Daypolitico

Позначка: Литва

  • США попросили Європу менше критикувати Путіна

    США попросили Європу менше критикувати Путіна

    Американські військові посадовці протягом останніх тижнів приватно закликали низку європейських союзників по НАТО пом’якшити публічні заяви щодо Росії. У Пентагоні вважають, що надто різка риторика окремих європейських політиків може негативно впливати на безпекову ситуацію на континенті. Такі рекомендації здивували представників країн Балтії, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Москви.

    Про це 30 жовтня повідомило агентство Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом закритих переговорів між американськими та європейськими посадовцями.

    За інформацією журналістів, відповідні сигнали отримали щонайменше Литва, Латвія та Естонія. Вони пролунали під час двосторонніх зустрічей представників Пентагону з європейськими союзниками.

    Чи передавали аналогічні рекомендації іншим державам НАТО, наразі невідомо.

    Одним із головних американських посадовців, які порушували це питання, став заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі. Він також відіграє важливу роль у перегляді чисельності та розміщення американських військ у Європі.

    За словами одного зі співрозмовників Reuters, Колбі під час розмови з представником балтійської держави закликав уникати заяв, які можуть сприйматися як провокування Росії.

    Особливу увагу американський посадовець звернув на висловлювання європейських політиків про те, що Москва опинилася в безвихідному становищі через затяжну війну проти України.

    Зокрема, він згадав порівняння російського керівництва із загнаним у кут щуром.

    Reuters зазначає, що наприкінці вересня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал використав подібний вислів щодо Володимира Путіна. Естонський політик тоді пов’язував активізацію російських диверсій у Європі з труднощами, яких Москва зазнає під час війни в Україні.

    Водночас журналістам не вдалося встановити, чи мав Колбі на увазі саме заяву естонського прем’єра.

    За словами джерел агентства, американська сторона намагалася донести думку, що публічне загострення риторики може збільшувати напруженість між Росією та західними державами.

    Один із європейських посадовців, який розповів про зміст консультацій, передав їхній загальний сенс: Вашингтон продовжує підтримувати союзників, але просить їх поводитися стриманіше в публічному просторі.

    Під час іншої зустрічі представники Пентагону окремо закликали делегацію Естонії до більш виважених висловлювань.

    При цьому співрозмовники Reuters наголосили, що рекомендації американців були висловлені без відкритої конфронтації. Йшлося про приватні консультації між союзниками, а не про офіційний ультиматум.

    Однак навіть така форма звернення спричинила подив серед частини європейських чиновників.

    Один із них зазначив, що розвідувальні служби балтійських держав останнім часом досить обережно оцінювали ймовірність прямого військового нападу Росії на країни НАТО.

    Водночас спецслужби інших держав Альянсу попереджали про ризик посилення російських диверсій, кібератак та інших прихованих операцій на території Європи.

    Саме тому представники країн Балтії вважають важливим відкрито пояснювати населенню характер загроз, які можуть виникати з боку Москви.

    Усередині НАТО триває дискусія про те, якою має бути публічна реакція на російську політику.

    Частина західних посадовців переконана, що надмірне наголошування на небезпеці може допомагати Кремлю поширювати страх серед європейського населення та послаблювати суспільну підтримку України.

    Інші представники Альянсу вважають, що громадяни мають отримувати відверту інформацію про ризики, адже від цього залежить готовність суспільства підтримувати збільшення оборонних витрат і посилення військової інфраструктури.

    Рекомендації Пентагону пролунали на тлі нових дипломатичних зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа, спрямованих на завершення російсько-української війни.

    За інформацією Reuters, Вашингтон розглядає можливість поєднання тиску на сторони з певними економічними стимулами для Москви.

    Серед обговорюваних підходів — потенційне пом’якшення санкцій проти Росії, а також вимоги до України обмежити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

    Водночас ці пропозиції залишаються предметом переговорів. Інформації про досягнення остаточних домовленостей щодо таких поступок немає.

    За даними агентства, американські посадовці також обговорюють потенційні економічні угоди з Росією в межах ширшого дипломатичного процесу.

