Daypolitico

Позначка: ліки

  • Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    В аптечних мережах України виникли тимчасові перебої з наявністю окремих найменувань лікарських засобів міжнародного фармацевтичного концерну Bayer. Зникнення деяких популярних медикаментів викликало занепокоєння серед споживачів, проте офіційне представництво компанії-виробника запевнило, що ситуація має виключно технічний та тимчасовий характер. Компанія категорично спростувала чутки про ймовірний вихід із ринку або довгострокове припинення діяльності в Україні, підтвердивши незмінність своїх зобов’язань перед українськими пацієнтами та системою охорони здоров’я.

    Головним чинником, що спричинив ситуативний дефіцит, стали масштабні збої у функціонуванні складських і транспортних ланцюгів. Зокрема, на ритмічність дистрибуції суттєво вплинули регулярні російські удари по критичній, енергетичній і складській інфраструктурі, які неодноразово зачіпали логістичні потужності фармацевтичного сектору. Ускладнення внутрішньої логістики, пошкодження окремих перевантажувальних хабів та вимушена перебудова маршрутів транспортування призвели до того, що чергові партії продукції не змогли потрапити до кінцевого споживача у звичні календарні строки.

    Попри виклики воєнного стану, представники фармацевтичного гіганта повідомили, що необхідні обсяги дефіцитних препаратів уже завезені та перебувають на території України. Наразі продукція проходить обов’язкові стандартні регуляторні процедури: лабораторний контроль якості, верифікацію сертифікатів відповідності та митно-податкове оформлення, що вимагається чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів. Очікується, що після передачі перевірених партій у розпорядження оптових дистриб’юторів надходження препаратів на аптечні полиці поступово нормалізується впродовж другої половини жовтня.

    Нинішній інцидент вкотре висвітлює загальну вразливість українського ринку медикаментів в умовах системних військових ризиків. Фармацевтична безпека безпосередньо залежить від стійкості ланцюгів постачання імпортних препаратів, стабільності електроживлення для забезпечення «холодового ланцюга» зберігання чутливих вакцин і ліків, а також швидкості роботи органів державного контролю якості. Попри виклики війни, збереження прямої присутності провідних міжнародних корпорацій та оперативна адаптація логістики залишаються ключовими факторами, що запобігають системним кризам у забезпеченні населення життєво необхідними терапевтичними засобами.

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    В Україні наразі немає системного дефіциту лікарських засобів, попри серію російських ударів по фармацевтичних складах, виробничих і логістичних об’єктах. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що поставки на ринок продовжуються, а проблеми з окремими препаратами вдалося частково вирішити за рахунок додаткових партій та перебудови логістики.

    У серпні та вересні в окремих регіонах українці справді стикалися з труднощами під час пошуку деяких препаратів. Насамперед йшлося про ліки з діючою речовиною левотироксин натрію, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин». Після надходження нових партій ситуація стабілізувалася.

    У МОЗ пояснюють, що на доступність препаратів зараз впливають одразу кілька чинників: пошкодження складської інфраструктури, зміни логістичних маршрутів, нерівномірне надходження імпортних препаратів та періодичне зростання попиту.

    Водночас система постачання залишається працездатною завдяки кільком каналам поставок, роботі українських та іноземних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж. У разі пошкодження одного логістичного вузла компанії можуть перенаправляти потоки продукції через інші майданчики.

    Ще наприкінці серпня уряд спростив умови зберігання ліків під час воєнного стану. Фармкомпаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти запаси між різними локаціями. Це має зменшити ризик одночасної втрати значної кількості препаратів під час удару по одному великому складу.

    Питання стало особливо актуальним після нових атак на фармацевтичну інфраструктуру. 3 жовтня під Києвом російська атака пошкодила склади одного з великих фармацевтичних дистриб’юторів — компанії «Вента». Про це раніше писала «Ненька інфо». Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками — Ненька інфо

    Крім того, у вересні серйозних пошкоджень зазнав великий фармацевтичний складський комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а в червні під удар потрапило підприємство фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві.

