Позначка: Київська область

  • З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    У резонансній справі про викрадення та вбивство братів Максима і Романа Мосейчуків на Київщині з’явилися нові подробиці. Жителі села Калинівка, де сталися трагічні події, пов’язують злочин із побутовим конфліктом навколо мототехніки та дружиною колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджували цю версію як встановлений мотив злочину, а розслідування триває.

    Про нову можливу версію повідомило hromadske, журналісти якого поспілкувалися з мешканцями Калинівки та людьми, які добре знали родину загиблих. За словами співрозмовників видання, дружина Станіслава Лучанова неодноразово скаржилася на шум від мотоциклів, який нібито заважав її маленькій дитині. Саме цей конфлікт місцеві вважають можливим поштовхом до подальших подій.

    Місцеві жителі також стверджують, що незадовго до викрадення військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади обходили село зі списком власників мототехніки та з’ясовували адреси їхнього проживання. У цьому переліку, за словами очевидців, був брат загиблих Сергій Мосейчук. Водночас імен Максима та Романа у списку нібито не було. Ці обставини наразі залишаються частиною журналістського розслідування і не підтверджені офіційними матеріалами слідства.

    Хрещений батько Максима Мосейчука та друг родини Василь Дмитрієнко розповів журналістам, що в ніч викрадення жителі Калинівки чули постріли. За його словами, зникнення братів спочатку помітив їхній брат Сергій, а про саме викрадення більшість селян дізналася лише після того, як до справи долучилися правоохоронці.

    Окрему увагу журналісти приділили історії родини Мосейчуків. Батько братів, Сергій Мосейчук-старший, після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. За словами Василя Дмитрієнка, він загинув під час виконання бойового завдання, коли автомобіль із військовими підірвався на міні. Із шести бійців тоді вижили лише двоє.

    Максим Мосейчук також був військовослужбовцем. Він понад два роки служив у Національній гвардії України, був гранатометником і штурмовиком та з перших днів повномасштабної війни брав участь в обороні Києва. За словами його побратимів, під час боїв під Броварами він знищив два російські танки.

    За інформацією hromadske, у ніч із 27 на 28 червня група озброєних чоловіків увірвалася на подвір’я братів Мосейчуків у Калинівці, після чого силоміць вивезла їх у невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що обох чоловіків убили. У межах розслідування правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади, серед яких — командир одного з батальйонів.

    Окрему підозру у викраденні та умисному вбивстві правоохоронці повідомили екскомандиру 155-ї ОМБр Станіславу Лучанову. За даними Військової служби правопорядку та джерел hromadske, після затримання підлеглих він самовільно залишив військову частину і наразі перебуває в розшуку.

    Наразі офіційні органи не називають мотиву злочину. Версія про конфлікт через мототехніку ґрунтується на свідченнях місцевих жителів, опитаних журналістами, і поки не отримала процесуального підтвердження. Остаточні обставини подвійного вбивства мають бути встановлені під час досудового розслідування та розгляду справи в суді.

  • Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовці державного концерну “Укроборонпром”, які допустили зберігання зброї та боєприпасів на об’єкті у Вишневому Київської області, повинні понести кримінальну та дисциплінарну відповідальність. За його словами, правоохоронні органи вже встановили коло осіб, чиї рішення могли призвести до трагічних наслідків після російського ракетного удару.

    Про це глава держави повідомив під час звернення, коментуючи результати попереднього розслідування інциденту, який стався після масованої атаки Росії на Київщину.

    Президент наголосив, що вже відомо, хто саме з керівництва оборонного підприємства ухвалював рішення щодо розміщення озброєння на цьому об’єкті. За його словами, кожен із цих посадовців має понести справедливу відповідальність відповідно до закону.

    “Відомо, хто і на яких посадах в “Укроборонпромі” допустив розміщення зброї там. Кожен з них має бути притягнутий до справедливої відповідальності”, – заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що трагедія у Вишневому не повинна залишитися лише окремим випадком для розслідування. Він доручив Службі безпеки України, правоохоронним органам та іншим компетентним структурам провести масштабну перевірку всіх аналогічних підприємств оборонно-промислового комплексу країни, щоб виявити можливі порушення та усунути ризики повторення подібних ситуацій.

    За словами Зеленського, кожен керівник оборонного підприємства має особисто відповідати за безпечне зберігання озброєння та боєприпасів, особливо в умовах постійних російських ракетних і дронових атак. Він наголосив, що в Україні існують визначені місця для зберігання військового майна, які повинні відповідати вимогам безпеки та не розташовуватися поблизу житлової забудови.

    Глава держави підкреслив, що порушення цих правил становить пряму загрозу для життя цивільного населення, адже у разі ворожого удару вторинна детонація може призвести до значно масштабніших руйнувань і людських жертв.

