Daypolitico

Позначка: медіа

  • Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Американський суд зобов’язав президента США Дональда Трампа до 11 грудня дати свідчення під присягою у гучній справі про наклеп проти британської телерадіомовної корпорації BBC. Відповідне рішення ухвалила суддя Енджолік Летт, відхиливши спроби захисту відкласти допит на наступний рік. Приводом для безпрецедентного позову на 10 мільярдів доларів став випуск програми Panorama, де журналісти змонтували фрагменти промови Трампа перед штурмом Капітолія 6 січня 2021 року. З відео прибрали заклик до прихильників діяти «мирно і патріотично», що створило враження прямого підбурювання до насильства.

    Попри те, що корпорація BBC визнала помилку монтажу та офіційно перепросила, мовник категорично відкидає звинувачення в наклепі. Адвокат компанії Чарльз Тобін поскаржився суду, що позивач уникає процесу: Трамп мав дати свідчення ще 16 жовтня, однак в останній момент скасував допит через «справи державної ваги». Того ж дня він брав участь у передвиборчому мітингу в Джорджії та заході зі збору коштів у своїй резиденції Мар-а-Лаго. Тепер суддя встановила жорсткий грудневий дедлайн, відхиливши пропозицію адвокатів президента перенести процедуру на січень 2027 року.

    Окрім політичного підтексту, цей судовий процес має вирішити фундаментальне юридичне питання. Суду належить визначити, чи може іноземна телекомпанія нести юридичну та фінансову відповідальність у Сполучених Штатах за документальний фільм, який навіть не був офіційно доступний для американської аудиторії.

     

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • Історичний переворот у Голлівуді: злиття на 110 мільярдів доларів об’єднало Paramount та Warner Bros під брендом Skydance

    Історичний переворот у Голлівуді: злиття на 110 мільярдів доларів об’єднало Paramount та Warner Bros під брендом Skydance

    Світову індустрію розваг та медіа сколихнула безпрецедентна за своїми масштабами та наслідками угода, яка докорінно перекроює глобальний кінематографічний ринок. У вівторок, 6 жовтня, корпорація Paramount Skydance офіційно завершила грандіозне поглинання гіганта Warner Bros. Discovery. Загальна вартість фінансової операції склала астрономічні 110 мільярдів доларів, що зробило її однією з найбільших та найдорожчих угод в усій історії світового бізнесу, об’єднавши двох непримиренних конкурентів в одну надпотужну імперію контенту під спільною вивіскою Skydance.

    Це епохальне злиття створює безпрецедентну концентрацію медійних активів, об’єднуючи під одним корпоративним дахом одразу дві легендарні фабрики мрій – кіностудії Paramount Pictures та Warner Bros. Pictures. Тепер найбагатші каталоги кінофраншиз, які десятиліттями формували глобальну попкультуру, контролюватимуться єдиним керівництвом. Зміни відчує на собі й сектор онлайн-кінотеатрів: угода передбачає консолідацію двох провідних цифрових платформ Paramount+ та HBO Max, що дасть змогу сформувати потужну стримінгову екосистему, здатну скласти безкомпромісну конкуренцію традиційним лідерам глобального інтернет-мовлення.

    Окрім художнього кінематографа та цифрових підписок, трансформація безпосередньо зачепила сферу світової журналістики та телевізійного мовлення. Об’єднана медіакорпорація взяла під свій контроль дві найвпливовіші глобальні новинні мережі – CBS News та CNN. Злиття настільки потужних інформаційних ресурсів в межах одного холдингу викликає пильну увагу світових аналітиків, оскільки воно формує гігантський інформаційний конгломерат із мільярдною аудиторією по всій планеті, здатний відчутно впливати на формування міжнародного суспільного порядку денного.

    Угода на 110 мільярдів доларів стала логічною кульмінацією тривалої кризи та структурної перебудови класичних американських студій, які зіткнулися з падінням доходів традиційного кінопрокату та запеклою конкуренцією з боку технологічних гігантів. Створення об’єднаної Skydance знаменує завершення епохи класичного суперництва старих голлівудських студій та відкриває еру мегакорпорацій нового покоління, де виробництво контенту, новинне мовлення та глобальний стримінг замкнені в єдиний монолітний ланцюг.