    Попри це, у МОЗ наголошують: ліки продовжують надходити до аптек, а державні структури разом із Держлікслужбою стежать за запасами та можливістю їх оперативного поповнення.

    Разом із тим у міністерстві не виключають локальних і тимчасових перебоїв у майбутньому. Російські обстріли тривають, тому ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, препарату та стану логістики.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про загальний тиск на фармацевтичний ринок через удари по медичній інфраструктурі та подорожчання логістики. Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки — Ненька інфо

    Отже, станом на 5 жовтня масового дефіциту ліків в Україні немає, але ризик локальних перебоїв залишається через подальші атаки на склади, виробництво та логістичну інфраструктуру.

     

  • РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    Російські війська у понеділок, 28 вересня, знову завдали удару по потужностях фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві. У пресслужбі підприємства підтвердили атаку та повідомили, що загиблих немає.

    Подробиці щодо характеру пошкоджень та наслідків нового удару компанія поки не розкриває.

    Це вже третя атака на об’єкти «Дарниці» за останні кілька днів, якщо враховувати удари 23 і 28 вересня та повторну атаку, про яку повідомляли 26 вересня. Після удару 23 вересня компанія також зазначала, що серед працівників загиблих немає, але з міркувань безпеки не оприлюднювала масштаби пошкоджень.

    Крім того, підприємство вже зазнавало російського удару 23 вересня 2026 року. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту. 

    «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Компанія випускає понад 200 брендів препаратів, зокрема для кардіології, неврології, знеболення та інших напрямів.

    Серія атак на фармацевтичне підприємство відбувається на тлі інтенсивних ударів РФ по Києву наприкінці вересня. Остаточні масштаби пошкоджень «Дарниці» після атаки 28 вересня наразі уточнюються.

  • Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Український фармацевтичний ринок опинився під колосальним фінансовим та логістичним тиском, який неминуче призведе до поступового зростання вартості життєво необхідних медикаментів в аптечних мережах по всій країні. На формування кінцевих цін одночасно впливає одразу кілька вкрай несприятливих чинників: нестійкість курсів долара та євро, регулярне підвищення вартості пального, вимушена перебудова складних міжнародних транспортних маршрутів і, насамперед, цілеспрямований ракетно-дроновий терор держави-агресора проти складської та виробничої інфраструктури. Насамперед цінові коливання зачеплять імпортні лікарські засоби, оскільки їхня вартість безпосередньо залежить від витрат на валютну закупівлю за кордоном, транскордонну доставку та процедури обов’язкового митного контролю. Попри намагання дистриб’юторів стримувати стрибок роздрібної вартості за рахунок внутрішніх ресурсів, подорожчання вже поступово втілюється на практиці й надалі лише посилюватиметься.

    Особливо драматичним випробуванням для стабільності галузі стала масштабна серія ворожих атак, спрямованих на винищення стратегічних запасів медикаментів. Протягом останнього місяця прямих руйнівних ударів зазнали ключові логістичні комплекси та підприємства провідних дистриб’юторів, серед яких бази компаній «Біокон», «Оптіма-Фарм», Teva, Universal Logistic, мережі «Аптека Доброго Дня», а також виробничий завод фармакологічного гіганта «Дарниця» в Києві. Найбільших катастрофічних збитків зазнав спеціалізований хаб «Біокон» у Київській області: на площі майже сорок п’ять тисяч квадратних метрів було знищено препаратів та виробів медичного призначення на колосальну суму понад п’ятнадцять мільярдів гривень. Подібне варварське знищення складів раніше неодноразово фіксувалося і в Дніпрі, де ворожі прильоти ліквідували майно дистриб’ютора «БаДМ» на п’ять мільярдів гривень та центральний склад мережі «Мед-Сервіс». Відновлення таких колосальних втрат вимагає тривалого часу – від повторного ввезення сировини чи препаратів до багаторівневого лабораторного контролю якості.

