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Унаслідок масованої комбінованої атаки російських військ на Київську область в ніч на 5 серпня кількість загиблих зросла до 14 осіб, ще 22 людини дістали поранення. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на семи локаціях. Найбільше постраждав Броварський район, де підрозділи ДСНС працюють на чотирьох об’єктах. Ще дві локації знаходяться у Бучанському районі та одна — у Фастівському.

    У Броварському районі внаслідок російських ударів виникли масштабні пожежі складських приміщень у Броварах, селищі Велика Димерка, а також у селах Квітневе та Перемога. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та гасіння вогню.

    У Фастівському районі пожежники ліквідували займання транспортних засобів на території одного з підприємств, яке також зазнало удару.

    У Бучанському районі триває гасіння пожежі складської будівлі у селі Чайки. Водночас у Софіївській Борщагівці рятувальникам вже вдалося ліквідувати займання на території логістичного підприємства.

    У ДСНС наголошують, що роботи проводяться в умовах підвищеної небезпеки, адже зберігається загроза повторних російських ударів.

    Через ураження логістичних центрів у Броварському районі було також порушено залізничне сполучення. В “Укрзалізниці” повідомили, що поруч із атакованими об’єктами проходять залізничні колії, через що рух поїздів тимчасово призупинили, а пасажирів і персонал станцій евакуювали.

    За оперативною інформацією компанії, на території залізничної платформи біля атакованих логістичних центрів виявили загиблих. Наразі триває оцінка наслідків обстрілу та відновлення роботи інфраструктури.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок ударів спалахнули масштабні пожежі, переважно на складських об’єктах. За словами мера Києва Віталія Кличка, у місті загинула одна жінка, ще понад 20 людей отримали поранення.

    Київська область також зазнала значних руйнувань. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари спричинили численні пожежі, пошкодження підприємств і логістичної інфраструктури, а також призвели до значних людських втрат.

  • Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    У ніч на 2 серпня російські війська вдруге за останню добу атакували складський комплекс онлайн-гіпермаркету ROZETKA у Броварах Київської області. За даними компанії, по найбільшому складу влучили два ударні безпілотники типу “Шахед”. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих, а підприємство продовжує працювати у штатному режимі.

    Про це повідомила пресслужба ROZETKA.

    У компанії зазначили, що атака стала вже другою менш ніж за 24 години, через що її вважають цілеспрямованим ударом по логістичній інфраструктурі.

    “Це друга атака на наш склад за 24 години. Точно не випадковість, а цілеспрямований удар. Тим не менш, ROZETKA працює за графіком”, – наголосили у компанії.

    За попередньою інформацією, внаслідок нічного удару жертв і постраждалих немає. Водночас на оприлюднених компанією фотографіях видно значні пошкодження складських приміщень після влучання безпілотників.

    Це вже другий удар по логістичному комплексу ROZETKA за останню добу. Вранці 1 серпня російські війська також атакували складські приміщення на околиці Броварів ударними дронами.

    Тоді внаслідок атаки загинула одна людина, ще семеро отримали поранення та були госпіталізовані. За інформацією медиків, один із постраждалих перебував у важкому стані. Крім того, було пошкоджено 13 автомобілів.

    Пізніше стало відомо, що ціллю російської атаки були саме складські приміщення ROZETKA. На момент удару на території логістичного комплексу перебували 270 працівників.

    У компанії поки не повідомляють про масштаби матеріальних збитків або можливий вплив повторної атаки на виконання замовлень. Водночас ROZETKA запевнила клієнтів, що продовжує працювати у звичайному режимі та виконує свої зобов’язання.

    Повторний удар по одному й тому самому цивільному логістичному об’єкту менш ніж за добу став одним із найрезонансніших випадків останніх днів. Українська влада неодноразово наголошувала, що Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, зокрема підприємства, логістичні центри та склади, які не є військовими об’єктами, що створює додаткові ризики для працівників і порушує роботу бізнесу.

  • Росія вдарила по Київській області: з-під завалів будинку врятували людей, серед постраждалих – дитина

    Росія вдарила по Київській області: з-під завалів будинку врятували людей, серед постраждалих – дитина

    У ніч проти 30 липня російські війська здійснили масовану атаку на Київську область. У Броварському районі внаслідок обстрілу постраждали п’ятеро людей, серед яких є неповнолітній. Частково зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок, а трьох людей рятувальники деблокували з-під завалів.

    Про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація.