     

  • «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    Сучасні соціальні мережі та популярні месенджери перетворилися на найнебезпечніше поле бою, де замість справжніх куль використовують витончені психологічні операції, безпосередньо спрямовані проти цивільного населення. Херсонський апеляційний суд виступив із жорстким попередженням: в умовах повномасштабної війни ворожі інформаційні вкиди, приховані маніпуляції та відверта пропаганда використовуються як інструмент цілеспрямованого впливу на суспільну свідомість. Кожне гучне повідомлення в інтернеті може виявитися ретельно спланованою атакою, покликаною дестабілізувати ситуацію в державі, зламати внутрішній опір та посіяти тотальну зневіру серед громадян.

    Парадоксально, але українська правова система взагалі не містить такого популярного терміна, як «фейк». Юридична площина оперує значно точнішими поняттями, до яких належать «недостовірна інформація», «неправдиві чутки», «пропаганда» або «інформаційні операції». Служителі Феміди наголошують, що стаття 277 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі законне право на відповідь та офіційне спростування брехні. Водночас стаття 302 ЦК України покладає прямий обов’язок на кожного, хто поширює інформацію, попередньо переконатися в її абсолютній достовірності. При цьому Закон України «Про інформацію» чітко розмежовує голі факти від оціночних суджень, правдивість яких неможливо довести чи спростувати в судовому порядку.

    Державний щит проти дезінформації

    Протидія віртуальному терору давно вийшла на найвищий державний рівень. Згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, боротьба з дезінформаційними операціями визначена як фундаментальна стратегічна ціль. Для безперервної нейтралізації цих загроз при РНБО цілодобово функціонує Центр протидії дезінформації. Фахівці ЦПД постійно виявляють деструктивні інформаційні впливи та спроби маніпулювання громадською думкою, використовуючи слово «фейк» виключно як робочий аналітичний термін для маркування ворожих кампаній.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що розпізнати інформаційну отруту можна за специфічними маркерами. Сумнівні публікації завжди б’ють по емоціях через надзвичайно сенсаційні заголовки, вимагають негайного поширення серед друзів та ніколи не містять посилань на реальні першоджерела. Такі тексти часто апелюють до анонімних інсайдерів, а як докази пропонують фотографії чи документи, походження яких неможливо встановити. Щоб не стати жертвою маніпуляторів, громадяни зобов’язані самостійно перевіряти дані через офіційні урядові ресурси, а тексти законів шукати виключно в електронній базі «Законодавство України» на порталі Верховної Ради України. Будь-який резонансний матеріал потребує порівняння з кількома авторитетними джерелами та ретельного аналізу контексту подій.

    Від адміністративного штрафу до в’язниці

    Попри відсутність окремої універсальної статті за поширення неправди, правоохоронна система має потужний юридичний інструментарій для суворого покарання порушників. Кваліфікація кожного конкретного злочину завжди залежить від наслідків та способу розповсюдження даних. Зокрема, стаття 173–1 КУпАП гарантує притягнення до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, якщо вони здатні викликати паніку серед населення або спровокувати порушення громадського порядку.

    Однак у питаннях захисту національної безпеки держава діє максимально жорстко. Стаття 114–2 Кримінального кодексу України передбачає вкрай суворе покарання за несанкціоноване поширення критично важливої інформації. Йдеться про оприлюднення маршрутів переміщення зброї, а також розкриття напрямків руху чи точних місць розташування підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань. У таких критичних випадках банальна необережність у мережі розцінюється як пряма загроза обороноздатності і карається реальними тюремними термінами.

  • Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Протистояння між адміністрацією Дональда Трампа та американською журналістською спільнотою досягло безпрецедентного апогею, перетворившись на відкритий та солідарний демарш найбільших медійних корпорацій країни. П’ять провідних телевізійних мереж Сполучених Штатів – ABC, CBS, CNN, Fox News та NBC – ухвалили безпрецедентне спільне рішення про повне призупинення телевізійного висвітлення офіційних заходів за участю глави Білого дому. Причиною такого радикального кроку став відвертий тиск із боку президентської адміністрації, яка в ультимативній формі заборонила знімальній групі телеканалу CNN виконувати свої професійні обов’язки в межах регулярного телевізійного пулу. Цей інцидент стався безпосередньо під час підготовки до висвітлення візиту президента США до Нью-Йорка для участі в Генеральній асамблеї ООН, оголивши намагання влади запровадити вибіркову цензуру щодо незручних журналістів.