    Попри значні матеріальні збитки та тимчасові локальні труднощі з окремими імпортними найменуваннями для лікування хронічних недуг, фахівці не прогнозують виникнення тотального медикаментозного колапсу чи дефіциту. Вітчизняні фармацевтичні компанії демонструють високий рівень адаптивності та продовжують нарощувати обсяги випуску якісних взаємозамінних аналогів, здатних повністю покрити нагальні потреби лікарень і цивільного населення. Саме розвинене власне виробництво та наявність вітчизняних генериків стають головним запобіжником проти зникнення ліків із полиць в умовах щоденної воєнної загрози. Водночас поєднання високих логістичних витрат та необхідності компенсації понесених мільярдних руйнувань диктуватиме нові цінові реалії, змушуючи пацієнтів дедалі частіше віддавати перевагу доступній вітчизняній продукції.

  • Відмова від минулого: творець легендарного «Оземпіка» радикально змінює назву та глобальну стратегію на тлі падіння акцій

    Відмова від минулого: творець легендарного «Оземпіка» радикально змінює назву та глобальну стратегію на тлі падіння акцій

    Данський фармацевтичний гігант Novo Nordisk, який здобув світову славу та надприбутки завдяки розробці препаратів «Оземпік» та «Вегові» для лікування діабету й ожиріння, офіційно оголосив про масштабний корпоративний ребрендинг. Відтепер світова корпорація позиціюватиме себе на міжнародному ринку під лаконічною назвою Novo. Відповідне повідомлення вже з’явилося на офіційному порталі виробника, символізуючи початок кардинальної трансформації однієї з найвпливовіших компаній європейського континенту.

    Фундаментальні зміни в айдентиці зумовлені глобальним переглядом філософії ведення бізнесу. Керівництво прагне вийти за межі традиційного сприйняття бренду виключно як виробника вузькопрофільних медикаментів для схуднення та контролю рівня цукру. Стратегічна мета оновленої компанії полягає у тому, щоб закріпити за собою статус комплексного гравця у широкій сфері глобальної охорони здоров’я. Цю нову візію підкреслює і нещодавно затверджений корпоративний слоган – «Міцне здоров’я починається зараз». При цьому юристи компанії уточнюють, що офіційна юридична назва підприємства Novo Nordisk A/S залишатиметься незмінною для оформлення всієї фінансової документації та міжнародних угод.

    Детальний план подальшого розвитку та оновлену операційну модель топменеджмент Novo планує презентувати вже найближчим часом. Двадцять першого вересня у Лондоні відбудеться великий день інвестора, де профільні керівники розкриють усі ключові аспекти трансформації перед головними акціонерами та біржовими аналітиками, намагаючись закріпити їхню довіру.

    Варто зазначити, що для Данії ця фармацевтична імперія має абсолютно безпрецедентне макроекономічне значення. Вона є найпотужнішою компанією країни, а її ринкова капіталізація майже в чотири рази перевищує фінансові показники найближчого вітчизняного конкурента – міжнародного логістичного гіганта Maersk. Вплив виробника на національну економіку настільки колосальний, що рекордні світові продажі препарату «Вегові» самостійно забезпечили значно вище, ніж прогнозував уряд, загальне зростання валового внутрішнього продукту всієї держави.

    Проте поточний рік приніс корпорації серйозні виклики. Ще на початку 2024 року компанія впевнено утримувала престижний титул найдорожчого підприємства Європи, однак з того часу ринкова ситуація різко змінилася, а котирування її акцій зазнали суттєвого падіння. Інвестори почали жорстко реагувати на будь-які ознаки стагнації та вузької спеціалізації бренду.

    Спроби диверсифікувати бізнес і розширити портфель інноваційних препаратів поки що стикаються із критичними перешкодами. Минулого тижня виробник був змушений повідомити про невдалі результати клінічних випробувань свого експериментального препарату «зилтивекімаб», який цілеспрямовано розроблявся для ефективного лікування серцево-судинних захворювань. Цей гучний науковий провал став черговим болючим ударом по амбіціях корпорації вийти за межі свого флагманського напрямку боротьби з діабетом. Саме тому нинішній швидкий ребрендинг виглядає не лише як плановий іміджевий крок, але й як спроба змістити інформаційні акценти та продемонструвати ринку готовність до розширення горизонтів.