    За даними КОВА, трьох постраждалих співробітники ДСНС витягли з-під уламків зруйнованого будинку. Усіх їх госпіталізували до місцевої лікарні. Ще двом людям медики надали необхідну допомогу на місці події.

    Внаслідок російського удару частково зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Фахівці ліквідовують наслідки атаки та документують завдані руйнування.

    У Київській обласній військовій адміністрації наголосили, що російські війська вкотре завдали удару по цивільній інфраструктурі та мирних жителях. Мешканців області закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та своєчасно прямувати до укриттів, адже це може врятувати життя.

    Цієї ж ночі під ударом опинилася й столиця. За словами мера Києва Віталія Кличка, внаслідок атаки одна людина загинула. У Святошинському та Оболонському районах столиці виникли пожежі.

    Крім того, російська балістична ракета влучила у житловий будинок у селі поблизу Кривого Рогу. Загинули шестеро людей, серед яких дві дівчинки віком 5 та 12 років. Ще восьмеро осіб зазнали поранень, зокрема двоє дітей.

    Також російські війська атакували Львів. У місті тривають аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів у багатоквартирних будинках. Кількість постраждалих зростає.

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.

  • Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    За інформацією журналіста Володимира Бойко, організатором виставки “Критично захищено” в селі Капітанівка Київської області, де 24 липня 2026 року внаслідок ракетного удару загинули 10 чоловік і біля 100 зазнали поранень, ймовірно являється радник Президента, екс-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин.

    “Затриманий Василь Гончарук – підставна особа. Професійний “громадський активіст”, на якого оформлений бізнес з виготовлення дронів, що належить Олександру Камишину – колишньому міністру з питань стратегічних галузей промисловості й нинішньому раднику президента. Тобто, затримувати треба Камишина – він реальний організатор виставки”, — повідомляє розслідувач Володимир Бойко.

    Також, за інформацією Бойко, Василь Гончарук заснував та керував фірмою ТОВ «П-9», якою володіють: Посохов Андрій Михайлович та Блюмін Роман Андрійович.

    Андрій Посохов і Роман Блюмін – фігуранти кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023 – це операція НАБУ “Чисте місто” про те як київський смотрящий Комарницький крав землю по “туалетній схемі”, через заст. керівника КП Благоустрій – Олексія Мушту, який записував землю на свого вітчима – Посохова, а Блюмін – довірена особа Олександра Спасибка – друг Комарницького та екс.заступник Кличка по землі і будівництву

    Компанія ТОВ “П-9” Гончарука також фігурант кримінального провадження, через неї вкрали земельну ділянку на площі Петропавлівській (Фрунзе) 9 (кад.№8000000000:78:111:0012) за парканом – куренівський ринок. До речі Гончарук там і прописаний

    При цьому Посохов, Блюмін, Мушта, Комарницький та Спасибко являються фігурантами розслідувань НАБУ.

    Нагадаємо, це не перша виставка озброєння та дронової техніки, що проводиться за участі Олександра Камишина під час війни.

    Також Камишин регулярно коментує даний напрямок роботи від Офісу Президента.

    Раніше ЗМІ повідомляли, що Олександр Камишин являється партнером працівника СБУ та колишнього радника ОП Артема Шило, який фігурує у кримінальних справах по виведенню коштів з держбюджету через закупівлю по завищеним цінам продукції для “Укрзалізниці”.

  • Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    У ніч на 19 липня російські війська завдали удару по логістичному хабу в Київській області, внаслідок чого виникла масштабна пожежа. За попередніми даними, внаслідок атаки постраждали двоє людей. Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, удар спричинив займання двох складських будівель. Вогонь швидко поширився та охопив площу близько 100 тисяч квадратних метрів, що зробило пожежу однією з найбільших за останній час у регіоні.

    За попередньою інформацією, атакованим об’єктом міг бути логістичний центр “Антел”, розташований у Бучанському районі Київської області. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Близько 10:30 рятувальникам вдалося локалізувати масштабну пожежу. До ліквідації наслідків атаки було залучено понад 200 співробітників ДСНС, 73 одиниці спеціальної техніки, а також три гелікоптери, які допомагали гасити полум’я з повітря.

    Рятувальні роботи на місці тривають. Фахівці продовжують ліквідовувати окремі осередки займання, розбирати завали та оцінювати масштаби руйнувань. Остаточна інформація щодо пошкоджень і стану постраждалих уточнюється.

    Удар по логістичному хабу став частиною чергової масованої російської атаки на Україну в ніч проти 19 липня. Під час цього обстрілу російські війська також атакували Київ, де було зафіксовано десятки вибухів, пошкоджено житлові будинки, торговельні центри та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки у столиці загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення.