    Окремо президент звернув увагу на необхідність прискорити ліквідацію наслідків російських ударів та відновлення постраждалих населених пунктів. За його словами, питання стосується не лише Вишневого, а й усіх громад, які регулярно зазнають обстрілів. Зеленський зазначив, що відповідні рішення щодо підвищення ефективності роботи органів влади будуть ухвалені найближчим часом.

    За словами президента, багато залежить від діяльності місцевої влади та обласних адміністрацій, однак і на рівні центрального уряду існують питання, які необхідно оперативно вирішити для покращення системи реагування на надзвичайні ситуації та відбудови пошкоджених територій.

    Нагадаємо, у ніч проти 6 липня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Одним із головних напрямків удару стало місто Вишневе Бучанського району.

    Після влучання в один із об’єктів виникла масштабна пожежа, а згодом сталася повторна детонація боєприпасів, що значно посилила руйнування. У результаті були пошкоджені майже п’ять вулиць міста, сотні житлових будинків, об’єкти цивільної інфраструктури та комунікації.

    За останніми даними, внаслідок атаки загинули дев’ять людей, ще десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджень зазнали близько 300 житлових будинків, багато мешканців залишилися без житла.

    Після трагедії президент підтвердив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств “Укроборонпрому”. Саме подальша детонація боєприпасів стала однією з причин катастрофічних наслідків для навколишньої забудови.

    Одразу після інциденту Зеленський доручив СБУ, Головному управлінню розвідки та правоохоронним органам провести всебічне розслідування, встановити причини трагедії та визначити посадових осіб, чиї рішення могли призвести до таких наслідків.

    Влада наголошує, що російські атаки по об’єктах оборонної інфраструктури залишаються однією з головних загроз під час війни, однак усі підприємства, які працюють із озброєнням, повинні суворо дотримуватися вимог безпеки. Саме тому перевірки оборонних об’єктів по всій країні мають стати одним із ключових елементів запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Оперативне командування “Північ” офіційно прокоментувало резонансний скандал, пов’язаний із військовою частиною А5001, військовослужбовців якої підозрюють у викраденні цивільних осіб на Київщині. У командуванні підтвердили, що правоохоронні органи вже проводять масштабне розслідування, усіх військовослужбовців, які фігурують у кримінальному провадженні, відсторонено від виконання службових обов’язків, а командир частини Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби. Наразі його місцеперебування встановлюють компетентні органи.

    Про це повідомило оперативне командування “Північ”.

    У військовому командуванні наголосили, що після отримання інформації про можливу причетність військовослужбовців до тяжких злочинів було невідкладно розпочато всі необхідні процедури взаємодії з правоохоронними органами. Слідчі вже проводять комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, а командування забезпечує повне сприяння розслідуванню.

    В ОК “Північ” підкреслили, що Збройні сили України не толерують жодних порушень закону незалежно від військового звання чи посади особи. Там зазначили, що принцип невідворотності покарання є одним із фундаментальних для українського війська, особливо в умовах повномасштабної війни, коли суспільна довіра до армії має надзвичайно важливе значення.

    За словами представників командування, усі військовослужбовці, які згадуються у кримінальному провадженні, вже усунуті від виконання службових обов’язків. Таке рішення ухвалене для того, щоб забезпечити незалежність слідства, виключити будь-який можливий тиск на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також гарантувати об’єктивність розслідування.

    Особливу увагу привернула інформація щодо командира військової частини А5001 Станіслава Лучанова. У повідомленні ОК “Північ” зазначено, що офіцер самовільно залишив місце проходження служби. Його місцеперебування наразі невідоме, а відповідні структури здійснюють заходи для його встановлення.

    “Місцезнаходження командира в/ч А5001 Станіслава Лучанова, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – повідомили у командуванні.

    У військовому керівництві також наголосили, що всі протиправні дії, якщо вони будуть доведені під час слідства, отримають належну правову оцінку. Командування запевнило, що жоден військовослужбовець не матиме імунітету від закону, а всі рішення ухвалюватимуться виключно на підставі доказів, зібраних правоохоронними органами.

    ОК “Північ” звернулося до представників медіа та громадськості із закликом утриматися від поширення неперевіреної інформації, припущень або чуток, які можуть зашкодити розслідуванню чи створити викривлене уявлення про перебіг подій. Там наголосили, що деталі кримінального провадження будуть оприлюднюватися виключно у тому обсязі, який не зашкодить проведенню слідчих дій.

    Скандал навколо військової частини набув широкого суспільного резонансу після того, як правоохоронці повідомили про викриття групи військовослужбовців, яких підозрюють у викраденні цивільних осіб.

    За даними слідства, у ніч із 27 на 28 червня група з семи чоловіків прибула до приватного домоволодіння у Київській області, де проживали двоє братів. За версією правоохоронців, нападники силоміць вивезли чоловіків у невідомому напрямку. Обставини інциденту стали предметом масштабного кримінального розслідування.