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Україна готується до масштабної перебудови системи державного контролю за лікарськими засобами. З 1 січня 2027 року має повноцінно запрацювати Українське фармацевтичне агентство — новий національний регулятор, який зосередить в одному органі ключові повноваження щодо реєстрації ліків, ліцензування, контролю якості, сертифікації виробництва та обігу медичних виробів.

    Відкладати запуск агенції не планують. Створення нового органу вже оформлене постановою Кабінету Міністрів №739 від 4 червня 2026 року, а Міністерство охорони здоров’я неодноразово підтверджувало, що офіційний старт роботи нового регулятора призначений саме на 1 січня 2027 року.

    Реформа має радикально змінити нинішню систему, в якій різні функції розподілені між кількома установами. У перспективі бізнес має отримати фактично «єдине вікно», а відповідальність за рішення у фармацевтичній сфері концентруватиметься в одному регуляторному органі.

    Що саме змінить Українське фармацевтичне агентство

    Українське фармацевтичне агентство створюють як орган державного контролю європейського типу.

    Його завданням стане не просто заміна однієї установи іншою, а об’єднання функцій, які зараз розпорошені між різними державними структурами.

    До ключових напрямів майбутнього регулятора мають увійти:

    • державна реєстрація лікарських засобів;
    • ліцензування діяльності у фармацевтичній сфері;
    • контроль якості та безпеки ліків;
    • видача та контроль GMP-сертифікатів;
    • нагляд за виробництвом та імпортом лікарських засобів;
    • фармаконагляд;
    • контроль медичних виробів;
    • регулювання окремих процедур клінічних досліджень.

    МОЗ пояснює реформу необхідністю створити єдиний регулятор за моделлю, яка застосовується у країнах Європейського Союзу.

    У результаті замість ситуації, коли бізнес або виробник змушений взаємодіяти з кількома різними структурами, основні рішення має ухвалювати один орган.

    Держлікслужбу приєднають до нового органу

    Однією з найпомітніших змін стане реорганізація Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

    МОЗ раніше повідомляло, що Держлікслужбу планують приєднати до Українського фармацевтичного агентства.

    Паралельно перебудовуватиметься і робота Державного експертного центру МОЗ.

    Однак різкого припинення його функцій 1 січня не буде. Для уникнення колапсу у реєстрації лікарських засобів передбачений перехідний період.

    Протягом 2027 року Державний експертний центр має завершувати експертизу матеріалів, які були подані до 31 грудня 2026 року. Це має забезпечити безперервність процесу та не допустити ситуації, коли тисячі заяв на реєстрацію чи перереєстрацію препаратів зависнуть через зміну системи.

    Сам новий регулятор паралельно братиме на себе нові процедури.

    Керівника УФА мають обирати через відкритий конкурс

    Окреме питання — хто очолить нову структуру, яка отримає величезні повноваження на фармацевтичному ринку.

    Згідно із затвердженим Кабміном порядком, керівника Українського фармацевтичного агентства мають призначити за результатами відкритого конкурсу.

    До відбору залучатимуть не лише українських чиновників.

    Передбачена участь представників міжнародних організацій, громадського сектору та пацієнтських організацій. Саме такий формат має зменшити можливості для політичного або корпоративного впливу на призначення керівника нового регулятора.

    МОЗ при цьому не повинно домінувати в конкурсній комісії. Його представник виконуватиме переважно організаційну функцію секретаря комісії.

    Остаточний склад комісії має затвердити уряд після отримання кандидатур від усіх передбачених сторін.

    Чому боротьба за посаду буде серйозною

    Очільник УФА фактично отримає контроль над критично важливими процесами на одному з найбільших та найбільш фінансово ємних ринків країни.

    Від рішень агентства залежатимуть:

    • доступ нового препарату на український ринок;
    • можливість фармвиробника працювати в Україні;
    • проходження перевірок виробництва;
    • видача ліцензій;
    • підтвердження відповідності стандартам GMP;
    • відкликання неякісних лікарських засобів;
    • регуляторні процедури для імпортерів.

