Daypolitico

Позначка: легалізація

  • Замість тимчасового захисту — посвідка на три роки: що потрібно знати українцям у Польщі про CUKR

    Замість тимчасового захисту — посвідка на три роки: що потрібно знати українцям у Польщі про CUKR

    Українці, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом і мають PESEL зі статусом UKR, можуть перейти на нову форму легалізації — отримати спеціальну карту перебування CUKR. Вона дає право легально жити в країні протягом трьох років, працювати без додаткового дозволу та вести бізнес. Однак такий перехід означає відмову від статусу тимчасового захисту та частини пов’язаних із ним прав.

    Прийом заяв на CUKR у Польщі стартував 4 травня 2026 року. Процедура повністю електронна: подати документи можна через державний портал Moduł Obsługi Spraw (MOS). Особисто подавати заяву у воєводському управлінні не потрібно. Кінцевий термін подання заяв — 4 березня 2027 року.

    Офіційна інформація про карту CUKR на порталі MOS

    При цьому CUKR доступна не автоматично всім громадянам України, які зараз перебувають у Польщі. Для отримання документа необхідно відповідати встановленим критеріям.

    Зокрема, заявник повинен мати чинний PESEL UKR у день подання заяви та мати такий статус станом на 4 червня 2025 року. Крім того, статус UKR має зберігатися безперервно щонайменше 365 днів. Чинним він повинен залишатися і на момент видачі карти воєводою. Польська влада окремо наголошує: різні періоди перебування зі статусом UKR не можна просто скласти, щоб отримати необхідні 365 днів.

    Тому, наприклад, людина, яка мала PESEL UKR, потім надовго виїхала з Польщі та втратила цей статус, а згодом отримала його повторно, може не відповідати умовам CUKR. Кожен випадок залежить від історії перебування та даних у польських реєстрах.

    Головна перевага CUKR — трирічний дозвіл на тимчасове проживання. На відміну від тимчасового захисту, який прив’язаний до спеціального режиму для українців, CUKR дає більш довгострокову індивідуальну підставу для перебування в Польщі.

    Власник CUKR також отримує повний доступ до польського ринку праці без необхідності оформлювати додатковий дозвіл. Дозволяється й підприємницька діяльність на тих самих умовах, які передбачені для відповідної категорії легального перебування.

    Ще одна важлива перевага стосується перспективи залишитися в Євросоюзі на довший термін. Період проживання на підставі CUKR враховується до строку, необхідного для отримання статусу довгострокового резидента ЄС.

    Карта також дозволяє подорожувати іншими країнами Шенгенської зони — до 90 днів протягом кожних 180 днів, якщо виконані загальні умови перетину кордонів.

    Проте перехід має принципову особливість: після отримання CUKR людина перестає користуватися тимчасовим захистом як власник статусу UKR. У реєстрі PESEL позначка UKR змінюється на CUKR. Саме тому перед поданням заяви варто оцінити не лише переваги нового документа, а й те, які права та механізми підтримки були пов’язані саме з тимчасовим захистом.

    При цьому для українців, які залишаються зі статусом PESEL UKR і відповідають установленим вимогам, легальне перебування у Польщі продовжене до 4 березня 2027 року. Тобто отримання CUKR не є обов’язковим способом негайно легалізувати перебування — це окрема можливість перейти на інший правовий режим.

    Це важливе уточнення, адже CUKR фактично створена як місток від екстреного режиму, запровадженого після початку повномасштабної війни, до більш стабільної моделі проживання іноземця в Польщі.

    Польська влада у 2026 році почала поступово згортати частину спеціальних механізмів, які діяли для українців із 2022 року. Відповідний закон набув чинності 5 березня 2026-го. Водночас сам тимчасовий захист для тих, хто відповідає його умовам, збережено до березня 2027 року.

    Для оформлення CUKR передбачені й платежі. За офіційною інформацією польської влади, 340 злотих становить гербовий збір за надання дозволу на тимчасове проживання, ще 100 злотих — плата за виготовлення карти перебування.

    Є й важлива деталь для тих, хто вже пройде процедуру. Якщо воєводське управління повідомить про можливість отримати готову карту, але людина не забере її протягом установленого строку, це може вплинути на завершення процедури. Тому після подання електронної заяви важливо стежити за повідомленнями від польських органів і дотримуватися встановлених термінів.

    Окремо українцям варто перевірити актуальність свого PESEL UKR. У 2026 році Польща встановила додаткові вимоги для людей, які свого часу отримували номер PESEL без пред’явлення документа з фотографією. Вони мали підтвердити особу до 31 серпня 2026 року; відсутність такого підтвердження могла призвести до втрати тимчасового захисту з 1 вересня.