    У ході оперативно-слідчих заходів правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади. Серед затриманих є й командир одного з батальйонів цього підрозділу. Усім затриманим повідомлено про підозру, а слідство продовжує встановлювати роль кожного з учасників подій.

    Після початку кримінального провадження командування ухвалило рішення відсторонити всіх військовослужбовців, які можуть бути причетними до справи, до завершення розслідування.

    Особливий суспільний інтерес викликала й постать Станіслава Лучанова. Він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду лише у лютому 2026 року. До цього офіцер проходив службу на посаді начальника штабу 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, який також останнім часом опинився у центрі кількох гучних скандалів.

    Зокрема, нещодавно суд обрав запобіжний захід військовослужбовцю полку “Скеля”, якого підозрюють у жорстокому побитті військового капелана та підполковника у Харківській області. Цей випадок спричинив нову хвилю перевірок усередині підрозділу.

    Крім того, Державне бюро розслідувань раніше відкрило окреме кримінальне провадження щодо діяльності полку “Скеля” після появи численних повідомлень у медіа про можливі факти насильства над військовослужбовцями, перевищення службових повноважень та інших можливих злочинів.

    Правоохоронці наразі перевіряють усі озвучені факти, допитують свідків, вивчають документи та інші матеріали, які можуть мати значення для встановлення істини. Не виключено, що у ході розслідування коло підозрюваних може бути розширене, якщо будуть отримані нові докази.

    У командуванні Збройних сил наголошують, що поодинокі випадки можливих злочинів не можуть характеризувати українське військо загалом, адже абсолютна більшість військовослужбовців сумлінно виконує свої обов’язки, захищаючи державу від російської агресії. Водночас військове керівництво запевняє, що будь-які прояви беззаконня, перевищення влади чи кримінальних правопорушень всередині армії будуть жорстко припинятися, а винні нестимуть відповідальність відповідно до вимог українського законодавства.

    Розслідування у справі триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини подій, мотиви можливого злочину, роль кожного з учасників та перевіряють інформацію щодо можливих інших епізодів, які можуть бути пов’язані із цією справою. Командування ЗСУ заявляє про повну готовність і надалі співпрацювати зі слідством та забезпечити максимальну відкритість процесу в межах, дозволених законом.

  • Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    У Київській області внаслідок чергової масованої повітряної атаки Росії в ніч на 11 липня виникла масштабна пожежа на одному з об’єктів інфраструктури. Вогонь охопив площу близько 4 тисяч квадратних метрів, а ліквідація займання тривала кілька годин і проходила в умовах постійної загрози повторних ударів. Для боротьби з вогнем було залучено значні сили та спеціальну техніку, зокрема підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежну службу міжнародного аеропорту «Бориспіль» та три пожежні поїзди. Остаточно локалізувати та ліквідувати пожежу рятувальникам вдалося лише вранці.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, займання сталося після російського удару по одному з інфраструктурних об’єктів Київської області під час нічної комбінованої атаки. Через інтенсивність пожежі полум’я швидко поширилося територією підприємства, охопивши площу близько чотирьох тисяч квадратних метрів.

    Такі масштаби займання вимагали проведення великої пожежно-рятувальної операції із залученням додаткових сил та спеціалізованої техніки.

    Ситуацію значно ускладнювала оперативна обстановка. За словами рятувальників, під час гасіння пожежі існувала реальна загроза повторних російських ударів по тому самому об’єкту.

    Рятувальники повідомили, що очікували можливих повторних обстрілів, однак попри небезпеку не припиняли роботи, продовжуючи локалізовувати пожежу та не допускаючи її подальшого поширення.

    Робота в умовах загрози повторних атак вже давно стала звичною для українських екстрених служб. Російські війська неодноразово застосовували тактику повторних ударів по місцях попередніх влучань, коли на місці вже працюють рятувальники, медики та комунальні служби. Саме тому під час ліквідації наслідків кожної атаки надзвичайники постійно підтримують зв’язок із військовими та відстежують інформацію про можливі нові повітряні загрози.

    До гасіння масштабної пожежі були залучені десятки рятувальників та значна кількість спеціальної техніки.

    Окрім підрозділів ДСНС, до ліквідації займання долучилася пожежна служба міжнародного аеропорту «Бориспіль», яка має спеціалізовану техніку для боротьби з масштабними пожежами на великих інфраструктурних об’єктах.

    Крім того, для забезпечення безперервного постачання води та підсилення угруповання пожежних було задіяно три пожежні поїзди.

    Пожежні поїзди застосовуються під час ліквідації великих загорянь на промислових підприємствах, складах, транспортній інфраструктурі та інших об’єктах, де необхідно забезпечити великі обсяги води або піноутворювачів. Їх використання свідчить про масштабність пожежі та складність проведення рятувальної операції.

