Daypolitico

Позначка: ліки

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    Український фармацевтичний ринок опинився в центрі масштабного скандалу після появи інформації про можливий прихід одеського бізнесмена Бориса Кауфмана до управління одним із найбільших дистриб’юторів ліків — компанії «Вента. ЛТД». На тлі мільярдних штрафів для конкурентів, російських обстрілів логістичних центрів та дивних рішень державних структур ринок почав стрімко переформатовуватися.

    Про це повідомляють одразу кілька економічних видань із посиланням на джерела у фармацевичній галузі.

    За наявною інформацією, Кауфман нібито став неофіційним керівником компанії «Вента. ЛТД» — третього за величиною фармацевтичного дистриб’ютора України. Саме ця компанія останнім часом демонструє аномально швидке зростання частки ринку.

    Паралельно два головні конкуренти — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» — переживають серйозну кризу. Антимонопольний комітет України наклав на компанії рекордні штрафи: 2,3 млрд грн для «БаДМ» та 2,4 млрд грн для «Оптіма-Фарм». Одночасно їхні логістичні потужності зазнали масштабних руйнувань через російські атаки.

    Зокрема, у Дніпрі було повністю знищено склади «Оптіма-Фарм», а логістичний хаб компанії у Києві отримав значні пошкодження.

    На цьому тлі учасники ринку почали відкрито говорити про те, що саме «Вента. ЛТД» стала головним вигодонабувачем від проблем конкурентів.

    Особливий резонанс викликала інформація про дії менеджменту «Венти» після арешту рахунків «Оптіма-Фарм». За даними журналістів, учасникам ринку почали надходити листи від імені заступника гендиректора «Венти» із пропозиціями терміново переглянути прямі контракти через ризики дефіциту ліків.

    У матеріалі зазначається, що такі дії можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції.

    Додаткові запитання викликала й роль великих виробників. За інформацією джерел, фармацевтичні компанії «Дарниця» та «Інтерхім» нібито виступали за збільшення частки саме «Венти. ЛТД» на ринку.

    Окрему увагу журналісти звертають на походження самої компанії. До початку повномасштабної війни «Вента. ЛТД» частково належала російській компанії «Катрен». Після арешту російської частки актив передали під управління АРМА.

    Однак пізніше виявилося, що новий управитель — ТОВ «І.К.ВЕЛ» — мав тих самих засновників, які були пов’язані з попередніми власниками «Венти». У матеріалах судової справи також фігурує інформація про прихований контроль над значною частиною компанії через афілійованих осіб.

    Після медійного розголосу АРМА намагалася розірвати договір з управителем, однак це рішення було оскаржене у суді.

    У січні 2026 року серед нових бенефіціарів компанії з’явився 23-річний мешканець Дніпра Нікіта Холодов, який раніше не був відомий у великому бізнесі. Журналісти звертають увагу, що саме після зміни структури власності на ринку заговорили про прихід Бориса Кауфмана.

    Сам Кауфман — одна з найвідоміших та найсуперечливіших фігур українського бізнесу. Його ім’я роками пов’язують із великими активами в Одесі, готельним бізнесом, а також скандальною справою навколо Одеського аеропорту.

    У 2025 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса». У межах угоди бізнесмен мав компенсувати державі понад мільярд гривень збитків.

    Окремо журналісти нагадують про зв’язок Кауфмана із тютюновим дистриб’ютором «Тедіс Україна», який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо монополізації ринку та можливих зв’язків із російським бізнесом.

    Додаткового резонансу ситуації додають заяви експрокурора САП Станіслава Броневицького про політичне лобіювання інтересів Кауфмана. Також раніше журналісти Bihus.Info повідомляли, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія користувався автомобілем, оформленим на дружину бізнесмена.

    На тлі війни та атак РФ історія навколо фармацевтичного ринку викликає особливу увагу, адже йдеться про одну зі стратегічних сфер країни — забезпечення ліками та медичну логістику.

  • Контрабанда ліків на 9,5 млн грн: суд покарав священнослужителя з Тернополя

    Контрабанда ліків на 9,5 млн грн: суд покарав священнослужителя з Тернополя

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув резонансну справу про контрабанду медичних препаратів, які намагалися ввезти в Україну під прикриттям гуманітарної допомоги. Йдеться про керівника релігійної громади «Парафія Пресвятої Тройці м. Тернопіль» Української греко-католицької церкви Романа Ярославовича Дутчака.

    Згідно з матеріалами кримінального провадження №308/3505/26, у червні 2025 року релігійне товариство «Свята Софія» з Рима передало українській стороні гуманітарний вантаж. У документах були зазначені продукти харчування, одяг, дитячі речі та засоби допомоги, зокрема інвалідний візок.

    Втім, серед вантажу знаходився й окремий піддон із 2 226 упаковками медичного препарату «New Art», який використовується для внутрішньосуглобових ін’єкцій. Його загальна вартість, за висновками експертизи, становила 9 499 541 гривню.