    Отже, CUKR насамперед може бути цікавою українцям, які планують залишатися в Польщі на триваліший період, працюють або ведуть бізнес і хочуть перейти від режиму тимчасового захисту до більш стабільної форми легального проживання. Проте рішення про перехід варто приймати з урахуванням особистої ситуації, адже після отримання карти повернутися до набору прав, пов’язаних саме зі статусом UKR, автоматично не вийде.

  • У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Європейському Союзі поступово змінюється підхід до перебування українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабної війни. Однією з країн, де ці зміни вже переходять у практичну площину, стала Чехія. Там готують оновлення правил, які передбачають більш чіткі умови перебування, посилення контролю та відповідальності за порушення.

    Про майбутні нововведення повідомив посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю “Главком”. За його словами, зміни не спрямовані на обмеження прав українців, а є частиною ширшої тенденції в Європі — переходу до більш структурованої та контрольованої міграційної політики.

    Йдеться насамперед про уточнення правил перебування для тих, хто користується тимчасовим захистом. За словами дипломата, більшість українців у Чехії вже інтегрувалися в суспільство — працюють, сплачують податки та мають стабільний дохід. Саме тому нові підходи мають на меті відокремити тих, хто дотримується правил, від тих, хто може зловживати статусом.

    Одним із ключових нововведень може стати скорочення дозволеного часу перебування за межами Чехії. Наразі українці можуть виїжджати з країни до 90 днів без втрати статусу, однак у майбутньому цей термін можуть зменшити приблизно до 30 днів. Це рішення пов’язане з необхідністю чітко визначити, чи людина фактично проживає в країні та користується її соціальною системою.

    Крім того, чеська влада планує посилити контроль за дотриманням правил перебування. Зокрема, перевірятимуть, чи особа дійсно проживає в Чехії, чи не порушує законодавство та чи не отримує соціальні виплати без належних підстав.

    У разі порушення вимог наслідки можуть бути серйозними. Серед можливих санкцій — анулювання документів, втрата статусу тимчасового захисту або навіть депортація. Водночас дипломати наголошують, що ці заходи спрямовані лише проти тих, хто порушує правила, і не торкнуться більшості українців.

    Окремим напрямом реформ є створення можливостей для переходу від тимчасового захисту до довгострокового проживання. У Чехії обговорюють механізми, які дозволять українцям легалізувати своє перебування на більш стабільних умовах, якщо вони працюють і інтегрувалися у суспільство.

    Експерти зазначають, що такі зміни є логічним етапом розвитку міграційної політики. Тимчасовий захист, який запровадили у 2022 році як екстрений механізм, поступово трансформується у більш довгострокову систему. Країни ЄС прагнуть адаптувати законодавство до нових реалій, коли значна частина українців вже не є тимчасовими біженцями, а фактично стала частиною місцевих економік.

    Водночас Чехія залишається однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українців у Європі. Це створює додаткове навантаження на соціальну систему, ринок праці та житлову інфраструктуру. Саме тому уряд намагається знайти баланс між підтримкою українців і захистом власних ресурсів.

    Подібні процеси відбуваються і в інших країнах ЄС. Наприклад, Польща вже впроваджує зміни до законодавства, спрямовані на регулювання статусу українців. Це свідчить про загальноєвропейську тенденцію — поступовий перехід від кризових рішень до системної політики.

    Важливо, що на рівні Євросоюзу механізм тимчасового захисту залишається чинним. Українці й надалі мають право легально перебувати в країнах ЄС, працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами. Однак умови цього перебування стають більш чіткими та регламентованими.

    Українські дипломати підкреслюють, що нові правила не повинні викликати паніки. Для тих, хто дотримується законів і веде легальний спосіб життя, суттєвих змін не передбачається. Натомість нововведення можуть навіть спростити життя, зокрема через можливість отримати довгостроковий статус.

    Таким чином, перегляд правил тимчасового захисту в Чехії є частиною ширшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Для українців це означає необхідність уважніше ставитися до умов перебування, але водночас відкриває нові можливості для легалізації та стабільного життя в країнах ЄС.

  • Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    За даними, оприлюдненими народною депутаткою Ніною Южаніною на основі статистики Національного банку, у 2025 році українці витратили на азартні ігри рекордну суму — 158 млрд грн (близько $3,9 млрд). При цьому виплати виграшів склали лише 105 млрд грн, що залишає різницю у 53 млрд грн — приблизно 30% від загального обсягу ставок. Для порівняння, у більшості розвинених країн маржа азартних операторів зазвичай не перевищує 5–15%.

    Южаніна зазначає, що така структура виплат викликає сумніви щодо її достовірності. Частина «виграшів» може бути пов’язана не з реальною грою, а зі схемами відмивання коштів. Ситуацію погіршує відсутність ефективної системи онлайн-моніторингу, масове використання дропів і фактичне ігнорування обмежень на ставки.