    Такі перспективи викликають неоднозначну реакцію в Європі, де частина урядів наполягає на збереженні економічного тиску на Кремль до досягнення прийнятних умов миру.

    Паралельно Пентагон переглядає американську військову присутність на європейському континенті.

    Цей процес може призвести до скорочення чисельності військ США в окремих країнах, хоча конкретні масштаби та остаточні рішення ще не визначені.

    Американська сторона неодноразово наголошувала, що європейські члени НАТО повинні брати на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки Вашингтон зосереджує дедалі більше уваги на інших регіонах світу.

    Водночас західні спецслужби повідомляють про посилення російської диверсійної активності проти європейських держав.

    Зокрема, німецька прокуратура нещодавно оголосила про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури поблизу Нюрнберга.

    Раніше німецька влада також звинувачувала Росію у спробі атаки безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле. Москва заперечувала свою причетність до подібних операцій.

    На прохання Reuters прокоментувати повідомлення про рекомендації європейським союзникам представник Пентагону не підтвердив і не спростував їхнього змісту. У відомстві заявили, що приватні розмови між союзниками залишаються конфіденційними.

    Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії не відповіли на запити агентства, а НАТО відмовилося від коментарів.

    Таким чином, за даними Reuters, Пентагон справді міг закликати країни Балтії пом’якшити публічну риторику щодо Росії, однак офіційно Вашингтон ці повідомлення не підтвердив.

    Ситуація демонструє відмінності в підходах союзників до дипломатії та стримування Москви. Поки адміністрація Трампа намагається активізувати переговорний процес, європейські країни продовжують обговорювати, як реагувати на російські загрози й водночас зберігати єдність НАТО.

  • Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

    Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

    Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

    Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

    За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

    Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

    Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

    Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

    Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

    Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

    За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

    Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

    Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

    За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

    Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

    У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

    Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

    Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

    Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

  • Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургійна промисловість зіткнулася з різким скороченням експорту довгого металопрокату. У вересні 2026 року підприємства відправили за кордон лише 19,3 тисячі тонн продукції — на 81% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року. За дев’ять місяців експорт скоротився більш ніж удвічі, а валютна виручка металургів зменшилася на 46%. Найбільших втрат зазнали постачальники катанки та арматури. Одночасно українські виробники стикаються з торговельними обмеженнями Європейського Союзу, які ускладнюють доступ до одного з найважливіших ринків збуту.

    Про це свідчать розрахунки GMK Center, оприлюднені 21 жовтня на основі даних Державної митної служби України.

    Загалом у січні–вересні українські металургійні компанії експортували 331 тисячу тонн довгого прокату. Це на 51% менше, ніж за відповідний період 2025 року.

    Валютна виручка за дев’ять місяців становила 253 мільйони доларів, скоротившись на 46%.

    Вересень став особливо невдалим для металургів

    Найпомітніше падіння експорту зафіксували у вересні.

    За місяць Україна поставила на зовнішні ринки лише 19,3 тисячі тонн довгого металопрокату.

    Порівняно із серпнем обсяги скоротилися на 37%, а порівняно з вереснем минулого року — одразу на 81%.

    Не менш суттєво зменшилися фінансові надходження.

    У вересні експорт цієї продукції приніс українським компаніям лише 17 мільйонів доларів.

    Це на 34% менше, ніж у серпні, та на 74% менше, ніж у вересні 2025 року.

    Таким чином, скорочення торкнулося як фізичних обсягів поставок, так і валютних надходжень.

    Катанка втратила майже весь вересневий експорт

    Найскладніша ситуація склалася з експортом катанки — сталевого прокату, який використовують для виробництва дроту, кріпильних виробів та іншої металопродукції.

    У вересні українські підприємства експортували лише 3 тисячі тонн катанки.

    Порівняно із серпнем поставки скоротилися на 64%, а в річному вимірі падіння становило рекордні 94%.

    За дев’ять місяців українські компанії відправили за кордон 110 тисяч тонн катанки — на 61% менше, ніж роком раніше.