    Рятувальники працювали на місці протягом усієї ночі.

    Основним завданням було локалізувати пожежу, не допустити перекидання полум’я на сусідні будівлі та мінімізувати ризики для критично важливих об’єктів інфраструктури.

    Лише станом на ранок 11 липня ДСНС повідомила про повну ліквідацію пожежі.

    Після цього рятувальники розпочали остаточне обстеження території, перевірку конструкцій, пошук прихованих осередків займання та оцінку ступеня пошкодження об’єкта.

    Інформація про загиблих або постраждалих внаслідок пожежі станом на ранок не надходила.

    Фахівці також встановлюватимуть остаточний обсяг руйнувань, завданих російським ударом, та визначатимуть можливі терміни відновлення пошкодженого інфраструктурного об’єкта.

    Масштабна пожежа стала одним із наслідків чергової комбінованої атаки Росії по території України.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, у ніч на 11 липня російські війська здійснили один із наймасштабніших повітряних ударів останніх днів.

    Противник одночасно застосував кілька типів ракетного озброєння та велику кількість ударних безпілотників.

    Зокрема, російські військові випустили шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотний літальний апарат.

    Основний удар був спрямований по різних регіонах України, а сили протиповітряної оборони впродовж ночі відбивали повітряний напад.

    Попри ефективну роботу української ППО, у низці областей були зафіксовані влучання, падіння уламків збитих цілей та пожежі.

    Однією з найбільш постраждалих традиційно стала Київщина, яка через близькість до столиці регулярно зазнає масованих повітряних атак.

    Російські війська систематично намагаються завдавати ударів по об’єктах енергетичної, транспортної та іншої критичної інфраструктури регіону, прагнучи ускладнити роботу систем життєзабезпечення, логістики та енергопостачання.

    Після завершення активної фази повітряної атаки в області до роботи одразу приступили рятувальники, енергетики, комунальні служби, правоохоронці та представники місцевої влади.

    Фахівці ліквідовують наслідки російського удару, оцінюють масштаби руйнувань, відновлюють пошкоджені комунікації та перевіряють стан інших об’єктів, які могли постраждати внаслідок вибухової хвилі або падіння уламків.

    Попри складні умови роботи та постійну загрозу повторних атак, екстрені служби продовжують виконувати свої завдання, забезпечуючи ліквідацію наслідків російських обстрілів і відновлення функціонування критично важливої інфраструктури Київської області.

  • Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    У місті Вишневе Київської області четверту добу безперервно тривають масштабні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи після одного з найруйнівніших російських ударів за весь час повномасштабної війни. Попри те, що від масованої атаки минуло вже кілька днів, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені території, допомагати місцевим мешканцям та реагувати на нові звернення громадян.

    За даними ДСНС, станом на 9 липня до ліквідації наслідків залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць спеціальної техніки. Роботи ведуться цілодобово, адже масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для Київської області.

    Російський комбінований удар по Київщині стався в ніч проти 6 липня. Основною ціллю атаки була столиця та прилеглі населені пункти, однак саме Вишневе зазнало найважчих руйнувань. Після влучання по одному з об’єктів сталася потужна вторинна детонація, яка значно ускладнила роботу рятувальників та призвела до нових руйнувань.

    Через загрозу повторних вибухів із небезпечної зони довелося терміново евакуювати сотні мешканців. На місці одразу розгорнули штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до роботи залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, авіацію ДСНС, медиків та психологів. У перші дні операції гелікоптер ДСНС здійснив десятки скидів води для ліквідації масштабних пожеж.

    Як повідомляє ДСНС, навіть через чотири доби після удару кількість звернень від жителів не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції, вивозити уламки та перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Окрему увагу приділяють допомозі людям, які залишилися без житла чи найнеобхідніших речей. Психологи ДСНС працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи психологічну підтримку постраждалим, допомагаючи впоратися зі стресом після пережитої трагедії. Рятувальники також забезпечують людей питною водою, продуктами першої необхідності та координують взаємодію з гуманітарними службами.

    Під час проведення робіт надзвичайники продовжують рятувати не лише людей. Одним із символів останніх днів стала операція з порятунку собаки, який залишився під завалами після обстрілу. Тварину вдалося витягнути живою, після чого її передали ветеринарам.

    За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, масштаби руйнувань у Вишневому стали найбільшими для житлового сектору за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Внаслідок атаки пошкоджено близько 13 гектарів житлової забудови, а загалом у Київській області постраждали 276 об’єктів, із яких 251 розташований саме у Вишневому.

    Серед пошкоджених будівель — приватні житлові будинки, багатоповерхівки, виробничі приміщення, адміністративні споруди та об’єкти бізнесу. Деякі квартали міста фактично доводиться відновлювати заново.