    Деталі статистики виявляють ще більш тривожну картину. По-перше, дані НБУ враховують лише легальні банківські операції — тіньова частина ринку може становити до половини реального обороту. По-друге, лише у четвертому кварталі минулого року суди зобов’язали казино повернути гравцям близько 15 млрд грн як «не використані кошти на ігровому рахунку». Лідерами за цими рішеннями стали Favbet та Cosmolot, що належать громадянам РФ Андрію Матюсі та Сергію Токареву, що свідчить про ще більшу реальну маржу казино.

    Соціальні наслідки також є серйозними: зростає лудоманія, пов’язана з азартними іграми злочинність та проблеми з боргами. В результаті державний контроль за ринком фактично відсутній, а сама інфраструктура азартних ігор може бути використана для відмивання коштів.

    За оцінкою експертів, політика легалізації ринку мала конкретних авторів — Володимира Зеленського, Давида Арахамію та Данила Гетманцева. Незалежно від того, чи була вона результатом некомпетентності чи свідомого розрахунку, Україна отримала величезний і погано контрольований ринок з колосальними фінансовими потоками та серйозними соціальними наслідками.

  • У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    З 5 березня у Польщі починають діяти нові правила перебування громадян України. Зміни стосуються продовження легального статусу, перевірки цифрових документів, а також правил перетину кордону для дітей.

    Про це повідомив блогер Олександр Матвеєв.

    Однією з ключових змін є автоматичне продовження легального перебування українців у Польщі. Це правило стосується як громадян зі спеціальним статусом UKR, так і тих, хто проживає в країні на загальних умовах.

    Власникам статусу UKR більше не потрібно звертатися до державних установ для його продовження. Перевірити актуальність своїх даних можна через застосунок Diia.pl.

    Крім того, залишаються чинними польські візи та карти побиту, строк дії яких завершився під час воєнного стану. Українці, які перевищили дозволений термін перебування за безвізовим режимом, також можуть і надалі законно перебувати на території Польщі.

    Разом із цим польська прикордонна служба змінює правила перевірки електронних документів. Відтепер скріншоти з застосунку mObywatel або Diia.pl не вважаються офіційним підтвердженням статусу.

    Під час проходження прикордонного контролю необхідно показати активний застосунок у режимі реального часу. У разі потреби користувача можуть попросити оновити дані безпосередньо під час перевірки.

    Окремі зміни запроваджено для неповнолітніх, оскільки саме у цій категорії найчастіше виникають проблеми під час перетину кордону.

    Діти до 13 років повинні бути додані до цифрового статусу одного з батьків у застосунку.

    Підлітки від 13 років зобов’язані мати власний обліковий запис у Diia.pl.

    Водночас важливо врахувати ще один нюанс. Якщо один із батьків, наприклад мати, змінює статус UKR на карту побиту або візу, статус дитини, який був прив’язаний до її профілю, може бути анульований. У такому випадку дитина не зможе перетнути кордон, навіть якщо її перебування в Польщі залишається легальним.

    Батькам радять заздалегідь подбати про окрему легалізацію статусу дітей, щоб уникнути проблем під час подорожей.

    Нові правила також уточнюють порядок отримання спеціального статусу UKR. Відтепер його можна оформити лише у разі прямого в’їзду до Польщі з території України.

    Громадяни, які прибувають до Польщі з інших держав, можуть скористатися безвізовим режимом на 90 днів. Протягом цього часу їм потрібно офіційно працевлаштуватися та подати документи на отримання карти побиту.

    Таким чином, для українців у Польщі зберігається автоматичне продовження легального перебування, однак контроль за цифровими документами та правила перетину кордону, особливо для дітей, стають більш чіткими.

  • Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України діятиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово будуть приведені у відповідність до загальних правил для іноземців. Про це повідомляє Visit Ukraine.

    Після завершення дії спеціального закону українці зможуть залишатися в Польщі лише на загальних підставах, як громадяни інших третіх країн. Водночас польська влада вже готує окремі механізми легалізації саме для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом.

    Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

    Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

    Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

    Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

  • Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що створювачі контенту на платформі OnlyFans можуть приносити бюджету близько 1 млрд грн на рік. Для реалізації цього потенціалу, за його словами, необхідно припинити політичне «псевдоморалізаторство» і вирішити питання декриміналізації статті 301 ККУ.

    Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев виступив із різкою критикою поточної політики щодо творців контенту для дорослих. Він наголосив, що держава витрачає мільйони на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, замість того щоб легалізувати сферу й отримувати податкові надходження, оцінні ним у приблизно 1 млрд грн на рік.

    Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

    Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

    Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

    Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

    Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

    Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

  • Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.