    Механізм роботи президентського телевізійного пулу є наріжним каменем гласності та відкритості американської політичної системи в умовах, коли фізичний доступ до першої особи держави є суворо обмеженим протоколом. Провідні мовники по черзі забезпечують професійну відеозйомку робочих зустрічей та публічних виступів глави держави, після чого безкоштовно та оперативно передають отримані архівні кадри сотням регіональних каналів, пресі та міжнародним редакціям по всьому світу. За графіком ротації саме двадцять першого вересня чергувати мала команда відстороненого телеканалу. Очевидно, чиновники Білого дому розраховували на легку заміну незручного мовника іншими учасниками процесу, проте прорахувалися у реакції медіаспільноти. Керівник вашингтонського бюро телеканалу Fox News і голова телевізійного пулу Браян Боттон зайняв непохитну позицію та офіційно заявив, що жодної заміни вибулого каналу не відбудеться, а телевізійний пул узагалі не працюватиме на тих заходах Трампа, які вимагають пулового доступу.

    Така безкомпромісна солідарність об’єднала мовників із кардинально різними ідеологічними поглядами та редакційними політиками, змусивши навіть консервативних журналістів відкрито стати на захист своїх опонентів. У спільній заяві керівники п’яти телекомпаній виступили із жорстким попередженням на адресу Білого дому, наголосивши на непорушності конституційних гарантій. «Громадськість має життєво важливий інтерес в отриманні точної та незалежної інформації про роботу уряду. Жодна адміністрація не повинна обмежувати роботу новинної організації через те, що їй не подобається її висвітлення», – підкреслили телемовники. Відмова від зйомок означає, що під час протокольних подій поруч із главою держави просто не буде жодної камери, яка могла б транслювати його заяви на багатомільйонну світову аудиторію, утворюючи інформаційний вакуум навколо заходів американського лідера.

    Нинішній демарш став кульмінацією затяжного та токсичного конфлікту між новою адміністрацією та незалежними засобами масової інформації, чию роботу посадовці неодноразово намагалися дискредитувати чи заблокувати. Хоча телевізійний пул продовжує виконувати свої функції на інших державних майданчиках, зокрема висвітлюючи діяльність Конгресу США та важливі події у Вашингтоні, бойкот президентських заходів став потужним інституційним сигналом. Американська медійна спільнота продемонструвала готовність ставити професійну солідарність та свободу слова вище за рейтинги чи політичні симпатії, чітко давши зрозуміти, що будь-які спроби авторитарного втручання в роботу журналістів отримають негайну та рішучу відсіч.

  • Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Адміністрація президента США Дональда Трампа фактично запровадила оголошену ним заборону на доступ до Білого дому для журналістів CNN, MS NOW та Politico. У суботу, 19 вересня, представників усіх трьох медіа не пропустили на територію президентського комплексу, а частину їхніх акредитаційних перепусток деактивували або вилучили. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення стало продовженням заяви Трампа, зробленої днем раніше. Президент США написав у Truth Social, що CNN, MS NOW та Politico більше не повинні мати доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «фейковими новинами», «вигадками» та «брехнею». При цьому конкретної публікації, яка стала б безпосередньою причиною заборони, Трамп не назвав.

    Спочатку залишалося незрозумілим, чи означає допис президента реальну зміну правил акредитації. Однак уже вранці 19 вересня заборону почали застосовувати на практиці.

    Старша кореспондентка CNN у Білому домі Бетсі Кляйн прибула на роботу, але пройти на територію комплексу не змогла. Представниця MS NOW Акайла Гарднер також повідомила в прямому ефірі, що її перепустку було деактивовано. За її словами, співробітник на вході попросив передати бейдж і пояснив, що рішення ухвалене «вище». Доступ також втратив фотограф мережі.

    Пізніше журналістку Politico Шаєнн Гаслетт не пропустила Секретна служба США. Видання повідомило, що її перепустку, яка дозволяла працювати на території Білого дому, конфіскували. Таким чином, протягом одного ранку стало зрозуміло, що заява президента не була лише погрозою в соцмережах.

    Трамп пригрозив іншими заборонами

    У своєму повідомленні Трамп окремо попередив, що за CNN, MS NOW і Politico можуть піти інші американські медіа.

    Пізніше під час спілкування з журналістами президент згадав The New York Times та The Washington Post, знову назвавши їх «fake news». Водночас прямого рішення про заборону доступу цих видань до Білого дому станом на останні доступні повідомлення оголошено не було.