    Російська атака забрала життя людей. Також десятки цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. У перші години після обстрілу рятувальники працювали практично безперервно, шукаючи людей під завалами та ліквідовуючи численні осередки займання.

    Після виникнення вторинної детонації президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та розвідувальним органам встановити всі обставини того, що сталося на об’єкті у Вишневому. Президент наголосив, що необхідно отримати повну інформацію про причини додаткових вибухів після російського удару.

    Згодом Генеральний штаб Збройних сил України окремо повідомив, що об’єкт, на якому після атаки сталася детонація, не перебуває у сфері управління ЗСУ та не підпорядковується українському військовому командуванню. Військові наголосили, що відповідно до чинних норм подібні об’єкти не можуть розміщуватися поблизу житлової забудови під управлінням Збройних сил.

    Водночас Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник Київської ОВА Микола Калашник разом із керівництвом уряду та Міністерства внутрішніх справ працював безпосередньо на місці трагедії, контролюючи проведення аварійно-рятувальних робіт і організацію допомоги постраждалим.

    За словами представників влади, одним із головних завдань залишається якнайшвидше відновлення нормального життя у постраждалих районах. Паралельно проводиться оцінка збитків, оформлюються документи для надання компенсацій власникам пошкодженого житла, а комунальні служби поступово відновлюють критичну інфраструктуру.

    Втім, навіть через чотири доби після трагедії робота рятувальників далека від завершення. Щодня вони отримують нові звернення мешканців щодо обстеження будинків, демонтажу аварійних конструкцій та допомоги у прибиранні наслідків вибухів.

    У ДСНС наголошують, що всі роботи триватимуть стільки, скільки буде потрібно для повної ліквідації наслідків російської атаки та забезпечення безпеки мешканців міста. Водночас влада закликає громадян не наближатися до місць проведення робіт, адже ризик виявлення вибухонебезпечних предметів усе ще зберігається.

  • У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    Кількість загиблих унаслідок російського удару по Вишневому Київської області продовжує зростати. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення під час атаки, через що число жертв збільшилося до дев’яти. Тим часом у місті тривають масштабні аварійно-відновлювальні роботи, комісії завершили попереднє обстеження пошкодженого житла, а влада вже оцінює обсяги майбутнього відновлення. За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджено майже три сотні житлових будинків, десятки людей залишилися без даху над головою, а сотні мешканців потребують допомоги.

    Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Михайло Калашник у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, протягом усього дня у Вишневому працювали представники Київської обласної військової адміністрації, місцевої влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, комунальних служб, енергетики, газовики та інші спеціалісти, які продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших російських ударів по Київщині за останній час.

    Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт влада отримала ще одну трагічну звістку. Один із постраждалих, який перебував у лікарні у вкрай тяжкому стані, помер від отриманих поранень.

    «На жаль, маємо ще одну трагічну новину. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення внаслідок російського удару. Таким чином кількість загиблих зросла до дев’ятої. Щирі співчуття рідним та близьким кожного, чиє життя забрала Росія», — повідомив Михайло Калашник.

    Таким чином, станом на вечір офіційно підтверджено загибель дев’яти людей. Ще 18 постраждалих продовжують перебувати у медичних закладах. Медики надають їм необхідну допомогу, а частина пацієнтів досі залишається під постійним наглядом лікарів через тяжкість отриманих травм.

    Паралельно триває масштабна оцінка руйнувань, яких зазнало місто. Спеціально створені комісії вже завершили попереднє обстеження пошкодженого житлового фонду. За результатами огляду всі будинки розподілили на три категорії залежно від ступеня пошкоджень.

    До першої категорії віднесли 115 житлових будинків, які зазнали незначних ушкоджень. Йдеться переважно про вибиті вікна, пошкодження покрівель, фасадів, дверей та інших конструкцій, які можна відновити без проведення масштабних будівельних робіт. Власники таких осель зможуть отримати державні компенсації та самостійно провести необхідний ремонт.

    До другої категорії потрапили 47 житлових будинків, які отримали значні пошкодження та потребують капітального ремонту. Відновлення цих будівель здійснюватиметься вже за рахунок державного та обласного бюджетів із залученням будівельних організацій.

    Найскладнішою залишається ситуація з третьою категорією. За попередніми підрахунками, 91 житловий будинок повністю зруйнований і не підлягає ремонту. Для таких об’єктів фактично доведеться здійснювати нове будівництво. Влада вже заявила, що фінансування робіт також забезпечуватиметься коштом державного та обласного бюджетів.

    Окрім приватного сектору, значних пошкоджень зазнала й багатоповерхова забудова міста. Заплановано проведення капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків, а також комплексне відновлення інженерної інфраструктури кварталу, який опинився в епіцентрі вибухової хвилі.