    Проблема полягала в тому, що термін придатності цих медикаментів спливав у вересні 2025 року. Відповідно до українського законодавства, гуманітарна допомога у вигляді ліків не може ввозитися, якщо термін їх придатності є меншим за половину встановленого виробником або меншим ніж шість місяців.

    Слідство встановило, що Дутчак свідомо не вніс ці медикаменти до електронної митної декларації в системі «Єдине вікно». Він задекларував лише продукти та інші речі, розраховуючи, що незадекларований піддон вагою майже 100 кілограмів залишиться непоміченим.

    Однак 24 червня 2025 року на митному посту «Тиса» закарпатські митники під час огляду вантажівки DAF виявили незадекларований медичний вантаж. Після цього Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження за ч.1 ст. 201-3 Кримінального кодексу України — контрабанда товарів у значному розмірі.

    Під час розгляду справи обвинувачений повністю визнав свою провину та уклав угоду зі слідством. Суд врахував щире каяття, співпрацю зі слідством, а також те, що Дутчак перерахував 100 тисяч гривень на потреби однієї з військових частин ЗСУ.

    16 березня 2026 року суд затвердив угоду про визнання винуватості. Відповідно до вироку, обвинуваченому призначено штраф у розмірі 170 тисяч гривень. Водночас вся партія медикаментів підлягає конфіскації в дохід держави. Крім того, засуджений має компенсувати витрати на проведення експертизи — понад 4,6 тисячі гривень.

    Справу розглядали в умовах оновленого законодавства щодо криміналізації товарної контрабанди, яке діє в Україні з кінця 2023 року. Відповідно до статті 201-3 ККУ, незаконне переміщення товарів у значному розмірі — від понад 6 мільйонів гривень — тягне за собою суттєві штрафи або позбавлення волі.

    Контрабанда залишається однією з ключових проблем української економіки. За оцінками експертів і представників влади, через «сірий» імпорт і незаконні схеми бюджет щороку недоотримує десятки мільярдів гривень, а загальний обсяг тіньових операцій може сягати сотень мільярдів.

  • Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    У пункті пропуску «Шегині» митники викрили спробу незаконного ввезення лікарського препарату «Ozempic». Громадянка України намагалася провезти через кордон 10 упаковок препарату без декларування та необхідних документів.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Інцидент стався 4 лютого 2026 року. Жінка подорожувала автобусом та під час проходження контролю заявила, що не має товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню. Однак під час огляду в її сумці митники виявили незадекларовані ліки.

    Йдеться про препарат «Ozempic 1 mg», загальна вартість якого становить близько 16 тисяч гривень. Документів, що підтверджують законність переміщення або медичну необхідність, у пасажирки не було.

    «Ozempic» (семаглутид) офіційно використовується для лікування цукрового діабету другого типу, оскільки допомагає контролювати рівень глюкози в крові. Водночас останнім часом препарат набув популярності через інший ефект — зниження апетиту, що сприяє втраті ваги. Через це попит на нього значно зріс, а сам препарат став дефіцитним.

    Справу розглянув Галицький районний суд Львова. Суд визнав жінку винною у порушенні митних правил за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    За рішенням суду всі 10 упаковок препарату конфісковано в дохід держави. Окрім цього, порушниці призначено штраф у розмірі 5100 гривень.

    Правоохоронці наголошують, що переміщення лікарських засобів через кордон без декларування та відповідних документів може призвести до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках — і до кримінальних наслідків.

  • Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на медикаменти в Україні дедалі гостріше постає питання діяльності найбільших гравців фармацевтичного ринку. Поки держава виживає за рахунок міжнародної допомоги, а мільйони громадян змушені рахувати кожну гривню на лікування, одна з провідних українських фармацевтичних компаній — «Фармак» — опинилася в центрі розслідувань щодо можливого продовження бізнес-зв’язків із ринком країни-агресора.

    Йдеться про ситуацію, за якої лікарські засоби, вироблені на київських потужностях «Фармаку» на вулиці Кирилівській, після 24 лютого 2022 року продовжували з’являтися в російських аптечних мережах. Зокрема, фіксувалася наявність противірусного препарату «Амізон» та інших позицій масового попиту у великих аптечних мережах РФ, включно з московською мережею «НЕО-ФАРМ». Це відбувалося попри публічні заяви компанії про повне припинення експорту до Росії.

    За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

    Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

    Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

    Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

    Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

    Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

    Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

  • Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    На тлі повномасштабної війни, перевантаженої системи охорони здоров’я та пацієнтів, які дедалі частіше змушені економити на базових препаратах, фармацевтичний ринок України демонструє протилежну тенденцію — зростання прибутків окремих виробників. Водночас питання соціальної відповідальності бізнесу та виконання судових рішень для частини компаній, схоже, відходять на другий план.