    Саме тому прозорий конкурс має принципове значення.

    Якщо новий регулятор отримає високий рівень незалежності, він зможе ухвалювати рішення на основі професійних та наукових критеріїв. Якщо ж орган опиниться під політичним чи бізнесовим впливом, концентрація настільки широких повноважень, навпаки, створить додаткові ризики.

    Зарплати стануть одним із ключових питань

    Ще одна проблема — оплата праці майбутніх співробітників.

    Новому регулятору доведеться конкурувати за спеціалістів із приватними фармкомпаніями, міжнародними структурами та державними підприємствами, де рівень зарплат часто значно вищий, ніж у класичних органах виконавчої влади.

    Саме тому фінансова модель Українського фармацевтичного агентства зараз є одним із ключових питань підготовки реформи.

    МОЗ раніше повідомляло, що Україна орієнтується на європейський підхід, за якого регуляторні збори мають покривати реальну вартість надання послуг, а не перетворювати агентство на комерційну структуру.

    Від того, який фонд оплати праці врешті погодять, залежатиме здатність нового органу залучити експертів із фармакології, виробництва ліків, клінічних досліджень, фармаконагляду та регуляторної політики.

    Реєстрація ліків має стати передбачуванішою

    Одна з головних претензій бізнесу до нинішньої моделі — тривалі та складні регуляторні процедури.

    Українська система державної реєстрації лікарських засобів багато років критикується за бюрократичність, неоднорідність підходів і залежність від великої кількості адміністративних етапів.

    Новий регулятор має отримати чіткі строки, стандартизовані процедури та цифрові інструменти.

    Ключовий принцип, який зараз декларують під час підготовки переходу, — послідовність і передбачуваність регуляторних рішень. На цьому окремо наголошує і нинішнє керівництво Державного експертного центру.

    Для фармацевтичного бізнесу це означає, що правила реєстрації препарату, проходження експертизи чи отримання сертифіката мають бути зрозумілими ще до початку процедури.

    Посилиться контроль якості препаратів

    Реформа особливо важлива на тлі дискусій про якість частини препаратів, які роками залишаються на українському ринку.

    Окреме питання стосується старих генеричних лікарських засобів, для яких сучасні вимоги щодо доведення біоеквівалентності могли не застосовуватися у тому вигляді, як це передбачено сьогодні.

    Україна поступово наближає фармацевтичне законодавство до норм ЄС, і це означає більш жорсткі вимоги до доказів якості, ефективності та безпеки препаратів.

    Для частини виробників це може означати необхідність проводити додаткові дослідження, оновлювати реєстраційні матеріали або навіть залишати ринок, якщо препарат не відповідатиме новим стандартам.

    Для пацієнтів мета реформи інша — гарантувати, що препарат, який продається в українській аптеці, має підтверджену якість і терапевтичну ефективність.

    Україна фактично переходить на європейську модель

    Створення УФА є частиною ширшої євроінтеграції української фармацевтичної системи.

    Україна приводить законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу щодо лікарських засобів, клінічних досліджень, виробництва та фармаконагляду.

    Частина нових нормативних актів також набере чинності саме 1 січня 2027 року. Наприклад, новий порядок проведення клінічних досліджень уже ухвалений із такою датою набрання чинності.

    У перспективі це має полегшити взаємне визнання регуляторних процедур та інтеграцію України в європейський фармацевтичний простір.

    Чи можуть запуск перенести

    Наразі офіційних підстав очікувати перенесення немає.

    МОЗ ще у травні підкреслювало, що 1 січня 2027 року залишається датою запуску Українського фармацевтичного агентства.

    Той самий дедлайн закладений і в нормативну базу.

    Водночас це не означає, що з першого дня абсолютно всі процедури запрацюють у новій моделі без перехідного періоду.

    Частину технічних, експертних та сервісних функцій на початковому етапі можуть продовжувати виконувати існуючі установи. Саме для цього передбачений перехід протягом 2027 року.