    Загалом, за останніми даними, російський удар пошкодив 253 приватні житлові будинки та ще 27 багатоквартирних будинків. У багатоповерхівках вибуховою хвилею вибито 1692 вікна, що свідчить про надзвичайну силу удару. Крім того, пошкоджень зазнали покрівлі, фасади, балкони, інженерні комунікації та внутрішні приміщення житлових будинків.

    Російська атака також завдала значної шкоди місцевому бізнесу. До органів влади вже надійшло 65 звернень від підприємців, чиє майно було пошкоджене або частково зруйноване внаслідок вибухів. Фахівці продовжують фіксувати збитки, а остаточний масштаб руйнувань стане відомим після завершення всіх обстежень.

    Для ліквідації наслідків удару залучено понад 200 працівників комунальних служб, десятки одиниць спеціальної техніки, рятувальників, поліцейських, енергетиків, газовиків, а також волонтерів і представників благодійних організацій. Вони розбирають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна тимчасовими конструкціями, відновлюють електро- та газопостачання, а також допомагають мешканцям евакуювати вцілілі речі.

    Особливу увагу влада приділяє людям, які залишилися без житла. Для них організували пункти тимчасового розміщення. Наразі там проживають 60 осіб. Ще близько 160 мешканців тимчасово оселилися у родичів, друзів або знайомих. У Київській обласній військовій адміністрації запевнили, що за необхідності кількість місць для проживання оперативно збільшать, щоб жодна постраждала родина не залишилася без прихистку.

    Одночасно триває забезпечення людей гуманітарною допомогою. Для постраждалих організовано триразове гаряче харчування. Його забезпечує фудтрак Олега Бібікова, який працює безпосередньо біля місця ліквідації наслідків російської атаки. Також жителі можуть отримати воду, продукти першої необхідності, засоби гігієни та психологічну підтримку.

    Михайло Калашник наголосив, що зараз основним завданням залишається максимально швидке надання допомоги всім постраждалим сім’ям, організація виплат компенсацій, забезпечення людей тимчасовим житлом та якнайшвидше відновлення пошкодженої інфраструктури. За його словами, обласна влада працює над тим, щоб процес відновлення розпочався без затримок одразу після завершення оцінки всіх збитків.

    Водночас спеціалісти продовжують обстежувати постраждалі райони міста. У Київській ОВА наголошують, що кількість пошкоджених об’єктів ще може зрости, адже частину будівель наразі неможливо повністю оглянути через небезпеку обвалів та необхідність проведення додаткових технічних експертиз.

    Нагадаємо, речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій повідомив, що після російського удару по Вишневому, завданого 6 липня, на місці сталася вторинна детонація. Водночас він окремо підкреслив, що об’єкт, на якому пролунали повторні вибухи, не перебуває у сфері управління Збройних сил України.

  • Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генеральний штаб Збройних сил України офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після російського удару 6 липня сталася повторна детонація, не перебуває у сфері управління та не підпорядковується Збройним силам України. Відповідну заяву зробив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій, коментуючи ситуацію після масованої атаки Росії, яка призвела до значних руйнувань у місті. Заява Генштабу з’явилася на тлі суспільного резонансу та доручення президента Володимира Зеленського провести повне розслідування причин вибухів.

    За словами Дмитра Лиховія, об’єкт, де після російської атаки відбулася повторна детонація, не має жодного стосунку до Збройних сил України.

    «Об’єкт, на якому сталися вибухи у Вишневому Київської області, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України», — наголосив речник Генерального штабу.

    Він також нагадав, що чинним залишається розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, яке забороняє розміщення складів боєприпасів та інших потенційно небезпечних військових об’єктів поблизу житлової забудови й місць перебування цивільного населення. Це рішення було ухвалене саме для мінімізації ризиків для мирних мешканців у разі російських атак.

    У Генеральному штабі також висловили співчуття жителям Вишневого, які постраждали внаслідок російського удару, та наголосили, що Збройні сили України продовжують виконувати заходи із захисту цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

    Масована атака на Київ і Київську область відбулася в ніч на 6 липня. Російські війська застосували комбінований удар із використанням ракет і ударних безпілотників. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів стало місто Вишневе під Києвом, де після влучання виникли масштабні пожежі, а згодом пролунала повторна детонація, що викликала додаткові руйнування та хвилю занепокоєння серед місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, у Вишневому були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, промислові об’єкти та інженерна інфраструктура. Через високий ризик подальших вибухів частину мешканців довелося евакуювати. Крім того, після пожежі було зафіксовано погіршення якості повітря через продукти горіння та інші небезпечні речовини. Фахівці рекомендували жителям тимчасово обмежити перебування на відкритому повітрі та зачиняти вікна.