    Серед покупців цієї продукції залишаються Польща, Литва та Румунія.

    Зокрема, до Польщі експортували 31 тисячу тонн, до Литви — 11 тисяч тонн, а до Румунії — 6,2 тисячі тонн.

    Експорт української арматури скоротився на 86%

    Серйозне падіння зафіксували й у сегменті арматури.

    У вересні поставки цієї продукції становили 5,1 тисячі тонн.

    Це на 35% менше, ніж у серпні, та на 86% менше, ніж у вересні минулого року.

    За січень–вересень Україна експортувала 108,5 тисячі тонн арматури, що на 58% менше в річному вимірі.

    Основним покупцем залишалася Польща, куди відправили 70 тисяч тонн.

    Ще 29 тисяч тонн поставили до Молдови, а приблизно 4 тисячі тонн — до Литви.

    Водночас поставки дроту з нелегованої сталі за дев’ять місяців скоротилися на 29% — до 69 тисяч тонн.

    Серед головних ринків збуту цього товару були Польща, Німеччина та Молдова.

    Чому українська металургія втрачає європейський ринок

    Одним із важливих чинників, які впливають на металургійний експорт, залишаються торговельні обмеження Європейського Союзу.

    Українські металурги тривалий час орієнтувалися на європейських споживачів, однак останніми роками доступ до цього ринку ускладнився.

    Йдеться, зокрема, про тарифні квоти та механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM.

    Ці інструменти мають різну правову природу: квоти обмежують обсяги імпорту на визначених умовах, тоді як CBAM пов’язаний із вуглецевим слідом продукції.

    За аналізом GMK Center, відповідні торговельні бар’єри вже створили суттєві труднощі для українських підприємств.

    Аналітики вказують, що обмежений доступ до європейського ринку може змушувати компанії скорочувати виробництво та переглядати інвестиційні плани.

    За галузевими оцінками, у першому кварталі 2026 року група «Метінвест» втратила європейські замовлення на сотні тисяч тонн металургійної продукції.

    Водночас було б неправильно пояснювати все скорочення вересневого експорту виключно квотами ЄС. На результати також можуть впливати обсяги виробництва, логістика, попит і контрактні умови.

    Чому не так просто знайти інших покупців

    Українські металургійні підприємства обмежені не лише умовами доступу до зовнішніх ринків, а й складною логістикою.

    Повномасштабна війна суттєво вплинула на морські перевезення та транспортну інфраструктуру.

    Експорт металопродукції великими партіями потребує стабільної роботи залізниці, портів та міжнародних логістичних маршрутів.

    Альтернативні маршрути не завжди здатні повністю замінити традиційні чорноморські перевезення.

    У матеріалі GMK Center про транспортні проблеми аналітики звертали увагу на обмежені можливості експорту металургійної продукції без повноцінного використання портів Великої Одеси.

    Витрати на логістику безпосередньо впливають на конкурентоспроможність українського металу.

    Коли транспортування стає дорожчим або менш передбачуваним, виробникам складніше конкурувати на віддалених ринках.

    Ще торік експорт металопрокату зростав

    Особливо показовим є порівняння нинішніх результатів із підсумками 2025 року.

    Тоді українські металурги, навпаки, наростили експорт довгого прокату на 45,4% — до 892,1 тисячі тонн.

    Валютна виручка зросла на 34,9% і досягла 609,8 мільйона доларів.

    Найбільшу частку експорту становила катанка — понад 378 тисяч тонн.

    Однак уже в першій половині 2026 року ситуація почала погіршуватися.

    За даними GMK Center, за підсумками січня–травня експорт довгого прокату скоротився на 44,1%.

    У серпні річне падіння становило 61%, а у вересні досягло 81%.

    Це свідчить про подальше погіршення експортної динаміки в окремі місяці.

    Скільки грошей недоотримали українські металурги

    За дев’ять місяців 2026 року експортна виручка від довгого прокату становила 253 мільйони доларів.

    Оскільки цей показник на 46% нижчий від торішнього, за відповідний період 2025 року він становив орієнтовно 468,5 мільйона доларів.