    У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».

    Нині українці в Німеччині можуть:
    • залишатися під тимчасовим захистом або
    • подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

    Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

    На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

    Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

  • Стало відомо за яких умов в Україні можуть легалізувати простицію

    Стало відомо за яких умов в Україні можуть легалізувати простицію

    Комерційні інтимні послуги в Україні можуть частково вийти з-під кримінального покарання. Водночас планується жорсткий контроль за цією сферою. Про це заявив заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов в інтерв’ю «Телеграфу».

    За його словами, в умовах євроінтеграції Україна розглядає можливість часткової депеналізації проституції. Йдеться не про повну легалізацію, а про виключення з-під кримінального переслідування окремих форм інтимних послуг — за умови чіткої регуляції.

    «Це не має перетворитися на хаос і вседозволеність. Ми говоримо про жорсткий контроль і чіткі правила», — наголосив Нєбитов.

    Він підкреслив, що проституція нерідко пов’язана з торгівлею людьми та експлуатацією, а управління цим «ринком» часто зосереджене в руках кримінальних угруповань. Саме тому реформи в цій сфері повинні враховувати не лише економічний чи правовий, а й безпековий контекст.

    Крім того, як уточнив представник Нацполіції, в рамках адаптації українського законодавства до стандартів ЄС уже готуються зміни, які передбачають непритягнення до відповідальності жертв торгівлі людьми, яких змушували надавати інтимні послуги.

    Таким чином, держава прагне зменшити тиск на осіб, які опинилися в ситуації примусу, і натомість зосередитися на боротьбі з трафікерами та організаторами експлуатації.

    «Ми маємо захищати жертв, а не карати їх. Це принцип, який лежить в основі європейського правозастосування», — зазначив Нєбитов.

    Очікується, що відповідні законодавчі ініціативи можуть з’явитися вже найближчим часом.

  • Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Економіст Андрій Новак попереджає про потенційні ризики для банківського сектору України у зв’язку з можливістю легалізації криптовалют, що може відбутися вже наступного року. Хоча легалізація має свої переваги, зокрема прозорість та приток інвестицій, експерт вказує на серйозні загрози для традиційних банків.

    “Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

    За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

    “По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

    Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

    Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

    На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

    Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

    “Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

  • Детективи БЕБ України розкрили схему Коломойського по легалізації 4 млрд грн за участю підсанкційного олігарха

    Детективи БЕБ України розкрили схему Коломойського по легалізації 4 млрд грн за участю підсанкційного олігарха

    В Україні розгортається нова гучна справа, що стосується легалізації понад 4 мільярдів гривень. Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) під час досудового розслідування виявили, що схема, організована олігархом Ігорем Коломойським, була здійснена за участю банку, що належить підсанкційному олігарху, який перебуває в міжнародному розшуку.

    Зокрема Коломойський, аби приховати походження незаконно отриманих грошових коштів, організував внесення недостовірних відомостей до обліків підконтрольних банків.

    Так Коломойський нібито вносив готівкові грошові кошти на власний рахунок у Приватбанку, надалі ці гроші продавалися Реал банку, після цього за допомогою імітації декількох банківських операцій з підконтрольними підприємствами та зняття частини готівкових коштів приховувались факти наявності грошових коштів на рахунках банку. В результаті згадуваних операцій відбувалось приховування недостачі готівкових грошових коштів у звітності до НБУ на кінець банківського дня.

    Встановлено також, що реалізація схеми з маскування незаконного походження грошових коштів тривала впродовж 2 років.

    Нагадаємо, нещодавно Детективи Бюро економічної безпеки України виділили матеріали досудового розслідування щодо Коломойського в окреме кримінальне провадження, де повідомлено про завершення розслідування за 4 статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191. Стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Водночас триває слідство щодо інших учасників організованої та керованої олігархом групи.

    Йдеться про незаконні дії з банківськими документами під час фактичного невнесення підозрюваним 5,8 млрд грн в касу банку, а також заволодіння понад 5,3 млрд грн, які надалі були легалізовані. Частина безпідставно зарахованих на особисті рахунки олігарха грошей була сформована за рахунок кредитних коштів підконтрольного банку.

    Також детективи довели факт організації заволодіння бізнесменом понад 3,3 млрд грн «УКРНАФТА» та учасників договорів про спільну інвестиційну діяльність. Зокрема під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний організував заволодіння коштами акціонерного товариства шляхом укладання фіктивних договорів щодо робіт, які фактично не виконувались.

    Отримані незаконним шляхом понад 4 млрд грн підозрюваний легалізував.

    Наразі матеріали досудового розслідування відкрито стороні захисту для ознайомлення.

    Оперативний супровід – Служба безпека України, Процесуальне керівництво – прокурори Офісу Генерального прокурора.