    Після резонансних подій президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та українським розвідувальним органам провести детальне з’ясування всіх обставин, пов’язаних із повторною детонацією у Вишневому. Глава держави наголосив, що необхідно встановити походження об’єкта, характер вибухів та причини, які призвели до таких масштабних наслідків. Це доручення має забезпечити повну та об’єктивну оцінку події.

    Заява Генерального штабу стала першою офіційною відповіддю військового командування на численні припущення щодо можливого військового призначення об’єкта, який вибухнув після російського удару. Водночас у Генштабі не уточнювали, кому саме належить цей об’єкт, наголосивши лише, що він не перебуває у структурі Збройних сил України.

    Окремо речник Генштабу акцентував увагу на тому, що українське військове командування дотримується встановлених правил щодо розміщення військової інфраструктури. Заборона на створення складів боєприпасів поблизу житлової забудови діє відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ та залишається обов’язковою для виконання всіма військовими підрозділами.

    Наразі правоохоронні органи, СБУ, профільні служби та експерти продовжують працювати на місці події. Остаточні висновки щодо причин повторної детонації, характеру об’єкта та всіх обставин російського удару мають бути оприлюднені після завершення офіційного розслідування.

  • Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Після масованої російської атаки на Київщину 6 липня стало відомо про ще одну особисту трагедію, яка сколихнула Вишневе. Серед загиблих — 22-річна Анна Дорохіна та її дядько Віталій. За словами родичів, під час обстрілу вони намагалися врятуватися і сховалися у бетонній споруді, однак вона стала для них пасткою.

    Про загибель Анни та Віталія повідомила тітка дівчини Марія Распутна у Threads. За її словами, Анні вже за місяць мало виповнитися 23 роки. Родичка описала дівчину як світлу, щиру й добру людину, яка підтримувала близьких і дарувала тепло оточенню.

    У своєму зверненні Марія також порушила питання безпеки об’єктів, які могли становити небезпеку для мирних мешканців. Вона заявила, що якщо інформація про склад боєприпасів поблизу житлових будинків підтвердиться, це має бути предметом ретельного розслідування, а відповідальні повинні понести покарання. Водночас офіційні органи на момент публікації не підтверджували деталі про характер об’єкта, тому ці твердження слід розглядати як позицію родини загиблих, а не встановлений факт.

    Трагедія сталася на тлі масштабних руйнувань у Вишневому, яке найбільше постраждало під час нічної атаки РФ на Київську область. За даними місцевої та центральної влади, у місті пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 житлових будинків. Серед пошкоджених — близько 80 приватних і понад 30 багатоквартирних будинків, а також торговельні, складські, адміністративні та виробничі будівлі.

    Окремо повідомлялося про пошкодження семи гуртожитків залізничників, де проживали понад 160 родин. “Укрзалізниця” вже розпочала першочергові ремонтні роботи, а місцева влада і профільні служби продовжують обстеження пошкодженого житла та інфраструктури.

    Після удару у Вишневому виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів поліція оточила частину території. З небезпечної зони евакуювали близько 500 людей. Для мешканців, які втратили житло або не можуть залишатися вдома через небезпеку, розгорнули пункти тимчасового розміщення та допомоги.

    Кількість загиблих на Київщині після атаки оновлювалася протягом доби. Суспільне з посиланням на обласну прокуратуру повідомляло, що станом на вечір 6 липня в області було відомо про 10 загиблих. Раніше влада повідомляла про 8 загиблих і 48 поранених, серед яких були діти; частина постраждалих перебувала у лікарнях, троє — у тяжкому стані.

    У Вишневому наслідки удару називають одними з наймасштабніших для житлового сектору від початку повномасштабної війни. За повідомленнями урядовців, пошкодження охопили близько 13 гектарів житлової забудови. Через масштаб руйнувань уряд має виділити кошти з резервного фонду для підтримки громади та відновлення пошкодженого житла.

    Мешканці міста вже подали сотні заяв через програму “єВідновлення”. Спеціальні комісії мають обстежити пошкоджені будівлі, оцінити збитки та визначити обсяг допомоги. Паралельно на місці продовжують працювати рятувальники, поліцейські, медики, комунальники, енергетики, газовики та волонтери.

    Історія Анни Дорохіної та її дядька Віталія стала одним із найболючіших символів трагедії у Вишневому. Вони, як і сотні інших мешканців, у момент атаки намагалися знайти безпечне місце, але російський удар і подальші пожежі забрали їхні життя. Родина загиблих закликає не залишати цю трагедію лише черговою цифрою у зведеннях і вимагає встановити всі обставини того, що сталося.