    Таким чином, різниця між валютною виручкою за дев’ять місяців 2025-го та 2026-го становить приблизно 215,5 мільйона доларів.

    Водночас цю суму не можна ототожнювати з чистими збитками металургійних підприємств.

    Йдеться саме про зменшення експортної виручки. Для визначення фінансових збитків необхідно враховувати собівартість виробництва, операційні витрати та інші показники діяльності компаній.

    Що буде з українською металургією далі

    Подальша ситуація залежатиме від умов торгівлі з Європейським Союзом, стану української виробничої інфраструктури, логістичних можливостей і міжнародного попиту.

    Для українських металургів важливо зберегти доступ до традиційних ринків збуту та знайти можливості для диверсифікації експорту.

    Водночас підприємства працюють в умовах постійних ризиків, пов’язаних із російськими атаками та нестабільністю енергопостачання.

    Падіння експорту довгого металопрокату на 81% у вересні стало одним із найпомітніших сигналів погіршення ситуації в окремому сегменті української металургії.

    Проте це не означає аналогічного скорочення всієї металургійної галузі: динаміка експорту плоского прокату, напівфабрикатів, чавуну та інших товарних категорій може відрізнятися.

    Наразі найважливішим викликом залишається відновлення стабільного експорту та збереження виробництва в умовах війни й торговельних обмежень.

  • Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    У Литві невідомі зловмисники здійснили спробу підпалу промислового підприємства, на якому зберігається критично важливе обладнання для системи супутникового інтернету Starlink. Диверсійну атаку вдалося вчасно зірвати завдяки превентивній роботі литовських спецслужб: розвідка завчасно попередила керівництво компанії про ймовірний напад, що дозволило завчасно посилити заходи безпеки та охорону об’єкта. Про запобігання надзвичайній події офіційно повідомив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс на своїй сторінці у Facebook.

    Інцидент став уже третьою за останній місяць скоординованою спробою вивести з ладу європейську інфраструктуру супутникового зв’язку Starlink, що розгортається вслід за аналогічними диверсіями в Польщі та Болгарії. Фахівці з безпеки наголошують, що систематичність нападів прямо вказує на цілеспрямовану ворожу гібридну кампанію, спрямовану на підрив телекомунікаційних спроможностей, які мають життєво важливе значення для оборони України, функціонування її військового управління та зв’язку на лінії фронту.

    Ситуація з безпекою в балтійській країні загострилася ще й через повітряний інцидент: уранці того ж дня в небі над Литвою зафіксували невідомий безпілотний літальний апарат. Глава уряду підкреслив, що правоохоронні органи та оборонне відомство зобов’язані ретельно перевірити, чи не був цей несанкціонований політ навмисною розвідувальною операцією або відволікаючою диверсією в комплексі зі спробою підпалу логістичного хабу.

    У зв’язку з комплексом загроз Міндаугас Сінкявічюс екстрено скликав на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки. Спецслужбам та військовим належить встановити точну траєкторію дрона, визначити країну походження, час його фіксації радарами та отримати результати технічної експертизи виявлених уламків. Головним практичним пунктом порядку денного урядової комісії стане надання литовським силовим структурам значно ширших повноважень та спрощених протоколів для негайного вогневого й технічного перехоплення підозрілих безпілотників у повітряному просторі країни.

  • Збитий із курсу ворожою РЕБ: Україна вибачилася за падіння безпілотника в Литві

    Збитий із курсу ворожою РЕБ: Україна вибачилася за падіння безпілотника в Литві

    Україна офіційно висловила жаль та вибачилася перед Литвою за інцидент із безпілотним літальним апаратом, що впав на території балтійської республіки вранці в неділю, 18 жовтня. Про це на платформі X повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пояснивши технічні причини непередбачуваного відхилення апарата від визначеного маршруту.