    Головне — з 1 січня має з’явитися один центр відповідальності за фармацевтичне регулювання.

    Якщо реформу реалізують за нинішнім планом, для українського фармринку 2027 рік стане одним із найбільших регуляторних переломів за останні десятиліття.

  • Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    У ніч проти 28 червня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Однією з цілей ворожого удару став Київ, де під обстріл потрапила територія фармацевтичної компанії «Дарниця» — одного з найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Про атаку повідомила директорка ради директорів компанії Катерина Загорій. За її словами, підприємство зазнало ворожого удару під час нічного ракетного обстрілу столиці. Водночас у компанії наголосили, що деталі щодо характеру пошкоджень поки не розголошують з міркувань безпеки та до завершення роботи всіх компетентних служб.

    «З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків. На цей момент можемо підтвердити, що загиблих і постраждалих серед працівників немає, а завод продовжить свою роботу», — зазначила Катерина Загорій.

    Попри атаку, на підприємстві підтвердили, що виробничі процеси не будуть повністю зупинені. Представники компанії заявили, що докладуть максимум зусиль для забезпечення безперебійного виробництва медикаментів, які є критично важливими для української системи охорони здоров’я.

    Нічна атака на Київ стала частиною масштабного удару Росії по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували дві протикорабельні ракети «Циркон/Онікс», шість балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-400», а також 142 ударні безпілотники різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори. Українські сили протиповітряної оборони знищили сім із восьми ракет та більшість безпілотників, однак окремі цілі все ж досягли території столиці.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок атаки виникло кілька пожеж. Загорілися територія біля житлового будинку, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення, а також було виявлено бойову частину ракети, яка впала поблизу багатоповерхівки й не здетонувала. Територію оперативно оточили, а вибухотехніки провели роботи з її вилучення. За офіційною інформацією міської влади, двоє людей отримали поранення та були госпіталізовані.

    Фармацевтична компанія «Дарниця» є одним із лідерів українського ринку лікарських засобів. Підприємство працює понад 90 років і виробляє сотні найменувань препаратів, серед яких антибіотики, серцево-судинні засоби, знеболювальні, протизапальні препарати, ліки для лікування хронічних захворювань та медикаменти для невідкладної допомоги. Продукція компанії використовується як цивільними медичними закладами, так і системою військової медицини.

    Після початку повномасштабної війни українські фармацевтичні підприємства неодноразово ставали об’єктами російських атак. У попередні роки через обстріли зазнавали пошкоджень виробничі потужності інших великих фармацевтичних компаній, а восени 2025 року було знищено один із найбільших складів лікарських засобів в Україні, що належав дистриб’ютору «Оптіма-Фарм». Тоді експерти попереджали про ризики для забезпечення країни медикаментами.

    Експерти зазначають, що удари по підприємствах, які забезпечують населення ліками, можуть створювати додатковий тиск на систему охорони здоров’я, особливо в умовах війни. Саме тому українські виробники після початку повномасштабного вторгнення активно працюють над диверсифікацією виробничих процесів, резервуванням потужностей і створенням запасів продукції.

    У самій компанії «Дарниця» поки що не повідомляють про масштаби пошкоджень виробничих корпусів чи обладнання. Також не уточнюється, чи вплине атака на окремі виробничі лінії. Представники підприємства наголошують, що всю необхідну інформацію буде оприлюднено лише після завершення роботи рятувальників та профільних служб.

    Нічний удар по Києву вкотре засвідчив, що під російськими атаками опиняються не лише енергетичні чи військові об’єкти, а й підприємства, які забезпечують цивільне населення товарами критичної необхідності. Попри це українські виробники продовжують роботу навіть у надзвичайно складних умовах, підтримуючи стабільне забезпечення країни медикаментами.

    Наразі на підприємстві триває оцінка наслідків удару. У компанії запевняють, що головне — всі працівники залишилися живими, а виробництво лікарських засобів продовжиться після виконання всіх необхідних заходів безпеки.

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.