    Трамп пояснював своє рішення не однією конкретною публікацією, а загальним характером висвітлення діяльності його адміністрації. Він стверджував, що частина медіа навмисно подає негативні матеріали про республіканську адміністрацію.

    Саме ця обставина стала одним із головних предметів майбутньої юридичної суперечки: критики рішення вказують, що йдеться не про порушення журналістами правил безпеки чи порядку роботи Білого дому, а про реакцію влади на зміст їхніх матеріалів.

    CNN, Politico та MS NOW заговорили про Першу поправку

    Усі три медіа заявили, що не мають наміру припиняти висвітлення роботи адміністрації США.

    CNN повідомила, що підтримує свою команду в Білому домі та вважає її роботу чесною й точною. Представники мережі заявили, що журналісти мають конституційне право висвітлювати діяльність влади без перешкод через незгоду чиновників із редакційною політикою.

    Politico також заявило, що продовжить працювати з нинішньою адміністрацією та майбутніми президентами й готове захищати права своїх журналістів відповідно до Першої поправки до Конституції США, яка гарантує свободу слова та преси.

    MS NOW після фактичного блокування доступу заявило, що Білий дім є інституцією, роботу якої фінансують американські платники податків, а тому медіа має намір використати доступні механізми для захисту прав журналістів та ролі незалежної преси.

    До критики приєдналася Асоціація кореспондентів Білого дому. Її представники наголосили, що конституційні гарантії свободи преси не залежать від того, чи подобається президенту висвітлення його діяльності конкретним виданням.

    Водночас остаточної судової оцінки саме рішення від вересня 2026 року поки немає. Тому твердження медіа про незаконність заборони наразі є їхньою юридичною позицією, а не вже встановленим судом фактом.

    Конфлікти Трампа з журналістами виникали й раніше

    Протистояння навколо доступу журналістів до Білого дому не є абсолютно новим для Трампа.

    Ще під час його першого президентського терміну адміністрація відкликала перепустку кореспондента CNN Джима Акости після конфлікту на пресконференції. CNN звернулася до суду, після чого доступ журналіста було відновлено.

    Під час другого президентського терміну адміністрація Трампа також конфліктувала з Associated Press через відмову агентства використовувати запропоновану Білим домом назву «Gulf of America» замість усталеного «Gulf of Mexico» у власних матеріалах. Справа також переросла в юридичну суперечку щодо доступу до президентських заходів.

    Нинішня ситуація, однак, має ширший масштаб: йдеться вже не про одного конкретного кореспондента, а про одразу три великі національні медіа.

    Що змінюється для роботи журналістів

    Втрата акредитації не означає, що CNN, MS NOW чи Politico взагалі більше не зможуть писати про Трампа або його адміністрацію. Редакції можуть використовувати відкриті трансляції, документи, брифінги, джерела в уряді, роботу Конгресу та журналістів за межами території Білого дому.

    Проте фізичний доступ до президентського комплексу має велике практичне значення. Кореспонденти можуть безпосередньо спостерігати за заходами, ставити питання президенту та його представникам, брати участь у брифінгах і отримувати інформацію під час роботи адміністрації.

    Тому нинішній конфлікт значно ширший за суперечку Дональда Трампа з трьома редакціями. Він може стати новим юридичним тестом для того, наскільки далеко президентська адміністрація США може зайти в регулюванні доступу до Білого дому, якщо причиною обмеження є невдоволення змістом журналістських матеріалів.

    Поки що журналісти трьох видань продовжують працювати, але вже з-за меж президентського комплексу. А погроза Трампа щодо «інших медіа» залишає відкритим питання, чи розширюватиметься цей список найближчим часом.

  • Соціальні мережі стали головним джерелом новин на Кіпрі на тлі масової недовіри до медіа

    Соціальні мережі стали головним джерелом новин на Кіпрі на тлі масової недовіри до медіа

    Більшість жителів Кіпру дізнаються новини із соціальних мереж, споживання яких у країні продовжує неухильно зростати. Про це свідчать результати комплексного дослідження Спілки журналістів Кіпру, опубліковані 8 вересня.

    Зміна медіаспоживання та парадокс довіри

    Дослідження, яке охопило 1000 споживачів інформації та включало профільне анкетування журналістів, зафіксувало стійке зростання популярності соцмереж на тлі відносного зниження інтересу до традиційного телебачення. За даними експертів, найчастіше кіпріоти отримують інформацію саме через соціальні платформи, які є беззаперечними лідерами, а також через телебачення та новинні вебпортали.