    Згідно з повідомленням литовської сторони, рано-вранці 18 жовтня через фіксацію повітряної загрози у Паневезькому та Шяуляйському повітах було оголошено тривогу. Безпілотник розбився в Пасваліському районі, завдавши механічних пошкоджень цивільному автомобілю, водій якого дивом не постраждав. Як зазначив керівник Національного центру управління кризовими ситуаціями Литви Вільмантас Віткаускас, район падіння оперативно оточили правоохоронці та фахівці спецслужб для ретельного обстеження місцевості та вилучення уламків і компонентів дрона.

    У вітчизняному МЗС наголосили, що дрон здійснював бойовий виліт для ураження законних військових об’єктів держави-агресора, проте внаслідок активного застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби апарат втратив орієнтацію в просторі та залетів углиб території сусідньої дружньої держави. «Ми приносимо вибачення за будь-які незручності, ризики та занепокоєння, які могли виникнути у зв’язку з цією подією», — зазначив Тихий, додавши, що українська сторона готова надати Вільнюсу вичерпні технічні дані для розслідування та тісно співпрацювати задля уникнення таких інцидентів у майбутньому.

    Подібні випадки відхилення БпЛА через дію систем радіоелектронного придушення вже фіксувалися в повітряному просторі країн Балтії, Фінляндії та Румунії. Разом із тим значно більшу та постійну загрозу для регіону становлять регулярні зальоти безпосередньо російських ударних та розвідувальних дронів, що змушує європейські столиці форсувати програми власного переозброєння. На інцидент публічно відреагував президент Литви Гітанас Науседа, підкресливши, що падіння апарата стало черговим тривожним свідченням того, як розв’язана Росією війна дедалі більше зачіпає та дестабілізує східний фланг НАТО та Європейського Союзу.

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Уряд Литовської Республіки офіційно ухвалив рішення продовжити дію статусу тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську військову агресію, до 4 березня 2028 року. Відповідний нормативний акт покликаний узгодити національне міграційне законодавство балтійської держави із загальним рішенням Ради Європейського Союзу щодо пролонгації дії спеціального правового режиму. Завдяки цьому понад 52 тисячі українців, які наразі перебувають у країні на підставі чинних дозволів на тимчасове проживання, отримали гарантовану можливість зберегти свій легальний статус на тривалий термін.

    Кампанія із заміни документів уже стартувала: із 5 жовтня Департамент міграції Литви розпочав системне оновлення цифрових посвідок на тимчасове проживання. Процедура переоформлення організована максимально спрощено та не передбачає додаткових вимог чи регуляторних бар’єрів. Видача нових дозволів здійснюється повністю на безоплатній основі. Оновлені цифрові посвідки нового зразка діятимуть безпосередньо до 4 березня 2028 року, що позбавляє українських громадян необхідності проходити щорічні бюрократичні верифікації та суттєво оптимізує навантаження на державні міграційні органи Литви.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року литовська міграційна система зареєструвала майже 109 тисяч українців, які шукали прихистку від війни. Хоча певна частина громадян із часом повернулася в Україну або вирушила до інших держав, понад 52 тисячі людей продовжують стабільно проживати та інтегруватися в литовське суспільство. Механізм тимчасового захисту надає українцям гарантований пакет соціально-економічних прав: офіційний доступ до ринку праці без додаткових дозволів, можливість користуватися державною системою охорони здоров’я, право на соціальні виплати, а також повноцінне інтегрування дітей у місцеву шкільну та дошкільну освіту. Значна частка працездатних українських громадян уже офіційно працевлаштована в промисловості, сфері послуг, транспортній галузі та IT-секторі Литви, сплачуючи податки та роблячи внесок у національну економіку.

    Продовження дії захисту одразу до 2028 року вкотре підтверджує послідовну солідарність офіційного Вільнюса з Києвом. Литва залишається одним із ключових політичних та гуманітарних союзників України в ЄС і НАТО. Довгостроковий правовий горизонт створює відчуття безпеки та передбачуваності для біженців у період, коли безпекова ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, що унеможливлює масове повернення людей до своїх домівок.

  • Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Навколо колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка виникла нова гучна версія. Народна депутатка Вікторія Сюмар заявила, що його останні публічні дії можуть бути спрямовані на формування аргументів для отримання політичного захисту в Австрії. За її словами, Кравченко нібито готується до можливого майбутнього спору щодо екстрадиції та може переконувати іноземний суд, що в Україні йому загрожують політичне переслідування і помста.

    Водночас важливо відразу зазначити: публічних підтверджень того, що Кравченко вже звернувся по притулок в Австрії або перебуває там, станом на 15 вересня немає. Це твердження наразі є оцінкою Вікторії Сюмар, оприлюдненою у Facebook.

    Сюмар пов’язала свою версію з активними публічними заявами Кравченка останніх днів. Вона припускає, що ексгенпрокурор може збирати матеріали, які в майбутньому дозволять йому доводити в іноземній юрисдикції політичний характер можливого кримінального переслідування.

    На тлі цієї заяви увагу привертає вже підтверджений факт: Кравченко дійсно залишив Україну. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч на 14 вересня він перетнув державний кордон на службовому автомобілі приблизно о 2:30. Попередньо повідомлялося, що підставою для виїзду стало службове відрядження.

    Сам Кравченко виїзд не заперечував. Він заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні та планує зустрічі з міжнародними партнерами, яким хоче представити свою оцінку ситуації навколо НАБУ і САП. За даними джерел «Української правди», на момент цієї заяви він перебував у Литві.

    Ця деталь принципова, адже вона не підтверджує версію про Австрію. Відкриті джерела, які вдалося знайти станом на 15 вересня, підтверджують лише перебування Кравченка за межами України та повідомлення про Литву як його місце перебування. Даних про подання заяви на притулок до австрійських органів, початок відповідної процедури або судовий процес щодо екстрадиції немає.

    Скандал навколо Кравченка різко загострився після розслідування НАБУ і САП та операції «Карфаген». 7 вересня він подав заяву про відставку. У матеріалах справи, про які повідомляли українські медіа, Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко згадуються у контексті негласних слідчих дій.

    Сам Кравченко провину або причетність до незаконних дій заперечує.

    Перед виїздом за кордон конфлікт між тодішнім генпрокурором та антикорупційними органами перейшов у відкриту фазу. Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив керівника Бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Крім того, Кравченко заявив, що НАБУ і САП під час слідчих дій нібито отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів і таким чином намагалися заблокувати процесуальні рішення.

    НАБУ та САП категорично відкинули ці звинувачення.

    В антикорупційних органах заявили, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри, а твердження Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежність НАБУ і САП. Також у відомствах заперечили твердження про незаконне вилучення кримінальних проваджень.

    Саме цей конфлікт тепер став одним із аргументів для версії Сюмар. На її думку, різкі заяви Кравченка про антикорупційні органи можуть у майбутньому використовуватися для формування образу посадовця, якого нібито переслідують через його професійну діяльність.

    Однак це лише припущення.

    Для отримання міжнародного захисту недостатньо самого твердження про політичне переслідування. Таке рішення ухвалюють компетентні органи конкретної держави на підставі заяви особи, документів, обставин справи та оцінки того, чи існує реальний ризик переслідування у країні походження.

    Наразі немає інформації, що така процедура щодо Кравченка розпочалася в Австрії.

    Паралельно політична кар’єра Кравченка в Україні фактично завершилася. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його від посади генерального прокурора на час дії воєнного стану. Відповідний указ був оприлюднений на сайті президента.

    До Верховної Ради також надійшло президентське подання про надання згоди на звільнення Кравченка. У парламенті зареєстрували проєкт постанови №16064.

    Президент напередодні публічно закликав депутатів невідкладно підтримати відставку генпрокурора. На тлі протистояння Кравченка з НАБУ та САП Зеленський дав зрозуміти, що не бачить можливості для його подальшого перебування на посаді.

    Міжнародні агентства також звернули увагу на ситуацію. Reuters писав, що відставка Кравченка відбувається на тлі нового загострення конфлікту між правоохоронними та антикорупційними структурами України, що особливо чутливо в умовах руху країни до ЄС і залежності від міжнародної підтримки. Водночас агентство наголошувало, що самому Кравченку на той момент офіційних кримінальних звинувачень не висували.