    Крім того, цієї ж ночі російські окупанти завдали удару по виробничих потужностях українського виробника балістичного захисту UKRTAC у Києві, а також атакували керованими авіабомбами цивільну та промислову інфраструктуру міста Суми. Українські рятувальники та екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів у різних регіонах країни.

  • Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Україну сколихнула резонансна справа про викрадення та вбивство двох братів із села Калинівка Білоцерківського району Київської області. За версією слідства, до злочину можуть бути причетні військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади, а його організатором правоохоронці вважають уже колишнього командира підрозділу Станіслава Лучанова.

    Станом на 13 липня у справі затримано десятьох осіб: дев’ятьох військовослужбовців бригади та екскомбрига, якого після кількох днів розшуку знайшли у Києві. Президент Володимир Зеленський підтвердив затримання та заявив, що всі обставини діяльності фігурантів мають бути детально перевірені.

    Водночас важливо наголосити: остаточну винуватість кожного підозрюваного може встановити лише суд. Частина деталей, зокрема мотив і роль окремих військових, наразі ґрунтується на попередній версії слідства, а також свідченнях місцевих жителів і джерел медіа.

    Зникнення братів і сліди стрілянини

    Історія розпочалася в ніч проти 28 червня. За матеріалами слідства, група людей проникла на подвір’я братів Максима та Романа Мосейчуків у Калинівці. Чоловіків силоміць вивезли у невідомому напрямку.

    Про їхнє зникнення поліції повідомили 3 липня. Під час огляду домоволодіння правоохоронці виявили пошкоджені камери відеоспостереження, сліди пострілів та інші речові докази, які вказували на насильницьке викрадення.

    За кілька днів тіла братів знайшли у лісосмузі за межами Київщини. У різних медійних повідомленнях фігурували Полтавська та Дніпропетровська області, тому точне місце вбивства й приховування тіл має бути остаточно встановлене слідством. На тілах загиблих виявили численні вогнепальні поранення. На місце поховання, за даними поліції, вказав один із затриманих.

    Місцеві мешканці розповідали, що в ніч викрадення чули постріли, але про зникнення братів стало відомо не одразу. За їхніми словами, зловмисники могли натягнути чоловікам балаклави на голови та вивезти їх двома автомобілями.

    Конфлікт через мотоцикли та гучний шум

    Ймовірним мотивом злочину слідство називає побутовий конфлікт між одним із місцевих чоловіків та дружиною Станіслава Лучанова.

    За попередньою версією, жінка неодноразово скаржилася на гучну музику та шум від мотоциклів, який заважав її маленькій дитині. Під час чергової суперечки чоловіки нібито відповіли їй лайкою та відмовилися вибачатися.

    Після цього Лучанов, як вважають правоохоронці, вирішив помститися та залучив до цього підлеглих. Водночас місцеві жителі стверджують, що перед викраденням до села приїжджали люди зі списком власників мототехніки та розпитували про їхні адреси.

    У цьому переліку начебто був Сергій Мосейчук — молодший брат убитих, який мав мотоцикл. Максима та Романа у списку, за словами селян, не було. Це може свідчити, що нападники або помилилися, або вирішили забрати чоловіків, які перебували в будинку на момент проникнення.

    Жителі Калинівки також заявили, що за кілька днів до злочину над будинком Мосейчуків нібито регулярно літав невідомий безпілотник. Офіційного підтвердження того, що за братами справді стежили з дрона, поки немає.

    Як могли діяти підозрювані

    За даними слідства, група військовослужбовців зі стріляниною проникла на приватну територію, незаконно позбавила братів волі та вивезла їх до іншої області.

    Там чоловіків певний час могли незаконно утримувати, після чого розстріляли й приховали тіла. Правоохоронці розглядають Лучанова як можливого організатора, а його підлеглих — як виконавців або співучасників.

    У суді під час обрання запобіжних заходів деякі військові, за інформацією медіа, заявляли, що виконували наказ керівництва бригади, однак конкретних прізвищ публічно не називали. Вісьмох фігурантів раніше взяли під варту на два місяці.

    Серед затриманих називали командира одного з батальйонів та головного сержанта бригади. Офіційна роль кожного з них має бути встановлена під час досудового розслідування.

    Комбриг залишив частину і був оголошений у розшук

    Після затримання перших військовослужбовців Станіслав Лучанов самовільно залишив військову частину. Оперативне командування «Північ» підтвердило, що його місцезнаходження встановлювали правоохоронці, а всіх військових, які фігурували в кримінальному провадженні, відсторонили від виконання службових обов’язків.