    Утім, у країні сформувався своєрідний парадокс: хоча соцмережі домінують за охопленням, респонденти найвище оцінили телебачення та радіо за сукупними показниками об’єктивності, надійності та якості контенту. Загалом 49% кіпріотів не довіряють засобам масової інформації, тоді як про довіру заявили лише 40% опитаних.

    Дезінформація, маніпуляції та криза професії

    Рівень поширення фейкових новин як «дуже високий» оцінив 61% респондентів. Головними джерелами дезінформації громадяни вважають соціальні мережі (73%) та онлайн-портали (42%). Переважна більшість опитаних (86%) переконана, що під час висвітлення гучних скандалів громадською думкою маніпулюють. Відповідальність за це суспільство покладає переважно на державні органи (75%), власників медіа (67%) та самих журналістів (39%).

    Майже половина жителів острова (49%) не вірить у наявність реальної свободи слова для місцевих репортерів. Самі ж працівники медіасфери також демонструють тривожні настрої: згідно з результатами опитування, лише чверть кіпрських журналістів планують залишитися у професії на все життя, а частка тих, хто розчарувався в реальних умовах праці, продовжує зростати з кожним роком.

  • Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Найбільша українська мережа супермаркетів АТБ-Маркет припиняє рекламну співпрацю з Telegram-каналом «Труха». Ритейлер заявив, що більше не планує розміщувати рекламу на цьому майданчику, а передбачений для нього бюджет перенаправить на інші канали комунікації.

    Про рішення компанія повідомила 1 серпня на тлі суспільної критики співпраці АТБ із Telegram-ресурсом.

    У компанії пояснили, що договір на розміщення рекламних матеріалів у Telegram-каналі був укладений ще на початку 2026 року. Однак після останніх подій та публічної дискусії навколо ресурсу в АТБ вирішили переглянути співпрацю.

    «Врахувавши останні події та почуті зауваження громадськості, компанія прийняла рішення припинити співпрацю з цим медіаресурсом», – заявили в АТБ.

    Вивільнений рекламний бюджет компанія планує спрямувати на інші комунікаційні майданчики.

    Чому співпраця АТБ і «Трухи» опинилася в центрі скандалу

    Рішення ритейлера з’явилося після хвилі критики, яка останніми тижнями виникла навколо Telegram-мережі «Труха».

    Одним із ключових епізодів стала публічна заява відстороненого міністра оборони Михайла Федорова. 16 липня він звинуватив Telegram-канал у проведенні кампанії проти нього та закликав встановити джерела її фінансування.

    Через два дні волонтер Сергій Стерненко публічно закликав українців бойкотувати АТБ через розміщення реклами компанії в «Трусі». Він пов’язував придбання реклами з фінансовою підтримкою Telegram-мережі.

    Саме після цього питання рекламної співпраці великого українського ритейлера з Telegram-каналом отримало значний суспільний резонанс.

    Водночас саме по собі розміщення реклами на медіамайданчику не означає підтримки редакційної політики чи окремих публікацій цього ресурсу. АТБ у своїй заяві пояснює припинення контракту реакцією на останні події та зауваження громадськості.

    «Труха» має мільйонну аудиторію

    Причина привабливості таких майданчиків для великих рекламодавців полягає насамперед у масштабі їхньої аудиторії.

    За даними Forbes Ukraine, «Труха» є однією з найбільших мереж Telegram-каналів в Україні. Основний канал «Труха Україна» має понад 3 млн підписників.

    Head of Telegram Department агенції Netpeak Максим Цап оцінював однойменну мережу у 37 каналів із сукупною аудиторією близько 9 млн підписників. Загальна кількість каналів, пов’язаних із цією екосистемою, може перевищувати сотню.

    Масштаб аудиторії безпосередньо впливає і на вартість реклами. За наведеними Forbes даними сервісу Telegator, рекламне розміщення в основному каналі «Труха Україна» коштує близько 82 тис. грн. У регіональних каналах ціна суттєво відрізняється та може становити від 650 до 16 тис. грн залежно від конкретного ресурсу.

    Таким чином, рішення АТБ означає втрату для Telegram-мережі одного з найбільш упізнаваних українських рекламодавців.

    Що відомо про можливі зміни навколо «Трухи»

    Окрема дискусія останнім часом точиться навколо можливого нового інвестора Telegram-мережі.