    Це важлива деталь і в контексті припущень про майбутню екстрадицію. Щоб говорити про реальну процедуру екстрадиції, має існувати конкретне кримінальне провадження, відповідний процесуальний статус особи та офіційний міжнародний запит. Даних про те, що Австрія вже отримала такий запит щодо Кравченка, у відкритих джерелах немає.

    Не підтверджено також, що правоохоронні органи України оголосили його в міжнародний розшук.

    Водночас обставини його виїзду продовжують викликати питання.

    «Українська правда» повідомляла, що Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Спочатку джерела говорили про відрядження до Литви. Пізніше видання опублікувало копію наказу, згідно з яким генпрокурор відрядив себе до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей. При цьому журналісти зазначали, що у програмі заходу серед заявлених спікерів його не було.

    Центр протидії корупції висунув ще жорсткішу версію, заявивши, що Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість залишити Україну. Це твердження ЦПК, а не встановлений слідством факт. Інтерфакс-Україна прямо зазначав, що на момент публікації не мав офіційного підтвердження цієї інформації.

    Тому зараз навколо історії існують одразу кілька рівнів інформації.

    Підтверджено, що Кравченко подав у відставку, виїхав за кордон, публічно атакував керівництво НАБУ та заявив про підписану підозру Кривоносу. Підтверджено також його відсторонення президентом та запуск парламентської процедури звільнення.

    За даними журналістських джерел, він залишив Україну на службовому автомобілі та після виїзду перебував у Литві.

    Натомість твердження про те, що Кравченко вже працює над отриманням статусу політичного біженця саме в Австрії, наразі походить від Вікторії Сюмар і незалежного підтвердження не має.

    Сам Кравченко публічно про намір просити притулок в Австрії не повідомляв.

    Австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тому подавати це як встановлений факт було б передчасно.

    Разом із тим сама версія Сюмар може пояснювати політичну логіку останніх заяв ексгенпрокурора: якщо надалі проти нього буде відкрито провадження і постане питання повернення до України, публічні твердження про конфлікт з антикорупційними органами теоретично можуть стати частиною його аргументації про нібито політичну мотивацію переслідування.

    Але чи справді Кравченко йде саме цим шляхом, можна буде стверджувати лише після появи документального підтвердження — заяви самого ексгенпрокурора, інформації від австрійської влади або офіційних матеріалів майбутньої процедури.

    Поки ж найгучніша частина цієї історії залишається не фактом, а політичною версією.

  • Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Генеральний прокурор України Руслан Кравченко в ніч проти 14 вересня несподівано покинув територію держави, перетнувши державний кордон на службовому автомобілі. Про це з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах повідомила «Українська правда», а згодом підтвердили представники Центру протидії корупції (ЦПК). Офіційним приводом для термінового виїзду високопосадовця стало закордонне робоче відрядження до Литви, однак обставини та супровідні події вказують на значно глибшу кризу в керівництві силового блоку.

    Нічний рейс і формальне відрядження

    За даними поінформованих співрозмовників у силових структурах, службовий автомобіль із посадовцем перетнув державний кордон близько 02:30 ночі. Поспішний нічний виїзд найвищої посадової особи системи органів прокуратури одразу викликав серйозний резонанс у столиці, оскільки зазвичай подібні візити плануються відкрито та відбуваються у робочий час. Використання литовського відрядження як легальної підстави для перетину рубежу розглядається джерелами як спроба уникнути внутрішнього блокування та завчасних процесуальних дій з боку інших органів.

    Звинувачення антикорупціонерів і підписання підозри

    У Центрі протидії корупції прямо заявляють, що від’їзд посадовця безпосередньо пов’язаний із загостренням міжусобної війни між Офісом генпрокурора та антикорупційною вертикаллю. За даними ЦПК, Кравченко підписав офіційну підозру чинному директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), використавши цей процесуальний крок як своєрідну умову або інструмент тиску для гарантування власного безперешкодного виїзду за межі країни.