    11 липня колишньому командиру повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та вбивстві двох цивільних. Через два дні його затримали в Києві.

    За повідомленнями медіа, Лучанов перебував в автомобілі разом з адвокатом. Після затримання його мали доставити для проведення слідчих дій та обрання запобіжного заходу.

    Загалом, за словами Зеленського, у справі вже затримано десятьох осіб — колишнього командира й дев’ятьох військовослужбовців 155-ї бригади.

    Яке покарання загрожує фігурантам

    Розслідування ведуть за статтями про незаконне позбавлення волі та умисне вбивство двох осіб.

    Частина третя статті 146 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене організованою групою чи таке, що спричинило тяжкі наслідки.

    Умисне вбивство двох або більше осіб може каратися позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним ув’язненням. Саме максимальне покарання може загрожувати ймовірному організатору, якщо його провину доведуть у суді.

    Водночас формулювання про те, що підлеглим загрожує лише до десяти років, може змінитися залежно від остаточної кваліфікації їхніх дій. Якщо слідство встановить безпосередню участь конкретних осіб у вбивстві, їм можуть інкримінувати значно тяжчі статті.

    Що відомо про братів Мосейчуків

    За розповідями жителів Калинівки, Максиму було близько 36 років, Роману — 35. У родині залишився молодший брат Сергій.

    Їхній батько служив у Силах оборони та загинув у 2023 році. Максим також воював, брав участь в обороні Києва й, за словами знайомих родини, підбивав російську техніку під Броварами. Пізніше він звільнився зі служби, щоб допомагати матері, яка після загибелі чоловіка перенесла інсульт.

    Родичі загиблих заявляли, що частину інформації про обставини смерті братів вони дізнавалися з медіа. Місцеві жителі вимагають максимального розголосу, оскільки бояться можливого тиску або помсти.

    Хто такий Станіслав Лучанов

    За даними українських медіа, військова кар’єра Лучанова розпочалася наприкінці 1990-х років. Він служив у різних механізованих підрозділах, командував батальйоном територіальної оборони та працював начальником штабу 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    У лютому 2026 року він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду імені Анни Київської.

    Після появи інформації про кримінальне провадження у «Скелі» наголосили, що полк не має стосунку до подій, які відбувалися вже в іншій військовій частині, та не може відповідати за особисті рішення свого колишнього офіцера.

    Як відреагували Зеленський і МВС

    Президент Володимир Зеленський заявив, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів йому про затримання всіх десятьох фігурантів.

    «Це справа, яка стосується не однієї громади і не однієї тільки Київщини. Встановити повну правду та притягнути до відповідальності всіх винних — це потреба всієї країни», — наголосив глава держави.

    Також керівник Київської області та начальник обласної поліції зустрілися з жителями Калинівки. Президент доручив виконати всі обіцянки, які влада дала громаді та родині загиблих.

    За словами Зеленського, справа має бути перевірена значно ширше, ніж один конкретний злочин. Таке формулювання може означати, що слідчі перевірятимуть інші можливі епізоди насильства, незаконного використання зброї або зловживання владою.

    Чому ця справа стала викликом для всієї армії

    Резонанс навколо 155-ї бригади пояснюється не лише жорстокістю ймовірного злочину. У суспільстві виникло питання, як командир військового підрозділу міг використати підлеглих і службові ресурси для особистої помсти.

    Якщо версія слідства підтвердиться, йтиметься не про побутову сварку, що випадково завершилася трагедією, а про організоване викрадення цивільних із застосуванням зброї, транспорту, військової підлеглості та можливого попереднього стеження.

    Саме тому влада має встановити не лише безпосередніх виконавців, а й з’ясувати, хто знав про накази, хто надавав транспорт і зброю, чи фіксувалася відсутність військових у частині та чому командир зміг залишити місце служби після затримання підлеглих.

    Ця справа не повинна ставати приводом для узагальнень щодо всіх військовослужбовців 155-ї бригади або Сил оборони. Відповідальність є індивідуальною. Однак публічне й неупереджене розслідування потрібне саме для захисту довіри до армії та демонстрації того, що військове звання не дає імунітету від кримінального переслідування.

    Найважливішими наступними кроками стануть обрання запобіжного заходу Лучанову, оприлюднення офіційної версії прокуратури та встановлення ролі кожного із затриманих. До ухвалення обвинувального вироку всі вони юридично вважаються невинуватими.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.