    Forbes Ukraine із посиланням на три джерела повідомляв, що харківський криптопідприємець Микола Удянський міг придбати мережу Telegram-каналів «Труха» у липні 2026 року.

    Водночас сам Удянський та керівник проєкту Максим Лавриненко заперечували зміну власника. Тому інформацію про продаж мережі наразі не можна вважати офіційно підтвердженою.

    Раніше Forbes також розглядав оцінку мережі на рівні $15–25 млн, однак ішлося саме про можливу оцінку активу, а не підтверджену суму завершеної угоди.

    Великий бізнес дедалі уважніше оцінює Telegram

    Історія АТБ демонструє ширшу проблему українського рекламного ринку. Telegram за роки повномасштабної війни перетворився на один із ключових каналів отримання оперативної інформації та водночас на великий рекламний майданчик.

    Мільйонні аудиторії роблять найбільші канали привабливими для бізнесу. Проте разом із великим охопленням рекламодавці отримують і репутаційні ризики, особливо якщо навколо конкретного інформаційного ресурсу виникають політичні або суспільні скандали.

    Для великих компаній питання поступово виходить за межі стандартної оцінки вартості контакту з аудиторією. Значення має й те, поруч із яким контентом демонструється бренд, яку репутацію має майданчик і як співпраця з ним може бути сприйнята клієнтами.

    У випадку АТБ цей репутаційний фактор виявився достатнім для припинення контракту, укладеного ще на початку року.

    АТБ перенаправить рекламний бюджет

    У компанії не повідомили, скільки саме коштів передбачалося на рекламу в «Трусі» протягом 2026 року та на які конкретно майданчики тепер буде перенаправлено цей бюджет.

    Проте рішення одного з найбільших українських рекламодавців може стати важливим сигналом для ринку. Якщо суспільна реакція почне безпосередньо впливати на рекламні бюджети великих брендів, Telegram-каналам доведеться дедалі більше враховувати не тільки кількість підписників і переглядів, а й власну репутацію серед рекламодавців.

    Для АТБ історія наразі завершилася однозначним рішенням: контракт припиняється, нових рекламних розміщень у «Трусі» компанія не планує, а кошти підуть на інші канали комунікації.

  • Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Останнім часом на “ринку посередництва” між українськими елітами та президентом США Дональдом Трампом активізувався “відомий у вузьких колах медійник” Валід Арфуш.

    Валід Арфуш нещодавно став радником генерального директора близького до республіканців американського телеканалу Newsmax Ukraine, який належить другу Трампа Крістоферу Радді. Але зв’язок між Валідом Арфушем та близьким оточенням президента США має більш довгу та заплутану історію яка більше пов’язана з криміналом, чим з політикою.

    Як брати Валід та Омар Арфуші зявились в Україні

    Брати Валід та Омар Арфуші родом з Лівану із збіднілої аристократичної родини. Мати – Нажва Ель-Наж працювала вчителькою, а потім директором школи, а батько Аднан Харфуш, професор арабської мови та літератури, давав уроки співробітникам французького посольства.

    Аднан Харфуш був членом партії “Баас” та комуністом, і мав зв’язки з представниками СРСР, зокрема зі співробітниками ГРУ. Завдяки цьому не надто багатий і впливовий професор літератури зміг відправити свого старшого сина Омара на навчання до СРСР – це було безкоштовно, на відміну від навчання в Європі.

    ФОТО: Брати Валід та Омар Арфуш – Фоото УНІАН

    Омар Анфуш мав певні успіхи у грі на фортепіано, тож його батько домовився влаштувати його до московської консерваторії. Однак через кілька місяців Омара звідти вигнали, але він зумів влаштуватись до Дніпропетровського музичного училища імені Глінки, яке закінчив у 1993 році.

    Отримавши кімнату в гуртожитку, Омар одразу ж покликав до себе свого молодшого брата Валіда.

    Перебравшись до України Валід Арфуш у 1991-му вступив на факультет журналістики Дніпропетровського університету – який він так і не закінчив.

    Як все починалось – перші кроки Валіда Арфуша як міжнародного афериста

    Ще будучи студентом факультету журналістики Валід Арфуш зумів домовитися про своє «стажування» на одному з місцевих телеканалів Дніпропетровська. Також, завдяки зв’язкам батька отримав посаду позаштатного кореспондента французької ТРК «Radio France International» (RFI).

    І хоча Валід Арфуш не зробив жодного репотажу для французької ТРК «Radio France International», саме посвідчення кореспондента RFI відкрило для братів Арфушів багато дверей в Україні.