    Прощальне відеозвернення та відкритий демарш

    Безпосередньо перед виїздом за кордон Руслан Кравченко оприлюднив резонансне відеозвернення, у якому виступив із прямими звинуваченнями на адресу керівництва антикорупційної інфраструктури. У своїй заяві він оголосив про нібито вчинені злочини директором НАБУ, а також особою, близькою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Такий публічний демарш перевів прихований інституційний конфлікт у фазу відкритого протистояння, наслідки якого можуть серйозно вплинути на весь правоохоронний сектор та відносини України з міжнародними партнерами.

  • Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Перша леді України Олена Зеленська стала героїнею вересневого номера ELLE Lithuania. Її чорно-білий портрет розмістили на обкладинці видання, а сам випуск присвятили Україні, життю українців під час війни, молодому поколінню та ролі культури в умовах російського вторгнення.

    У литовській редакції ELLE зазначили, що Зеленська дала виданню велике ексклюзивне інтерв’ю. У ньому вона розповіла про те, чим сьогодні живуть українці, як війна змінила суспільство та з якими викликами стикаються діти й молодь. Окремою темою стала культура, яка, за словами редакції, має особливе значення для країни, що продовжує жити в умовах війни.

    Автором інтерв’ю став керівник ELLE Lithuania Тадас Брузгуліс. Для обкладинки використали стриманий чорно-білий портрет першої леді.

    Однією з ключових тем розмови стала освіта дітей під час повномасштабної війни. Зеленська згадала період після початку російського вторгнення, коли в Україні навіть не було впевненості, чи зможуть діти продовжувати навчальний рік через постійну небезпеку. Водночас, за її словами, було ухвалено принципове рішення не дозволити війні позбавити дітей можливості навчатися, розвиватися і мати настільки нормальне дитинство, наскільки це можливо в нинішніх умовах.

    У матеріалі також йдеться про покоління українських дітей, яким доводиться дорослішати в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та постійної небезпеки. Для Зеленської ця тема протягом останніх років залишається однією з центральних у її публічній діяльності.

    Ще одним напрямом інтерв’ю стало культурне життя України. У ELLE наголошують, що розмова стосується не лише особистого досвіду першої леді, а й ширшого питання — як українське суспільство намагається зберігати свою ідентичність, культурні практики та звичне життя під час війни.

    Поява Зеленської на обкладинці припала на один із головних періодів для литовської модної індустрії. На початку вересня у Вільнюсі проходить Vilnius Fashion Week, а 2 вересня відбувся масштабний захід ELLE Iconic Night. Під час нього представили й новий вересневий номер ELLE Lithuania з українською першою леді на обкладинці.

    У редакції видання назвали цей портрет символічним. На думку ELLE Lithuania, він виходить за межі звичайної модної зйомки та має передавати силу, гідність і здатність залишатися собою навіть у складних обставинах.

    Це не перша поява Олени Зеленської у міжнародних глянцевих виданнях. Раніше вона разом із президентом Володимиром Зеленським брала участь у фотосесії для американського Vogue. Знімала подружжя відома фотографиня Енні Лейбовіц. Та фотосесія свого часу викликала активне обговорення в українських та закордонних соцмережах.

    Також Олена Зеленська раніше з’являлася на сторінках українського Vogue разом із родиною, а у 2021 році стала обличчям ювілейного випуску українського ELLE.

    У випадку з нинішнім випуском ELLE Lithuania акцент зробили не стільки на моді, скільки на Україні та досвіді життя країни під час війни. Саме теми дітей, освіти, культури, майбутнього молодого покоління та суспільної стійкості стали основою інтерв’ю.

    Для литовської аудиторії цей номер також має політичний і суспільний контекст. Литва від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із активних європейських партнерів України, тому українська тематика регулярно з’являється в місцевих медіа та культурних проєктах.

    Вересневий номер ELLE Lithuania вже представили читачам, а обкладинка із Зеленською стала одним із центральних інформаційних приводів нового випуску. На офіційному сайті видання матеріал про першу леді також увійшов до найпомітніших публікацій початку вересня.