    Одним із показових прикладів такої моделі називають групу «Артеріум». Формально це великий український виробник лікарських засобів, який активно працює на внутрішньому ринку. Однак фінансова структура групи, за даними розслідувачів, побудована так, що дозволяє мінімізувати реальні зобов’язання перед кредиторами та уникати виконання судових рішень.

    Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

    Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

    Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

    На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

    Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

    У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

  • Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями вважалася одним із ключових гравців українського ринку лікарських засобів, зіткнулася з різким спадом продажів і скороченням виробництва. Про це свідчать фінансові та операційні показники підприємства за останні місяці.

    За наявною інформацією, у середині року обсяги реалізації продукції компанії скоротилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Надалі падіння лише посилилося і в окремі місяці сягало близько половини від попередніх показників. На підприємстві неодноразово зупиняли виробничі лінії, а склади заповнилися нереалізованою продукцією. Паралельно відбувалися скорочення персоналу.

    Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

    Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

    Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

    Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.

  • Натуральні добавки, які можуть підвищувати тиск: попередження лікарів

    Натуральні добавки, які можуть підвищувати тиск: попередження лікарів

    Контроль артеріальної гіпертензії є ключовою умовою профілактики інфарктів та інсультів. Водночас багато пацієнтів помилково вважають, що вітаміни та рослинні добавки не здатні нашкодити організму. Насправді деякі з них можуть не лише знижувати ефективність медикаментозного лікування, а й безпосередньо провокувати підвищення артеріального тиску. Докторка фармацевтичних наук Кірстін Гілл застерігає: при гіпертонії до низки популярних добавок слід ставитися з особливою обережністю.

    Високі дози вітаміну D

    Вітамін D необхідний для кісткової тканини, імунної системи та м’язів, однак його надмірне вживання може бути небезпечним. Дози понад 10 000 міжнародних одиниць на добу здатні призводити до гіперкальціємії — надлишку кальцію в крові. Це негативно впливає на стан судин, сприяє їх жорсткості та підвищенню артеріального тиску. Крім того, великі дози вітаміну D можуть знижувати ефективність діуретиків, які часто входять до схеми лікування гіпертонії.

    Корінь солодки (лакриця)

    Солодка широко використовується у фіточаї, сиропах від кашлю та навіть солодощах. Проте гліциризинова кислота, що міститься в цій рослині, затримує натрій в організмі та сприяє втраті калію. Такий електролітний дисбаланс може викликати різке підвищення тиску. Особливо небезпечним є поєднання лакриці з сечогінними препаратами, оскільки ризик дефіциту калію зростає в рази.

    Звіробій

    Звіробій часто вживають як природний засіб для покращення настрою. Однак для людей із підвищеним тиском він може створювати серйозні проблеми. Рослина активує ферменти печінки, що відповідають за метаболізм ліків, унаслідок чого препарати від гіпертонії втрачають ефективність. Пацієнт може регулярно приймати призначені таблетки, але не отримувати очікуваного терапевтичного ефекту.

    Арніка

    Арніка добре відома як зовнішній засіб проти забоїв та набряків. Водночас її вживання всередину у формі крапель чи таблеток може бути небезпечним. Пероральний прийом арніки пов’язують із токсичним впливом на серцевий м’яз, порушенням травлення та стрімким зростанням артеріального тиску. Фахівці наголошують: арніку слід використовувати виключно зовнішньо і лише на неушкоджену шкіру.

    Гіркий апельсин

    Гіркий апельсин часто входить до складу добавок для схуднення та спортивного харчування. Основна активна речовина — синефрин — діє подібно до забороненого ефедрину. Вона стимулює нервову систему, прискорює серцебиття та звужує судини. Для людей із гіпертонією це може становити пряму загрозу, підвищуючи ризик гіпертонічних кризів та серцево-судинних ускладнень.

    Фахівці підкреслюють, що реакція на біологічно активні добавки залежить від віку, загального стану здоров’я, генетичних особливостей та взаємодії з лікарськими препаратами. Саме тому перед початком прийому будь-яких вітамінів або рослинних засобів людям із підвищеним тиском варто обов’язково проконсультуватися з лікарем.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести дані до ЄРДР та розпочати розслідування щодо АТ «Фармак» (ЄДРПОУ 00481198/00130426). Рішення ухвалене після того, як САП безпідставно відмовилася реєструвати кримінальне провадження, попри викладені у заяві докази можливих масштабних злочинних схем.

    Йдеться про підозри у тому, що фармацевтична компанія могла організувати складну логістичну систему для постачання своєї продукції до Росії та на тимчасово окуповані території «Л/ДНР». За даними заявників, маршрути проходили через Білорусь, Європейський Союз, Молдову та Туреччину. Особливу увагу слідство приділяє препарату «Амізон», торгову марку якого контролює «Фармак».

    Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

    За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

    Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

    Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

    Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

    Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.