    Наступним кроком стала відкриття в Україні радіостанції FM-радиостанцию “Super Nova” разом з вихідцем з колишнього СССР з французьким паспортом – Ле Пеном Дугласом Фрэнком.

    Радіостанцію оформили на україно-ліванське підприємство для оптимізації податків, а батько Валіда Арфуша вчергове скористався своїми зв’язками з французами, домовившись  з посольством та культурним центром Франції в Україні, через які оплачувалася трансляція “французького світу” в Україні.

    Французи швидко зрозуміли, що їх обманули та розірвали контракт з “Super Nova”, але родина Арфушів, ймовірно через контакти батька в ГРУ, оперативно знайшла їм заміну та переключилась на пропаганду “російського світу”.

    Як Валід Арфуш агітував за Путіна та “російський світ”

    Сім’я Арфуш не просто пропагувала ідеї приходу до України російського світу через підконтрольну “Super Nova”, але й по максимуму відпрацьовувала на самого Володимира Путіна.

    Для розповсюдження відповідних тез старший брат Валіда – Омар Арфуш навіть став “французським політологом”, який роздавав коментарі на користь російського президента на сторінках журналу “Русский репортер”.

    ФОТО: Сім’я Арфуш задіяна в роботі на відновлення іміджу Володимира Путіна в Західній Європі

    Водночас, про багаторічну системну роботу сімейства Арфуш на Росію, а ймовірніше на російське ГРУ, уже після початку повномасштабного вторгнення свідчать і ряд інших фактів.

    Зокрема, за інформацією ЗМІ, Валід Арфуш разом із структурами Віктора Медведчука, був задіяний у дезінформаційних кампаніях, спрямованих на створення мережі псевдоекспертів та маніпулювання європейською громадською думкою.

    У ході розслідування журналісти виявили мережу фіктивних сайтів, які маскувалися під авторитетні європейські ЗМІ. Розслідування показало, що ці сайти, кінцевими бенефіціарами яких вважаються брати Валід та Омар Арфуш,  використовувалися для поширення проросійської пропаганди та дезінформації.

    Торгівля “живим м’ясом” – як Валід Арфуш займався поставкою продажем українських жінок відомим політикам та бізнесменам

    У 2011 році брати Валід та Омар Арфуш опинилися в центрі міжнародного скандалу, після виходу в світ інтерв’ю дружини сина лівійського диктатора Муаммара Каддафі – Надією Кадафі, яка стверджувала, що брати Арфуш поставляли її чоловіку та його друзям “дівчат з України”, в основному учасниць “конкурсів краси” організованих Арфушами.

    Як уже повідомляло видання “Україна кримінальна”, найкращими друзями та партнерами синів Каддафі в Україні були брати Арфуш — Валід та Омар. Саме синам Муамара Каддафі Валід Арфуш регулярно постачав з України “наречених” ще на зорі становлення свого “бізнесу”.

    ФОТО: Валід та Омар Арфуш поставляли “живе м’ясо” синам Муамара Кадафі

    За словами Надії Кадафі, її чоловік – Сейф Кадафі переодично виступав “спонсором” такого роду “конкурсів краси”, які фактично “були кастингами в ліжко сина диктатора”. “Сейф виступив спонсором конкурсу краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перескочила з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка” – зазначає Надія Кадафі.

    ФОТО: Омар Арфуш на одному з так званих “конкурсів краси”

    Власне кажучи, Валід Арфуш поставляв “дівчат” не тільки синам диктатора, але й місцевим бандитам та політикам, за що у певних колах за ним до цього часу збереглась репутація “сутинера”.

    Нагадаємо, у 1997 році організований братами Арфушами конкурс “Міс Європа” ледь не переріс у міжнародний скандал, після того як місцеві кримінальні елементи вирішили “розважитись” з конкурсантками. Щоб не стати тим самим “живим товаром” братів Арфушів учасниці конкурсу вимушені були звертатись за захистом до своїх посольств.

    Про зв’язки Валіда Арфуша з Дональдом Трампом 

    У 2026 році Валід Арфуш став очевидцем перестрілки біля резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про що він сам повідомив, виклавши фотографії з резиденції президента США.

    Таким чином Валід Арфуш намагався максимальн показати свою близькість до Трампа, та “продати” свої контакти українським елітам.