  • Вибухи не стихали понад три години: що зараз відбувається у Вишневому після масованої атаки РФ

    Вибухи не стихали понад три години: що зараз відбувається у Вишневому після масованої атаки РФ

    Місто Вишневе Бучанського району Київської області залишається одним із найбільш постраждалих населених пунктів після масованої комбінованої атаки Росії в ніч проти 6 липня. Після влучання на одному з об’єктів протягом кількох годин тривала повторна детонація вибухонебезпечних предметів, через що правоохоронці перекрили небезпечну територію, а сотні мешканців були змушені залишити свої домівки. Станом на вечір відомо про сімох загиблих у Київській області, більшість із яких загинули саме у Вишневому, а рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших ударів по регіону за останній час.

    За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, станом на 18:00 внаслідок російської атаки на Київщині загинули семеро людей. Шестеро із них загинули у Вишневому, ще одна людина — у Святопетрівському. Поранення отримали 29 осіб, серед яких четверо рятувальників, які працювали на місцях ліквідації наслідків обстрілу.

    Однією з найбільших проблем після удару стала тривала повторна детонація. За словами місцевих жителів, вибухи лунали хвилями протягом більш ніж трьох годин після основного удару. Через це перебування поблизу місця влучання залишалося смертельно небезпечним. Поліція оточила район, а рятувальники та вибухотехніки проводять постійне обстеження території на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше повідомляв, що саме через ризик нових вибухів було ухвалено рішення розпочати евакуацію населення. Спочатку повідомлялося про евакуацію близько 500 осіб, однак пізніше кількість людей, яких тимчасово вивезли із небезпечної зони, перевищила цю цифру.

    Місцеві жителі описують пережиту ніч як найстрашнішу від початку повномасштабної війни.

    За словами мешканки Ірини Яковенко, будинки буквально здригалися від вибухових хвиль.

    «Було дуже страшно. Наш будинок просто ходив ходором. Повиривало двері, пошкодило вікна. Дихати неможливо — не можемо навіть відкрити вікно через густий дим», — розповіла жінка в ефірі українського телебачення.

    Інша мешканка, пані Лариса, згадує, що основна хвиля атак тривала із четвертої до сьомої години ранку.

    За її словами, вибуховими хвилями повідривало шпалери, вибило двері та пошкодило дах будинку. Вона також розповіла, що через постійні вибухи люди боялися навіть підійти до вікон.

    Ще одна місцева жителька, пані Лідія, повідомила, що дізналася про пожежу у власному будинку близько п’ятої ранку. Коли вона звернулася до рятувальників, ті пояснили, що працюють одночасно на великій кількості пожеж і попросили зачекати. До моменту, коли їй вдалося дістатися додому, значна частина будівель уже вигоріла.

    За словами очевидців, окремі квартали Вишневого зазнали масштабних руйнувань, а цілі вулиці серйозно пошкоджені вибуховою хвилею та пожежами.

    Попри складну ситуацію, критична інфраструктура міста продовжує працювати. За словами місцевих жителів, централізоване водопостачання та електропостачання збережені, однак через сильне задимлення багато людей намагаються тимчасово вивезти дітей до безпечніших населених пунктів.

    Упродовж дня аварійні служби поступово відновили рух залізничного транспорту через район, який був частково обмежений через ліквідацію наслідків атаки. Водночас рятувальні роботи тривають безперервно.

    За інформацією ДСНС, до ліквідації наслідків російського удару залучено майже 480 рятувальників та понад 120 одиниць спеціальної техніки. На місцях також працюють поліцейські, медики, сапери, психологи ДСНС та волонтери Українського Червоного Хреста. Основними завданнями залишаються розмінування території, ліквідація руйнувань, допомога постраждалим та психологічна підтримка людей.

    Через загрозу повторної детонації влада закликає мешканців суворо дотримуватися правил безпеки. Людей просять не наближатися до місць падіння уламків, не торкатися підозрілих предметів, не заходити на території, де тривають аварійно-рятувальні роботи, та негайно повідомляти про будь-які вибухонебезпечні знахідки за телефонами 101 або 102. Якщо лунають повторні вибухи, необхідно залишатися у безпечному місці подалі від вікон, а на відкритій місцевості — лягти на землю та прикрити голову руками до припинення детонації.

    Для тих, хто бажає залишити небезпечну територію, місцева влада організувала пункти евакуації. Вони працюють за адресами:

    • м. Вишневе, вул. Європейська, 20;
    • с. Крюківщина, вул. Балукова, 1Е.

    Під час евакуації людям рекомендують взяти із собою документи, запас питної води, необхідні ліки, мобільні телефони із зарядними пристроями та речі першої необхідності.

    Рятувальники наголошують, що ситуація у Вишневому залишається складною, однак контрольованою. Після завершення робіт із ліквідації повторної детонації та повного обстеження території буде ухвалено рішення щодо скасування обмежень і повернення мешканців до своїх домівок. До того часу правоохоронці закликають жителів виконувати всі рекомендації служб безпеки та не наражати себе на додаткову небезпеку.