    Варто зазначити, що Валід Арфуш дійсно має давні та неформальні зв’язки з Дональдом Трампом, ще з часів проведення тих самих “конкурсів краси”.

    Водночас, за інформацією джерел, показна близькість Валіда Арфуша до Трампа та статус радника генерального директора телеканалу Newsmax Ukraine це чергова ширма для нових афер братів Арфуш, в надії на наївність українських еліт.

     

  • IPI попереджає: Цивільний кодекс може вдарити по свободі слова

    IPI попереджає: Цивільний кодекс може вдарити по свободі слова

    Міжнародний інститут преси (IPI) звернувся до Верховної Ради України із закликом переглянути окремі положення проєкту нового Цивільного кодексу, який наразі готується до другого читання. У міжнародній організації наголошують, що частина запропонованих норм може створити суттєві ризики для свободи слова, ускладнити діяльність журналістів-розслідувачів, а також негативно вплинути на доступ суспільства до інформації, що становить публічний інтерес.

    Про це повідомляє пресслужба IPI.

    У заяві організації підкреслюється, що запропонований законопроєкт містить низку положень, які можуть вплинути на баланс між захистом приватності та правом суспільства на отримання інформації. Зокрема, йдеться про потенційні обмеження в роботі медіа, посилення юридичних ризиків для викривачів корупції, а також можливі перешкоди у використанні відкритих даних і цифрового контенту для журналістських розслідувань.

    IPI закликає українських законодавців або вилучити проблемні норми, або суттєво їх доопрацювати до моменту ухвалення документа у другому читанні, аби уникнути створення правових колізій, які можуть бути використані для тиску на медіа або обмеження свободи слова.

    Одним із ключових застережень міжнародної організації є відсутність у проєкті достатніх гарантій захисту викривачів корупції. У IPI звертають увагу, що у нинішній редакції документу такі особи можуть залишатися вразливими до позовів про відшкодування збитків, що, на думку експертів, може мати стримувальний ефект і фактично зменшити кількість повідомлень про порушення в органах влади та бізнесі.

    Окреме занепокоєння викликає положення про так зване “право на забуття”, яке, за оцінкою IPI, може застосовуватися не лише до застарілої або неактуальної інформації, а й до архівних журналістських матеріалів. Це, як застерігають у міжнародній організації, може призвести до вимог видалення публікацій, які навіть через роки залишаються важливими з точки зору суспільного інтересу, зокрема матеріалів розслідувань або викриттів корупційних схем.

    Ще одним проблемним аспектом називається розширене трактування конфіденційності листування, яке в проєкті поширюється не лише на фізичних осіб, а й на компанії, як приватні, так і державні. У IPI вважають, що це може створити додаткові юридичні бар’єри для журналістів, які працюють із документами, внутрішньою перепискою або іншими матеріалами, що можуть мати значну суспільну вагу, особливо у випадках викриття зловживань або корупції.

    Також у міжнародному інституті підтримали застереження Ради Європи щодо норм, які передбачають необхідність отримання згоди на використання імені або зображення особи. На думку експертів, такі вимоги можуть ускладнити використання відкритих державних реєстрів та баз даних, які часто є ключовим джерелом інформації для журналістських розслідувань, аналітики та громадського контролю.

    IPI підкреслює, що подібні положення потребують особливо ретельного перегляду з урахуванням міжнародних стандартів у сфері свободи вираження поглядів і доступу до інформації. У заяві наголошується, що в умовах війни роль незалежних медіа є особливо важливою, оскільки суспільство потребує як захисту від дезінформації, так і максимально можливого доступу до перевіреної та суспільно значущої інформації.

    Що стосується самого законопроєкту, нову редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада України підтримала у першому читанні 28 квітня. Законопроєкт №15150 наразі перебуває на етапі підготовки до другого читання, під час якого парламент має розглянути правки та пропозиції. Після першого голосування документ неодноразово зазнавав критики з боку медійних організацій, правозахисників та експертів, які застерігають про можливі ризики для свободи слова, розвитку незалежної журналістики та доступу до публічної інформації.

    На тлі цих дискусій продовжується ширша європейська та міжнародна увага до стану свободи слова в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни, коли інформаційна безпека держави має балансувати з принципами відкритості та демократичності. Експерти наголошують, що будь-які зміни до цивільного законодавства повинні враховувати не лише внутрішні потреби правової системи, а й міжнародні зобов’язання України у сфері захисту прав людини та свободи медіа.